Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку
У статті визначено інноваційні фактори циклічності економічного розвитку, зокрема вплив базисних технологій, інноваційних кластерів, технологічних укладів тощо на економічний розвиток; розглянуто технологічний розрив у циклічності інноваційного розвитку. В статье определены инновационные факторы цик...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32021 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку / Р.В. Омельченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 31-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859483719955382272 |
|---|---|
| author | Омельченко, Р.В. |
| author_facet | Омельченко, Р.В. |
| citation_txt | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку / Р.В. Омельченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 31-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті визначено інноваційні фактори циклічності економічного розвитку, зокрема вплив базисних технологій, інноваційних кластерів, технологічних укладів тощо на економічний розвиток; розглянуто технологічний розрив у циклічності інноваційного розвитку.
В статье определены инновационные факторы цикличности экономического развития, в частности влияние базисных технологий, инновационных кластеров, технологических укладов и т. п. на экономическое развитие; рассмотрен технологический разрыв в цикличности инновационного развития.
This paper discusses innovative cyclical factors of economic development, in particular the influence of core technologies, innovative clusters, technological structures, etc. on economic development, considered the technological gap in the cyclicality of innovation development.
|
| first_indexed | 2025-11-24T15:33:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
31
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI1-2’2011
зростання, добровільне обмеження та наближення до
природних меж росту – насправді реальними є тільки дві
останні.
Економічні кризи стрясатимуть планету доти, доки
людство не ввійде в епоху Великої відмови – відмови від
багатьох благ, ідей, ілюзій. Час «прямолінійних» ідеологій
закінчився; наступає пора жити розумно, приймати свідомі
рішення. Аналіз різних теорій, наведених у статті, дозво-
ляє передбачити варіанти розвитку, «спроектувати» його
і визначити, яка людна може жити в окресленому майбут-
ньому.
Література
1. Форрестер Дж. Мировая динамика / Дж. Форрестер. – М. :
Наука. – 1978. – 168 с.
2. Медоуз Д. За пределами роста / Д. Медоуз, Д. Медоуз, И.
Рандерс. – М. : Прогресс, Пангея. – 1994. – 304 с.
3. Лисичкин В. А. Закат цивилизации или движение к ноосфе-
ре. Экология с разных сторон / В. А. Лисичкин, Л. А. Шелепин,
Б. В. Боев. – М. : ИЦ Гарант. – 1998. – 352 с.
4. Боев Б. В. Система математических моделей эпидемичес-
ких процессов СПИД-СИГМА / Б. В. Боев // Информатика в
эпидемиологии. – М. : НИИЭМ им. Гамалеи РАМН. – 2003. – С.
83–98.
5. Проблемы экологии России / [К. С. Лосев, В. Г. Горшков, К.
Я. Кондратьев и др.] ; под ред. В. И. Данилова-Данильяна, В.
М. Котлякова. – М. : Федеральный экологический фонд РФ,
2003. – 348 с.
6. Геокриологические опасности. Тематический том ; под ред.
Л. С. Гарагуля, Э. Д. Ершова. – М. : Крук, 2000. – 316 с.
7. Балацкий Е. В. Настанет ли Апокалипсис? / Е. В. Балацкий
// Вестник РАН. – 1998. – Т. 68. – № 9. – 822 с.
8. Государство в меняющемся мире. Доклад о мировом разви-
тии. – М. : Агентство экономической информации «Прайм-
ТАСС», 1997. – С. 22.
9. Урсул А. Д. Концепция перехода Российской Федерации на
модель устойчивого развития (ноосферный вариант) / А. Д.
Урсул // Экономика. Предпринимательство. Окружающая
среда. – 1995. – № 1–2. – С. 52–58.
10. Лисичкин В., Шелепин Л. Глобальная империя зла. Миро-
вое господство США / В. Лисичкин, Л. Шелепин. – М. : ЭКСИ-
МО, «Алгоритм», 2003. – С. 293–299.
11. Валянский С. И. Третий путь цивилизации, или спасет ли
Россия мир? / С. И. Валянский, Д. В. Калюжный. – М. : ЭКСИ-
МО, «Алгоритм», 2002. – С. 77.
12. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория
предвидения. Избранные труды / Н. Д. Кондратьев. – М. : Эко-
номика, 2002. – 767 с.
Стаття надійшла до редакції 13 грудня 2010 року
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК: 330.341.1
Р. В. Омельченко,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри міжнародного менеджменту
Київського національного економічного університету
імені Вадима Гетьмана
ІННОВАЦІЙНІ ФАКТОРИ ЦИКЛІЧНОСТІ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
У статті визначено інноваційні фактори циклічності економічного розвитку,
зокрема вплив базисних технологій, інноваційних кластерів, технологічних укладів
тощо на економічний розвиток; розглянуто технологічний розрив у циклічності інноваційного розвитку.
Ключові слова: інноваційний розвиток, концепція довгих хвиль, базисні інновації, інноваційні кластери.
Р. В. Омельченко
ИННОВАЦИОННЫЕ ФАКТОРЫ ЦИКЛИЧНОСТИ
ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
В статье определены инновационные факторы
цикличности экономического развития, в частности
влияние базисных технологий, инновационных клас-
теров, технологических укладов и т. п. на экономичес-
кое развитие; рассмотрен технологический разрыв в
цикличности инновационного развития.
Ключевые слова: инновационное развитие, концеп-
ция длинных волн, базисные инновации, инновационные
кластеры.
R. V. Omelchenko
THE INNOVATIVE FACTORS OF THE CYCLE NATURE
OF ECONOMIC DEVELOPMENT
This paper discusses innovative cyclical factors of eco-
nomic development, in particular the influence of core
technologies, innovative clusters, technological structures,
etc. on economic development, considered the technolog-
ical gap in the cyclicality of innovation development.
Key words: innovation development, the concept of long
waves, the basic innovation, innovation clusters.
Постановка проблеми. Успішний розвиток суспільних
систем залежить від інноваційних трансформацій, які пе-
ріодично виникають та охоплюють галузь науки і техніко-
технологічної сфери й тісно пов’язані з економічними та
соціальними перетвореннями.
Інноваційному процесу іманентний перехід від нижчого
до вищого ступеня розвитку. Це зумовлено тим, що в ниж-
чому у прихованому вигляді міститься тенденція, яка веде
до вищого, а вище є розвитком нижчого. Таким чином од-
на інновація замінюється іншою, більш досконалою, забез-
печуючи постійний розвиток соціальної системи. Періо-
дично змінюючи одна одну, хвилі відповідають різним
рівням організації конкретної соціальної системи. Такий
хвилеподібний характер пов’язаний із фазами науково-
технічних і економічних циклів.
Цикли довгої хвилі економічного розвитку і цикли тех-
нологічного розвитку перебувають у причинно-наслідко-
вому зв’язку: кожен економічний спад та подальша
депресія акселерували інноваційний процес, який потре-
бував нових технологій і тим самим стимулював чергову
хвилю технологічного підйому.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема-
тика, яка є предметом нашого розгляду, знаходить своє
відображення у численних дослідженнях зарубіжних уче-
них, а саме Аукуционека С. П., Глазьєва С. Ю., Кон-
дратьєва Н. Д, Кузнєца С., Кларка Д., Менша Г., Суіте Л.,
32
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 1-2’2011
Шумпетера Й., Фостера Р., Фрідмена М., Дейна Я., Яковця
Ю. В. та ін. Не оминули своєю увагою цю тему й вітчизняні
дослідники, серед яких Гальчинський А. С., Згуровський
М. З., Лук’яненко Д. Г., Новицький В. Є., Пахомов Ю. М.
Мета статті – розглянути інноваційні фактори цикліч-
ності економічного розвитку, зокрема вплив базисних тех-
нологій, інноваційних кластерів, технологічних укладів то-
що на економічний розвиток; дослідити технологічний
розрив у циклічності інноваційного розвитку.
