Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.)
У статті розглянуто основні праці представників кримського духівництва про монастирі єпархії. На основі аналізу місцевої єпархіальної преси та церковних видань висвітлені заходи, пов’язані з вивченням, охороною та популяризацією цих пам’яток. Дана оцінка роботи священиків — подвижників науки. В стат...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31984 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 143-148. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31984 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Каліновський, В. 2012-04-03T19:05:54Z 2012-04-03T19:05:54Z 2010 Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 143-148. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31984 281.9+323.35:351.853 (477.75) У статті розглянуто основні праці представників кримського духівництва про монастирі єпархії. На основі аналізу місцевої єпархіальної преси та церковних видань висвітлені заходи, пов’язані з вивченням, охороною та популяризацією цих пам’яток. Дана оцінка роботи священиків — подвижників науки. В статье рассмотрены основные работы представителей крымского духовенства о монастырях епархии. На основе анализа местной епархиальной прессы и церковных изданий освещены мероприятия, связанные с изучением, охраной и популяризацией этих памятников. Дана оценка работы священников — подвижников науки. The article deals with the main representatives of the Crimean clergy of the monasteries of the diocese. Based on the analysis of the local diocesan press, and church publications covered activities related to the study, protect and promote these sites. Assesses the work of priests, devotees of science. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Кримознавство в системі української історичної науки Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) Монастыри Крыма в исследованиях духовенства Таврической епархии (XIX — первая четверть XX в.) Monasteries of the Crimea in studies of the clergy Taurical diocese (XIX — first quarter XX Century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) |
| spellingShingle |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) Каліновський, В. Кримознавство в системі української історичної науки |
| title_short |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) |
| title_full |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) |
| title_fullStr |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) |
| title_full_unstemmed |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) |
| title_sort |
монастирі криму в студіях духівництва таврійської єпархії (xix – перша чверть xx ст.) |
| author |
Каліновський, В. |
| author_facet |
Каліновський, В. |
| topic |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| topic_facet |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Монастыри Крыма в исследованиях духовенства Таврической епархии (XIX — первая четверть XX в.) Monasteries of the Crimea in studies of the clergy Taurical diocese (XIX — first quarter XX Century) |
| description |
У статті розглянуто основні праці представників кримського духівництва про монастирі єпархії. На основі аналізу місцевої єпархіальної преси та церковних видань висвітлені заходи, пов’язані з вивченням, охороною та популяризацією цих пам’яток. Дана оцінка роботи священиків — подвижників науки.
В статье рассмотрены основные работы представителей крымского духовенства о монастырях епархии. На основе анализа местной епархиальной прессы и церковных изданий освещены мероприятия, связанные с изучением, охраной и популяризацией этих памятников. Дана оценка работы священников — подвижников науки.
The article deals with the main representatives of the Crimean clergy of the monasteries of the diocese. Based on the analysis of the local diocesan press, and church publications covered activities related to the study, protect and promote these sites. Assesses the work of priests, devotees of science.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31984 |
| citation_txt |
Монастирі Криму в студіях духівництва Таврійської єпархії (XIX – перша чверть XX ст.) / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 143-148. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kalínovsʹkiiv monastiríkrimuvstudíâhduhívnictvatavríisʹkoíêparhííxixperšačvertʹxxst AT kalínovsʹkiiv monastyrikrymavissledovaniâhduhovenstvatavričeskoieparhiixixpervaâčetvertʹxxv AT kalínovsʹkiiv monasteriesofthecrimeainstudiesoftheclergytauricaldiocesexixfirstquarterxxcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T16:58:11Z |
| last_indexed |
2025-11-25T16:58:11Z |
| _version_ |
1850518537627500544 |
| fulltext |
143
Dmitry Lomakin
Central state resoring workshops and studing compex of muslem historical
and cultural monuments of хIII–хV centuries in the Old Crimea
The article is devoted to analysis Central state resoring workshops` role in study compex of
muslem historical and cultural monuments of ХIII — ХV centuries in the Old Crimea. Organization
of the expedition under direction of B. N. Zasypkin and I. E. Grabar in 1926 have been examined.
Partial progress of research work on the territory of ancient Solhat and partly outside of it have been
described in details. The article contains totals of expeditionary researches. Attempt of analysis of
these research efforts` significance in reconstruction of Golden horde`s Crimean ulus history have
been undertaken.
