Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців
Розглянуто різнопланову військову, громадсько-просвітню та культурну діяльність Никифора Гірняка, висвітлено її вплив на вишкіл Українських Січових Стрільців і формування національної свідомості населення Галичини. Рассмотрено разноплановую военную, общественно-просветительную и культурную деятельно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31993 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців / В. Уніят // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 211-218. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254007581212672 |
|---|---|
| author | Уніят, В. |
| author_facet | Уніят, В. |
| citation_txt | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців / В. Уніят // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 211-218. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Розглянуто різнопланову військову, громадсько-просвітню та культурну діяльність Никифора Гірняка, висвітлено її вплив на вишкіл Українських Січових Стрільців і формування національної свідомості населення Галичини.
Рассмотрено разноплановую военную, общественно-просветительную и культурную деятельность Никифора Гирняка, освещено ее влияние на учения Украинских Сечовых Стрельцов и формирование национального сознания населения Галичини.
It was examined military, public-education and culture activity of N. Hirnyak, it was shown the influence of this activity on the training of the USS and formation galictsian’s national consciousness.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:46:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
211
александр бонь
киев начала хх века в воспоминаниях Зинаиды тулуб
В статье по воспоминаниям известной писательницы раскрыта культурная среда Киева
начала ХХ столетия. Показано атмосферу, которая господствовала в учебных заведениях го-
рода, описано встречи З. Тулуб с И. Буниным, М. Горьким и другими известными личностями
того времени.
Ключевые слова: культурная среда, И. Бунин, М. Горький, интеллигенция.
Oleksandr Bon
Kyiv in the beginning of XX century in the memories of Zinajida Tulub
In the article is shown the cultural surrounding of Kyiv followed by the memories of the well-
known writer. The atmosfere is depicted which was present in the educational establishments of Kyiv.
The meetings of Z.Tulub with I. Bunin, M. Gorkyi and other well-known persons of that period are
also olescribed in the article.
Key words: cultural surrounding, I. Bunin, M. Gorkyi, intelligence.
уДк 355.48 (477)
Віктор Уніят (м. Тернопіль)
Діяльність никифора гірняка в коШі (каДрі)
українських січових стрільців
Розглянуто різнопланову військову, громадсько-просвітню та культурну діяльність Ники-
фора Гірняка, висвітлено її вплив на вишкіл Українських Січових Стрільців і формування на-
ціональної свідомості населення Галичини.
Ключові слова: Кіш Українських Січових Стрільців, Легіон Українських Січових Стрільців,
Пресова Кватира, “Етапна гімназія”, “Бюро культурної помочі для українського населення
окупованих земель”, Українська Галицька Армія.
Метою дослідження є: на основі джере-
лознавчого аналізу архівних документів, нау-
ково-історичних праць і мемуарів, висвітли-
ти роль коменданта коша усс Никифора
гірняка у військовому вишколі й патріотич-
ному вихованні особового складу усс у бо-
ротьбі за державну незалежність та соборність
україни.
актуальність теми зумовлена особливостя-
ми періоду реформування Збройних сил ук-
раїни, що базоване на українській національ-
ній ідеї, одним із розробників та провідників
якої був уродженець с. струсів, нині Теребов-
лянського району, комендант коша усс
Н. гірняк, а такі зміни потребують утверд-
ження нових форм і методів вишколу та вихо-
вання захисників батьківщини.
основне завдання дослідження — охарак-
теризувати національно-історичні традиції
військового вишколу й виховання, започатко-
вані комендантом коша усс Никифором гір-
няком.
Історіографія дослідження охоплює вели-
кий масив науково-історичних та мемуарних
праць із літопису національно-визвольних
змагань першої чверті хх ст., але це перше в
212
Краєзнавство 1–2 2010
українській історіографії комплексне дослід-
ження ролі коменданта коша усс Н. гірняка
у військово-патріотичному вихованні усс.
Дане дослідження розпочнемо зі статті,
опублікованої у сШа після смерті історика,
доктора філософії, публіциста, отамана коша
усс Никифора гірняка. Подаємо дослівно, за
тогочасним правописом.
“З нагоди 20-ліття вимаршу усс на поле
бою, в 1934 р. відбулася у львові низка імп-
рез, що в них виступали колишні усусуси з до-
повідями та споминами.
одної ночі, вертаючись з такої імпрези ра-
зом з д-ром осипом Назаруком (письменни-
ком, редактором, істориком, громадсько-полі-
тичним діячем. — В. У.), колишнім воєнним
звітодавцем усс, спитав я його, чому наші
усс не видали визначного полководця, що
був би заразом і провідником народу та зумів
би повести за собою цілий український народ
під час наших визвольних змагань.
