Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст.
У статті зроблена спроба проаналізувати функціонування інститутів родини і шлюбу в середовищі парафіяльних священиків на основі сповідних розписів. В статье сделана попытка проанализировать функционирование институтов семьи и брака в среде парафиальных священников на основе исповедных росписей. In t...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32070 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. / В. Дмитренко // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 104-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860244358398214144 |
|---|---|
| author | Дмитренко, В. |
| author_facet | Дмитренко, В. |
| citation_txt | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. / В. Дмитренко // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 104-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті зроблена спроба проаналізувати функціонування інститутів родини і шлюбу в середовищі парафіяльних священиків на основі сповідних розписів.
В статье сделана попытка проанализировать функционирование институтов семьи и брака в среде парафиальных священников на основе исповедных росписей.
In the article made analyses of the priest’s family and married on the materials confession’s books. Show “strategic” keeping power and relation in the priest’s family.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:34:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
10�
Краєзнавство 3 2010
уДк 2–725(477.53):2.543.7“176/179”
Віталій Дмитренко (м. Полтава)
родина свяЩеників села ШкУрати Пирятинської
ПротоПоПії: сПроба реконстрУції За матеріалами
сПовідних роЗПисів дрУГої Половини XVIII ст.
У статті зроблена спроба проаналізувати функціонування інститутів родини і шлюбу в
середовищі парафіяльних священиків на основі сповідних розписів.
Ключові слова: сповідні розписи, священик, шлюб, сім’я.
Серед українських істориків, котрі спе-
ціалізуються на дослідженні соціальної історії
Гетьманщини XVIII століття, в останні роки
простежується стійкий інтерес до вивчення
інститутів родини та шлюбу. Це виглядає до-
сить природно, адже саме родина відігравала
вагому роль у житті людини ранньомодерного
суспільства, тож огляд основних аспектів її
буття вочевидь допоможе нам краще збагнути
природу соціуму того періоду. На жаль, попе-
редня вітчизняна історіографічна традиція не
приділяла цій темі належної уваги, лише з по-
ширенням історичної демографії спостері-
гається поступове зростання зацікавленості
цією проблематикою. Проте на сьогодні може-
мо констатувати, що далеко не всі аспекти
діяльності даних інституцій розкриті рівно-
мірно. Тож говорити про якийсь узагальнюю-
чий аналіз їхнього функціонування, очевид-
но, можна буде лише після розгляду цієї теми
на мікроісторичному рівні в окремих сім’ях і
соціальних групах.
однією з традиційних, але малодослідже-
них у цій площині спільнот були парафіяльні
священики. На жаль, через цілий ряд обста-
вин, впродовж тривалого часу цей прошарок
населення лишався поза увагою дослідників.
його вивченням займалися науковці дорево-
люційної росії, зокрема П. Знаменський та
Е. крижанівський1. однак основна увага у їх-
ніх роботах зосереджувалася на юридичних і
почасти побутових аспектах питання. Серед
сучасних розробок інститутів шлюбу та сім’ї
різних соціальних верств Гетьманщини, вико-
наних із урахуванням історико-демографіч-
них методів, можна виділити праці Ю. воло-
шина, о. Сакала, І. Сердюка, проте родини
священиків висвітлені у них лише дотично2.
Зосередження ж уваги саме на цьому прошар-
ку суспільства є важливим ще й тому, що саме
на духовенство, у досліджуваний нами період,
покладалися обов’язки контролю за шлюбно-
сімейними відносинами у суспільстві. Тож пи-
тання про те, якими були ці стосунки саме у
цьому середовищі, є доволі актуальним.
При розгляді окресленої тематики важли-
вим видається питання про джерельну базу
досліджень. у цьому плані варто, вочевидь,
звернути увагу на матеріали церковного облі-
ку населення, інформаційний потенціал яких
використаний далеко не повною мірою. особ-
ливо це стосується сповідних розписів. Цей
вид документів фіксував відвідування пара-
фіянами таїнств сповіді та причастя. Запро-
ваджені на початку XVIII століття, вони вже
на другу його половину стали повноцінним об-
ліковим джерелом православного населення
російської імперії. у відповідності з указом
1737 року запис у них проводився за становим
та посімейним принципом3. розписи, на відмі-
ну від інших облікових документів того часу
(приміром ревізій), мали оновлюватися щоріч-
но, а отже при належному їх збереженні ми
маємо змогу прослідкувати динаміку розвит-
ку сім’ї впродовж тривалого періоду. окрім
того, провадилися вони парафіяльним свяще-
ником, таким чином інформацію, представле-
ну в них для цієї категорії осіб, можна вважа-
ти доволі репрезентативною.
