Хлібу присвячується…
Рецензія на: “Святий. Вічний. Сущий…: Зб. науково-популярних статей про хліб. — Переяслав-Хмельницький: СПД Карпук С. В., 2009. — Вип. 1. — 172 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31940 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хлібу присвячується… / О. Жам // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 322-325. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859577774031765504 |
|---|---|
| author | Жам, О. |
| author_facet | Жам, О. |
| citation_txt | Хлібу присвячується… / О. Жам // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 322-325. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Рецензія на: “Святий. Вічний. Сущий…: Зб. науково-популярних статей про хліб. — Переяслав-Хмельницький: СПД Карпук С. В., 2009. — Вип. 1. — 172 с.
|
| first_indexed | 2025-11-27T02:46:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
322
Краєзнавство 3–4 2009
УДК 621.223.5:94(477.4)“18”
Олена Жам (м. Переяслав-Хмельницький)
ХЛІБУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…
Рецензія на: “Святий. Вічний. Сущий…: Зб. науково-популярних статей про хліб. — Переяс-
лав-Хмельницький: СПД Карпук С. В., 2009. — Вип. 1. — 172 с.
Збірник “Святий. Вічний. Сущий…” напи-
саний авторським колективом Національного
історико-етнографічного заповідника “Пере-
яслав” і є спробою дослідити маловідомі
сторінки історії вітчизняного землеробства і
хлібопекарства та вперше в історико-етногра-
фічній науці узагальнити отримані відомості
в одному виданні, створивши таким чином
комплексне, ґрунтовне, професійне дослід-
ження з історії розвитку вітчизняного хлібо-
робства.
Це дослідження є унікальним за своєю те-
матикою, важливістю поставлених проблем,
адже тема хліба близька всім. Кожне поколін-
ня на питання: що є хліб для нашого народу,
яким є його зв’язок з нацією, державою, лю-
диною має свою відповідь. Своє бачення цих
проблем намагалися донести читачам наукові
працівники різнопрофільних музеїв Націо-
нального історико-етнографічного заповідни-
ка “Переяслав” і, зокрема, тематичного Му-
зею хліба.
Готуючись до написання збірника, перед
упорядниками і авторами відразу постало про-
блемне питання: писати наукову працю з пов-
ноцінним науковим апаратом чи підручник-
посібник, який би прислужився учителям, уч-
ням і студентам, чи популярне видання, яке б
містило певну кількість загальнодоступної ін-
формації про хліб. Врешті-решт було знайдено
компроміс: створено науково-популярне ви-
дання з доступним викладом матеріалу, не пе-
реобтяженого посиланнями, науковою термі-
нологією й історіографічними роздумами, яке
в легкій публіцистичній манері і водночас
максимально науково і об’єктивно розглянуло
проблеми вітчизняного землеробства і хлібо-
пекарства, а також соціальних, політичних і
культурних явищ, які їх супроводжували на
різних історичних етапах. Поєднання науко-
вої та популярної форм викладу матеріалу роб-
лять книгу доступною і зрозумілою кожному.
Автори збірника виважено підійшли до
визначення його тематичної спрямованості.
Тематика статей охоплює всі сторони історії
хліборобства та хлібопекарства — економіч-
ну, соціальну, духовну, культурну сфери. Від-
творено багато періодів історії хліборобства,
починаючи з найдавніших часів появи куль-
турних злаків на нашій території — ранніх
землеробів трипільської культури — й до сьо-
годення. Хронологічно книга охоплює надзви-
чайно великий проміжок часу, всі періоди віт-
чизняної історії хлібовиробництва наших
предків і сучасників.
Метою видання є прагнення створити уні-
версальний довідник різнопланової інформа-
ції про хліб та хліборобську діяльність. Осно-
вою видання стало використання різноманіт-
них джерел — архівних, польових, фондових
матеріалів, аналіз чисельних музейних колек-
цій Заповідника. Це дозволяє читачеві значно
глибше і повніше уявити різні аспекти історії
хліборобства в історичному, етнографічному,
мистецтвознавчому контекстах і уявити їх в
усій різноманітності. Спираючись на широ-
кий джерельний матеріал, враховуючи новіт-
ні досягнення історичної та етнографічної
наук, замальовується яскрава, цікава, науко-
во виважена історія вітчизняного хлібовироб-
ництва.
