Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.

У статті на прикладі аналізу архівних матеріалів фонду “Ніжинський грецький магістрат” Державного архіву Чернігівської області подається характеристика заповітів — приватних за змістом актів, аналізуються елементи, що становили форму даних документів у ХVІІІ — першій половині ХІХ ст., формулюється п...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Краєзнавство
Date:	2010
Main Author:	Гедьо, А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2010
Subjects:	Повсякдення суспільних верств
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32072
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст. / А. Гедьо // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 117-122. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860244357623316480
author	Гедьо, А.
author_facet	Гедьо, А.
citation_txt	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст. / А. Гедьо // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 117-122. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Краєзнавство
description	У статті на прикладі аналізу архівних матеріалів фонду “Ніжинський грецький магістрат” Державного архіву Чернігівської області подається характеристика заповітів — приватних за змістом актів, аналізуються елементи, що становили форму даних документів у ХVІІІ — першій половині ХІХ ст., формулюється призначення даних документів та зазначаються правові взаємовідносини між сторонами, які їх укладали. Визначаються інформативні можливості даного джерела для вивчення повсякденного життя греків м. Ніжина. В статье на примере анализа архивных материалов фонда “Нежинский греческий магистрат” Государственного архива Черниговской области подается характеристика завещаний — частных по форме и содержанию актов, анализируются элементы, которые составляли форму данных документов в ХVІІІ — первой половине ХІХ в., формулируется назначение данных документов и подчеркиваются особенности правовых взаимоотношений между сторонами, которые их составили. Определяются информационные возможности данного вида источников для изучения повседневной жизни греков г. Нежина. The testaments — private acts on their maintenance — are characterized on the example of analysis of the archived materials of Nizhin Greek City council fund of the State Record office of Chernigor region; the elements which made the form of these documents in the second half of the 18 th — 19 th centuries are analyzed, these documents setting is formulated and legal mutual relations between the sides/ which concluded them are marked. Determines the information capabilities of the source for the study of everyday life of the Greeks of the city.
first_indexed	2025-12-07T18:34:19Z
format	Article
fulltext	11� Краєзнавство 3 2010 V Повсякдення сУсПільних верств 11� уДк т3 (4 укр — 4 ЧЕН) 5, 01 Анна Гедьо (м. Донецьк) ЗаПовіти як джерело З історії ПовсякденноГо життя ніжинської Грецької Громади XVIII — ПерШої Половини хіх ст. У статті на прикладі аналізу архівних матеріалів фонду “Ніжинський грецький ма- гістрат” Державного архіву Чернігівської області подається характеристика заповітів — приватних за змістом актів, аналізуються елементи, що становили форму даних докумен- тів у ХVІІІ — першій половині ХІХ ст., формулюється призначення даних документів та за- значаються правові взаємовідносини між сторонами, які їх укладали. Визначаються інформативні можливості даного джерела для вивчення повсякденного життя греків м. Ні- жина. Ключові слова: греки, ніжинський магістрат, заповіти, Ніжин. вивчаючи і аналізуючи глобальні історич- ні події, життя і діяльність великих особис- тостей, ми часто не звертаємо уваги на життя тих, які не мали високих державних посад, казкових маєтків і визначних досягнень. а не враховуючи деякі суспільні особливості, важ- ко пояснити причини тих чи інших істо- ричних подій. останнім часом в українській історичній літературі зростає зацікавлення повсякденним життям, оточенням та внут- рішнім світом людини в історичному контекс- ті. у згаданих студіях на перший