Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття
Формами роботи по вивченню пам’яток історії та культури Криму у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття стали виїзди до місць їх розташування, організація екскурсій з метою їх обстеження. У статті висвітлений внесок навчальних закладів Таврійської губернії в популяризацію пам’яток історії та ку...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31985 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття / Є. Молочко // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 149-155. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859795633463885824 |
|---|---|
| author | Молочко, Є. |
| author_facet | Молочко, Є. |
| citation_txt | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття / Є. Молочко // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 149-155. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Формами роботи по вивченню пам’яток історії та культури Криму у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття стали виїзди до місць їх розташування, організація екскурсій з метою їх обстеження. У статті висвітлений внесок навчальних закладів Таврійської губернії в популяризацію пам’яток історії та культури Севастополя. Проаналізовані головні напрями пам’яткоохоронної діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу відносно історико-культурної спадщини міста бойової слави.
Формами работы по изучению памятников истории и культуры Крыма во второй половине ХІХ — начале ХХ века стали выезды к местам их расположения, организация экскурсий с целью их исследования. В статье показан вклад учебных заведений Таврической губернии в популяризацию памятников истории и культуры Севастополя. Проанализированы главные направления памятникоохранительной деятельности Крымско-Кавказского горного клуба относительно историко-культурного наследия города боевой славы.
In the article the contribution of educational establishments of the Tavrida province is rotined to popularization of historical and cultural monuments of Sevastopol. Main directions are analyses of protection activity Crimean-Caucasian mountain club in relation to the cultural heritage of city of battle glory.
|
| first_indexed | 2025-12-02T13:17:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
149
уДк 351.853:371.233(477.75)
Євгенія Молочко (м. Сімферополь)
вивчення, популяриЗація та охорона пам’яток
історії та культури севастополя: екскурсійна
Діяльність у Другій половині XIX —
на початку XX століття
Формами роботи по вивченню пам’яток історії та культури Криму у другій половині
ХІХ — на початку ХХ століття стали виїзди до місць їх розташування, організація екс-
курсій з метою їх обстеження. У статті висвітлений внесок навчальних закладів Таврійської
губернії в популяризацію пам’яток історії та культури Севастополя. Проаналізовані головні
напрями пам’яткоохоронної діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу відносно істо-
рико-культурної спадщини міста бойової слави.
Ключові слова: пам’ятки історії та культури, Севастополь, Крим, охорона культурної
спадщини, екскурсії.
у другій половині хІх століття почала роз-
виватися туристично-екскурсійна діяльність
в криму. цьому сприяли: 1) лікувальні влас-
тивості півострова; 2) значна кількість пам’я-
ток історії та культури криму; 3) туристські
маршрути, які поєднували пішохідний, сухо-
путний та морський види транспорту. розви-
ток екскурсійних турів був безпосередньо
пов’язаний з економічними, транспортними,
соціально-політичними тенденціями розвитку
півострова. Cпочатку це були, як правило,
шкільні поїздки, які проводилися переважно
для вивчення навколишньої природи та по іс-
торичних місцях. Подальше поширення екс-
курсій як форми краєзнавчого руху супровод-
жувалося відкриттям природознавчих, істо-
ричних і культурних пам’яток, ансамблів,
музеїв.
в літературі проаналізований внесок нав-
чальних закладів Таврійської губернії в роз-
виток екскурсійної справи в криму. основні
аспекти діяльності кримського гірського клу-
бу по організації екскурсій відображені в спе-
ціальних працях (к. в. голоцван, г. П. Дол-
женко, в. с. савчук, а. а. Непомнящий, І. л.
чопп). серед джерел важливе місце посідають
опубліковані матеріали — періодичні видання
(статті та звіти про проведення екскурсій в
“Записках крымского горного клуба”, місце-
вих газетах і журналах), путівники.
Метою роботи є дослідження по матеріалах
екскурсій вивчення та охорони пам’яток іс-
торії та культури севастополя у другій поло-
вині хІх — на початку хх століття.
