Cover Image

Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)

У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міськ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Краєзнавство
Date:2009
Main Author: Бондаренко, Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2009
Subjects:
Огляди
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31939
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859552009839968256
author Бондаренко, Г.
author_facet Бондаренко, Г.
citation_txt Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Краєзнавство
description У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пункти. Аналізується література пісенно-музичної культури. В статье представлена историография этнографии Волынской области за 1991–2008 гг. Этнографические и народоведческие издания посвящены духовной культуре, традициям, обычаям, быту. Часть публикаций охватывает историю жилища и архитектуры. Представлены фольклорно-лингвистическое направление, сельский и городской быт и традиции в изданиях о населённых пунктах. Анализируется литература о песенно-музыкальной культуре. The article presents a historiography of the ethnography of Volyn region for 1991 — 2008. Ethnographic publications devoted to spiritual culture, traditions, customs and everyday life. Part of the publication covers the history of housing and architecture. Submitted by folk-linguistic area, the urban and rural life and traditions in the publications on human settlements. Literature of songmusical culture is analysed.
first_indexed 2025-11-26T05:40:11Z
format Article
fulltext 293 Х ОГЛЯДИ 294 Краєзнавство 3–4 2009 УДК 391/397(477.82) + 908(477.82) Геннадій Бондаренко (м. Луцьк) ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА 1991–2008 рр. (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ) У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклор- но-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пун- кти. Аналізується література пісенно-музичної культури. Ключові слова: етнографія, народознавство, історія, традиції, культура, Волинь, Полісся. Постановка наукової проблеми. Сучасні напрями розвитку етнографії докорінно відрізняються від тих, які панували у ра- дянський час. Розширився діапазон дослід- жень, з’явилося розуміння вивчати традицій- ну і побутову культуру як необхідне для сус- пільства, особливо наступних поколінь джерело, у якому невичерпні можливості іс- торичного досвіду поколінь та духовності пра- щурів. Проблеми вивчення етнографії Волині пов’язані з загальним становищем, розвитком і потребою цієї науки в Україні. Викристалі- зувались цікаві тенденції інтеграції різних наук, у тому числі народознавства, україно- знавства, краєзнавства. Дотичними до етно- графії є також історична географія і демо гра- фія. Чимало спільних моментів пов’язує ет- нографію з культурою і мистецтвом, головне, з традиційно-побутовою культурою. Історія, філологія, географія продовжують визначати окремі методологічні підходи та методики у розвитку етнографії. Суперечливими є питан- ня співвідношення об’єкта і предмета етноло- гії та етнографії, де спільних точок дотику ще більше, ніж з іншими науками. Навіть виник- ла проблема визначення та розподілу сфер на- укових інтересів етнолога та етнографа. Аналіз досліджень і публікацій з пробле- ми. Загальні проблеми етнографії в Україні, висвітлені у працях відомих вчених, а також у часописі “Народна творчість та етнографія”. Частина досліджень представляє різні галузі побутової культури, зокрема, серед них ціка- вою є публікація В. Борисенко 1991 р. “Коро- ваю-раю, я тебе вбираю”1. Впродовж 1991 — 1993 рр. у видавництві “Оберіг” здійснено ви- дання тритомного етнографічного нарису “Звичаї нашого народу” — автор О. Воропай 2. Інтерес для етнографів складуть такі кни- ги, як: “Декоративно прикладне мистецтво”, яка видана колективом авторів у Львові 1993 р.3, київського видавництва “Урожай” “Промислові виробництва на селі” 1992 р.4 та Г. Гориня “Шкіряні промисли західних облас- тей України (друга половина ХІХ — початок ХХ століття)”, у якій згадуються Луцьк, Во- лодимир-Волинський, Горохів, Торчин5. Ок- ремі сторінки цих публікацій присвячені Во- лині та Поліссю. Давня етнокультурна історія Волині від І ст. до н. е. по IV ст. н. е. представлена у монографії археологом Д. Козаком6. Про етнографічне районування Волині та Полісся як ніші життя людей, визначення кордонів поширення місцевих традицій, побутової культури наголосила у своїй статті Г. Лозко (1995)7. Західна Волинь і Волинське Полісся є об’єктом уваги дослідників, як важлива територія, один із центрів формування слов’янської та її зв’язку з іншими культурами. Поруч з відомими дослідниками минулого, такими як: Олена Пчілка, Ф. Вовк, П. Тутковський, сьогодні стоять такі імена: О. Цинкаловський, В. Покальчук, М. Ку чин- ко, М. Корзонюк, І. Свєшніков, І. Веремійчик, Н. Гатальська, В. Давидюк, А. Данилюк, А. Дмитренко, О. Кондратович, В. Кудрик, В. Надольська, О. Середюк, Г. Охріменко, О. Ошуркевич та інші. Мета і завдання. Основні напрями розвит- ку етнографії Західної Волині та Волинського Полісся чітко простежуються у дослідженнях і публікаціях, які стосуються, зокрема: - визначення ареалу (поля історико-етно- графічного дослідження); - питань традиційно-побутової культури; - декоративно-прикладного мистецтва; 295 - ремесел і промислів; - будівництва; - мовних відмінностей; - пісенної культури; - характеристики національних меншин; - етнографії та національно-демографічно- го виховання в освіті. Ці напрями визначили завдання пошуку і аналізу публікацій. Виклад основного матеріалу. Більшість аналізованої у статті літератури є монографії, збірники конференцій або збірники наукових статей. Наукові проблеми етнографії Волині та Полісся впродовж 1990-х рр. були постав- лені у матеріалах “Шостої Всеукраїнської на- укової конференції “Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність” (1993), де біля 20 публікацій стосувалися проблем етнографії Волині8. Вагомим внеском у вивчення народ- ної культури стала монографія Ю. Лащук про народне мистецтво (1992)9, та її ж стаття про народну культуру Волині в ХІХ — першій по- ловині ХХ століть у співавторстві з О. Ошур- кевичем і А. Хведасем (1995)10. У журналі “Народна творчість та етногра- фія” у № 4 за 1991 р. вміщено статтю “Гон- чарство Правобережного Полісся” — автор Л. Орел11, а в 1994 р. у матеріалах VІІ Волин- ської історико-краєзнавчої конференції “Ми- нуле і сучасне Волині” І. Салюк розповів про головні осередки гончарства на Волині12, а І. Майданець — про Жидичин Ківерцівського району як важливий центр гончарства у серед- ньовіччі13. Про одяг на Волині та Поліссі розповідає у монографії “Історія українського костюма” (1996) Т. Ніколаєва14. У 1996 р. за упорядку- ванням і вступною статтею О. Ошуркевича вийшла брошура “Різдвяний вертеп на Во- лині”15. У 1997 і 1998 роках з’являються кни- ги “Полісся: етнікос, традиції, культура”16; виходять невеличкий збірник наукових ма- теріалів “Українська родина: звичаї, традиції, обряди”17 і більш об’ємний — “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра”18. Ці ма- теріали знайшли використання як у дослідни- ків і науковців, так і у викладачів і вчителів. У вересні 2001 р. відбулась конференція “Духовна культура українців на етнічних за- хідних землях впродовж віків”, яка розпочи- налась 6 вересня в Острозі, 7–9 — в Луцьку і 11 вересня завершувалась у Львові. Вона була присвячена 10-річчю незалежності України. Її організаторами стали Центр українознавс- тва національного університету ім. Тараса Шевченка, Острозька Академія, Волинський краєзнавчий музей, Волинське обласне това- риство краєзнавців, Національна Рада жінок України, Волинське і Львівське обласні відді- ли Союзу українок, Волинське громадсько- культурне об’єднання “Холмщина” і Навчаль- но-методичний центр профспілок м. Луцька. Фундатором конференції стала Наталя Дани- ленко із Філадельфії (США). На пленарному засідання і круглому столі було заслухано і обговорено більше 20 доповідей і повідомлень краєзнавців і науковців з Києва, Львова, Тер- нополя, Варшави, Луцька та інших міст Ук- раїни. Учасники конференції ознайомились з експозицією і виставками Волинського краєзнавчого музею, мали екскурсію у музеї Волинської ікони і зустріч з народною майс- тринею, вишивальницею Н. Горлицькою, яка передала музею Чудотворну ікону Холмської Божої Матері та її дослідниками і реставрато- рами. 9 вересня учасники конференції огля- нули старожитності Луцька і взяли участь у відкритті горельєфу Галшки Гулевичівни на Хрестовоздвиженській церкві Луцького братства і святкуванні 10-річчя відновлення Союзу українок Волині. Більшість матеріалів доповідей і повідомлень конференції опублі- ковані у збірнику “Етнічна історія народів Єв- ропи: Духовна культура українців на етніч- них західних землях впродовж віків”19. Про традиції холмщаків та їх збереження і вивчен- ня розповідають М. Онуфрійчук, який очолює громадське культурно-просвітницьке товарис- тво “Холмщина” у Волинській області20 та збірник наукових праць “Українці Холмщини і Підляшшя: історична доля, духовна і ма- теріальна культура впродовж віків”21. Кілька десятків публікацій, у яких є етно- графічні матеріали про населення краю різ- них часів, його соціальний і національний склад, представили науковці та краєзнавці22– 26, в тому числі про національні меншини краю: євреїв27–29, німців30–34, чехів35–38, поля- ків39,40, караїмів41,42. Етнографічні статті і матеріали знайшли місце від 1991 р. й у всеукраїнському суспіль- но-політичному і літературно-мистецькому часописі “Волинь”, якого на 2006 р. здійснено 7 випусків43. Громадське об’єднання Волинське братс- тво, у якому представлені шанувальники іс- торії та культури Волині, організували видан- ня науково-популярних збірників “Волинь 