Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття)
Викладені передумови розвитку краєзнавчої бібліографії в Кримській АРСР, виділені її відмінні риси. Схарактеризована діяльність видатного історика, ученого-краєзнавця А. І. Маркевича. Висвітлений внесок у розвиток історико-краєзнавчої бібліографії Криму бібліографів В. В. Симоновського, Д. М. Єгоров...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31899 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) / Т. Назарчук // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 103-110. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31899 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Назарчук, Т. 2012-03-24T17:25:51Z 2012-03-24T17:25:51Z 2009 Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) / Т. Назарчук // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 103-110. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31899 011/016: 908 (477.75) Викладені передумови розвитку краєзнавчої бібліографії в Кримській АРСР, виділені її відмінні риси. Схарактеризована діяльність видатного історика, ученого-краєзнавця А. І. Маркевича. Висвітлений внесок у розвиток історико-краєзнавчої бібліографії Криму бібліографів В. В. Симоновського, Д. М. Єгорова, Д. С. Спиридонова, Ф. П. Максименка та ін. Изложены предпосылки развития краеведческой библиографии в Крымской АССР, выделены ее отличительные черты. Рассмотрена деятельность выдающегося историка, ученого-краеведа А. И. Маркевича. Дан анализ его фундаментального труда “TAURICA”, который является одним из ключевых историко-краеведческих пособий, созданных в период существования Крымской АССР. The prerequisites of the development of regional bibliography in the Crimean ASSR are presented, its distinguishing features are allocated. The activity of the outstanding historian, scientist- student of local lore A. I. Markevich is examined. There is the analysis of its fundamental work “TAURICA”, which is one of the key historic- regional textbook, created in the time of Crimean ASSR. There is the characteristic of indicators by V. V. Simonovskiy — “bibliography of krymovedeniya”. The contribution to development of the historic- regional bibliography of Crimea the bibliographers D. N. Yegorov, D. S. Spiridonov, F. F. Maksimenko and others is illuminated. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Кримознавство в системі української історичної науки Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) Развитие историко-краеведческой библиографии в Крыму (20–30-е годы ХХ века) Development of historico-regional bibliography in the Crimea (20–30-years of 20-th century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) |
| spellingShingle |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) Назарчук, Т. Кримознавство в системі української історичної науки |
| title_short |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) |
| title_full |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) |
| title_fullStr |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) |
| title_full_unstemmed |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) |
| title_sort |
розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в криму (20–30-ті роки хх століття) |
| author |
Назарчук, Т. |
| author_facet |
Назарчук, Т. |
| topic |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| topic_facet |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Развитие историко-краеведческой библиографии в Крыму (20–30-е годы ХХ века) Development of historico-regional bibliography in the Crimea (20–30-years of 20-th century) |
| description |
Викладені передумови розвитку краєзнавчої бібліографії в Кримській АРСР, виділені її відмінні риси. Схарактеризована діяльність видатного історика, ученого-краєзнавця А. І. Маркевича. Висвітлений внесок у розвиток історико-краєзнавчої бібліографії Криму бібліографів В. В. Симоновського, Д. М. Єгорова, Д. С. Спиридонова, Ф. П. Максименка та ін.
Изложены предпосылки развития краеведческой библиографии в Крымской АССР, выделены ее отличительные черты. Рассмотрена деятельность выдающегося историка, ученого-краеведа А. И. Маркевича. Дан анализ его фундаментального труда “TAURICA”, который является одним из ключевых историко-краеведческих пособий, созданных в период существования Крымской АССР.
The prerequisites of the development of regional bibliography in the Crimean ASSR are presented, its distinguishing features are allocated. The activity of the outstanding historian, scientist- student of local lore A. I. Markevich is examined. There is the analysis of its fundamental work “TAURICA”, which is one of the key historic- regional textbook, created in the time of Crimean ASSR. There is the characteristic of indicators by V. V. Simonovskiy — “bibliography of krymovedeniya”. The contribution to development of the historic- regional bibliography of Crimea the bibliographers D. N. Yegorov, D. S. Spiridonov, F. F. Maksimenko and others is illuminated.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31899 |
| citation_txt |
Розвиток історико-краєзнавчої бібліографії в Криму (20–30-ті роки ХХ століття) / Т. Назарчук // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 103-110. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarčukt rozvitokístorikokraêznavčoíbíblíografíívkrimu2030tírokihhstolíttâ AT nazarčukt razvitieistorikokraevedčeskoibibliografiivkrymu2030egodyhhveka AT nazarčukt developmentofhistoricoregionalbibliographyinthecrimea2030yearsof20thcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T22:16:42Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:16:42Z |
| _version_ |
1850561966587772928 |
| fulltext |
103
УДК 011/016: 908 (477.75)
Тетяна Назарчук (м. Сімферополь)
РОЗВИТОК ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОЇ БІБЛІОГРАФІЇ В КРИМУ
(20–30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)
Викладені передумови розвитку краєзнавчої бібліографії в Кримській АРСР, виділені її від-
мінні риси. Схарактеризована діяльність видатного історика, ученого-краєзнавця А. І. Марке-
вича. Висвітлений внесок у розвиток історико-краєзнавчої бібліографії Криму бібліографів
В. В. Симоновського, Д. М. Єгорова, Д. С. Спиридонова, Ф. П. Максименка та ін.