Перші краєзнавчі екскурсії для учнів в
криму організувала сімферопольська чолові-
ча казенна гімназія, яка впродовж всього до-
радянського періоду була найбільшим нав-
чальним закладом Таврійської губернії. З
другої половини 80-х років XIX століття екс-
курсійна діяльність гімназії набула організо-
ваних форм. взагалі роль екскурсоводів вико-
нували викладачі гімназії, серед яких були
відомі краєзнавці криму, — ф. ф. лашков,
а. І. Маркевіч. організовував і керував екс-
курсіями директор гімназії григорій Іванович
Тимошевський — член-кореспондент Мос-
ковського археологічного товариства1. Під
час поїздок учні вели спеціальні щоденники,
в які заносили свої спостереження.
у серпні 1886 року здійснені масові екс-
курсії гімназистів у супроводі їх викладачів
до севастополя, херсонеса, балаклави, Інкер-
мана. восени 1886 року був опублікований
звіт інспектора сімферопольської чоловічої
казенної гімназії про екскурсію до севастопо-
ля, в якому висловлено побажання видати
повніший звіт, до якого увійшло б усе, що
повідомлялося учням2. 1889 року завдяки фі-
нансовій підтримці сімферопольського купця
б. Топалова був опублікований детальний звіт
про екскурсію до севастополя3. З’явилася
серія книг, в яких докладно описані екскурсії
гімназії. авторами нарисів в цих краєзнавчих
збірках були: ф. ф. лашков, а. І. Маркевіч,
г. І. Тимошевський та інші. кримознавча цін-
ність цих видань полягає в тому, що в них по-
міщені статті — тексти доповідей, зроблених
150
Краєзнавство 1–2 2010
для екскурсантів під час навчальних екс-
курсій. особлива увага в них приділена питан-
ням історії, археології, етнографії криму та
охорони археологічних пам’яток.
у другій половині XIX — на початку
хх століття в педагогічній практиці навчаль-
них закладів криму поширення набули нав-
чальні екскурсії, різноманітні по географічній
побудові маршруту й характеру об’єктів, які
відвідували, наприклад, 1911 року учні євпа-
торійської чоловічої казенної гімназії здійс-
нили п’ятиденну екскурсію до севастополя,
бахчисарая та їх околиць.
чимала кількість екскурсій доводилася на
початкові школи та училища губернії. 1913 ро-
ку з пам’ятками севастополя ознайомилися
екскурсанти початкових училищ сімферопо-
ля, приватної безкоштовної професійної шко-
ли, Туатайської, бешаранської та Эскі-ор-
динської шкіл, національних єврейських й ка-
раїмських початкових навчальних закладів4.
Наприкінці XIX століття популярності на-
були екскурсії-паломництва церковно-при-
ходських шкіл і духовних училищ до право-
славних святинь криму. Після приєднання
криму до росії більшість християнських хра-
мів і монастирів знаходилися в запустінні. За-
вдяки старанням херсоно-Таврійського архіє-
пископа Інокентія в середині XIX століття
почалося їх відродження. він влаштував такі
обителі: херсонеську, бахчисарайську ус-
пенську, Інкерманську св. климента, козьмо-
даміановську, кизілташську св. стефана су-
рожського, катерлезську георгіївську побли-
зу керчі, анастасієвську на річці кача5.
Найбільш відвідуваними об’єктами екскурсій
в околицях севастополя були херсонеський
монастир святого володимира, балаклавсь-
кий георгіївський монастир, Інкерманська кі-
новія. Екскурсанти знайомилися з храмовими
спорудами, монастирськими пам’ятками, за-
кладеними на місці середньовічних право-
славних обителей, а також з витворами цер-
ковного мистецтва та реліквіями.
активна діяльність по проведенню екс-
курсій з метою вивчення пам’яток криму на-
лежала сімферопольському реальному учили-
щу імператора Миколи II, відкритому 1898
року. За ініціативою його директора організо-
вувалися тематичні екскурсії по півострову. у
травні 1900 року була здійснена поїздка, при-
урочена до століття з дня смерті о. в. суворо-
ва6. Проводилися художні екскурсії в околиці
севастополя, під час яких учні робили зари-
совки відвідуваних об’єктів. При училищі
стараннями вихованців був організований
“кабінет екскурсій”, де зберігалися зібрані ек-
скурсантами колекції мінералів та зразки міс-
цевої флори і фауни, зроблені ними фотознім-
ки й малюнки, довідкова та краєзнавча літе-
ратура7. 1907 року є. І. свіщов видав збірку з
описом поїздок вихованців цього навчального
закладу по криму8.