296 Краєзнавство 3–4 2009 моя”, який вміщує багато матеріалів, що сто- суються культури, духовності, етнографії44–47. Цей збірник видається братством з 2001 року. Важливим для розвитку етнографії Волині є випуск видань, які можна представити як наукові і науково-публіцистичні. Ними є збір- ники трьох етнографічних конференцій із серії “Минуле і сучасне Волині та Поліс- ся”48–50, а також “Фольклористичні зоши- ти”51–53, які видає Волино-Поліський центр (автор статті знайшов випуски №№ 3, 5, 8). Що стосується традицій, легенд, переказів, ці дослідження зроблені значною групою до- слідників, таких як В. Давидюк, А. Дмитрен- ко, О. Кондратович, В. Надольська, Г. Охрі- менко. Частина їхніх публікацій знаходиться у 31 збірнику конференцій “Минуле і сучасне Волині та Полісся”54,55 і, особливо у тих, які присвячені проблемам етнографії, а також в інших, які стосувались Горохівського, Ка- мінь-Каширського, Ківерцівського, Маневи- цького, Старовижівського та інших районів (у випуску № 30 вміщено змісти попередніх кон- ференцій). Слід підкреслити, що майже на всіх конференціях їхні учасники могли огля- нути виставки місцевих етнографічних ма- теріалів: вишивки, вироби з лози, соломки, глини тощо, послухати виступи фольклорно- етнографічних ансамблів. Велику роботу ведуть працівники Волинсь- кого краєзнавчого і районних музеїв. Їхня до- слідницька діяльність потім втілюється у виставки та матеріали експозицій, про що роз- повідається у збірниках краєзнавчих конфе- ренцій та інших публікаціях. Світ побачили альбоми, буклети і путівники по музейних ко- лекціях і виставках про Волинський краєзнав- чий музей, Камінь-Каширський, Маневиць- кий, Володимир-Волинський, Ковельський, Нововолинський, Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному, Музей історії сільського господарства Волині у Роки- нях56–62 тощо. Частина літератури краєзнавчого спряму- вання вказує на великий інтерес до рідного краю. Місцеві видавництва представили де- сятки нових книг, путівників, буклетів, які вміщують етнографічні та народознавчі ма- теріали, пов’язані з історією, археологією, культурою. Серед літератури, яка вміщує аналіз про повсякденне життя і його особли- вості, є та, яка стосується населених пунктів краю та регіонів і в останні роки значно попов- нилася працями краєзнавчого спрямування. На увагу заслуговують історико-краєзнавчі нариси архієпископа Варфоломія про своє рід- не село Городна Любомльського району63–65, а також праці З. Ярмолюка і М. Купчинського про Турійщину66–69. Луцький район представ- лений книгами Г. Гуртового про Торчин і на- селені пункти Торчинського ключа, про коза- цькі традиції Волині70–73 і О. Карплюка про село Озеряни74. В. Денисюк видав книгу про Камінь-Каширський75 та дві у співавторстві з І. Денисюком — про Ратнівську землю76,77. Ба- гато публікацій вийшло про Маневиччину78,79, зокрема про Колки, селище з цікавою іс- торією, традиціями та звичаями80, К. Ляцеви- ча — про село Галузію81. Про Любешівщину вийшли дві книги колективів авторів82,83 і ав- торська — П. Бущика84. Горохівщина пред- ставлена публікаціями Л. Чучмана по Горохо- ву і Берестечку85,86 та разом з Г. Поліщуком по літописному Перемилю87. Традиції, звичаї, побут людей, волинян і поліщуків у різні часи ілюструють книги, що з’явилися в останні 2–3 роки, які присвячені районам області та населеним пунктам краю, зокрема, Луцьку і району88,89, Володимир-Во- линському90–92, Ковелю93, Нововолинську і Прибужжю94, Ківерцівському95, Старови- жівському96, Маневицькому97, Локачинсько- му98 районам, селам Нуйно99 і Хотешів Ка- мінь-Каширського100, Сереховичі101 Старови- жівського, Бірки102 і Скиби103 Любмльського, Ставки104 Турійського, с Берестяни105, Силь- не106 і смт Олика107 Ківерцівського районів. Авторами цих публікацій виступають, як правило, ті, хто добре знає район або населе- ний пункт, народився, жив або працював у ньому. Звичайно, у цих працях народознавчі, етнографічні матеріали тісно пов’язані не лише з історією краю, а і з долею людей. Ці книги можна використати і для вивчення іс- торико-культурної спадщини, традицій і для викладання курсу волинезнавство. Частина творів художньо-публіцистично- го, літературно-документального характеру належать до тих, які розкривають сторінки іс- торії та культури краю в художньому відтво- ренні, стосовно до потреб патріотичного вихо- вання і в контексті українського державотво- рення. Деякі з них є спогадами, мемуарами, важливими свідченнями окремих подій, важ- ливих для вивчення і розуміння історії краю та долі його людей. Окремі видання торкають- ся екології, природи та економіки Волинської області. Такої літератури є більше чотирьох 297 десятків видань по всіх районах. Важливим свідченням поєднання різних історичних і природничих наук, використання різних га- лузей знання для вивчення природи стали книги В. Мельника про охорону природи108, а особливо “Літопис Волинського лісу”, яка на- писана у співавторстві з Б. Колісником і охоп- лює більше 1000 років109. Життя лісу, життя людей показані у важливому порівнянні за- лежності природи і людини за такий великий проміжок часу. Ця книга потрібна людям різ- них професій та наукових інтересів і тим, хто любить і береже природу, ліс, який став дже- релом багатьох видів допоміжних занять і промислів у краї з давніх часів. Оригінальним матеріалом для майбутніх фольклористичних досліджень є збірники повстанських пісень і віршів “А ми тую черво- ну калину підіймемо”110 і “Чуєш брате мій”111, опубліковані 1992 р., які належать до часів Другої світової війни і перших повоєнних років. Ці збірки підготовлені на основі архів- них фондів Служби безпеки України у Волин- ській області. Про традиційну культуру — пісні і танці, про ансамблі та митців Будинку культури “Просвіта” Луцька112 і про “Колос” з Торчи- на113 написав ґрунтовні книги В. Денисюк. Ет- нографічного і народознавчого спрямування література у поетичній, музичній і пісенній культурі представлена сучасними публікація- ми В. Гея і О. Огородника114, С. Кривенько- го115, М. Стефанишина116, А. Горошка117, О. Ка- ліщука118, які свідчать про таланти компо- зиторів і поетів, про їхню співпрацю. П. Ши манський представив книгу про музич- ну культуру Волині у першій половині ХІХ ст.119. Письменники краю багато уваги приді- ляють традиційній культурі, про що свідчить народознавчий календар В. Гея120, альманах “На берегах Вижівки”121. Про дослідників краю, у тому числі про Олену Пчілку, В. Кме- цинського, О. Цинкаловського, А. Дублянсь- кого та інших, розповідає тритомник “Роде наш красний…”, упорядкований колективом авторів під керівництвом Л. Оляндер, у якому зібрано унікальні документи, ілюстрації та ін- формація про їхнє життя і діяльність122. У краєзнавчій освіті та волинезнавстві важливою дослідницькою галуззю є етногра- фія. Етнографічні дослідження охоплюють питання традиційної побутової культури, яка виражається в оригінальності будівництва і мистецтві оформлення житла, одягу, прове- денні святкувань і обрядів, фольклору, історії місцевого господарського розвитку, промислів і допоміжних занять. Про це, зокрема, гово- рить “Каталог обласної виставки народного мистецтва Волині”, яка відбулася у 1991 р.123, і кольорове видання-каталог про рушники, вишиті сестрами Галиною і Світланою Мах- нюк124. В етнографічних студіях з’являються пра- ці студентів і учнів. Створення музеїв і світ- лиць у навчальних закладах активізує їхню пошукову і видавничу діяльність у галузі на- родознавства, краєзнавства, етнографії125–128. Сучасні процеси глобалізації, інформацій- ної “інтервенції” та масової культури призво- дять до нівеляції самобутності колись таких різних за своїм історико-культурним розвит- ком регіонів України. Ось чому розширюється вивчення історико-етнографічної спадщини і розробляються проблеми такої науки, як ет- нологія, що має забезпечити нові методологіч- ні і технологічні підходи до етнографічних до- сліджень, накопичення і збереження знань про народні традиції, побут, звичаї. Волинь і Полісся ставали часто об’єктом польових досліджень на багато років. Волино- Поліський народознавчий центр і обласний науково-методичний центр етнографії (ОНМЦЕ), постійно проводять експедиції, збирають етнографічні матеріали, залучають до цієї копіткої роботи учнів і студентів, вчи- телів. Експедиції часто мають характер прак- тичної перевірки концепцій дослідників щодо використання окремих знарядь праці, можли- востей подорожі по суходолу і по воді. Багато цінних та оригінальних матеріалів було зібра- но внаслідок етнографічних експедицій, які організовував Полісько-Волинський народо- знавчий центр на чолі з В. Давидюком і спіль- но з працівниками ОНМЦЕ, науковцями і сту- дентами Волинського держуніверситету129. Центр у 1993 р. видав комплект з дев’яти брошур “Бібліотечка народознавця”, куди увійшли: “Легенди Полісся” та “Зоряна вода (таємниці поліських знахарів)”, упорядковані В. Давидюком і за його авторством про казки краю “Чи казка справді небилиця?”, дослід- ження з історії народних музичних інструмен- тів О. Ошуркевича “Затрубили труби”, І. Де- нисюка “Амазонки на Поліссі”, з історії пи- санкарства “А вже недалечко червоне яєчко” С. Цюриця, етнографічний нарис А. Данилю- ка про традиційне поліське житло “Наша хата”, О. Кондратович про образ жінки-матері 298 Краєзнавство 3–4 2009 у народній пісні “Як у лузі калиночка з квіт- ками”, Г. Аркушина про скарби народної мови “А хто же вас народжував, слова…”130. Це ви- дання стало у пригоді багатьом вчителям і уч- ням, які цікавляться минулим, традиціями і звичаями рідного краю і особливо тим, які викладають факультативний курс “Волине- знавство”. Такими ж потрібними для навчально-ви- ховного процесу є видання про народні леген- ди й перекази з північної Волині й Західного Полісся “Золота скриня”131, інсценізовані роз- повіді