Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні
У статті проаналізовано основні особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазіатському регіоні, виявлено напрями їх впливу на зміни регіональної архітектури, сформульовано пропозиції щодо врахування сучасних інтеграційних процесів у Східній Азії при розробці та впровадженні зовнішн...
Saved in:
| Published in: | Економiчний часопис-XXI |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32023 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні / Ю.В. Швед // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 37-40. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859624813218234368 |
|---|---|
| author | Швед, Ю.В. |
| author_facet | Швед, Ю.В. |
| citation_txt | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні / Ю.В. Швед // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 37-40. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економiчний часопис-XXI |
| description | У статті проаналізовано основні особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазіатському регіоні, виявлено напрями їх впливу на зміни регіональної архітектури, сформульовано пропозиції щодо врахування сучасних інтеграційних процесів у Східній Азії при розробці та впровадженні зовнішньоекономічного курсу України в зазначеному регіоні.
В статье проанализированы основные особенности современных процессов экономической интеграции в Восточноазиатском регионе, выявлены направления их влияния на изменения региональной архитектуры,сформулированы предложения об учете современных интеграционных процессов в Восточной Азии при разработке и реализации внешнеэкономического курса Украины в данном регионе.
The main items of the article are the most important features of modern processes of economic integration in the East Asia region, also the directions of their future changes in regional architecture are shown, taking into account modern internationalization processes there are offers regarding providing and developing macroeconomic course of Ukraine in Asia-Pacific region.
|
| first_indexed | 2025-11-29T09:59:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
37
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI1-2’2011
Постановка проблеми. Інтенсивні процеси еко-
номічної інтеграції, що відбуваються сьогодні у Східній Азії,
активно впливають на формування нового глобального
порядку. Саме східноазіатські країни, завдяки всеохопним
процесам інтеграції, стали нині локомотивами виходу
світової економіки із тенет теперішньої глобальної фінан-
сово-економічної кризи. Аналіз сучасних інтеграційних
процесів у регіоні Східної Азії сприятиме формуванню оп-
тимальної моделі зовнішньоекономічної стратегії України у
цьому регіоні – виходу на новий етап розвитку україно-ки-
тайських відносин та співробітництва з іншими еко-
номічними партнерами зі Східної Азії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми
розвитку інтеграційних процесів на сучасному етапі
висвітлювались у працях таких вітчизняних фахівців, як
О. Білорус, Н. Городня, Д. Лук’яненко, М. Кулініч, О. Ле-
щенко, В. Маштабей, В. Новицький, Ю. Пахомов, С. Шергін
та ін. Зазначені проблеми розроблялися такими російськи-
ми дослідниками, як Л. Арешидзе, О. Воронін, В. Гельбрас,
О. Лукін, М. Мілетін, Д. Мосяков, Г. Чуфрін. Значну увагу
аналізу питань сучасних інтеграційних процесів у Східно-
азіатському регіоні приділяли такі західні та азіатські
дослідники, як М. Бісон, Ф. Бергстейн, Х. Кенш, Дж. Кур-
ляндцик, Е. Фрост, Ю. Вананді, М. Каваї, Н. Кумар, Я. Ча-
очень, Л. Нуа Сінь, Р. Райян, Ч. Чері та ін.
Мета статті – окреслити основні особливості сучасних
процесів економічної інтеграції у Східноазіатському
регіоні; виявити напрями їх впливу на зміни регіональної
архітектури в контексті нинішніх тенденцій посилення у
регіоні позицій Китаю; сформувати пропозиції щодо враху-
вання особливостей сучасних інтеграційних процесів у
Східній Азії при розробці та впровадженні зовнішньоеко-
номічної політики України в регіоні.
Основні результати дослідження. Динамізм та інтен-
сивність розвитку процесів економічної інтеграції у Східній
Азії в сучасних умовах глобальної фінансово-економічної
кризи і пошуків виходу з неї визначають необхідність на-
укового осмислення тих особливостей, що з’явилися ос-
таннім часом у процесі поглиблення цих інтеграційних про-
цесів. Особливе значення зазначений аналіз набуває саме
сьогодні, коли в Україні формується оновлена модель зов-
нішньоекономічного курсу, яка має відповідати тим тек-
тонічним зсувам, що відбуваються у світовому балансі сил.