Основні результати дослідження. Технологічні зміни
тісно пов’язані з соціальними, політичними та культурними
зрушеннями. Усі вони, зрештою, визначаються для люди-
ни і суспільства необхідністю адаптуватися до нових ситу-
ацій, викликаних змінами природних, демографічних, еко-
логічних, економічних, геополітичних та інших умов. Кожне
зі зрушень розв’язує певні проблеми суспільства, але по-
тому породжує нові, часом гостріші проблеми, і соціальна
система неминуче переживає періоди злету та падіння.
При цьому кінець попередньої хвилі історичного роз-
витку є початком нової хвилі. Минула епоха не зникає
безслідно – вона продовжує жити у вигляді техніки і тех-
нологій, культури та світогляду людей, які визначили
раніше подальший вибір руху суспільства.
Вихідні положення хвилеподібності теорії інновацій
сформулював ще Н. Д. Кондратьєв, який пов’язав хвилі
винаходів та інновацій із переходом до нового циклу. Він
встановив, що «перед початком висхідної хвилі великого
циклу, а іноді і в самому її початку спостерігаються значні
зміни в основних умовах господарського життя суспіль-
ства. Ці зміни виражаються в глибоких змінах техніки ви-
робництва та обміну (яким, своєю чергою, передують
значні технологічні винаходи і відкриття)» [1]. «Зміни в га-
лузі техніки виробництва (технологічні інновації) припуска-
ють, – за визначенням Н. Д. Кондратьєва, – дві умови: 1)
наявність відповідних науково-технічних відкриттів та ви-
находів і 2) господарські можливості застосування цих
відкриттів та винаходів. Саме розвиток техніки включено
в ритмічний процес розвитку великих циклів» [2].
Загальним поняттям для більшості дослідників пробле-
ми циклічності виступає поняття кластеру нововведення,
яке є ключовим в економічній теорії для пояснення
взаємозв’язку між нерівномірністю нововведень, з одного
боку, і тенденціями зміни загальногосподарської кон’юнк-
тури – з другого.
Природа виникнення кластеру пов’язана, на думку де-
яких західних економістів, по-перше, з «ехо-ефектом», ко-
ли динаміка числа базисних нововведень із деяким лагом
повторює динаміку числа базисних наукових відкриттів.
Наукові революції призводять до стрибкоподібного збіль-
шення обсягу фундаментальних знань і, таким чином,
сприяють нерівномірному надходженню в економіку
базисних нововведень. По-друге, виникнення кластеру
пояснюється закономірностями руху споживчого попиту
на нововведення. По-третє, для появи кластеру необхідно
як довгострокове поліпшення загальноекономічної
кон’юнктури, так і відсутність бар’єрів на шляху створен-
ня та впровадження нових технологій у досить широкій
групі галузей і секторів виробництва [3].
Відмінності у тривалості відповідних циклів обумовлені
особливостями прояву нерівномірності науково-технічного
прогресу як у цілому, так і на рівні конкретних техноло-
гічних явищ та процесів. Довгострокові науково-технічні
цикли визначаються глобальними змінами у використову-
ваній техніці й технології, що виникають при переході на
принципово новий технологічний рівень, який характери-
зується виділенням нових основних, або базисних, на-
прямів технічного і технологічного розвитку. У сучасних
умовах до них відносяться мікроелектроніка, інформаційні
та біотехнології. Розвиток нових, базисних напрямів,
своєю чергою, призводить до змін у використовуваній ви-
робничій і невиробничій технології.
Можливості переходу на новий довгостроковий науко-
во-технічний цикл значною мірою залежать від загального
рівня розвитку науки, техніки та технології, фази світової
технологічної хвилі, наявності довгострокових перспек-
тивних напрацювань у сфері досліджень і розробок. Ана-
ліз історичного розвитку свідчить, що дослідження та роз-
робки, які забезпечують у кінцевому підсумку перехід на
новий довгостроковий науково-технічний цикл, починають
справджуватися в той період, коли напрями техніки і тех-
нології, які існують, досягають свого найбільшого розвит-
ку, піку, або, за Н. Д. Кондратьєвим, «гребня довгої хвилі».