про народні свята й обряди “Ярма- рок” — автор В. Климчук132, які вийшли в 1996 у видавництві Волинського університету “Вежа” та “Надстир’ї”. Розповіді з народо- знавства, як полемічні нотатки про Шацькі озера, подає Є. Колодійчук у книзі “Диво зці- лення”133. Якими шляхами і ким збирався і досліджувався багатий волинський фольклор, пишуть у своїх статтях Л. Матвійчук “Збирачі фольклору Волинського краю”134 і В. Кучерук “З історії досліджень волинського фолькло- ру”135. Окрема стаття була присвячена дослід- нику Прибужжя М. Корзонюку136. З’явилися дослідження з етнографії, біль- шість з яких ґрунтуються на польових ма- теріалах. В. Давидюк і А. Данилюк предста- вили монографії і статті з етнографії краю, перший — про традиції і звичаї населен- ня137–140, другий — про пам’ятки народної архітектури, народну архітектуру і культу- ру141–146. Регіональні дослідження набули поширен- ня у різних науках. Зокрема, лінгвістичні — одержали кілька фундаментальних праць мо- нографічного і довідкового характеру. Краєзнавчі наукові дослідження з ономасти- ки147 і говірок Західного Полісся провів Г. Ар- кушин. Варіанти мови жителів поліського краю представлені ним у монографії “Си- ленська гуторка”148, двотомному “Словнику Західнополіських говірок”149 і в атласі мис- ливської лексики150, який становить інтерес не лише для філологів, етнографів, але й істо- риків, які вивчають минуле лісу і лісового гос- подарства. Оригінальним за своїм змістом став виданий у 1997 р. “Словник народних географічних термінів Волині” — автор О. Да- нилюк151. Часопис “Озерний край” в № 1 за 1991 р. представив статтю П. Поплавського “Ім’я від слова “Окунь”152. 1100 ойконімів Во- лині зібрав у своїй монографії В. Шульгач153, який багато років досліджує цю тематику. Вартим уваги істориків, географів, філоло- гів, етнографів і краєзнавців є виданий у 1995 р. навчальний посібник з народознавства для студентів, учнів та вчителів І. Веремійчи- ка, доцента Інституту мистецтв Волинського університету “Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині”154. У книзі зібрано сільськогосподарську, ремісничу і по- бутову лексику Волині, яка не так давно ще використовувалась і яку автору вдалось від- найти і науково опрацювати. Рибальство, мис- ливство, бджільництво, гончарство, ковальс- тво, гутництво, лозоплетіння тощо представ- лені досить ґрунтовно. Майже половину книги становить лексичний словник, який добре ілюструє побутову мову жителів Волині, від- повідно до їх допоміжних занять і госпо- дарської діяльності, характеризує виникнен- ня назв багатьох населених пунктів. Серед важливих заходів, які пов’язані з краєзнавством, пропагандою краю, став Між- народний фестиваль українського фольклору “Берегиня”. На цьому фестивалі, крім фоль- клорних заходів, проводились також наукові конференції, матеріали яких оформлялись ок- ремими збірниками, зокрема, у 1993 р. “Ду- ховна культура України. Якій їй бути за- втра?”155. Традиції містобудування та архітек- тури представлені у працях про Луцьк156,157, а окремі книги — про святині, храми Прибужжя та Локачинського району158. Зокрема, про ду- ховність краю розповідає книга Д. Корнелю- ка159, у якій представлено храми і ширшого діапазону питань — луцький часопис розвитку духовної культури “Джерела”160,161. Деякі пуб- лікації рекламно-туристичного і довідкового характеру, зокрема “Волинь — шляхами Євро- пи”162, “У Луцькому замку”163 вміщують також матеріали про традиції волинян і поліщуків, про історико-культурні пам’ятки. Етнографія Волині і Полісся поповнилася матеріалами кількох збірників: конференції у Луцьку164–166, які охоплювали ряд питань за- гального розвитку етнографії краю та фоль- клорно-етнографічної експедиції по Рівненсь- кій області “Етнокультурна спадщина Рів- ненського Полісся”167. На Рівненщині у 2002 р. вийшла книга С. Шевчука “Жертов- ність для утвердження України”, яка розпові- дає про перший етнографічний музей на Во- лині. Засновником цього музею у с. Городок був німець за походженням барон Феодор Ру- дольф Штейнгель, відомий у свій час меце- нат168. Були також опубліковані спогади про 299 життя родини Косачів у Колодяжному169, де згадуються традиції, які підтримувались у са- дибі. Традиції Волино-Поліського краю поступо- во вивчалися і відроджувались різними шля- хами. Серед важливих краєзнавчих заходів слід відмітити відродження писанкарства, в чому основну роль для збирання пасхальної колекції та проведення виставок і конкурсів відіграли працівники Волинського краєзнав- чого музею Н. Пушкар, О. Ошуркевич, Н. Га- тальська, О. Романюк, а також Н. Горлиць- ка — народний умілець, М. Онуфрійчук — го- лова Волинського відділення фонду культури. Їх праця стосувалась збирання і формування колекції писанок, яка була розорена в часи війни. У цих заходах взяли участь діти бага- тьох шкіл області. Була створена колекція, у якій сьогодні налічується біля двох тисяч пи- санок. Виставки проводились в області з 1989 р. і на 2008 р. їх було проведено 19, а конкурсів — 12. До краєзнавчого музею при- лучилась художня школа, і був встановлений приз імені Модеста Левицького — викладача, який у 30-х роках ХХ ст. започаткував колек- цію писанок в Луцькій українській гімназії разом з учнями, котрі збирали і привозили писанки з різних куточків тодішнього Волин- ського воєводства. На жаль, ця колекція не збереглася у вирі подій ХХ ст. Українська писанка, в тому числі з Волині, розкриває менталітет людей краю, їх худож- ньо-світоглядні уподобання, зв’язок з весня- ною природою, весняним теплом, сонцем і квітами. Забуте мистецтво писанки, яке ви- корінювалось в часи атеїстичної пропаганди, збереглось у пам’яті багатьох людей старшого покоління, які передали техніку творення пасхальних символів своїм дітям та онукам через школу писанкарства, яка щорічно пра- цює у краєзнавчому музеї напередодні пас- хальних свят. Сьогодні історія мистецтва пи- санок розповідає про глибокі і давні традиції, що свідчать про велику душу і любов до мистецтва та природи волинян і поліщуків. Втім, окрім писанок, є ще шкрябанки, дря- панки, мальованки, крапанки, найбільш по- ширені крашанки тощо. Відділ етнографії Волинського краєзнавчо- го музею після оформлення кількох виставок і опрацювання фондових матеріалів видав публікацію про одяг, який носили краяни у ХІХ — на початку ХХ ст. У 1993 році з 3 вере- сня по 31 жовтня було відкрито виставку “Во- линське народне вбрання” у Варшаві в Будин- ку Державного Етнографічного музею, що на вулиці Кредитовій, 1. Виставка містила 500 одиниць одягу — вбрання, взуття, серед якого 300 одиниць — чоловічі та жіночі сорочки170. “Давнє вбрання на Волині” — таку назву має етнографічно-мистецьке дослідження Г. Сте- льмащук171. Ця книга, яка побачила світ у 2006 р., знайшла своїх читачів. Вона написа- на доступною мовою, насичена матеріалами документально-історичного змісту, знахідка- ми експедицій, представляє наукову система- тизацію одягу. Деякі публікації про вбрання визначаються досить оригінальною темати- кою. Так у статті “Регіональна своєрідність жіночих сорочок Волині і Західного Полісся (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.)” — ав- тором М. Костюк аналізується специфічний для вивчення етнографічний матеріал, який багато може розповісти для дослідника про життя поліщуків, їх менталітет172. Серед багатьох місцевих видань з етногра- фії вигідно вирізняються публікації О. Ошур- кевича, а саме його книга “Пісні з Колодяж- на”, за участю у розшифровці та нотації ме- лодій Михайла Мишанича, Мирослава Стефанишина і Ліни Добрянської173. Пісенні матеріали збірника зібрані впродовж 30 років з 1965 по 1996 рік і є історією пісенної твор- чості селян. Важливо те, що ці пісні з того села, де у 1882 — 1907 роках з деякими пере- рвами разом з родиною жила Леся Українка і що свідчить про ту атмосферу, у якій форму- вались на основі народної творчості її естетич- ні смаки і де вона черпала духовні сили для розвитку свого таланту. Друга книга, яку впо- рядкував О. Ошуркевич, не має аналогів і сто- сується унікального народного мистецтва лір- ників Полісся. У книзі вперше комплексно публікуються лірницькі пісні, спогади лірни- ків, матеріали до вивчення одного із своєрід- них явищ народно-побутової культури — лір- ництва. До видання, яке побачило світ у 2002 р., включено, крім пісень, ноти, ілюстра- ції, відомості про лірників174. Цікавим для ту- ристів і краєзнавців стане путівник О. Ошур- кевича “Найрідніший рідний край — Во- линь”175. Важливою підсумковою працею у творчості етнографа Волині та Полісся Олекси Ошуркевича стала книга народознавчих роз- відок і статей176. Поряд з іншими етнографічними дослід- женнями на увагу заслуговує кілька праць Олександри Кондратович, яка зібрала чимало 300 Краєзнавство 3–4 2009 народних пісень різного жанру в Камінь-Ка- ширському районі на Волинському Поліссі. Вони відтворюють чимало фрагментів з історії побутової культури, обрядовості, народних традицій, звичаїв про культ матері, весілля, народини тощо177–180. Свої надбання пошукової копіткої роботи О. Кондратович використовує для виступів на радіо і телебаченні, перед вчи- телями, учнями, студентами. Її діяльність сприяє збереженню історичної пам’яті по- колінь і формуванню національної свідомості. 