Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість
Стаття присвячена проблемі трансформації уявлень суспільства про історичну особистість в залежності від історичного періоду, в межах якого ці уявлення формуються та побутують, географії поширення цих уявлень (країни, континенти), а також від соціальної/професійної приналежності його представників на...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32064 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість / О. Ковалевська // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 225-234. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245555335135232 |
|---|---|
| author | Ковалевська, О. |
| author_facet | Ковалевська, О. |
| citation_txt | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість / О. Ковалевська // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 225-234. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Стаття присвячена проблемі трансформації уявлень суспільства про історичну особистість в залежності від історичного періоду, в межах якого ці уявлення формуються та побутують, географії поширення цих уявлень (країни, континенти), а також від соціальної/професійної приналежності його представників на прикладі уявлень про гетьмана Івана Мазепу.
Статья посвящена проблеме трансформации представлений общества об исторической личности в зависимости от исторического периода, в пределах которого эти представления формируются и бытуют, географии распространения этих представлений (страны, континенты), а также от социальной/профессиональной принадлежности его представителей на примере представлений о гетмане Иване Мазепе.
The article is sanctified to the problem of transformation of presentations of society about historical personality depending on a historical period within the limits of which these presentations are formed and exist, geography of distribution of these presentations (countries, continents), and also from social/professional belonging of his representatives on the example of ideas about a hetman Ivan Маzepa.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
22�
Краєзнавство 3 2010
Vіі
кУрйоЗні
трансформації
обраЗів
минУлоГо
в Уявленні
сьоГодення
22�
уДк 93/94:7.041.2:[Мазепа]
Ольга Ковалевська (м. Київ)
Що таке “маЗеПа”: часова та Просторова
трансформація Уявлень Про історичнУ особистість
Стаття присвячена проблемі трансформації уявлень суспільства про історичну осо-
бистість в залежності від історичного періоду, в межах якого ці уявлення формуються та по-
бутують, географії поширення цих уявлень (країни, континенти), а також від соціальної/
професійної приналежності його представників на прикладі уявлень про гетьмана Івана Ма-
зепу.
Ключові слова: Мазепа, історична постать, літературний персонаж, уявлення, трансфор-
маційні ланцюги.
Для пересічного українця, що мешкає в ук-
раїні на початку ХХІ ст., незалежно від його
політичних уподобань чи закарбованих з часів
навчання у середній школі історичних знань,
Мазепа — це історичний діяч кінця XVII —
початку XVIII ст., який, будучи гетьманом
війська Запорозького (1687–1709 рр.), певний
час вірно служив московському цареві Пет-
ру І, а згодом, під час великої Північної війни
(1700–1721 рр.) перейшов на бік шведського
короля карла ХІІ. Далі починається розши-
рення кола біографічних даних, хронологічно-
го переліку подій, що розгорталися довкола
цієї постаті, її заслуг або помилок, візуального
ряду, що мав би відтворювати зовнішній виг-
ляд цього історичного діяча, та численні інтер-
претації усього вище переліченого, але сут-
ність залишається незмінною — завжди йдеть-
ся про реальну історичну постать.
Натомість ситуація може почати змінюва-
тися, як тільки тестове запитання “хто або що
таке “Мазепа”, буде поставлене фахівцям різ-
них галузей гуманітарних знань. у варіантах
відповідей можемо знайти: Мазепа — це ім’я
літературного персонажа; титульна назва що-
найменше 60 поетичних та прозових творів,
написаних 8 мовами світу; це назви опери,
симфоній, етюдів, кантати; це предмет
натхнення багатьох художників, які відобра-
зили його у численних творах романтичного,
історичного та побутового живопису; це ім’я
героя театральних п’єс та кінострічок, створе-
них протягом ХІХ–ХХ ст., а також централь-
ний персонаж гіподрам, тобто циркових кін-
них вистав із застосуванням численних трю-
ків; нарешті — це персонаж не чоловічої, а
жіночої статі.
Ще цікавішою ситуація стає, коли до
участі в нашому “опитуванні” долучаються
представники різних країн, розташованих на
різних континентах, а також люди, що меш-
кали/мешкають у різні історичні епохи.
отже, якби ми мандрували Європою XVII–
XVIII ст., то у різних країнах та у різний час
могли б дістати відмінну інформацію про Ма-
зепу, але в кожному разі йшлося б про реаль-
ну людину. Так, наприклад, у 1660-х роках в
межах речі Посполитої Ян Мазепа — це сприт-
ний юнак, паж польського короля Яна кази-
мира, натомість вже у 1680-х роках — це вже
примітна постать в оточенні українського
гетьмана І. Самойловича, хоча, як влучно вис-
ловився Т. Мацьків, він ще залишався для Єв-
ропи “Homo novus”1 і його ім’я інколи вини-
кало в європейській пресі лише у зв’язку з
традиційним зацікавленням австрії “турець-
ким питанням”, зокрема участю Московщини
у війні з кримським ханством, організацією
кримських походів 1687–1689 рр. та участю у
них українських козаків гетьмана І. Самойло-
вича, а згодом самого І. Мазепи.