На початку XX століття проводилися бага-
тоденні шлюпочні походи уздовж побережжя
кримського півострова із зупинками для ог-
ляду історичних пам’яток. Наприклад, у чер-
вні 1911 року група учнів севастопольської
чоловічої гімназії під керівництвом виклада-
ча історії І. І. смоленського здійснила сімнад-
цятиденну екскурсію на шлюпках “Первіс-
ток” і “Тюлень” уздовж Південного берега
криму. гімназисти відвідали балаклаву, лас-
пі, форос, алупку, Ялту, гурзуф, алушту9.
1911 року для учнів Ялтинської олександ-
ровської гімназії була проведена морська екс-
курсія до севастополя10.
На розвитку екскурсійної діяльності нав-
чальних закладів Таврійської губернії нега-
тивно відбилася Перша світова війна. кіль-
кість відвідуваних пам’яток криму значно
скоротилася в порівнянні з довоєнним періо-
дом. основними об’єктами навчальних екс-
курсій стали пам’ятки історії та культури і
музеї, розташовані в рідному місті або його
околицях. Не дивлячись на це, окремі екс-
курсії проводилися до 1918 року11. За період
1914–1916 років відомі екскурсії початкових
училищ, земських, професійних і національ-
них шкіл сімферопольського повіту12.
Найбільшою в криму екскурсійною органі-
зацією був кримський (кримсько-кавказь-
кий) гірський клуб. у 80-х роках XIX століття
серед ялтинської інтелігенції виникла ідея ор-
ганізації екскурсійної справи. За ініціативою
місцевих вчителів, лікарів, інженерів був
створений гурток любителів природи, гірсько-
го спорту та кримських гір, який став осно-
вою організованого 1890 року кримського
гірського клубу. члени гуртка почали прово-
дити екіпажні, верхові й пішохідні екскурсії,
участь в яких брали вони самі, їх родини та
знайомі. Під час перших туристичних по-
ходів, які тривали від одного дня до десяти
діб, краєзнавці збирали інформацію для скла-
дання цілого ряду маршрутів13.
кримський гірський клуб з адміністратив-
ним центром в одесі почав свою діяльність
151
6 травня 1890 року. Ялтинський гурток люби-
телів природи був перетворений у відділення
клубу. Проте датою заснування кримського
гірського клубу прийнято вважати 25 січня
1890 року, коли товариш міністра внутрішніх
справ генерал-лейтенант Шебеко затвердив
статут, розроблений членами-засновниками
клубу ботаніком ф. М. каменським і геологом
Ю. о. лістовим14. За весь час існування клубу
було прийнято чотири статути (1890, 1894,
1901, 1905 рр.). серед цілей клубу визначалося
не лише вивчення кримських гір, але і прилег-
лих до них степів і морів. у статутах кримсь-
кого гірського клубу 189015 і 189516 років міс-
тився спеціальний параграф, в якому один з
напрямів його діяльності полягав в “охороні
рідкісних гірських видів рослин і тварин, істо-
ричних пам’яток”. це завдання впродовж всьо-
го існування клубу залишалося пріоритетним.
Екскурсії ретельно опрацьовувалися прав-
лінням клубу (маршрути подорожей, зупин-
ки, привали). клуб часто заздалегідь клопотав
перед директорами місцевих гімназій про на-
дання приміщення для зупинки екскурсантів
на відпочинок або ночівлю. З року в рік марш-
рути екскурсій удосконалювалися. керівни-
ками екскурсій зазвичай були, відмінно знаю-
чі місцевість, члени клубу — справжні знавці
історії кримського півострова. у екскурсіях
могли брати участь студенти вищих навчаль-
них закладів та учні трьох старших класів се-
редніх навчальних закладів. в учнівських ек-
скурсіях керівниками досить часто були
викладачі даного навчального закладу17. бу-
вало, що маршрут екскурсії поступав на за-
твердження попечителю одеського навчаль-
ного округу, який розглядав зупинки на
нічліг в різних навчальних закладах, клопо-
тав за екскурсантів.
клубу вдалося поставити на належний ос-
вітній рівень свою екскурсійну діяльність. Ек-
скурсанти збагачувалися знаннями з минуло-
го кримського півострова. у перший сезон
члени кримського гірського клубу провели
вісім екскурсій, серед яких була екіпажна ек-
скурсія через севастополь у фортецю черкес-
кермен.