Ключові слова: бібліографія, краєзнавство, Кримська АСРР.
Із середини 20-х років ХХ століття в Крим-
ській АСРР спостерігається інтенсивний роз-
виток краєзнавчої бібліографії. Стабілізація
соціально-економічного становища, згортан-
ня Червоного терору зумовили активізацію
наукового життя на півострові. Значна плеяда
талановитих бібліографів, чия діяльність роз-
горнулася в ту епоху, отримала можливість
не лише займатися складанням каталогів і
покажчиків, а й активно публікувати свої
розробки.
Найважливішим документом, який зумо-
вив подальший розвиток бібліографії в СРСР,
став декрет, затверджений 30 червня 1920
року. Підписаний В. І. Леніним остаточний
варіант декрету “Про передачу бібліографіч-
ної справи РСФРР Народному комісаріату ос-
віти” поклав початок докорінній перебудові
бібліографії в країні шляхом централізації та
зміни її соціального змісту. Для державної
бібліографії країни почалася нова епоха1.
Згідно з декретом уся бібліографічна спра-
ва в РСФРР передавалася у відання Народного
комісаріату освіти, на який покладалася
“реєстрація всіх друкованих творів, що вихо-
дили в РСФРР, і публікація списків цих
творів”2. Наркомосу ставилося в обов’язки
сприяти розвитку бібліографії, для чого він
повинен був засновувати на місцях і приймати
в своє відання вже існуючі Книжкові палати
та їхні агентури. На нього ж покладалося ви-
дання обов’язкових постанов про безкоштовне
забезпечення нововиданих друкованих творів
державних та інших книгосховищ і визначен-
ня, яким книгосховищам мають доставлятися
обов’язкові примірники. Для реалізації цих
функцій за Наркомосом закріплювалося пра-
во видання обов’язкових правил, порушення
яких спричиняло судову відповідальність3.
Таким чином, декрет 30 червня 1920 року сто-
сувався насамперед налагодження системи
державної бібліографічної реєстрації в країні
як бази подальшого розвитку всіх інших на-
прямів бібліографічної діяльності. Він був
прийнятий урядом країни та мав характер за-
кону, обов’язкового для всіх відомств, установ
і приватних осіб.
Питання про організаційні принципи
краєзнавчої бібліографії було вперше поруше-
но в доповіді учня та послідовника С. О. Вен-
герова, відомого російського краєзнавця Бо-
риса Митрофановича Городецького (1874–
1941) “Бібліографія і краєзнавство”. Він
підкреслив, що краєзнавчу бібліографію слід
організовувати в державному масштабі, і вис-
ловив ідею про централізацію краєзнавчої ро-
боти в країні4. У грудні 1921 року в Москві
було створено керівний орган для цієї діяль-
ності — Центральне бюро краєзнавства, до
складу якого ввійшли представники Петро-
града, Москви та провінції. Центральне бюро
краєзнавства, що розгорнуло свою роботу в
подальший період, проіснувало до 1937 р. спо-
чатку в рамках Академії наук, а потім — у
системі Наркомосу, об’єднало видатну плеяду
бібліографів-краєзнавців країни, здійснювало
організаційне та методичне керівництво
краєзнавчої роботи, зробило істотний внесок у
розвиток вітчизняного краєзнавства. Біб-
ліографія кримознавства, нарешті, отримала
необхідний імпульс для стрімкого розвитку5.
Історико-краєзнавче вивчення Криму та
розвиток регіональної бібліографії першої
третини ХХ століття нерозривно пов’язані з
ім’ям видатного діяча вітчизняної історичної
науки, засновника краєзнавчого руху в Тав-
рійській губернії, організатора архівної спра-
ви в Криму Арсенія Івановича Маркевича
(1855–1942). Його фундаментальна праця
“TAURICA”, що вийшла в трьох випусках у
104
Краєзнавство 3–4 2009
1894–1902 роках6, є одним із найфундамен-
тальніших історико-краєзнавчих посібників,
створених у дорадянський час7.
