Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку
У статті висвітлюється історія будівництва та архітектурне обличчя унікальної оборонної споруди середньовічної України — Луцького замку. Характеризується рівень показу у вітчизняній і зарубіжній історіографії сторінок його історії, архітектурних перекомпонувань. Описуються заходи пам’яткоохоронних с...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31921 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 185-189. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612316028370944 |
|---|---|
| author | Гаврилюк, О. |
| author_facet | Гаврилюк, О. |
| citation_txt | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 185-189. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті висвітлюється історія будівництва та архітектурне обличчя унікальної оборонної споруди середньовічної України — Луцького замку. Характеризується рівень показу у вітчизняній і зарубіжній історіографії сторінок його історії, архітектурних перекомпонувань. Описуються заходи пам’яткоохоронних структур міжвоєнної Польщі, у складі якої перебувало тоді м. Луцьк, з проведення у замку ремонтно-відновлювальних робіт. Простежується внесок у цю справу пам’яткоохоронців Волинського воєводства Ю. Дуткевича та З. Ревського, дослідників Я. Захватовича та Я. Фітцке.
В статье освещается история строительства и архитектурный облик уникального оборонительного сооружения средневековой Украины — Луцкого замка. Характеризуется уровень освещения в отечественной и зарубежной историографии страниц его истории, архитектурных перепланировок. Описываются мероприятия памятникоохранительных структур межвоенной Польши, в составе которой находился тогда г. Луцк, по проведению в замке ремонтно-восстановительных работ. Прослеживается вклад в это дело сотрудников памятникоохранительных органов Волынского воеводства Ю. Дуткевича и З. Ревского, исследователей Я. Захватовича и Я. Фитцке.
The article reflects the construction history and the architectural look of the unique defensive building of the Middle Ages Ukraine — the Luts’k Castle. The degree of the presentation of its history, architectural changes in the local and foreign historiographic documents has been characterized. There have been described the measures taken by the Polish artifacts protective departments in the period between the wars when the city of Lutsk was a part of Poland. A special attention was paid to the rebuilding and restoration work done on the territory of the castle at that time. The contribution of such Volynian artifacts protectors as J. Dutkevich, Z. Revsky and scientists J. Zakhvatovich and J. Fitzke into the preservation process was analyzed.
|
| first_indexed | 2025-11-28T14:53:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
185
УДК 94 (477.8) “1921/1939”: 304.44+94 (438) “1921/1939”: 304.44
Олександр Гаврилюк (м. Луцьк)
ЗАХОДИ ВЛАСТЕЙ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ЛУЦЬКОГО ЗАМКУ
У статті висвітлюється історія будівництва та архітектурне обличчя унікальної обо-
ронної споруди середньовічної України — Луцького замку. Характеризується рівень показу у
вітчизняній і зарубіжній історіографії сторінок його історії, архітектурних перекомпону-
вань. Описуються заходи пам’яткоохоронних структур міжвоєнної Польщі, у складі якої пе-
ребувало тоді м. Луцьк, з проведення у замку ремонтно-відновлювальних робіт. Простежуєть-
ся внесок у цю справу пам’яткоохоронців Волинського воєводства Ю. Дуткевича та З. Ревсь-
кого, дослідників Я. Захватовича та Я. Фітцке.
Ключові слова: Луцький замок, реставрація, Друга Річ Посполита, консерватор, охорона
культурної спадщини.
Архітектурні пам’ятки на території Украї-
ни — невід’ємна складова національної куль-
турної спадщини. Становлячи у традиційному
розумінні елемент культури минулого, вони
слугують сучасності, виховуючи і єднаючи по-
коління, сприяючи згуртуванню українського
суспільства навколо спільних ідеалів та цін-
ностей. Обов’язок нинішнього покоління ук-
раїнців — зберегти і передати ці пам’ятки для
користування у майбутньому. Його виконан-
ня можливе лише за умови повсякденної,
дбайливої, опертої на досконале правове
підґрунтя і достатнє фінансове забезпечення
пам’яткоохоронної роботи, що враховує до-
свід попередніх поколінь пам’яткознавців з
пошуку, вивчення, збереження і використан-
ня національної культурної спадщини.