Найбільш поширеними були екскурсії по
класичному маршруту одеса — крим — оде-
са. Подорож до криму починалася в одесі,
куди туристи потрапляли залізничною доро-
гою. Після прибуття в севастополь на при-
стані екскурсантів нерідко зустрічав пред-
ставник клубу, який допомагав їм влаштува-
тися в якій-небудь навчальній установі міста.
Потім учасники екскурсії приступали до огля-
ду пам’яток севастополя. По кількості турис-
тичних об’єктів, які привертали увагу, місто
не мало собі рівних в криму. Перш за все це
були пам’ятки оборони севастополя під час
кримської війни 1853–1855 рр. Екскурсанти
також оглядали графську пристань, побудо-
вану 1846 року і пам’ятник на честь подвигу
брига “Меркурій” під час російсько-турецької
війни 1829 року, відкритий через десятиріч-
чя. у другій половині XIX століття уряд, вій-
ськові та міські власті прийняли заходи по
збереженню та охороні історичної спадщини
міста. севастопольська міська Дума 1875 року
прийняла рішення не забудовувати зруйно-
вані бастіони й батареї, а розбити на їх місці
бульвари, які нагадували б про битви, що від-
булися тут. На жаль, лише на місці четвертого
бастіону з’явився Історичний бульвар і бата-
реї відзначили гранітними пам’ятками. Після
40-річного ювілею оборони почалося споруд-
ження нових пам’яток. 1895 року на Малахо-
вому кургані був споруджений пам’ятник ад-
міралові корнілову та пристосовані для огля-
ду екскурсантами залишки фортеці. у
севастополі до ювілею синопської битви від-
крили пам’ятник адміралові П. с. Нахімову.
До 50-ліття оборони севастополя було зведено
більше двадцяти монументів, завершена ре-
конструкція Малахова кургану і Історичного
бульвару, де побудована Панорама севасто-
польської оборони. 1905 року був відкритий
пам’ятник затопленим кораблям, а 1909 —
військовому інженерові Е. І. Тотлебену. Екс-
курсанти відвідували на Північній стороні се-
вастопольської бухти братський цвинтар, де
1870 року був споруджений собор. Місця по-
ховань були прикрашені архітектурними спо-
рудами та утримувалися в порядку18.
великий інтерес у екскурсантів викликали
околиці севастополя. у селі чоргун оглядали
залишки турецького укріплення. Потім доби-
ралися до херсонеса, де завідувач розкопками
карл казимирович косцюшко-валюжиніч
проводив екскурсію по руїнах античної та ві-
зантійської фортеці з відвідинами музею Ім-
ператорського археологічного суспільства.
Екскурсанти знайомилися з планами древніх
церков і епіграфічними пам’ятками. обов’яз-
ковому огляду підлягав храм святого володи-
мира19. Далі екскурсія зазвичай прямувала по
чорній річці до Інкермана для знайомства з
Інкерманським монастирем, відродженим піс-
152
Краєзнавство 1–2 2010
ля кримської війни, довколишніми печерами
та руїнами середньовічної фортеці. Як прави-
ло, цим закінчувався перший день подорожі,
учасники екскурсії поверталися до севастопо-
ля.
Наступного дня екскурсанти відвідували
балаклаву, де оглядали генуезьку фортецю
чембало, після слідували до георгіївського
монастиря і на мис фіолент. Перша пам’ятка
привертала увагу як одна з якнайдавніших
християнських святинь, а друга — як леген-
дарне язичеське святилище. По відомостях
страбона на цьому мисі знаходився знамени-
тий храм Діани-Деви. За ці два дні екскурсан-
ти встигали оглянути володимирський собор,
“Тотлебенський” військово-історичний музей
і Малахов курган, що супроводилося ґрунтов-
ною лекцією про кримську війну. оглянувши
севастополь, екскурсія наступного дня сліду-
вала до бахчисарая. Зазвичай після знайомс-
тва з Південним берегом криму подорож за-
кінчувалася, екскурсанти вирушали назад в
одесу через Ялту і севастополь. Проте не всі
екскурсії дотримувалися описаного маршру-
ту. Так, після севастополя і балаклави марш-
рут через байдари та форос міг пролягати по
Південному берегу криму, а гірський крим
залишався наостанок20.