Після публікації трьох частин “TAURICA”
дослідник продовжував працювати над допов-
ненням своєї картотеки. Вона збереглася8 і
охоплює публікації про Крим до кінця 30-х
років ХХ століття. Так, наприклад, видання
іноземними мовами, відображені в цій карто-
теці, охоплюють 1931 рік, публікації, що
вийшли на території СРСР, охоплюють 1938
рік. Статті журналів і газет, що з’явилися в
20–30-х роках ХХ століття, в праці А. І. Мар-
кевича, навіть із числа тих, що виходили в
Криму, були враховані вибірково. А кримсь-
котатарська та караїмська періодика ним
взагалі не розписувалася. Упущено значну
частину книжкових видань тих років. Серед
найхарактерніших помилок, притаманних
четвертому випуску бібліографічного покаж-
чика “TAURICA”, виокремимо такі: вміщен-
ня в покажчик праць, у назви яких входять
слова, співзвучні з кримською термінологією,
або авторів із прізвищами, аналогічними пріз-
вищам кримознавців, указування статей у
певних періодичних виданнях без зазначення
номера та року, невірне зазначення вихідних
даних. Причиною цього стала відсутність у
вченого можливості безпосереднього перегля-
ду багатьох публікацій через проблеми із зо-
ром і недоступністю ряду видань. Джерела в
картотеці А. І. Маркевича не відокремлені від
літератури. Загальні праці з історії Криму
правильніше було б виокремити в особливий
відділ, а класифікацію розділів логічніше
було б зробити дрібнішою, що полегшило б по-
шуки. Утрудняє роботу з каталогом і відсут-
ність алфавітного покажчика-ключа.
Уся література про Крим, наведена в кар-
тотеці за 20–30-і роки ХХ століття, розділена
А. І. Маркевичем на відділи: 1) історія, архео-
логія, археографія, нумізматика; 2) геогра-
фія, етнографія, статистика, подорожі; 3) опи-
си, спогади, біографії, белетристика; 4) при-
родничі науки, антропологія, медицина;
5) сільське господарство, промисловість, тор-
гівля; 6) земське та міське господарство; 7) на-
родна освіта; 8) сектантство; 9) громадське
життя та діяльність; 10) оборона Севастополя,
військова та морська справа; 11) карти, атла-
си, види, плани, креслення; 12) періодичні
видання в Таврійській губернії. Усередині від-
ділу література розміщена в алфавітному по-
рядку з указуванням відомих бібліографу ре-
цензій (що розміщувалися за титульною кни-
гою картки). Наприкінці кожного відділу є
каталоги зарубіжних видань. Тут також ука-
зані деякі з існуючих рецензій9.
До 1929 року Арсеній Іванович підготував
до друку вибірку з четвертої (що залишилася
в рукопису) частини покажчика “TAURICА”
обсягом 16 друкованих аркушів, де зібрав лі-
тературу з топоніміки півострова. Але біб-
ліографу не вдалося знайти зацікавленого ви-
давництва, і працю не було опубліковано.
Можливо, відіграла роль атмосфера обструк-
ції, створена новим поколінням краєзнавців
навколо Арсенія Івановича в цей час у Криму.
Доля рукопису до сьогодні не відома. Повного
видання бібліографічного зібрання А. І. Мар-
кевича так і не було здійснено. Проте четвер-
тий випуск бібліографічного покажчика
зберігся у складі зведеної картотеки, яку
А. І. Маркевич продав у два етапи Державній
академії історії матеріальної культури в
Ленінграді. Ця картотека є складеним в ал-
фавітному порядку переліком літератури,
присвяченої Криму. Праця Арсенія Івановича
ґрунтується на опису історико-літературних
джерел, бібліографічних покажчиків, бібліо-
течних каталогів, а також газетних і журналь-
них статей. Більшість джерел для картотеки
описувалася автором de visu, разом із цим ви-
користовувалося широке коло доступних біб-
ліографічних джерел. Незважаючи на те, що
цю визначну бібліографічну пам’ятку не було
видано в повному обсязі, картотека містить
неоціненні відомості з історії Кримського пів-
острова першої третини ХХ століття.
Серед бібліографів цього періоду значний
внесок у розвиток краєзнавчої бібліографії
Криму зробив Віктор Васильович Симоновсь-
кий (1869–1933). Перші історико-краєзнавчі
галузеві бібліографії В. В. Симоновського від-
носяться до 1926 р., коли в “Бюллетене Крым-
ского центрального статистического управле-
ния” було вміщено “Бібліографію кримського
тютюнництва та тютюнової промисловості”,
яка відбивала 290 публікацій, а також місти-
ла анотації найзначніших праць. Після чого
побачив світ найвідоміший його покажчик —
“Бібліографія кримознавства”10.
До довідника ввійшли найзначніші праці
про Крим, видані в 1917–1926 роках (720
назв). При складанні цього бібліографічного
огляду В. В. Симоновський із міркувань збе-
реження спадкоємності з капітальною три-
томною працею про Крим за попередні роки,
105
складеною професором А. І. Маркевичем, із
відповідними змінами та доповненнями вико-
ристовував його систему класифікації11.
При обліку книжкових видань значне міс-
це займають публікації російською та кримсь-
котатарською мовами. Цей покажчик має ряд
неточностей і не повний, розташування ма-
теріалу в алфавітному порядку та відсутність
довідкового апарату негативно позначилися
на якості виконання. Так, на думку кримсь-
кого бібліографа Є. Ю. Гопштейна, в “Біб-
ліографії кримознавства” було відбито лише
найзначніші праці, що стосувалися півостро-
ва, видані в 1917–1924 рр., і лише частково
1925–1926 рр12.