Це перша спеціалізована спроба висвітлен-
ня багатогранності хліборобської тематики.
Приступаючи до видання, його ініціатори ке-
рувалися конкретними реаліями сьогодення і
прагнули дати широкій громадськості якомо-
га більше знань про один з найголовніших
видів діяльності нашого народу впродовж його
тисячолітньої історії. Шануючи минувшину,
автори збірника намагалися передати свої
знання, почуття сучасникам і нащадкам, щоб
не лише дати читачам певну кількість знань
про хліб та хліборобську працю, а і виховати в
них шанобливе до них ставлення, змусити за-
мислитися над загальними проблемами виго-
товлення і споживання хліба, адже ХЛІБ не
терпить легковажного відношення.
Структура збірника є системною, досить
чіткою та логічно-цілісною, а виклад матеріа-
лу методично виважений. Збірник складаєть-
323
ся з передмови, трьох тематичних розділів.
Вже зі змісту стає зрозумілим, що дослідники
охопили величезний часовий проміжок — від
найдавніших часів до сьогодення включно.
Для зручності ознайомлення з різноплановою
тематикою статей збірника представлені ро-
боти згруповані за такою проблематикою: іс-
торія розвитку хліборобських знарядь та при-
йомів землеробства з найдавніших часів до су-
часності, хліб у побуті, народна обрядовість,
пов’язана з хлібом, хліб у мистецтві, трагічні
сторінки Голодомору 1932–1933 рр. Окремі
статті присвячені персоналіям або специфіч-
ній тематиці. Укладачі збірника потурбували-
ся про різноманітність та різноплановість його
матеріалів, що дає змогу будь-якому читачу
знайти тему, яка б його зацікавила. Це виті-
кає із головного завдання видання: показати
багатогранність, різноаспектність і глибину
хліборобської тематики на тлі різних історич-
них епох.
Запропонована структура знайомить чита-
чів із низкою питань, які згруповані по тема-
тичних розділах. Детальніше зупинимося на
деяких з них.
Найбільший розділ присвячено історії роз-
витку хліборобських знарядь та прийомів зем-
леробства з найдавніших часів до сучасності.
У статті В. Білоусько детально розглянуто
реманент для обробітку землі ранніх хлібо-
робів. Зокрема, особливу увагу приділено мо-
тикам. Описані різні типи мотик. Звернуто
увагу на особливості використання мотик
порівняно з іншими групами реманенту для
обробітку ґрунту. Звернуто увагу на давні зем-
леробські знаряддя із колекцій Музеїв хліба
та Трипільської культури НІЕЗ “Переяслав”.
Дослідниця З. Бова вивчає одне з найпоши-
реніших знарядь для обробітку ґрунту —
плуг. Дається оцінка плуга в системі орних
знарядь праці українців в ХІХ — поч. ХХ ст.
Аналізуються особливості побудови і вико-
ристання цього орного знаряддя праці. Наве-
дені найдавніші згадки про плуг в літератур-
них джерелах, повір’я, приказки, прислів’я,
пов’язані з плугом та оранкою.
В іншій статті З. Бови подаються відомості
біографічного характеру про першу жінку-
трактористку з с. Пологи-Вергуни Переяслав-
Хмельницького району Київської області
Т. Ф. Рибак. Розповідається про трактор…, на
якому працювала жінка в 30–40-х роках
ХХ ст., який нині експонується в Музеї хліба
НІЕЗ “Переяслав”.
У доробку Т. Грудевич увага зосереджена на
основних моментах, пов’язаних із сівбою зер-
нових культур в Середній Наддніпрянщині у
ХІХ — на поч. ХХ століттях. Зокрема, розгля-
нуті знаряддя і способи сівби, підготовка до
сівби, типи сівби вручну, прийоми підготовки
ріллі до сівби, повір’я, пов’язані із посівними
роботами. Наголошується на важливості сівби
в річному хліборобському циклі українських
селян в зв’язку з тим, що від успіху цих робіт
великою мірою залежав добробут селянської
родини протягом всього господарського року.