Нерівномірність науково-технічного прогресу в різних
країнах та різних галузях економіки – головна причина і го-
ловний результат відставання однієї країни від іншої в тех-
нологічному й економічному розвитку. Виділяючи її з
циклів науково-технічного прогресу, що розглядаються як
одна з основ довгих хвиль економічної кон’юнктури, Н. Д.
Кондратьєв робить акцент на екзогенних та ендогенних
змінних науково-технічного прогресу.
Екзогенні змінні, в тому числі стан інноваційної діяль-
ності, досліджується ним з урахуванням реалій індустріа-
лізації в окремих країнах. Н. Д. Кондратьєв оцінює стан
організації виробництва і народногосподарського плану-
вання, нові відтворювальні пропорції, проблеми дефіциту,
якість праці, трудові мотивації, масштаби безробіття,
внутрішній торговельний оборот, рівень цін, доходів і т. п.
Дослідження виходить із розуміння кон’юнктури як зміни
умов господарського життя у країні, що виявляються на
внутрішньому ринку та безпосередньо впливають на ха-
рактер науково-технічного прогресу [4].
Особливості циклічного розвитку економіки, на думку
сучасних дослідників, можуть бути зрозумілі й пояснені ті-
льки за умови, якщо циклічні фактори розглядати одно-
часно із структурними. До останніх, зокрема, відносять
енергетичну, сировинну, валютну і ряд інших ситуацій.
Ці структурні фактори можна розглядати як зовнішній
чинник відносно відтворення капіталу в окремій країні й
навіть у всіх промислово розвинених країнах Заходу, взя-
тих як єдине ціле. При такому підході створюється мож-
ливість не тільки відокремити екзогенні фактори від ендо-
генних, а й простежити, яким чином у конкретному
господарстві поширюються та розсмоктуються («пере-
травлюються») зовнішні несприятливі імпульси [5].
На істотну роль інновацій у циклічності економіки звер-
тав увагу відомий австрійський економіст Й. Шумпетер. У
своїй роботі «Теорія економічного розвитку» учений упер-
ше сформулював теорію економічної динаміки, засновану
на створенні «нових комбінацій», основними видами яких
є: виробництво нових благ, застосування нових способів
виробництва, комерційне використання благ, освоєння но-
вих ринків збуту і джерел сировини, зміна галузевої струк-
тури [6].
Австрійський економіст вважав, що уявлення про на-
уково-технічний прогрес як про більш-менш рівномірний
процес удосконалення технологічних систем шляхом по-
ступового поширення нових технологій і «вимивання» за-
старілих не є в науково коректним. Він звернув увагу на
суперечливість НТП, показав нерівномірний характер цьо-
го процесу, пов’язаного із періодичними порушеннями еко-
номічної рівноваги внаслідок впровадження нововведень.
Спираючись на ідеї Н. Д. Кондратьєва, Й. Шумпетер
розвинув гіпотезу про циклічність економічного розвитку,
обумовлену поширенням нововведень. Останні є найваж-
ливішим елементом економічного розвитку. Вони мають
двоїстий вплив на динаміку економічного зростання: з од-
ного боку, відкривають нові можливості для розширення
економіки, з другого – унеможливлюють продовження
цього процесу у традиційних напрямах. Нововведення по-
рушують економічну рівновагу, вносячи збурення і невиз-
наченість в економічну динаміку.
За Й. Шумпетером, нововведення супроводжується
творчим руйнуванням економічної системи, обумовлюючи
її перехід із одного стану рівноваги до іншого. Цей перехід
пов’язаний із флуктуаціями в динаміці економічних показ-
ників. Періодичність появи нововведень здатна викликати
циклічність економічного розвитку. Й. Шумпетер висунув
гіпотезу, що пояснює довгі хвилі в економіці періодичною
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
33
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI1-2’2011
концентрацією (кластеризацією – у його термінології) важ-
ливих нововведень у відносно короткі проміжки часу. Дос-
ліджуючи феномен довгих хвиль, він звернув увагу на не-
рівномірність розвитку різних секторів економіки – швидке
зростання одних і застій інших. Цю нерівномірність Й. Шу-
мпетер пояснював у контексті своєї інноваційної теорії.
