Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст.
За даними писемних джерел та архівних матеріалів у статті визначено найвищі посади Волинського воєводства та міста Луцька за часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. З’ясовано статус і функціональні обов’язки воєвод і старост як найвищих представників королівської влади на місцях та...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32141 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. / В. Петрович // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 9-15. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860055173086314496 |
|---|---|
| author | Петрович, В. |
| author_facet | Петрович, В. |
| citation_txt | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. / В. Петрович // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 9-15. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | За даними писемних джерел та архівних матеріалів у статті визначено найвищі посади Волинського воєводства та міста Луцька за часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. З’ясовано статус і функціональні обов’язки воєвод і старост як найвищих представників королівської влади на місцях та війта як одного з найвищих представників міського самоврядування. Проаналізовано їхні стосунки з мешканцями міста Луцька – адміністративної столиці Волинського воєводства.
Основываясь на данных письменных источников и архивных материалов, в статье дано определение наивысших должностей Волынского воеводства и города Луцка периода Великого княжества Литовского и Речи Посполитой. В статье также дано определение статуса и функциональных обязанностей воевод и старост – наивысших представителей королевской власти на местах, а также войта – одного из наивысших представителей городского самоуправления. В статье представлен анализ их отношений с жителями города Луцка – административной столицы Волынского воеводства.
Basing on the data of the written sources and of the archive materials the article defines the highest positions of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in the times of the Grand Duchy of Lithuania and of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The author gives definition of the status and functional duties of the voivodes and seniormen – major representatives of the king’s power in the field and of the voit – one of the major representatives of the local self-government. The article gives analysis of their relations with the citizens of Lutsk – administrative centre of the Volyn voivodeship.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:00:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
8 219
1 Прищепа Б.А. Історичне краєзнавство
волині : Навчальний посібник / Б.а. При-
щепа, о.П. Прищепа.— рівне: ПП ДМ,
2008.— С.304-305.
2 Сиверс А.А. Топография кладов с пражски-
ми грошами / а.а. Сиверс // Труды ну-
мизматической комиссии. – Петроград,
( б. и.), 1922.—Т.2.— С.11.
3 Антонович В. Б. археологическая карта
волынской губернии / в. Б. антонович //
Труды археологического съезда. – М.,
1901. – Т. І.— С 49.
4 Зварич В. В. Монетні скарби західно-
українських земель як історичне джерело
/ в. в .Зварич // вісник. Серія історична,
випуск 8. — львів, 1972. — С.62-63.
5 Кучинко М. М. археологічні пам’ятки
волині./ М. М. кучінко, Г. а. охріменко –
луцьк: рвв «вежа» волин. держ. ун-ту
ім. лесі українки, 1995. — С.62.
6 Kamiński CzesławKatalog monet polskich
(1587-1632) / Kamiński Czesław, Kurpiewski
Janusz. — Warszawa: Krajowa agencja
wydawnicza, 1990. — С.136
7 Пасюк І. М. Грошовий обіг на волині з
найдавніших часів до нашого часу / І. М
Пасюк. — луцьк, ПвД «Твердиня», 2008.
— С.39.
Джерела та література
8 Бэрэйша Ю. аб атрыбуцыі, сімволіцы і
датаванні манет вкл зі львом і крыжам /
Ю.Бэрэйша // Банкаускі веснік. — Чэр-
вень 2007. — С.39.
9 Савицький В., Монети Дмитра-любарта /
в. Савицький в. Чоп’юк // Старий луцьк.
Науково-інформаційний збірник. вип.5.
— луцьк, 2009. —С.152-159.
10 Манеты Беларуси да 1707 года /склад
Д. Гулецкі, а. Грамыка, а. крываручка –
Минск: лагвінау, 2007. — С. 39.
11 Зварич В. В.вказ. праця. - С.39
12 Кучинко М. М. вказ. праця. - С.79.
13 Там само. - С.82.
14 Пасюк І. М. вказ. праця.- С.25.
15 антонович в. Б. вказ. праця. - С.45-47.
16 Сиверс А. А. вказ. праця. - С.14.
17 Савицький В. Монети любарта / в. Са-
вицький в. Чоп’юк // Наукові записки з
проблеми волинезнавства. випуск 1.