Увага дослідника Г. Остроноса фокусується
на ціпах — найдавніших і найпоширеніших
ручних знаряддях молотьби збіжжя. Аналі-
зується будова, технологія виготовлення ціпа,
перші згадки про його побутування в ук-
раїнських землях. Приділено увагу згадкам
про ціп в народній творчості, фольклорі, обря-
довості. Детально описано колекцію ціпів Му-
зею народної архітектури та побуту Середньої
Наддніпрянщини.
Традиційним ручним та механічним засо-
бам обмолоту зернових в Україні ХІХ — поч.
ХХ століть: ціпам, гарманам (молотильні до-
шки), молотаркам різних видів (механічні,
ручні, кінні, парові) присвячена стаття Ю. Ка-
ліновича. Окрема увага приділена локомобі-
лям — паровим двигунам, які приводили в
рух молотарки. Проаналізовано колекцію мо-
лотильних пристроїв із зібрання Національ-
ного історико-етнографічного заповідника
“Переяслав”.
О. Жам описує колекцію вітряних млинів
Музею народної архітектури та побуту Серед-
ньої Наддніпрянщини, яка є однією з найчи-
сельніших в Україні. Розглянуті питання ви-
явлення пам’яток, перевезення, реставрації.
Акцент зроблено на архітектурні особливості
вітряків різних регіонів України, своєрідність
їх конструктивних форм, самобутність деко-
рування.
Дослідник А. Кириченко свою статтю при-
святив двом унікальним експонатам Музею
хліба НІЕЗ “Переяслав”: сівалці кінній
“Росія” і жорнам 1888 року випуску, які були
виготовлені на відомому у свій час заводі сіль-
ськогосподарських машин Р. і Т. Ельворті в
м. Єлизаветграді.
Транспортні засоби українських селян, які
вони використовували для транспортування
продуктів хліборобства, розглядає О. Степо-
вий. Більшість транспортних засобів селян-
хліборобів можна побачити в експозиції єди-
324
Краєзнавство 3–4 2009
ного в Україні Музею народного сухопутного
транспорту НІЕЗ “Переяслав”.
Не залишені поза увагою і комахи-шкідни-
ки зернових культур (озима совка, хлібна жу-
желиця, п’явиця звичайна, смугаста хлібна
блоха, кукурудзяний метелик і т. п.). Їм свою
увагу приділила Л. Лук’яненко. Описані ос-
новні види злакових шкідників та наведені
різні способи боротьби з ними (механічний,
біологічний, хімічний).
Особливості обробітку землі на Полтавщині
і Середній Наддніпрянщині у ХІХ — на поч.
ХХ століть проаналізовані в статті І. Кучерен-
ко. Особливу увагу приділено проблемам під-
готовки ріллі до посіву, догляду за рослинами,
асортименту зернових культур, землеробсь-
ким знаряддям.
Окремим розділом у збірнику винесено
проблематику — хліб у побуті та народних
звичаях та обрядах.
Зокрема, в статті І. Бови описані народні
способи лікування та профілактики різних за-
хворювань на основі злакових культур. Наго-
лошується на ефективність цієї лікувальної
методики.
Л. Гладун та С. Тетеря свою статтю присвя-
тили Дідуху — різдвяному та обжинковому
атрибуту українців. Описані регіональні різ-
новиди Дідухів, матеріал і способи виготов-
лення, обрядове використання. Подані оригі-
нальні фото із зображенням Дідухів з експози-
ціїй Музею народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини
Привертає увагу дослідження М. Погоріло-
го. Він описує різні способи гадання на уро-
жай, а також різновиди ворожіння на долю, на
далеку дорогу, місце для нового будинку тощо
із використанням зерна. Робиться висновок
про те, що більшість гадань і ворожінь здійс-
нювалася під час свят календарного циклу.