Key words: Central state resoring workshops, compex of historical and cultural monuments, ar-
chaeological research.
уДк 281.9+323.35:351.853 (477.75)
Володимир Каліновський (м. Сімферополь)
монастирі криму в стуДіях Духівництва
таврійської єпархії (XIX — перШа чверть XX ст.)
У статті розглянуто основні праці представників кримського духівництва про монастирі
єпархії. На основі аналізу місцевої єпархіальної преси та церковних видань висвітлені заходи,
пов’язані з вивченням, охороною та популяризацією цих пам’яток. Дана оцінка роботи свяще-
ників — подвижників науки.
Ключові слова: Таврійська єпархія, духівництво, охорона пам’яток історії та культури.
Монастирі — один з найважливіших інсти-
тутів Православної церкви. від самого зарод-
ження християнства та від хрещення русі
вони були осередками церковного духовного
життя. Зберігаючи свій величезний авторитет
завдяки подвижництву чернецтва, монастирі
суттєво впливали на всі галузі суспільного
життя, насамперед на культуру, політику та
економіку. особливо помітно це на прикладі
кримських обителей. сьогодні, у час відрод-
ження православної духовності, важливим є
вивчення історії цих релігійних центрів. у пе-
ріод відновлення монастирів, що почалося в
90-х роках XX ст., таке дослідження особливо
актуальне.
Незважаючи на серію публікацій, присвя-
чених окремим аспектам життя обителей, що
з’явилися після здобуття україною незалеж-
ності, досі не існує спеціального дослідження,
яке б характеризувало пам’яткознавчі праці
та описи монастирів, що були складені пред-
ставниками місцевого духівництва в дора-
дянський період. Тому цілком доречним, на
наш погляд, буде огляд цих праць.
відновлення в Таврійській єпархії ранньо-
християнських пам’яток і монастирів тради-
ційно пов’язують з призначенням в 1848 р. на
посаду головного духовного обличчя хер-
сонської і Таврійської єпархії архієпископа
Інокентія (Івана олексійовича борисова)
(1800–1857), чиєю мрією було створення в
криму “російського афона”, де були б зосе-
реджені найголовніші християнські святині.
архієпископ, що добре знав і тонко розумів іс-
торію, бажав ввести у відроджених монасти-
рях порядки за взірцем чину грецьких обите-
лей, заснованих на горі афон в VII столітті.
очоливши єпархію, Інокентій поступово
об’їхав увесь крим. щиро полюбивши цей
край, він ретельно збирав різноманітні відо-
144
Краєзнавство 1–2 2010
мості про зруйновані церкви і монастирі в
гірському криму, згадки про похованих в
криму святих1. його стараннями були відтво-
рені свято-георгіївський монастир у ба-
лаклаві, успенський скит у бахчисараї, кі-
новія святого климента в Інкермані, кіновія
святого стефана сурозького у кізілташі, кі-
новія святих козьми та Даміана поблизу
алушти та ряд інших обителей.
Якісно новий рівень дослідження монасти-
рів розпочався за часів перебування на Таврій-
ській кафедрі архієпископа гурія (карпова).
саме у цей час був створений часопис “Таври-
ческие епархиальные ведомости” (далі —
“ТЕв”). журнал виходив близько п’ятдесяти
років. це одне з небагатьох кримських дора-
дянських видань, що мали таку довготривалу
історію. Ініціатива створення єпархіального
часопису належить архієпископові Таврійсь-
кому гурієві (карпову). 1 вересня 1869 року
побачив світ перший номер “ТЕв”. Першими
редакторами видання стали протоієрей
г. брюховський і священик г. Дєтський. у за-
твердженій святішим синодом програмі часо-
пису в розділі “єпархіальна статистика, архе-
ологія та історія” одним з пунктів був опис
“давніх соборів, монастирів, церков та церков-
ного начиння, особливо чудових”2.
Значна частина публікацій “ТЕв” була
присвячена історії окремих церков і інших
культових споруд єпархії. у нарисах наводи-
лися дані про їхнє спорудження, архітектурні
особливості, розміщувалися списки настоя-
телів приходів. Надруковані журналом ма-
теріали про монастирі базуються на втраченій
для істориків православної церкви джерель-
ній базі.
