Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"

У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Datum:2010
1. Verfasser: Усатий, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31892
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31892
record_format dspace
spelling Усатий, В.
2012-03-24T00:39:31Z
2012-03-24T00:39:31Z
2010
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
XXXX-0097
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31892
У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”.
uk
Інститут української мови НАН України
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
Методика викладання мов та літератур
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
spellingShingle Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
Усатий, В.
Методика викладання мов та літератур
title_short Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
title_full Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
title_fullStr Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
title_full_unstemmed Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
title_sort деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті в. шевчука "сповідь"
author Усатий, В.
author_facet Усатий, В.
topic Методика викладання мов та літератур
topic_facet Методика викладання мов та літератур
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
description У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”.
issn XXXX-0097
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31892
citation_txt Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT usatiiv deâkísposterežennânadleksikostilístičnimiosoblivostâmipovístívševčukaspovídʹ
first_indexed 2025-11-26T17:17:56Z
last_indexed 2025-11-26T17:17:56Z
_version_ 1850764065072218112
fulltext В’ячеслав УСАТИЙ ДЕЯКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАД ЛЕКСИКО- СТИЛІСТИЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ПОВІСТІ В. ШЕВЧУКА „СПОВІДЬ” У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь” Оцінку творчості Валерія Шевчука дають уже сьогодні. А це неабияке визнання, бо в його творах зринають „письменник і світ, екзистенційне зануреняння в глибини прасвідомості, багатожанровість оповідей, безперервність людського буття, гармонія космічного колообігу й вічна туга за одним-єдиним – гармонією світу, гармонією життя”. Гармонія, що обумовлюється християнською мораллю, а „поле культури” пізнається через призму любові. Сім’я, родина В. Шевчука стали колискою формування його досконалості. „За обсягом написаного він займає одне з перших місць у нашому письменстві. Прозаїк, дослідник давньої української літератури, поет, сценарист, вчений, літературознавець, фольклорист. Великий охоронець і примножувач скарбів занедбаних і напівзабутих, відкинутих зумисне чи випадково, розсипаних чи розгублених по стежках української літератури.. Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, а також – премії Фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, Олени Пчілки, О. Копиленка. Твори його перекладені 21 мовою”[1]. Валерій Шевчук, надає надзвичайно велике значення художньому слову, над досконалістю якого постійно працює, переймаючи краще у своїх попередників, збагачуючи, удосконалюючи не тільки словесне вираження, але й побудову речень. Загальнонародні слова, що найчастіше вживаються в розмовно- побутовій мові, у творах В. Шевчука набувають нового звучання, розширюють своє значення, чимало в автора й новотворів, та вони природно вплелися в канву тексту. Так, слово „мандрованець”, крім свого первинного значення „мандрувати”, „подорожувати”, має відтінок зменшення, якогось зневаження. Слово ж „безвидно” в значенні „непомітно” викликає нове відчуття „чогось позбавленого”. По-новому звучать тропи „отвір із ночі”, замість ніч, „душа розкривається”, ”назривала розважка”, „запраглося гуляти”, „скувала знесила”, „зирнути в небо” – раптово різко подивитися, „молода цвіла” – красувалася тощо. Отже, метафора, метонімія, наявні в тексті, збагачують його, роблять близьким до розмовної народної мови, тому й тексти В. Шевчука такі насичені, легкі для сприймання, поряд із цим вони викликають позитивні емоції, задоволення. Читаючи текст, милуєшся красою слова, вдумуєшся в чудовий кокретний їх зміст. Візьмемо для прикладу опис весілля в повісті „Сповідь” В. Шевчука, використані слова „півмисок”, „тарель”, „воротні”, „виладнатися”, „смішкуючи” та ін., які викликають у читача відчуття нового, дивного, загадкового, із яким хотілося б укласти активні стосунки, перетворивши в активну лексику. Розкрити зміст тексту, поліпшити його звучання допомагають слова-антоніми, які використовують для предачі конкретних картин добра і зла, чорного і білого в житті, зиму змінює весна, молодиці – дівчата, молодий староста. Значне місце в творчості В. Шевчука відведено й власне українській лексиці, яка набуває часто нового звучання – батьківщина, очолити, самота, громада, щирість, хист, завірюха, немовби, але, нічогісінько тощо. Чільне місце в творі „Сповідь” належить побутовій лексиці. Її чимало, вона докладно передає детально опис весілля, змальовуючи його основні етапи й форми організації та проведення, автор використовує іноді деталі, для відтворення картини: „Старосто, пані підстаросто!; Благословіть коровай з печі виймать! потяг до себе лопату й вийняв солодке випечене тісто; …сміявся коровай; штоф, кунтуш, діжа, збіжжя, калитка”. Автор-знавець народної музики: „Біля хати грали музики: скрипка, цимбали й бубонець”, ніби невеликий набір, та кожен знає, що це музика нашого життя, котре кличе до запального танцю. По-своєму будує В. Шевчук і речення: „Святкова юрба, ошатна, важка, задихалася, яка яка горіла бажанням танцювати”. Означення перед означуваним словом і кілька означень після означуваного слова малюють повну картину. Своєрідне нанизування синонімів, присудків, означень – створюють враження руху, експресії, жвавості, краси. Наприклад: „… юрба дихала, й рухалась, й тупотіла в лад; ... всі мене чарували, надили, вабили, … хотів забутися, завяртитися” [1, с. 270]. Щоб наблизити свої твори до масового читача, зробити їх зміст зрозумілим, цікавим, захоплюючим, автор вдається до вічних тем християнської моралі, описує магічні для більшості теми містики, невідомості, але разом із тим у канву твору вносить прості, житєві слова, об’єднані в темі, близькі до побуту народу, до його споконвічних мрій, що живуть у глибинах душ кожного. Зазнавши значних незручностей, ніби в страшному сні побував у шкірі вовка, герой змінюється, він шукає прощення, не хоче бути злим, лихим, заздрісним, бо такі почуття не окриолюють людину, а згинають її , долучають до чорних сил. Людина зі свічкою йде до рідного дому, до щирості почуттів, до кохання, це і буде „його широкий, запашний, веселий і земний” світ, світ його життя. Отже, повість В. Шевчука „Сповідь” свідчить про талант автора, всебічність і досконалість його думок. Література: 1. В. Шевчук. Птахи з невидимого острова. – К.: Рад. Письменник, 1989. – 469 с. 2. Брайко О. Роман В. Шевчука „Срібне молоко”: культура топографія телемуального простору: Слово і час. – 2005. – № 9. – С. 35-50. 3. М. Євхан Художні засоби та прийоми фольклорної поетики творчій практиці Валерія Шевчука: Літературознавство і критика. – С.14 -17.