“Бібліографія кримознавства” В. В. Симо-
новського поділена на такі розділи: історія,
археологія, нумізматика; революційний рух у
Кримській АСРР, а також мемуари учасників
боротьби за встановлення більшовицької вла-
ди; мінералогія, геологія, географія, біологія,
ботаніка, зоологія, хімія, астрономія; соціо-
логія, статистика, політичні партії, робітниче
питання, фінансова політика, кооперація,
право, управління, побут і звичаї; сільське
господарство, ентомологія, промисловість,
торгівля, транспорт; голод у Криму 1921–
1923 рр.; медицина, курорти, соціальна гігіє-
на; народна освіта; мовознавство; мистецтво,
спів, ігри; путівники, довідники. У порівнян-
ні з розділами, що склалися в кримознавчій
бібліографії, для підбору документів (напри-
клад, А. І. Маркевич), ми бачимо нові відділи:
“політичні партії, робітниче питання, коопе-
рація”, що, звісно, було віянням того часу.
Покажчик цінний і зведенням опублікованих
матеріалів, які вже незабаром будуть вилучені
із загального доступу: наприклад, “Голод у
Криму 1921–1923 рр.”, а історичні реалії бу-
дуть перекручені істориками партії.
Публікації розташовано в алфавітному по-
рядку. Деякі з них містять анотації. Відзначи-
мо особливу значущість цього краєзнавчого
бібліографічного покажчика як одну з перших
післяреволюційних універсальних праць із
цієї проблематики. Праця В. В. Симоновсько-
го спиралася на значну кількість друкованих
джерел. Бібліограф, на відміну від А. І. Мар-
кевича, переглядав національну періодичну
пресу Кримської АСРР, мав більший доступ
до видань Держплану та Кримського цент-
рального статистичного управління.
У наступні роки В. В. Симоновський допов-
нив свій покажчик, підготувавши до друку
нове видання. В особистому архівному фонді
бібліографа, який відклався в Державному ар-
хіві в Автономній Республіці Крим, зберігся
рукопис цього довідника обсягом 20 друкова-
них аркушів, у ньому налічується 1828 назв
праць, у тому числі й національними мовами.
Охоплено літературу з 1900 до 1926 року13. По
суті, “Бібліографія кримознавства” становить
одне з перших у радянській історичній біб-
ліографії систематичних видань, присвячених
півострову та опублікованих безпосередньо в
Кримській АСРР.
Віктор Васильович увійшов в історію ук-
раїнської бібліографії і як перший літописець
історії розвитку бібліографії кримознавства.
1929 року він відзначав у спеціальному на-
рисі, що “Крим споконвіку привертає до себе
увагу багатьох видатних учених. <...> Спа-
док, залишений різними науковими асоціа-
ціями, й окремі дослідження у сфері вивчення
Криму величезні. <...> Багато цінних праць із
вивчення краю дотепер залишаються невідо-
мими широкому колу читачів і не можуть
бути використані”. Вперше бібліограф подав в
одному нарисі стислу оцінку бібліографічної
спадщини дорадянської епохи та детально зу-
пинився на розвитку бібліографічних дослід-
жень у Криму наприкінці 20-х років ХХ
століття14. Стаття є унікальним джерелом про
розвиток бібліографії в Кримській АСРР.
Саме з неї стало відомо про наявність на цей
час готового до друку рукопису четвертого ви-
пуску “TAURICА” патріарха кримської біб-
ліографії Арсенія Івановича Маркевича обся-
гом 16 друкованих аркушів, що містив кри-
мознавчі статті та книги з історії, археології,
етнографії, географії і соціології; рукописи
зібрання бібліотеки “Крим” Центрального му-
зею Тавриди (підготував Д. С. Спиридонов),
підбірки кримознавчих видань кримськота-
тарською мовою, що вийшли за 10 років (упо-
рядник Осман Акчокракли)15. Усі ці унікальні
матеріали були втрачені в роки репресій. По-
шуки в державних архівах, особистих фондах
кримознавців не принесли поки що жодних
результатів.
Серед видатних українських бібліографів,
які зробили значний внесок у розвиток біб-
ліографії Криму, особливе місце посідає Фе-
дір Пилипович Максименко (1897–1983).
Ф. П. Мак сименко народився 4 лютого 1897 р.
в селі Біленькому під Олександрівськом у ро-
дині священика. Прищеплена батьками любов
до книги наклала відбиток на всю подальшу
106
Краєзнавство 3–4 2009
долю Федора Пилиповича. Свою трудову
діяльність він розпочав у м. Бахмуті бібліоте-
карем Донецького відділу народної освіти.
Потім завідував Бахмутським краєзнавчим
музеєм. Підсумком краєзнавчих досліджень
молодого керівника музею стала публікація
ним 1922 р. покажчика літератури про До-
нецький край16.