оскільки крим був місцем прийняття хрис-
тиянства на русі, то цілком зрозуміло увагу
редакції “ТЕв” до висвітлення цього питання.
Публікації на цю тему, як правило, були при-
урочені до яких-небудь ювілейних датах.
Першочергову увагу при цьому приділялося
основі і діяльності херсонеського чоловічого
монастиря3. у цих публікаціях достовірні іс-
торичні факти сусідили з релігійно-міфологіч-
ними сюжетами. Іноді повідомлялися відо-
мості про життя монастиря, пов’язані з роз-
витком історичної науки, зокрема про
заснування при обителі давньосховища для
приміщення в ньому священних предметів,
знайдених при розкопках4. урочистості, при-
свячені святкуванню в херсонеському монас-
тирі 900-річчя хрещення русі був повністю
присвячений здвоєний випуск єпархіального
журналу. він містить значну кількість віталь-
них промов і телеграм, докладно описаний хід
святкових заходів5. крім цього, на сторінках
“ТЕв” ми знаходимо досить докладний опис
убрання свято-володимирського собору в
херсонесі6.
Православною обителлю, чия історія де-
тально висвітлювалася на сторінках друкова-
ного органу Таврійської єпархії був успенсь-
кий скит бахчисараю. одним із матеріалів
про цю обитель була замітка “Панагія, або
успенський скит”7. у ньому детально опи-
сується відновлення монастиря, хоча значно
більше місця приділяється навколишній при-
роді.
Проте не тільки про цей монастир писали в
єпархіальному часописі. відома стаття
П. І. руднєва про космо-Даміановську кі-
новію8. Деякі моменти історії зародження в
криму християнства були своєрідно викла-
дені священиком М. феофіловим9. спираю-
чись на відомості з релігійних переказів,
житій та популярної роботи в. х. кондараки
“Історія християнства в криму”, він висвіт-
лював діяльність на півострові багатьох хрис-
тиянських проповідників, особливо акценту-
ючи увагу на створенні і функціонуванні оби-
телей — Інкерманської кіновії, скиту в
бахчисараї та георгіївського монастиря.
одним із священиків-краєзнавців, які пи-
сали про “печерні міста”, що знаходилися на
території монастирів, був олександр На-
кропін. він був одним з постійних авторів
єпархіальних відомостей. Першою його публі-
кацією стала надрукована в 1875 році замітка
“кримські печери”10. Називаючи предмет сво-
го дослідження “видимими чудовими пам’ят-
ками тутешньої християнської давнини”, ав-
тор наводить відомості про найбільш значні з
них: Інкерман, бахчисарайську печерну ске-
лю та підземні печери херсонеса.
Згодом, в 1880–1881 рр., на сторінках жур-
налу з’явився докладний цикл статей о. На-
кропіна під загальною назвою “кримські
печери”. він охоплює такі матеріали: “Тепе-
керман”, “Печерна скеля бахчисарайського
успенського скиту”, “херсонес”, “святий Іо-
анн, єпископ готський. готи й Мангуп-ка-
ле”11. у них священик істотно розширив своє
дослідження, доповнивши його багатьма ціка-
вими фактами.
важливим джерелом до історії монастирів
криму в XIX ст. є “статистико-хронологіко-
145
історичний опис Таврійської єпархії” кафед-
рального протоієрея М. к. родіонова12. у чет-
вертому розділі, який є найбільш значним в
роботі священика і називається “Приватний
опис селищ і міст в алфавітному порядку”,
М. к. родіонов наводить відомості про 277 на-
селених пунктів, що входили до складу Тав-
рійської єпархії, особливу увагу приділяючи
історії культових споруд єпархії, всім їхнім
видозмінам. у п’ятому розділі книги — “Про
православні монастирі, кіновії та скити Тав-
рійської єпархії” — М. к. родіонов розповідає
про кримські святині, що складали “російсь-
кий афон”. описи, які містяться у книжці,
докладно відображають історію та вигляд цих
пам’яток.