основним джерелом нашого дослідження
будуть матеріали сповідних розписів села
Шкурати, що зберігаються нині у 801-му фон-
ді Державного архіву Полтавської області.
вони представляють 1758, 1766, 1770, 1772,
1775, 1784, 1790, 1793 роки, тобто забезпечу-
ють необхідний для дослідження хронологіч-
ний ряд.
виходячи з вищесказаного, спробуємо:
- дослідити структуру та склад домогоспо-
дарств;
- розглянути статевовікові показники,
притаманні цим родинам;
10�
- простежити особливості функціонування
інституту шлюбу серед священиків цієї
парафії;
- показати вплив родинних зв’язків на пе-
редачу влади у парафії;
- проаналізувати джерельні можливості
сповідних розписів при дослідженні інс-
титутів шлюбу та сім’ї.
Село Шкурати розташовувалося на лівому
березі річки удай приблизно за п’ятнадцять
кілометрів від центру протопопії — містечка
Пирятин. у селі діяла церква Святої Трійці
(Троїцька). упродовж другої половини XVIII
століття священицькі обов’язки у ній
виконували Мартин Філіпов і його наступник
Федір Петраковський.
Хочемо зауважити, що, аналізуючи струк-
туру та склад священицьких родин, ми будемо
дотримуватися усталеної серед дослідників
думки про те, що терміни “домогосподарство”,
“двір”, “сім’я” та “родина” для XVIII століття
вживаються як тотожні. Себто сім’я, у її
тодішній патріархальній моделі, включала не
лише кровних родичів у сучасному розумінні,
а й слуг, наймитів, інших осіб, які перебували
на становищі молодших членів родини4.
Також, досліджуючи структуру родин, ми
звернемося до класифікації сімейних структур
запропонованої британським дослідником
П. ласлеттом5. він виділив три основні типи
сімей:
- простий (нуклеарний), сімейне домогос-
подарство, що складається з однієї
шлюбної пари з дітьми чи без них;
- розширений, у якому, крім членів сім’ї,
живе ще хтось з родичів, які не утво-
рюють шлюбних пар;
- складний (мультифокальний) як поєд-
нання кількох простих сімей.
Щоб дослідити склад родин і зміни у них,
представимо отримані зі сповідних розписів
результати про кількість осіб у формі таблиці,
виділивши в окремі колонки священика, цер-
ковнослужителів і служителів (дворовых лю-
дей) разом із особами, котрі перебували з ними
у кревній спорідненості записаних до двору
панотця (табл. 1).
Таким чином, привертає увагу досить вели-
ка кількість церковнослужителів і слуг з ро-
дичами, котрі проживали у домогосподарстві
священика на правах молодших членів роди-
ни. Так, у 1758, 1775 і 1784 їх загальна чи-
сельність утричі перевищувала прямих роди-
чів панотця. кількісний сплеск, відзначений
у колонці “священик з кревними родичами”,
за 1766 рік пояснюється записом до неї
племінника священика разом із дружиною та
дітьми6. Проте у наступних розписах вони вже
не значаться, а до цієї категорії записаний
лише піп і його зять з дружиною та дітьми. у
той же час в останніх розписах 1790 і 1793
років до двору священика записані вже
виключно кровні родичі. Зокрема, це сам
ієрей Федір Петраковський, його старший син
із дружиною та неодружений молодший7.
отож, можливо, даний випадок можна роз-
глядати як ілюстрацію поступового переходу
від великої патріархальної моделі сім’ї серед-
ньовіччя до родини як союзу кровних родичів
у її модерному розумінні.
аби визначити структуру сімей, підрахує-
мо кількість простих шлюбних пар, зауважи-
мо, що до них належать і самотні вдівці та не-
одружені дорослі особи котрі не мають кров-
ної спорідненості з іншими парами. отже, на
1758 рік таких пар було шість8. у 1766 році
чотири9. у 1770 — п’ять10. у 1772 — п’ять11. у
1775 — п’ять12. у 1784 — п’ять13. у 1790 —
Таблиця 1
структура священицьких родин
роки Священик
з кревними
родичами
Церковно-
служителі
з кревними родичами
Служителі з кревни-
ми родичами
Загалом
1758 5 8 8 21
1766 9 1 немає 10
1770 4 немає 3 7
1772 5 2 2 9
1775 4 5 9 18
1784 3 6 6 15
1790 4 немає немає 4
1793 5 немає немає 5
10�
Краєзнавство 3 2010
дві14. у 1793 — дві15. Тож упродовж дослід-
жуваного періоду можемо віднести родини
священиків до складного типу сімей у від-
повідності з вищезазначеною класифікацією.
