Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках
У статті аналізується зміст і функції радянської культури масових свят доби тоталітаризму та їх вплив на українське суспільство 1930-х років. В статье анализируется содержание и функции советской культуры массовых праздников периода тоталитаризма и их влияние на украинское общество 1930-х годов. Bec...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32078 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках / Н. Гогохія // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 183-189. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859794177864237056 |
|---|---|
| author | Гогохія, Н. |
| author_facet | Гогохія, Н. |
| citation_txt | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках / Н. Гогохія // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 183-189. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті аналізується зміст і функції радянської культури масових свят доби тоталітаризму та їх вплив на українське суспільство 1930-х років.
В статье анализируется содержание и функции советской культуры массовых праздников периода тоталитаризма и их влияние на украинское общество 1930-х годов.
Becoming soviet culture of mass time holidays of totalitarianism and their influence are analyzed in Ukrainian society 1920–1930th.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:32:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
1�3
уДк 94(477) “192/193”
Нані Гогохія (м. Луганськ)
кУльтУра масових свят та Українське сУсПільство
в 1�30-х роках
У статті аналізується зміст і функції радянської культури масових свят доби тоталіта-
ризму та їх вплив на українське суспільство 1930-х років.
Ключові слова: тоталітаризм, радянські масові свята, культура святкування, символіка
свята, радянська обрядовість.
Попри те, що свято часто протиставляється
повсякденності у якості відпочинку від буден-
ного існування, перерви в ньому, неможливо
не помітити того факту, що у тоталітарному
суспільстві свята виконують більш широкі за-
вдання. Свято протистоїть, але водночас і
співіснує з повсякденністю. особливістю то-
талітарного свята було те, що воно виступало
ніби справжньою формою самого життя, яку
не просто розігрували, а якою жили майже
по-справжньому. воно конструювало той ви-
гаданий світ, який начебто існував у радянсь-
кому Союзі. Тому неможливо розглядати іс-
торію радянської повсякденності у відриві від
святкової культури тоталітаризму.
Свята структурують життя людини, супро-
воджуючи від початку до кінця життя, вони
відіграють важливу роль у процесі її інтегра-
ції в соціум. утверджуючи соціальні порядки,
норми, художні та етичні ідеали, свято, таким
чином, прилучає суспільство до традиції1. І ця
властивість свята повною мірою була вико-
ристана в період 1930-х рр., коли свята стали
одним з найважливіших елементів офіційної
культури. Елементом настільки важливим,
що їх підготовка та проведення вважалися од-
нією з першочергових справ, і міцно зайняли
своє місце серед таких питань черги денної,
як хлібозаготівлі, будівництво нових об’єктів
промисловості, колективізація тощо всіх пар-
тійних та радянських органів від сільради до
Цк.
радянська історіографія не дуже активно
займалася дослідженням історичного аспекту
створення і функціонування радянських свят.
Частіше зустрічалися роботи пропагандистсь-
кого, методичного або художньо-аналітичного
характеру, в яких аналізувався феномен свята
як соціального явища, визначалась його роль
в розвитку радянської культури та мистец-
тва2. Сьогодні російські вчені досить плідно
вивчають святкову культуру на регіонально-
му рівні3. Серед сучасних закордонних дослід-
ників необхідно назвати німецького історика
М. рольфа, чия робота “радянські масові свя-
та” нещодавно побачила світ російською мо-
вою4. в ній автор простежив процес створення
в радянському Союзі “червоного календаря”
та формування специфічної культури масових
свят, за допомогою яких диктатура прищеп-
лювала суспільству свої ідеологічні та куль-
турні стандарти. М. рольфу зразком у підго-
товці та проведенні свят слугувала Москва, з
якою він порівнює святкування у провінції —
воронежі, Новосибірську та кемерові, архіва-
ми яких автор користувався. Святкова ж
культура українського суспільства тільки по-
чинає потрапляти у поле зору українських іс-
ториків5, її розвиток у період становлення то-
талітаризму є проблемою маловивченою, тому
науково актуальною. отже, предмет нашого
дослідження — тоталітарна культура святку-
вання. Мета дослідження — визначити функ-
ції та змістовне навантаження масових свят,
з’ясувати характер їхнього впливу на ук-
раїнське суспільство 1930-х рр.