1922 р. Ф. П. Максименко переїхав до Киє-
ва, де вступив на історичний факультет
Київського інституту народної освіти (закін-
чив 1925 р.). Навчання він поєднував із робо-
тою співробітником Всенародної бібліотеки
України (зараз — Національна бібліотека Ук-
раїни імені В. І. Вернадського). У 1929–
1931 рр. він навчався в аспірантурі при бібліо-
теці. Роки роботи в головному книжковому
сховищі України (1923–1933), де він займався
виставково-консультаційною діяльністю,
комплектуванням фондів, бібліографією,
сприяли його становленню як книгознавця. У
цей час Ф. П. Максименко уклав ряд невели-
ких рекомендаційних бібліографічних покаж-
чиків17.
1930 року було опубліковано його біб-
ліографічний покажчик “Матеріали до
краєзнавчої бібліографії України 1847–1929:
Список бібліографічних праць, що стосуються
до окремих місцевостей УСРР, Бессарабії,
Дону й Криму”18, який став вагомим внеском
у розвиток українського краєзнавства та біб-
ліографії регіонознавства другого ступеня.
У ґрунтовній передмові автор зазначив, що
питання порайонного вивчення держави та
продуктивних сил окремих місцевостей набу-
ло особливої актуальності. При цьому акцент
ставився на регіонознавство: “Складаючи цьо-
го покажчика, упорядник мав на меті дати, в
допомогу бібліотекареві, краєзнавцю, а часом
і фахівцеві, докладний реєстр бібліографічних
праць, що стосуються до окремих місцевостей
України”19. У порівнянні з аналогічними по-
кажчиками дорадянської доби цей посібник
вигравав за рахунок включення сюди зрізу ви-
дань 1920-х років, які стали бумом краєзнав-
чих досліджень у СРСР. Робота проводилася
шляхом перегляду de visu різноманітних біб-
ліографічних праць, комплектів періодики,
каталогів спеціалізованих (в т. ч. і обласних)
бібліотек, що дало змогу авторові вперше в ра-
дянській україніці зібрати інформацію про то-
побібліографічні праці.
Водночас досить повним назвати представ-
лений матеріал буде явним перебільшенням.
Це розумів і автор, який не випадково зазна-
чив, що на цей покажчик потрібно дивитися
лише як на “матеріали до майбутньої повної
топобібліографії України, а не як на закінче-
ний, вичерпливо повний реєстр топобібліогра-
фічних праць”20.
Покажчик складається з 12 розділів. У пер-
шому — наведено загальні бібліографічні
матеріали, видані в Росії й Україні, які стосу-
ються всіх або декількох місцевостей Украї-
ни. Останні розділи присвячені топобібліо-
графічним працям, які стосуються окремих
областей України, а також Бессарабії та
Донського краю. Кожний розділ у свою чергу
складається з п’яти підрозділів: покажчик
змісту місцевої періодики; списки книжкової
продукції, надрукованої в цьому регіоні; біб-
ліографія літератури про край, виданої за його
межами; списки місцевих періодичних ви-
дань, які були переглянуті при складанні по-
кажчика.
Він розташував матеріал усередині розділів
за десятковою системою класифікації. Майже
для кожної області увів додаткові підрозділи:
“Палеоктологія”, “Гідробіологія”, “Флора”,
“Фауна”, в яких подано повний бібліографіч-
ний опис праць, що мали значні внутрішньо-
книжні або пристатейні покажчики. В усіх
роз ділах є відомості про місцеві періодичні
видання, що виходили, і про покажчики до
них, у наявності й ряд допоміжних покажчи-
ків до всього видання. Наприклад, “Покаж-
чик авторів, редакторів і рецензентів”, “Пока-
жчик предметів і географічних пунктів”,
“Список місцевих періодичних видань”, що
мали зведені друковані покажчики. Всього
152 записи по посібниках, що відносяться до
Криму. Особлива цінність видання полягає в
тому, що в ньому подано і неопубліковані по-
кажчики (наприклад, О. А. Яната “Повна біб-
ліографія літератури про флору Кримської
Яйли”)21.
Спеціальний розділ “Таврія-Крим”22 містить
універсальну інформацію про бібліографічну
спадщину по різних галузях кримо знавства.
Це не лише бібліографічні покажчики, списки
та огляди, а й, що важливо, пристатейна біб-
ліографія. Звісно, наведені бібліографічні ог-
ляди з історії та етнографії Криму23 не претен-
дують на повноту. Насамперед за рахунок
відсутності в довіднику біо бібліографічних
праць — місцевих біографічних словників,
списків праць місцевих діячів і письменників,
списків літератури про них тощо.
107
Проте навряд чи це зауваження можна ста-
вити в докір бібліографу першої третини
ХХ століття, якщо й на початку XXI століття
біобібліографія, тим більше бібліографія
біобібліографії залишається найменш розроб-
леною ділянкою української бібліографії.