На шпальтах німецьких періодичних ви-
дань ім’я І. Мазепи, як козацького гетьмана,
частіше почало з’являтися внаслідок виборів
саксонського курфюрста августа ІІ на короля
речі Посполитої (1697 р.). Головними допису-
вачами німецьких часописів у той час були
німці, які перебували на службі у московсько-
го царя чи українського гетьмана. Зокрема,
“комендантом Білої Церкви довгі роки був ні-
мецький полковник раппе, якого 1680 р. за-
ступив полковник Ґребен”2, а на службі у
гетьмана І. Мазепи довгі роки перебував вій-
ськовий інженер Фрідріх фон кенінґсек, із
Саксонії, який обіймав посаду осавула арти-
лерії і брав участь в обороні Батурина 1708 р.
Щодо французьких джерел, то вони у цей
час містять чимало хибної інформації, чуток,
22�
Краєзнавство 3 2010
неперевірених відомостей, навіть помилки у
написанні його прізвища — “Муссапа”3, але у
головному вони залишалися солідарними —
вони інформували читаючу публіку про реаль-
ну особистість, яка була обрана українськими
козаками гетьманом.
На початку XVIII ст. інтерес до цієї постаті
зріс ще більше у зв’язку з подіями великої
Північної війни. Саме в цей час, наприкінці
1704 р. гетьмана І. Мазепу у Батурині відвідав
відомий французький дипломат жан Балюз,
який залишив одну з найкращих його харак-
теристик та опис зовнішності цього діяча:
“володар Мазепа вже поважного віку, на яки-
хось десять літ старший від мене. вигляд у
нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі,
як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло
німецького рейтара, й їздець із нього знамени-
тий”4. Перехід І. Мазепи з-під протекторату
Петра І на бік карла ХІІ підсилив зацікавлен-
ня Європи цією постаттю, хоча і призвів до по-
яви розбіжностей в оцінках його вчинків.
Смерть гетьмана І. Мазепи (1709) та закінчен-
ня великої Північної війни (1721) призвели
до певної втрати інтересу до цього персонажу,
який зі шпальт преси та категорії “герой дня”,
перекочував до спогадів та історичних праць5,
приєднавшись в такий спосіб до когорти “ге-
роїв учорашнього дня” або “суб’єктів дослід-
ження”.
кінець XVIII ст. ознаменувався для Європи
великою французькою революцією (1789–
1794), яка на довгі десятиліття в людській
уяві закарбувалася як “великий історичний
розрив” і навіть набула форми та статусу мо-
дерного міфу. “впродовж ХІХ ст., — як зазна-
чив Пол коннертон, — вся традиція осмислен-
ня історії на Європейському континенті ози-
рається назад, до моменту цієї революції,
коли смисл революції як такої трансформу-
вався з розуміння її як циклічного руху в при-
хід чогось абсолютно нового”6. Європа ХІХ ст.
постійно чекала на новий революційний ви-
бух, але його не сталося. Натомість накопиче-
на в суспільстві енергія “вибухнула” новим
ідейно-художнім напрямом європейської
культури. Цей напрям, особливе світобачення
та художня манера отримали назву роман-
тизм, хронологічно охопивши кінець XVIII —
XIX ст. (більш виразні та окреслені хроноло-
гічні межі можна визначити лише в стосунку
до конкретної країни). він став відображен-
ням розчарування суспільства у філософії
Просвітництва, результатом рефлексії над ра-
ціоналізмом та механіцизмом естетики класи-
цизму. Для цього напряму характерною була
загострена увага до внутрішнього, духовного
світу людини. романтизм розкривав небачену
раніше програму і ставив проблеми значно
масштабніші за своєю гуманістично-соціаль-
ною суттю, ніж це було протягом попередньо-
го часу. романтиків цікавила не звичайна лю-
дина, а виняткові характери у надзвичайних
обставинах. романтичний герой повинен був
переживати бурхливі почуття, всесвітню жа-
лобу, прагнути досконалості та мріяти про не-
досяжне. основою формування романтичного
ідеалу в творах цього напряму була духовно-
творча свобода особистості, культ сильних
пристрастей та поривів, зацікавлення націо-
нальною культурою і фольклором. Через це
романтики не шукали прототипів для своїх
творів в античності, як це було раніше. Завдя-
ки їм знову заговорили герої народних легенд,
епосів та історичних пісень, борці за волю, чиї
імена були овіяні славою7.