Збірник наукових статей та матеріалів,
присвячений 45-річчю від дня народження
С. Д. Панишка / упор. о.Є. Златогорсь-
кий. – луцьк, 2008.– С. 130.
18 Сас М. Ф. Феодальные города украины в
ХV – 60 гг. ХVІ в. / М. Ф. Сас – к.: аН
уССр, 1989. — 21 с.
Игорь Пасюк
серебряные и золотые монеты Луцка в ХіV-ХVі ст.
В статье рассказывается о выпуске серебряных и золотых монет в Луцке в период ХІV-
ХVІ вв. с их региональными особенностями. Обращено внимание на чеканку этих монет как
первых собственных денег на Волыни.
Ключевые слова: Луцк, Волынь, денежное обращение, монета, грош, денарий, португал.
Igor Pasyuk
Silver and golden coins in Lutsk in XIV-XVI centuries
The article discusses the release of silver and gold coins in Lutsk during the XIV-XVI centuries
with their regional characteristics. An attention is paid to the minting of these coins as the first of its
own money in Volhynia.
Keywords: Lutsk, Volyn, currency, coin, grosh, denarius, portuguese.
уДк 93/99(093.2) : 528.425
Валентина Петрович (м. Луцьк)
ОРГАНіЗАЦіЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНіВ ВЛАДИ ВОЛИНсЬКОГО
ВОЄВОДстВА тА містА ЛУЦЬКА XV – 60-Х РР. XVI ст.
За даними писемних джерел та архівних матеріалів у статті визначено найвищі посади
Волинського воєводства та міста Луцька за часів Великого князівства Литовського та Речі
Посполитої. З’ясовано статус і функціональні обов’язки воєвод і старост як найвищих
представників королівської влади на місцях та війта як одного з найвищих представників
міського самоврядування. Проаналізовано їхні стосунки з мешканцями міста Луцька –
адміністративної столиці Волинського воєводства.
Ключові слова: посадові особи, урядовці, воєводство, воєвода, староство, староста, магде-
бурзьке право, магістрат, війт, радці, лавники, цехова організація, суд.
одним із важливих завдань вітчизняної
історичної науки є вивчення українських
міст, які були торгово-ремісничими, політико-
адміністративними та культурними осередка-
ми. Інтенсивному розвитку міст сприяло на-
дання їм магдебурзького права, яке
зміцнювало соціальний статус міщан і при-
скорювало еволюцію органів місцевого
самоуправління. Діяльність найвищих пред-
ставників королівської влади на місцях і
міського самоврядування великою мірою
сприяли цим процесам, тож їм присвячено чи-
мало наукових досліджень. у них розглядали-
ся питання застосування магдебурзького пра-
ва та його позитивна роль у роботі міського
самоврядування.
Запровадження магдебурзького права по-
рушували в своїх працях М. Довнар-
Запольський 1, М. владимирський-Буданов 2,
М. Грушевський 3. Ці дослідники неоднознач-
но ставилися до впровадження магдебурзько-
го права в українських містах. о. компан
здійснила комплексне дослідження міст
Правобережної та лівобережної україни.
аналіз соціально-економічних та політичних
умов дозволив їй визначити закономірності
запровадження магдебурзького права та дати
позитивну оцінку впливу самоуправління на
розвиток міст 4. Дослідник історії українських
міст епохи феодалізму, П. Сас впровадження
магдебурзького права пояснював об’єк-
тивними передумовами. він зазначав, що
внаслідок поширення права на самоуправління
виникли сприятливі умови для подальшого
соціально-економічного розвитку міст
україни та збільшення торгово-ремісничої
діяльності міщан 5. у своїх подальших дослід-
ження П. Сас визначив особливості формуван-
ня органів міського самоврядування, їхній
склад та повноваження 6. висвітлюючи
діяльність в містах королівських і магі-
стратських урядовців, в. Марочкін приділив
головну увагу опису їх владних функцій 7.
у науковій літературі достатньо глибоко
проаналізовані питання соціально-еконо-
мічного розвитку українських міст, станов-
лення цехового устрою, піднесення торгівлі.
вчені визначили склад виборних органів
самоуправління. Проте в переважній
більшості праць в центрі уваги знаходилася
історія міст, а питання розвитку само-
управління та функціональних обов’язків
найвищих посадових осіб не відносилися до
головних завдань наукових розвідок.