Хоча цей покажчик не враховував першого
кримознавчого бібліографічного довідника
другого ступеня — праці Є. Ю. Гопштейна, що
з’явилася того ж року, Ф. П. Максименко
об’єктивно відмітив, що “вважаємо проте, що
вона [праця Є. Ю. Гопштейна] не робить зай-
вим й наш покажчик в частині “Таврія-
Крим”.
“Таврія-Крим” охоплює праці, видані з се-
редини ХІХ — до 20-х років ХХ століття. За-
гальна кількість публікацій, що стосуються
Криму, перевищує 50 назв. Праці в покажчи-
ку Федора Пилиповича розміщено в хроноло-
гічному порядку. Ця частина покажчика скла-
дається з таких розділів: покажчик до місце-
вих періодичних видань (“Таврические
епархиальные ведомости”, “Известия Таври-
ческой ученой архивной комиссии”, “Записки
Крымско-Кавказского горного клуба”, “Бюл-
летень Крымского центрального статистичес-
кого управления”); бібліографія літератури
про Таврію і Крим, яка містить короткий
аналіз праць попередників; наукові установи
Кримської АСРР; економіка; природа; геоло-
гія, мінералогія, палеонтологія; етнографія,
антропологія; флора; фауна; медицина та гігіє-
на; мистецтво; література; історія й археоло-
гія; географія24. Крім того, в покажчик вхо-
дять доповнення: бібліографічні праці, які
були підготовлені до видання, але так і не були
видані; місцеві видання, використані при
складанні бібліографічного покажчика.
Особливу цінність “Матеріали до краєзнав-
чої бібліографії України 1847–1929” станов-
лять як бібліографічне джерело для відтворен-
ня картини історії розвитку бібліографічних
досліджень у Кримській АСРР. Зокрема в цей
час було підготовлено в рукопису, але не вида-
но ряд цікавих бібліографічних посібників,
інформацію про яких з анотаціями та деяки-
ми даними з історії їх створення містить пра-
ця Ф. П. Максименка. Так, у покажчику міс-
титься інформація про ряд покажчиків
Є. Ю. Гопштейна: “Бібліографія періодичної
преси в Криму в роки революції”, “Бібліогра-
фія преси в Криму за 150 років”, “Бібліогра-
фія антисемітизму в Криму”, “Бібліогра-
фія єврейських землеробських колоній”;
В. М. Маркова “Сходознавство в Криму”; І. Я.
Неймана “Систематичний покажчик літерату-
ри про караїмів”; В. Д. Геймана “Бібліогра-
фічний покажчик книг і статей по Феодосії і її
околицях” та ін. В описі відбито точні назви
видань, місце, порядок і час виходу, вказано
кількість томів і номерів, видавців, редак-
торів опублікованих праць25.
Цей покажчик має важливе значення, ос-
кільки до нього ввійшли друковані твори, які
згодом виявилися під забороною і підлягали
знищенню або передачі в спецсховища. Ос-
кільки наведені вище твори не відбивалися
згодом у друкованих каталогах і картотеках,
наявність такого довідника дає змогу виявити
значну кількість невідомих джерел з історії й
етнографії Криму першої половини ХХ століт-
тя. Покажчик відобразив основні тенденції
радянського краєзнавства у сфері розвитку
бібліографічної думки. З’явившись на його
згасанні, він символічно підсумував цей пе-
ріод розвитку бібліографічних досліджень в
Україні. Розпочатий згодом період репресій в
різних сферах суспільного життя безпосеред-
ньо торкнувся і патріарха української біб-
ліографії. Новоявлені псевдокультурологи
називали його “прапором буржуазно-націо-
налістичної бібліографії” за розширення ет-
нографічних кордонів українського народу.
Приводом для цього саме став охарактеризо-
ваний вище покажчик, а також бібліографіч-
ний огляд “Межі етнографічної території ук-
раїнського народу”26.
1933 року Федора Пилиповича усунули від
бібліографічної роботи. Він змушений був
працювати обліковцем виробничого комбіна-
ту при дитячому містечку № 10. Деякий час
потому йому вдалося влаштуватися бібліоте-
карем Другого Київського медичного інститу-
ту, а потім — завідувачем бібліографічного
відділу Наукової бібліотеки Київського дер-
жавного університету. З 1933 до 1947 року не
вийшло жодної публікації вченого. Проте біб-
ліографічні дослідження не були ним припи-
нені. Перш за все було продовжено роботу над
покажчиком “Матеріали до краєзнавчої біб-
ліографії України”, який охоплював літерату-
ру 30–40-х років ХХ століття (рукопис заги-
нув під час пожежі Київського університету
1943 р.), а також над “Матеріалами до біб-
ліографії української книжки ХІХ ст.” (не
були опубліковані)27.