10–11 квітня 2003 р. у Луцьку відбулася, організована управлінням культури і туризму Волинської облдержадміністрації та Волинсь- ким краєзнавчим музеєм, за участю Волинсь- кого обласного товариства краєзнавців, Дер- жавного архіву Волинської області, Волинсь- кого обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України етно- графічна конференція “Минуле і сучасне Во- лині та Полісся: народна культура — шлях до себе”181, присвячена 70-річчю Олексія Федоро- вича Ошуркевича. У ній взяли участь науков- ці з Києва, Львова, Рівного, Кременця та міс- цеві краєзнавці, історики, етнографи, шану- вальники таланту ювіляра. Видано науковий збірник на пошану ювіляра, куди увійшли публікації 66-ти авторів, наукові матеріали, світлини та ілюстрації. Проведення цієї кон- ференції та видання збірника дали новий пош- товх активізації наукових досліджень етно- графії Волині. До 135-річчя від дня народження Лесі Ук- раїнки вийшов тритомник “Ті вічні пісні, …ті єдині спадки… (Леся Українка)”182, у якому представлено факсимільний зошит власноруч- них записів пісень Лесею, фототипічну книгу пісень, записаних Климентом Квіткою з голосу Лесі Українки і третя частина — дослідження науковців і краєзнавців. Він об’єднаний однією назвою у спеціальному футлярі. Це видання є унікальним як для дослідників, так і для ша- нувальників Лесиного таланту. Презентація видання у Колодяженському музеї збіглася з представленням народним депутатом України М. Томенком електронного диска із записом голосу Лесі Українки, який звучав 40 секунд. У вищих навчальних закладах різного рів- ня акредитації, де є музейні заклади, як пра- вило, представлені ґрунтовні експозиції, від- буваються виставки з традиційно-побутової культури, різних промислів і ремесел: вироби із соломки, лози, вишивки, гончарні і коваль- ські речі побуту тощо. Для спеціальностей “Дизайн” і “Образо- творче та декоративне мистецтво” в Луцькому державному технічному університеті було ви- дано навчальний посібник183. У ньому в чо- тирьох частинах представлено методичні ре- комендації для рисувальної практики студен- тів; вироби з дерева, лози і соломи; вбрання; вироби з глини. Втім, спектр публікацій, який представле- ний у цій статті, хоча і показує напрями до- сліджень в етнографії, але, звичайно, не охоп- лює всіх проблем і всієї історіографії, створе- них експозицій і виставок, які мали місце за визначений час. Важливим довідково-інформаційним ви- данням став “Атлас історії культури Волинсь- кої області”184, над яким під керівництвом Ф. Зузука працював великий авторський ко- лектив вчених, дослідників, краєзнавців різ- них галузей знання. У 12-ти розділах пред- ставлено історію культури Волинської області від найдавніших часів. Просторово-часовий аспект видання дає можливість зберегти для нащадків в історичній пам’яті поколінь важ- ливі аспекти загальної і традиційно-побутової культури, історичні постаті. У розділі 1 “Археологія” представлено пам’ятки від кам’яного віку до XVII ст., із розміщенням картографічного матеріалу, який фіксує пам’ятки та археологічні культу- ри, показує еволюцію населення краю у кон- тексті європейської та всесвітньої історії. Кар- ти з археології розповідають про археологічні культури із стоянками давніх людей від часів палеоліту, про гради княжої доби і міста се- редньовіччя у басейнах таких річок, як Захід- ний Буг, Прип’ять, Турія, Стир, Стохід тощо. Експозиції та фонди державних і народних музеїв, Археологічного музею Волинського університету зберігають багато старожитнос- тей, що свідчать про давню історію волинян і поліщуків. В області пам’ятки історії, архі- тектури та містобудування представлені істо- рико-культурними заповідниками “Старий Луцьк” з Луцьким замком ХІV–ХVІІ ст. і “Старий Володимир” з Успенським собором ХІ ст. Багато пам’яток зосереджено у літопис- них населених пунктах Волинської області, а саме: Берестечко, Камінь-Каширський, Лю- бомль, Перемиль, Шепель, Устилуг та інші. У кожному населеному пункті області є па м’ят- ники і пам’ятні знаки, які стосуються жертв Другої світової війни. Серед них варто виді- лити Меморіал Слави у Луцьку, де пред став- 301 лено трагедію воєнних років пам’ятниками воїнам, спаленим селам, жертвам тоталітар- них режимів і регіональних конфліктів та Чорнобильської трагедії. Розділ 2 “Архітектура” висвітлює важливі моменти розвитку архітектури і будівництва від ХІІ ст., коли в основі будівельних мате- ріалів було дерево, коли з’являються муровані споруди з каменю і пізніше з цегли і до сучасних будівель у стилі класицизму і неокла- сицизму, конструктивізму і функціоналізму. Розмаїття споруд визначало не лише різні стилі, а й політичні впливи різних держав та національних меншин. Культура господарювання представлена у 3-му розділі, де визначальну роль відіграють землеробство — від сохи, рала, серпа і коси до плуга, трактора і комбайна. Важливе місце у житті населення краю відігравали ягоди, гриби інші дари лісу. Вироби із лози, соломки, очерету, дерева визначали побут краян. Час ти- ною побутової культури є одяг, чоловічий і жіночий, дитячий, святковий і повсякденний. Вишивка, мереживо, гаптування тощо розпо- відають про світосприймання людей і про мис- тецтво, яке і сьогодні має попит, залишається важливою ознакою нашого регіону та вико- ристовується багатьма художньо-етнографіч- ними ансамблями. Використання і вдоскона- лення механізмів і техніки представлено млинами, гутами, броварнями, поташнями, папірнями тощо. Сільськогосподарське ви- робництво добре представлене у музеї-скансені в Рокинях, де зібрано під відкритим небом різні будівлі та знаряддя праці. Карти засвідчують розвиток господарства і, зокрема, виникнення нових галузей промисловості та створення підприємств у період розвитку капіталізму і у наступні періоди нового і новітнього часу. З’являється вугільна, автомо- більна, приладобудівна та інші галузі промис- ловості. “Народні промисли і декоративно-при- кладне мистецтво” у 4-му розділі — це глибокі традиції народної культури у побуті та ужит- ковому мистецтві, яке є оригінальним своєю вишивкою, ткацтвом, писанкарством, різьбою по дереву, виробами з лози і соломи тощо. Розділи 5 і 6 “Народонаселення” та “Ре- лігія” показують зміни в етнічній структурі впродовж століть, які пов’язані з появою та зникненням громад вірменів і караїмів, зменшенням кількості євреїв, німців, чехів, голландців. Статистичні відомості, подані за переписами населення, показують також змі- ни його кількості, соціальної структури, від- тво рюють рух населення: виселення, пересе- лення, депортації. Релігійна ситуація в межах області різних часів охоплює світоглядні проблеми від давньослов’янських вірувань і раннього християнства до появи православ- них, като лицьких, греко-католицьких, про- тестант сь ких та інших релігійних конфесій. Інформація свідчить, що іде процес створення релігійно освітніх закладів, а також віднов- лення ста рих, будівництво та відкриття нових храмів і монастирів. Великим надбанням минулого є сакральне мистецтво. У Музеї во- лин ської ікони зібрано і представлено мате- ріали та предмети сакрального мистецтва, ікони різ них шкіл іконопису, зокрема потуж- ну школу волинського митця Іова Конзе ле- вича. У 7-му розділі представлені освіта, куль- тура і охорона здоров’я при різних владах та адміністративних поділах: Першої і Другої Речі Посполитої, Російської імперії, Радян сь- кого Союзу і сучасної України. Рівень охорони здоров’я та якість медичного обслуговування і санітарного стану також відбиває різні періоди історії краю у порівнянні з кількістю ліку- вальних установ, лікарняних ліжок і лікарів у міській та сільській місцевостях. 8-й розділ відтворює палітру політичних партій та громадських організацій, спектр їхньої діяльності та впливу у регіоні на початку ХХ ст. В різні часи на території краю діяли різні громадсько-політичні організації. Розгалужену мережу мали товариство “Про- світа”, “Союз Українок”, “Знання”, “Союз Чорнобиль”, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, товариство краєзнавців та інші. Як порубіжна територія, Волинська область населена представниками різних етносів, а тому тут діють культурницькі товариства росіян, німців, поляків, чехів, євреїв, ромів. Активним є товариство “Холм- щина”, у якому представлені вихідці з Холмщини та їхні нащадки, які зберігають пам’ять про свій рідний край. Поновило свою діяльність Луцьке Хрестовоздвиженське братство Св. Андрія Первозванного. Спектр сучасних політичних партій досить розмаїтий. Він представлений десятками пар- тійних осередків від лівого до правого крила. Комуністична, соціалістична і селянська пар- тії належать до лівого крила, Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Блок Литвина — в 302 Краєзнавство 3–4 2009 центрі та осередки Народного Руху України, Конгрес українських націоналістів на правому фланзі тощо. Основою просвітництва завжди була книга рукописна або друкована. Про традиції книго- творення розповідає 9-й розділ. Важливе міс- це в культурній спадщині займали Заго рів- ський, Зимнівський, Жидичинський, Миле- цький та інші монастирі, які були важливими центрами духовної культури, де створювались рукописні шедеври: “Галицько-Волинський літопис”, “Повчання Єфрема Сирина” “Луць- ке”, “Загорівське”, “Волинське” і “Жиди чин- ське” Євангелія тощо. Значну мережу пред- ставляли друкарні, які були поширені в краї ХVІ — ХVІІ ст. Відомі імена друкарів Кирила Ставровецького, ченця Сільвестра, Павла Люд кевича-Телиці, який надрукував першу книжку у 1628 р. в Луцьку “Лямент” і які друкували книги для школи Луцького брат- ства, педагогічні ідеї якого стали надбанням світової педагогіки. Духовне життя населення Волино-Полісь- кого краю, трансформацію світогляду на земне і потойбічне життя, розуміння добра і зла зберігає фольклор. Різні традиції, звичаї пов’язані з релігією і релігійними віруван- нями, весільною і святковою обрядовістю, народними іграми, легендами про міфічні образи русалок та інших істот. Такий зміст 10-го розділу. Архаїка і діалекти Волинської області по- казані у лінгвогеографічних матеріалах 11-го розділу “Лексика”. Їх існування і запозичення з інших мов вказують на походження і багатство діалектної лексики, яка є джерелом розвитку мови, на контакти з іншими мовами. Розділ 12 “Персоналії” є важливим з точки зору ролі і місця видатних осіб в історії краю. Багато персоналій представляють не лише регіон, але