Серед архітектурних пам’яток волинської
землі особливе місце посідає Луцький за-
мок — один з не багатьох середньовічних за-
мків на території сучасної України, що зберег-
лися до наших днів. Поставши спочатку як
дерев’яна споруда на місті давньоруського ук-
ріпленого поселення (гроду), що розвивалося і
зміцнювалося впродовж Х — першої третини
XIV століття, з 1340-х років з ініціативи
удільного князя Любарта він перебудовується
на мурований (цегляний). Виконуючи оборон-
ну функцію, Луцький замок водночас був ре-
зиденцією органів державної та регіональної
влади Волині, мав риси політичної і духовної
столиці, адміністративно-господарського і су-
дового центру краю. По мірі втрати своїх фун-
кцій з кінця XVIII століття Замок поступово
занепадає і на середину ХІХ століття перетво-
рюється на мальовничу руїну. Саме з цього
часу розпочинається відлік його існування як
історичної нерухомої пам’ятки, що триває й
донині1.
Як унікальна архітектурна пам’ятка старо-
вини, Луцький замок викликав і викликає
сьогодні подив і захоплення, цікавість до іс-
торії, бажання детальніше зазирнути у його
минуле, прояснити його сторінки, пов’язані з
перебудовами, добудовами, реконструкціями.
Замок був і залишається джерелом наукового
і творчого натхнення істориків, археологів,
краєзнавців, архітекторів, мистецтвознавців,
художників, письменників. Окремі сторінки
його минулого висвітлювали визначні ук-
раїнські історики ХІХ — початку ХХ століть
В. Антонович, М. Грушевський, М. Довнар-
Запольський, О. Левицький, російські дослід-
ники початку ХХ століття О. Мердер та Г. Лу-
комський, польські краєзнавці та працівники
пам’яткоохоронної сфери другої половини
ХІХ — першої третини ХХ століть Т. Стець-
кий, А. Войнич, О. Прусевич, М. Орлович,
Ю. Дуткевич та ін. Наприклад, відомості про
історію та стан Луцького замку на початок
1890-х років подав відомий український істо-
рик, археограф та пам’яткознавець О. Леви-
цький у нарисі “Луцька старовина”. Праця
з’явилася спочатку на сторінках “Чтений в
Историческом обществе Нестора-летописца”,
а згодом — як окрема книга2. Автор зазначив,
що йому довелося оглядати залишки Верхньої
й Окольної частин Луцького замку, що пере-
бували у непривабливому стані. Причину цьо-
го він вбачав у байдужості влади та православ-
них верств суспільства протягом ХІХ століття
до спадщини минулих віків.
186
Краєзнавство 3–4 2009
У 1930-х роках кілька науково-популяр-
них досліджень про Луцький замок як скла-
дову архітектурної спадщини міста написав
визначний український дослідник і шану-
вальник старовини Л. Маслов3. Їх критична
оцінка — як, до речі, праць попередників і су-
часників Л. Маслова про оборонні споруди Лу-
цька — подана у статті Б. Колоска4.
У другій половині ХХ — на початку ХХІ
століть історія Луцького замку стає об’єктом
вивчення таких науковців, мистецтвознавців,
архітекторів, як М. Говденко, О. Годованюк,
П. Раппопорт, Г. Логвин, Б. Колосок, Р. Ме-
тельницький, Л. Санжаров, М. Малевська,
П. Троневич та ін. Однак у їх дослідженнях —
за винятком праці П. Троневича — увага ак-
центується головним чином на історії архітек-
тури цієї пам’ятки фортифікаційного будів-
ництва. Майже нічого не говориться про
окремі спроби його ремонту або реставрації,
зокрема, ті, що були втілені у 1920–1930-х ро-
ках — період, коли Західна Волинь, і Луцьк у
тому числі, перебували під владою міжвоєнної
Польщі (Другої Речі Посполитої). А між тим
без проведених тоді пам’яткоохоронних за-
ходів Замок до здійснення консерваційно-
реставраційних робіт 1960–1970-х та 1980–
1990-х років дійшов би у незрівнянно гіршому
вигляді. Про втілення у життя цих заходів ко-
ротко йдеться у вже згаданій книзі П. Троне-
вича5. Однак низка моментів цього процесу не
знайшла у згаданому дослідженні належного
показу. Враховуючи цей фактор, наукову і
практичну актуальність теми, у статті
висвітлюється маловідомі аспекти пам’ятко-
охоронної роботи щодо Луцького замку, яка
проводилася у 1920–1930-х роках у контексті
загальнопольських заходів із збереження і ре-
конструкції давніх оборонних споруд.