активну участь в проведенні екскурсій
брало севастопольське відділення кримсько-
кавказського гірського клубу, відкрите 16
квітня 1891 року. воно займалося виключно
організацією екскурсій. Проте, з 1897 по 9
квітня 1902 року діяльність севастопольсько-
го відділення була припинена. Потім воно
продовжувало працювати до 1908 року, після
чого було остаточно закрито21. За перший се-
зон ним було проведено сім екскурсій для
двохсот екскурсантів. влітку 1903 року в 39
екскурсіях брало участь більше семисот ту-
ристів22. відділення організовувало одноденні
та дводенні екскурсії з севастополя в геор-
гіївський монастир та балаклаву.
центральним і найактивнішим відділен-
ням клубу впродовж всієї його діяльності було
Ялтинське, відкрите 22 квітня 1891 року. З
усіх відділень лише Ялтинське проіснувало
від моменту зародження клубу до його закрит-
тя. На 1 січня 1892 року воно вже налічувало
44 члени23. це відділення зайнялося широкою
екскурсійною діяльністю, організацією чис-
ленних екскурсій по найцікавіших місцях
криму, а також пам’ятко-охоронною діяль-
ністю.
Екскурсійний сезон тривав зазвичай шість
місяців, з квітня по жовтень, а якщо дозволя-
ла погода, то і довше. Екскурсії поділялися на
пішохідні, верхові і екіпажні, одноденні і ба-
гатоденні. окрім екскурсій, за розкладом
можна було влаштувати і подорож за бажан-
ням. За довідками потрібно було звертатися
до доктора ф. Д. вебера, який завідував екс-
курсіями, а потім відкрив власне екскурсійне
бюро24.
З 1894 року Ялтинське відділення почало
надавати екскурсійні послуги широким кру-
гам публіки. Пішохідні екскурсії, порівняно з
екіпажними, користувалися значно меншою
популярністю, тому число екскурсантів в них
вагалося від року до року і не перевищувало
150 осіб. Інколи частину маршруту можна
було здійснити за допомогою коней, викорис-
товуючи екіпажі або лінійки. Екіпажні екс-
курсії клубу вперше почали функціонувати з
1894 року і завоювали велику популярність.
1895 року була розроблена і опублікована де-
тальна програма екскурсійних маршрутів25.
розклад екскурсій вивішувався в будівлі Ял-
тинського відділення, на пароплавах російсь-
кого товариства пароплавства і торгівлі та у
всіх готелях Південного берега криму. 1913
року було створено бюро пішохідних екс-
курсій, а в березні 1914 року перейменовано в
секцію пішохідних екскурсій Ялтинського
відділення кримсько-кавказького гірського
клубу. Тоді була розроблена інструкція цієї
секції під керівництвом г. І. гробовського26.
Перед секцією ставилися такі завдання: 1) пла-
номірна організація пішохідних екскурсій в
криму; 2) виправлення старих і розробка но-
вих пішохідних маршрутів; 3) установка на
стежках знаків гірського клубу; 4) організа-
ція зборів бажаючих здійснити екскурсії за
сприянням клубу; 5) підготовка дослідних
провідників.
особливе значення надавалося розвитку
краєзнавчого туризму серед учнів. Перш за
все було залучено до роботи клубу учнів Ял-
тинської гімназії та Ялтинського комерційно-
го училища. вони спочатку збиралися в клубі
по неділях, чистили колекції монет, упоряд-
ковували креслення і мінералогічні колекції,
брали участь в екскурсіях. Ялтинське відді-
лення клубу розробляло маршрути учнівсь-
ких екскурсій і виділяло спеціально підготов-
лених екскурсоводів. освітні екскурсії стави-
ли за мету ознайомити учнів з історичними та
природними пам’ятками криму. Продовжува-
153
лися вони від 5 до 16 днів, як правило, в кані-
кулярний час. слідом за екскурсіями гімназій
до криму вирушили екскурсії земських шкіл,
реальних, комерційних, педагогічних учи-
лищ, а також слухачів учительських, фель-
дшерських і інших курсів. різна професійна
орієнтація навчальних закладів вимагала
включення до навчально-освітніх походів екс-
курсії на виробництва. у севастополі учні
відвідували суднобудівний завод і військові
кораблі чорноморського флоту, у балаклаві —
завод по вирощуванню мідій, у бахчисараї —
кустарні татарські виробництва, а учні сільсь-
когосподарських шкіл оглядали плантації ви-
ноградників, сади та дослідні ділянки27.