Слід зазначити, що однією з найбільш значущих особ-
ливостей сучасних інтеграційних процесів у Східній Азії є
суттєві зміни балансу сил на користь Китаю. В умовах
нинішньої всесвітньої фінансово-економічної кризи він
спромігся ефективно використати свою економічну мо-
гутність, яка зростає швидкими темпами, на закріплення
свого впливу в регіоні, особливо в зоні Південно-Східної
Азії. Нинішня політика Китаю в Південно-Східній Азії поля-
гає у перетворенні країни на домінуючого партнера у
Східній Азії та розширення сфери свого впливу [1, с. 4].
Відзначимо, що за період 1993–2008 рр. Китай збіль-
шив обсяг торгівлі з країнами, що входять до Асоціації дер-
жав Південно-Східної Азії (АСЕАН), від 2 до 11 відсотків.
Протягом зазначеного періоду частка США знизилася від
18 до 11 відсотків. У 2009 р. Китай перетворився на
третього за обсягами торгівлі торговельного партнера
АСЕАН, залишивши позаду Японію та Євросоюз. Най-
більш значущим досягненням Китаю у зміцненні свого
впливу на Південно-Східну Азію під час світової фінансо-
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
УДК 339.924 (5-12)
Ю. В. Швед,
аспірантка кафедри міжнародного менеджменту
Київського національного економічного університету
ім. Вадима Гетьмана
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ
СУЧАСНИХ ПРОЦЕСІВ
ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У
СХІДНОАЗІАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
У статті проаналізовано основні особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазіатському
регіоні, виявлено напрями їх впливу на зміни регіональної архітектури, сформульовано пропозиції щодо
врахування сучасних інтеграційних процесів у Східній Азії при розробці та впровадженні зовнішньо-
економічного курсу України в зазначеному регіоні.
Ключові слова: економічна інтеграція, Східна Азія, АСЕАН, глобальний економічний порядок.
Ю. В. Швед
НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННЫХ
ПРОЦЕССОВ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ В
ВОСТОЧНОАЗИАТСКОМ РЕГИОНЕ
В статье проанализированы основные особеннос-
ти современных процессов экономической интегра-
ции в Восточноазиатском регионе, выявлены направ-
ления их влияния на изменения региональной
архитектуры, сформулированы предложения об учете
современных интеграционных процессов в Восточной
Азии при разработке и реализации внешнеэкономиче-
ского курса Украины в данном регионе.
Ключевые слова: экономическая интеграция,
Восточная Азия, АСЕАН, глобальный экономический
порядок.
Y. V. Shved
SOME FEATURES OF THE MODERN PROCESSES
OF ECONOMIC INTEGRATION IN
EASTERN-ASIAN REGION
The main items of the article are the most important
features of modern processes of economic integration in
the East Asia region, also the directions of their future
changes in regional architecture are shown, taking into
account modern internationalization processes there are
offers regarding providing and developing macroeconomic
course of Ukraine in Asia-Pacific region.
Key words: economic integration, Eastern Asia, ASEAN,
global economic order.
38
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 1-2’2011
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
во-економічної кризи стало створення та введення в дію з
1 січня 2010 р. Китайсько-АСЕАНівської Угоди про вільну
торгівлю (CAFTA). Зазначена угода стала найбільшою у
світі. Вона охоплює територію із загальним населенням у
1,9 млрд. осіб, загальним ВВП у $5,8 трлн. (на 2008 р.) і за-
гальним обсягом торгівлі у $4,3 трлн. [2]. Обсяг торгівлі між
Китаєм та АСЕАН досяг $21,48 млрд. у січні 2010 р. і зріс
за рік на 80%, китайський експорт до АСЕАН збільшився
на 52,8%, а відповідно експорт з країн АСЕАН до Китаю
виріс на 117% [3]. Протягом 2010 р. Китай також планує на-
дати країнам – членам АСЕАН кредити на загальну суму в
$15 млрд., з яких $1,7 млрд. будуть надані у пріоритетно-
му порядку та підуть на розвиток кооперації між сусідніми
країнами. Окрім того, ця країна ініціює створення Фонду
співробітництва Китай – АСЕАН обсягом у $10 млрд. [4].
Китай також відіграв вирішальну роль у створенні неза-
лежного від МВФ регіонального фонду підтримки економік
Східної Азії.
На зустрічі міністрів фінансів формату АСЕАН плюс 3
на острові Балі (Індонезія) були узгоджені головні компо-
ненти Ініціативи Чанг Май. Передбачалося створення над-
звичайного стабілізаційного фонду обсягом у $120 млрд.,
80% внесків до якого зроблять Китай, Японія та Рес-
публіка Корея. 28 грудня 2009 р. Китай, Японія, Південна
Корея, Гонконг і 10 країн – членів АСЕАН підписали план
про створення 120-мільярдного надзвичайного стабілі-
заційного фонду, що почав діяти 24 березня 2010 р. [5].
