Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава)
У статті проаналізовано становище православної церкви в Херсонській єпархії наприкінці ХІХ ст. на прикладі міста Берислава. Показано особливості соціального та релігійного життя міського населення. Розглянуто внесок православного духовенства в розвиток освіти і культури. В статье проанализировано по...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32081 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) / Н. Діанова // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 142-146. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603320952324096 |
|---|---|
| author | Діанова, Н. |
| author_facet | Діанова, Н. |
| citation_txt | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) / Н. Діанова // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 142-146. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті проаналізовано становище православної церкви в Херсонській єпархії наприкінці ХІХ ст. на прикладі міста Берислава. Показано особливості соціального та релігійного життя міського населення. Розглянуто внесок православного духовенства в розвиток освіти і культури.
В статье проанализировано положение православной церкви в Херсонской епархии в конце ХІХ в. на примере города Берислава. Показаны особенности социальной и религиозной жизни городского населения. Рассмотрен вклад православного духовенства в развитие образования и культуры.
The situation of the orthodox church in the Kherson diocese in the end of XIX century on an example Beryslav city has been researched in the article. Feature of a social and religious life of local population was shown in the article. The contribution of orthodox clergy to a development of education and culture was considered.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:43:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
1�2
Краєзнавство 3 2010
уДк 94(477.7):281.9“18”
Наталія Діанова (м. Одеса)
херсонська єПархія наПрикінці хіх ст.
(на матеріалах міста берислава)
У статті проаналізовано становище православної церкви в Херсонській єпархії наприкін-
ці ХІХ ст. на прикладі міста Берислава. Показано особливості соціального та релігійного
життя міського населення. Розглянуто внесок православного духовенства в розвиток освіти
і культури.
Ключові слова: Херсонська єпархія, Берислав, православна церква, духовенство, населен-
ня, освіта.
Невелике місто Херсонської губернії, яким
був Берислав наприкінці ХІХ ст., представляє
науковий інтерес для дослідження Херсонсь-
кої єпархії через призму мікроісторії. Там
певною мірою висвітилися процеси, які були
притаманні для церковно-релігійного життя
Південної україни в цілому.
в зазначений період розпочалася нова
сторінка в історії Херсонської єпархії. Її ха-
рактерною ознакою було подальше піднесення
православ’я, яке супроводжувалося церков-
ним будівництвом, зростанням мережі цер-
ковно-парафіяльних шкіл, поширенням місіо-
нерської діяльності. Ще зберігався значний
вплив православної церкви на суспільне і
культурне життя південного регіону, але при
цьому з’являлось все більше факторів, які
вказували на наявність серйозних кризових
явищ. Про це свідчить значна активізація
діяльності різноманітних протестантських
течій і сект на території єпархії, які залучали
в свої ряди православних парафіян. Ситуація
ускладнювалась негативним ставленням, бай-
дужістю, а іноді й ворожістю до церкви та ду-
ховенства з боку частини населення. Церква
не змогла пристосуватися до нових умов часу і
тих змін, які відбувалися в суспільстві, а тому
втрачала певну кількість своїх парафіян. Най-
більш яскраво це проявлялося у містах, де все
більшого розмаху набували ідеї матеріалізму,
які впливали на світогляд міських жителів.
об’єктивне і всебічне висвітлення процесів,
які відбувалися наприкінці ХІХ ст. в Хер-
сонській єпархії, є актуальним завданням для
сучасної історичної науки. воно зумовлене
відсутністю належного висвітлення даної про-
блеми в історіографії. в дореволюційний пе-
ріод до неї звертались історики церкви, які
були священно- та церковнослужителями
Херсонської єпархії: а. лебединцев, Ф. Міля-
новський, С. Петровський, в. лобачевский та
інші 1. Написані в контексті позицій офіційної
православної церкви їх праці присвячені в ос-
новному історії окремих храмів чи парафій та
діяльності Херсонських архієпископів.
Серед світських істориків значний внесок у
розробку церковної історії Південної україни
зробив М. Мурзакевич, який на основі широ-
кої джерельної бази дослідив деякі аспекти
діяльності Херсонської єпархії. в основному
вони торкалися першої половини ХІХ ст., але
деякі його доробки мали відношення й до дру-
гої половини цього століття2.