план висту- пають масові джерела. До такого типу джерел належать заповіти, унікальність яких полягає у поєднанні двох компонентів. Найперше це тестамент — правовий акт, яким розподіляло- ся майно і визначались спадкоємці. у той же час це — своєрідний підсумок земного життя людини. Саме ця група документів містить цікаві і важливі відомості про повсякденне життя, а також відображає певні особливості світогля- ду і, відповідно, специфіку свого часу. але цим інформація, яку можна отримати із за- повітів, не обмежується. Наприклад, на основі заповітів можна вивчати родинні та сімейні відносини, а також традиції та звичаї, які були поширені в цей час і мали вплив на лю- дину та її родину. у документах цього типу ві- дображається оточення іноземців, атмосфера, яка панувала у їх середовищі. роль тестаменту як важливого юридичного документа і водночас підсумку земного існу- вання людини зумовила його багатоплановість як джерела. Проте дослідження заповітів у су- часній історичній науці представлені нечис- ленними статтями та публікаціями. окрім того, ці джерела фактично не використову- ються дослідниками і майже не залучались до вивчення життя грецьких родів м. Ніжина та й греків загалом, хоча й наявні роботи, в яких використовувались зазначені джерела. вивченням заповітів займався польський історик XIX ст. в. лозінський. у своїй книзі “львівський патриціат і міщанство у XVI– XVII століттях”1 автор описує життя відомих львівських патриціанських родин, їх історію і діяльність. B дослідженні автор використову- вав значну кількість джерел, у тому числі і за- повіти відомих міщан. Зокрема з їх допомогою висвітлено матеріальний рівень родин та їх членів. Загалом у своїй книзі автор намагався дослідити і показати середовище львівських міщан, передати атмосферу львова, специфі- ку світогляду його мешканців (базуючись на заповітах.) однак у праці добре висвітлено лише життя католицьких родин, відомості про впливові руські та вірменські роди є фраг- ментарними й уривчастими. Польський історик С. Гжибовський у своїй статті про єврейські епітафії стверджує, що, порівнюючи заповіти поляків і євреїв, можна отримати цікаві відомості про ментальні особ- ливості кожного з народів, порівняти стиль життя їх окремих представників, а також від- мінності християнського світогляду і світог- ляду представників юдейського віросповідан- ня. Дослідник зазначає, що, незважаючи на усталеність правових норм складення за- повітів, між християнськими і єврейськими документами існує різниця перш за все у сві- тосприйнятті й ставленні до життя2. 11� Краєзнавство 3 2010 Серед поодиноких розвідок, що стосуються дослідження змісту заповітів, слід зазначити роботи а. Барловської3, л. Демченко4, Я. ко- черкевич5. Метою даної розвідки є вивчення інформа- ційного потенціалу заповітів для дослідження повсякденного життя Ніжинської грецької громади. Історія перебування греків у м. Ніжині та створення ними грецької громади бере свій початок від середини ХVІІ ст. Саме тоді в еко- номічному житті української держави з’яви- лися грецькі купці, які поступово прибрали до рук майже всі торговельні шляхи. у цей час на території україни утворився вакуум у торгівлі через те, що традиційні зв’язки було розірвано, а місцеве населення було зайняте у бойових діях. Саме греки заповнили цю лаку- ну. Спочатку грецькі купці приїжджали в україну на певний час, а з середини 70-х рр. XVII ст. почали оселятися. Греки обрали місцем свого поселення Ні- жин не випадково — він був одним з великих міст україни і завдяки вдалому географічно- му розташуванню відігравав роль важливого торговельного центру. Грецькі купці з’явилися в економічному житті української держави у другій половині ХVIІ ст. Спочатку вони приїздили сюди на певний час, а з середини 70-х рр. XVII ст. — поступово оселяються у м. Ніжині. Саме тут почала організовуватися грецька громада. ук- раїнські гетьмани та царська влада всіляко сприяли торгівельній діяльності греків, нада- ючи їм гетьманськими універсалами та імпе- раторськими указами значні пільги. Сьогодні у фонді 101 — “Ніжинський