Назагал ця картина збігається з аналогічними
даними, віднайденими у працях інших дослід-
ників16.
результати динаміки статевовікового спів-
відношення у родинах панотців також пред-
ставимо у вигляді таблиці (див. табл. 2). При-
нагідно відзначимо, що межею дитинства об-
раний вік у п’ятнадцять років, так як його
виділяють більшість сучасних дослідників17.
отже, у статевому співвідношенні спостері-
гаємо перевагу чоловіків із середнім показни-
ком шість до п’яти. лише протягом одного
1770 року чисельну перевагу мали жінки. Се-
ред дітей числова першість, у чотирьох із вось-
ми досліджених років, також на боці хлопців.
Щодо пропорції дорослих та дітей, то чисельна
перевага тут на боці перших. Зауважимо, що у
цьому показнику досліджувані сім’ї відрізня-
ються від більшості сімей священиків регіону,
адже там у родинах переважають саме діти18.
Матеріали сповідних розписів містять та-
кож дані, що дають змогу дослідити вік всту-
пу до шлюбу та періодичність народжуванос-
тей. Так, приміром отець Федір Петраковсь-
кий одружився у віці двадцять шість років19.
його дружині, на той час, виповнився двад-
цять один рік20. Шлюбна різниця у цій парі
становила п’ять років. Для порівняння, у се-
лах Гурбинці, Грабарівка, Харківці цієї ж
протопопії, за нашими дослідженнями, шлюб-
ний вік у середовищі духовенства коливався у
межах двадцяти — тридцяти років для чо-
ловіків і шістнадцяти — двадцяти п’яти років
для жінок21. Таким чином досліджувана роди-
на по цих показниках цілком вписується у за-
гальну картину регіону.
Щодо періодичності народжувань, то за-
значимо, що перша дитина, дочка уляна,
з’явилася на світ, коли батькові виповнилося
двадцять сім, а матері двадцять два роки, тоб-
то через рік після одруження22. Сам шлюб три-
вав близько вісімнадцяти років, десь до 1784
року, оскільки саме в розписові цього року
отець Федір записаний вдівцем23. окрім вище-
згаданої дитини, маємо дані ще про двох спад-
коємців панотця. Зокрема, син Микита наро-
дився, коли батькові було тридцять два, а ма-
тері двадцять сім24. На час же народження
молодшого сина Павла їм було тридцять вісім
і тридцять три роки відповідно25. На жаль,
хронологічний ряд розписів не дозволяє нам
відповісти на запитання: чи були у родині
інші діти, окрім вищезгаданих? Проте, якщо
виходити з того, що вижили всі їхні діти, то
це означає, що жінка народжувала приблизно
раз на п’ять років. Для порівняння, по інших
парафіях цієї ж протопопії, за проведеними
нами дослідженнями, попаді народжували у
середньому раз на три — чотири роки26.
Матеріали сповідних розписів дають змогу
простежити за ходом змін священиків у пара-
фіях, а разом із цим відслідкувати вплив ро-
динних зв’язків на цей процес. офіційна
позиція церковних ієрархів щодо питання на-
слідування парафій досить чітко була сформу-
льована в указі митрополита київського ра-
фаїла (Заборовського) від 2 червня 1732 року.
у ньому, зокрема, він суворо забороняв свя-
щеникам висловлювати свою волю щодо на-
ступника у тестаментах (заповітах). у доку-
менті чітко вказувалося, що парафія не є влас-
ністю священика, а отже передавати її у спа-
док він не може. Призначення священика, го-
ворилося далі, мало залежати виключно від
волі єпископа та здібностей претендента. жод-
них преференцій для дітей священнослужи-
Таблиця 2
Статевовікове співвідношення у родинах священиків
роки Загалом Чоловіки жінки Дорослі Діти =
Хл.+Дів.
1758 21 11 10 11 10=6+4
1766 10 6 4 6 4=2+2
1770 7 3 4 6 1=0+1
1772 9 5 4 4 2=1+1
1775 18 9 9 9 9=4+5
1784 15 8 7 8 7=4+3
1790 4 3 1 3 1=1+0
1793 5 4 1 4 1=1+0
10�
телів не передбачалося. Також митрополит
засуджував надмірний вплив мирян на процес
призначення пароха. указ закликав духовні
правління критично ставитися до різноманіт-
них клопотань вірян у питаннях призначення
їм душпастирів27.