секретар Таврійської духовної консисторії
та дійсний член Таврійської вченої архівної
комісії (далі — Твак) олександр васильович
гроздов також займався вивченням історії мо-
настирів. всі його публікації присвячувалися
найважливішим подіям з минувшини Таврій-
ської єпархії. у п’ятому випуску “известий
Таврической ученой архивной комиссии”,
який був присвячений 900-літтю хрещення
русі, всі статті були тематично пов’язані з іс-
торією херсонеса Таврійського. Дві публіка-
ції підготував й о. в. гроздов. у першій з них,
“Історичній записці про херсонеський, свято-
го рівноапостольного великого князя володи-
мира, монастир”13, розповідалося про устрій
кіновії на місці хрещення володимира вели-
кого та перетворення її на монастир, про події
кримської (східної) війни, що були пов’язані
з життям обителі, про візити до херсонесу
царствених осіб та високопосадовців. велику
зацікавленість викликає другий матеріал
о. в. гроздова — “архівні документи, що сто-
суються до історії херсонеського монасти-
ря”14. використовуючи матеріали з архівів
Таврійської духовної консисторії, канцелярій
Таврійського губернатора, севастопольського
військового губернатора та інших джерел, до-
слідник простежив розвиток обителі. Най-
більш цінними наведеними документами є
“Записка про відновлення стародавніх святих
місць у горах кримських”, що була складена
архієпископом Інокентієм, та документи, що
стосувалися розшуку старожитностей в хер-
сонесі.
о. в. гроздов до 40-річчя відкриття бахчи-
сарайського успенського скиту підготував до
друку “відомості про бахчисарайську ус-
пенську церкву, що була облаштована у
кам’яній скелі”15, складені на основі рукопису
протоієрея Михайла кононовича родіонова.
цей рукопис був виявлений у паперах єписко-
па Іркутського Парфенія і, за думкою о. в.
гроздова, був презентований архієпископу
Інокентію під час його робіт зі створення у
криму “російського афону” — декількох мо-
настирів, за устроєм подібних до відомих
грецьких обителей. у статті наводилися усний
народний переказ про початок шанування
церкви з боку місцевого грецького населення,
свідоцтва пов’язаних зі спорудою чудес. вис-
ловлювалися також гіпотези щодо часу ство-
рення церкви. автор відносив цю подію або до
часу подорожі кримом апостола андрія Пер-
возванного, або до часу діяльності Папи рим-
ського климента.
З 1905 по 1910 рр. Таврійською єпархією
керував архієпископ олексій (Молчанов)16.
він виступив з пропозицією щодо необхідності
видання єпархіального органу на нових заса-
дах. Зважаючи на назрілі питання церковно-
суспільного життя, вирішено було розширити
програму єпархіального друкованого органу
та перейменувати його неофіційну частину в
“Таврический церковно-общественный вест-
ник” (далі — “Тцов”)17. він сподівався на ак-
тивну участь духівництва у виданні через
співпрацю в ньому.
10 лютого 1907 р. алексій звернувся до
Таврійської духовної консисторії з ідеєю на-
лежного святкування 50-річного ювілею само-
стійної Таврійської єпархії. консисторія по-
становила створити ювілейну комісію з
розробки історичних пам’яток, яку очолив
протоієрей о. Назаревський. Невдовзі відбу-
лися збори з вироблення проекту святкувань.
були присутні представники сімферопольсь-
кого духівництва, духовно-навчальних за-
кладів та авторитетні вчені. Зокрема, на збо-
рах були історики та члени Твак ф. ф. лаш-
ков та а. І. Маркевич. вирішено було видати
збірник нарисів з історії єпархії. особлива
увага при цьому приділялася монастирям і
церквам. карту єпархії, з позначеними
пам’ятками церковної історії, повинен був
скласти викладач духовного училища Микола
соколовський18.
одну з пропозицій щодо засобів охорони
пам’яток можна знайти у рапорті настоятеля
херсонеського монастиря архімандрита Мел-
хіседека на ім’я преосвященного олексія19.
чернець доповідав Таврійському архієрею,
що у 6–7 верстах від херсонеса, в козачій бух-
146
Краєзнавство 1–2 2010
ті, знаходиться маленький острів з руїнами
древнього храму й невеликим колодязем у
вигляді стародавнього водоймища. За перека-
зами тут прийняв смерть св. климент. цю
точку зору поділяв відомий історик та архео-
лог а. л. бертьє-Делагард. Для гідного вша-
нування пам’яті святого Мелхіседек пропону-
вав викупити землю острова за рахунок хер-
сонеського монастиря і побудувати на місці
стародавнього храму невелику церкву “в дусі
перших часів християнства”, кошти на яку
передбачалося отримати в результаті спе-
ціальної підписки. Преосвященний олексій
схвалив це починання.