Збагнувши, що свято — вельми ефектив-
ний засіб впливу на громадську думку, уряд
одразу почав запроваджувати нові “радянсь-
кі” свята, які стали обов’язковими по всій
країні. вже в перші роки радянської влади по-
чинають святкувати 12 березня — день пова-
лення самодержавства, 18 березня — День
Паризької комуни, 1–2 травня — День Інтер-
націоналу, 7–8 листопада — роковини проле-
тарської революції та ін.6. Поруч з упровад-
женням нових свят правляча партія поступо-
во починає ідеологічну роботу щодо витіснення
з життя старих дореволюційних, причому ха-
рактерно, що не лише імперських, що було б
логічним, а й суто народних — а це вже сим-
волізувало повний розрив з усіма традиціями.
1��
Краєзнавство 3 2010
у деяких випадках держава робила це дирек-
тивно, а інколи — у відповідь на “прохання
трудящих”7. у 1930 р. всі 12 великих релігій-
них свят були виключені з календарів.
Зрозуміло, що створити нові свята — було
лише половиною справи. Свято — це урочисте
відзначення знаменних подій, яке включає
розважальні елементи та деякі обрядові дії.
Тому важливим моментом, що дозволяв мак-
симально використати ці свята у пропаган-
дистських цілях, була трансформація самої
форми святкування, витворення відповідного
ритуалу, який набув би уніфікованого харак-
теру. ритуал покликаний стабілізувати сус-
пільство. всі, хто бере в ньому участь, зму-
шені виконувати свою роль. При цьому важ-
ливу роль відіграє знаково-символічна
система свята. Символічний простір охоплює
всю сукупність ідей, понять, що втілені в сло-
вах або інших невербальних знаках, яка міс-
тить коди масового сприйняття, реакції та по-
ведінки. Ця сукупність не випадковий набір
елементів, вона має певну структуру, свої пло-
щини змістів. Завдяки певним символам лю-
дина могла ідентифікувати себе з певною гру-
пою, що народжувало почуття або захищенос-
ті та згуртованості (у соціально адаптованих,
конформних громадян), або невпевненості та
страху з бажанням інтегруватися (у маргі-
нальних верств суспільства). Символіка ра-
дянських свят мала бути зрозумілою і прозо-
рою. виробники нової культури свята хотіли
донести символічними засобами певний ме-
седж до своєї цільової аудиторії.
радянські ритуали конструювали радянсь-
кий соціум, впорядковували його, демонстру-
вали нові цінності. а. луначарський у праці,
присвяченій святам, визначив, що “справжнє
свято повинно бути організованим”, “народні
свята повинні поділятися на два акти, що іс-
тотно різняться один від одного. На масовий
виступ, …який передбачає рух мас з передміс-
тя у напрямку єдиного центру, …де здійс-
нюється якась центральна дія типу піднесеної
символічної церемонії. Другий акт — є свято
більш інтимного характеру або у зачинених
приміщеннях, оскільки кожне приміщення
повинно перетворитись у своєрідне револю-
ційне кабаре, або у відкритих: на платформах,
вантажівках, бочках тощо”, “масам треба на-
дати максимум радощів, музики, видовищ,
веселощів”8.
в урСр діяла ціла низка органів, що
розробляли сценарії та програми конкретних
свят у відповідності до настанов центру. На
рівні республіки цим займалися, в першу чер-
гу, вуЦвк, Цк лкСМу та Цк кП(б)у, та їхні
відділи агітації та пропаганди. Для підготов-
ки до свят постановами Президії вуЦвк ство-
рювались спеціальні Центральні урядові ко-
місії, на місцях діяли обласні, міські, районні
та заводські9. Центральні комісії збирались
впродовж місяця (а іноді й двох) напередодні
свята, затверджували програми, виносили
спеціальні ухвали про проведення заходу, які
містили рекомендації у формі наказу про еле-
менти святкування10. Головами комісій зазви-
чай були представники вуЦвк Г. Петровсь-
кий або Ю. войцехівський, членами в різні
роки заступник голови рНк І. Шелехес, Сек-
ретар Цк лкСМу С. андреєв, Секретар Цк
кП(б)у М. Попов, завідувач агітпропу а. Хви-
ля (після 1933 р. ще й як представник Нко),
завідувач відділу піонерів Цк лкСМу Г. Фур-
ман, голови Харківського (до 1934 р.) або
київського обкомів кП(б)у, лкСМу, пред-
ставники вурПС, ТСо-авіахіму, Істпарту,
відділів народної освіти, ради фізкультури
тощо11. реалізація святкових програм здійс-
нювалася за участі органів влади всіх рівнів
та різноманітних громадських організацій,
представники яких були присутні під час всіх
засідань Центральної комісії. одним з голо-
вних організаторів свят на місцях були міс-
цеві комітети лкСМу. Так, у 1934 р. київсь-
кий обком лкСМу організував і провів низку
великих демонстрацій — першотравневу,
звільнення києва від поляків, початок і кі-
нець навчального року, МЮД, маневри. ком-
сомольські лідери організували спартакіаду,
близько 10 зльотів авіамоделістів, МоДру
тощо. один з відповідальних за свята ватаж-
ків лкСМу а. вайшенкер написав у звіті на
ім’я Секретаря Цк кП(б)у, що під час підго-
товки “ми… працювали як прокляті з 6, 7, 8
години ранку і цілу ніч”12. отже, підготовка
до свят вважалась політичним завданням пер-
шочергової ваги, за яке перед центром відпові-
дав Цк кП(б)у і уряд республіки.