Впродовж багатьох століть Луцький замок
пережив чимало перебудов, добудов, реконс-
трукцій. Не менше зазнав він і нищень. Час,
люди не завжди шкодували його. На 1921
рік — рік офіційного входження Західної Во-
лині, Луцька у тому числі, — до відновленої
Польської держави, Замок через численні
руйнування і недогляд мав не надто привабли-
вий вигляд. Конституюючи себе європейською
державою з багатими політичними і культур-
ними традиціями, Друга Річ Посполита з са-
мих початків власного існування значну увагу
почала звертати на збереження і охорону
пам’яток, що опинилися у її територіально-
адміністративних межах. Важливе місце у її
політиці посідали заходи, спрямовані на по-
каз величі й могутності колишньої Речі Пос-
политої, на культивування настроїв стосовно
одвічної приналежності західних етнічних ук-
раїнських земель, в тому числі й Західної Во-
лині, польській історії та культурі. З огляду
на ці обставини цілком зрозумілим було від-
повідне ставлення держави до Луцького за-
мку. Впродовж 1920-х — 1930-х років воно
знайшло вияв у розробці та реалізації програ-
ми його збереження і часткового відновлення
шляхом проведення пам’яткоохоронних
робіт.
Початок практичної реалізації зусиль з
приведення у належний вигляд залишків Лу-
цького замку припадає на літо 1921 року. Зго-
дом було розроблено кошторис для виконання
ремонтних робіт. Він передбачав придбання
будівельних матеріалів, підмурівку стін, вла-
штування дахів, воріт і мощення території.
Турботу про Любартів замок (так звучала наз-
ва у польських документах), необхідність його
збереження і подальшого відновлення висло-
вив відомий польський знавець пам’яток ста-
ровини Ю. Лісецький на шостому з’їзді Ради
консерваторів (пам’яткоохоронців — О. Г.),
що проходив у Львові 17–19 вересня 1921 ро-
ку6.
Помітний внесок у порятунок споруд замку
зробила комісія, яка була створена з ініціати-
ви властей Волинського воєводства для визна-
чення стану Верхнього замку та розробки про-
грами його збереження. Зібравшись на засі-
дання у червні 1922 року, комісія накреслила
низку невідкладних заходів, які почали впро-
ваджуватися у життя7. Однак на заваді стала
нестача грошей. Міністерство фінансів відмо-
вилося виділити необхідні кошти для продов-
ження робіт. Загалом уся пам’яткоохоронна
практика міжвоєнної Польщі свідчить, що
власне тривала нестача коштів була тією голо-
вною перешкодою, яка стояла на заваді повно-
цінному збереженню та охороні нерухомих
об’єктів культурної спадщини. Реальна вар-
тість виділених фінансових засобів ставала ще
меншою внаслідок інфляційних процесів, які
мали місце в першій половині 1920-х і на межі
1920-х–1930-х років. Не рятували справи доб-
ровільні пожертви польської громадськості,
спрямовані на збереження і відновлення
пам’яток старовини8.
Це повною мірою відчув на собі і Луцький
замок. Не дивлячись на взяття під заставу по-
зики, місто не змогло власним коштом забез-
187
печити виконання усіх запланованих щодо
нього ремонтно-відновлюваних робіт. Замок
як визначна пам’ятка історії і мистецтва,
включена до загальнопольського інвентарю
старожитностей, потребував подальших за-
ходів для охорони. Про це йшлося на дванад-
цятому загальнопольському з’їзді Ради кон-
серваторів, що відбувся у Західній Волині 20–
24 вересня 1927 року9.
З-поміж багатьох питань на початку роботи
з’їзду, який відкрив свої засідання у Луцьку,
розглядалися питання охорони місцевого за-
мку. Учасники з’їзду дійшли висновку, що
його реставрація не проводилася з часу утво-
рення Волинського воєводства. Тогочасний
стан руїн і В’їзної вежі значно погіршився.
