Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років
У повідомленні розглядаються інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного, економічного та духовного життя окремих населених пунктів України....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31943 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років / О. Бажан // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 85-87. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31943 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-319432025-02-09T15:29:21Z Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років Документы советских спецслужб как источник в изучении истории городов и сел Украины 1920–1940-х годов Documents of the Soviet secret service as a source for studying history of towns and villages of Ukraine in 1920–1940 Бажан, О. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У повідомленні розглядаються інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного, економічного та духовного життя окремих населених пунктів України. В сообщении рассматриваются информационные возможности документов советских спецслужб в отображении политической, экономической и духовной жизни отдельных населенных пунктов Украины. The report discusses informational potential of the documents of the Soviet secret service in reconstruction of political, economical and religious life of particular Ukrainian towns and villages. 2009 Article Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років / О. Бажан // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 85-87. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31943 94 (477): 929 “19” uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Бажан, О. Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років Краєзнавство |
| description |
У повідомленні розглядаються інформаційні можливості документів радянських спецслужб у відтворенні політичного, економічного та духовного життя окремих населених пунктів України. |
| format |
Article |
| author |
Бажан, О. |
| author_facet |
Бажан, О. |
| author_sort |
Бажан, О. |
| title |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років |
| title_short |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років |
| title_full |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років |
| title_fullStr |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років |
| title_full_unstemmed |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років |
| title_sort |
документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл україни 1920–1940-х років |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31943 |
| citation_txt |
Документи радянських спецслужб як джерело у вивченні історії міст і сіл України 1920–1940-х років / О. Бажан // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 85-87. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT bažano dokumentiradânsʹkihspecslužbâkdžerelouvivčenníístoríímístísílukraíni19201940hrokív AT bažano dokumentysovetskihspecslužbkakistočnikvizučeniiistoriigorodoviselukrainy19201940hgodov AT bažano documentsofthesovietsecretserviceasasourceforstudyinghistoryoftownsandvillagesofukrainein19201940 |
| first_indexed |
2025-11-27T11:01:02Z |
| last_indexed |
2025-11-27T11:01:02Z |
| _version_ |
1849941052513845248 |
| fulltext |
85
УДК 94 (477): 929 “19”
Олег Бажан (м. Київ)
ДОКУМЕНТИ РАДЯНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ
ЯК ДЖЕРЕЛО У ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ
1920–1940-Х РОКІВ
У повідомленні розглядаються інформаційні можливості документів радянських спец-
служб у відтворенні політичного, економічного та духовного життя окремих населених пунк-
тів України.
Ключові слова: радянські спецслужби, історія міст і сіл України.
Закон Верховної Ради України “Про реа-
білітацію жертв політичних репресій” від 17
квітня 1991 р. та доповнення до нього від 15
травня і 11 листопада 1992 р., Указ Президії
Верховної Ради України від 9 вересня 1991 р.
“Про передачу архівних документів Комітету
державної безпеки України до державних ар-
хівів республіки”, постанови Президії Верхов-
ної Ради та Кабінету Міністрів України
1992 р. про підготовку та видання багатотом-
ної науково-документальної серії книг “Реа-
білітовані історією” сприяли введенню до нау-
кового обігу матеріалів Галузевого державно-
го архіву Служби безпеки України. Для
дослідників та краєзнавців стали доступними
архівно-кримінальні справи репресованих
громадян, а також деякі розсекречені доку-
менти карально-репресивних органів службо-
вого характеру. Відомо, що органи держбезпе-
ки за допомогою своїх агентів, інформаторів,
таємних працівників накопичували широко-
масштабну інформацію, яка стосувалася різ-
них сфер суспільно-політичного, культурного
та економічного життя будь-якого села, міста,
регіону, країни. За допомогою агентурно-ін-
формаційної мережі у підконтрольних райо-
нах чи секторах радянські спецслужби здійс-
нювали моніторинг суспільних настроїв се-
лян, робітників, інтелігенції; відстежували
діяльність політичних партій, духовенства,
релігійних сект, націоналістичних угрупо-
вань; збирали інформацію про економічний
уклад села (кількість незаможних селян, се-
редняків, бідняків тощо); фіксували стан ви-
робництва, рівень дисципліни, випадки зло-
вживань на фабриках та заводах; здійснювали
контроль над санітарно-медичними, осві-
тянськими закладами, військовими частина-
ми, залізничним транспортом. Донесення
агентури систематизувалися уповноваженими
ВУЧК-ДПУ-НКВС-МДБ за окремими питан-
нями (політичні партії, розвиток економіки,
шпигунство, бандитизм тощо). Кожен підроз-
діл спецслужб у відповідності до функціональ-
них обов’язків накопичував власну докумен-
тальну базу. У місцевих органах ЧК-ГПУ ма-
теріали систематизувались за окремими
адміністративними одиницями та населеними
пунктами.
