Досліджуємо загадкову Сіверію
15–16 жовтня 2009 р. відбулась чергова восьма науково-практична конференція “Сіверщина в історії України”. Її організаторами виступили Національний заповідник “Глухів” та Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31913 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Досліджуємо загадкову Сіверію / С. Жукова // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 338-340. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859605233573822464 |
|---|---|
| author | Жукова, С. |
| author_facet | Жукова, С. |
| citation_txt | Досліджуємо загадкову Сіверію / С. Жукова // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 338-340. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | 15–16 жовтня 2009 р. відбулась чергова восьма науково-практична конференція “Сіверщина в історії України”. Її організаторами виступили Національний заповідник “Глухів” та Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
|
| first_indexed | 2025-11-28T02:57:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
338
Краєзнавство 3–4 2009
Світлана Жукова (м. Глухів)
ДОСЛІДЖУЄМО ЗАГАДКОВУ СІВЕРІЮ
Невичерпна історія Сіверщини. Земля
Східного Полісся містить матеріальні
пам’ятки існування багатьох народів. Сівер-
щина — край слов’янського епосу — “Слова о
полку Ігоревім”, величі храмів Чернігова,
Новгород-Сіверського, Глухова, Путивля. Це
територія, де започаткувалась українська на-
ціональна державність в гетьманських столи-
цях Батурині і Глухові, писався літопис пар-
тизанської звитяги Спадщанського і Хінель-
ського лісів, відродилась духовна діяльність
святих монастирів: Молченського, Софронієв-
ського, Глинської пустині. Це мапа з прізви-
щами непересічних творчих особистостей, які
прославили Україну.
Науково-практичні конференції, започат-
ковані Національним заповідником “Глухів”
у 2002 р., шукають нові підходи і напрямки у
дослідженні вітчизняної історії. Глибинне
вивчення Сіверщини дає можливість віднови-
ти справжню історію України, заповнити ба-
гато невідомих її сторінок.
15–16 жовтня 2009 р. відбулась чергова
восьма науково-практична конференція “Сі-
верщина в історії України”. Її організаторами
виступили Національний заповідник “Глухів”
та Центр пам’яткознавства Національної Ака-
демії наук України і Українського товариства
охорони пам’яток історії та культури. Така
співпраця дає можливість долучитись широ-
кому колу науковців, музейних працівників,
краєзнавців до обговорення результатів сучас-
них досліджень регіональної історії.
Конференція значно розширила минуло-
річну географію наукового представництва —
Крим, Одеса, Миколаїв, Сумщина, Чернігів-
щина, Київ, Тернопільщина, Курськ… Тема-
тику доповідей, представлених її учасниками,
можна поділити на такі розділи: “Теорія,
історія та історіографія пам’яткознавства”,
“Історія та культура доби Київської Русі”,
“Польсько-Литовська доба та Гетьманщина”,
“Нова історія”, “Музейна справа в Україні”.
Вони стосувались різноманітних аспектів:
охорони культурної спадщини, реставрації
пам’яток, історії українського бароко, істо-
ричної топографії, дослідження персоналій
тощо.
Особливістю глухівської конференції є
обов’язкове видання збірки наукових праць
до початку її роботи, що дає змогу учасникам
попередньо ознайомитись з результатами до-
сліджень колег, виокремити питання і обгово-
рити їх в атмосфері конструктивного діалогу
та наукової дискусії. Цьогорічна збірка, як і
кілька попередніх, відкривається статтею до-
ктора юридичних наук, професора В. І. Аку-
ленка “Реалізація правонаступництва щодо
державних архівів колишнього СРСР у прак-
тиці України”, яка присвячена одній з найак-
туальніших тем у справі становлення міжна-
родного авторитету української держави в га-
лузі захисту своєї національної пам’яті.