займають певне місце у мистецтві, літературі, освіті, науці, політиці не лише України, а й світу. Леся Українка, Олена Пчілка, математик Михайло Кравчук, шевчен- кознавець Євген Шабліовський, політик В’ячеслав Липинський, сенаторка Олена Лев- чанівська, педагог Модест Левицький та інші становлять славу Волині та України. Мис- тецькі традиції втілені в творах А. Лазарчука, О. Байдукова, В. Жупанюка, Т. Галькун, О. Валенти та ін. Історичні постаті зібрано по районах Волинської області. Усна народна творчість представлена значними надбання- ми: піснями, переказами, легендами, які використовують митці різних ансамблів, серед яких відомий у світі ансамбль пісні і танцю “Колос” з Торчина, який очолює О. Ого- родник, Волинський народний хор, вокальний квартет Волинського університету “Аккорд” під керівництвом А. Гордійчука. Відомі композитори і виконавці С. Кривенький, М. Сте фанишин, Л. Кужелюк, В. Зінкевич, З. Комарук та інші поклали на музику і виконували твори на слова Лесі Українки, місцевих поетів О. Богачука, П. Маха, В. Гея, І. Струцюка, Н. Гуменюк, В. Штинько та ін. З інтересом зустрічають глядачі акторів театрів Волині, академічного музично- драматичного ім. Т. Г. Шевченка і лялькового, де працюють відомі в державі митці сцени, М. Ілляшенко, Л. Приходько, Д. Поштарук, Л. Завгородня, Г. Кажан та ін. До довідково-інформаційних видань нале- жить також книга П. Кравчука185, у якій зібрано рекорди Волині та Полісся, на зразок “Книги рекордів Гіннесса”. Ця книга постійно доповнюється автором і витримала багато пе- ревидань. Шедевром книговидання в області, а за змістом і в Україні стала книга луцького ви- давництва “Ініціал” “Від серця до серця”186 про поштові листівки початку ХХ ст. Серед поштівок значна кількість є тих, які належать етнографії і розповідають про житло й одяг, про життя, побут і традиції людей. Ця книга є одночасно і мистецьким виданням, і катало- гом. Кілька книг вийшло за редакцією та упо- рядкуванням М. Кучинка і Г. Охріменка. Ар- хеологія, історія, етнографія поєдналися у ви- даннях, які розповідають про творчу діяль- ність О. Цинкаловського187 і Я. Фіцке188, дослідження яких і сьогодні займають важли- ве місце в досліджені та вивченні історії, архе- ології, культури, етнографії краю. У книгах вміщено їхні власні дослідження, статті про їхню діяльність, біографічні відомості. Дві книги “Нариси культури давньої Волині”189 і “Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби”190 представляють на основі бага- того археологічного матеріалу духовне життя і побут наших пращурів. Вони також розпові- дають про здобутки істориків та археологів у царині культури. Багато історико-етнографічних матеріалів вміщено у наукових збірниках конференцій, які присвячувалися історії дзвонарства191, в 303 матеріалах Миколаївських читань192 та істо- рико-краєзнавчої конференції193 у Жидичині, в усіх збірниках “Минуле і сучасне Волині та Полісся194,195”. Про польські некрополі Ковеля розповідає книга А. Шуліка196, видана польсь- кою мовою. Це одна з перших книг, яка вка- зує на необхідність дослідження такого роду пам’яток в краї, яких є досить багато і багато з яких у занедбаному стані. Важливою справою для ознайомлення з до- слідженнями попередніх часів, зокрема в га- лузі народної культури та етнографії, стали перевидання книг М. Костомарова197 про ста- рожитності Волині з ілюстраціями Н. Орди, М. Тучемського198 і М. Теодоровича199–201, які вже були бібліографічною рідкістю для нашо- го часу. У цих виданнях багато матеріалу про храми, традиції та побут в селах Полісся, які вважалися глухими закутками. У М. Теодоро- вича, три книги якого були перевидані реприн- тним способом, зібрано стільки інформації ет- нографічного і народознавчого характеру, якої немає в інших виданнях і яку вже навряд чи можна зібрати у ХХІ столітті. Обґрунтування одержаних результатів. Та- ким чином, у статті представлено більше 200 позицій історико-етнографічної літератури, яка стосується Західної Волині та Волинсько- го Полісся. Аналіз цих публікацій показує не лише зростання інтересу до етнографії, а й по- казує появу ґрунтовних етнографічних до- сліджень з побутової культури, мови і фоль- клору, традицій та звичаїв. З’являються пра- ці, які висвітлюють ремесла і промисли, традиції житлового будівництва, народне мистецтво лозоплетіння, вишивки, пісенної творчості тощо. Окремі напрями представлені такими іменами як: Г. Аркушин, І. Веремій- чик, В. Давидюк, А. Данилюк, А. Дмитренко, О. Кондратович, М. Кучинко, В. Надольська, О. Ошуркевич, Г. Охріменко та інші. Висновок. Етнографічні дослідження вка- зують на географічну та історичну “нішу” життя і діяльності, яка об’єднує окремі групи людей впродовж багатьох століть. Вони ви- значаються історичним, культурологічним, господарсько-побутовим, фольклористичним, природничо-географічним напрямами. Етног- рафія як спеціальна історична наука знахо- диться на стику з різними науками: історією, демографією, археологією, особливо з крає- знавством, народознавством, українознавс- твом та іншими, які суттєво взаємозбагачу- ються і хоча часто мають ті ж самі об’єкти і завдання дослідження але створюють нові під- ходи і методи вивчення минулого краю. У статі зібрано літературу за окремими на- прямами етнографічних досліджень у краї. Представлено діяльність окремих закладів і дослідників, які займаються краєзнавством і етнографією зокрема. Разом з тим важливе значення матиме дослідження некрополів, яке лише почалося. А також необхідно приділити увагу етнографічному і народознавчому вив- ченню територій, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, особливо у тих населених пунктах, які підлягають виселенню або у яких високий відтік населення. Окрім представленої літератури, є видання, де у краєзнавчих рубриках друкуються статті та матеріали з етнографії та народознавства, а саме: “Збірник наукових і науково-методичних статей історичного факультету ВНУ”; “Науко- вий вісник ВНУ”; “Педагогічний пошук” та ча- сопис “Літопис Волині”. Ці видання вимагають окремого аналізу розгляду і публікації. Джерела та література 1 Борисенко В. Короваю-раю, я тебе вбираю // Родостав. — 1991. — № 16. — С. 8. 2 Воропай О. Звичаї нашого народу: Етног- рафічний нарис. — Т.1. — Оберіг, 1991. — 452 с.; Т.2. — 449 с. 3 Антонович Є. та ін. Декоративно приклад- не мистецтво. — Львів: Світ, 1993. — 272 с. 4 Приступа Богдан. Святині Прибузького краю. — Нововолинськ: Мінотавр, 2005. — 80 с.: іл. 5 Горинь Г. Шкіряні промисли західних об- ластей України (друга половина ХІХ — по- чаток ХХ століття). — К.: Наукова думка, 1986. — 92 с. (у Луцьку — с. 11, 18, 23; Володимирі-Волинському — с. 11, 18, 19, 76; Горохові — с. 76; Торчині — с. 11.). 6 Козак Д. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.). — К.: Наукова думка, 1991. — 172 с. 7 Лозко Г. Етнографічне районування Ук- раїни: Полісся і Волинь // Лозко Г. Ук- раїнське народознавство. — К., 1995. — С. 96–98. 8 Шоста Всеукраїнська наукова конферен- ція “Історичне краєзнавство в Україні: 304 Краєзнавство 3–4 2009 традиції і сучасність”. Тези доповідей і повідомлень. — Луцьк, 1993. — 512 с. 9 Лащук Ю. Народне мистецтво Українсь- кого Полісся. — Львів: Каменяр, 1992. — 134 с., іл. 10 Лащук Ю., Ошуркевич О., Хведась А. До- слідження народної культури Волині в ХІХ — першій половині ХХ століть // На- родна творчість та етнографія. — 1995. — № 1. — С. 17–25. 11 Орел Л. Гончарство Правобережного Полісся // Народна творчість та етногра- фія. — 1991. — № 4. — С. 74–87. 12 Салюк І. Головні осередки гончарства на Волині // Минуле і сучасне Волині: про- блеми джерелознавства. Тези доповідей і повідомлень VІІ Волинської історико- краєзнавчої конференції. — Луцьк: Б. в., 1994. — С. 36–38. 13 Майданець І. Жидичин. Історико- краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 88 с. 14 Ніколаєва Т. Історія українського костю- ма. — К., 1996 (про Волинь і Полісся — С. 122–125). 15 Різдвяний вертеп на Волині. Записи текс- тів, упоряд. і вступ. стаття О. Ошуркеви- ча. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 48 с. 16 Полісся: етнікос, традиції, культура. — Луцьк: Вежа, 1997. — 264 с. (Наук. зб.). 17 Українська родина: звичаї, традиції, обря- ди: Зб. наук. матеріалів. — Луцьк: Надстир’я 1998. — 53 с. 18 Українське Полісся: вчора, сьогодні, за- втра: Збірка наук. праць. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 220 с. 19 Етнічна історія народів Європи: Духовна культура українців на етнічних західних землях впродовж віків. Зб. наукових пра- ць. Вип. 11. — К.: УНІСЕРВ, 2001. — 126 с. 20 Онуфрійчук М. Холмському роду нема пе- реводу. Розповіді про депортованих ук- раїнців із Холмщини, доля яких пов’язана з Волинню. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 164 с. 21 Українці Холмщини і Підляшшя: історич- на доля, духовна і матеріальна культура впродовж віків: Зб. наук. праць / За заг. ред. М. М. Кучерепи. — Луцьк: ВАТ “Во- линська обласна друкарня” — РВВ “Вежа” Волин. націон. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — 568 с.; 24 іл. 22 Корнелюк Д. Духовне небо Волині. Пре- зентаційний альманах. — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 288 с. 23 Надольська В. Луцьк і його мешканці до кінця ХІХ ст. // Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культу- ра. — С. 37–39. 24 Охріменко Г. Населення Волині та Волин- ського Полісся в праісторичні часи. Розви- ток господарства, матеріальної та духовної культури. — Луцьк: Вид-во “Волинська друкарня”, 2003. — 224 с. (Краєзнавча біб- ліотека Волині). 25 Свинчук А. Народонаселення Волинського воєводства в 1923–1931 рр.: етнографіч- ний та культурно-освітній аспекти // Збір- ник навчально-методичних наукових ста- тей історичного факультету. Вип. 2. — С. 100–103. 