грецький магістрат” Держархіву Чернігівсь- кої області зберігається 92 справи, пов’язані з духовними заповітами XVIII — першої поло- вини ХІХ ст. Саме ця група документів міс- тить цікаві і важливі відомості про повсякден- не життя ніжинської грецької громади, а та- кож відображає певні особливості світогляду і, відповідно, специфіку свого часу. однак цим інформація, яку можна отримати з за- повітів, не обмежується. Наприклад, на основі заповітів можна вивчати родинні та сімейні відносини ніжинських греків. у документах цього типу відображається оточення греків м. Ніжина, атмосфера, яка панувала у їх се- редовищі. Заповіти — це невичерпне джерело відо- мостей про повсякденне людське життя. вив- чаючи його з різних точок зору і розглядаючи у різних аспектах, можна отримати відомості щодо побуту, економічного стану, складу ро- дини та інші цінні й цікаві факти. аналізую- чи текст даних документів, його особливості, можна скласти уявлення про світогляд членів Ніжинської грецької громади, їхнє ставлення до життя та смерті, фактори, які мали знач- ний вплив на їхнє повсякденне існування, а відповідно — світосприйняття. Нерідко за- повіт ставав важливим доказом, який впливав на хід судових процесів та суперечок між спадкоємцями, а також справ, які торкались поділу майна, підтвердження прав на маєтки, сплати боргів тощо. Їхній аналіз свідчить, що згідно з правовими нормами того часу вимага- лося складення заповіту у письмовій формі, підписання спадкодавцем, виконавцем волі спадкодавця або священиком, засвідчення за- повіту у судових органах. Заповіт, як і кожний юридичний документ, мав свій визначений формуляр. Для нього ха- рактерна тричастинна структура: вступний протокол, есхатокол (зміст документа), за- ключний протокол. вступний протокол розпочинався з інвока- ції: “во имя пресвятой Троицы отца и Сына и Святаго Духа аминь; одержимый тяжкою бо- лезнью при старости уже лет моих, разсуждая о часе смертном, коего никто из человеков пройти или минуть не может; в случае смерти моей по воле Божьей от сей болезни приклю- чится мне могущей, за нужное нахожу будучи еще при полном моем уме и твердой памяти, сим моим духовным завещанием сделать рас- пределение: о движимом и недвижимом име- нии моем собственными моими трудами при- обретенном”6. в інтитуляції згадувалось ім’я тестатора, прізвище чи прізвисько, рідше — його про- фесійна приналежність, походження. контекст — найінформативніша частина заповіту, якій притаманні роздуми про смерть і вічне життя, розповіді (інколи детальні та емоційні) про стосунки з дітьми, дружиною, родичами, про важливі події життя тощо. його складовими частинами були: аренга — філософські або юридично сформульовані причини складення акту, нарація — формула з визначенням стану фізичного і розумового здоров’я тестатора. Диспозиція, основний зміст тестаменту, розпочиналась засвідченням віри і розпоряд- женнями щодо душі і тіла. вона умовно поді- 11� ляється на декілька частин, які наявні у кож- ному заповіті у довільній послідовності: • розпорядження щодо тіла: виділення сум на похорон, вказівки де і як поховати тіло; • розпорядження щодо душі: пожертви на храми, монастирі, виділення грошових сум чи іншого майна на милостиню, обі- ди убогим та інші побожні вчинки; • розподіл рухомого та нерухомого майна між спадкоємцями: перелік речей, кому з близьких і скільки віддати, а хто вже одержав свою частину; • список кредиторів і боржників, із зазна- ченням заборгованих чи позичених гро- шових сум або речей; • призначення екзекуторів (виконавців) заповіту та опікунів дружині, непов- нолітнім дітям та незаміжнім дочкам. Диспозиція переважно завершувалась дек- ларацією права тестатора у випадку одужання змінити, доповнити або скасувати останню волю. Есхатокол (заключний протокол) складав- ся з двох частин. Перша — підписи автора і свідків, які були присутні при укладенні до- кумента. вони включають прізвище, ім’я, по- саду присутніх урядовців та свідків. Датація вказувала рік, місяць, день (число) складення заповіту, інколи навіть годину. Як правило, заповіт починався