Консерватори ухвалили рішення: дослідити
стан пам’ятки, провести будівельні роботи за
напрямком фундаменту через підмурування
великого вилому в бічній стіні; внутрішні сті-
ни замку, які мали тріщини, заробити рідким
цементом. Опіку над замком могла б взяти
місцева громадсько-культурна установа. Кон-
статувалося, що на реставрацію замку потріб-
но 12 тис. злотих, а тому необхідна допомога
уряду Польщі. З’їзд вирішив, що через не-
значну мистецьку та історичну цінність слід
розібрати залишки вірменської церкви, а
уцілілу цеглу з її руїн використати на відбудо-
ву замку Любарта10.
Можна вважати, що саме завдяки цьому
з’їздові вдалося домогтися певного фінансу-
вання відновлювальних робіт, які допомогли
зберегти замкові споруди. Як зазначено у звіті
відділу мистецтва і культури управління Во-
линського воєводства за 1928 рік, було прове-
дено ремонт В’їзної вежі. Щоб уникнути само-
руйнування вежі, її зміцнили від фундамен-
тів, зняли весь пошкоджений кут і змурували
новий з цегли жовтого кольору. У подальшо-
му нагромаджувалися будівельні матеріали і
накопичувалися кошти для продовження ре-
монтних робіт11.
На необхідність збереження споруд Луць-
кого замку звернув увагу тодішній волинсь-
кий консерватор Ю. Дуткевич. Розробляючи
кошторис фінансування укладання реєстру і
відновлення пам’яток старовини Волинського
воєводства на 1934 рік на загальну суму
22.600 злотих, він запланував провести по-
дальші охоронні роботи, які стосувалися
В’їзної вежі замку12. Цей план завдяки фінан-
совій підтримці Міністерства віровизнань і
публічної освіти, до компетенції якого входи-
ли збереження і охорона культурної спадщи-
ни, був у 1934 році і у наступні роки загалом
виконаний. На реставрацію замку Любарта
загальнопольська і місцева влада виділила
6.500 злотих13. Було підмуровано фундаменти
Владичої вежі, виконано нові залізобетонні
перекриття двох нижніх ярусів В’їзної, розпо-
чато ремонт склепіння Стирової вежі. Одно-
часно з пам’яткоохоронними роботами се-
редини 1930-х років на теренах Луцького за-
мку проводилися археологічні дослідження,
ініціаторами яких виступали Волинське това-
риство опіки над пам’ятками старовини —
філія Польського краєзнавчого товариства та
заснований 1929 року Волинський краєзнав-
чий музей14.
Варто зазначити, що Ю. Дуткевичу нале-
жить праця “Оборонні замки на Волині”, у
якій значна увага відведена архітектурним
пам’яткам Луцька15. Для цієї праці, як для
праць польських дослідників загалом, харак-
терним є те, що вона розглядає Волинь як спо-
конвічну польську територію, прагне виправ-
дати панування і культуртрегерську місію
Польщі на українських землях в ХІV–ХVІІІ
століттях. Ю. Дуткевич насамперед звертає
увагу на Луцький замок. За його визначен-
ням, Луцький замок, подібно як і Кременець-
кий, є пам’яткою готичної доби і належить до
типових середньовічних. Обстеживши геогра-
фічне розташування Луцького замку, автор
доходить висновку, що це був один з півден-
них бастіонів Волині. Вивчивши залишки
Окольного замку, Ю. Дуткевич прослідковує
єдність системи укріплень, яка в часи Свидри-
гайла відзначалась неприступністю і надійніс-
тю, а по його смерті в 1452 році втратила своє
значення. Консерватор розглянув і відзначив
позитивне в будівничій діяльності щодо замку
луцького римо-католицького єпископа XVI
століття Ю. Фальчевського, який світським і
церковним будівлям надавав оборонного ха-
рактеру і зв’язував їх із замковими мурами
міста. Оригінально пояснює Ю. Дуткевич
подібність стилю Луцького і Черського за-
мків. На його думку, князь Любарт був одру-
жений на внучці Тройдена — князя Черсько-
го, тому це відбилося на взаємовпливах в архі-
тектурних формах обох замків. Оборонні мури
Луцька, як вважав Ю. Дуткевич, стали ваго-
мим чинником проведення в місті з’їзду мо-
нархів європейських країн 1429 року.