Історії православної церкви присвячені
праці Ф. лялікова, в одній з яких він описав
визначні пам’ятки воскресенської церкви
м. Берислава3.
в радянський період питання, пов’язані з
церковною історією, порушувались надзви-
чайно рідко і, зазвичай, через призму уперед-
женості та безкомпромісного атеїзму.
лише наприкінці ХХ ст. з’явилися дослід-
ження, присвячені історії церкви в Південній
україні, де розглядаються окремі питання
життєдіяльності єпархії в зазначений період.
важливе місце серед них посідають роботи
о. Тригуба, о. Федорчук і Г. Степаненко4. од-
нак, не дивлячись на помітне пожвавлення у
висвітленні теми, наукова розробка ще не
здійснена, що обумовлює її актуальність.
Джерельною базою представленої роботи
являються матеріали Державного архіву
одеської області (Даоо) та опубліковані доку-
менти.
Метою даної статті є дослідження історії
розвитку Херсонської єпархії наприкінці
ХІХ ст. Для цього ставиться завдання розгля-
нути загальні тенденції і особливості в стано-
вищі православної церкви у зазначений період
на прикладі міста Берислава.
1�3
важливими документами для аналізу цер-
ковно-релігійного життя єпархії є повідомлен-
ня архієпископів про огляд окремих церков і
монастирів, надіслані до Херсонської духовної
консисторії. вони дають підставу стверджува-
ти, що наприкінці ХІХ ст. за зовнішнім благо-
получчям, пишнотою храмів і богослужінь все
яскравіше вимальовувались серйозні пробле-
ми, які мали місце в єпархії. Про це писав у
своєму звіті 1884 р. архієпископ Херсонський
і одеський Никанор (Бровкович), який відві-
дав деякі церкви одеського, ананьєвського,
Єлисаветградського та Херсонського повітів.
відзначаючи загальне позитивне враження
відносно проведення богослужінь та управлін-
ня церквою, він звертав увагу на низький рі-
вень освіченості переважної більшості сільсь-
кого духовенства, яке зовсім не займалось про-
світницькою діяльністю серед парафіян. Це
зумовило відсутність належних знань право-
славної віри серед значної частини дорослого
населення. лише учні парафіяльного учили-
ща, в якому навчалося 20 хлопчиків і 3 дів-
чинки (на 2 000 жителів) змогли порадувати
знаннями Євангелія. Така ситуація, що скла-
лася в багатьох населених пунктах Херсонсь-
кої губернії, сприяла успішному поширенню
штундизму, основою якого, за словами одного
із представників цієї течії, була “безграмот-
ність православної людини, її низька мораль-
ність, пияцтво, відсутність стабільних позицій
в сімейному та громадському житті”5.
Посилити релігійний дух, який значно ос-
лаб у народі наприкінці ХІХ ст., церква надія-
лась за допомогою церковно-парафіяльних
шкіл, які контролювала створена при Синоді
училищна рада. Згідно з “Правилами про цер-
ковнопарафіяльні школи” (1884 р.) вони мали
стати осередком розповсюдження вчення пра-
вославної віри і християнської моралі для на-
селення6. На шпальтах “Херсонских епархи-
альных ведомостей” (ХЕв) друкувалися
щорічні звіти про їх діяльність в межах єпар-
хії, що вказує на важливість цього питання
для єпархіального керівництва.
Цілком слушним є твердження о. Тригуба
про те, що церковно-парафіяльні школи дава-
ли не лише порівняно міцні знання з основних
предметів і відіграли позитивну роль в поши-
ренні грамотності, але й сприяли зростанню
культурно-освітнього рівня населення Півден-
ної україни7.
Певну уяву про загальний стан Херсонсь-
кої єпархії наприкінці ХІХ ст. дають докумен-
ти про її огляд, здійснений архієпископом Іус-
тином (охотіним) у 1899 р. Згідно з указом
Херсонської духовної консисторії від 26 лип-
ня 1899 р., виконуючий обов’язки благочин-
ного 2-го Херсонського округу, священик во-
лодимир Новицький подав рапорт архієписко-
пу про становище православної церкви та її
парафіян у м. Бериславі.