26 Стельмащук Г. Г. Давнє вбрання на Во- лині. Етнографічно-мистецьке досліджен- ня. — Луцьк: Волинська обласна друкар- ня, 2006. — 280 с. 27 Гуртовий Г. Євреї містечка Торчин. — К.: Вид-во “РИФ”, 2003. — 108 с. (Видано за програмою товариства “Єврейська спад- щина”). 28 Еврейское наследие. Из фондов Волынско- го краеведческого музея и Государственно- го архива Волынской области. Каталог. — Луцк, 2002. — 28 с. 29 Надольська В. Громадське і культурне життя євреїв Волин ської губернії у другій половині XIX ст. // Збірник навчально-ме- тодичних і наукових статей історичного факультету. Вип. 2. — Луцьк, 1997. — С. 86–91. 30 Бармак М. В. Німецьке, чеське та єврейсь- ке населення Волинської губернії (1736 — 1914 рр.): Розселення, господарське жит- тя, міграції. — Тернопіль: Б. в., 1999. — 208 с. 31 Костюк М. П. Національно-культурне будівництво серед німецького населення Східної Волині 20 — 30-х років ХХ ст. // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 3. — С. 85–89. 32 Костюк М. П. Німецькі колонії на Волині (ХІХ — початок ХХ ст.). — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 384 с. 33 Поліщук Ю. Німці Волині в кінці ХVIII — на початку ХХ століття: політико- правовий аспект: Монографія /Ю. Поліщук, О. Суліменко. — Житомир: 305 Волинь, 2004. — 165 с. 34 Родина Волынь. Сборник статей и воспо- минаний о жизни немцев на территории современных Житомирской, Ровенской и Волынской областей Украины, составлен- ный на основании публикаций немецкого исторического общества “Волынь” в “Во- лынских тетрадях” (“Wolhynische Hefte”). Серия “Труды Житомирского научно-кра- еведческого общества исследователей Во- лыни”. Т.17. — Визентхайд — Житомир, ФРГ — Украина: Волынь, 1988. — 212 с. 35 Гофман Їржі. Чехи на Волині. Основні ві- домості. — Прага, 1998. — 34 с. 36 Ковба Ж. Пам’ятки чеської культура на Волині та волинських чехів у Чехії // Ми- нуле і сучасне Волині: Олександр Цинка- ловський і край. — Луцьк, 1998. — С. 13– 14. 37 Надольська В. Чеські господарства Волин- ської губернії у другій половині ХІХ ст. // Українська національна ідея: історія і су- часність. Науковий збірник. — Житомир, 1997. — С. 54–56. 38 Чехи на Волині: історія і сучасність. Нау- ковий збірник “Велика Волинь”. Т. 24. — Житомир — Малин: Волинь, 2001. — 120 с. 39 Зникаюча краса. Ginące piękno. Архі тек- турна деталь у пам’ятках польсько- українського прикордоння [Альбом]. — Zamość: Muzeum Zamojskie w Zamośćiu, 2006. — 254 с.; іл. 40 Поляки на Волині: історія і сучасність. Науковий збірник “Велика Волинь”: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 30 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: М. Косенко, 2003. — 360 с. 41 Волощук О. П. Караїми Волині: до історії формування і розвитку етнічної громади // Науковий вісник Волинського держ. ун- ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 3. — С. 112–116. 42 Киричук М. Волинські караїми // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цин ка лов- ський і край. — Луцьк, 1998. — С. 251– 253. 43 Волинь. Всеукраїнський суспільно- політичний, літературно-мистецький часопис. № 1. — Львів, 1991; №№ 2–7. — Луцьк, 1995 — 2006. 44 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 1. — К.: Київська правда, 2001. — 288 с.: іл. 45 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 2. — К.: Київська правда, 2002. — 332 с.: іл. 46 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 3. — К.: Київська правда, 2003. — 336 с.: іл. 47 Волинь моя. Журнал міжнародного громадського об’єднання “Волинське братство”. Вип. 4. — К.: Київська правда, 2004. — 304 с.: іл. 48 Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура — шлях до себе. Збірник наукових праць. Вип. 11. — Луцьк, 2003. — 140 с., іл. (На пошану відомому краєзнавцю, фольклористу і етнографу Олексію Федоровичу Ошуркевичу з нагоди 70-річчя). 49 Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний. Матеріали ІІІ Волинської обласної науково-етнографічної конферен- ції, 14–15 червня 2007 року. Збірник нау- кових праць. Вип. 24. — Луцьк, 2007. — 288 с., іл. 50 Минуле і сучасне Волині та Полісся: на- родне мистецтво і духовність. Матеріали Другої Волинської обласної науково-етно- графічної конференції, 12 — 13 травня 2005 року, м. Луцьк. Збірник наукових праць. Випуск 15. — Луцьк: Надстир’я, 2005. — 210 с., іл. 51 Фольклористичні зошити. Випуск 8. Збір- ник наукових праць. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 219 с. 52 Фольклористичні зошити. Зб. наук. праць. Вип. 3. — Луцьк, 1996. — 132 с. 53 Фольклористичні зошити. Зб. наук. праць. Вип. 4. — Луцьк, 2001. — 136 с. 54 Минуле і сучасне Волині. — Луцьк, 1985 — 1995. — Випуски 1–6. 55 Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 1998 — 2009. — Випуски 7–31. 56 Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному: Путів- ник. — Луцьк: Ініціал, 1996. — 64 с. 57 Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному: Путів- ник. — Луцьк: Ініціал, 2006. — 86 с. 58 Середюк О. Землеробські знаряддя Волині (Буклет). — Луцьк: Волиньоблполіграф- видав, 1990. — 20 с. 306 Краєзнавство 3–4 2009 59 Середюк О. Скарбниця історії Волині: Іс- тор.-краєзнавчий нарис про Народний му- зей історії сільського господарства Во- лині. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 124 с. 60 Середюк О. Скарбниця історії: Інформа- ційно-рекламний путівник по народному музею історії сільського господарства Во- лині. — Луцьк, 1990. — 38 с. 61 Скарби срібних речей зі збірки Волинсько- го краєзнавчого музею. Серія “Колекції Волинського краєзнавчого музею”. Випуск 2. Науково-популярне видання. — Луцьк: Медіа, 2008. — 16 с., кол. іл. 62 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Рід- на церква. Історико-інформаційний нарис про церкву святого апостола і євангеліста Луки села Городна Любомльського району Волинської області. — Рівне, 2002. — 148 с. 63 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Рід- на школа. Історико-інформаційний нарис, підготовлений з нагоди 160-річчя Город- нянської загальноосвітньої школи І–ІІ сту- пенів Любомльського району Волинської області. — Рівне, 2002. — 136 с. 64 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Село Городно. Історико-краєзнавчий нарис. — Рівне, 2007. — 444 с. 65 Ярмолюк З. Від села Радовичі до річки Стохід. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — 152 с.; Ярмолюк З. Від витоків річки Неретва до озера Сомино. Історико- краєзнавчі нариси. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2002. — 136 с. (Кн. 2 із серії “Ілюстрована історія Турійщини”). 66 Ярмолюк З. Історія села Соловичі Турійсь- кого району Волинської області (Історико- краєзнавчий нарис). 700-й річниці села присвячується. — Севастополь: Турія, 1999. — 52 с. 67 Ярмолюк З. Про Турійськ і Турійський район. — Луцьк, 2000. — 28 с. 68 Купчинський М. Купичів — минуле і су- часне: історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Вісник і К, 2003. — 336 с. 69 Гуртовий Г. Волинський Ружин і гетьма- ни Ружинські: Історико-краєзнавчі нари- си. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 60 с. 70 Гуртовий Г. Волинь — край козацький. — Луцьк: Надстир’я, 2000. — 352 с., іл. 71 Гуртовий Г. Євреї містечка Торчин. — К.: Вид-во “РИФ”, 2003. — 108 с. (Видано за програмою товариства “Єврейська спад- щина”). 72 Гуртовий Г. Торчин — передзвін віків. Іс- торико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 364 с. 73 Карплюк О. Рідні мої Озеряни: історико- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 144 с. 74 Денисюк В. Камінь-Каширський. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1996. — 176 с. 75 Денисюк В., Денисюк І. Ратнівська зем- ля. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 432 с. 76 Денисюк В., Денисюк І. Ратнівщина. Істо- рико-краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 352 с. 77 Маневичам — 100 років. Історико-крає- знавчий нарис. — Луцьк, 1992. — 36 с. 78 Маневиччина — краса Волинського Поліс- ся. — Луцьк: Медіа, 2004. — 38 с.; іл. 79 Маневиччина крізь віки. Науково- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 400 с.; іл. 80 Містечко Колки — важливий духовний осередок Волинського Полісся: (До 800- річчя заснування): Зб. тез доп. та повід. наук. конференції. — Луцьк, 1997. — 78 с. 81 Ляцевич К. М. Крізь віки і долі: Історія села Галузії. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 76 с. 82 Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибини століть до майбуття. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 228 с. 83 Любешівщина (Історико-краєзнавчий на- рис). — Луцьк, 1996. — 151 с. 84 Бущик П. Г. Ми від роду — українці: Краєзнавчі нариси з історії Любешівсько- го району. — Луцьк: “Вісник і К°”, 2004. — 334 с. 85 Чучман Л. Берестечко. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 72 с. 86 Чучман Л. Горохів. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — 220 с. 87 Поліщук Г., Чучман Л. Село над Стиром. Перемилю 900. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 80 с. 88 Байда Т., Мялковська Г. Забороль — наше рідне село. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 62 с. Луцький район: минуле і сучасність. — Луцьк, 2001. — 186 с.: іл.; Терський С. В. Лучеськ Х–ХV ст.: Монографія. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — 252 с. 307 89 Мандзюк Ф. Г., Окуневич В. П. У Луцько- му замку. Путівник. — Луцьк: “Волиня- нин”, 2008. — 176 с. 90 Кучинко М. Володимир середньовіч- ний. — Луцьк: Волинська обласна друкар- ня, 2006. — 144 с. 91 Богуш М. І. Залишиться у вічності: Воло- димир-Волинський: історія, яка завжди з нами // Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Надстир’я, 2008. — 376 с., іл. 92 Теодорович М. І. Місто Володимир Волин- ської губернії в зв’язку з історією Волин- ської єпархії: Історичний опис. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 248 с. (Репринт- не видання). 