кримський гірський клуб наприкінці
XIX — на початку XX століття займався рек-
ламно-видавничою діяльністю, яка сприяла
популяризації пам’яток історії та культури
криму. Для туристів, які вибирали екскурсії
клубу, його членами були підготовлені спе-
ціальні путівники. По виданому членом прав-
ління кримського гірського клубу М. П. Мель-
никовим путівнику можна було “поверхнево
ознайомитися з кримом”28. Детальний опис 18
екіпажних маршрутів та 50 пішохідних і вер-
Джерела та література
хових екскурсій по Південному берегу криму,
а також 13 кругових комбінованих поїздок
пропонував путівник, складений членом клу-
бу в. а. Меркуловим29. у вказаних довідкових
виданнях також містилася інформація про ар-
хеологічні та історичні пам’ятки півострова.
у роки Першої світової війни, незважаючи
на численні труднощі, екскурсійна діяльність
клубу дещо ослабла, але не припинилася.
було заборонено відвідини деяких багатих
пам’ятками місцевостей, серед яких був й се-
вастопольський укріплений район. восени
1920 року, після остаточного встановлення на
півострові радянської влади, Ялтинське відді-
лення кримсько-кавказького гірського клубу
припинило свою діяльність30.
у другій половині хIх століття значного
поширення набули всі види екскурсій по кри-
му. важливою складовою частиною популя-
ризаторської спрямованості різноманітних
екскурсій навчальних закладів Таврійської
губернії та кримського гірського клубу було
вивчення та охорона історико-культурної
спадщини криму, серед якої значне місце
посідали пам’ятки історії та культури севас-
тополя.
1 Попов А. Д. симферопольская мужская
казенная гимназия и ее учебные экскур-
сии [Текст] / а. Д. Попов // историческое
наследие крыма. — 2006. — № 12/13. —
с. 117.
2 Попов А. Н. Поездка с учениками симфе-
ропольской гимназии для осмотра досто-
примечательностей в городе севастополе и
его окрестностях (28, 29, 30 и 31 августа
1886 г.) [Текст] / а. Н. Попов. — симферо-
поль, 1886. — с. 36.
3 Первая учебная экскурсия симферополь-
ской мужской гимназии: севастополь и
его окрестности [Текст] / сост. а. Н. По-
пов. — симферополь, 1888. — 204 с.
4 государственный архив в автономной рес-
публике крым (гаарк), ф. 212. оп. 1, д.
285, л. 3, 7, 9, 13, 25, 28, 35, 36, 50.
5 Мальгин А. В. русская ривьера: курорты,
туризм и отдых в крыму в эпоху империи;
конец XVIII — начало XX века [Текст] /
а. в. Мальгин. — симферополь: сонат,
2006. — с. 301.
6 Свищов Е. “суворовская” образовательная
экскурсия воспитанников симферопольско-
го императора Николая II реального учили-
ща [Текст] / Е. свищов // Естествознание и
география. — 1900. — № 9. — с. 40–41.
7 Попов А. Д. Туризм и экскурсии в учебных
заведениях Таврической губернии на рубе-
же XIX–XX вв. [Текст] / а. Д. Попов //
Туристично-краєзнавчі дослідження. —
к., 2007. — вип. 7. — с. 246.
8 Свищов Е. Полуденная Таврида: путевые
заметки [Текст] / Е. свищов. — симферо-
поль, 1907.
9 Попов А. Д. Туризм и экскурсии в учебных
заведениях Таврической губернии на рубе-
же XIX–XX вв. [Текст] / а. Д. Попов //
Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т
туризму фПу. — к., 2007. — вип. 7. —
с. 247.
10 N. Морская экскурсия учеников Ялтинс-
кой александровской гимназии в севасто-
поль [Текст] / N. // русская ривьера. —
1911. — 24 июня.