Своєю присутністю вшанував наукове зіб-
ран ня кандидат архітектури, заступник ди-
ректора Науково-дослідного інституту пам’ят-
коохоронних досліджень Міністерства куль-
тури і туризму України В. В. Вечерський,
який почав ґрунтовно вивчати пам’ятки Глу-
хова ще задовго до оголошення їх історико-
культурним заповідником. Проаналізувавши
стилістику глухівських архітектурних витво-
рів протягом всієї доби Гетьманщини, він пе-
реконав присутніх, що в архітектурі міста як
однієї з європейських регіональних столиць
були присутні три стилістичні напрямки: спе-
цифічний для тогочасної України ренесансно-
бароковий синтез, динамічний напрямок єв-
ропейського бароко і класичний напрямок ба-
роко, що закономірно ставить на порядок
денний питання про доцільність існування
терміна “українське бароко”.
Від загальних стильових рис архітектури
Глухова ХVІІ–ХVІІІ ст. до конкретного твор-
чого доробку А. І. Карташевського на посаді
чернігівського губернського архітектора ло-
гічний перехід зробила кандидат історичних
наук, доцент Криворізького навчального цен-
тру Одеської національної юридичної академії
Н. О. Барабаш. Вона простежила його про-
фесійну діяльність упродовж тридцятилітньо-
го періоду, в результаті якої завдяки регуляр-
ному розплануванню позитивно змінився виг-
ляд міст і містечок Чернігівщини, у тому
числі й окремих глухівських пам’яток.
Велику зацікавленість аудиторії виклика-
339
ла доповідь завідувачки сектора науково-до-
слідного відділу історії Києво-Печерськогої
лаври Національного Києво-Печерського іс-
торико-культурного заповідника А. Є. Бар-
тош “Спасо-Преображенська церква у
Глухові. Історичний екскурс”. Глибоко до-
сліджувати глухівську пам’ятку сакральної
архітектури науковця надихнула непересічна
подія — у липні 2008 р. в церкві був розкри-
тий раніше невідомий унікальний живопис.
Простеживши долю храму від початку побу-
дови у 1765 р. до сьогодення і звернувши ува-
гу на якість виконання композицій і малюн-
ків у відкритих зондажах, дослідниця зроби-
ла попередній висновок, що живопис та
рішення загальної стилістики відповідають
манері і техніці виконання олійного живопи-
су другої половини ХVІІІ ст., виконаного ху-
дожником Петербурзької академії мистецтв.
Цю думку підтримала реставратор корпорації
“Укрреставрація” В. А. Марампольська, яка
продемонструвала етапи пошарової розчист-
ки фрагментів живопису і консервації фарбо-
вого шару, при цьому зазначавши, що без за-
кріплення й подальших консерваційно-рес-
тавраційних робіт є сумніви щодо його
подальшого існування.
Своєрідним відлунням проблем збережен-
ня пам’яток Сіверщини з питаннями сучасно-
го пам’яткознавства в Автономній Республіці
Крим стала доповідь доктора історичних наук,
професора Таврійського національного уні-
верситету ім. В. І. Вернадського А. А. Непом-
нящого. Для більш предметного ознайомлен-
ня з історичним краєзнавством, діяльністю в
галузі вивчення та охорони культурної спад-
щини Криму видатних істориків та етногра-
фів ХІХ — першої третини ХХ ст., досліджен-
нями і документами по охороні кримських
пам’яток їм було подаровано до книгозбірні
Національного заповідника “Глухів” кілька
особистих монографій та видань редагованої
ним книжкової серії “Біобібліографія кримо-
знавства”. Скориставшись нагодою, старший
науковий співробітник Центру С. Ю. Зозуля
передав ректору Глухівського національного
педуніверситету ім. О. Довженка О. І. Курку
копію архівної справи про ліквідацію
Глухівського інституту народної освіти (так у
той час називався Глухівський учительський
інститут), яка знайде своє місце у фондах істо-
рико-педагогічного музею цього навчального
закладу.