з духівниці, в якій автор заповіту зазначав, де він хоче знайти останній спочинок, скільки грошей виділити на похорон, на службу Божу за упокій душі, а також на різноманітні пожерт- ви на храм, убогим, хворим та калікам. Інколи заповіт за своїм стилем значно відрізнявся від принципів життя того, хто складав його. а пожертви на храм та убогих були продиктовані швидше страхом перед Бо- жим судом, смертю та вічними муками. втра- та блаженного життя вважалася найгіршою карою людини за її гріхи. І забуваючи про ньо- го у повсякденному існуванні, вони намагали- ся наблизитись до нього хоча б перед облич- чям смерті. у стилі складання духівниці помітні деякі особливості світогляду людей того часу, гли- бока релігійність, велике значення церкви і релігії у їхньому житті. Після духівниці йдеться про розподіл майна серед дітей та близьких родичів (якщо вони були). Тут вка- зано, хто, скільки і що отримав, а тим, хто ще не отримав своєї частки, вона виділяється з майна помираючого. І поза сухими даними про матеріальний рівень сім’ї, інколи, отри- муємо цікаві відомості про життя родини, про стосунки між членами, про їх побут і повсяк- денне життя. а також про те, як впливали ве- ликі історичні події на життя звичайних лю- дей, на їхню долю. За переліком майна можна визначити рі- вень побуту та добробуту ніжинських греків. Так Іван кліца детально перераховує, скіль- ки він витратив на утримання своїх дітей. З його ж заповіту дізнаємося, що у нього їх було семеро: шість синів і донька. розпоряд- жатися всім своїм майном заповідач дозволяє своїй другій законній дружині анастасії Фе- дорівні. в заповіті також наголошується: “по- печению и усердия ея предоставляю произ- весть воспитание, образование и пристроение к делу детей наших, равно при выдаче когда Богу угодно будет в замужье дочери дать ей приличное по ея усмотрению и произволу приданое. Сыновьям же моим завещаю иметь к матери их совершенное повиновение, и са- мопроизвольно от нее ничего не требовать; ибо полному ея усмотрению и произволу пре- доставляю дать кому из них какой удел капи- тала. По смерти же ея, имеют они разделить- ся всем оставшимся движимым и недвижи- мым имуществом по равной между собою части; изключая того, когда бы не дай Боже за недобропорядочное поведение его мог быть удален матерью его от участия в наследс- тве”7. отож даний заповіт є не лише переліком майна ніжинського грека Івана кліци. Це ма- ленька хроніка життя однієї сім’ї, де коротко і дещо фрагментарно автор розповів про долю своїх дітей і дружини, про свої повсякденні клопоти, турботи і переживання. Це опис жи- вою мовою про побут людей цієї епохи, який, хоча і приблизно, але передає атмосферу того часу. Заповіт апостола ксіди є також важливим джерелом до вивчення соціально-побутових відносин. опираючись на текст даного запові- ту, можна припустити, що апостол ксіда був вдівцем і не мав прямих спадкоємців. Тому своє майно він залишає своєму брату Стерію ксіді та племінникам. Значну частину свого капіталу він заповідає на користь грецьких церков — 300 руб., для роздачі найбіднішим грецьким родинам — 200 руб. Та на придане двом бідним дівчатам з грецьких родин — 2 400 руб. 74 коп.8. 120 Краєзнавство 3 2010 Іноді духовні заповіти були адресними. Про це свідчить листування між ніжинським греком Іваном клицою та колезьким асесором Георгієм кравенди, з приводу духовного за- повіту гречанки Ганни Єскуциної, за яким після її смерті гроші повинні бути розділені між двома дівчинами-сиротами під час їх ви- ходу заміж. З її капіталу, що становив 2 503 руб. 88 коп. значна частина пішла на її поховання та інші богоугодні справи, після яких до виплати дівчинам-сиротам у придане залишилося лише 443 руб. 88 коп.9. у випадках, коли майно померлого грека було великим та передавалося у спадщину ма- лолітнім дітям або душевно хворим, для конт- ролю за витратою коштів з цього джерела до- ходів Ніжинський грецький магістрат при- значав опікуна, як це було у справі про призначення опікуном над майном дітей по- мерлої дружини ніжинського громадянина косіора Сороскіна грека