квінтесенцією тоталітарного свята
сталінської доби, яке мало найефективніший
вплив на суспільство, можна вважати масові
демонстрації середини 1930-х рр. — грандіоз-
ні багатотисячні марші з портретами “вождів”
перед трибунами, де привітно посміхались ті
самі “вожді”, що здавались такими близьки-
ми й майже рідними усім пролетарям країни.
Сценарії таких свят почали розроблятись з
1��
перших років радянської влади, вони включа-
ли загальні збори з обов’язковими доповідя-
ми, концертом, врочистим маршируванням
містом. одним з перших свят, відзначених но-
вою владою, стало Перше травня. у 1918 р. в
усіх контрольованих владою російських міс-
цевостях відбулись багатолюдні мітинги, де-
монстрації, на яких виступали відомі більшо-
вицькі лідери, робітники та військові. вулиці
та будинки міст і сіл були прикрашені прапо-
рами, плакатами з революційними гаслами. у
Москві в цей день з’явилась одна з перших ра-
дянських емблем “Серп и Молот”, що потім
стала основою Державного герба СрСр13.
у 1930-х рр. свято Першотравня вже мало
свою усталену форму святкування, свої атри-
бути і активно виконувало функцію пропаган-
ди нового способу життя. Свято Першотравня
мало безліч змістів і підтекстів, частина з
яких були очевидними, підкресленими ор-
ганізаторами, частина — дещо прихованими,
але не менш впливовими. Насамперед, зро-
зуміло, що це було інтернаціональне свято
праці, наголос робився на солідарності з тру-
дящими усього світу. Цю солідарність насе-
ленню пропонувалось висловити масштабно,
глобально і пафосно — йдучи багатотисячни-
ми колонами одночасно по всьому простору
радянської країни. “розтягувалися ланки жи-
вих людських ланцюгів з широко розгорнути-
ми крилами знамен, поспішали музиканти,
діти-піонери, комсомолки в червоних хустин-
ках, робітники, школярі, і всі вони швидко
зливались у стрункі рухливі колони…, — пи-
сав кореспондент луганської обласної газети,
описуючи “першотравневе всесвітнє свято
міжнародної солідарності, свято праці…” у
1929 р.14. Привітання від Цк, вуЦвк та рад-
наркому у луганську висловив Шліхтер, який
у промові згадав про “тяжку боротьбу наших
закордонних братів зі своїми гнобителями,
про жертви, що надихають вірою в кінцеву пе-
ремогу15. отже, це було і свято вшанування
пам’яті жертв революційної боротьби у всьо-
му світі: “Ми на зміну всі підемо, клятву здій-
снимо травневу”, — співали піонери, йдучи
святковими вулицями міст16. Тема боротьби
пролетарів усього світу лишалася весь час
лейтмотивом свята. розповіді про демонстра-
ції робітників у капіталістичних країнах
обов’язково супроводжували святкові ма-
теріали у пресі17.
Не забували сценаристи свята й про де-
монстрацію успіхів радянського будівництва.
Перше травня оголошувалось “торжеством на-
ших перемог та …підсумків”18. З початку
1930-х рр. до теми успіхів додалося прослав-
лення великого вождя. у 1934 р. травнева
преса рясніла матеріалами про те, що: “На ву-
лицях і майданах сіл і міст радянського Сою-
зу відзвучали першотравневі рапорти всесвіт-
ньо-історичних успіхів єдиної в світі країни
пролетарів. велетенськими кроками, поборю-
ючи всі труднощі, крокує наша країна до
безкласового соціалістичного суспільства…
багаточисленні колони трудящих СрСр де-
монстрували свою безмежну відданість біль-
шовицькій партії та великому вождю товари-
шеві Сталіну”19.