Д-р осип Назарук пояснив це тим, що “дух
часу” був тоді в нас антимілітаристичний, го-
ловно під впливом літератури й соціялістич-
них течій серед нашої молоді... один тільки
ґенерал Мирон Тарнавський мав найбільші
шанси стати вождем леґіону усс, відтак уга,
одначе, він був дуже коротко при усс і тому
не мав часу зжитися з усусусами...
коли я спитав, кого найбільше любило
наше стрілецтво, хто ж із старшин усс був
найбільш популярний, то д-р о. Назарук зу-
пинився й відповів без надуми:
– “Ніцько!”
Так називали отамана коша усс, д-ра Ни-
кифора гірняка. цим здрібнілим ім’ям нази-
вала його не тільки родина, але шкільні й воєн-
ні товариші, краяни і всі знайомі. коли я вис-
ловив здивування, чому ніодин із бойових
старшин не здобув собі загальної симпатії се-
ред усс, тільки якраз командант вишколу
усс, тоді мій співбесідник пояснив це довшою
розповіддю про життя усс в роках 1915–1918.
Згідно з його словами, деякі старшини усс
докладали всіх зусиль, щоб усс довершили
якнайбільше геройських діл, щоб придбали
якнайбільше слави для українського імени, а
водночас і якнайбільше медаль і відзначень,
хрестів заслуги для старшин, а для себе — де-
рев’яних хрестів на полях боїв...
Зате отаман коша усс, д-р Никифор гір-
няк, опікувався нашим стрілецтвом, як рід-
ний батько, або — ще краще — як рідна мати,
і через те його називали “стрілецькою мамою”.
він ніколи не намагався висилати якнайбіль-
ше стрільців на поле бою, але якраз навпаки...
видумував усякі можливі й неможливі неду-
ги, студії, різні службові поїздки, родинні
справи тощо, щоб тільки якнайменше
дерев’яних хрестів по усусусах залишалося на
полях боїв...
отаман гірняк знав, що робив.
він зберігав життя наших усусусів на той
час, коли наша батьківщина покличе своїх
синів на “велику потребу”!
виявилося, що тактика отамана гірняка бу-
ла найбільш доцільна і правильна, — (а не
тактика наших “штреберів”-кар’єристів!) і в
цьому була таємниця загальної симпатії ота-
мана гірняка серед нашого стрілецтва”1.
отже, у середині січня 1915 року після три-
валих переговорів у Міністерстві крайової
оборони було доручено організувати українсь-
ку запасну частину для поповнення особового
складу леґіону українських січових стріль-
ців2. офіційно вона постала 14 березня 1915
року під назвою “Доповнююча сотня усс”
(кадра, кіш). командиром призначили сотни-
ка — Никифора гірняка, який уже в серпні–
вересні 1914 року, перебуваючи у страбичеві
(нині с. страбичове Мукачівського району За-
карпатської області), планував загальну мо-
білізацію українців (плани зірвалися через
його хворобу), заступником — Теодора рожан-
ковського3. йосип гірняк, брат Никифора — у
“споминах” згадав період свого перебування у
коші усс: “Після операції і одужання мій со-
тник Никифор (гірняк. — В. У.) заходився
біля організації Запасного коша усс…”4
кіш усс обмежили до 250 чоловік5. його
головними завданнями було набір та вишкіл
добровольців й опіка поранених, хворих і
скалічених, бо в умовах неприхильного, на-
вiть ворожого ставлення австрiйського коман-
дування до українського січового стрілецтва
виникла загроза подальшого iснування леґіо-
ну усс. австрійське військове командування,
яке було незацікавленим в існуванні націо-
нального збройного формування, забороняло
набирати до коша військовозобов’язаних чо-
ловіків віком від 18 до 50 років, сподіваючись,
що за такого стану леґіон незабаром переста-
не діяти. однак кіш усс, проводячи велику
організаційну і роз’яснювальну роботу серед
українського суспільства, повністю забезпечу-
вав леґіон новобранцями6. Тому тим, що
стрiлецька формацiя раз за разом вiдновлюва-
ла сили пiсля тяжких втрат на фронтi, слiд за-
213
вдячувати, поряд iз високою нацiональною
свiдомiстю українського юнацтва, яке доб-
ровiльно зголошувалося до усс, i енергiйним
та продуманим дiям командування коша.
воно часто свiдомо iґнорувало австрiйськi за-
кони та вживало рiзних заходів для збiльшен-
ня кiлькості добровольцiв i збереження їх для
леґіону7.
Деякий час кіш займався військовим нав-
чанням новоприбулих стрільців і формуван-
ням із них боєздатних сотень. у листопаді
1915 ці функції було передано вишколу усс.
канцелярія коша реєструвала всіх стрільців і
старшин, які перебували у коші (до 1917 бл.