Економічний розвиток є нерівномірним, він являє со-
бою послідовність несподіваних підйомів, які не стільки су-
проводжуються впровадженнями нововведень, скільки
обумовлюються ними. Викликане кластером нововведень
творче руйнування спричинює спад у старих галузях і, з
деяким лагом, нерівномірне розширення у нових.
Проте вже невдовзі після виходу книги Й. Шумпетера
один із провідних фахівців у галузі економічної історії
С. Кузнєц вказав на низку проблем, що залишилися не-
поясненими в теорії австрійського вченого. По-перше, для
утворення довгої хвилі необхідно, щоб нововведення
були або дуже значними, або досить велика їх кількість
концентрувалася в обмеженому проміжку часу. Нововве-
день, здатних надати потужний дестабілізуючий вплив на
всю економічну систему, дуже мало, хоч систематично
відбувається багато малозначних нововведень. По-друге,
в теорії Й. Шумпетера залишилося нез’ясованим, чому
ефект значних і важливих нововведень триває протягом
декількох десятиліть, а не, приміром, років. По-третє,
Й. Шумпетер не дав переконливого пояснення періодич-
но повторюваним депресіям і нерівномірності появи зна-
чущих нововведень [7].
У теоретичних побудовах сучасних неошумпетеріан-
ців – Г. Менша, М. Фрідмена, Я. Ван Дейна – зроблено
спроби дати відповіді на нерозв’язані Й. Шумпетером про-
блеми та подолати недоліки свого попередника. На їхню
думку, технологічний процес є стрибкоподібним, переваж-
но ендогенним, і його особливості повинні братися до ува-
ги при вивченні довгострокових перепадів у темпах еко-
номічного розвитку.
В опублікованій в 1975 р. у Німеччині монографії Гер-
харта Менша «Технологічний пат: інновації долають де-
пресії» теорія інновацій Кондратьєва-Шумпетера дістала
подальший розвиток і збагатилася новими ідеями.
Нерівномірність інноваційної активності Г. Менш пояс-
нює особливостями функціонування ринкової економіки.
Орієнтуючись на поточний прибуток, багато менеджерів
оперує поточною економічною кон’юнктурою, не зважаю-
чи на довгострокові альтернативи технічного розвитку. До
впровадження радикальних нововведень вони вдаються
тільки під тиском різкого падіння ефективності капіталь-
них вкладень у традиційних напрямах, коли вже накопиче-
но значні надлишкові потужності й неможливо уникнути
глибокої затяжної депресії.
У фазі депресії впровадження базисних нововведень
виявляється єдиною можливістю прибуткового інвесту-
вання і, врешті-решт, «нововведення долають депресію».
Але робиться це, коли вже не вдається запобігти великим
економічним втратам унаслідок масового знецінення
капіталу та кваліфікації кадрів, зайнятих на застарілих і
неефективних виробництвах. Два теоретичних аспекти
висунутої Г. Меншем концепції дістали назву «гіпотези про
депресію як пусковий гачок» і гіпотези про провідну роль
технологій. Цими термінами підкреслюється, що роль гене-
ратора умов для появи нововведень, що складають техно-
логічний базис нової довгої хвилі, відіграє депресія.
Г. Менш намагався пов’язати темпи економічного зро-
стання та циклічність із появою базисних нововведень. На
його думку, в моменти, коли базисні нововведення вичер-
пують свій потенціал, виникає ситуація «технологічного
пата», що й визначає застій в економічному розвитку [8].
Така постановка питання і введення в обіг нового виз-
начення мають велике наукове, а зважаючи на сучасну
ситуацію в Україні, – і практичне значення. Г. Менш вва-
жав, що промисловий розвиток – це перехід від одного
технологічного пата до іншого. Завдяки появі базисних но-
вовведень виникають нові підприємства, цикли розвитку
яких взаємозалежні. Виробництво нових товарів на почат-
ковій стадії зазвичай відстає від попиту й тому характери-
зується у цей період високими темпами зростання. Г.