актуальність обраної теми випливає із за-
вдань комплексного дослідження міст
волинської землі і, зокрема, луцька – одного
з найбільших міст, адміністративного центру
волинського воєводства за часів речі
Посполитої. в контексті вивчення політичної
та соціально-економічної історії міста недо-
статньо дослідженою залишається проблема
організації системи його органів державного
та міського значення. важливим є також вве-
дення в науковий обіг писемних матеріалів та
архівних документів, які дали можливість
з’ясувати роль та значення діяльності у роз-
витку органів місцевого самоврядування та-
ких посадових осіб як воєвода, староста та
війт.
Метою запропонованої роботи є визначення
статусу найвищих посадових осіб – представ-
ників королівської влади на місцях. Тож
вирішення основного завдання дослідження
21
Краєзнавство 4 2010
10 2111
полягає у характеристиці функціональних
обов’язків воєвод, старост, війтів, котрі
відігравали велику роль у розвитку органів
місцевого самоврядування за часів речі
Посполитої.
у XV – 60-х рр. XVI ст. волинь входила до
складу великого князівства литовського. На
початку XVI ст. великокнязівський уряд
здійснив реформу, за якою була утворена
окрема адміністративно-територіальна одини-
ця – волинське воєводство, яке після
люблінської унії 1569 р. увійшло до Польсь-
кого королівства у складі речі Посполитої.
Представниками державної адміністрації у
воєводствах виступали воєводи, старости і
війти. вони на свій розсуд призначали інших
дрібних службових осіб, які відали певними
сферами управління і виконували судові
функції.
Головною фігурою в системі місцевого
управління був воєвода, якого призначав сам
король практично на необмежений термін.
король також наділяв його відповідними
функціями, що охоплювали всі сфери
суспільного життя: воєвода очолював місцеву
адміністрацію, стежив за своєчасним стягнен-
ням державних і великокняжих податків,
відав питаннями організації військового опол-
чення, оборони міст і фортець, вирішував
судові справи.
На цю високу посаду традиційно обиралися
представники найповажніших князівських
родин. Через велич влади вони могли собі до-
зволити іноді порушувати або й не виконувати
накази короля. королівські привілеї на
воєводства писалися на пергаменті. Це були
мистецьки виконані грамоти, які вручалися з
великою урочистістю й помпезністю особисто
королем у присутності найвищих посадовців
речі Посполитої.
королівські урядовці, призначені на поса-
ду, виконували присягу й обов’язково на свя-
тому Євангелії. Так, першим волинським
воєводою був князь олександр Чарторийсь-
кий, який у 1569 р. разом із іншими волинсь-
кими магнатами – костянтином острозьким,
Богданом корецьким і костянтином вишне-
вецьким, а також усією шляхтою волинсько-
го воєводства – виконував присягу на вірність
королю та речі Посполитій 8. Якщо з якихось
причин шляхтич не зміг скласти присягу ра-
зом з усіма, він виконував її окремо. Для цьо-
го виманався дозвіл від самого короля, як це
було у випадку з архимандритом жидичинсь-
ким Іоною 16 червня 1569 р. 9.
воєводи, враховуючи велику небезпеку з
боку татар, малия надзвичайно високі повно-
важення. в 1575 р. волинський воєвода князь
Богуш корецький у зв’язку з нападом
татарської орди наказав припинити розгляд
усіх судових справ луцького Гродського суду
й організувати оборону краю від ворогів 10.
За свою службу воєвода діставав досить ви-
соку платню, яка могла складати три тисячі
золотих 11. Також він отримував прибутки від
транзиту купецьких караванів, що проходили
через міста воєводства. в люстрації за 1552 р.
зазначається, що купці, які везуть товари з
Туреччини, орди, Москви, повинні сплачува-
ти воєводі мито від копи по два гроши, ху-
тром, продуктами та приходити до нього на
поклін по добрій волі 12.
влада воєвод у речі Посполитій була фак-
тично автономною. Через віддаленість від цен-
тру воєводи досить часто приймати важливі
рішення самостійно. При цьому вони несли
велику відповідальність за безпеку кордонів,
будівництво оборонних споруд в містах тощо.