Берислав — місто з багатовіковою історією,
яке отримало свою назву в 1784 р., коли роз-
почалася його розбудова на руїнах татарської
фортеці кизикирмен у складі російської імпе-
рії. Наприкінці ХVІІІ ст. його населення скла-
дало всього 640 осіб, які були переселенцями
з українських губерній. розташоване на пра-
вому березі каховського водосховища, непо-
далік від Херсона, воно відігравало помітну
роль в економічному розвитку Південної ук-
раїни. впродовж ХІХ ст. Берислав перетво-
рився на значний перевалочний пункт у тор-
гівлі хлібом. його населення зросло з 6 403
осіб (у 1858 р.) до 12 000 (у 1899 р.). в кон-
фесійному плані переважну більшість жителів
становили православні (10 000 осіб), близько
2 000 осіб — іудеї, 10 — католики, 4 — уніати
і 3 — розкольники (безпоповці)8.
Повсякденне життя міського населення
було досить складним. Торгівля зосереджува-
лася в основному в руках євреїв, за винятком
десятка православних купців, які торгували
товарами для селянського побуту, вином і пи-
вом.
основна кількість православного населен-
ня проживала на хуторах, орендуючи землю в
міської думи, якій належало 3 390 десятин.
Невелика частина жила в місті, наймаючись
на роботи по перевантаженню хліба в магази-
ни та на судна. Здебільшого це робили жінки,
які від тяжкої та виснажливої праці часто
хворіли і рано старіли.
Чоловіки віддавали перевагу заняттю ри-
бальством, судноплавством, ремеслами та віз-
ництвом. Наприкінці ХІХ ст. в Бериславі дія-
ло 100 майстерень і невеликих підприємств, в
тому числі два цегельні заводи, завод по пере-
робці риби, чимало ковальських, слюсар-
ських, бондарських, колісних та інших майс-
терень, де працювало всього 156 робітників9.
в. Новицький писав, що все православне насе-
лення мріє покращити свій матеріальний стан
і виїхати з Берислава в пошуках кращої долі,
зважаючи на несприятливі кліматичні умови,
шкідливі для здоров’я людей. Проте переваж-
на більшість жителів могла про це лише мрія-
1��
Краєзнавство 3 2010
ти. Бідняки, які влітку жили на хуторах, а то
й просто на полях, взимку тулилися в жалю-
гідних будиночках, не маючи вдосталь харчів
і потерпаючи від хвороб.
Благочинний зазначав, що населення від-
дане православ’ю і любить свої храми. Цьому
сприяло близьке розташування Бізюкова і
корсунського монастирів, які часто відвідува-
ли бериславці. але при цьому він вказував на
падіння моральності серед місцевих жителів,
що проявлялося в пияцтві, крадіжках, заздро-
щах, бійках, розпусті тощо. в. Новицький
пов’язував це з негативним впливом заробіт-
чан та різних пройдисвітів, які приїздили на
сезонні роботи з різних губерній імперії10.
Проте подібна ситуація мала місце не лише
в Бериславі, але й на всій території Херсонсь-
кої єпархії. в 1889 р. архієпископ Никанор з
прикрістю говорив про низький рівень народ-
ної моральності та небажання православних
парафіян навчати своїх дітей грамоті. Дехто
віддавав їх у 10-річному віці в найми за 15
крб. в рік або за 25 коп. в день. Навіть якщо
діти й ходили до школи, то батьки неохоче
відпускали їх туди лише з 1 листопада по 1 бе-
резня. відмовлялися навіть від пропозиції
священика про безкоштовне навчання. в цей
час німецькі переселенці, євреї, татари всіля-
ко дбали про освіту для своїх дітей, вбачаючи
в ній запоруку їхнього майбутнього.
великого поширення в єпархії, за свідчен-
ням архієпископа, набуло пияцтво. Парафія-
ни не соромилися влаштовувати п’яні дебоші,
лихословити тощо. Через пристрасть до спирт-
ного вони втрачали свій достаток, силу,
здоров’я, моральність і честь. все це негатив-
но впливало на стан православ’я, культури та
громадського патріотизму11.