Аналіз виданих у 1920–1930-х роках крає-
знавчих бібліографічних посібників у Крим-
108
Краєзнавство 3–4 2009
ській АСРР дає змогу зробити висновок, що
цей складний період ознаменувався стрімким
розвитком і не менш різким спадом краєзнав-
чої бібліографії в регіоні. З одного боку, знач-
ний ряд посібників кримознавчого характеру
містили комплекс матеріалів, підготовлених
у дорадянські роки (наприклад, “TAURICA”
А. І. Маркевича) і завершував попередній етап
розвитку кримознавчої бібліографії. З іншого,
перше радянське десятиліття стало апогеєм
розвитку краєзнавчого руху не лише в Крим-
ській АСРР, а й в усій радянській державі,
що, у свою чергу, спричинило розвиток
краєзнавчої бібліографії. Проте, насамкінець,
розвиток цього напряму визначався людським
чинником: там, де були бібліографи-ентузіас-
ти, розвиток краєзнавчої бібліографії отриму-
вав додатковий імпульс.
Краєзнавча бібліографія в Кримській АСРР
у 20-х роках ХХ століття мала ряд відмінних
від попереднього періоду розвитку рис: було
усвідомлено необхідність підготовки великих
бібліографічних посібників, як основи для на-
ступних бібліографічних, у тому числі й
краєзнавчих праць; необхідність створення
поточних бібліографічних посібників; визнан-
ня за бібліотеками ролі організаційних цент-
рів, разом із науковими товариствами, з ве-
дення бібліографічних краєзнавчих карток і
участі в подальшій підготовці краєзнавчих
покажчиків.
Багато зі створюваних у цей період
краєзнавчих посібників мали комплексний
характер: у них, інколи, поєднувалися різні
підвиди краєзнавчих посібників. Заглиблюва-
лася й удосконалювалася галузева краєзнавча
бібліографія, вимальовувалася струнка систе-
ма видів краєзнавчої бібліографії.
Незважаючи на те, що питання про необхід-
ність колективної бібліографічної праці пору-
шувалося в періодичній пресі, в створенні
солідних краєзнавчих посібників у Кримській
АСРР, як і раніше, переважав персональний
чинник. Відсутність колективної організації
праці була одним із недоліків розвитку
краєзнавчої бібліографії в регіоні. Краєзнавча
бібліографія півострова не розвивалася ізольо-
вано. Вона тісно взаємодіяла зі сходознавчою
бібліографією, яка гармонійно доповнювала її.
Надалі виявлення і введення в науковий
обіг репресованих бібліографічних зведень і
втрачених у роки Великої Вітчизняної війни
покажчиків сприятиме складанню якомога
повнішої бібліографії наукової спадщини
краєзнавців Криму радянського періоду. Це,
у свою чергу, дасть можливість відобразити
об’єктивнішу картину вивчення Криму в той
час. Подібне ж завдання ставили перед собою
краєзнавці Криму 1929 року, коли задумува-
ли створити в Сімферополі бібліографічне то-
вариство. Занепад радянського краєзнавства
перешкодив тоді місцевим ученим здійснити
це завдання, а війна, розгул політичного без-
законня в країні, депортація значної частини
населення з Криму надовго наклали вето на
об’єктивні бібліографічні дослідження.
Джерела та література
1 Михеева Г. В. История русской библио-
графии (1917–1921 гг.) / Российская нац.
б-ка. — СПб., 2006. — С. 145.
2 В. И. Ленин и библиотечное дело.– 2-е изд:
перераб. и доп. — М., 1977.– С. 270–271.
3 Михеева Г. В. История русской библиогра-
фии (1917–1921 гг.) / Российская нац.
б-ка. — СПб., 2006. — С. 147.
4 Городецкий Б. М. Библиография и краеве-
дение // Вопросы краеведения: Сб. докл.,
сделан. на Всерос. конф. науч. о-в по изу-
чению местного края в Москве в дек.
1921 г., созв. акад. центром. — Н. Новго-
род. 1923. — С. 138–143.
5 Непомнящий А. А. Арсений Маркевич:
Страницы истории крымского крае веде-
ния. — Симферополь: Бизнес–Информ,
2005. — (Биобиблиография крымоведе-
ния; Вып. 3). — С. 162–173.
6 Маркевич А. И. “TAURICA”: Опыт указа-
теля книг и статей, касающихся Крыма и
Таврической губернии вообще. Вып. 1 //
ИТУАК. — 1894. — № 20. — С. 1–395; То
же. Вып. 2 // Там же. — 1898. — С. 92–
185; То же. Вып. 3 // Там же. — 1902. —
С. 47–128.
7 Непомнящий А. А. Арсений Маркевич и
развитие историко-краеведческой библио-
графии Крыма в конце XIX — начале ХХ
века // Историко-библиографические ис-
следования: Сб. науч. тр. / Российская
нац. б-ка. — Санкт-Петербург, 2002. —
Вып. 9. — С. 66–96.
8 ІІМК РАН НА РО. — Ф. 32, картотека
А. І. Маркевича.
9 Там само.