впливовою службовою особою був і старо-
ста. очолюючи повіт, він володів майже необ-
меженою владою, широкими адміні-
стративними та судовими повноваженнями.
Це була найпрестижніша посада в службовій
ієрархії королівських урядовців речі
Посполитої. Серед помічників старост трапля-
лися службовці зі староруськими назвами:
тіуни, датські чи отроки. виникали й нові по-
сади. Зокрема, в луцьку були спеціальні
урядовці – скажімо, хорунжий, який нагля-
дав за воєнною службою. При луцькому замку
були посади городничого та мостівничого, що
опікувалися замковими спорудами та його мо-
стами відповідно 13. З появою місцевих
сеймиків воєводи і старости стали вирішувати
найважливіші питання на їхніх засіданням
спільно зі шляхтою.
Центром волинського воєводства, його
адміністративною столицею було місто луцьк,
яке ще в 1497 р. отримало магдебурзьке пра-
во, надане великим литовським князем олек-
сандром 14. Згідно з привілеєм місто одержува-
ло самоврядування, податковий та судовий
імунітет (незалежність), право власності на
землю, пільги ремісникам і торгівцям, право
влаштовувати три щорічні ярмарки, а також
звільнення від певних повинностей на користь
держави 15. На вагомість документу для лучан
вказує факт, зафіксований у люстрації луць-
кого староства за 1628 р.: він згадується пер-
шим у переліку міських і цехових привілеїв,
наданих луцьку 16.
Мешканці луцька, як і решти міст із маг-
дебурзьким правом, мали можливість обирати
магістрат – адміністративний і судовий орган
самоврядування. він складався з двох коле-
гій – міської ради і лави. Магістратською
канцелярією відав писар. Місця в магістратах
посідала найзаможніша верхівка міста.
ремісники й торгівці вели боротьбу з міською
верхівкою за право участі в міському
самоврядуванні. Документи міської громади,
як правило, скріплювалися печаткою із зобра-
женням герба міста. луцький магістрат вико-
ристовував зображення святого Миколая.
По-різному складалися стосунки між
міщанами, інтереси яких репрезентував
магістрат, і старостинською владою. великою
мірою це залежало від статусу міста і особи-
стих якостей старости. Тому цілком зрозуміло,
що в такому великому місті, як луцьк, де
привілеї міщан були значні, старости не мог-
ли дозволити собі чинити свавілля. вагомим є
й той факт, що надаючи старості те чи інше
староство, король обов’язково обумовлював
його стосунки з міщанами 17. При цьому старо-
ста як найвищий державний посадовець у
містах докладав чимало зусиль для зміцнення
їхнього воєнно-стратегічного та економічного
становища. Старостинська влада була найви-
щою військовою та судовою інституцією на
місцях, вона стояла на сторожі громадського
спокою та порядку. Свідченням цього є
зафіксований в архівних документах випадок
пограбування в 1565 р. слугами василя Гуре-
вича вірменської церкви в луцьку. Староста
луцький Богуш корецький вимагав від
злочинців повернути пограбоване. Підстарості
андрію русину він доручив проконтролювати
виконання свого розпорядження 18.
у липні 1567 р. король Сигизмунд-август
звертався з листом до старости луцького, що
через можливий татарський напад тому
потрібно з’явитися на службу й виконувати
накази воєводи. отже, однією з головних
функцій старости була оборона міста, утри-
мання замку та оборонних стін в належному
стані, поповнення арсеналу і провіанту,
збільшення чисельності гарнізону. Так, стан
луцького замку, згідно з люстрацією 1545 р.,
оцінювався як задовільний. він мав міцні
стіни, був з трьох боків оточений водою, а з
четвертого відділявся від нижнього замку і
міста глибоким ровом, який за потреби можна
було наповнити водою з р. Стир 19.
З огляду на вищенаведені факти можна
стверджувати, що, попри всі негативні сторо-
ни правління старост як найвищих пред-
ставників королівської влади на місцях, вони
відігравали надзвичайно важливу роль у
соціально-економічному та оборонному роз-
витку міста.