Новий етап пам’яткоохоронних робіт у Лу-
цькому замку пов’язаний з діяльністю на по-
188
Краєзнавство 3–4 2009
саді консерватора Волинського воєводства
З. Ревського (з 1936 року). З його ініціативи
восени 1938 року для обстеження оборонних
валів замку Любарта, старовинних споруд чо-
тирнадцяти інших міст Західної Волині сюди
прибули спеціалісти відділу архітектури Вар-
шавської політехніки. Очолював їх відомий
знавець оборонних споруд середньовіччя
Я. Захватович, який розробив план реконс-
трукції Замку. Першим кроком фахівець за-
пропонував провести археологічні досліджен-
ня територій, прилеглих до оборонної споруди.
Ідею підтримала комісія з відбудови Замку,
створена у тому ж 1938 році. На першому її
засіданні в грудні 1938 року було розглянуто і
схвалено план реставрації Луцького замку.
Роботи передбачалося розпочати в березні
1939 року; вони мали проходити під керівниц-
твом Польського краєзнавчого товариства16.
При погодженні з воєводським консерватором
та оперуючи коштами, виділеними у міському
бюджеті 1939–1940-го років на охорону За-
мку, Товариство приступило — щоправда з
невеликим запізненням — до його реставра-
ції. Вона проводилась відповідно до проекту,
розробленого Я. Захватовичем. Першим кро-
ком тут стали археологічні обстеження навко-
ло замкової території, зокрема, біля В’їзної
вежі. Вдалося виявити вал і рештки
дерев’яних оборонних споруд давньоруського
укріпленого поселення (гроду), на якому піз-
ніше постав Луцький замок.
Про ці знахідки у статті “Важливі відкрит-
тя у замку Любарта в Луцьку” розповів
Я. Фітцке — визначний польський археолог,
дослідник волинської старовини, директор
Волинського краєзнавчого музею протягом
1936–1939 років17. Відкриттями, про які та-
кож йшлося в статті Я. Фітцке, стали встанов-
лення глибини фундаментів замку, віднайден-
ня слідів ранньослов’янського городища та
залишків валів, більш давніх, можливо, не-
олітичних. Як археолог та історик, Я. Фітцке
наголошує на неперервності традицій оборон-
ного будівництва на території давнього горо-
дища. Підсумовуючи результати проведених
досліджень, вчений зазначає: “Коли вже гово-
рити про реставрацію замку, доречно буде та-
кож згадати, що Луцьк має на значних про-
сторах добре збережені рештки міських обо-
ронних мурів, які також вимагають уважної
опіки. Приведення замку і валу до необхідно-
го порядку не лише послугує великим турис-
тичним атракціонам, але, що найважливі-
ше, — стане добрим свідченням, що ми не
змарнували цих скарбів культури, які, дяку-
ючи лише щасливому збігові обставин, не
зникли у часи неволі”18.
Отже, впродовж міжвоєнного періоду за-
вдяки зусиллям польської влади, дослідників
і шанувальників волинської старовини вдало-
ся зберегти від остаточної руйнації цікаву і
цінну в архітектурному відношенні оборонну
споруду, якою був Луцький замок.
Пам’яткоохоронні заходи щодо нього здійс-
нювалися у вигляді поточних ремонтних
робіт. Якщо говорити про реставрацію Луць-
кого замку, то спроби цілісного її проведення
припали на кінець 1930-х років; однак вони
не знайшли логічного завершення через поча-
ток Другої світової війни. Сьогодні й надалі
існує потреба вивчення усіх деталей
пам’яткоохоронних заходів 1920-х — 1930-х
років щодо Луцького замку як важливих
складових консерваційно-реставраційної
діяльності, що дала змогу зберегти для ниніш-
ніх і прийдешніх поколінь цінну архітектурну
пам’ятку.
Джерела та література
1 Троневич П. О. Луцький замок. — Луцьк:
ДІКСОН, 2003. — С. 8.
2 Левицкий О. Луцкая старина // Чтения в
Историческом обществе Нестора-летопис-
ца. — 1891. — Кн. 5. — Отд. II. — С. 54–
90; Його ж: Луцкая старина. — К.: Типо-
графия Императорского университета Св.