154
Краєзнавство 1–2 2010
11 Попов А. Д. Туризм и экскурсии в крыму
во время Первой мировой войны [Текст] /
а. Д. Попов // Туристично-краєзнавчі до-
слідження/ Ін-т туризму фПу. — к.,
2002. — вип. 4. — с. 380.
12 гаарк, ф. 212, оп. 1, д. 297, л. 1–50.
13 Непомнящий А. А. кримський гірський
клуб в криму і розвиток краєзнавчого ту-
ризму (к. XIX — поч. хх ст.) [Текст] /
а. а. Непомнящий // Туристично-крає-
знавчі дослідження / Ін-т туризму фПу. —
к., 1998. — вип. 1: Мат-ли ІІІ всеук-
раїнської конф. “Туризм в україні: еконо-
міка та культура”: у 2 ч. — ч. 2. — с. 150.
14 Листов Ю. альпинизм и крымский гор-
ный клуб [Текст] / Ю. листов. — одесса,
1891. — с. 7.
15 устав крымского горного клуба [Текст] //
Записки крымского горного клуба. —
1891. — вып. 1. — с III.
16 устав крымского горного клуба [Текст] //
Записки крымского горного клуба. —
1895. — вып. 10. — с. 5.
17 основания для организации ученических
экскурсий в крым, устраиваемых крымс-
ким горным клубом [Текст] // Записки
крымского горного клуба. — 1892. —
с. 11–14.
18 Мальгин А. В. русская ривьера: курорты,
туризм и отдых в крыму в эпоху империи;
конец XVIII — начало XX века [Текст] /
а. в. Мальгин. — симферополь: сонат,
2006. — с. 144–146.
19 сообщение Е. в. князева о II-ой ученичес-
кой экскурсии в крым, совершенной в
июне 1895 года под его руководством
[Текст] // Записки крымского горного
клуба. — 1896. — вып. 2. — с. 6.
20 Голоцван К. В. крымско-кавказский гор-
ный клуб [Текст] / к. в. голоцван // исто-
рическое наследие крыма. — 2007. —
№ 18. — с. 168.
21 Непомнящий А. А. кримський гірський
клуб … — с. 151.
22 севастополь в кармане. Необходимая
книжка каждому туристу. Практический
путеводитель [Текст]. — одесса, 1904. —
с. 42–43.
23 отчет о состоянии и деятельности Ялтинс-
кого отделения крымского горного клуба
за 1891 год [Текст] // Записки крымского
горного клуба. — 1892. — вып. 2. — с. 24.
24 Вебер Ф. Д. история развития и деятель-
ности Ялтинского отделения крымско-
кавказского горного клуба [Текст] / ф. Д.
вебер // Юбилейный сборник крымско-
кавказского горного клуба 1890–XXV–
1914 / под ред. М. а. Познанского. — одес-
са, 1915. — с. 47–63.
25 расписание экскурсий, устраиваемых Ял-
тинским отделением крымского горного
клуба в мае и июне месяцах 1895 года //
Записки крымского горного клуба. —
1895. — вып. 5. — с. 6–10.
26 инструкция секции пешеходных экскур-
сий Ялтинского отделения крымско-кав-
казского горного клуба [Текст] // отчет о
деятельности Ялтинского отделения
крымско-кавказского горного клуба в
1914 году. — Ялта, 1915. — с. 35–37.
27 Непомнящий А. А. кримський гірський
клуб в криму… — с. 153.
28 [Мельников Н. П.] Н. П. М. краткий путе-
водитель-картинка по крыму. составлено
Н. М. П. для туристов. [Текст] / Н. П.
Мельников. — одесса, 1899. — 37 с. —
изд. под псевд.: Н. П. М.
29 Меркулов В. А. Путеводитель по горам
крыма. Подробное описание пешеходных
и верховых экскурсий крымского горного
клуба [Текст] / в. а. Меркулов. — сПб.,
1903. — 72 с.
30 Попов А. Д. Экскурсионная жизнь Ялты
накануне и во время Первой мировой вой-
ны [Текст] / а. Д. Попов // культура наро-
дов Причерноморья. — 1998. — № 5. —
с. 429.