Гаджієва10. Дуже часто в своїх заповітах греки залиша- ли гроші бідним грекам, чим значно підтри- мували членів грецької громади. Прикладом цього є архівна справа 1799 р., в якій йдеться про духовний заповіт Івана кірьянова і відш- кодування сиротам грошей, які повинні були зберігатися в грецькому магістраті11. вдовам та сиротам заповідала 200 руб. олена Гуляє- ва12, 600 руб. сріблом — Павло Паскалі13. життя тоді було бурхливе і сповнене небез- пек, тому заповіт іноді писався перед самою смертю. кожна людина намагалась передати своє майно до рук тих людей, які його не втра- тять, а використають його доцільно і на благо собі та іншим. І кожен спадкодавець прагнув справедливо розділити майно поміж спад- коємцями. Тому досить часто людина, склав- ши заповіт, жила ще багато років. а за цей час змінювалися і обставини і ставлення до оточу- ючих її людей. отож право змінювати зміст заповіту було необхідне, продиктоване самим життям. Право змінювати заповіт могло використо- вуватись декілька разів впродовж життя. На- приклад, ніжинський грек Іван Самарджі змі- нював зміст свого заповіту тричі. Зберігся лише третій, який доповнює два попередніх і датується 1827 р.14. отже, заповіт міг змінюватися кілька разів впродовж життя, відображаючи зміни обста- вин буття, ставлення до світу та оточуючих. Духовні заповіти обов’язково затверджували- ся Ніжинським грецьким магістратом, свід- ченням чого є значна кількість справ у фонді Держархіву Чернігівської області під назвою: “рапорты и прошения о подтверждении ду- ховных завещаний”. Часто заповіти були причиною чисельних судових позовів. Прикладом цього є справа 1788 р. “Переписка с черниговским наместни- ческим правлением по иску грека Бездоны константина и других кредиторов к Сталевс- кому Юрию о вексельных долгах и наложении ареста на имущество”15. Сутність цієї справи полягала в тому, що ніжинський грек костян- тин Сталевський у своєму заповіті все своє майно заповідав дружині, двом синам та неза- міжній доньці. Заміжня донька нічого не от- римала. Після смерті батька старший син Юрій взяв у борг 230 руб. на два місяці і обіцяв “на греческом диалекте данным от себя” повернути борг з процентами по 1 коп. на місяць з карбованця. однак борг своєчасно не був повернений, і тоді кредитор костянтин Бездона звернувся до Ніжинського грецького магістрату з проханням зобов’язати Юрія Ста- левського повернути борг. Магістрат в цій справі виніс рішення, що якщо боржник не поверне гроші до різдва 1787 р., за борги за- брати будинок. Сталевський на суді зазначив, що, згідно з заповітом його батька, будинок належить не йому, а родині. Тоді магістрат виніс рішення, що будинок не можна віддати за борги, тому що він має багато власників і згідно з указом Правлячого Сенату від 15 чер- вня 1761 р. На 12 березня 1787 р. борг з відсо- тками склав вже 372 руб. 66 коп. І магістрат виніс рішення заключити боржника під вар- ту. Тільки втручання і допомога родини допо- могла Юрію Сталевському уникнути карної відповідальності16. Заповіти обов’язково мали підпис заповіда- ча або, у випадках тяжкої хвороби, його ду- ховного отця: “Сие завещание мое от жены и детей моих да будет соблюдено во всем свято и нерушимо. Составлено оное мною по доброй воле моей в городе Нежине 1821 года мар- та 8 дня — к которому при упрошенных мною свидетелях подписуюсь. Нежинский грек иван анастасьев клица но за слабостью по словесному и рукоданному прошению подпи- сал я духовный его отец нежинских греческих церквей иеромонах Григорий Сихни. Что сие духовное завещание составлено нежинским греком иваном анастасьевым сыном клицою в полном его уме и памяти, и за слабостью его по его прошению подписано вместо его духов- 121 ным его отцом греческой нежинской церкви священником иеромонахом Григорием Сих- ни”17. Загалом заповіт є цінним джерелом насам- перед для вивчення побуту греків, умов їхньо- го життя. За описом майна, який є у запові- тах, хоча і приблизно, можна реконструювати і уявити, як облаштовувались приміщення всередині, які меблі використовувались, який одяг вони носили. Заповіти подають