Менш пов’язував циклічність економіки із циклічністю но-
вовведень і фазами розвитку нових підприємств. Він вка-
зував на момент, коли виробництво нових товарів починає
перевищувати попит. Від цього часу фірми починають шу-
кати виходи на зовнішні ринки, падає норма прибутку й
дедалі менше засобів спрямовується на інвестиції. Капіта-
ли перетікають на фінансові ринки. Рано чи пізно спекуля-
тивні фінансові операції сягають гігантських розмірів, і
норма прибутку в грошово-кредитній сфері стає нижчою
від такої у промисловості. На думку Г. Менша, це означає,
що фінансова сфера дозріла для інвестицій у реальний
сектор. Такий підхід є дуже актуальним для України. Оче-
видно, що вітчизняна економіка не готова до інвестицій,
оскільки прибутковість фінансових операцій перевищує
середню прибутковість фінансових інвестицій [9].
Але існує протилежна точка зору, згідно з якою де-
пресія негативно впливає на появу нововведень, а впро-
вадження кластеру базисних нововведень відбувається у
фазі пожвавлення довгої хвилі.
Відповідно до цього підходу, поява кластеру нововве-
день технологічно детермінована впровадженням від-
повідних сполучених базисних нововведень. Спочатку но-
вовведення впроваджуються у галузях, які швидко
зростають і є носіями хвилі, яка відповідає кластерам но-
вовведень у період підйому; надалі кластери нововведень
з’являються у старих галузях як наслідок тиску попиту з
боку нових галузей на найбільш пізніх стадіях довгої хвилі.
Під час депресії збільшується соціальна напруженість, а її
зменшення вимагає різного роду змін, що створює, своєю
чергою, сприятливі можливості для організаційних ново-
введень. Останні створюють умови для технологічних но-
вовведень. Тому, на думку М. Фрідмена, шторм нововве-
день має статися під час пожвавлення або буму. Висунута
ним концепція має назву «гіпотези про тиск попиту» [10].
Значне місце в теорії циклічності інноваційного розвит-
ку відводиться концепціям, що висвітлюють формування
технологічних систем і способи поширення інновацій. Їх
розвиває ряд учених, серед яких можна виділити англій-
ських економістів К. Фрімена, Д. Кларка та Л. Суіте. Вони
вперше вжили поняття технологічної системи взаємоза-
лежних сімейств технічних і соціальних інновацій. На дум-
ку авторів, темпи економічного зростання залежать від
формування, розвитку та старіння технологічних систем.
Дифузія, або процес поширення інновацій, розглядається
ними як механізм розвитку технологічної системи. Автори
пов’язують темпи дифузії нововведень із ринковим ме-
ханізмом. Вони відзначають, що дифузія інновацій вимагає
відповідних умов і стимулювання. Поштовхом до розвитку
економіки стала поява базисних інновацій в окремих галу-
зях виробництва (тут проглядається подібність із кон-
цепцією Г. Менша). Старіння технологічних систем в одних
країнах і виникнення нових в інших призводить до нерів-
номірності міждержавного розвитку. Економічне зростан-
ня розглядається як результат появи нових галузей [11].
У сучасній теорії інноватики зміну ділових циклів прий-
нято пов’язувати зі зміною технологічних укладів у суспі-
льному виробництві. Поняття «уклад» означає встанов-
лення певного порядку чого-небудь. Технологічний уклад
характеризується єдиним технічним рівнем складових йо-
го виробництв, пов’язаних вертикальними та горизонталь-
ними потоками якісно однорідних ресурсів, які спирають-
ся на загальні ресурси кваліфікаційної робочої сили,
науково-технічний потенціал і певні технології [7].
Кожний технологічний уклад (ТУ) є самовідтворюваль-
ною цілісністю, унаслідок чого технічний розвиток еко-
номіки не може проходити інакше, ніж шляхом послідовної
зміни ТУ. Життєвий цикл кожного технологічного укладу
має три фази розвитку й визначається досить довгим
періодом існування.