Першотравень використовувався також і
для пропаганди нових міфів про відчайдушну
і одностайну революційну боротьбу українсь-
ких трудящих проти царського режиму. у ху-
дожній або документальній формі до населен-
ня доносились героїчні розповіді про недалеке
минуле. Батько маленького Петрика, героя
оповідання, вміщеного у травневому номері
“луганської правди” (1929 р.), розповідає
сину з приводу свята про свою героїчну мо-
лодість, боротьбу з білогвардійцями, загибель
матері від рук бандитів. Син слухає і обіцяє
собі бути гідним батькової слави20. З приводу
свята преса публікувала також спогади старих
більшовиків на кшталт оповідання робітника
харківського заводу “Серп і молот” тов. кия-
нова “Як ми святкували перше травня”, в яко-
му він розповів про те, як до революції робіт-
ники міста збирались таємно у лісі, з яким за-
хопленням слухали артема, яку симпатію
мали до більшовиків21. Не менш популярною
темою в другій половині 1930-х рр. стала при-
четність вождя до всіх знакових історичних
подій доби революції. у травневому номері
дитячого журналу “Піонерія” за 1939 р. на
другій сторінці було вміщено нарис Я. Гри-
майла “Перше травня”, в якому розповідь про
перше святкування супроводжувалась іс-
торією про й. Сталіна, який у 1912 р. написав
першотравневу листівку22.
Під час святкування також плідно експлу-
атувався концепт “щасливого радянського ди-
тинства” в контексті звеличення влади як за-
хисника та кращого друга радянських дітей”.
описуючи чергове святкування у 1934 р., рес-
публіканська преса зазначала: “Безмежна лю-
бов до дітей з боку комуністичної партії та
уряду. ось Першотравень у Харкові. Де ще,
крім нашої країни, можна побачити такі щас-
1��
Краєзнавство 3 2010
ливі, радісні обличчя багатотисячної дітвори,
що в стрічках та квітах крокує пліч-о-пліч з
батьком — господарем нашої країни. ось уря-
дова трибуна. кращі керівники партії й уря-
ду — т. т. косіор, Постишев, Петровський,
щільно оточені дітьми, розпитують їх про
життя, про їхні потреби. Для дітей СрСр ши-
роко відкриті двері парків, стадіонів, театрів,
кіно, майданчиків, таборів, санаторіїв…”23.
Завдання тиражування образу “вдячні владі
щасливі українські діти на демонстрації” ак-
тивно підхоплювалось на місцях. вже наступ-
ного року напередодні травневого свята район-
ний актив комсомолу Нікопольщини надіслав
секретарю Цк лкСМу С. андреєву листа з та-
кою обіцянкою: “зобов’язуємося до 1 травня
вивести колони своїх піонерзагонів усіх у гал-
стуках з загоновими знаменами, ланковими
прапорцями, горнами і барабанами24. Дитячі
колони на демонстрації лишалися обов’яз-
ковим атрибутом дійства весь час існування
радянської влади.
але, попри всю свою заангажованість і про-
пагандивність, Першотравень в уяві більшості
пересічних громадян асоціювався із весною,
радістю, теплом і світлом. Навіть серед ама-
торських віршів, що сотнями надходили до
газет, серед плакатних фраз і гасел можна
було зустріти щирі рядки, в яких скрізь труд-
нощі доби пробивався весняний, бадьорий на-
стрій:
Пускай на затылке
обшарпана кепка,
Пускай у подружек
Затаскан платок,
Сегодня смеемся
Дружно и крепко…25
Традиція “маївок”, що проводились на при-
роді, давала можливість відпочити, зустріти-
ся з друзями і побенкетувати “у складчину”.
Ці теплі зустрічі додавали святу більше емо-
ційності, затишності, що не могло не наклас-
ти свій відбиток на позитивне сприйняття як
самого 1 травня, так і тих ідей, що завдяки
йому доносила влада до населення респуб-
ліки.