цікаву ін- формацію щодо того, які тканини користува- лися попитом і які були найбільш вживани- ми, а також інші цікаві риси, звичаї, уподо- бання людей того часу. З допомогою заповітів ми маємо змогу за- глянути у повсякденне, “живе” буття людей, які вже давно відійшли. власне вони творили тогочасне суспільство, його структуру, його життя, культуру і специфіку, та й зрештою обличчя епохи. вивчення повсякденного життя іноземців в україні, специфіки їх середовища на основі заповітів потребує подальшого вдосконалення та розвитку. Це широке поле для досліджень, до того ж з великою джерельною базою. На жаль, у нашій історичній науці ця тема оми- налась і не досліджувалась, або обмежувалась лише вивченням економічних сторін. але не забуваймо, що за визначеними шаб- лонами та сухим переліком майна криється яскраве та багатогранне життя членів Ні- жинської грецької громади, та особлива ат- мосфера, яка панувала в місті. І що суспільс- тво творили живі люди, а не сіра аморфна маса. а кожна людина, як особистість, має свій світогляд і свій світ. джерела та література: 1 Лозинський В. львівський патриціат і міщанство у XVI–XVII століттях. — к., 1890. 2 Кочеркевич Я. Побут львів’ян ХІІ ст. (дже- релознавчий аналіз заповітів) // Cтудії з архівної справи та документознавства. — к., 2003. — Т. 10. — С. 56. 3 Барловська А. Духівниці як культурно-іс- торичні пам’ятки ХVІІ–ХVІІІ ст. // Сіве- рянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 54–59; її ж. До питання про родинні пріоритети козацької старшини другої по- ловини ХVІІ–ХVІІІ ст. (за матеріалами ду- ховних заповітів // Сіверянський літо- пис. — 2000. — № 1. — С. 33–36. 4 Демченко Л. Я. Заповіт княжни Гальшки острозької // острозька давнина. — львів, 1995. — Т. 1. — С. 110–111; її ж. Теста- менти княжого роду Збаразьких // архіви україни. — 1996. — №. 4. — С. 26–36; її ж. волинські тестаменти ХVІ ст.: дипло- матичний аналіз // Наукові записки. Збір- ник праць молодих вчених та аспіран- тів. — Т. 2. — к., 1997. — С. 35–65. 5 Кочеркевич Я. Побут львів’ян ХVІІ ст. (джерелознавчий аналіз заповітів) // Cтудії з архівної справи та документо- знавства. — к., 2003. — Т. 10. — С. 56–58. 6 Державний архів Чернігівської області. — Ф. 101. — оп. 1. — Спр. 2695. — арк. 30. 7 Там само. — Спр. 2695. — арк. 30 зв. 8 Там само. — Спр. 4123. — арк. 21–21 зв. 9 Там само. — Спр. 2866. — арк. 1–1 зв. 10 Там само. — Спр. 4090. — арк. 7. 11 Там само. — Спр. 2523. — арк. 1 –1 зв. 12 Там само. — Спр. 2794. — арк. 12. 13 Там само. — Спр. 3244. — арк. 45. 14 Там само. — Спр. 2988. — арк. 37–48. 15 Там само. — Спр. 115. 16 Там само. — арк. 43–87. 17 Там само. — Спр. 2695. — арк. 31 зв. -32. анна Гедё Завещания как источник по истории повседневной жизни нежинской греческой общины XVIIі — первой половины XIX в. В статье на примере анализа архивных материалов фонда “Нежинский греческий магист- рат” Государственного архива Черниговской области подается характеристика завеща- ний — частных по форме и содержанию актов, анализируются элементы, которые составля- ли форму данных документов в ХVІІІ — первой половине ХІХ в., формулируется назначение данных документов и подчеркиваются особенности правовых взаимоотношений между сто- ронами, которые их составили. Определяются информационные возможности данного вида источников для изучения повседневной жизни греков г. Нежина. Ключевые слова: греки, нежинский магистрат, завещания, Нежин. 122 Краєзнавство 3 2010 Anna Gedio The testaments — private acts on the history daily life of Nizhin Greek community XVIII — first half of the XIX century The testaments — private acts on their maintenance — are characterized on the example of analysis of the archived materials of Nizhin Greek City council fund of the State Record office of Chernigor region; the elements which made the form of these documents in the second half of the 18 208 — 19 208 centuries are analyzed, these documents setting is formulated and legal mutual relations between the sides/ which concluded them are marked. Determines the information capabilities of the source for the study of everyday life of the Greeks of the city. Key words: Greeks, Nezhin magistrate, probate, Nezhyn.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32072