Владимира, 1891. — 37 с.
3 Маслов Л. Пам’ятки архітектури Старого
Луцька. Замок Любарта // Українська
нива. — 1934. — 19 серпня; Його ж: Архі-
тектура Старого Луцька. — Львів: Мистец-
тво, 1936. — 45 с.; Його ж: Любартів замок
у Луцьку // Наша культура. — 1937. —
№ 8–9. — С. 348–354; № 12. — С. 484–494;
Його ж: Архітектура Старого Луцька. —
Львів: Діло, 1939. — 52 с.
4 Колосок Б. Історіографія укріплень Луць-
ка (до 1.09.1939 р.) // Архітектурна спад-
щина України. Вип. 3. Ч. 1. Питання іс-
торіографії та джерелознавства українсь-
кої архітектури / За ред. В. Тимофієнка:
Статті. — К.: Українознавство, 1996. —
С. 36–60.
5 Троневич П. О. Вказана праця. — С. 162–
166.
189
6 Protokol VI Zjazdu Rady Konserwatorów //
Archiwum Akt Nowych (далі — AAN). —
Zesp. 14 (Ministerstwo Wyznań Religijnych
i Oświecenia Publicznego — MWRiOP). —
Sygn. 7027. — S. 281–296.
7 Державний архів Волинської області
(далі — ДАВО). — Ф. 158. Луцьке міське
управління. — Оп. 1. — Спр. 49. — Арк.
120–120 зв.; Троневич П. О. Вказана пра-
ця. — С. 163–164.
8 Dettloff P. Odbudowa i restauracja zabytków
architektury w Polsce w latach 1918–1939.
Teoria i praktyka. — Kraków: UNIVERSI-
TAS, 2006. — S. 62–67.
9 Ibidem. — S. 53.
10 Відділ рукописів Львівської національної
наукової бібліотеки ім. В. Стефаника На-
ціональної академії наук України. —
Ф. 26. Управління консервації Львівсько-
го воєводства, відділ охорони пам’яток
культури і мистецтва. — Спр. УК-25.–
Арк. 191–192.
11 Троневич П. О. Вказана праця. — С. 165.
12 Konserwatorzy wojewódzcy. Sprawy
finansowe i organizacja oddziałów sztuki w
urzędach wojewódzkich. 1931–1939. //
AAN — Zesp. 14. MWRiOP. — Sygn.
7030. — S. 101.
13 ДАВО. — Ф. 46. — Волинське воєводське
управління. — Оп. 2. — Спр. 126. — Арк.
101.
14 Маслов Л. Архітектура Старого Луць-
ка. — Львів: Мистецтво, 1936. — С. 12;
Його ж: Архітектура Старого Луцька. —
Львів: Діло, 1939. — С. 13.
15 Dutkewicz J. Zamki warówne na Wołyniu //
Kalendarz ziem wschodnich na rok 1935 /
Pod redakcją W. Wasunga. — Warszawa. —
1934. — S. 227–233.
16 Дмитрук В., Рудецький П. Польські до-
слідники оборонних споруд Луцька між-
воєнного періоду // Zamojsko — wołyńskie
zeszyty muzealne. Т. ІІ. — Zamość: Muzeum
Zamojskie w Zamościu, 2004. — S. 200–201.
17 Фітцке Я. Важливі відкриття у замку Лю-
барта в Луцьку // Охріменко Г. В. Архео-
логічна спадщина Яна Фітцке. — Луцьк:
Волинська обласна друкарня, 2005. —
С. 96.
18 Там само.
Александр Гаврилюк
Мероприятия властей Второй Речи Посполитой по восстановлению Луцкого замка
В статье освещается история строительства и архитектурный облик уникального оборо-
нительного сооружения средневековой Украины — Луцкого замка. Характеризуется уровень
освещения в отечественной и зарубежной историографии страниц его истории, архитектур-
ных перепланировок. Описываются мероприятия памятникоохранительных структур меж-
военной Польши, в составе которой находился тогда г. Луцк, по проведению в замке ремонт-
но-восстановительных работ. Прослеживается вклад в это дело сотрудников памятникоох-
ранительных органов Волынского воеводства Ю. Дуткевича и З. Ревского, исследователей
Я. Захватовича и Я. Фитцке.