10 Симоновский В. В. Библиография по кры-
моведению // Весь Крым, 1920–1925:
109
Юбилейный сб. / КрымЦИК. — Симферо-
поль, 1926. — С. 517–534.
11 Назарчук Т. Б. Розвиток історичної біб-
ліографії Криму // Бібліотечний вісник. —
2007. — № 2. — С. 26–28.
12 Гопштейн Е. Е. Библиография библио-
графических указателей литературы о
Крыме / Об-во по изучению Крыма. —
Симферополь, 1930. — С. 10.
13 ГААРК. — Ф. Р-3318. — Оп. 1. — Спр.
25. — Арк. 2–14.
14 Симоновский В. В. Очерки краеведческой
работы библиотек // Краеведение. —
1928. — № 8. — С. 467–476.
15 Симоновский В. В. Очерк библиографичес-
кой работы в Крыму // Библиография. —
1929. — № 4. — С. 118–120.
16 Королевич Н. Ф. Бібліограф Федір Пили-
пович Максименко (1897–1983): Біобіб-
ліографічний нарис / Національна парла-
ментська б-ка України. — Київ, 1996. —
С. 3. — (Видатні діячі української книги;
Вип. 6).
17 Білокінь С. Наш перший бібліограф // Ук-
раїна: Наука і культура: Щорічник. —
Київ, 1986. — Вип. 20. — С. 394–395.
18 Максименко Ф. П. Матеріяли до краєзнав-
чої бібліографії України 1847–1929 р.:
Список бібліографічних праць, що стосу-
ються до окремих місцевостей УСРР, Бес-
сарабії, Дону й Криму / Всенародна б-ка
України при Всеукраїнський АН. — Київ,
1930. — ХІХ, 264 с.
19 Там само. — С. 4.
20 Там само. — С. 5.
21 Королевич Н. Ф. Бібліограф Федір Пили-
пович Максименко (1897–1983): Біобіб-
ліографічний нарис / Національна парла-
ментська б-ка України. — Київ, 1996. —
(Видатні діячі української книги; Вип.
6). — С. 6.
22 Максименко Ф. П. Матеріяли до краєзнав-
чої бібліографії України 1847–1929 р.:
Список бібліографічних праць, що стосу-
ються до окремих місцевостей УСРР, Бес-
сарабії, Дону й Криму / Всенародна б-ка
України при Всеукраїнський АН.– Київ,
1930. — С. 135–160.
23 Там само. — С. 155–157.
24 Там само. — С. 619–717.
25 Непомнящий А. А. История и этнография
народов Крыма: Библиография и архивы
(конец XVIII — начало ХХ века). — Сим-
ферополь: Доля, 2001. — С. 33–34.
26 Максименко Ф. П. Межі етнографічної
території українського народу // Бібліо-
течний збірник/ Всенародна б-ка України
при Всеукраїнськ. АН. — 1927. — Ч. 3:
Бібліографія на Україні. — С. 65–93.
Бібліогр. С. 90–93, 68 назв.
27 Непомнящий А. А. Крымоведение в библи-
ографических исследованиях Ф. Ф. Мак-
сименко // Студії з архівної справи та до-
кументознавства. — 2002. — Т. 8. —
С. 187–190.
Татьяна Назарчук
Развитие историко-краеведческой библиографии
в Крыму (20–30-е годы ХХ века)
Изложены предпосылки развития краеведческой библиографии в Крымской АССР, выделе-
ны ее отличительные черты. Рассмотрена деятельность выдающегося историка, ученого-кра-
еведа А. И. Маркевича. Дан анализ его фундаментального труда “TAURICA”, который явля-
ется одним из ключевых историко-краеведческих пособий, созданных в период существования
Крымской АССР.
Дана характеристика указателя В. В. Симоновского — “Библиография крымоведения”. Ос-
вещен вклад в развитие историко-краеведческой библиографии Крыма библиографов Д. Н. Его-
рова, Д. С. Спиридонова, Ф. Ф. Максименко и др.
Ключевые слова: библиография, краеведение, библиографические указатели, библиографы-
краеведы, Крымская АССР.
110
Краєзнавство 3–4 2009
Tatiana Nazarchuk
Development of historico-regional bibliography in the Crimea
(20–30-years of 20-th century)
The prerequisites of the development of regional bibliography in the Crimean ASSR are presented,
its distinguishing features are allocated. The activity of the outstanding historian, scientist- student
of local lore A. I. Markevich is examined. There is the analysis of its fundamental work “TAURICA”,
which is one of the key historic- regional textbook, created in the time of Crimean ASSR.
There is the characteristic of indicators by V. V. Simonovskiy — “bibliography of krymovedeniya”.
The contribution to development of the historic- regional bibliography of Crimea the bibliographers
D. N. Yegorov, D. S. Spiridonov, F. F. Maksimenko and others is illuminated.
Key words: bibliography, regional study, bibliographical indicators, bibliographer- students of
local lore, Crimean ASSR.
|