Перша фаза припадає на зародження та формування
нового ТУ в надрах попереднього і, спираючись на створе-
ний виробничий потенціал, набуває подальшого розвитку.
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
34
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 1-2’2011
Друга фаза пов’язана зі структурною перебудовою
економіки на базі нової технології виробництва й збігаєть-
ся із домінуванням певного технологічного укладу. Швид-
кість дозрівання певного ТУ залежить від сприятливих
технологічних та соціально-економічних умов середовища.
Якщо існує хоч і незначний, але стійкий, незалежний від
цін попит на новий метод, процес, продукт, то розвиток
елементів нового технологічного укладу прискорюється.
Третя фаза починається «зрілістю» життєвого циклу
ТУ й закінчується поступовим затуханням і відмиранням
застарілого технологічного укладу.
Технологічний уклад має складну внутрішню структу-
ру, ядром якої є сукупність базисних (радикальних) техно-
логій. Як уже зазначалось, це принципово нові технології,
що створені на базі раніше не відомих законів і зако-
номірностей, винаходів, відкриттів, які докорінно зміню-
ють зміст різних видів діяльності в суспільстві.
За визначенням Г. Менша, базисні технології – це по-
дія, коли «вперше організується регулярне виробництво
чи вперше створюється організований ринок відкритого
матеріалу, процесу або вперше розробленого технічного
виробу» [9].
Висновки. Розвиток технологій – основна рушійна си-
ла прогресу. Нова технологія виникає не одна, а у зв’язці
з іншими технологіями, що взаємодоповнюють одна одну.
Нова модель економічного зростання, яка ґрунтується на
інноваційному типі розвитку, передбачає зміну самого по-
няття науково-технічного прогресу і науково-технічного
розвитку. Сьогодні, наприклад, пріоритетами інноваційної
складової розвитку є інтелектуалізація виробничої діяль-
ності, екологічність, використання високих технологій то-
що. Ця модель потребує нової державної інноваційної полі-
тики ефективного стимулювання інновацій, розвитку нау-
комістких галузей та скорочення виробництв, що експлуа-
тують природні ресурси.
Література
1. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвиде-
ния / Н. Д. Кондратьев. – М. : Экономика, 2002. – С. 320–321.
2. Там само, с. 282–283.
3. Аукуционек С. П. О теориях неравномерности технического прогрес-
са / С. П. Аукуционек // Экономика и математические методы. – 1986. –
Т. XXII. вып. 5. – С. 806.
4. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондра-
тьев ; редкол. Л. И. Абалкин (отв. ред) и др. – М. : Экономика, 1989. –
526 с.
5. Идеи Н. Д. Кондратьева и динамика общества на рубеже третьего
тысячелетия : Материалы ко II Международному кондратьевскому
конгрессу. – М., 1995. – 208 с.
6. Шумпетер Й. Теория зкономического развития: Исследования пред-
принимательской прибили, капитала, кредита и цикла конъюнктуры /
Й. Шумпетер – М. : Прогресс, 1982. – 455 с.
7. Длинные волны: Научно-технический прогресс и социально-экономи-
ческое развитие / [С. Ю. Глазьев, Г. И. Микорин, П. Н. Тесля и др.]. –
Новосибирск, 1991. – 358 с.
8. Основи інноваційного менеджменту / За ред. О. П. М’якушева. –
Харків, 2003.
9. Mensh G. Stalemate Technology: Innovation Overcome the Depression. –
Cambridge, Masp., 1979.
10. Меньшиков С. М. Длинные волны в экономике. Когда общество ме-
няет кожу / С. М. Меньшиков, Л. А. Клименко. – М., 1989.
11. Циклы в современной экономике / К. В. Рудий. – М. : Новое знание,
2004. – 109 с.
Стаття надійшла до редакції 15 грудня 2010 року
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК 331.556.4
О. А. Оливко,
аспірант кафедри менеджменту
Тернопільського національного економічного університету
ДИНАМІКА РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ В
ДОКРИЗОВИЙ ПЕРІОД У КРАЇНАХ ЄС
У статті досліджено рівень безробіття в докризовий період у країнах Європейського
Союзу. Проаналізовано наукові результати та окреслено наукові завдання подальших
досліджень.