Проповідь архієпископа Никанора, в якій
він торкався цієї злободенної проблеми, на-
була широкого резонансу в суспільстві. вона
була актуальною для різних регіонів росій-
ської імперії. одним із підтверджень цього є
лист до “Херсонских епархиальных ведомос-
тей” П. алєксєєва, який служив на сході
росії. впродовж десяти років він не зустрі-
чав там п’яного єврея, бурята чи китайця, в
той час як жодне свято не обходилось без
п’яних бійок, затіяних православними росія-
нами12.
Тож питання про християнську мораль-
ність гостро стояло на всій території країни.
Підняти її рівень серед жителів Берислава
церква сподівалась за допомогою початкових
навчальних закладів, бібліотек і Товариства
тверезості.
у місті діяло 11 навчальних закладів. Се-
ред них: Бериславське двокласне парафіяльне
чоловіче училище, в якому на 1898/99 нав-
чальний рік навчався 201 хлопчик (179 право-
славних і 22 іудеї); Бериславське початкове
жіноче училище, в якому налічувалось 147
дівчаток (120 православних і 27 іудеїв), два
Бериславські початкові училища змішаного
типу, де здобували освіту 138 православних
хлопчиків і 74 дівчинки. Деякі навчальні за-
клади знаходились за межами міста, але нале-
жали до парафії воскресенської церкви. Це
козацьке сільське початкове училище, в яко-
му навчалися 87 православних (69 хлопчиків
і 22 дівчинки) та четверо лютеран і Бургунсь-
ке сільське початкове училище, де налічува-
лось 29 хлопчиків і 7 дівчаток. Дремайлівське
сільське початкове училище (17 хлопчиків і
11 дівчаток) належало до парафії введенської
церкви.
При місцевих церквах діяли три школи
грамоти, де навчалось 119 учнів жіночої та чо-
ловічої статі. Проте рівень освіти там був знач-
но нижчим, ніж у церковно-парафіяльних
школах. Загалом же початковою освітою було
охоплено близько 814 дітей. у всіх навчаль-
них закладах законовчителями працювали
представники місцевого духовенства13.
у зазначений період у Бериславі діяло три
парафії і чотири церкви: воскресенська, ус-
пенська, введенська та церква всіх святих (на
міському кладовищі). Найбільшою була вос-
кресенська церква, яка перенесена до міста із
запорозької фортеці Переволочної і освячена
29 вересня 1784 р.14. До її парафії належали
3200 міських жителів і до 2000 осіб із чоти-
рьох навколишніх сіл та деяких хуторів.
На особливу увагу заслуговує духовенство
зазначених церковних храмів. Благочинний
Новицький дав високу оцінку їх церковної та
просвітницької діяльності. Настоятель вос-
кресенської церкви протоієрей, кандидат
Богослов’я Іоан воскресенський, зарекомен-
дував себе чудовим проповідником, проявляв
ревність і старанність під час служби. в не-
дільні дні та свята він проводив народні мо-
рально-релігійні читання в приміщенні дво-
класного училища та в школі грамоти при
своїй церкві. Протоієрей наглядав за роботою
міської бібліотеки та народними читаннями в
чотирьох пунктах міста. Парафіяни не скар-
жились на нього і висловлювали свою повагу.
1��
Священик воскресенської церкви василь
клопотовський добросовісно викладав Закон
Божий у міській початковій школі та земсь-
кій школі в с. козацькому. Щонеділі та в свя-
та здійснював релігійно-моральні читання в
міському початковому училищі.
До штату церкви входили диякон Димит-
рій лисогоров, який одночасно працював учи-
телем у місцевій церковній школі, та два при-
четники: Петро Ящиковський та Іоан Горянов.
Належним чином зарекомендував себе свя-
щеник успенської церкви Євген Басанський.
він працював законовчителем і завідувачем
місцевою школою грамоти. Диякон цієї церк-
ви Григорій Шпаковський особливої старан-
ності не проявив ні в церковній, ні в освітній
діяльності. Причетник Іоан Бешляга відзна-
чився старанністю, поєднуючи церковну
службу з роботою вчителя в місцевій школі.