До міської ради луцька щороку обиралися
від 6 до 24 радців (райців, радників), які зі
свого складу призначали бурмістра. Той скли-
кав раду та головував на її засіданнях. радці
почергово ставали бурмістрами. Для
кандидатів у радці встановлювався віковий
ценз від 25 до 90 років та ценз осілості.
обов’язковим було володіння майном у місті,
інші моральні та соціальні вимоги – бути за-
кононародженим, мати добре ім’я, дотриму-
ватися релігійних настанов, правдивості,
справедливості, виявляти принциповість,
мати середній достаток, не прагнути до збага-
чення тощо. Підсумки виборів до міської
адміністрації мали затверджуватися старо-
стою чи власником міста. Зазначені особи
нерідко самі визначали радців і бурмістра.
радцям присвоювався шляхетський титул
„пан”, їхні будівлі були звільнені від опода-
ткування й жовнірського постою та від
підводної повинності. Як винагороду за свою
службу бурмістри та райці мали доходи з сіл і
хуторів, приписаних до магістрату, та досить
великі ґрунти при поділі земель. окрім того,
радцям припадала частина грошових кар за
присудами консульського уряду та побори з
діловодства 20.
До компетенції міської ради належали
цивільні, адміністративні, господарські спра-
ви. вона відала міським майном, розпоряджа-
лася ґрунтами, затверджувала значні ринкові
операції тощо. рада мала у своєму
користуванні частину міських ґрунтів. вона
ж відала міською казною, яку поповнювали
прибутки від різних мит, податків, штрафів,
ренти від магістратських сіл, визначених у
грамоті на магдебурзьке право 21.
Міська рада обирала або призначала нижчу
колегію магістрату – лаву (скабінат) – судовий
орган, очолюваний війтом. війтівський уряд,
що складався з самого війта, ландвійта (за-
ступника війта), писаря та присяжних, мав
контролювати міську торгівлю, ремесла, міри
ваги та об’єму, громадські справи, брати
участь у судових засіданнях. Суд лавників
21
Краєзнавство 4 2010
12 2113
розглядав кримінальні вправи, а також
претензії міщан до феодалів.
За магдебурзьким правом посада війта вва-
жалася виборною. На відміну від райців і
лавників, війт обирався всією міською грома-
дою, що обумовлювалося в грамоті на магде-
бурзьке право міста. війт також входив до
складу ради. Тому в магдебурзьких грамотах і
в актових документах добре простежується
роль війта в міському самоуправлінні: він
контролював виконання міщанами повинно-
стей, здійснював суд, вів власні війтівські
книги 22.
однак при обранні війта враховувалася
думка і протекція королівських урядовців,
які були зацікавлені в обранні на цю посаду
тієї чи іншої вигідної для себе особи.
Досить часто за прибуткову війтівську по-
саду точилася запекла боротьба між претен-
дентами. З архівних документів дізнаємося
про такий факт змагань між Михайлом Ма-
линським та Щасном красиловським у
1566 р. луцькі міщани заявили, що вони ви-
беруть і будуть слухатися того, хто буде
сильнішим 23.
Були й інші випадки отримання посади
війта. Написаний в луцьку й датований
29 грудня 1578 р. документ засвідчує, що
королівський секретар василь Борзобагатий
красенський (красненський) продав луцько-
му старості, ключнику і городничому олек-
сандру жоравницькому війтівство в місті
луцьку за 12000 кіп грошей литовських 24.,
Зосередивши всю повноту влади у своїх руках,
він став у місті справжнім «царем і Богом».
відповідно до свого високого становища
війт мав і певні зобов’язання перед
магістратом і міщанами. Зі статусом виборної
особи він здійснював зв’язок між міською
адміністрацією та королівською старостинсь-
кою владою. у спірних справах міської грома-
ди зі старостинською владою війт завжди ви-
ступав на захист інтересів міста.
у луцьку – центрі воєводства, де постійно
перебувала значна кількість шляхти та духо-
венства, – швидко розвивалася цехова
організація. Саме ремісники складали знач-
ний прошарок населення міста – їх було
близько 225. вони платили численні податки
до міської казни. Наймасовішими були
ремісничі спеціальності, пов’язані з вироб-
ництвом продуктів харчування, одягу та взут-
тя. Наприклад, у 60-х рр. XVI ст. в місті меш-
кало 79 пекарів, 33 різники і стільки ж
шевців, м’ясників. Діяльність ремісничих
організацій у місті повністю регламентувала-
ся магістратом, зокрема, війтом 25.