але найбільш ідеологізованим було відзна-
чення річниць жовтневої революції. урядові
святкові комісії кожного року невпинно пра-
цювали, затверджуючи списки ударників і
стахановців для нагородження, зміст допові-
дей на мітингах, святкові плакати, заслухову-
ючи звіти з підготовки місцевих комісій, бе-
ручи участь у розробці планів художнього
оформлення міст, культурно-розважальних
програм для трудящих та формулюючи полі-
тично актуальні гасла26. в результаті жовт-
неві свята стали візитною карткою тоталіта-
ризму, репрезентуючи всі основні міфи доби.
ось як описувала жовтневу демонстрацію в
м. Сталіно місцева газета: “Біля Будинку рад
на трибунах стоять почесні гості. З різних
районів Донбасу з’їхались знатні стахановці,
…лікарі, інженери. …Демонстрація почалась.
Попереду прапороносців повільно рухається
панцирник із статуєю леніна, оточеного оз-
броєними робітником, матросом і солдатом. …
йдуть колони Сталінського заводу … з макета-
ми домен, показниками успіхів. …робітники
несуть великий макет конституції, цифри, що
демонструють підвищення заробітку, портре-
ти Сталіна. …урочисто марширують школярі,
за ними рухається крейсер “аврора”, викона-
ний юними техніками, …на вантажівці порт-
рет Д. Ібаррурі, інсценування захисту Мадри-
да… колонам не видно кінця! Понад 80 тис.
трудящих дві години йшли вулицями міста,
демонструючи свою відданість партії, свою
любов до великого Сталіна”27. Як бачимо, тут
присутні всі актуальні на той момент символи
часу, які пересічна людина мусила трактува-
ти у відповідності до тієї системи координат, в
якій вона існувала, правила цієї гри вона не
вигадувала самостійно, їй вони давалися в го-
товому вигляді. “Знатні люди” — не керівни-
ки, а трудяги, правда не прості, а ті, що відда-
но працюють — маленька пересічна людина
мала зрозуміти, що тільки від неї самої зале-
жить, чи буде і вона колись в цих лавах. оз-
броєне оточення вождя натякає на тривож-
ність ситуації, наявність у народу маси воро-
гів як внутрішніх, так і зовнішніх, породжує
бажання захищати власні досягнення (які,
очевидно, символізуються макетами домен,
конституцією і цифрами підвищення заробіт-
ку — для тих, хто ще не переконався, що
стахановська нелюдська без відпочинку пра-
ця — єдиний шлях до нормального побутового
існування. “аврора” означала героїзацію не-
давнього історичного минулого, апеляцію до
нового міфу про “велику жовтневу револю-
цію” як початок Нової ери, новий відлік часу,
що тепер поділявся на “до революції” і
“після”. На додаток — обов’язкова тема надз-
вичайного радянського інтернаціоналізму —
кон’юнктурне злободенне інсценування Гро-
мадянської війни в Іспанії — наші брати-іс-
панці б’ються за такий самий справедливий
1��
лад, який ми побудували в себе. І над усім цим
карнавалом підноситься фігура вождя, який
незримо присутній, інакше, кому б демонс-
трували, за висловом кореспондента місцевої
газети, “свою любов та відданість трудящі”.
Спираючись на єдину ідеологію, масові
свята об’єднували всіх громадян, незважаючи
на національну приналежність. в один день,
навіть одночасно, в єдиному пориві проходи-
ли вулицями своїх міст колони демонстрантів
на всьому просторі радянського Союзу. украї-
нець, росіянин, поляк, єврей, молдаванин та
представник інших народів поліетнічної ук-
раїни відчував велику духовну єдність із про-
летарем будь-якої союзної республіки, що так
само в цей час із плакатом або портретом у ру-
ках засвідчував своє захоплення й відданість
владі.