93 Семенюк А. Ковель: минуле і сучасне: Істо- рико-краєзн. нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2000. — 314 с.: іл. 94 Нововолинськ та околиці. Край шах- тарської праці. Історико-публіцистичні нариси. — Львів: ДП “Видавничий дім УКРПОЛ”, 2008. — 164 с.; Борисюк С. Во- линське Прибужжя: крізь серце й заметіль століть. Історико-краєзнавче, фольклорно- етнографічне та автобіографічне есе. — Нововолинськ: Мінотавр, 2007. — 584 с. 95 Богуш, М., Павленко Г. Ківерцівщина: крізь віки і долі. Історико-краєзнавчі на- риси. — Луцьк: Налстир’я, 2006. — 520 с. 96 Павлов В. Старовижівщина — поліський край. Історико-краєзнавчий нарис. — Лу- цьк: Надстир’я, 2006. — 192 с.; 16 с. кол. вкладка. 97 Маневиччина крізь віки. Науково- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 400 с.; іл. 98 Затурці в історії України та Волині. Нау- ковий збірник. Матеріали науково-прак- тичної конференції, приуроченої 500-й річниці першої писемної згадки про с. За- турці Локачинського району волинської області, 16 листопада 2003 р. — Луцьк: Б. в., 2004. — 199 с.; іл.; Локачі. Маленьке містечко у великій історії України. Краєзнавчий нарис. — Луцьк: Терен, 2005. — 48 с. 99 Кондратович О. П. Нуйно: на скрижалях історії і сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 152 с. 100 Шуйчик В. Ф. Хотешів. Короткий нарис іс- то рії села. — Хотешів: Б. в., 2006. — 76 с. 101 Бондарчук Андрій. Стежки до хати. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 196 с. 102 Марчук Леонід. Історія села Бірки: істо- рико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 136 с. 103 Ющук В. Л. Скибам — 440 років. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 56 с. 104 Власюк Ю. Д. Село… і серце одпочине. — К.: Вид-во “АртЕк”, 2003, 104 с.: іл. (Село Ставки Турійського району). 105 Назарчук О., Шумський М. Село моє [Бе- рестяни]. — Б. м: б. в., 2002. — 30 с. 106 Нестерчук М. Сильно. — Стрий: Щед- рик, 2002. 107 Терський С. Олика: Історичний нарис. — Львів: Новий час, 2001. — 52 с., іл. (Серія “Літописні міста Волині”. — Вип. 1.). 108 Мельник Валерій. З історії охорони при- роди на Волині. Історико-краєзнавчі на- риси. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 152 с. 109 Мельник В., Колісник Богдан. Літопис Волинського лісу. 988 — 2004. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. — 320 с., 620 іл. 110 А ми тую червону калину підіймемо. Збірник повстанських пісень. — Луцьк: Б. в., 1992. — 112 с. 111 Чуєш брате мій. Збірник повстанських віршів. — Луцьк, 1992. — 130 с. 112 Денисюк В. Зачаровані мистецтвом. До 40-річчя Луцького міського Будинку культури — народного Дому “Просві- та”. — Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 160 с. 113 Денисюк В. Золота нива “Колоса”. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надсти- р’я, 1997. — 104 с. 114 Огородник О., Гей В. І піснею хата багата. Твори для народного хору та вокальних ансамблів. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 160 с. (Музика О. Огородника, слова В. Гея). 115 Кривенький С. Волинь моя. Пісні для на- родного хору, вокального ансамблю та со- лоспіву. — Луцьк: Надстир’я, 1999. — 64 с. 116 Стефанишин М. Роздуми про музику. — Луцьк: Надстир’я, 2008. — 364 с. 117 Горошко А. Пісні народжені з любові. Для хору, вокальних ансамблів, солоспіву. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 88 с. 118 Каліщук О. Не вмре наша пісня. — Ново- волинськ: Мінотавр, 2008. — 232 с. 119 Шиманський Петро. Музична культура 308 Краєзнавство 3–4 2009 Волині 1-ї половини ХХ ст.: Моногра- фія. — Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ, 2005. — 172 с. 120 Гей В. С. Під сузір’ям калини. Народо- знавчий календар. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 115 с. 121 На берегах Вижівки. Упорядник О. І. Ча- бан. — Луцьк: “Волинська книга” — ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2008. — 256 с. 122 “Роде наш красний…” Волинь у долях краян і людських документах. Т. 1. — Луцьк: Вежа, 1996. — 444 с. Т. 2. — Лу- цьк: Вежа, 1996. — 344 с. Т. 3. — Луцьк: Вежа, 1999. — 906 с. 123 Каталог обласної виставки народного мистецтва Волині. — Луцьк, 1991. — 23 с. 124 Нев’янучий сад. Вишивані рушники сестер Галини та Світлани Махнюк. — Луцьк, 2006. — 24 с.: іл. 125 Відродимо народні традиції. — Луцьк, 1992. — Кн. 1–2. 126 Географія рідного краю: м. Луцьк. Під- ручник для учнів 5 класу. — Луцьк: Во- линська обласна друкарня, 2000. — 170 с. 127 Матвійчук Л. Збирачі фольклору Волин- ського краю // Дніпро. — 1996. — № 3– 4. — С. 133. 128 Ой роде наш красний: З досвіду проведен- ня заходів з народознавства у середній школі № 20 м. Луцька Волинської облас- ті. — Луцьк: Надстир’я, 1993. — 110 с. 129 Давидюк В. Полісько-Волинський наро- дознавчий центр і його концепція дослід- ження народної культури Полісся // Полісся: етнікос, традиції, культура. Збірник матеріалів конференції. — Лу- цьк, 1997. — С. 3–8. 130 Бібліотечка народознавця. — Луцьк: Надстир’я, 1993 (Г. Аркушин. А хто же вас народжував, слова… Бібліотека наро- дознавця. — Луцьк: Надстир’я, 1993. — 32 с.; Легенди Полісся. Упоряд. В. Дави- дюк. — 20 с.; Зоряна вода (таємниці поліських знахарів). Упоряд. В. Дави- дюк. — 24 с.; В. Давидюк. Чи казка справ- ді небелиця? — 29 с.; А. Данилюк. Наша хата. Етнографічний нарис про традицій- не поліське житло. — 63 с.; І. Денисюк. Амазонки на Поліссі. — 28 с.; О. Кондра- тович. Як у лузі калиночка з квітками. Образ жінки-матері у народно-пісенній творчості Полісся. — 16 с.; О. Ошуркевич. Затрубили труби. З історії народних му- зичних інструментів. — 24 с.; С. Цюриць. А вже недалечко червоне яєчко. — 20 с.). 131 Золота скриня: Народні легенди й пере- кази з північної Волині й Західного Полісся. Луцьк: Вежа, 1996. — 124 с. 132 Климчук В. Ярмарок: Інсценізовані роз- повіді про народні свята й обряди. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 96 с. 133 Колодійчук Є. Диво зцілення: Розповіді з народознавства. — К.: Укр. письменник, 1993. — 208 с. (Полемічні нотатки про Шацькі озера — с. 136–146). 134 Матвійчук Л. Збирачі фольклору Волин- ського краю // Дніпро. — 1996. — № 3– 4. — С. 133. 135 Кучерук В. З історії досліджень волинсь- кого фольклору // Науковий вісник ВДУ: Мистецтвознавство. Вип. 2. — Луцьк: Вежа, 1998.– С. 64–66. 136 Харко Ю., Василюк Л. Микола Корзо- нюк — дослідник Волинського краю // Суспільствознавчі науки та відродження нації. Кн. 2. — Луцьк, 1997. — С. 81–85. 137 Давидюк В. “Писались назви ралом і ме- чем…” // Волинь. — 1995. — № 2. — С. 54–64. 138 Давидюк В. Етнологічний нарис Волині за матеріалами експедиції Полісько-Во- линського народознавчого центру “Воли- няна — 2003”. — Луцьк: Інститут куль- турної антропології, 2005. — 70 с. 139 Давидюк В. Князь Роман героєм полісь- кої щедрівки. — Рівне: Волинські обере- ги, 2003. — 84 с.; іл. 140 Давидюк В. Крокове колесо: Нариси з іс- торичної семантики українського фоль- клору. — К.: Наукова думка, 2002. — 188 с. 141 Данилюк А. Волинь: пам’ятки народної архітектури. — Луцьк: Надстир’я, 2000. 142 Данилюк А. Давнє народне житло в Ша- цькому національному парку // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 2– 3. — С. 70–73. 143 Данилюк А. Дорогами українського Полісся — до прабатьківщини слов’ян // Берегиня. — 1994. — № 2–3. — С. 75–80. 144 Данилюк А. Народна архітектура Волин- ського Полісся. — Луцьк: Б. в., 2002. — 85 с. 145 Данилюк А. Село Самари через 100 років // Дзвін. — 1999. — № 3–4. — С. 51–55. 309 146 Данилюк А. Традиційна культура ре- гіонів Полісся. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. — 2002. — 174 с. 147 Аркушин Г. Варіанти імені, жартівливі, прізвиська, псевдоніми та криптоніми Лесі Українки // Дивослово. — № 2. — С. 15–16. 148 Аркушин Г. Силенська гуторка. — Лу- цьк: Вежа, 1996. — 168 с. 149 Аркушин Г. Словник Західнополіських говірок. — Луцьк: Вежа, 2000. Т.1. — (А — Н). — ХХІV + 354 с.; Т.2. — (О — Я). — 458 с. 150 Аркушин Г. Атлас мисливської лексики Західного Полісся. — Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — 410 с. 151 Данилюк О. Словник народних геогра- фічних термінів Волині. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 108 с. 152 Поплавський П. Ім’я від слова “Окунь” // Озерний край. — 1991. — № 1. — С. 27. 153 Шульгач В. Ойконімія Волині. Етимоло- гічний словник-довідник. — К.: Кий, 2001. — 156 с. (1100 ойконімів). 154 Веремійчик І. Традиційні знаряддя пра- ці, промисли і ремесла на Волині. — Лу- цьк, 1995. — 256 с. 155 Духовна культура України. Якій їй бути завтра? Міжнародний фестиваль ук- раїнського фольклору “Берегиня”: Тези доп. учасників наук.-практ. конферен- ції. — Луцьк, 1993. — 44 с. 156 Майданець І. Жидичин. Історико-крає- знавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 88 с. 157 Терський С. Історія вивчення житлового будівництва Лучеська у VIII–XIV ст. // Атлас історії культури Волинської області. Тези республіканської конференції. — Луцьк, 1991. — С. 19–22. 158 Приступа Богдан. Святині Прибузького краю. — Нововолинськ: Мінотавр, 2005. — 80 с.: іл.; Сегейда Харитон. Світильники отчої віри. Нариси про церкви Локачинського району. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 228 с. (Бібліотека журналу “Волинь”). 159 Корнелюк Д. Духовне небо Волині. Презентаційний альманах. — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 288 с. 160 Джерела. Часопис розвитку духовної культури. № 1. — Луцьк, 2000. — 165 с. 161 Джерела. Часопис розвитку духовної культури. № 2. — Луцьк, 2001. — 167 с. 162 Волинь — шляхами Європи. — Луцьк: Волинська книга, 2008. — 256 с.; 340 іл. 163 Мандзюк Ф. Г., Окуневич В. П. У Луцько- му замку. Путівник. — Луцьк: “Волиня- нин”, 2008. — 176 с. 164 Полятикін М. Народні танці Волині та Волинського Полісся. — Луцьк: Волинсь- ка обласна друкарня, 2008. — 102 с. 165 Проблеми збереження матеріальної і ду- ховної культури Полісся. — Сарни, 1994. — 16 с. 166 Проблеми охорони генофонду природи Полісся. Збірник наукових праць. — Лу- цьк: Надстир’я, 2001. — 164 с. 167 Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Вип. ІІ. — Рівне: Перспективи, 2002. — 120 с. (Збірник матеріалів комп- лексних наукових експедицій Рівненсь- кого фольклорно-етнографічного това- риства). 