7 тис. осіб), а загальна кiлькiсть усс, зареєст-
рованих у головнiй книзi коша, за різними
даними, становила на 1 листопада 1918 р. вiд
9000 до 9600 осiб8.
стрільці коша постійно займалися куль-
турно-освітньою роботою серед українського
населення, відкриваючи народні школи, чи-
тальні, курси для неписьменних9. З ініціати-
ви Н. гірняка на початку березня 1914 року у
коші усс постала Пресова кватира, керівни-
ком якої став підхорунжий Микола угрин-
безгрішний, якого Н. гірняк викликав спе-
ціально з Праги. Допомагав йому стрілець
Іван горянський. Завданнями Пресової ква-
тири напочатку було: 1) робити світлини зі
стрілецького життя; 2) збирати матеріали до
історії усс; 3) ознайомлювати пресу про важ-
ливіші події зі стрілецького життя. кореспон-
дентом боєвої управи при Пресовій кватирі
був спершу стр. Микола балицький.
Після заснування Пресової кватири прибу-
ли в березні до коша др. володимир старо-
сольський як делеґат Загальної української
ради й боєвої управи та Теофіль Мелень, яко-
го боєва управа призначила керівником Пре-
сової кватири. Тоді Микола угрин-безгріш-
ний став заступником керівника й архіварем
Пресової кватири, писарями: стр. Микола ба-
лицький та Іван горянський, скарбником стр.
олег калитовський, а членами-помічниками:
роман купчинський й володимир огоновсь-
кий. коли Теофіль Мелень виїхав до постою
легіону усс, щоби там організувати Пресову
кватиру, заступив його в коші М. угрин-без-
грішний. у червні 1915 року приїхав до За-
мкової Паланки за доручення боєвої управи
др. осип Назарук і очолив Пресову кватиру,
поставивши її працю зразу на широку площи-
ну10. Після вибору о. Назарука керівником
Пресової кватири він 22 червня 1915 року на-
писав Н. гірнякові:
“...На нинішнім засіданні Пресової квати-
ри буде розложена праця збирання матеріалів
до історії усс. На це засідання (8 год. вечером
в льокалі Пресової кватири) запрошую вас до-
конче, бо воно дуже важне. Тому — як ува-
жаєте за відповідне, то: 1) або особисто повідо-
мите про це офіцерів, рожанковського зокре-
ма, або 2) в приказі. Плян пропонований
мною: 1): а) від оснування першої січи в сня-
тинщині до початків стрілецького руху,
б) стрілецтво у львові: кружок чмоли, кру-
жок Дашкевича, й степанівної і т. д. 2) від ви-
буху війни до приїзду на угорщину. 3) органі-
зація стрільців і їх старшина (короткі біогра-
фії та характеристики). 4) Мілітарна акція
стрільців: а) стежі “двацятки”, б) походи поо-
диноких сотень з описом і характеристикою їх
комендантів та старшини. 5) важніші битви:
Маківка і т. д. 6) Інтересніші типи стрільців.
7) кадра і всі її канцелярії, магазини, базар і
т. п., життя в кадрі, шпиталь. 8) Духовне жит-
тя стрільців: бібліотека, виклади, дискусії,
школа для матуристів, курс для анальфабетів
і т. п. 9) статистика із спеціальним узгляднен-
ням шпитальної та провіантової та руху в біб-
ліотеці. План праці можете подати у приказі в
цілості з тим, що — як зійдеться більше число
людей — засідання перенесемо з Пресової ква-
тири до бібліотеки. Здоровлю щиро Наза-
рук”11.
у травні 1915 року основано в коші бібліо-
теку, а при ній читальню та відчитовий кру-
жок. Тоді також зав’язали стрілецький хор,
курс для неграмотних та гімназійні курси для
вищих клясів. великою популярністю ко-
ристувалися кошова бібліотека та її читаль-
ний зал преси.
“читальня усс-в збагатилася новою збір-
кою з відня: закупами й дарами союзу визво-
лення україни, — доповів Н. гірняк у червні
1915 р. Президії Загальної української
ради. — Мимо того і тепер ще не вистачає
книжок, бо рух у читальні незвичайно вели-
кий”12.
Також у коші під керівництвом М. гайво-
ронського діяв оркестр.
Як згадував Н. гірняк: “...брутальна дена-
ціоналізаційна політика будапештського уря-
ду супроти закарпатських українців довела
була до того, що наша мова жила вже тільки в
устах старшого покоління; молодь її не знала,
бо від ранніх літ виховувалася в мадярському
дусі й мові — спершу в діточих садках, а потім
214
Краєзнавство 1–2 2010
в таких же народніх школах. Перебування
стрільців на кватирах у селах: страбичові, го-
ронді, й Замковій-Паланці, їхні розмови зо се-
лянами, концерти стрілецького хору в Мука-
чівській церкві, а навіть військові вправи
стрільців з українським впорядком мусіли ро-
бити своє. в селах стала відживати народня
пісня й руснацька мова. старші віком селяни
не соромилися вже прилюдно говорити по
свойому, а молодь, яка досі говорила між со-
бою тільки по мадярськи, переймає стрілецькі
пісні та говорить зо стрільцями забутою рід-
ною мовою...”.