ремісники брали активну участь у ринко-
вих відносинах, оскільки виробництво на за-
мовлення не відігравало для них суттєвої ролі.
Цьому сприяла добре розвинена торговельна
мережа доріг волині. внутрішня і зовнішня
торгівля підлягала регламентації в рамках
митної системи, дорожнього примусу і
складського права. в луцьку, як і багатьох
інших містах волинського воєводства, були
влаштовані державні й приватні митниці та
прикомірки державних митних комор. у
другій половині XVI ст. луцьк користувався
правом складу східних товарів, що гарантува-
ло йому чималі прибутки до міської казни 26.
в обов’язки війта міста луцька входило на-
кладати арешт на товари в разі порушення
продавцем правил торгівлі. в архівних доку-
ментах зустрічаємо донесення водного про те,
що в лютому 1575 р. луцький війт Євстафій
Малинський арештував та опечатав у торговій
крамниці пана Станіслава раєвського сукно
внаслідок незаконної продажі його на лікті 27.
Зосередивши в своїх руках владу, війти до-
сить часто нею зловживали, що викликало
опір з боку міщан. архівні джерела містять
королівський лист від 26 березня 1571 р. до
війта, бурмістра та радців міста з вимогою не
порушувати прав і вольностей підданих косте-
лу св. Трійці, які мешкають в луцьку. король
наказував не притягали їх до своєї юрисдикції,
не вимагати з них податків, не забороняти їм
вільно торгувати, варити напої і торгувати
ними 28.
Ще один документ від 30 травня 1577 р.
підтверджує узурпацію влади та отриманні
хабарів луцьким війтом Якубом климашевсь-
ким 29.
Якось трапилося, що луцький війт узагалі
був усунутий від справ. вища судова влада над
міщанами в таких випадках знаходилася в ру-
ках ландвійта. в часи луцького війта Михай-
ла Яловича Малинського ландвійт перетво-
рився на його служебника.
Посада війта в українському середньо-
вічному місті була надзвичайно престижна і
прибуткова. Про великі статки війта луцька
олександра жоравницького, якому належало
кілька сіл, свідчить документ «Таблиця виво-
зу збіжжя, попелу і дерев’яних товарів з
волині і Наддніпрянщини до Гданська в 1544-
1576 роках». у списку великих експортерів
знаходимо й олександра жоравницького. в
1568 р. до Гданська він відправив озиму пше-
ницю, дерево, худобу, мед, віск і мав від того
чималі прибутки 30.
Про заможність луцького війта пана
Матвія Малинського свідчить те, що лише в
1577 р. він придбав у пані Явдохи Яневської
та її сестри частину маєтків Малина, Полжей,
уєздець, Ставищ луцьких і рядовичів воло-
димирського повіту, а також частину подвір’я
в луцьку 31.
луцькі війти володіли фільварками в селах
Забороль, красне, омеляник поблизу міста.
Часто війтівські маєтності продавалися та за-
ставлялися. війти луцька також отримували
прибутки за рахунок стягнення податків і
поборів.
Таким чином, діяльність війта як виборної
особи відігравала значну роль у стосунках між
міським населенням та представниками
королівської влади в містах. він в силу своїх
службових обов’язків мав захищати та
відстоювати інтереси міщан.
луцьк, як і інші повітові міста волинсько-
го воєводства, був важливим судово-
адміністративним центром, в якому засідали
органи державного та міського значення.
вони мали свої канцелярії, при яких
зберігалися важливі документи. Діловодство
в органах державного управління та судочин-
ства велося „руською” мовою. Цією мовою
складено всі без винятку документи, акти,
урядові книги. канцелярії створили свій окре-
мий, місцевий стиль, своєрідну мову
діловодства того часу.