168 Шевчук С. Жертовність для утвердження України. — Рівне, 2002. — 100 с. 169 Родина Косачів і волиняни: Спогади, пе- рекази. — Луцьк: Волинська обласна дру- карня, 2002. — 64 с. 170 Волинське народне вбрання. Виставка. Буклет. — Варшава: Тирса, 1993. 171 Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині. Етнографічно-мистецьке дослідження. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 280 с. 172 Костюк М. М. Регіональна своєрідність жіночих сорочок Волині і Західного Полісся (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.) // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 6. — С. 116–120. 173 Ошуркевич О. Пісні з Колодяжна. Фоль- клорний збірник. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 152 с. 174 Лірницькі пісні з Полісся. Матеріали до вивчення лірницької традиції / Записи, впорядкування і примітки Олекси Ошур- кевича. Нотні транскрипції Юрія Риба- ка. — Рівне: Рівненська друкарня, 2002. — 139 с. 175 Ошуркевич О. Найрідніший рідний край — Волинь: Путівник. — Львів, 1991. — 79 с., іл. 176 Ошуркевич О. Ф. До джерел. Народознавчі статті, розвідки, тексти. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 352 с. 310 Краєзнавство 3–4 2009 177 Калиновий квіт Полісся. Народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині, зібрала і впорядкувала О. П. Кондратович. — Луцьк: Надстир’я, 1994. — 225 с. 178 Кондратович О. “Як у лузі калинойка з квітками”. Возвеличення Жінки-Матері в пісенному фольклорі Волинського Полісся. — Вид. 2, доп. — Луцьк: Медіа, 1999. — 96 с. 179 Кондратович О. Весілля на Поліссі. 800- річчю Каменя-Каширського присвячуєть- ся. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 112 с. 180 Кондратович О. Народини, або Дарована Богом свіча: родильні Західного Полісся. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. — 132 с. 181 Минуле і сучасне Волині й Полісся: на- родна культура — шлях до себе. Збірник наукових праць. Вип. 11. — Луцьк, 2003. — 140 с., іл. (На пошану відомому краєзнавцю, фольклористу і етнографу Олексію Федоровичу Ошуркевичу з наго- ди 70-річчя). 182 Ті вічні пісні, …ті єдині спадки… (Леся Українка). — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006 (У трьох частинах. До 135-річчя від дня народження Лесі Ук- раїнки). 183 Народні ужиткові форми. Волинська об- ласть (Навчальний посібник для студен- тів спеціальностей “Дизайн” і “Образот- ворче та декоративне мистецтво”). — Лу- цьк: ЛДТУ, 2006. (Методичні вказівки. — 16 с.; Вбрання. — 60 с.; Ви- роби з глини. — 16 с.; Вироби з дерева, лози, соломи. — 36 с.). 184 Атлас історії культури Волинської облас- ті / Відп. ред. Ф. В. Зузук. — Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Україн- ки, 2008. — 112 с. 185 Кравчук Петро. Книга рекордів Во- лині. — Луцьк-Любешів: Волинська об- ласна друкарня, 2005. — 304 с.; іл. 186 Від серця до серця… Волинь у поштовій листівці початку ХХ століття. Альбом- каталог. — Луцьк: ІНІЦІАЛ, 2008. — 200 с. 187 Олександр Цинкаловський та праісторія Волині /Упорядник Г. Охріменко. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. — 740 с.: іл. 188 Археологічна спадщина Яна Фітцке. За заг. ред. Г. Охріменка. — Луцьк: Волин- ська обласна друкарня, 2005. — 488 с. 189 Кучинко М., Охріменко Г., Савицький В. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. — Луцьк: Волинська облас- на друкарня, 2008. — 328 с. 190 Нариси культури давньої Волині. За заг. ред. Г. Охріменка. — Луцьк: Волинська обласна друкарня. 2006. — 600 с. (серія “Краєзнавча бібліотека Волині”). 191 Дзвони в історії і культурі народів світу: Матеріали І Міжнародної науково-прак- тичної конференції (26 серпня 2006 р., Луцьк, Замок Любарта): Науковий збір- ник. Вип. 1. / Упор. Г. Марчук. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2007. — 68 с. 192 Миколаївські читання: Матеріали І-го на- укового семінару, присвяченого пам’яті луцького князя і святого православної церкви Святослава-Миколи Святоші та святого Чудотворця Миколая Мирлікій- ського / Авт.-упор. Г. Марчук. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2007. — 76 с. 193 Історія і сучасність Волині. Жидичин — крізь віки. Науковий збірник. Випуск № 3: Матеріали ІV науково-практичної, історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 2007. — 115 с. 194 Минуле і сучасне Волині. — Луцьк, 1985 — 1995. — Випуски 1–6. 195 Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 1998 — 2009. — Випуски 7–31. 196 Sulik A. F. Cmentarz polski w Kowlu. — Poznań, 2006. — 248 s. + 140 foto. 197 Костомаров М. Старожитності Волині. — Броди: Просвіта, 1999. — 32 с. (З ілюстр. Наполеона Орди). 198 Тучемський Михаїл, протоієрей. По глу- хих закутках Волинського Полісся: Про- повіді. Дорожні нотатки. (Кременець: “Церква і нарід”, 1938. — перевидан- ня). — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 162 с. 199 Теодорович М. І. Волинь в описі міст, міс- течок і селищ в церковно-історичному, географічному, етнографічному, археоло- гічному і ін. відношеннях. Історико-ста- тистичний опис церков і приходів Волин- ської єпархії. Том V. Ковельський повіт. — Луцьк, 2008. — 580 с. (Історико- краєзнавче репринтне видання 1903 року). 200 Теодорович М. І. Місто Володимир Волинської губернії в зв’язку з історією Волинської єпархії: Історичний опис. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 248 с. 311 (Репринтне видання). 201 Теодорович М. І. Святкування 900-річчя Волинської єпархії: Історичний опис / Упорядн. Г. Гулько, І. Пасюк. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 280 с. (Репринтне видання). Геннадий Бондаренко Историко-этнографический обзор литературы за 1991–2008 гг. (Волынская область) В статье представлена историография этнографии Волынской области за 1991–2008 гг. Этнографические и народоведческие издания посвящены духовной культуре, традициям, обы- чаям, быту. Часть публикаций охватывает историю жилища и архитектуры. Представле- ны фольклорно-лингвистическое направление, сельский и городской быт и традиции в издани- ях о населённых пунктах. Анализируется литература о песенно-музыкальной культуре. Ключевые слова: этнография, народоведение, история, традиции, культура, Волынь, Поле- сье. Gennadiy Bondarenko Historical and ethnographic survey of the literature for 1991–2008 (Volynia area) The article presents a historiography of the ethnography of Volyn region for 1991 — 2008. Ethnographic publications devoted to spiritual culture, traditions, customs and everyday life. Part of the publication covers the history of housing and architecture. Submitted by folk-linguistic area, the urban and rural life and traditions in the publications on human settlements. Literature of song- musical culture is analysed. Key words: ethnography, history, traditions, culture, Volynia, Polesie.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31939
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-5250
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T05:40:11Z
publishDate 2009
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Бондаренко, Г.
2012-03-24T20:01:11Z
2012-03-24T20:01:11Z
2009
Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31939
391/397(477.82) + 908(477.82)
У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пункти. Аналізується література пісенно-музичної культури.
В статье представлена историография этнографии Волынской области за 1991–2008 гг. Этнографические и народоведческие издания посвящены духовной культуре, традициям, обычаям, быту. Часть публикаций охватывает историю жилища и архитектуры. Представлены фольклорно-лингвистическое направление, сельский и городской быт и традиции в изданиях о населённых пунктах. Анализируется литература о песенно-музыкальной культуре.
The article presents a historiography of the ethnography of Volyn region for 1991 — 2008. Ethnographic publications devoted to spiritual culture, traditions, customs and everyday life. Part of the publication covers the history of housing and architecture. Submitted by folk-linguistic area, the urban and rural life and traditions in the publications on human settlements. Literature of songmusical culture is analysed.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Огляди
Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
Историко-этнографический обзор литературы за 1991–2008 гг. (Волынская область)
Historical and ethnographic survey of the literature for 1991–2008 (Volynia area)
Article
published earlier
spellingShingle Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
Бондаренко, Г.
Огляди
title Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_alt Историко-этнографический обзор литературы за 1991–2008 гг. (Волынская область)
Historical and ethnographic survey of the literature for 1991–2008 (Volynia area)
title_full Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_fullStr Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_full_unstemmed Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_short Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_sort історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (волинська область)
topic Огляди
topic_facet Огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31939
work_keys_str_mv AT bondarenkog ístorikoetnografíčniioglâdlíteraturiza19912008rrvolinsʹkaoblastʹ
AT bondarenkog istorikoétnografičeskiiobzorliteraturyza19912008ggvolynskaâoblastʹ
AT bondarenkog historicalandethnographicsurveyoftheliteraturefor19912008volyniaarea

Similar Items