Під впливом концертів стрілецького хору в
Мукачівській церкві стрільцями зацікавили-
ся також мадярські кола. у червні 1915 року
звернувся до команди коша усс Мукачівсь-
кий комітет Пань червоного хреста — з про-
ханням дозволити стрілецькому хорові взяти
участь у прилюдному концерті в Мукачеві на
користь червоного хреста.
Як згадував Н. гірняк: “На цім концерті
здобув собі наш хор признання і популярність,
а наша національна справа зацікавлення се-
ред Мадярів. Між ними й нами нав’язалися
дуже приязні відносини. При від’їзді коша до
галичини дня 5 липня 1915 явилися на двірці
в Мукачеві делеґація згаданого комітету Пань
і, пращаючи стрільців, прип’яла до стрілець-
кого прапора дві шовкові стрічки в українсь-
ких та мадярських національних красках і ве-
лику китицю квітів”.
Доказом того, що праця українських січо-
вих стрільців у Закарпаттi не була даремною,
та її впливу на поширення тут нацiональної
свiдомостi став i великий за обсягом донос
жандармерiї до Мiнiстерства внутрiшнiх
справ у будапештi. у цьому зверненні, серед
iншого, стрiльцiв звинувачували в пiдбурю-
ваннi цивiльного населення проти уряду та в
антидержавнiй пропаґандi. Про серйозність
звинувачення свідчило вже те, що ним зай-
мався тодішній прем’єр-міністр ґраф Тісса. I
тiльки завдяки щасливому збiговi обставин
стрiльцi уникли серйозних неприємностей13.
5 липня 1915 кіш усс переїхав із Замкової
Паланки (Закарпаття) в галичину і протягом
2-х місяців перебазувався через територію 3-х
повітів: сколівського, калуського та Під-
гаєцького. Н. гірняк відзначив: “в тому часі
значна кількість стрільців відвідує свої сім’ї.
Масова поява стрільців в українських селах
мала величезний вплив на настрій населення
галичини, яке було прибите й пригнічене сві-
жими ще споминами про масові арешти й ек-
зекуції невинних людей за мниму зраду на по-
чатку війни. коли ж між ними появилися їхні
сини з відзнаками хоробрости на грудях і під
їх впливом чужі військові сфери інакше стали
дивитися на нашого селянина, тоді цей остан-
ній набирав духа і поволи приходив до нор-
мального життя”14.
Поява стрілецької команди сприяла діяль-
ності читалень “Просвіти”, кружків “рідної
Школи”, “сільського господаря” і т. д.
До листопада 1915 року кошеві довелося
п’ять разів змінювати постій, і через те праця
на місцях переривалася. в Дубині-камінці,
нині сколівського району львівської області,
кіш перебував 56 днів — від 05. 07. до 30. 08.,
в боднарові-Майдані, нині калуського району
Івано-франківської області, — 24 дні: від 31.
08 до 24. 09, в гнильчу-Носові, нині два од-
нойменні села Підгаєцького району, — 37
днів: від 25. 09. до 31. 10., в славятині, нині
с. слов’ятин бережанського району, — 6 днів:
від 01. 11. до 06. 11., в свистільниках — 7 із
половиною місяців: від 07. 11. 1915 до 23. 06.
1916), згодом місця постою коша — липиця
горішня, Потік–черче, нині рогатинського
району Івано-франківської обл., розвадів над
Дністром, Дроговиж, горожанка велика, Пі-
сочна та черниця15.
Як згадував Н. гірняк: “... З появою
стрілецьких відділів в нашім селі змінився та-
кож його зовнішній вигляд. Для орієнтації
стрілецьких команд в нових місцях постою
називано вулиці по селам нашими історични-
ми та культурними іменами, доми означувано
числами. часто стрільці з власної понуки при-
крашували різні кутки села, а це надавало
йому естетичного вигляду. Приміром в селі
черчу було в однім місці занедбане вонюче
багно. стрільці упорядкували його, прокопа-
ли рови, виложили їх камінням, а біля джере-
ла поставили маленький млинок з написсю:
“Млин сей замовлень не приймає”16.