Дослідниця С. Захарченко розповідає про
кашу — найдавнішу та найуживанішу серед
українців страву із зернових. Описуються
каші із щоденного раціону, святкові та риту-
альні. Наводяться способи приготування різ-
них видів каш і особливості використання в
різних обрядах. Розповідь супроводжують чи-
сельні прислів’я і приказки про кашу, уривки
обрядових пісень.
У статті С. Зубер аналізуються народні хлі-
боробські прикмети українців, при допомозі
яких визначали терміни посіву зернових, зби-
рання врожаю, коли готувати зерно до посіву,
яким буде врожай нового року і т. п. Робиться
висновок про те, що практично все госпо-
дарське життя наших предків чітко регламен-
тувалося календарно-святковою обрядовістю і
корегувалося згідно з певними усталеними
прикметами.
У дослідженні О. Калінович розкривається
значення великоднього хліба — паски. У стат-
ті можна знайти відомості про різновиди па-
сок, способи приготування, обрядове вико-
ристання.
Окремо О. Калінович розглядає ритуальну
церковну випічку. Описуються: проскури, ар-
тос, антидор. Акцент робиться на специфіч-
ності їх приготування, зберігання і вико-
ристання.
Стаття С. Микитченко присвячена “Ка-
литі” — обрядовий хліб, який використову-
вався в молодіжних гуляннях на свято Андрія
(13 грудня за н. с.). Аналізується символічне
значення калити. Описується оригінальність
приготування, молодіжні ігри з калитою.
Г. Ткаченко детально описує поминальні
страви із зерна та хліба, характерні для похо-
вальних і поминальних обрядів Переяславщи-
ни кінця ХІХ — початку ХХ століть. Аналі-
зується їх символічне значення, приготування
і використання.
Особливості хлібопекарства єврейського
народу розглянуті у статті Н. Захарчук. За ос-
нову дослідження взяті матеріали Музеїв Шо-
лом-Алейхема та Хліба НІЕЗ “Переяслав”.
У статті В. Ткаченка зібрано і проаналізо-
вано велику кількість приказок, прислів’їв,
повір’їв, загадок, замовлянь на хліборобську
тематику. Для кращого сприйняття вони поді-
лені за тематичними групами.
Не меншу цікавість викликають й інші
розділи збірника. Зокрема, розділ, присвяче-
ний колекціям НІЕЗ “Переяслав”, дотичним
до хліборобської тематики.
Так, наприклад, у статті І. Кучеренко та
І. Пільх увага приділена колекції хлібних діж
НІЕЗ “Переяслав”. Описується конструктивна
форма діж, специфіка виготовлення, особли-
вості побутового та обрядового використання,
згадки в усній народній творчості.
І. Дунайна та Т. Музика описують унікаль-
ну збірка посуду НІЕЗ “Переяслав”, в якому
подавали хліб, короваї та інші борошняні ви-
роби до столу. Це дерев’яні розписані та різьб-
лені тарілки для хліба та короваю, плетені з
лози та соломи хлібниці, яндоли з дерева та
глини. Особлива увага приділена дерев’яним
мальованим тарілкам, які складають найбіль-
325
шу групу у колекції посуду для хлібних ви-
робів
І. Пільх приділила увагу творам образо-
творчого мистецтва 60–80-х років ХХ століт-
тя на хліборобську тематику із експозиції Му-
зею хліба і фондової колекції НІЕЗ “Переяс-
лав”.
У полі зору дослідника М. Шкіри українсь-
ка вариста піч як об’єкт для випікання хліба і
приготування борошняних страв. Описується
типова конструкція варистої печі, закладення
і будівництво печі, обряди, пов’язані із випі-
канням хліба у печі. Розповідь супроводжу-
ють оригінальні фото із зображенням печей
Музею народної архітектури та побуту Серед-
ньої Наддніпрянщини НІЕЗ “Переяслав”.
У статті О. Жам розповідається про історію
створення та діяльність Музею хліба НІЕЗ
“Переяслав” — першого і найбільшого в Ук-
раїні музею, в якому комплексно на широкій
науковій і матеріальній основі відтворено іс-
торію розвитку вітчизняного розвитку земле-
робства та хлібопекарства від найдавніших
часів до наших днів.