однак, не покладаючись лише на емоційне
задоволення, уряд піклувався й про інший
вид задоволення — для відчуття справжнього
свята населення треба було нагодувати. у
1932 р. Центральна комісія зі святкування 15
річниці жовтневої революції постановила
“НкПостачу та вукСу негайно заздалегідь
приступити до підготовки видачі робітникам
як нормальних пайків, так і додаткових до
жовтневих свят” та “рекомендувати місце-
вим, кооперативним організаціям широко
розгорнути децентралізовані заготівлі, які б
дали додаткові ресурси для постачання робіт-
ників до жовтневих свят28. Готуючись до 16
річниці жовтня у 1933 р., урядова комісія на
чолі з Петровським постановила “Нк Поста-
чання, вукС, Нк легпрому і вукопромраді у
триденний термін розробити заходи, що забез-
печать безперебійне і більш широке постачан-
ня всього населення до жовтневого святку-
вання продуктами харчування, промтоварами
та ширвжитком. Нк Постачання та вукС
вжити заходів до покращення в ці дні робітни-
чого постачання за рахунок білого хліба,
м’ясних виробів, не допускаючи черг. особли-
во покращити постачання дітей. Було виріше-
но також дати вказівку “Нк Фінансів і Держ-
банку вжити заходів до ліквідації до жовтне-
вих днів заборгованості по заробітній платні
на промислових підприємствах, колгоспах,
МТС, МТМ, а також в закладах, особливо
культурно-побутового значення”29. 22 квітня
1934 р. з ініціативи П. Постишева “задля за-
доволення підвищеного попиту на різні про-
мтовари та продукти, у зв’язку з наступаючим
Міжнародним святом 1 травня, а також з ме-
тою впровадження у побут трудящих радян-
ських передсвяткових базарів, що забезпе-
чуватимуть не тільки товарне, а й культурно-
побутове обслуговування трудящих, на
комунальному ринку м. Харкова відбувся
перший передсвятковий базар. Цей захід мав
такий успіх, що було вирішено збільшити час
його проведення з 3 днів до 830. в тому ж році
до жовтневих свят такі базари були влашто-
вані у 30 містах україни31. у 1935 р., готую-
чись до 1 травня, Цк лкСМу постановою від
4 квітня притяг до підготовки і проведення
передсвяткових базарів всі обкоми і міськко-
ми лкСМу32. у 1936 р. з приводу 8 березня,
Першого травня, роковин революції, Дня авіа-
ції тощо святкова комісія Цк кП(б)у прийня-
ла рішення “збільшити торгівлю всієї харчо-
вої мережі на 2 години”, відзначивши, що “у
великих промислових містах продуктові ма-
газини повинні працювати до другої години
ночі, промтоварні — до 22-ї години, на трав-
неві свята чергові магазини працюють цілодо-
бово”, “всім торговим організаціям організу-
вати продаж бутербродів, пиріжків, сосисок,
тістечок, яблук, морозива, цигарок у спе-
ціальних павільйонах, тачках, автомобілях,
ларьках, обслуговувати демонстрацію і місця
загальних гулянь”33. Спеціальна телеграма
№ 59/31оп за підписом голови рНк і секрета-
ря Цк кП(б)у наказувала торговельним ор-
ганізаціям “негайно викинути в магазини,
базари, лотки харчові продукти, які є в запасі
на базах”34. отже, справжня організація ра-
дянського свята здійснювалась українськими
чиновниками з урахуванням усіх факторів,
що впливали на думки, настрій і почуття лю-
дини.
Таким чином, була вироблена форма масо-
вого свята, яка впродовж всього періоду фор-
мування тоталітаризму постійно вдосконалю-
валась і завжди використовувалась як мож-
ливість ефективного впливу на суспільство.
За допомогою свята влада пояснювала реаль-
ність. Свята візуалізували соціальну та цін-
нісну ієрархію, спрямовували думки в май-
бутнє — відтворювали омріяний ідеальний
світ. Свято не тільки мусило емоційно під-
бадьорити будівників соціалізму, а й донести
певну інформацію до громадян. Не останню
чергу в цьому відігравали обов’язкові доповіді
та гасла, які містили кон’юнктурні “політич-
но актуальні” вислови. але головнішим було
те, що за допомогою політичного свята була
створена “матриця емоційних стереотипів”35,
1��
Краєзнавство 3 2010
що формувалась з дитячого садка і була по-
кликана закріпити на рівні рефлексів почуття
захоплення, відданості й радості, не пов’язані
з підключенням інтелектуальних центрів лю-
дини. Ефективним методом цього процесу
було впровадження в масову свідомість сте-
реотипних понять, які народжували такі ж
стереотипні емоції. Пролетаріат, сприймаючи
послання влади, мав відчувати гордість, за-
хоплення, емоційне задоволення, класово-
чужі елементи — страх, пригніченість духу,
бажання “влитися” до нової спільноти. у
1930-х рр. свята перестали бути приватною
справою. вони отримали державне й партійне
освячення, стали тотальними, такими, що
мали державну санкцію червоних днів у кален-
дарях, що пояснювалось надзвичайним вихов-
ним потенціалом свята. радянське свято спо-
ріднювало людей різних національностей,
поступово виконуючи важливу функцію гомо-
генізації суспільства і в той же час задовольня-
ючи його потреби в позитивних емоціях. в ук-
раїнському суспільстві впровадження нової
святкової культури стало засобом, який ефек-
тивно використовувала влада з метою його
трансформації, що полягала насамперед у со-
ціокультурних та ціннісних змінах. Пануван-
ня у культурі святкування, контроль над сим-
волічним простором дозволяли формувати в
масовій свідомості вигідну владі картину світу.