За час постою коша в камінці-Дубині ви-
кували стрільці на високій скалі при шляху,
що веде з Дубини до камінки, строфу з
стрілецької пісні “ой у лузі червона калина”
та висипали високу могилу й поставили хрест
на збірному гробі полеглих товаришів на горі
ключ. цю могилу освячено 19 серпня 1915
року в присутності всіх стрільців коша, де-
леґації полку усс австрійських стягів та при
великому здвизі громадянства скільщини. в
камінці розпочали стрільці також акцію до-
215
помоги селянам у підпільних роботах та опіки
над осиротілими господарствами. в часі пос-
тою коша в боднарові–Майдані висипали
стрільці знову могилу на вікторівських полях
на збірному гробі 18 товаришів. у цій праці
усусусам допомагали селяни вікторова17.
у Пісочній жидачівського повіту січовики
збудували кам’яний пам’ятник на честь по-
леглих усс. фундамент пам’ятника освятив
а. Шептицький18.
План спорудити пам’ятник Т. Шевченку у
свистільниках не реалізували, оскільки під
натиском російської армії (офензива брусило-
ва) кіш усс перейшов до Потока й черча...19.
у липні, під час постою коша в Дубині й
камінці, почав виходити у коші сатиричний
журнал “самоохотник”, який редаґував спер-
шу вістун андрій баб’юк (Мирослав Ірчан), а
відтак стр. антін лотоцький — згодом теж ві-
домий письменник20.
Ширше розгорталося духове життя в коші
влітку 1916 р. крім сатиричного “самоохот-
ника”, виходив щомісячний журнал “вісник
Пресової кватири”, його редагували Микола
угрин-безгрішний і антін лотоцький. Тоді ж
започатковано ще один сатиричний журнал —
“самопал”21.
Ідею планової праці стрільців для населен-
ня, яку Н. гірняк висловив ще у травні 1915
року в Замковій Паланці на засіданні відчи-
тового кружка, можна було реалізувати щой-
но в свистільниках, рогатинського повіту, де
кіш зупинився на довший час22.
крім двох курсів для неграмотних стріль-
ців, що їх вели віст. кадлубицький і дес. луць
лісевич, створено два такі самі курси для се-
лян, які провадили стр. Михайло Мокрий і
Денис чубатий.
Під кінець лютого 1916 року відбулося
зібрання членів відчитового кружка, на яко-
му вирішено перейменувати його на “кружок
Загального Добра зо широким обсягом куль-
турно-освітньої праці серед стрільців, так і се-
ред селянства”. Тоді ж постановили відкрити
“канцелярію Правної Поради для полагоджу-
вання і відшкодувань для родин, що служили
у війську, а крім цього організувати поміч се-
лянам у польових роботах”. На тому самому
зібранні вирішено оживити місцеві читальні
“Просвіти” в свистільниках і липиці Доліш-
ній, заснувати там аматорські гуртки, круж-
ки “сільського господаря” й завести українсь-
ку мову урядування в громадських урядах
обох сіл.
головою кружка Загального Добра вибра-
но тоді д-ра володимира старосольського, до
його управи увійшли: чет. Ярослав Індишевсь-
кий, віст. гриць стасюк, стр. клим кузьмо-
вич. у березні 1916 року відбулася в кошовій
команді під проводом Н. гірняка нарада, на
якій складено план польових робіт на весь вес-
няний сезон у згаданих вище селах23.
улітку 1915 року гр. коссак писав до
Н. гірняка: “любий товаришу! українські
громадяни львова просили мене, щоби руши-
ти якось наш театр. рекламувати артистів
усс не можна. Я порадив так: трьох стрільців
я беру на рахунок полку й на основі лі-
карських оглядин даю їм по два місяці відпус-
тки, а відтак продовжу. Мусимо латати. Про-
шу Тебе зроби ще так само з гринішаком, ба-
буняком і гораком”24.
успішній театральній діяльності сприяли
конструктивні стосунки к. рубчакової та її
трупи з командуванням леґіону усс, коман-
дирами і вояками станиці усс у львові (ко-
мандант отаман М. волошин) і коша усс (ко-
мандант отаман Н. гірняк), які постійно опі-
кувалися молодим українським театром,
допомагали йому чим могли. Про це свідчать
документи центрального державного істо-
ричного архіву україни у львові, зокрема
листування актриси к. рубчакової з команду-
ванням коша усс. “Прошу вас, пане отама-
не, — зверталася вона у червні 1916 р. до
Н. гірняка, — відпустити на 1–15 липня трь-
ох стрільців, які є у львові, але в липні повин-
ні їхати до коша: підхорунжого осипа гірня-
ка, десятника луція лісевича й десятника єв-
гена банаха. крім того, дати відпустку до
львова двом стрільцям — підхорунжому ба-
ландюку та десятнику луцькому, як потрібні
до хору”25.
у 1915 році ще у Замковій Паланці з ініціа-
тиви та за допомогою Н. гірняка у коші ви-
никла стрілецька гімназія, яка з легкої руки
М. угрин-безгрішного отримала назву “Етап-
на гімназія”.