Окремо варто наголосити на актуальності
останнього розділу збірника. Він присвячений
Голодомору 1932–1933 років на Переяслав-
щині та особливостям висвітлення цієї теми в
експозиції Музею хліба НІЕЗ “Переяслав”.
У статтях Ю. Авраменко і Н. Бойко роз-
повідається про створення експозиції розділів
Музею хліба “Голодомор 1932–1933 років в
Україні” та “Голодомор 1933 року на Переяс-
лавщині”. Особлива увага приділена стаціо-
нарній тематичній виставці “Гіркий хліб
33-го”, де представлені сурогати хлібних ви-
робів (муляжі), які споживало населення Пе-
реяславщини під час Голодомору 1932–1933
років.
Аналізуючи матеріали збірника, переко-
нуєшся, що за всіх часів хліборобство було ос-
новним заняттям українського народу, а
хліб — символом добробуту, головним цент-
ром духовного, культурного, громадського
життя народу, осередком родинного і громад-
ського побуту, генератором творчих ідей, які
лягли в основу усно-поетичної, писемної, об-
разотворчої, монументальної творчості.
При підготовці статей збірника використа-
не широке коло джерел: наукова література,
періодика, архівні документи, польові ма-
теріали, тематичні експозиції музеїв НІЕЗ
“Переяслав”.
Книга написана на широкій джерельній базі.
У ній використані фото, ілюстрації, креслення,
схеми, таблиці, термінологічні словники.
Доповнюють та урізноманітнюють подану
інформацію оригінальні та цікаві ілюстрації
за матеріалами фондових та музейних колек-
цій Заповідника.
Збірник розрахований на широкий загал
зацікавлених читачів і насамперед спеціаліс-
тів-науковців різних напрямків, музейних
працівників, освітян, учнів, студентів, крає-
знавців, усіх шанувальників історії, культури
свого народу. Видання стане в пригоді усім,
хто прагне глибше ознайомитися з історією і
традиціями українського землеробства і хлі-
бопекарства. Не має сумніву, що збірник на-
даватиме неоціненну допомогу в процесі вив-
чення вітчизняної історії.
Природно, що в збірці, яка охоплює кілька-
тисячолітній період вітчизняної історії хлібо-
робства та хлібопекарства, годі осягнути на-
віть найбільш важливі її аспекти. Відповіді на
чимало інших важливих питань, сподіваємо-
ся, будуть знайдені в подальших випусках те-
матичного збірника про хліб “Святий. Вічний.
Сущий…”. Хочеться сподіватися, що ця праця
заповнить деякою мірою прогалини в знанні
про наше хліборобство. А ще послужить пев-
ною спонукою для інших дослідників у їхньо-
му зверненні до проблем вітчизняної історії.
Автори збірника мають надію, що звернен-
ня дослідників та упорядників збірника до
хліборобської тематики, яка близька ук-
раїнському читачеві і яка, поза сумнівом,
знайде у нього позитивний відгук, не лише
дасть читачам певну кількість знань про
ХЛІБ, але і змусить замислитися над загаль-
ними проблемами ставлення до всенародної
СВЯТИНІ.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31940 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T02:46:20Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жам, О. 2012-03-24T20:02:52Z 2012-03-24T20:02:52Z 2009 Хлібу присвячується… / О. Жам // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 322-325. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31940 621.223.5:94(477.4)“18” Рецензія на: “Святий. Вічний. Сущий…: Зб. науково-популярних статей про хліб. — Переяслав-Хмельницький: СПД Карпук С. В., 2009. — Вип. 1. — 172 с. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Огляди Хлібу присвячується… Article published earlier |
| spellingShingle | Хлібу присвячується… Жам, О. Огляди |
| title | Хлібу присвячується… |
| title_full | Хлібу присвячується… |
| title_fullStr | Хлібу присвячується… |
| title_full_unstemmed | Хлібу присвячується… |
| title_short | Хлібу присвячується… |
| title_sort | хлібу присвячується… |
| topic | Огляди |
| topic_facet | Огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31940 |
| work_keys_str_mv | AT žamo hlíbuprisvâčuêtʹsâ |