евгения молочко
изучение, популяризация и охрана памятников истории и культуры севастополя:
экскурсионная деятельность во второй половине хіх — в начале хх века
Формами работы по изучению памятников истории и культуры Крыма во второй половине
ХІХ — начале ХХ века стали выезды к местам их расположения, организация экскурсий с це-
лью их исследования. В статье показан вклад учебных заведений Таврической губернии в по-
пуляризацию памятников истории и культуры Севастополя. Проанализированы главные на-
155
правления памятникоохранительной деятельности Крымско-Кавказского горного клуба от-
носительно историко-культурного наследия города боевой славы.
Ключевые слова: памятники истории и культуры, Севастополь, Крым, охрана культурно-
го наследия, экскурсии.
Evgenia Molochko
By the forms of work on the studied of historical and cultural monuments of Crimea
in the second half хіх — early хх centuries departures became to the places
of their location, organization of excursions with the purpose of research
In the article the contribution of educational establishments of the Tavrida province is rotined to
popularization of historical and cultural monuments of Sevastopol. Main directions are analyses of
protection activity Crimean-Caucasian mountain club in relation to the cultural heritage of city of
battle glory.
Key words: monuments of history and culture, Sevastopol, Crimea, of protection of cultural heri-
tage, excursions.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31985 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T13:17:11Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Молочко, Є. 2012-04-03T19:07:22Z 2012-04-03T19:07:22Z 2010 Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття / Є. Молочко // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 149-155. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31985 351.853:371.233(477.75) Формами роботи по вивченню пам’яток історії та культури Криму у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття стали виїзди до місць їх розташування, організація екскурсій з метою їх обстеження. У статті висвітлений внесок навчальних закладів Таврійської губернії в популяризацію пам’яток історії та культури Севастополя. Проаналізовані головні напрями пам’яткоохоронної діяльність Кримсько-Кавказького гірського клубу відносно історико-культурної спадщини міста бойової слави. Формами работы по изучению памятников истории и культуры Крыма во второй половине ХІХ — начале ХХ века стали выезды к местам их расположения, организация экскурсий с целью их исследования. В статье показан вклад учебных заведений Таврической губернии в популяризацию памятников истории и культуры Севастополя. Проанализированы главные направления памятникоохранительной деятельности Крымско-Кавказского горного клуба относительно историко-культурного наследия города боевой славы. In the article the contribution of educational establishments of the Tavrida province is rotined to popularization of historical and cultural monuments of Sevastopol. Main directions are analyses of protection activity Crimean-Caucasian mountain club in relation to the cultural heritage of city of battle glory. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Кримознавство в системі української історичної науки Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття Изучение, популяризация и охрана памятников истории и культуры Севастополя: экскурсионная деятельность во второй половине ХІХ — в начале ХХ века By the forms of work on the studied of historical and cultural monuments of Crimea in the second half ХІХ — early ХХ centuries departures became to the places of their location, organization of excursions with the purpose of research Article published earlier |
| spellingShingle | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття Молочко, Є. Кримознавство в системі української історичної науки |
| title | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття |
| title_alt | Изучение, популяризация и охрана памятников истории и культуры Севастополя: экскурсионная деятельность во второй половине ХІХ — в начале ХХ века By the forms of work on the studied of historical and cultural monuments of Crimea in the second half ХІХ — early ХХ centuries departures became to the places of their location, organization of excursions with the purpose of research |
| title_full | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття |
| title_fullStr | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття |
| title_full_unstemmed | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття |
| title_short | Вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури Севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині XIX – на початку XX століття |
| title_sort | вивчення, популяризація та охорона пам'яток історії та культури севастополя: екскурсійна діяльність у другій половині xix – на початку xx століття |
| topic | Кримознавство в системі української історичної науки |
| topic_facet | Кримознавство в системі української історичної науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31985 |
| work_keys_str_mv | AT moločkoê vivčennâpopulârizacíâtaohoronapamâtokístoríítakulʹturisevastopolâekskursíinadíâlʹnístʹudrugíipoloviníxixnapočatkuxxstolíttâ AT moločkoê izučeniepopulârizaciâiohranapamâtnikovistoriiikulʹturysevastopolâékskursionnaâdeâtelʹnostʹvovtoroipolovinehíhvnačalehhveka AT moločkoê bytheformsofworkonthestudiedofhistoricalandculturalmonumentsofcrimeainthesecondhalfhíhearlyhhcenturiesdeparturesbecametotheplacesoftheirlocationorganizationofexcursionswiththepurposeofresearch |