Священик введенської церкви василь Го-
лоносов теж поєднував службу з викладаць-
кою діяльністю в двох міських початкових
училищах, де викладав Закон Божий. крім
цього, успішно проводив народні читання.
Диякон Микола Бартенєв організував хоро-
ший церковний хор із парафіян.
При приписаній до воскресенської парафії
церкві всіх Святих служив заштатний свяще-
ник олександр калюжний, який користував-
ся заслуженим авторитетом у жителів міста.
Попри високу оцінку діяльності, послуж-
ний список декого із духовенства був далеко
не бездоганним. Напередодні служби в Берис-
лаві до судової відповідальності двічі притягу-
валися: священик І. воскресенський, якого
покарано сплатою штрафу, та священик ва-
силь клопотовський, якому заборонено свя-
щеннослужіння і понижено до причетника.
Диякон Микола Бартенєв теж притягувався
до судової відповідальності і змушений був
сплатити штраф 15. Наведені дані дають під-
ставу говорити, що кризові явища торкнулися
не лише парафіян, але й частини духовенства,
яке покликано служити взірцем духовної чис-
тоти і високої моральності.
Таким чином, православна церква міста
Берислава, яка належала до Херсонської єпар-
хії, наприкінці ХІХ ст. продовжувала відігра-
вати важливу роль у громадському та куль-
турному житті суспільства, робила позитив-
ний внесок у розвиток початкової освіти.
Заслуговує на увагу її прагнення підняти на
належний рівень християнську мораль та
зміцнити православну віру серед населення.
Для неї характерними були загальні тенден-
ції, які проявлялися в Херсонській єпархії.
ознаки кризи, яка все більше охоплювала всі
верстви населення, значною мірою позначи-
лися на церковно-релігійному житті міста та
всієї єпархії в цілому.
джерела та література
1 Лебединцев А. Столетие первой в одессе
церкви, нынешнего кафедрального собо-
ра // Новороссийский телеграф. —
1892. — № 5543; Миляновский Ф. Памят-
ная книжка для духовенства Херсонской
епархии. — одесса: типография Е. и. Фе-
сенко, 1902; Петровский С., прот. одес-
ский Преображенский, ныне кафедраль-
ный собор. к столетию со дня его освяще-
ния 14 ноября 1795 г. 25 мая 1808 г. — 25
мая 1908 г. историческое описания по
вновь изданным документам, сообщенным
а. М. Гамовым. — одесса: тип. Е. и. Фе-
сенко, 1908; Петровский С., прот. Семь
Херсонских архиепископов. — одесса:
тип. Е. и. Фесенко, 1894; Лобачевский В.
летопись прихода с. ольшанки Св. иоанна
Милостивого церкви // Прибавление к
ХЕв. — 1893. — № 3. — С. 37–51; № 7–
8. — С. 147–157; № 9. — С. 198–205.
2 Мурзакевич Н. Материалы для истории
Новороссийской православной иерар-
хии // ЗооиД. — Т. 9. — одесса, 1875. —
С. 283–296.
3 Ляликов Ф. Достопримечательности вос-
кресенской церкви в г. Бериславе //
ЗооиД. — Т. 1. — одесса, 1840. — С. 606.
4 Тригуб О. П. Історія Херсонської єпархії
(1775–1918). — автореф. дис... канд. істо-
ричних наук: 07.00.01. — Миколаїв, 2000;
Степаненко Г. В. освітня діяльність пра-
вославного духовенства в україні (ХІХ —
початок ХХ ст.): автореф. дис... канд. іс-
торичних наук: 07.00.01. — к. 2002; Фе-
дорчук О. О. Православ’я в становленні
культури півдня україни (кінець ХVІІІ —
початок ХХ століття): автореф. дис...
канд. історичних наук: 07.00.01. — До-
нецьк, 2005.
5 Состояние Херсонской епархии в 1884 г. /
1��
Краєзнавство 3 2010
Никанор, архиепископ Херсонский и одес-
ский. — одесса, 1884. — С. 29.
6 Задача церковно-приходской школы // При-
бавление к ХЕв. — 1889. — № 4. — С. 101.
7 Тригуб О. П. Історія Херсонської єпархії
(1775–1918). — С. 14.