Успішне піднесення економік країн Східної Азії, яке
відбувається, насамперед, унаслідок упровадження ком-
плексу невідкладних заходів і механізмів, спрямованих на
подолання кризи, приводить до посилення впливу східно-
азіатської економіки на світове господарство. Відбуває-
ться помітне посилення впливу і присутності східноазійсь-
ких країн у найважливіших міжнародних механізмах, які
намагаються розробити нову модель розвитку світової
економіки. Вже нині шість країн, що входять у формат
Східноазійського саміту (АСЕАН плюс 6) є членами ново-
го міжнародного угрупування «двадцятки» (G-20), які ра-
зом із представником АСЕАНу брали участь у двох
самітах G-20 упродовж 2009 р. Президент Південної Кореї
обійматиме протягом 2010 р. посаду голови «двадцятки».
Отже, можна констатувати, що Східна Азія сьогодні
претендує на більшу роль у виправленні глобальних дис-
балансів та оновленні глобальної фінансової архітектури.
У цьому контексті слід звернути увагу й на те, що за
ініціативою Пекіна протягом останніх двох років удалося
значно зблизити позиції трьох провідних лідерів Північно-
Східної Азії – Китаю, Японії та Республіки Корея. Їх об’єд-
нала спільна рішучість розробляти і впроваджувати в ре-
гіоні Східної Азії таку модель економічного розвитку, яка б
не залежала такою мірою від ринків Сполучених Штатів
Америки та Європи [6].
Першим кроком на шляху вироблення узгодженої лінії
зазначених трьох країн і розробки спільних заходів, спря-
мованих на вихід Східної Азії із сучасної фінансово-еконо-
мічної кризи, став безпрецедентний трьохсторонній саміт
лідерів Китаю, Японії та Республіки Корея в японському
місті Фукуока у грудні 2008 р. Безпрецедентний тому, що
він проведений уперше окремо від АСЕАНу та його фор-
матів.
Під час цього саміту лідерами трьох країн було обгово-
рено плани щодо створення зони вільної торгівлі між Ки-
таєм, Японією і Республікою Корея, а також заходи, що
передбачають підтримку розвитку торгівлі та інвестицій-
ного захисту Східної Азії. Планом дій, спрямованим на роз-
виток співробітництва між КНР, Японією і Республікою Ко-
рея, визначається, що три країни зобов’язуються
розширювати своє співробітництво з Асоціацією держав
Південно-Східної Азії, сприяти співробітництву у Східній
Азії та підтримувати АСЕАН як рушійну силу співробіт-
ництва в регіоні.
Невід’ємною складовою пошуків лідерами Східноазіа-
тського регіону нових моделей його розвитку на шляху по-
глиблення економічної інтеграції стало висування країна-
ми АСЕАНу пропозицій і концепцій щодо оновленої регіо-
нальної архітектури. Прем’єр-міністр Австралії К. Радд та
екс-прем’єр-міністр Японії Ю. Хатояма оприлюднили свої
амбіційні версії стосовно створення регіональної «Спільно-
ти», що охоплювали як економічні, так і безпекові аспек-
ти. Особливо активно ці версії та концепції обговорювали-
ся на 4-му Східноазіатському саміті 25 жовтня 2009 р. під
час роботи 15-го саміту АСЕАН у Ча-ам-Хуа Хін (Таїланд).
Концепція Азіатсько-Тихоокеанської Спільноти, яку
висунув прем’єр-міністр Австралії К. Радд, виходила з то-
го, що жодна зі структур, яка існує у Східноазіатському
регіоні, не здатна охопити весь спектр економічних і
політичних проблем. Вихід він бачить у створенні нової
регіональної структури, яка охопить весь Азіатсько-Тихо-
океанський регіон (зокрема Сполучені Штати, Японію,
Китай, Індію, Індонезію, інші країни) та комплексно займа-
тиметься економічними і безпековими проблемами, питан-
нями середовища. Однак лідери країн АСЕАН доволі про-
холодно зустріли концепцію Азіатсько-Тихоокеанської
Спільноти, запропоновану австралійським прем’єром. Во-
ни побачили у цій ініціативі загрозу зміни центральної ролі
АСЕАН у регіональній архітектурі Східної Азії.
Екс-прем’єр-міністр Японії Ю. Хатояма висунув власну
концепцію Східноазійської Спільноти, засновану на прин-
ципі «відкритого регіонального співробітництва». Відзна-
чимо деякі важливі аспекти японської концепції Східно-
азіатської Спільноти.