Розмаїття тем, напрямків, підходів до ма-
теріалу, “різнокаліберність” дослідницьких
можливостей на конференції об’єдналися ав-
торським поривом до відродження історичної
істини, до збереження пам’яті про великий
український край — Сіверщину. Однією з та-
ких тем є “Глухівський період в історії Украї-
ни” (1708–1782 рр.), висвітленню якого при-
святив свою доповідь науковий співробітник
Національного заповідника “Глухів” В. І. Бє-
лашов. Його дослідження мають виняткове
значення, адже державотворчий досвід ук-
раїнських гетьманів може знадобитися мо-
лодій українській державі у час її станов-
лення.
Практично-установчим напрямком з об-
надійливою перспективою розвитку музейної
справи у Глухові відзначена стаття академіка
НАН України Ю. С. Шемшученка “До питан-
ня утворення музею історії українського пра-
ва”, адже місто у ХVIII ст. — не тільки ад-
міністративна столиця Гетьманщини, а й
центр розвитку теорії правознавства й держа-
вотворення.
Військова тематика була представлена до-
слідженнями як доби Київської Русі, так і
Визвольної війни середини ХVII ст. Традицій-
но з року в рік триває вивчення життєдіяль-
ності персоналій, пов’язаних із Сіверським
краєм. На зібранні можна було почути нові
дані про гетьмана Івана Мазепу, глухівського
сотника Пилипа Уманця, інших політичних
та громадських діячів ХVIII ст. У виступі кан-
дидата мистецтвознавства, професора Держав-
ної академії керівних кадрів культури і
мистецтв Л. І. Горенко були надані докази ви-
сокого рівня розвитку культурно-мистецького
життя Глухова ХVIII ст., традиції якого від-
дзеркалилися у творчості М. Ф. Полтораць-
кого.
Для того щоб дослідники у своєму науково-
му пошуку не обмежувались рамками окремо-
го регіону, доктор історичних наук, професор
Київського національного університету ім. Т.
Шевченка Г. Д. Казьмирчук ознайомив учас-
ників конференції із політико-економічним та
суспільно-соціальним станом Правобережної
України ХІХ ст. на прикладі родини графині
Теклі Потоцької.
Незважаючи на широку географію учасни-
ків і розмаїття доповідей, можна з упевненіс-
тю стверджувати — нецікавих тем на конфе-
ренції просто не було. Такі зібрання, завдячу-
ючи наполегливим зусиллям десятків
науковців та краєзнавців, відкривають нові
340
Краєзнавство 3–4 2009
сторінки історії, піднімають на нові щаблі іс-
торичної свідомості знання про минуле краю і
України. Глухів же, всупереч традиційним
твердженням про географічну провінцію, пос-
тупово перетворюється на значний науковий і
культурний центр.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31913 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T02:57:09Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жукова, С. 2012-03-24T18:29:04Z 2012-03-24T18:29:04Z 2009 Досліджуємо загадкову Сіверію / С. Жукова // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 338-340. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31913 15–16 жовтня 2009 р. відбулась чергова восьма науково-практична конференція “Сіверщина в історії України”. Її організаторами виступили Національний заповідник “Глухів” та Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Наукова інформація Досліджуємо загадкову Сіверію Article published earlier |
| spellingShingle | Досліджуємо загадкову Сіверію Жукова, С. Наукова інформація |
| title | Досліджуємо загадкову Сіверію |
| title_full | Досліджуємо загадкову Сіверію |
| title_fullStr | Досліджуємо загадкову Сіверію |
| title_full_unstemmed | Досліджуємо загадкову Сіверію |
| title_short | Досліджуємо загадкову Сіверію |
| title_sort | досліджуємо загадкову сіверію |
| topic | Наукова інформація |
| topic_facet | Наукова інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31913 |
| work_keys_str_mv | AT žukovas doslídžuêmozagadkovusíveríû |