Саме за таких обставин на “світ Божий”
було витягнуто не поодинокі звістки про
гетьмана І. Мазепу зі шпальт сучасної йому
європейської преси, спогади каролінгських
вояків чи мемуари дипломатів, а легенду про
юнака Мазепу в інтерпретації Я. Х. Пассека8.
Цей польський мемуарист, який був сучасни-
ком І. Мазепи, вміло використав відомий ан-
тичний міфічно-літературний сюжет про по-
карання за подружню зраду (йдеться про Фед-
ру та Іполита), але у прив’язці до інших
обставин та територій. використання мемуа-
ристом прізвища реальної історичної особи —
пана Фальбовського, з дружиною якого Мазе-
па нібито мав роман, а також місцевості, де
відбувалися події (волинь), надало тексту
Я. Х. Пассека правдивості та призвело до по-
ширення цієї історії як реального факту з
життя Мазепи — вже відомого на той час полі-
тичного діяча. Зокрема, ці відомості переповів
у своїх спогадах інший польський мемуа-
рист — Еразм отвиновський, потім поширив
по всій Європі вольтер, описавши цю любовну
пригоду Мазепи в книзі про карла ХІІ. Саме
завдяки цим письменникам образ реальної іс-
торичної особи — Івана Мазепи почав перетво-
рюватися на лірично-романтичний образ ге-
роя численних літературних та живописних
творів доби романтизму і поширюватися Євро-
пою. однак при цьому не можна твердити, що
любовна пригода була цілком вигадана. Скорі-
ше за все, вигаданою була лише та її частина,
22�
де йшлося про спосіб покарання, в той час як
сама пригода, очевидно, мала місце і чутки
про неї доходили не лише до Я. Х. Пассека,
але й до Станіслава лещинського, якому дове-
лося деякий час перебувати на польському
престолі, і до декого зі шведських офіцерів ар-
мії карла ХІІ, через яких згодом продовжува-
ли “мандрувати” Європою9.
Найбільшої популярності легендарний об-
раз Мазепи набув після появи поеми
Дж. Г. Байрона (1818). Цікаво, що як весь
байронівський твір в цілому, так й окремі його
сюжети чи навіть рядки, спровокували не
лише появу чергових літературних, живопис-
них, скульптурних, театральних чи кіноше-
деврів, але й появу конкретних предметів ма-
теріальної культури, в назвах яких ім’я Мазе-
пи мало однозначну асоціативну прив’язку до
відповідного персонажа романтичного твору,
а не до реальної історичної постаті.
Так, наприклад, саме під впливом бай-
ронівської поеми у складі британського флоту
на початку 1840-х років з’явився корабель під
назвою “Мазеппа”, одним з перших завдань
якого стала рятувальна операція. 1842 р. це
судно під командуванням капітана Сі Джі
като здійснило рейд з порту Натал до затоки
Делагоа з метою порятунку британського гар-
нізону, який був оточений бурами (у поемі
Байрона таку “рятувальну” функцію щодо
шведського короля виконував саме гетьман
Мазепа). Прагнучи виконати завдання і ске-
ровуючи судно до бухти, капітан “Мазеппи”
помилився (або насправді не знав фарватеру)
та сів на мілину. Місцева легенда говорить,
що залишки цього корабля поховані під піща-
ними дюнами на південноафриканському уз-
бережжі, яке нині називається “Мазеппа
Бей”10. водночас вдалося відшукати відомості,
що протягом 1851 р. корабель під назвою —
“Мазеппа” (Mazeppa) здійснив кілька рейдів
під командуванням двох різних капітанів: з
Яви до порту аделаїди, а за тиждень, з того ж
порту до Гобард-тауна з капітаном Боггісом,
ще за кілька місяців прослідував тим же кур-
сом — з капітаном Маршем. усі рейди були
пасажирськими, за винятком останнього відо-
мого нам — від 24 жовтня 1851 р., який було
здійснено з Сінгапуру до аделаїди без пасажи-
рів на борту.
Трансформаційний ланцюжок на цьому не
обірвався. океанська затока, до якої прямував
корабель “Мазеппа” у 1842 р., з часом дістав
назву “Мазеппа” (Mazeppa Bay), а ще пізніше
там з’явився готель — “Mazeppa Bay Hotel”. До
сучасних власників, які позиціонували його
як місце для родинного відпочинку, готель пе-
рейшов у 1995 р. в основному готель приваб-
лює своїх клієнтів рибалкою на білих акул на
дикому узбережжі Східної капської провінції,
що розташована у Південній африці11.
любов до героя поеми Байрона “Мазепа”
зумовила появу міста з однойменною на-
звою — Мазеппа (Mazeppa). За однією з версій,
таку назву містечку, заснованому 1854 р. у
штаті Міннесота (СШа) Гамлетом Фордом та
його сином орвиллом Фордом, дав запроше-
ний на святкування дня міста Іра о. Сілі, який
взяв його зі свого улюбленого твору Байрона12.