кошовий у наказі вмістив таку оповістку:
“вістун, ст. Прідун, зголосився добровільно
провадити зі стрільцями гімназистами науку.
всі учні повинні використати як слід учин-
ність товариша та зголосити в нього свій впис
на гімназійний курс”.
цей офіційний документ наче надав право
публічності гімназійному курсові26.
у камінці-Дубині гімназійні курси відно-
вили. Під час стрілецького віча Н. гірняк ого-
216
Краєзнавство 1–2 2010
лосив, що курси у камінці організовує с. Прі-
дун, а в Дубині — сава Никифоряк. керівниц-
тво обома курсами очолив проф. Юліян
гірняк — брат Никифора27.
Нелегко було й з підручниками. сава Ни-
кифоряк їздив до львова і купив багато при-
ладдя і книг на гроші, які дала кошова упра-
ва та власні — Никифоряк і Н. гірняк28.
На початку вересня відвідав гімназію др.
осип Назарук. 8 серпня 1915 року відбулася
військова інспекція під проводом мадярсько-
го полковника Ґ. вараді, який підтримував
дружні стосунки з Н. гірняком, тому дуже
прихильно ставився до стрілецтва і часто обо-
роняв його в корпусній команді29.
у с. гнильче два гімназійні курси об’єднали
в один30. Навчання тривало добре. гімназію
відвідали полковник усс григорій коссак та
отаман Михайло галущинський, які прихиль-
но поставилися до справ освіти31.
у свистільниках розпочали переговори із
львівською українською гімназією про те,
щоб українські січові стрільці склали тут іс-
пити32.
кошовий отаман др. Никифор гірняк зай-
нявся тут гімназією ще краще, бо мав більше
вільного часу. 140 учнів-стрільців з успіхом
склали матуру (іспити) в державних українсь-
ких гімназіях та відні33.
у просвітницькій роботі кіш тісно співпра-
цював із “бюро культурної помочі для ук-
раїнського населення окупованих земель”,
яке здійснювало просвітницьку роботу на во-
лині. Н. гірняк у тій справі часто листувався з
очільниками комісаріатів: Д. вітовським,
М. саєвичем, М. гаврилком34. уже навесні
1916 р. були засновані перші українські шко-
ли на волині, а на початок 1917 р. їх кількість
становила близько 70. Правда, через фронтові
умови, нестачу вчителів та деякі інші причи-
ни ці школи не завжди працювали регулярно.
але факт, що в тому чи іншому селі або місті
якийсь час діяла українська школа, справляв
величезне враження на українців краю, а
особливо на дітей. а загалом на волинських
землях протягом 1916 — початку 1918 р. було
вiдкрито, переважно завдяки усс, близько
150 українських шкiл (за пiдрахунками
Н. гiрняка, на усс припадало 85 шкiл35 де
вчилися кілька тисяч дiтей.
Так, завдяки стрiлецькiй пiдтримцi було
вiдновлено дiяльнiсть рогатинської гiмназiї,
куди вiдправили ряд учителів iз числа усс,
запрацювали театр “української бесiди” та
хор “боян” у львовi, видавали календарi
“Просвiти”36.
українські січові стрільці також пiклува-
лися про тi господарства, де залишилися дiти-
сироти і немiчнi. отаман коша усс сотник
Никифор гірняк так оповідав про одного зі
стрільців, який перейшов жити до хати сиріт,
опікувався ними і працював у їхньому госпо-
дарстві: “одного разу я прийшов до нього... й
застав таку картину: дівчинка миє посуд по
обіді, 4-літній хлопчик грається..., а мій
стрілець при столі держить на колінах може
1,5-річну дитину й годує її кашею”37.
йосип гірняк у “споминах” відзначив: “у
цих рядках з почуттям гордости я згадую мого
покійного брата — коменданта коша усс,
отамана Никифора, який, не лякаючись від-
повідальності перед судовими військовими
органами австрійської держави, багато робив
недозволеного, нелеґального, щоб тільки збе-
регти в тих жорстоких часах ту чи іншу
шкільну установу чи громадсько-культурну
інституцію…”38.
аналізуючи цей період, Н. гірняк наголо-
сив, що “політичний характер організації
усс-ів вимагав планового ведення політичної
усвідомленої праці серед стрілецтва…
стрілець повинен був добре знати історію рід-
ного народу та його змагання до волі у мину-
лому й сучасному”39.
При коші працювали канцелярії: команди
коша, реєстрова, провіянту, опіки і захисту
хворих та ін. Зі всіх кошових справ чи не най-
важливішою ділянкою була реєстрація — ве-
дення списків всіх, хто служив в усс.