Ключові слова: безробіття, зайнятість, Європейський Союз, міжнародний ринок праці.
О. А. Оливко
ДИНАМИКА УРОВНЯ БЕЗРАБОТИЦЫ
В ДОКРИЗИСНЫЙ ПЕРИОД В СТРАНАХ ЕС
Исследован уровень безработицы в докризисный
период в странах Европейского Союза. Проанализи-
рованы научные результаты и намечены научные за-
дачи дальнейших исследований.
Ключевые слова: безработица, занятость, Европей-
ский Союз, международный рынок труда.
O. A. Olyvko
THE DYNAMICS OF UNEMPLOYMENT LEVEL
IN THE PRE-CRISIS PERIOD IN EU COUNTRIES
The level of unemployment in the pre-crisis period in
the European Union was analyzed. The scientific results
and scientific tasks for further research were outlined.
Key words: unemployment, employment, European Union,
international labor market.
Постановка проблеми. Досвід минулих десятиріч
свідчить про те, що безробіттю притаманний постійний ха-
рактер. Існує велике застійне безробіття, яке не зменшує-
ться навіть в умовах значного прискорення економічного
розвитку, а в часи кризи набуває катастрофічних мас-
штабів. Безробіття стало основним чинником дес-
табілізації соціально-економічного стану багатьох країн
світу. Воно набуло стійких форм та хронічного характеру,
вразило широкі верстви населення.
В економіці ринкового типу з ряду причин неминучим є
довготривале безробіття, що ставить перед державою чи-
мало складних проблем. Її обов’язком стає регулювання
ринку праці з метою підтримки зайнятості, скорочення ви-
мушеного безробіття, матеріальне забезпечення без-
робітних [3, с. 34].
Безробіття спричинює негативні економічні, соціальні
та психологічні наслідки. Воно потенційно скорочує вироб-
ництво ВВП, призводить до втрати доходу населення,
викликає необхідність пошуку альтернативної матеріаль-
ної підтримки. Соціальною похідною скорочення зайня-
тості є поглиблення нерівності в суспільстві.
Проблема безробіття є предметом ретельної уваги з
боку держави. Остання задля подолання цієї проблеми
повинна розвивати економічну діяльність за двома основ-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32021 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:33:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Омельченко, Р.В. 2012-04-06T09:34:14Z 2012-04-06T09:34:14Z 2011 Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку / Р.В. Омельченко // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 31-34. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32021 330.341.1 У статті визначено інноваційні фактори циклічності економічного розвитку, зокрема вплив базисних технологій, інноваційних кластерів, технологічних укладів тощо на економічний розвиток; розглянуто технологічний розрив у циклічності інноваційного розвитку. В статье определены инновационные факторы цикличности экономического развития, в частности влияние базисных технологий, инновационных кластеров, технологических укладов и т. п. на экономическое развитие; рассмотрен технологический разрыв в цикличности инновационного развития. This paper discusses innovative cyclical factors of economic development, in particular the influence of core technologies, innovative clusters, technological structures, etc. on economic development, considered the technological gap in the cyclicality of innovation development. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Світове господарство і міжнародні економічні відносини Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку Инновационные факторы цикличности экономического развития The innovative factors of the cycle nature of economic development Article published earlier |
| spellingShingle | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку Омельченко, Р.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| title | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| title_alt | Инновационные факторы цикличности экономического развития The innovative factors of the cycle nature of economic development |
| title_full | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| title_fullStr | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| title_full_unstemmed | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| title_short | Інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| title_sort | інноваційні фактори циклічності економічного розвитку |
| topic | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32021 |
| work_keys_str_mv | AT omelʹčenkorv ínnovacíinífaktoriciklíčnostíekonomíčnogorozvitku AT omelʹčenkorv innovacionnyefaktorycikličnostiékonomičeskogorazvitiâ AT omelʹčenkorv theinnovativefactorsofthecyclenatureofeconomicdevelopment |