джерела та література
1 Некрылова А. Ф. Традиции русской куль-
туры в массовых народных праздниках /
а. Ф. Некрылова // Традиционная народ-
ная культура: (сб. информ.- аналит. мате-
риалов) / Гл. информ.-вычисл. центр [ред.
и сост. и. Горбатова]. — М.: ГивЦ Мк рФ,
1995. — 85 с. — С.15.
2 Мазаев А. И. Праздник как социально-
художественное явление. опыт историко-
теоретического исследования / а. и. Маза-
ев. — М.: Наука, 1978. — 392 с.; Руд-
нев В. А. Советские праздники, обряды,
ритуалы. л.: Московский рабочий,
1984. — 142 с.; Немиро О. в город пришел
праздник. из истории художественного
оформления советских массовых празд-
неств / о. Немиро. — л.: аврора, 1973. —
111 с.
3 Келлер Е. Э. Праздничная культура Петер-
бурга: очерки истории / келлер Е. Э. —
СПб.: Михайлов, 2001. — 319 с.; Малышева
С. Ю. Советская праздничная культура в
провинции: пространство, символы, истори-
ческие мифы (1917–1927) / С. Ю. Малыше-
ва. — казань: рутен, 2005. — 398 с.; Диано-
ва Е. В. Советские праздники 1920-х годов и
центры традиционной культуры карелии /
Е. Дианова // рябининские чтения. Матери-
алы научной конференции по изучению на-
родной культуры русского Севера // http://
kizhi.karelia.ru/specialist/pub/library/
rjabinin2007/2_ethno/ dianova.htm.
4 Рольф М. Советские массовые праздники /
М. рольф. — М.: роССПЭН. — 2009. —
439 с.
5 Дмитрієнко М. Ф., Солонська Л. А. Георто-
логія в системі спеціальних історичних
дисциплін: теорія, джерела та методи до-
сліджень / Дмитрієнко М. Ф., Солонсь-
ка Я. а. // український історичний жур-
нал. — 2002. — № 3. — С. 34–61. Бутако-
ва Є. радянські фізкультурні та спортивні
свята як об’єкт вивчення геортології: істо-
рико-джерелознавче дослідження на фото-
документах 20-х рр. ХХ ст./ Є. Бутакова //
Спеціальні історичні дисципліни: питання
теорії та методики. — київ: Інститут іс-
торії україни НаН україни, 2006. —
№ 13. — С. 194–196.
6 Державний архів луганської області. —
Ф. 5. — оп. 1. — Спр. 136. — арк. 28
7 Центральний архів громадських об’єднань
україни (далі — ЦДаГоу). — Ф.1. —
оп.20. — Спр. 2960. — арк. 61; Ф. 7. —
оп. 1. — Спр. 783. — арк. 247 зв.
8 Луначарский А. В. о массовых празднест-
вах, эстраде, цирке / а. в. луначарский:
Сб. — М.: искусство, 1981. — 424 с. —
С. 85–86.
9 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп.1. — Спр. 783. —
арк. 29, 73, 114, 254.
10 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп.1. — Спр. 837. —
арк. 163
11 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп.1. — Спр. 783. —
арк. 29, 73, 114, 254; Ф. 7. — оп. 1. —
Спр. 837. — арк. 245; Ф. 1. — оп. 20. —
Спр. 6836. — арк.1
12 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп. 1. — Спр. 1294. —
арк. 72.
13 Шаповалов С. Н. Советские революцион-
ные праздники в 1918–1920-е гг. // Теория
и практика общественного развития. ис-
торические науки. Электронное периоди-
ческое издание. — 2010. — № 1 // http: //
1��
www.teoria-practica.ru/index.php/2010–1/
2 0 4 – 2 0 1 0 – 0 3 – 3 0 – 0 4 – 3 6 – 4 5 / 4 2 1 -
shapovalov.
14 1 мая в луганске // луганская правда. —
1929. — 1 мая. — С. 8.