Зберігся цікавий тогочасний опис цього посе-
лення: “Містечко це не лише важливе для суд-
ноплавства, але й вигідне тим, що недалеко
знаходиться велика гребля, яка забезпечує
місто рочестер електроенергією. Там достатня
кількість церков, система освіти є доброю.
Містечко чудово продумане, бізнес має послі-
довний характер, велика кількість чудових
будинків. Тінь дерев та прогулянки додають
затишку цій гарній місцевості. Є два банки та
добрі газети. основні промислові центри міс-
течка: млин, який належить містечку, масло-
завод та цех з обробки дерева й металу. у міс-
течку є доволі гарний лісопарк, прикрашений
кущами та квітами”13. Нині місто Мазеппа
розташовано в окрузі уабаша (штат Міннесо-
та), вздовж північної розвилини річки Зумб-
ри. За переписом 2008 р. населення міста ста-
новило 771 людину, які етнічно є німцями,
ірландцями та афроамериканцями. відтак
інша версія походження назви міста, тобто на
честь українського гетьмана Івана Мазепи, на-
дана переселенцями з українських земель,
може бути піддана сумніву14. До речі, у цьому
сучасному американському містечку існує ще
дві визначні пам’ятки, в назвах яких присут-
нє слово “Мазепа” (Mazeppa) — це старий,
створений на межі століть, а нині пішохідний
міст, та головна магістраль міста — новий
міст, що розташований трохи вище за течією
від свого попередника.
образи байронівської поеми, особливо об-
раз юнака, прив’язаного до крупу коня, зумо-
вив, як вже говорилося, появу численних
творів живопису, які відображали саме цей
момент, описаний в поемі, а також численних
творів декоративно-ужиткового мистецтва.
Найбільш відомими з них є мініатюрні стату-
етки, табакерка та курильна трубка.
22�
Краєзнавство 3 2010
Серед доволі дивних трансформацій сенсу
не лише імені реальної історичної постаті, але
й літературного персонажа, є поява речей чи
матеріальних об’єктів, які жодним чином не
пов’язані ані з першим, ані з другим, або цей
зв’язок є дуже примарним, опосередкованим.
Зокрема, ще у ХІХ ст. в якомусь з американсь-
ких міст існував ресторан “Мазепа”, а також
була зареєстрована торгова марка “Mazeppa
Milk”, власники якої займалися продажем мо-
лочної продукції. відповідно вже на початку
ХХІ ст., у 2009 році на квітковому ринку світу
з’явився новий вид аспарагусів, який дістав
від селекціонерів назву “Мазепа” (Asparagus
Mazeppa), а на одному з американських ранчо,
яке спеціалізується на вирощуванні породис-
тих коней, з’явився красень-скакун з анало-
гічною кличкою. До речі, в даному випадку це
не є дивним, бо та увага, яку приділив Байрон
у своєму творі цим красивим, спритним і вод-
ночас граціозним та вірним тваринам, варта
була того, аби хоча б один з представників
“кінського племені” її отримав. Достатньо пе-
речитати байронівські рядки та подивитися
на згаданого скакуна, щоб зрозуміти їхню пев-
ну тотожність:
Це був шляхетний кінь –
На україні виріс він.
Прудкі, мов ті думки, були
у нього ноги… Дикий звір,
Мов серна лісових узгірь,
Не знав вуздечки, ні стремен,
в неволі був один лиш день;
він їжив гриву, і хропів,
І рвавсь, і сіпавсь мов скажений…
Не менш оригінальним явищем можна вва-
жати існування одного з основних кольорів,
які використовує компанія Фольксваген
(Volkswagen) для своїх автомобілів, що дістав
назву “Мазепа Грей металік” (Mazeppa Grey
metallic), а також існування моделі бейсболок
під назвою “Mazeppa brain string”. Зрозуміти
появу назви кольору для автомобілів чи мо-
делі головного убору у даному випадку склад-
но, смислове навантаження обох об’єктів за-
лишається мало зрозумілим.
водночас існують трансформаційні лан-
цюжки, які на перший погляд теж вигляда-
ють доволі дивно, але при глибшому дослід-
женні виявляються цілком адекватними.
Зокрема в американській культурі на сьогодні
абсолютно виразний та сталий зміст мають гі-
подрами (циркові номери), гімнастичні/акро-
батичні танці і навіть телешоу під назвою
“Мазепа”. у цьому соціокультурному середо-
вищі не є дивним чи аномальним, що “Мазе-
па” може бути жінкою (персонажем жіночої
статі) або негром (афроамериканцем).