По-перше, концепція виходить з того, що Японія бере
активну участь як у розбудові інтеграційних моделей на
основі АСЕАН, так і в рамках Азіатсько-Тихоокеанського
економічного співробітництва (АТЕС). Така різноплано-
вість дозволяє Японії одночасно відігравати велику роль у
спрямуванні процесів економічної інтеграції як безпосе-
редньо у Східній Азії, так і в масштабах більш глобального
регіону – Азіатсько-Тихоокеанського, складовою якого є
Східна Азія.
По-друге, японська концепція Східноазіатської Спіль-
ноти містить екологічну складову – з огляду на провідну
роль, яку відіграє Японія у процесі адаптації до змін кліма-
ту в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
По-третє, у концепції Ю. Хатоями значне місце відве-
дено гуманітарним проблемам.
І, нарешті, по-четверте, японська концепція Східно-
азіатської Спільноти серйозну увагу надає питанням за-
безпечення безпеки в Тихоокеанському регіоні, зокрема
через поєднання зусиль країн регіону в будівництві «моря
дружби» [7].
На думку японського прем’єр-міністра, членами Схід-
ноазіатської Спільноти мають стати 16 країн, що входять
до Східноазіатського саміту. Це 10 країн АСЕАНу, Японія,
Китай, Республіка Корея, Індія, Австралія та Нова Зе-
ландія. Зазначені країни мають утворити східноазіатську
зону вільної торгівлі. Потрібно зазначити, що нинішнє
керівництво Японії наполягає на важливості долучення до
проекту й Сполучених Штатів, підкреслюючи незмінність
того, що японо-американський союз залишається основою
дипломатії Японії.
На відміну від японської китайська концепція Східно-
азіатської Спільноти виходить з того, що головними ме-
ханізмами її розбудови мають стати механізми АСЕАН
плюс 1 та АСЕАН плюс 3 [8]. Китай також виступає за те,
щоб Східноазіатська Спільнота формувалась як структура
для економічного співробітництва у тих сферах і напря-
мах, які не викликають заперечень та розходжень. Тільки
після встановлення справжніх відносин довіри у сфері
економічної співпраці можна її розширити в інших сферах
життя. Фактично, китайська версія концепції Східно-
азіатської Спільноти унеможливлює будь-яку роль у цій
структурі для США.
Таким чином, провідні лідери економічної інтеграції у
Східній Азії – Китай, Японія, а останнім часом і Австралія,
яка також намагається посилити свою роль у регіоні, – ви-
сувають й активно просувають свої концепції східно-
азіатського регіоналізму – концепції Східноазіатської
39
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI1-2’2011
Спільноти, Азіатсько-Тихоокеанської Спільноти та інші.
Зазначені концепції виступають ідеологічним обґрунтуван-
ням претензій їх авторів на місце і роль своїх країн у роз-
будові сучасної архітектури східноазійського регіоналізму.
У цілому ж, вони відбивають ті зміни, які відбуваються в
регіональній системі міжнародних відносин, і насамперед –
у співвідношенні сил між Китаєм та іншими центрами
політики й економіки.
Слід підкреслити, що розвиток та поглиблення про-
цесів економічної інтеграції у Східній Азії в умовах сучасної
світової кризи засвідчує, що Асоціація держав Південно-
Східної Азії зберігає свою центральну роль як рушійної си-
ли інтеграції за будь-яких змін у балансі сил у регіоні.
Саме АСЕАН залишається центральним місцем «зби-
рання» всієї складної й багаторівневої системи регіональ-
ної інтеграції, у якій урівноважуються потенціал та інтере-
си всіх країн регіону.
Безумовно, АСЕАНу належить провідна роль у форму-
ванні зони вільної торгівлі й розвитку інтеграційних про-
цесів на всьому просторі Східної Азії. Водночас, ця
Асоціація послідовно реалізує курс на створення Еко-
номічної Спільноти АСЕАН до 2015 р. Кінцевою метою її
створення визнається формування єдиного ринку та ви-
робничої бази, вільний рух капіталу, товарів, послуг, інвес-
тицій, кваліфікованої робочої сили, що сприятиме пожвав-
ленню економічного розвитку, зниженню рівня бідності та
соціально-економічної нерівності [9, с. 21].