8 Даоо. — Ф. 37. — оп. 1. — Спр. 4046. —
арк. 8.
9 Історія міст і сіл урСр. Херсонська об-
ласть / Зав. ред. в. М. кулаковський. —
к.: Інститут історії аН урСр, 1972. —
С. 145.
10 Даоо. — Ф. 37. — оп. 1. — Спр. 4046. —
арк. 9.
11 Поучение преосвященного Никанора, ар-
хиепископа Херсонского и одесского на
молебствии 14 сентября 1889 г., в день
празднования столетия завоевания турец-
кой крепости Хаджибея, переименованно-
го потом в одессу // Прибавление к
ХЕв. — 1889. — № 19. — С. 553–556.
12 Борьба против пьянства составляет один
из важнейших вопросов современной рос-
сии / П. алексеев // Прибавление к
ХЕв. — 1889. — № 24. — С. 764–765.
13 Даоо. — Ф. 37. — оп. 1. — Спр. 4046. —
арк. 8–10.
14 Ляликов Ф. Достопримечательности вос-
кресенской церкви в г. Бериславе //
ЗооиД. — Т. 1. — одесса, 1840. — С. 606.
15 Даоо. — Ф. 37. — оп. 1. — Спр. 4046. —
арк. 10–12.
наталья дианова
херсонская епархия конца хіх в. (на материалах города берислава)
В статье проанализировано положение православной церкви в Херсонской епархии в конце
ХІХ в. на примере города Берислава. Показаны особенности социальной и религиозной жизни
городского населения. Рассмотрен вклад православного духовенства в развитие образования и
культуры.
Ключевые слова: Херсонская епархия, Берислав, православная церковь, духовенство, насе-
ление, образование.
Natalia Dianova
The Kherson Diocese in end of XIX century (on the material of Beryslav city)
The situation of the orthodox church in the Kherson diocese in the end of XIX century on an
example Beryslav city has been researched in the article. Feature of a social and religious life of local
population was shown in the article. The contribution of orthodox clergy to a development of
education and culture was considered.
Key words: Kherson diocese, Beryslav, orthodox church, clergy, population, education.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32081 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:43:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Діанова, Н. 2012-04-07T20:38:44Z 2012-04-07T20:38:44Z 2010 Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) / Н. Діанова // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 142-146. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32081 94(477.7):281.9“18” У статті проаналізовано становище православної церкви в Херсонській єпархії наприкінці ХІХ ст. на прикладі міста Берислава. Показано особливості соціального та релігійного життя міського населення. Розглянуто внесок православного духовенства в розвиток освіти і культури. В статье проанализировано положение православной церкви в Херсонской епархии в конце ХІХ в. на примере города Берислава. Показаны особенности социальной и религиозной жизни городского населения. Рассмотрен вклад православного духовенства в развитие образования и культуры. The situation of the orthodox church in the Kherson diocese in the end of XIX century on an example Beryslav city has been researched in the article. Feature of a social and religious life of local population was shown in the article. The contribution of orthodox clergy to a development of education and culture was considered. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Повсякдення суспільних верств Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) Херсонская епархия конца ХІХ в. (на материалах города Берислава) The Kherson Diocese in end of XIX century (on the material of Beryslav city) Article published earlier |
| spellingShingle | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) Діанова, Н. Повсякдення суспільних верств |
| title | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) |
| title_alt | Херсонская епархия конца ХІХ в. (на материалах города Берислава) The Kherson Diocese in end of XIX century (on the material of Beryslav city) |
| title_full | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) |
| title_fullStr | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) |
| title_full_unstemmed | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) |
| title_short | Херсонська єпархія наприкінці ХІХ ст. (на матеріалах міста Берислава) |
| title_sort | херсонська єпархія наприкінці хіх ст. (на матеріалах міста берислава) |
| topic | Повсякдення суспільних верств |
| topic_facet | Повсякдення суспільних верств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32081 |
| work_keys_str_mv | AT díanovan hersonsʹkaêparhíânaprikíncíhíhstnamateríalahmístaberislava AT díanovan hersonskaâeparhiâkoncahíhvnamaterialahgorodaberislava AT díanovan thekhersondioceseinendofxixcenturyonthematerialofberyslavcity |