До частин команди коша належала так зва-
на стаційна команда — один старшина, кілька
підстаршин і вартовий відділ — для підтрим-
ки ладу та спокою в постої коша. своєю чер-
гою, стаційній команді підпорядковувався
відділ Полевої жандармерії40.
13 червня 1918 кіш виїхав у велику украї-
ну до місця постою поблизу єлизавета (нині
м. кіровоград) — у села карлівка, старий
Данціг (нім. колонія) і Миколаївка. На цьому
місці усс перебували чотири місяці — до часу
виїзду з україни. Наприкінці вересня 1918
кіш усс переїхав у м. вижницю, нині черні-
вецької області41. Після утворення у львові
Таємного військового комітету старшини і
підстаршини к. брали участь у підготовці пе-
ревороту в галичині (на Підкарпатті). Як пи-
сав Н. гірняк: “від імені Таємного військово-
го комітету я організував у косові довірочні
21�
збори на яких поінформував зібраних про під-
готовку наших політичних і військових кіл до
організації власної держави на терені східної
галичини про потребу оборони цієї держави у
випадку ворожого виступу проти неї42. у груд-
ні 1918–січні 1919 кіш переформовано на За-
пасний кіш 1-ї бригади усс у групі “схід”
української галицької армії.
Із усусусами Н. гірняк пройшов увесь їхній
великий і славний бойовий шлях. Після фрон-
тів Першої світової війни цей шлях проліг
крізь фронти війни української держави про-
ти інтервентів у 1917–1920 рр.43.
Найголовнішим спадком, який усусуси пе-
редали нащадкам, була глибока національна
свідомість і патріотизм. Як писав Н. гірняк,
“українські січові стрільці мали ясно скрис-
талізовану ідеологію українського воїна. вона
перейшла потім на полки української гали-
цької армії… дала їм моральні сили до кінця
видержати в війні проти сильнійших ворогів і
винести з неї національну честь і вояцьку мо-
раль українського лицаря”44.
отже, Никифор гірняк своє працею закла-
дав основи національної свідомості, патріо-
тизму, початкового військового вишколу.
Добре організована цілеспрямована виховна
робота, котру проводили командування, зок-
рема Никифор гірняк, Пресова кватира,
культурно-освітні інституції леґіону та війсь-
ковий вишкіл особового складу дали прекрас-
ні результати. вони послужили взірцем для
розгортання військово-патріотичного вихо-
вання вояків української галицької армії.
Джерела та література
1 Д. червона калина похилилася... — овид.
Horizon. (сШа) / ред. М. Денисюк. —
1962. — ч. 2 (121), april–june. — с. 10–11.
2 Гірняк Н. кіш усс. українські січові
стрільці. 1914–1920 / Під ред. б. З.
гнаткевича (репринт. відтворення вид.
1935 р.). — л.: слово, 1991. — с. 103.
3 Угрин-Безгрішний М. Нарис історії “ук-
раїнських січових стрільців”. ч. 1. рога-
тин–львів–київ: журавлі, 1923. —
с. 110.
4 Гірняк Й. спомини. Нью-йорк: сучас-
ність, 1982. — с. 45.
5 центральний державний архів вищих
органів влади та управління україни,
ф. 4465, оп. 1, спр. 22, арк. 40.
6 Підкова І. кіш українських січових
стрільців. Довідник з історії україни / За
заг. ред. І. Підкови, р. Шуста. — к.: гене-
за, 2002. — с. 309–310.
7 центральний державний історичний архів
(далі: цДІа) україни у львовi, ф. 353, оп.
1, спр. 7, арк. 26.
8 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 78.
9 Підкова І. кіш українських січових
стрільців. Довідник з історії україни / За
заг. ред. І. Підкови, р. Шуста. — к.: гене-
за, 2002. — с. 310.
10 цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7, арк. 31.
11 Там само, арк. 32.
12 Уніят В. Просвітня діяльність Никифора
гірняка //Матеріали Міжнародної науко-
вої конференції “Просвіта” в національно-
культурному житті українського народу”
(до 140-річчя з часу заснування) / За заг.
ред. І. Зуляка. — Т.: вид-во ТНПу ім.
в. гнатюка, 2009. — с. 235.
13 цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7, арк. 27.
14 Там само, арк. 29.
15 Гірняк Н. кіш усс. українські січові
стрільці. 1914–1920 / Під ред. б. З. гнат-
кевича (репринт. відтворення вид. 1935 р.)
— л.: слово, 1991. — с. 108.
16 цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7, арк. 31.
17 Там само, арк. 31–32.
18 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 56; цДІа украї-
ни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр. 7, арк. 89.
19 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 56.
20 цДIа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
229, арк. 38.
21 Там само, спр. 226, арк. 17.