Отже, і в часи глобальної фінансово-економічної кризи
АСЕАН продовжує бути центром становлення нових фор-
матів інтеграції у Східній Азії та урізноманітнення всієї
архітектурної будови східноазіатського регіоналізму. У
рамках формату АСЕАН плюс 3 забезпечується всебічне
співробітництво й поглиблення інтеграційних зв’язків з
лідерами Північно-Східної Азії – Китаєм, Японією та Рес-
публікою Корея. За допомогою формату АСЕАН плюс 6
(або Східноазіатський саміт) відбувається формування но-
вої моделі інтеграції Східної Азії і Тихоокеанського регіону.
Потрібно зазначити, що суперництво між Китаєм,
Японією та США за вплив на процеси регіональної інтег-
рації позначаються на конкуренції між двома моделями
східноазіатського регіоналізму, а саме між форматом
АСЕАН плюс 3, яким опікується Китай, та моделлю ство-
рення зони вільної торгівлі у форматі АСЕАН плюс 6, який
дозволяє Японії, США і деяким іншим впливовим центрам
політики та економіки обмежувати до певної міри апетити
Китаю. Під час роботи 4-го Східноазіатського саміту 25
жовтня 2009 р. у Ча-ам Хуа Хін лідерам країн, що входять
до Східноазіатського саміту (САС), вдалося узгодити пи-
тання щодо суперництва цих двох моделей східноазіатсь-
кої інтеграції. Було вирішено, що відповідні робочі групи
разом із Інститутом вивчення економіки АСЕАН та Східної
Азії (ЕRIA) мають працювати паралельно над розробками
рекомендацій і пропозицій як щодо східноазіатської зони
вільної торгівлі (East Asia Free Trade Area – EAFTA), так і
Всебічного економічного співробітництва у Східній Азії
(Comprehensive Economic Partnership in East Asia – CEPEA)
[10].
Протягом кінця 2008-го – першої половини 2010 рр.
країнами АСЕАН інтенсивно розроблялася колективна
стратегія протидії світовій фінансово-економічній кризі та
подолання її наслідків. Це відбилося в рішеннях і докумен-
тах 14-го, 15-го та 16-го самітів АСЕАНу. Головною особ-
ливістю її антикризової стратегії стало те, що вихід із кри-
зи здійснювався саме на основі поглиблення економічної
інтеграції як у самій Асоціації, так і у форматах її інтег-
раційних об’єднань із країнами – партнерами у Східній Азії.
У Заяві лідерів АСЕАНу на її 14-му саміті «Хартія АСЕАН
для народів АСЕАН» підкреслювалася важливість поглиб-
лення інтеграції в межах Асоціації для підтримання її гнуч-
кості та відкритості для глобальної і регіональної торгівлі
[11].
Головним документом 14-го саміту АСЕАН, у якому
була опрацьована розгорнута програма протидії кризі, ста-
ла Заява щодо глобальної економічної та фінансової кри-
зи 1 березня 2009 р. У ній лідери АСЕАНу підкреслили не-
обхідність здійснення активної і рішучої політики в напрямі
розвитку ринку та досягнення фінансової стабільності з
тим, щоб забезпечити значне регіональне зростання. Ре-
комендується розвиток і розширення макроекономічної
політики, яка передбачає фіскальне стимулювання, по-
кращення умов отримання кредитів, зокрема й для фінан-
сування торгівлі, заходи, спрямовані на підтримку приват-
ного сектору, особливо малих та середніх підприємств.
Наголос зроблено на тому, щоб у кожній країні – члені
АСЕАН були впроваджені заходи, спрямовані на стимулю-
вання внутрішнього ринку.
У Заяві підкреслювалося особливе значення скоорди-
нованої політики в рамках АСЕАНу на здійснення спільних
заходів, що мають забезпечити посилення й зміцнення
Асоціації на регіональному рівні. Заява також проголошу-
вала рішучість країн – членів АСЕАН розширювати вільне
переміщення товарів, сервісу та інвестицій, полегшувати
вільне пересування бізнесменів, висококваліфікованих
фахівців, талантів, робочої сили і капіталу.
15-й та 16-й саміти АСЕАН, які відбулися відповідно
23–25 жовтня 2009 р. у Ча-ам-Хуа Хін (Таїланд) та 8–9
квітня 2010 р. у Ханої (В’єтнам) забезпечили подальший
розвиток головних засад і напрямів антикризової стратегії
АСЕАН та її партнерів у Східній Азії.