Серед великого масиву документів, що
зберігаються у Галузевому державному архіві
Служби безпеки України, увагу дослідників
рідного краю мають привернути матеріали
фонду 13, які стосуються політичної, еконо-
мічної характеристики областей України.
Ймовірно, що наприкінці 1940-х років за
вказівки керівництва Міністерства держбез-
пеки УРСР роздобуті у різний спосіб дані про
конкретне село, місто, район, регіон мали
бути упорядковані і зведені у одну справу. Так
у 1950–1951 роках з’явились об’ємні досьє
“Паспорт-характеристика” на кожну область,
яка входила до складу Української РСР1 задля
ознайомлення працівників центрального апа-
рату МДБ УРСР та обласних управлінь зі “спе-
цифікою” кожного населеного пункту. Напри-
клад, коротка політична і економічна харак-
теристика районів та міст Одещини з’явилась
наприкінці жовтня 1950 року2, “досьє” на Із-
маїльську область надійшло до Києва на по-
чатку лютого 1951 року3.
Навіть при побіжному вивченні “Паспорт-
характеристик” кидається у вічі той факт, що
всі вони були підготовлені та упорядковані на
місцях силами оперативного складу за єдиним
планом і засвідчені підписами відповідальних
працівників — заступника начальника Управ-
ління МДБ в області по кадрах (Полтавська
область), начальника секретаріату УМДБ (Із-
маїльська область), заступника начальника
86
Краєзнавство 3–4 2009
Управління МДБ (Одеська область). Всі без
виключення “Паспорт-характеристики” міс-
тять в собі рубрики: 1. Дата створення; 2. Ко-
роткий фізико-географічний огляд; 3. Корисні
копалини; 4. Коротка політична характерис-
тика; 5. Адміністративний поділ; 6. Сільське
господарство; 7. Промисловість; 8. Транспорт
і зв’язок; 9. Культура та побут.
Серед вказаного інформаційного матеріалу
найбільшу джерелознавчу цінність, на нашу
думку, має розділ “Коротка політична харак-
теристика” області, в якому очима чекістів
змальоване політичне життя регіону в першій
половині ХХ століття. Так, описуючи полі-
тичний ландшафт Полтавської губернії пер-
шої чверті ХХ століття, кількісний склад чор-
носотенних, есерівських організацій, діяль-
ність соціал-демократичних гуртків та групи
“іскрівців”, автори документа характеризу-
ють Полтаву як “типове дворянсько-міщансь-
ке місто Росії”, зауважують, що в минулому
“Полтавська область була батьківщиною ве-
ликих українських націоналістів, як-то Пет-
люра, Левицький, Карась”. У зазначеному
розділі особливо підкреслювалась та обстави-
на, що “місто Полтава до 1937 року була міс-
цем вислання білогвардійських, контрабан-
дистських та інших а/с елементів”. За наведе-
ними фактами можна отримати цілком
достатню уяву про масштаби “українських на-
ціоналістичних формувань”, “сіоністського
підпілля” та підривну діяльність реакційного
духовенства на території краю в 1920–1940-ті
роки4.
Найбільше уваги в “Короткій політичній
характеристиці” відведено періоду Другої сві-
тової війни. Наприклад, у “Паспорті-характе-
ристиці Одеської області” політична ситуація
в Одесі в часи румуно-німецької окупації по-
казана через призму релігійного життя (ру-
мунське “місіонерство” і християнізація в
Трансністрії) функціонування Організації ук-
раїнських націоналістів бандерівського та
мельниківського напрямів, діяльності
“Одеської групи колишніх чинів старої та бі-
лої армії “РОВС”, “Націонал-солідаристського
союзу”, існування різних громадських органі-
зацій (“молдавське товариство”, “караїмське
товариство”, інститут “італійської культури”
та ін.), огляд преси.
З “досьє” на Полтавську область дізнаємось
про те, що до початку Другої світової війни на
території Полтавщини існувало 12 церков, в
тому числі 2 церкви в обласному центрі. Під
час німецько-фашистської окупації у регіоні
було відкрито 302 церкви, 49 молитовних бу-
динків баптистів, 2 молитовних будинки ад-
вентистів, 2 жіночі монастирі на 120 осіб, за-
реєстровано громаду старообрядців в м. Кре-
менчуці, у тому числі у Полтаві запрацювали
8 церков, 1 жіночий монастир, 3 протестант-
ські громади. Після звільнення краю від фа-
шистів на території області було зареєстрова-
но 4 єврейські синагоги, 100 осередків УАПЦ.
У порядку службової інформації вказувалось,
що на 1950 р. на Полтавщині існувало: цер-
ков — 194, молитовних будинків — 117, мо-
настирів — 2 (з кількістю насельників — 163
чол.), священнослужителів — 292 (з них 70
чол. автокефальної орієнтації), громад “єврей-
ських клерикалів” — 4. Оперативні співробіт-
ники мали б знати, що найбільша концентра-
ція протестантських громад сконцентрована в
Полтавському, Кременчуцькому, Миргород-
ському, Лохвицькому, Котелевському, Гадя-
цькому, Лубенському, Зінківському, Реше-
тилівському, Пирятинському, Карлівському,
Машівському, Опішнянському районах та в
місті Полтава.