15 1 мая в луганске // луганская правда. —
1929. — 1 мая. — С. 8.
16 когда плакал отец // луганская правда.
1929. — 1929. — 1 мая. — С. 7.
17 Гасла першого травня пролунали на все-
світ // Дитячий рух. — 1934. — № 8. —
С. 1.
18 1 мая в луганске // луганская правда. —
1929. — 1 мая. — С. 8.
19 Гасла першого травня пролунали на все-
світ // Дитячий рух. — 1934. — № 8. —
С. 1.
20 когда плакал отец // луганская правда.
1929. — 1929. — 1 мая. — С. 7.
21 Як ми святкували перше травня // Піо-
нерія. — 1936. — № 4. — С. 5.
22 Гримайло Я. Перше травня // Піонерія —
1939. — № 5. — С. 2.
23 Гасла першого травня пролунали на всес-
віт // Дитячий рух. — 1934. — № 8. — С. 2.
24 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп. 1. — Спр. 1306. —
арк. 15.
25 Бесхитростные строки // луганская прав-
да. — 1929. — 1 мая. — С. 7.
26 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп. 1. — Спр. 840. —
арк. 6–17.
27 Сталинский рабочий. — 1936. — 9 жовт-
ня. — С. 1.
28 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп. 1. — Спр. 840. —
арк. 11.
29 ЦДаГоу. — Ф. 7. — оп. 1. — Спр. 840. —
арк. 15.
30 ЦДаГоу.–Ф. 1. — оп. 20. — Спр. 6574. —
арк. 42–54.
31 ЦДаГоу. –Ф. 1. — оп. 20. — Спр. 6574.,
— арк. 56.
32 ЦДаГоу. — Ф. 7. –оп. 12. — Спр. 704. —
арк. 2.
33 ЦДаГоу. — Ф. 1. — оп. 20. — Спр.
6836. — арк. 8.
34 ЦДаГоу. — Ф. 1. — оп. 20. — Спр.
6836. — арк. 9.
35 Щербинин А. И. Тоталитарная индоктри-
нация: у истоков системы. Политические
праздники и игры / а. и. Щербинин //
Политические исследования. — 1998. —
№ 5. — С. 79–96.
нани Гогохия
культура массовых праздников и украинское общество в 1�30-х годах
В статье анализируется содержание и функции советской культуры массовых праздников
периода тоталитаризма и их влияние на украинское общество 1930-х годов.
Ключевые слова: тоталитаризм, советские массовые праздники, культура празднования,
символика праздника, советская обрядность.
Nani Gogokhiya
Culture of the mass holidays and Ukrainian society 1�30th.
Becoming soviet culture of mass time holidays of totalitarianism and their influence are analyzed
in Ukrainian society 1920–1930th.
Key words: the totalitarianism, mass holidays, festive culture, soviet rite.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32078 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:32:01Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гогохія, Н. 2012-04-07T20:29:39Z 2012-04-07T20:29:39Z 2010 Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках / Н. Гогохія // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 183-189. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32078 94(477) “192/193” У статті аналізується зміст і функції радянської культури масових свят доби тоталітаризму та їх вплив на українське суспільство 1930-х років. В статье анализируется содержание и функции советской культуры массовых праздников периода тоталитаризма и их влияние на украинское общество 1930-х годов. Becoming soviet culture of mass time holidays of totalitarianism and their influence are analyzed in Ukrainian society 1920–1930th. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Повсякдення суспільних верств Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках Культура массовых праздников и украинское общество в 1930-х годах Culture of the mass holidays and Ukrainian society 1930th. Article published earlier |
| spellingShingle | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках Гогохія, Н. Повсякдення суспільних верств |
| title | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| title_alt | Культура массовых праздников и украинское общество в 1930-х годах Culture of the mass holidays and Ukrainian society 1930th. |
| title_full | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| title_fullStr | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| title_full_unstemmed | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| title_short | Культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| title_sort | культура масових свят та українське суспільство у 1930-х роках |
| topic | Повсякдення суспільних верств |
| topic_facet | Повсякдення суспільних верств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32078 |
| work_keys_str_mv | AT gogohíân kulʹturamasovihsvâttaukraínsʹkesuspílʹstvou1930hrokah AT gogohíân kulʹturamassovyhprazdnikoviukrainskoeobŝestvov1930hgodah AT gogohíân cultureofthemassholidaysandukrainiansociety1930th |