Головною проблемою, яку проаналізував 15-й саміт
АСЕАНу, стало розширення і поглиблення взаємозв’язку,
взаємопроникнення як між самими країнами – членами
АСЕАН, так і між Асоціацією та її партнерами у форматах
АСЕАН плюс 3 і АСЕАН плюс 6. Розгляду цього питання
присвячено дві заяви саміту – Заява «Розширюючи взає-
мозв’язок, посилюючи народи» та Заява лідерів АСЕАНу
щодо асеанівського взаємозв’язку. У першій заяві визна-
чається, що міжрегіональний взаємозв’язок має слугувати
процвітанню країн – членів АСЕАН, забезпечувати впро-
вадження центральної ролі Асоціації в регіональній архі-
тектурі, сприяти розбудові Спільноти АСЕАН, яка є кон-
курентоспроможною й поглиблює свої взаємозв’язки із
Азіатсько-Тихоокеанським регіоном та всім світом, слугує
формуванню більш широкої співпраці в масштабах Східної
Азії. Центральними напрямами в забезпеченні асеановсь-
кого взаємозв’язку є розвиток транспортної інфраструк-
тури, високих технологій, комп’ютеризації, правової інфра-
структури [18]. Друга заява наголошувала на об’єктивній
необхідності для АСЕАН, через своє географічне положе-
ння, виконувати роль центру в транспортних, інформацій-
них та телекомунікаційних взаємозв’язках у масштабах
усієї Східної Азії [13].
Останній, 16-й саміт АСЕАНу відбувся в період, коли
завдяки успішній реалізації скоординованої антикризової
програми на шляху поглиблення інтеграційних процесів у
країнах – членах АСЕАН та їхніх партнерах у Східній Азії
розпочався період економічного піднесення. Тому голо-
вною темою цього саміту стало опрацювання заходів що-
до подальшого поглиблення економічної інтеграції як у
самому АСЕАНі, так і в межах усієї Східної Азії. У ключо-
вих документах саміту – Заяві «На шляху до Спільноти
АСЕАН: від бачення до дії» та Заяві лідерів АСЕАНу що-
до сталого піднесення та розвитку – були проаналізовані
основні підсумки розвитку процесів економічної інтеграції
в межах АСЕАН та всієї Східної Азії, накреслені нові за-
вдання на шляху повного виконання Дорожньої карти
розбудови Спільноти АСЕАН. Головний підсумок 16-го
саміту полягав у тому, що він став помітним кроком у
здійсненні колективних зусиль щодо розбудови до 2015 р.
Економічної Спільноти АСЕАН.
Починаючи з 1 січня 2010 року, почала діяти Зона
вільної торгівлі АСЕАН (ASEAN Free Trade Asia – AFTA).
Найбільш розвинені країни АСЕАНу – АСЕАН-6 – досягли
повної лібералізації 99,6% тарифів, а інші чотири країни –
Камбоджа, Лаос, Мн’яма та В’єтнам – скасували 98,8%
тарифів. Обсяг торгівлі між країнами АСЕАН у 2008 р. зріс
утричі порівняно із 2000 р. і сягнув $458 млрд. На початку
2010 р. набула чинності Угода АСЕАН про вільну торгівлю
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
40
ÅKÎÍÎ̲×ÍÈÉ ×ÀÑÎÏÈÑ-XXI 1-2’2011
ѲÒÎÂÅ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÎ ² ̲ÆÍÀÐÎÄͲ ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ²ÄÍÎÑÈÍÈ
з Китаєм та Південною Кореєю, а також Угода про вільну
торгівлю АСЕАН – Австралія – Нова Зеландія. Окрім того,
було введено в дію Угоду про торгівлю товарами між
АСЕАНом та Індією. Ці кроки стали основою формування
всеосяжної зони вільної торгівлі в рамках усієї Східної Азії.
Про успішний розвиток економічної інтеграції в рамках
Східноазіатського регіону свідчить факт, що частка
внутрішньої регіональної торгівлі в 1980–2006 рр. зросла
від 37 до 55 відсотків [14].
На період роботи 16-го саміту АСЕАН було підрахова-
но, що із 124 правових інструментів розбудови Еконо-
мічної Спільноти АСЕАН було введено у дію 91, що скла-
дає 73% усіх правових інструментів порівняно із 50% у
2002 р. [15, с. 14].
Висновки. Як уявляється, розробка оптимальної мо-
делі зовнішньоекономічного курсу України у Східно-
азіатському регіоні на сучасному етапі має належним чи-
ном врахувати нинішні особливості процесів економічної
інтеграції, використати їх на свою користь.