в основі вищезгаданих смислових транс-
формацій були ті ж самі байронівські сюжети
та цілком пізнаваний образ юнака,
прив’язаного до коня. Цей образ збуджував
уяву, змушував повірити у щасливі подарун-
ки долі, коли приречена на смерть молода лю-
дина могла піднятися до найвищих сходинок
соціальної драбини, стати гетьманом, провід-
ником великого народу. однак все частіше
цей образ втрачав свій зв’язок зі своїм реаль-
ним прототипом і з ним почали відбуватися
несподівані перетворення. одним з прикладів
такої метаморфози стала публікація філадель-
фійським видавництвом Турнера й Фішера іс-
торії Мазепи у вигляді невеличкої книжечки
з ілюстраціями. книжка призначалася дітям і
називалася “Мазепа і дикий кінь”. Так ім’я
українського гетьмана перетворилося на ім’я
звичайного казкового героя, якого абсолютно
нічого вже не пов’язувало з прототипом. До
речі, популярність образу Мазепи у американ-
ців була викликана певною асоціацією, яка
виникала у них між образом Мазепи та обра-
зом Саймона Батлера, першопоселенця штату
кентукі, якого взяли у полон аборигени й по-
карали так само, як поляки Мазепу15. амери-
канська, а згодом й англійська публіка просто
захоплювалась різноманітними і численними
гіпподрамами про Мазепу, де головний сенс
вистави полягав у яскравому шоу, головний
герой якого мав продемонструвати віртуозну
їзду на коні, поєднану із незвичними і небез-
печними трюками. Популярність цих вистав в
америці й англії настільки вихолостила зміст
навіть легендарного сюжету, що в Європі, зок-
рема у Франції, легенда про Мазепу поступово
почала набувати комічного змісту. Так, у
1857 р. л. арно запропонував паризькій пуб-
ліці історію Мазепи у пантомімі під назвою
“Мазепа, або українські бунтівники”. Мазепа
у цьому творі був представлений як комічний
персонаж, покараний за любовну пригоду із
графинею Терезою лядовською. Ставши
гетьманом, головний герой помстився колиш-
ньому супернику і здобув кохану.
На початку 60-х рр. ХІХ ст. відбувся черго-
вий сплеск популярності образу Мазепи, який
на цей раз був пов’язаний із зовсім несподіва-
ним його трактуванням, а саме — Мазепа став
жінкою (!). Ця ідея прийшла в голову амери-
22�
канському імпресаріо Джону Сміту, який за-
пропонував виконання цієї ролі акторці та по-
етесі аді Ісаакс Менкен (1835–1868). Дебют
жіночого варіанту “Мазепи” відбувся 7 червня
1861 у Грін Стріт театрі. Шалений успіх п’єси
був зумовлений одразу кількома факторами.
По-перше, це було захоплююче видовище з
гарною і напівоголеною жінкою, що віддана у
цілковиту владу дикого коня, де кожен невда-
лий рух міг закінчитися смертю або каліц-
твом. По-друге, уміння їздити верхи дуже ці-
нувалося в америці того часу, тому вправність
та хоробрість акторки збуджували найрізно-
манітніші почуття глядачів і примушували їх
йти на виставу ще й ще раз. Таким чином, вже
у другій половині ХІХ ст. ім’я Мазепи стійко
асоціювалося або з “дикими конем Татарії”,
або з роллю міс Менкен. До речі, європейська
преса ставилася до цієї постановки досить не-
однозначно. у відгуках критиків можна було
зустріти як відверте захоплення на взірець
того, що “актрисі найбільше пасує відсутність
одежі”, так і цілковите засудження: “Це віщує
катастрофу для англійського суспільства,
коли доводиться нотувати, що театр був пере-
повнений до задухи… натовпом добре одягну-
тих людей, з яких, очевидно, велика кількість
зібралася в надії задовольнити свій похітли-
вий смак і позаглядати на наготу, що пересту-
пає межі всякої пристойності. … вистава така
недолуга, що гіршої бути не може”16.
однак у погоні за глядацькою увагою та ін-
тересом американські драмороби переверши-
ли самі себе, коли на театральній сцені
з’явився “кінний жарт” к. вайта “Мазеппа”,
виданий у Нью-йорку в серії “Ефіопська дра-
ма”17. За сюжетом усі дійові особи були негра-
ми (!). крім зовнішнього колориту цієї поста-
новки, вражала й мова діалогів персонажів:
“Постривайте, ви, джерські негри!” або “Я
вчеплюся обома руками за цю дику яблуньку,
триматимусь за неї, поки не дам дуба і до ос-
танньої краплі крові боронитиму її. Ми чхає-
мо на вас!”18
Продовженням цих метаморфоз стала по-
ява на початку 1970-х років у місті Талса
(штат оклахома, СШа) телешоу “Мазеппа”,
автором та ведучим якого був Джон вулі
(псевдонім “Доктор Мазеппа Помпазойді” (Dr
Mazeppa Pompazoidi). Протягом трьох років
(до літа 1973 р.) це гумористичне шоу було на-
стільки популярним, що не сходило з перших
сходинок національних чартів. Частина його
сюжетів перейшла у розряд народних анек-
дотів чи набула характеру міфів, байок. усі
програми йшли у прямому ефірі, і тому їхніх
записів майже не збереглося. Те, що вдалося
зберегти, нині записано на CD-диски та їх на-
віть можна купити. усі учасники та глядачі
цього шоу ще й сьогодні згадують його з пев-
ною ностальгією.