22 Угрин-Безгрiшний М. “Етапна гімназія”
усс. — рогатин: журавлi, 1928. — с. 27.
23 цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7. арк. 40.
24 Там само, арк. 42.
25 Там само, арк. 54.
21�
Краєзнавство 1–2 2010
виктор уният
Деятельность никифора гирняка в коше (кадре)
украинских сечевых стрельцов
Рассмотрено разноплановую военную, общественно-просветительную и культурную де-
ятельность Никифора Гирняка, освещено ее влияние на учения Украинских Сечовых Стрель-
цов и формирование национального сознания населения Галичини.
Ключевые слова: Киш Украинских Сечевых Стрельцов, Легион Украинских Сечевых
Стрельцов, Прессовая Кватира, “Этапная гимназия”, “Бюро культурной помощи для украин-
ского населения”, Украинская Галицкая Армия.
Victor Uniyat
Nykyfor Hirnyak role in the Kish
of the Ukrainian Sichovi Striltsi
It was examined military, public-education and culture activity of N. Hirnyak, it was shown the
influence of this activity on the training of the USS and formation galictsian’s national conscious-
ness.
Key words: Kish of the Ukrainian Sichovy Striltsy, the Legion of the Ukrainian Sichovy Striltsy,
The Press office, “The stage gymnasium”, the cervice cultural bureau for Ukrainian population on
the occupation lands, the Ukrainian Galitsia Army
26 Угрин-Безрiшний М. “Етапна гімназія”
усс. — рогатин: журавлi, 1928. — с. 6.
27 Там само. — с. 16.
28 Там само. — с. 18.
29 Там само. — с. 23.
30 Там само. — с. 25.
31 Там само. — с. 26.
32 Там само. — с. 28.
33 Там само. — с. 29.
34 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 67.
35 Там само. — с. 68.
36 Гiрняк Н. львiв у воєнних роках. 1914–
1918 // Наш львів: Ювiлейний збірник.
1252–1952. — Нью-йорк, 1953. — с. 138;
цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7, арк. 44.
37 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 39.
38 Гірняк Й. спомини. — Нью-йорк: сучас-
ність, 1982. — с. 63.
39 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 24.
40 Гірняк Н. кіш усс. українські січові
стрільці. 1914–1920 / Під ред. б. З. гнат-
кевича (репринт. відтворення вид. 1935
р.). — л.: слово, 1991. — с. 112.
41 цДІа україни у львовi, ф. 353, оп. 1, спр.
7, арк. 141.
42 Там само, арк. 142.
43 цДIа україни у м. львовi, ф. 353, оп. 1,
спр. 226, арк. 16.
44 Гірняк Н. організація і духовий ріст ук-
раїнських січових стрільців. — філадель-
фія: америка, 1955. — с. 7.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-31993 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:46:55Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Уніят, В. 2012-04-03T19:17:56Z 2012-04-03T19:17:56Z 2010 Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців / В. Уніят // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 211-218. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31993 355.48 (477) Розглянуто різнопланову військову, громадсько-просвітню та культурну діяльність Никифора Гірняка, висвітлено її вплив на вишкіл Українських Січових Стрільців і формування національної свідомості населення Галичини. Рассмотрено разноплановую военную, общественно-просветительную и культурную деятельность Никифора Гирняка, освещено ее влияние на учения Украинских Сечовых Стрельцов и формирование национального сознания населения Галичини. It was examined military, public-education and culture activity of N. Hirnyak, it was shown the influence of this activity on the training of the USS and formation galictsian’s national consciousness. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія України у світлі регіональних досліджень Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців Деятельность Никифора Гирняка в Коше (Кадре) Украинских Сечевых Стрельцов Nykyfor Hirnyak role in the Kish of the Ukrainian Sichovi Striltsi Article published earlier |
| spellingShingle | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців Уніят, В. Історія України у світлі регіональних досліджень |
| title | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців |
| title_alt | Деятельность Никифора Гирняка в Коше (Кадре) Украинских Сечевых Стрельцов Nykyfor Hirnyak role in the Kish of the Ukrainian Sichovi Striltsi |
| title_full | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців |
| title_fullStr | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців |
| title_full_unstemmed | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців |
| title_short | Діяльність Никифора Гірняка в Коші (Кадрі) Українських Січових Стрільців |
| title_sort | діяльність никифора гірняка в коші (кадрі) українських січових стрільців |
| topic | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| topic_facet | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/31993 |
| work_keys_str_mv | AT uníâtv díâlʹnístʹnikiforagírnâkavkošíkadríukraínsʹkihsíčovihstrílʹcív AT uníâtv deâtelʹnostʹnikiforagirnâkavkošekadreukrainskihsečevyhstrelʹcov AT uníâtv nykyforhirnyakroleinthekishoftheukrainiansichovistriltsi |