Передусім потрібно взяти до уваги, що сьогодні біль-
шість країн Східної Азії успішно долає нинішню глобальну
фінансово-економічну кризу, виступаючи локомотивами
піднесення світової економіки. Це означає, що східно-
азійські країни потребують більше продукції українських
товаровиробників, причому з широкого кола номенклату-
ри. Збільшення обсягів закупівлі української продукції мо-
же стати для нашої країни вагомим внеском у процес
стабілізації її економічного розвитку та мінімізації негатив-
них наслідків кризи.
Ключовими зовнішньоторговельними партнерами у
Східній Азії сьогодні є Китай, Індія, Південна Корея,
Японія, В’єтнам, Філіппіни, Таїланд та Індонезія. За під-
сумками першої половини 2009 року, країни Східної Азії
зберегли свої позиції в регіональному розрізі зовнішньо-
економічного балансу України: на них припадало 11,3% за-
гального обсягу товарів України за січень-липень 2009 р.,
за збереження позитивного сальдо, у понад 10 разів зріс
товарообіг України з Лаосом і М’янмою, на 105% – із
Філіппінами та на 14% – із В’єтнамом. Ушестеро збільшив-
ся український експорт до КНДР, на 154% – до Китаю, на
120% – до Малайзії, на 7% – до Республіки Корея; розпо-
чато постачання української продукції до Брунею Дарусса-
ламу [17].
На особливу увагу заслуговує опрацювання формату
та визначення головних напрямів нового етапу ук-
раїнсько-китайських відносин. При цьому слід врахувати
не лише рекордно швидкі темпи розвитку китайської
економіки, накопичення величезного запасу золотова-
лютних резервів, а й ту провідну роль Китаю, яку він
відіграє сьогодні в поглибленні процесів економічної інте-
грації у Східній Азії. Потрібно осмислити, які нові можли-
вості для виходу через Китай на ринки Східної Азії, зокре-
ма АСЕАНу, має для України створення зони вільної
торгівлі Китай – АСЕАН.
Перехід до якісно нового етапу взаємовигідних відно-
син з Китаєм потребує опрацювання комплексної держав-
ної концепції співпраці з цією державою Східної Азії з огля-
ду на потенціал обох країн, їх транзитні можливості. Все
це дозволить налагодити стратегічне партнерство між
двома державами.
Важливо також піднести на якісно новий рівень взає-
мовідносини України з Асоціацією країн Південно-Східної
Азії, яка й у складний період світової фінансово-економіч-
ної кризи підтвердила свою життєздатність та ефектив-
ність. Ідеться, насамперед, про підвищення рівня економі-
чного партнерства України не лише з кожною країною –
членом АСЕАН, а й із Асоціацією як цілісною та автоном-
ною структурою в регіональній архітектурі Східної Азії, що
має свої економічні інтереси і механізми.
У цьому контексті надзвичайно перспективною уяв-
ляється концентрація уваги на розробці та введенні в дію
Угоди про вільну торгівлю між Україною і АСЕАН, що доз-
волить створити необхідні інституційні умови якісного по-
глиблення їх економічного співробітництва.
Таким чином, значне посилення впливу Китаю на ди-
наміку розвитку регіональної архітектури у Східній Азії є
головною особливістю сучасного етапу економічної інтег-
рації у цьому регіоні. До того ж унаслідок останніх змін у
балансі впливу на зазначені процеси з боку провідних дер-
жав регіону відбувається посилення конкурентної бороть-
би між моделями та концепціями східноазійської інтеграції.
Ця боротьба відбиває інтереси головних претендентів на
економічне лідерство у регіоні.
Водночас АСЕАН спромоглася залишити за собою міс-
це центральної ланки в системі регіональної архітектури
Східної Азії, яка втримує рівновагу і баланс між головними
центрами політики й економіки в регіоні та продовжує за-
лишатися двигуном економічної інтеграції у Східній Азії.
Вищезазначені особливості сучасних процесів еконо-
мічної інтеграції в регіоні мають бути належним чином
взяті до уваги при опрацюванні й реалізації зовнішньоеко-
номічного курсу України в регіоні.
Література
1. Bower E. Z. China activities in Southeast Asia and Implications for
U. S. Interests. Statement before the US – China Economic and
Security Review Commission, February 4, 2010 // Center for
Strategic and International Studies. – http://csis.org/program/south-
east-asia-program
2. People’s Republic of China to Deepen Cooperation with ASEAN
on Several Fronts, Says Secretary General of ASEAN. ASEAN
Secretariat, March 24, 2010. – http://www. aseansec.org./
24430.htm
3. ASEAN secretary general to visit China. – www.xinhuanet.com
/…/c_13207232.htm
4. New era of China-ASEAN tie-up // China daily, 2009, December,
22.