аналогічним шоу донині залишають чис-
ленні акробатичні або гімнастичні етюди чи
танці, які традиційно називаються “Мазеп-
па”, які є продовженням популярних гіпод-
рам ХІХ ст. жодного стосунку до реальної іс-
торичної постаті чи навіть його однойменного
літературного героя такі шоу не мають, нато-
мість є певним, соціокультурним маркером
американського суспільства.
Ситуація, яку ми маємо зі зміною уявлень/
сенсів, їх трансформацією щодо тлумачення
хто/що такий/таке “Мазепа”, не є унікаль-
ною. Достатньо пригадати, що наполеон (На-
полеон Бонапарт) (1769–1821) це не лише бри-
гадний генерал, командуючий армією, пер-
ший консул, французький імператор
(1804–14), король Італії (1805), але й одной-
менний торт, який був вигаданий одним мос-
ковським кондитером напередодні святкуван-
ня 100-річчя перемоги у вітчизняній війні
1812 р. (за іншою версією назва торта
пов’язана з містом Неаполем). а наполеон ііі
(луи Наполеон Бонапарт) (1808–1873) — це
не лише французький імператор (1852–1870),
племінник Наполеона І, але й марка коньяків,
яка з’явилася у Франції наприкінці ХІХ ст.
після відновлення виноградників, майже зни-
щених філоксерою. Тоді ще можна було зуст-
ріти коньяки, виготовлені з винограду часів
правління імператора. Саме таким, старим ко-
ньякам й дали його ім’я.
Не менш цікаво, що Шарль де Голль
(Gaulle) (1890–1970) — це не лише прем’єр-
міністр Франції (1958), засновник патріотич-
них рухів “Свободная Франция” і “Сражаю-
щаяся Франция”, президент Франції протя-
гом 1959–1969 рр., але й міжнародний аеро-
порт руасси-Шарль-де-Голль (Aeropot
Paris-Charles-de-Gaulle), який розташований
на відстані 25 км від Парижа, якщо їхати у
північно-східному напрямку. Цей аеропорт
був спроектований Полем андрьо та відкри-
тий 8 березня 1974 р.
Нарешті, не менш оригінальним є те, що
фридерик Шопен (Chopin) (1810–1849) — це
не лише всесвітньо відомий композитор та
піаніст польського походження, автор 17
230
Краєзнавство 3 2010
вальсів, 60 мазурок, 2 фортепіанних концер-
тів, 16 полонезів та багатьох інших творів, але
й кратер на поверхні Меркурія; планетоїда з
групи астероїдів, яка обертається довкола
Сонця за 5 років, 194 дні та 20 годин; стале-
вий бриг, збудований згідно з проектом Зиг-
мунта Хореня та спущений на воду у 1990 р.,
а також всесвітньо відома фірмова класична
горілка (цікаво, що до 200-річчя з дня народ-
ження композитора горілку “Шопен” було
розлито у найбільшу у світі пляшку ємкістю
200 літрів і представлено на міжнародному
фестивалі у Санта-Барбарі). відповідно Шо-
пен-парк (Chopin Park) — це один з парків
розваг у Чикаго, закладений у 1930-х роках.
його відвідувачі можуть скористатися з фут-
больних полів, кортів, басейнів. у парку та-
кож проводяться лекції, позашкільні заняття,
тут можна навіть навчитися грі на гітарі (зна-
ходиться у центрі польської дільниці міста,
звідки й походить його назва). відоме фор-
тепіано Шопена (Fortenian Chopina) — це не
музичний інструмент, а скульптура-фонтан,
який стоїть на краковських Плантах (проект
авторства Марії Яреми виграв конкурс на
пам’ятник композитору ще у 1949 р., але вста-
новлений був лише у 2009 р.); а прелюдія
Шопена (Preludium Chopina) — це не музич-
ний твір, а назва нової лілієподібної відміни
тюльпана, яка з’явилася на світ завдяки
20-літній праці голландського селекціонера
Яна лігарта.
враховуючи все вищеописане, логічно ви-
никає запитання, чому, з яких причин відбу-
ваються подібні трансформації уявлень/
смислів; чи можна їх уникнути; чи означає
поява нового смислу обов’язкову втрату попе-
реднього/первісного?
Слід розуміти, що ми маємо справу з
кількома трансформаційними ланцюгами.