Разом з тим слід відзначити, що в “Паспор-
ті-характеристиці” Житомирської області ок-
рім характеристики “церковників”, “націо-
налістів”, “репатріантів”, вміщено відомості
про суму збитків, нанесену німецько-фашист-
ськими окупантами5.
Дещо різняться за своїм змістом “паспорти”
західноукраїнських областей. Так у “Пас-
порті-характеристиці Волинської області”
висвітлюються такі теми: “Довідка про
історію органів УДБ, НКВС, НКДБ по
Волинській області за 1939–1941 роки”;
“Політико-економічний стан Волинської
області” (9 с.); “Оперативна ситуація в області
в 1939–1941 рр.” (6 с.); “Діяльність чекістів
по Волинській області в 1939–1941 роках”
(65 с.); “Дані про арештованих держзлочинців,
які утримуються в тюрмі Луцька та про їх
подальшу долю”.
Матеріали, наведені в “Короткій політичній
характеристиці”, певним чином відображають
карально-репресивну політику радянської
влади в Україні в післявоєнний період.
Окрім детальної загальної довідки на кож-
ну область, написаної майже в енциклопедич-
ному стилі, в справі знаходиться коротка
політична та економічна характеристика на
кожен район області. У вміло продуманих
таблицях дослідник знайде для себе інформа-
87
цію про: територію району на 1950 рік; число
сільрад; кількість посівної площі; відсоток
колективних господарств; загальну кількість
міського та сільського населення району та
розподіл по національності, соціальних кате-
горіях; кількість вищих, середніх, неповних
середніх, початкових навчальних закладів.
Разом з тим в паспорті району відображені
відомості по кожному радгоспу, колгоспу,
МТС, із зазначенням посівної площі, робіт-
ників, службовців, тракторів, комбайнів, вели-
кої рогатої худоби, свиней, овець, коней та ін.
В економічній характеристиці також зазна-
чено найменування підприємств, які розташо-
ва ні на території району чи області, характер
виробництва, кількість робітників та службов-
ців на заводах та фабриках, наявність ново-
будов. Крім того, в паспорті району наведені
порівняльні дані матеріально-технічної бази
колгоспів, радгоспів до початку Другої світо-
вої війни та після її завершення, людські
втрати в період німецько-фашистської окупа-
ції. Так як зазначена інформація була адре-
сована оперативному складу МДБ, то в харак-
те рис тиці була присутня рубрика “Особливості
району”, за допомогою якої можна було
дізнатися про рельєф місцевості, наявність чи
відсутність телефонного зв’язку з сільрадами,
наближеність населених пунктів до залізниці,
розташування військових оборонних об’єктів,
видобуток корисних копалин тощо.
Розглядаючи “політичний стан” конкретно
взятого району, автори інформаційного зведен-
ня найбільше уваги приділяли опису анти-
радянських політичних утворень, виявлених
в 1920–1940 роки на підприємствах та устано-
вах, місцерозташуванню на початку 1920-х
років озброєних повстанських загонів, формам
про тесту мешканців регіону політиці колекти-
ві зації. Уповноваженим МДБ у підвідомчому
йому секторі доводилась інформація про число
заарештованих “контрреволюційних ворожих
елементів” відразу після звільнення району
від гітлерівських окупантів, кількість прибу-
лих у міста та села репатріантів.
Таким чином, “Паспорт-характеристика”
областей Української РСР, складена праців-
никами радянських спецслужб наприкінці
1940 — на початку 1950-х років, може при-
служи тись краєзнавцям як під час підготовки
енциклопедичних видань, присвячених історії
населених пунктів, так і в ході реалізації
державних програм “Історії міст і сіл України”
та “Реабілітовані історією”.
Джерела та література
1 Галузевий державний архів Служби безпе-
ки України. — Ф. 13. — Оп. 1. — Спр.
234–245.
2 Там само. — Спр. 465. — Арк. 62.
3 Там само. — Спр. 460. — Арк. 12.
4 Там само. — Спр. 234. — Арк. 10–21.
5 Там само. — Спр. 457. — Арк. 20.
Олег Бажан
Документы советских спецслужб как источник в изучении
истории городов и сел Украины 1920–1940-х годов
В сообщении рассматриваются информационные возможности документов советских
спецслужб в отображении политической, экономической и духовной жизни отдельных насе-
ленных пунктов Украины.
Ключевые слова: советские спецслужбы, история городов и сел Украины.
Oleg Bazhan
Documents of the Soviet secret service as a source for studying
history of towns and villages of Ukraine in 1920–1940
The report discusses informational potential of the documents of the Soviet secret service in
reconstruction of political, economical and religious life of particular Ukrainian towns and villages.
Key words: Soviet secret service, history of towns and villages.
|