5. East Asia to launch 120 bln crisis fund in March // The Guardian,
2009, December, 28.
6. Fuller T. Asian Leaders Focus on Freer Trade // The New York
Times, 2010, October, 26.
7. Japan’s New Commitment to Asia-Toward the Realization of an
East Asian Community. Address by H.E. Dr. Yukio Hatoyama Prime
Ministry of Japan, 2009, November 15. Singapore. Ministry of
Foreign Affairs of Japan. – http://www.mofa.go.jp/region/asia-
paci/address 0911.html
8. Chinese premier’s attendance at ASEAN – related meetings of
great significance: FM. – http://news.xinhuanet.com/English/2009-
1026/content_12325964.htm
9. Roadmap for an ASEAN Community 2009–2015. – Jakarta : The
ASEAN Secretariat, 2009, April. – 112 p.
10. Chairman statement of the 4-th Asia Summit Ch-am Hua Hin. –
Thailand, 2009, October, 25.
11. Chairman’s Statement of the 14-th ASEAN Summit «ASEAN
Charter for ASEAN Peoples» // Cha-am Hua Hin, 2009, February,
28.
12. Chairman’s Statement of the 15-th ASEAN Summit «Enchasing
Connectivity, Empowering Peoples» // Cha-am Hua Hin, 2009,
October, 23–25.
13. ASEAN Leader’s Statement on ASEAN Connectivity // Cha-am
Hua Hin, Thailand, 2009, October, 24.
14. Dasu Das S. ASEAN shows way to a single market // Business
Times, Deli, 2010, April, 21.
15. Charting Progress Towards Regional Economic Integration
ASEAN Economic Community Scorecard. – Jakarta : ASEAN
Secretariat Jakarta, 2010, March. – 18 p.
16. Гайдун Н. Нові виклики у співпраці України з Азіатсько-
Тихоокеанським регіоном / Н. Гайдук // Новий економіст. –
2009. – Вересень. – С. 38–39.
17. Відносини з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.
gov.ua/control/publish/article?art id=223271870
Стаття надійшла до редакції 10 листопада 2010 року
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32023 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-6220 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T09:59:59Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швед, Ю.В. 2012-04-06T09:42:37Z 2012-04-06T09:42:37Z 2011 Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні / Ю.В. Швед // Економiчний часопис-XXI. — 2011. — № 1-2. — С. 37-40. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1728-6220 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32023 339.924 (5-12) У статті проаналізовано основні особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазіатському регіоні, виявлено напрями їх впливу на зміни регіональної архітектури, сформульовано пропозиції щодо врахування сучасних інтеграційних процесів у Східній Азії при розробці та впровадженні зовнішньоекономічного курсу України в зазначеному регіоні. В статье проанализированы основные особенности современных процессов экономической интеграции в Восточноазиатском регионе, выявлены направления их влияния на изменения региональной архитектуры,сформулированы предложения об учете современных интеграционных процессов в Восточной Азии при разработке и реализации внешнеэкономического курса Украины в данном регионе. The main items of the article are the most important features of modern processes of economic integration in the East Asia region, also the directions of their future changes in regional architecture are shown, taking into account modern internationalization processes there are offers regarding providing and developing macroeconomic course of Ukraine in Asia-Pacific region. uk Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України Економiчний часопис-XXI Світове господарство і міжнародні економічні відносини Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні Некоторые особенности современных процессов экономической интеграции в Восточноазиатском регионе Some features of the modern processes of economic integration in Eastern-Asian region Some features of the modern processes of economic integration in Eastern-Asian region Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні Швед, Ю.В. Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| title | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні |
| title_alt | Некоторые особенности современных процессов экономической интеграции в Восточноазиатском регионе Some features of the modern processes of economic integration in Eastern-Asian region Some features of the modern processes of economic integration in Eastern-Asian region |
| title_full | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні |
| title_fullStr | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні |
| title_full_unstemmed | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні |
| title_short | Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазійському регіоні |
| title_sort | деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у східноазійському регіоні |
| topic | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Світове господарство і міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32023 |
| work_keys_str_mv | AT švedûv deâkíosoblivostísučasnihprocesívekonomíčnoííntegracííushídnoazíisʹkomuregíoní AT švedûv nekotoryeosobennostisovremennyhprocessovékonomičeskoiintegraciivvostočnoaziatskomregione AT švedûv somefeaturesofthemodernprocessesofeconomicintegrationineasternasianregion |