Перший виглядає так: Мазепа (як реальна іс-
торична постать) — нащадки Мазепи (уявні/
реальні; імовірні/міфічні). в україні на сьо-
годні існує значна кількість людей, які є
носіями прізвища “Мазепа”. Географічно вони
в основному локалізовані на волині та на Чер-
нігівщині. Існує міжнародна організація “ро-
дина Мазеп” (голова — Ігор Мазепа), члени
якої усвідомлюють відсутність спорідненості з
Іваном Мазепою, але стверджують імовірність
походження від спільного кореня. Натомість,
існують деякі носії даного прізвища, які пере-
конані, що є прямими нащадками гетьмана
україни (що суперечить документально під-
твердженій інформації про те, що гетьман
І. Мазепа не мав прямих нащадків) і широко
популяризують цю інформацію усіма доступ-
ними їм засобами. водночас в певних колах
існує переконання, що прямий нащадок все-
таки був. Ним вважають князя леона Богуна
Мазепу фон разумовського, більш відомого як
Яків Макогон19, який вважався персоною № 1,
що активно фінансувала оуН Є. коновальця.
у даному випадку формуванню уявлення
суспільства про справжню історичну осо-
бистість (як суб’єктивному, так й
об’єктивному) сприяють історіографія, ху-
дожня література (реалістичного та історич-
ного характеру), мистецтво. окрім того, певну
роль відіграють так звані церемонії вшануван-
ня пам’яті20, якими в нашому випадку є захо-
ди по відзначенню певних дат (день народжен-
ня, день обрання на гетьмана, день смерті),
увічнення пам’яті через найменування вули-
ць, навчальних закладів, військових форму-
вань, встановлення пам’ятників, проведення
конференцій, творчих вечорів, започаткуван-
ня іменних фестивалів тощо.
Другий трансформаційний ланцюжок є
більш складним та має різновиди: Мазепа (як
художній персонаж в літературі, живописі,
музиці, декоративно-ужитковому мистецтві
тощо) — “корабель — затока — готель”; “міс-
то — міст” або “літературний твір — циркова
вистава (гіподрама) — акробатичні/гімнас-
тичні етюди — віртуозні трюки (досконалі
рухи тіла) — телешоу (спритність/винахід-
ливість розуму, віртуозний гумор)” тощо. в
даному випадку в процесі трансляції знання/
культурних цінностей від покоління до по-
коління (час) або з Європейського континенту
до американського (чи навпаки) (простір) від-
булася його/її трансформація з огляду на змі-
нені зовнішні обставини, місцеве культурне
підґрунтя та інші чинники. Це нормальний
процес. Для розуміння функціонування змі-
нених образів та їхніх смислів/значень необ-
хідно лише дошукатися витоків, знайти пер-
шоджерело, прототип, взірець.
Третій трансформаційний ланцюг, який іс-
нує у вигляді окремих ланок, як наприклад:
“… — ресторан”, “… — торгівельна марка”,
“…— назва рослини”, “…— кличка тварини”,
“… — колір авто”, “… — модель бейсболки” та
інші, є варіантом другого трансформаційного
ланцюга, але у деформованому вигляді. вони
явно мають втрачені попередні/ первісні лан-
ки, що впливає на їхній зміст і унеможливлює
231
232
Краєзнавство 3 2010
233
розуміння логіки виникнення нового уявлен-
ня/смислу.
Формуванню другого та третього варіантів
трансформаційних ланцюгів сприяли не
об’єктивні факти, а суб’єктивні за визначен-
ням продукти людської уяви, тобто твори
мистецтва. Належачи до сфери ірраціонально-
го, вони легше піддавалися інтерпретаціям,
що й зумовило появу такої значної кількості
нових уявлень/смислів.
розуміння процесу трансформації смислів
відомих імен, понять, явищ у часі та просторі
є на сьогодні дуже важливим, бо сприяє адек-
ватності міжособистісних та міждержавних
контактів в умовах глобалізації та мульти-
культуралізму. крім того, воно зменшує ри-
зик імовірних спекуляцій, відомих своїми не-
гативними наслідками у сферах історичного
знання, колективної пам’яті, суспільної сві-
домості тощо.
джерела та література
1 Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в захід-
ноєвропейських джерелах 1687–1709. —
київ; Полтава, 1995. — С. 48
2 Там само. — С. 47.
3 Там само. — С. 101.
4 Іван Мазепа. — к.: веселка, 1992. —
С. 76.
5 Voltaire, Histoire de Charles XII, Rouen,
1731; Adlerfelt G. Histoire militaire de
Charles XII. Roi de Suede, Amsterdam,
1740, 4 Vols ets.
6 Коннертон П. Як суспільства
пам’ятають. — к.: Ніка-Центр, 2004. —
С. 22.
7 Ковалевська О. “легенда про Мазепу”: ви-
токи, сутність, наслідки // Гетьман. — к.:
Темпора. — Т. 2., 2009. — С. 227.