Зовсім іншому прикладу ставлення до істо-
ричних пам’яток у духовних колах присвяче-
на стаття І. воскресенського “храм св. вели-
комученика и Побєдоносця георгія в ба-
лаклавському георгіївському монастирі”20.
Документами при складанні цього нарису слу-
гували невеликий архів монастиря, написи в
самому храмі і усні повідомлення деяких чен-
ців-старожилів обителі. оскільки в монас-
тирському архіві не було особливої справи
про будівництво храму, то неможливо визна-
чити ні дня закладення храму, ані дня його
освячення. автор називає балаклавський
георгіївський монастир “найстарішою з пра-
вославних російських обителей”. основне міс-
це в нарисі приділяється роботі настоятелів
монастиря з реконструкції церкви св. геор-
гія, що за переказами була побудована перши-
ми ченцями. це “відновлення” добре ілюструє
ситуацію, коли благі наміри церковних діячів
призводили до руйнування старовинних цер-
ков. Ігумен анфим в 1802, 1803 і 1806 рр. кло-
потав про виділення 14 тисяч карбованців на
монастирські будівлі у зв’язку з ветхістю цер-
ковного даху і навколо храму. єпархіальне
начальство відмовило в проханні, наказавши
обійтися виключно монастирськими кошта-
ми. у 1807 р. новий настоятель архімандрит
Діонісій звернувся до консисторії з проханням
розширити церкву і збільшити вівтар. Дозвіл
було отримано, але через смерть Діонісія про-
ект не був реалізований. у липні 1908 настоя-
телем монастиря став грецький митрополит
хрисанф, який вирішив не реконструювати
храм, а збудувати на його місці новий, що і
було виконано.
особливим видом краєзнавчої літератури
були так звані описи монастирів. Зазвичай
вони виконували функції своєрідних путівни-
ків для паломників21. Найчастіше авторами
цих праць були настоятелі обителей. На сьо-
годні нами виявлено близько двадцяти таких
видань. Подібні книги почали з’являтися май-
же одразу після відновлення монастирів, в
60-ті роки XIX ст. Першою такою працею ста-
ло “короткий опис Інкерманської кіновії та
давнього її храму в нововідкритій Таврійській
єпархії”22, складене ієромонахом єфремом та
видане в Москві 1861 р. Приділивши значну
частину тексту життю св. климента, єфрем
розповів про устрій інкерманських церков та
закликав небайдужих людей допомогти в їх-
ньому благоустрої. структура опису була стан-
дартною: обов’язкова історична довідка, де
підкреслювалося, які святі були в цих місце-
востях, описи найвизначніших споруд, де-
кілька світлин з зображенням монастирських
будівель, маршрут проїзду до обителі. Напри-
клад, у роботі “катерлезський свято-геор-
гіївський спільножитний монастир”23 подаєть-
ся детальна інформація про всі зміни в житті
духовного центру, про внесок настоятелів у
розвиток монастиря. Ігумен херсонеського
монастиря св. володимира анфим підготував
історичну записку про цю обитель24 та поміс-
тив дослідження на сторінках “Записок”
одеського товариства історії та старожитнос-
тей. стаття вміщувала відомості про будів-
ництво монастиря та зміни в його статусі, про
візити до херсонеса коронованих осіб. коли
описи виходили поза межами Таврійської
єпархії, то вони у першу чергу запрошували
читачів відвідати обителі. “всякому, хто при-
їжджає до криму — до севастополя — вка-
жуть на Інкерман як на цікаве історичне міс-
це, що заслуговує на неодмінне відвідування
мандрівника...” — так починається книга “Ін-
керман та Інкерманський священномученика
климента монастир в криму”25, що була над-
рукована в одесі та витримала три перевидан-
ня. На замовлення монастирів видавалися та-
кож поштові листівки з зображенням їхніх
будівель та місцевих краєвидів. Традиційно
кошти, отримані від продажу таких праць,
йшли на користь обителей.