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2222-5250
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:34:19Z
publishDate	2010
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Гедьо, А. 2012-04-07T20:06:28Z 2012-04-07T20:06:28Z 2010 Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст. / А. Гедьо // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 117-122. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32072 т3 (4 УКР — 4 ЧЕН) 5, 01 У статті на прикладі аналізу архівних матеріалів фонду “Ніжинський грецький магістрат” Державного архіву Чернігівської області подається характеристика заповітів — приватних за змістом актів, аналізуються елементи, що становили форму даних документів у ХVІІІ — першій половині ХІХ ст., формулюється призначення даних документів та зазначаються правові взаємовідносини між сторонами, які їх укладали. Визначаються інформативні можливості даного джерела для вивчення повсякденного життя греків м. Ніжина. В статье на примере анализа архивных материалов фонда “Нежинский греческий магистрат” Государственного архива Черниговской области подается характеристика завещаний — частных по форме и содержанию актов, анализируются элементы, которые составляли форму данных документов в ХVІІІ — первой половине ХІХ в., формулируется назначение данных документов и подчеркиваются особенности правовых взаимоотношений между сторонами, которые их составили. Определяются информационные возможности данного вида источников для изучения повседневной жизни греков г. Нежина. The testaments — private acts on their maintenance — are characterized on the example of analysis of the archived materials of Nizhin Greek City council fund of the State Record office of Chernigor region; the elements which made the form of these documents in the second half of the 18 th — 19 th centuries are analyzed, these documents setting is formulated and legal mutual relations between the sides/ which concluded them are marked. Determines the information capabilities of the source for the study of everyday life of the Greeks of the city. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Повсякдення суспільних верств Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст. Завещания как источник по истории повседневной жизни нежинской греческой общины XVIIІ — первой половины XIX в. The testaments — private acts on the history daily life of Nizhin Greek community XVIII — first half of the XIX century Article published earlier
spellingShingle	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст. Гедьо, А. Повсякдення суспільних верств
title	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.
title_alt	Завещания как источник по истории повседневной жизни нежинской греческой общины XVIIІ — первой половины XIX в. The testaments — private acts on the history daily life of Nizhin Greek community XVIII — first half of the XIX century
title_full	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.
title_fullStr	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.
title_full_unstemmed	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.
title_short	Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.
title_sort	заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади xviii — першої половини хіх ст.
topic	Повсякдення суспільних верств
topic_facet	Повсякдення суспільних верств
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32072
work_keys_str_mv	AT gedʹoa zapovítiâkdžerelozístoríípovsâkdennogožittânížinsʹkoígrecʹkoígromadixviiiperšoípolovinihíhst AT gedʹoa zaveŝaniâkakistočnikpoistoriipovsednevnoižizninežinskoigrečeskoiobŝinyxviiípervoipolovinyxixv AT gedʹoa thetestamentsprivateactsonthehistorydailylifeofnizhingreekcommunityxviiifirsthalfofthexixcentury

Заповіти як джерело з історії повсякденного життя ніжинської грецької громади XVIII — першої половини ХІХ ст.

Institution

Similar Items