у досліджуваний нами період заміна свя-
щеника на парафії відбулася одного разу, так
по смерті отця Мартина Філіпова спадкоєм-
цем став його зять Федір Петраковський28. у
архіві збереглося також прохання мирян про
призначення саме цієї особи на місце помер-
лого панотця. Тож, очевидно, у цьому випад-
ку можемо констатувати ігнорування вищеза-
значеного розпорядження. Принагідно заува-
жимо, що за цей же період у десяти парафіях
цієї ж протопопії було зафіксовано чотирнад-
цять випадків передачі приходу. в одинадця-
ти з них наступники перебували у родинних
зв’язках зі своїми попередниками. До речі,
шість із них були саме зятями своїх предтеч.
у подальшому й сам панотець Федір звертався
до керівництва з проханням призначити свого
старшого сина на місце диякона у свою пара-
фію. До цього прохання також додавалося
клопотання парафіян на підтримку цієї акції.
Прохання священика та мирян було й цього
разу задоволене29. Тож можемо констатувати
досить помітний вплив родинних зв’язків на
процес передачі парафій, попри офіційну по-
зицію церковних ієрархів.
Підсумовуючи вищевикладене, доходимо
певних висновків:
- по-перше, матеріали сповідних розписів
є важливим джерелом дослідження
шлюбно-сімейних зв’язків у соціумі
Гетьманщини XVIII століття, зокрема у
середовищі парафіяльного духовенства, і
можуть використовуватися на рівні
мікроісторичних студій;
- по-друге, аналіз структури досліджуваної
родини показав, що вона впродовж
усього періоду мала складний характер,
що цілком вписується у загальну кар-
тину аналогічних родин цього регіону;
- по-третє, розгляд статевовікового складу
родини показав перевагу в ній чоловічого
населення, що також збігається з резуль-
татами, представленими у роботах інших
дослідників, а от у віковому співвід-
ношенні перевага була за дорослими
особами, що виділяє цю родину з-поміж
інших у цьому регіоні;
- по-четверте, шлюбний вік у досліджу-
ваній родині загалом збігається з зага-
льноприйнятим для цієї групи соціуму, а
от частота народжуваності у цій сім’ї
була вочевидь меншою;
- по-п’яте, дослідження показало, що ро-
динні зв’язки мали безпосередній вплив
на процес наслідування парафії, що в
цілому відображає неписану традицію
того часу.
джерела та література
1 Знаменский П. Приходское духовенство в
россии со времен реформы Петра / П. Зна-
менский. — казань, 1873. крыжановс-
кий Е. очерки быта южнорусского сель-
ского духовенства в XVIII веке / Е. кры-
жановский. — к., 1890. — Т. I.
2 Волошин Ю. В. розкольницькі слободи на
території Північної Гетьманщини у XVIII
столітті (історико-демографічний аспект) /
Юрій волошин. — Полтава: аСМІ, 2005.
3 о штрафах за уклонение от исповеди //
Полное собрание законов российской им-
перии. Т.10. — СПб., 1830. — С. 114–125.
4 Волошин Ю. Структура сім’ї в поселеннях
росіян-старообрядців Малоросії XVIII ст.
(на прикладі слободи Демянки Топальсь-
кої сотні Стародубського полку)/ Юрій во-
лошин // Історична пам’ять. — 2005. —
№ 1–2. — С. 64.
5 Ласлетт П. Семья и домохозяйство: исто-
рический подход / П. ласлетт // Брачность,
рождаемость, семья за три века: Сб. ста-
тей / Под ред. а. Г. вишневского и и. С. ко-
на. — М.: Статистика, 1979. — С. 132–157.
6 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 112. —
арк. 1.
7 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 1140. —
арк. 1.
8 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 112. —
арк. 1.
9 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 256. —
арк. 1.
10 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 312. —
арк. 1.
11 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 443. —
арк. 1.
12 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 819. —
арк. 1.
13 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 1044. —
арк. 1.
10�
Краєзнавство 3 2010
14 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 1044. —
арк. 1.
15 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 1140. —
арк. 1.
16 Сакало О. Населеність родин сільського
духовенства лубенського полку в другій
половині XVIII ст. / олександр Сакало //
краєзнавство. — 2009. — № 1–2. —
С. 188–195.
17 Волошин Ю. В. розкольницькі слободи на
території Північної Гетьманщини у
XVIII столітті (історико-демографічний
аспект) / Юрій волошин. — Полтава:
аСМІ, 2005. — С. 112.