Монастирі використовувалися Таврійсь-
ким єпархіальним керівництвом у якості екс-
курсійних об’єктів. Начальство Таврійської
духовної семінарії усвідомлювало величезне
освітньо-виховне значення екскурсій. За тра-
диційно заведеним звичаєм вони майже завж-
ди здійснювалися протягом великодніх кані-
кул. Наприклад, 9 квітня 1914 р. 42 особи з
релігійних учбових закладів виїхали на екс-
14�
курсії до південно-західного криму26. Метою
огляду були херсонес, Інкерман і балаклава.
окрім монастирів, у балаклаві були оглянуті
генуезька фортеця і грот, в севастополі — му-
зей, акваріум, панорама, броненосець “св.
єфстафій”. Зрозуміло, що екскурсії до монас-
тирів супроводжувалися богослужіннями та
регулярними молитвами. Також проходили
паломництва до обителей разом з пов’язаними
з Православною церквою громадськими ор-
ганізаціями. Так, 25 травня 1914 р., в день
святої Трійці, пройшов хресний хід сімферо-
польських непитущих до бахчисарайського
монастиря, який очолив керівник Товариства
тверезості священик олександр Ендека27.
Подібні заходи завжди освітлювалися в єпар-
хіальній періодиці.
Таким чином, ґрунтовною джерелознавчою
базою для дослідників історії церкви, духов-
ного та суспільного життя, економічного ста-
новища православних громад можуть стати
праці таврійського духівництва щодо виник-
нення та діяльності монастирів. Необхідну до-
помогу при відновленні церков у першоство-
реному вигляді можуть надати тільки архівні
або письмові джерела, серед яких і праці
духівництва Таврійської єпархії. велика кіль-
кість опублікованих служителями культу ма-
теріалів є єдиними, важливими відомостями
про кількість та розміщення культових буді-
вель у монастирях, про їхні архітектурні особ-
ливості.
1 Непомнящий А. А. церковное краеведение
в крыму и краеведческая библиография //
рукописна та книжкова спадщина украї-
ни: археографічні дослідження унікаль-
них архівних та бібліотечних фондів. —
київ, 2000. — вип. 6. — с. 123–147.
2 Программа издания “Таврических епархи-
альных ведомостей” в 1870 // Таврические
епархиальные ведомости (далі — ТЕв). —
1869. — № 3. — с. 82–85.
3 херсонес Таврический, крещение в нем
св. равноапостольного князя владимира в
херсонесе Таврическом и херсонесский
монастырь как памятник этого события //
ТЕв. — 1888. — № 9/10. — с. 422–487.
4 [об учреждении при Таврическом херсо-
несском монастыре древлехранилища для
помещения в оном предметов, находимых
при раскопках] // ТЕв. — 1899. —
№ 17. — с. 1187–1188.
5 Юбилейное торжество в херсонесском св.
владимира монастыре в день 900-летия со
времени крещения равноапостольного
князя владимира и русского народа в 988
году по рождестве христовом // ТЕв. —
1888. — № 15/16. — с. 652–819.
6 херсонесский храм во имя святого равно-
апостольного князя владимира // ТЕв. —
1891. — № 19/20. — с. 817–824.
7 Панагия, или успенский скит // ТЕв. —
1890. — № 6. — с. 231–256.
8 [Руднев П. И.] космодамиановская кино-
вия в крыму и воспоминания о первом на-
стоятеле оной иегумене Макарии //
ТЕв. — 1882. — № 3. — с. 133–146;
№ 4. — C. 172–192.
9 Феофилов М. исторический очерк христи-
анства в крыму (инкерманская киновия,
георгиевский монастырь и бахчисарайс-
кий скит) // ТЕв. — 1898. — № 22. —
с. 1464–1473; № 23. — с. 1583–1593;
1899. — № 5. — с. 347–358; № 9. —
с. 603–615.
10 Накропин А. крымские пещеры // ТЕв. —
1875.– № 1. — с. 21–33.
11 Накропин А. Тепе-керман: крымские пе-
щеры // ТЕв. — 1880. — № 1. — с. 36–44;
Накропин А. Пещерная скала бахчисарай-
ского успенского скита: крымские пеще-
ры // ТЕв. — 1880. — № 2. — с. 82–90;
Накропин А. херсонес: крымские пещеры
// ТЕв. — 1880. — № 16. — с. 767–773;
Накропин А. святой иоанн, епископ готс-
кий. готы и Мангуп-кале: крымские пе-
щеры // ТЕв. — 1881.– № 16. — с. 794–
812.