Ключевые слова: Луцкий замок, реставрация, Вторая Речь Посполитая, консерватор, ох-
рана культурного наследия.
Аlexandеr Gavryliuk
Measures and Activities of the Second Rzeczpospolita taken to Restore the Luts’k Castle
The article reflects the construction history and the architectural look of the unique defensive
building of the Middle Ages Ukraine — the Luts’k Castle. The degree of the presentation of its history,
architectural changes in the local and foreign historiographic documents has been characterized.
There have been described the measures taken by the Polish artifacts protective departments in the
period between the wars when the city of Lutsk was a part of Poland. A special attention was paid to
the rebuilding and restoration work done on the territory of the castle at that time. The contribution
of such Volynian artifacts protectors as J. Dutkevich, Z. Revsky and scientists J. Zakhvatovich and
J. Fitzke into the preservation process was analyzed.
Key words: Luts’k castle, restoration, the Second Rzeczpospolita, conservator, cultural heritage
protection.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31921 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T14:53:56Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гаврилюк, О. 2012-03-24T19:03:58Z 2012-03-24T19:03:58Z 2009 Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку / О. Гаврилюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 185-189. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31921 94 (477.8) “1921/1939”: 304.44+94 (438) “1921/1939”: 304.44 У статті висвітлюється історія будівництва та архітектурне обличчя унікальної оборонної споруди середньовічної України — Луцького замку. Характеризується рівень показу у вітчизняній і зарубіжній історіографії сторінок його історії, архітектурних перекомпонувань. Описуються заходи пам’яткоохоронних структур міжвоєнної Польщі, у складі якої перебувало тоді м. Луцьк, з проведення у замку ремонтно-відновлювальних робіт. Простежується внесок у цю справу пам’яткоохоронців Волинського воєводства Ю. Дуткевича та З. Ревського, дослідників Я. Захватовича та Я. Фітцке. В статье освещается история строительства и архитектурный облик уникального оборонительного сооружения средневековой Украины — Луцкого замка. Характеризуется уровень освещения в отечественной и зарубежной историографии страниц его истории, архитектурных перепланировок. Описываются мероприятия памятникоохранительных структур межвоенной Польши, в составе которой находился тогда г. Луцк, по проведению в замке ремонтно-восстановительных работ. Прослеживается вклад в это дело сотрудников памятникоохранительных органов Волынского воеводства Ю. Дуткевича и З. Ревского, исследователей Я. Захватовича и Я. Фитцке. The article reflects the construction history and the architectural look of the unique defensive building of the Middle Ages Ukraine — the Luts’k Castle. The degree of the presentation of its history, architectural changes in the local and foreign historiographic documents has been characterized. There have been described the measures taken by the Polish artifacts protective departments in the period between the wars when the city of Lutsk was a part of Poland. A special attention was paid to the rebuilding and restoration work done on the territory of the castle at that time. The contribution of such Volynian artifacts protectors as J. Dutkevich, Z. Revsky and scientists J. Zakhvatovich and J. Fitzke into the preservation process was analyzed. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку Мероприятия властей Второй Речи Посполитой по восстановлению Луцкого замка Measures and Activities of the Second Rzeczpospolita taken to Restore the Luts’k Castle Article published earlier |
| spellingShingle | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку Гаврилюк, О. Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| title | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку |
| title_alt | Мероприятия властей Второй Речи Посполитой по восстановлению Луцкого замка Measures and Activities of the Second Rzeczpospolita taken to Restore the Luts’k Castle |
| title_full | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку |
| title_fullStr | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку |
| title_full_unstemmed | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку |
| title_short | Заходи властей Другої Речі Посполитої щодо відновлення Луцького замку |
| title_sort | заходи властей другої речі посполитої щодо відновлення луцького замку |
| topic | Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| topic_facet | Вітчизняне пам'яткознавство: традиції, досвід, перспективи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31921 |
| work_keys_str_mv | AT gavrilûko zahodivlasteidrugoírečípospolitoíŝodovídnovlennâlucʹkogozamku AT gavrilûko meropriâtiâvlasteivtoroirečipospolitoipovosstanovleniûluckogozamka AT gavrilûko measuresandactivitiesofthesecondrzeczpospolitatakentorestorethelutskcastle |