18 Дмитренко В. Шлюб і сім’я у середовищі
парафіяльного духовенства другої полови-
ни XVIII століття: спроба аналізу за
матеріалами сповідних розписів / віталій
Дмитренко // краєзнавство. — 2009. —
№ 1–2. — С. 184.
19 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 112. —
арк. 1.
20 Там само.
21 Дмитренко В. Шлюб і сім’я у середовищі
парафіяльного духовенства другої полови-
ни XVIII століття: спроба аналізу за
матеріалами сповідних розписів / віталій
Дмитренко // краєзнавство. — 2009. —
№ 1–2. — С. 185.
22 ДаПо. — Ф. 801.— оп. 1. — Спр. 112. —
арк. 1.
23 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 819. —
арк. 1.
24 Там само.
25 Там само.
26 Дмитренко В. Шлюб і сім’я у середовищі
парафіяльного духовенства другої полови-
ни XVIII століття: спроба аналізу за
матеріалами сповідних розписів / віталій
Дмитренко // краєзнавство. — 2009. —
№ 1–2. — С. 182–185.
27 Вишневский Д. киевский митрополит ра-
фаил Заборовский и его меры к исправле-
нию духовенства / Д. вишневский // ки-
евская старина — 1899. — № 3. — С. 402–
403.
28 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 443. —
арк. 1.
29 ДаПо. — Ф. 801. — оп. 1. — Спр. 1044. —
арк. 1.
виталий дмитренко
семья священников села Шкураты Пирятинской протопопии: попытка реконструкции
по материалам исповедных росписей второй половини XVIII ст.
В статье сделана попытка проанализировать функционирование институтов семьи и
брака в среде парафиальных священников на основе исповедных росписей.
Ключевые слова: исповедные росписи, священник, брак, семья.
Vitaliy Dmytrenko
The priest’s family at the Shkuraty Pyriytynskoiy protopopii: endeavour restores
on the materials confessijn’s books second half of XVIII century
In the article made analyses of the priest’s family and married on the materials confession’s
books. Show “strategic” keeping power and relation in the priest’s family.
Key words: confession’s books, priest, family.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32070 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:34:19Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дмитренко, В. 2012-04-07T19:59:41Z 2012-04-07T19:59:41Z 2010 Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. / В. Дмитренко // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 104-108. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32070 2–725(477.53):2.543.7“176/179” У статті зроблена спроба проаналізувати функціонування інститутів родини і шлюбу в середовищі парафіяльних священиків на основі сповідних розписів. В статье сделана попытка проанализировать функционирование институтов семьи и брака в среде парафиальных священников на основе исповедных росписей. In the article made analyses of the priest’s family and married on the materials confession’s books. Show “strategic” keeping power and relation in the priest’s family. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Родина та повсякденний побут Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. Семья священников села Шкураты Пирятинской протопопии: попытка реконструкции по материалам исповедных росписей второй половини XVIII ст. The priest’s family at the Shkuraty Pyriytynskoiy protopopii: endeavour restores on the materials confessijn’s books second half of XVIII century Article published earlier |
| spellingShingle | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. Дмитренко, В. Родина та повсякденний побут |
| title | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. |
| title_alt | Семья священников села Шкураты Пирятинской протопопии: попытка реконструкции по материалам исповедных росписей второй половини XVIII ст. The priest’s family at the Shkuraty Pyriytynskoiy protopopii: endeavour restores on the materials confessijn’s books second half of XVIII century |
| title_full | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. |
| title_fullStr | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. |
| title_full_unstemmed | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. |
| title_short | Родина священиків села Шкурати Пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини XVIII ст. |
| title_sort | родина священиків села шкурати пирятинської пртопопії: спроба реконструції за матеріалами сповідних розписів другої половини xviii ст. |
| topic | Родина та повсякденний побут |
| topic_facet | Родина та повсякденний побут |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32070 |
| work_keys_str_mv | AT dmitrenkov rodinasvâŝenikívselaškuratipirâtinsʹkoíprtopopíísprobarekonstrucíízamateríalamispovídnihrozpisívdrugoípolovinixviiist AT dmitrenkov semʹâsvâŝennikovselaškuratypirâtinskoiprotopopiipopytkarekonstrukciipomaterialamispovednyhrospiseivtoroipolovinixviiist AT dmitrenkov thepriestsfamilyattheshkuratypyriytynskoiyprotopopiiendeavourrestoresonthematerialsconfessijnsbookssecondhalfofxviiicentury |