12 Родионов М. К. статистико-хронологико-
историческое описание Таврической епар-
хии: общий и частный обзор. — симферо-
поль, 1872. — 269 с.
13 Гроздов А. В. историческая записка о хер-
сонисском св. равноапостольного князя
владимира монастыре // иТуак. —
1888. — № 5. — C. 76–80.
14 Гроздов А. В. архивные документы, отно-
сящиеся к истории херсонисского монас-
тыря // иТуак. — 1888. — № 5. — C. 81–
105.
Джерела та література
14�
Краєзнавство 1–2 2010
15 Родионов М. сведения о бахчисарайской
успенской церкви, устроенной в каменной
скале / Подг. а. в. гроздова // иТуак. —
1890. — № 9. — C. 62–67.
16 Десятилетие архиерейства преосвященно-
го алексия, епископа Таврического // Тав-
рический церковно-общественный вестник
(далі — Тцов). — 1910. — № 27. — C.
1101–1104.
17 от редакции // Тцов. — 1906.– № 1. —
C. 1–7.
18 к 50-летию со дня открытия Таврической
епархии // Тцов. — 1909. — № 10. —
C. 395–403.
19 священное место в крыму (рапорт его пре-
освященству настоятеля херсонесского
монастыря архимандрита Мелхиседека) //
Тцов. — 1907. — № 31. — C. 1296–1297.
20 Воскресенский И. храм св. великомуче-
ника и Победоносца георгия в балаклавс-
ком георгиевском монастыре (к столетию
его построения. 1810–1815 гг.) // Тцов. —
1910. — № 18. — C. 823–828; № 19. —
C. 870–878; № 20. — C. 916–922; № 21. —
C. 960–966.
21 Алексий. описание киновии св. исповед-
ника стефана сурожского (судакского),
или кизильташ, в крыму. — феодосия,
1889. — 30 с.; корсунский первоклассный
мужской монастырь Таврической епар-
хии. — симферополь, 1897. — 34 c.; крат-
кое историческое описание георгиевского
балаклавского первоклассного монастыря
в крыму. — севастополь, 1893. — 29 c.;
Никанор. херсонисский монастырь в кры-
му: история его и настоящее состояние. —
варшава, 1907. — 30 c.; Никон. балаклав-
ский георгиевский первоклассный монас-
тырь. — чернигов, 1862. — 23 c.
22 Ефрем. краткое описание инкерманской
киновии и древнего ее храма в новооткры-
той Таврической епархии. — М., 1861. —
24 c.
23 катерлезский свято-георгиевский общежи-
тельный монастырь. — М., 1900. — 15 c.
24 Анфим. историческая записка о херсо-
нисском св. владимира монастыре //
ЗооиД. — 1877. — Т. 10, отд. 3. — с. 427–
430.
25 инкерман и инкерманская священному-
ченика климента киновия в крыму: в
пользу инкерманской обители климента в
крыму. — одесса, 1901. — 28 c.
26 участник. Экскурсия воспитанников Тав-
рической духовной семинарии в монасты-
ри южного берега крыма // Тцов. —
1914. — № 11–12. — C. 380–384.
27 Зритель. Паломничество симферополь-
ских трезвенников в бахчисарайский мо-
настырь // Тцов. — 1914. — № 17. —
C. 526–553.
владимир калиновский
монастыри крыма в исследованиях духовенства
таврической епархии (XIX — первая четверть XX в.)
В статье рассмотрены основные работы представителей крымского духовенства о монас-
тырях епархии. На основе анализа местной епархиальной прессы и церковных изданий осве-
щены мероприятия, связанные с изучением, охраной и популяризацией этих памятников.
Дана оценка работы священников — подвижников науки.
Ключевые слова: Таврическая епархия, духовенство, охрана памятников истории и куль-
туры.
Volodymyr Kalinovskyi
Monasteries of the Crimea in studies of the clergy Taurical diocese
(XIX — first quarter XX Century)
The article deals with the main representatives of the Crimean clergy of the monasteries of the
diocese. Based on the analysis of the local diocesan press, and church publications covered activities
related to the study, protect and promote these sites. Assesses the work of priests, devotees of science.
Key words: Taurical diocese, the clergy, the protection of monuments of history and culture.
|