8 Там само. — С. 226.
9 Там само. — С. 226–227.
10 http: // www. mazeppabay. co. za/
11 Там само.
12 http://www.mazeppamn.org
13 Там само.
14 Ковалевська О. Іван Мазепа у запитаннях
та відповідях. — к.: Темпора, 2008. —
С. 178.
15 Кебузинська К. “Mazeppa” Марі де Гран-
валь на французькій оперній сцені // від-
критий архів. Щорічник матеріалів та до-
сліджень з історії модерної української
культури. — Т.1. — к.: критика, 2004. —
С. 250.
16 Рудницький Л. Мазепа на американській
сцені // всесвіт. — 1994. — № 9. — С. 153.
17 Там само. — С. 154.
18 Там само.
19 леон Богун Мазепа фон разумовський (Яків
Макагон) — народився 27 вересня 1880 р.
відповідно до форми 630а Іміграційної
служби Міністерства праці СШа прибув з
Гамбурга (Німеччина) до Нью-йорка
(СШа). Імовірно, служив другим лейтенан-
том вМС СШа. Похований на меморіально-
му кладовищі в арлінгтоні (СШа).
20 Коннертон П. Як суспільства пам’ята-
ють. — к.: Ніка-Центр, 2004. — С. 70–113.
ольга ковалевская
что такое “мазепа”: временная и пространственная трансформация представлений
общества об исторической личности
Статья посвящена проблеме трансформации представлений общества об исторической
личности в зависимости от исторического периода, в пределах которого эти представления
формируются и бытуют, географии распостранения этих представлений (страны, конти-
ненты), а также от социальной/профессиональной принадлежности его представителей на
примере представлений о гетмане Иване Мазепе.
Ключевые слова: Мазепа, историческая личность, литературный персонаж, представле-
ния, трансформационные цепочки.
23�
Краєзнавство 3 2010
Olga Kovalevska
That such “маzepa”: sentinel and spatial transformation of presentations
of society about historical personality
The article is sanctified to the problem of transformation of presentations of society about
historical personality depending on a historical period within the limits of which these presentations
are formed and exist, geography of distribution of these presentations (countries, continents), and
also from social/professional belonging of his representatives on the example of ideas about a hetman
Ivan Маzepa.
Key words: Mazeppa, a historical personality, a literary character, representation, transformation
of the chain.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32064 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:15Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковалевська, О. 2012-04-07T19:38:11Z 2012-04-07T19:38:11Z 2010 Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість / О. Ковалевська // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 225-234. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32064 93/94:7.041.2:[Мазепа] Стаття присвячена проблемі трансформації уявлень суспільства про історичну особистість в залежності від історичного періоду, в межах якого ці уявлення формуються та побутують, географії поширення цих уявлень (країни, континенти), а також від соціальної/професійної приналежності його представників на прикладі уявлень про гетьмана Івана Мазепу. Статья посвящена проблеме трансформации представлений общества об исторической личности в зависимости от исторического периода, в пределах которого эти представления формируются и бытуют, географии распространения этих представлений (страны, континенты), а также от социальной/профессиональной принадлежности его представителей на примере представлений о гетмане Иване Мазепе. The article is sanctified to the problem of transformation of presentations of society about historical personality depending on a historical period within the limits of which these presentations are formed and exist, geography of distribution of these presentations (countries, continents), and also from social/professional belonging of his representatives on the example of ideas about a hetman Ivan Маzepa. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Курйозні трансформації образів минулого в уявленні сьогодення Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість Что такое “Мазепа”: временная и пространственная трансформация представлений общества об исторической личности That such “Маzepa”: sentinel and spatial transformation of presentations of society about historical personality Article published earlier |
| spellingShingle | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість Ковалевська, О. Курйозні трансформації образів минулого в уявленні сьогодення |
| title | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| title_alt | Что такое “Мазепа”: временная и пространственная трансформация представлений общества об исторической личности That such “Маzepa”: sentinel and spatial transformation of presentations of society about historical personality |
| title_full | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| title_fullStr | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| title_full_unstemmed | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| title_short | Що таке “Мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| title_sort | що таке “мазепа”: часова та просторова трансформація уявлень про історичну особистість |
| topic | Курйозні трансформації образів минулого в уявленні сьогодення |
| topic_facet | Курйозні трансформації образів минулого в уявленні сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32064 |
| work_keys_str_mv | AT kovalevsʹkao ŝotakemazepačasovataprostorovatransformacíâuâvlenʹproístoričnuosobistístʹ AT kovalevsʹkao čtotakoemazepavremennaâiprostranstvennaâtransformaciâpredstavleniiobŝestvaobistoričeskoiličnosti AT kovalevsʹkao thatsuchmazepasentinelandspatialtransformationofpresentationsofsocietyabouthistoricalpersonality |