війтівсько-лавнича колегія розглядала
справи і направляла їх в спеціальні суди. війт
головував на засіданнях поточного або вило-
женого лавничого суду. виложені суди
засідали регулярно протягом двох тижнів
тричі на рік у визначений час і розглядали
справи нотаріального характеру: про спадщи-
ну, спірні справи про рухоме та нерухоме май-
но, боргові зобов’язання тощо. Поточні суди
збиралися на вимогу міщан для вирішення
конкретної справи в період між сесіями вило-
жених судів на третій день після подання
скарги позовником. Під час засідань
обов’язково вносилися записи до актових
книг. Прикладом поточного суду є справа, яку
розглядало луцьке міське самоуправління в
1566 р. про спадок. Суд засідав у складі
ландвійта, бурмістра, радців та кількох
лавників 32.
у документах XVI ст. вищим судово-
адміністративним органом в луцьку була
рада. вона розглядала справи міщан, які
підлягали юрисдикції міського управління.
Так, в 1566 р. рада разом із ландвійтом засу-
дила злочинця до смертної кари через
відсічення голови 33.
Насамкінець зазначимо, що магдебурзьке
право, яке було надано місту луцьку в
1497 р., сприяло його подальшому еко-
номічному розвитку, зміцненню соціального
статусу міщан, еволюції органів місцевого
самоуправління. Діяльність королівських
урядовців воєвод і старост як найвищих
представників королівської влади на місцях
та війта – як одного з найвищих представників
міського самоврядування – великою мірою
сприяла цим процесам.
1 Довнар-Запольський М. В. Государствен-
ное хозяйство великого княжества литов-
ского при Ягеллонах / М. в. Довнар-
Запольський к., 1901. – Т. 1. – С. 275-276.
2 Владимирський-Буданов М. Ф. Німецьке
право в Польщі й литві / М. Ф.
владимирський-Буданов // розвідки про
міста і міщанство на україні – руси в XV-
XVIII в. –львів, 1904. – Ч. 2.
3 Грушевський М. С. Історія україни-руси
ХІV-ХVІІІ віку / М. С. Грушевський – к. :
Наукова думка, 1994. – Т. 5. – 687 с.
Джерела та література
4 Компан О. С. Міста україни в другій
половині XVII ст. / о. С. компан – к. :
вид-во аН урСр, 1963. – 387 с.
5 Сас П. М. Деякі особливості міського само-
врядування на україні в XV-ХVI ст. / П.
М. Сас // український історичний жур-
нал. – 1982. – № 9. – С. 112.
6 Сас П. М. Феодальные города украины в
конце XV – 60-х годах XVI в. / П. М. Сас –
к. : Наукова думка, 1989. – С. 174, 185.
7 Марочкін В. П. українське місто від ХV до
сер. ХVІІ ст. : звичаєво-правова атрибути-
21
Краєзнавство 4 2010
14 2115
ка як історичне джерело : [іст. моногр.] /
в. П. Марочкін. – Торонто, 1999. – 157 с. :
іл.
8 Грушевський М. С. Історія україни-руси /
М. С. Грушевський – к. : Наукова думка,
1993. – Т. IV. – С. 404.
9 актова книга // Центральний державний
історичний архів (далі ЦДІак) україни у
м. києві, ф. 25 луцький Гродський суд
(1558-1790 рр.), оп. 1, спр. 11, арк. 252.
10. Там само, спр. 11, арк. 252.
11. Марочкін В. П. вказ. праця. – С. 43.
12. Грушевський М. С. Історія україни-руси /
М. С. Грушевський – к. : Наукова думка,
1995. – Т. VI. – С. 13-14.
13. Грушевський М. С. Історія україни-руси /
М. С. Грушевський – к. : Наукова думка,
1994. – Т. V. – С. 302.
14. Там само. – С. 230.
15. луцьку 900 років, 1085-1985 : [Збірник
документів і матеріалів] – к. : Наукова
думка, 1985. – С. 30.
16. Там само. – С. 31
17. Марочкін В. П. вказ. праця. – С. 45, 46.
18. Там само. – С. 45, 46.
19. описание замков владимирского и креме-
нецкого 1545 г. // Памятники, издаваемые
временной комиссиею для разбора древ-
них актов, высочайше учреждённою при
киевском военном, Подольском и волын-
ском генерал-губернаторе. – Т. IV. – отдел
второй. – к. : в университетской типогра-
фии, 1859. – С. 179
20. Сас П. М. вказ. праця. – С. 179.
21. Компан О. С. вказ. праця. – С. 118.
22. Там само. – С. 118.
23. актова книга // ЦДІак україни, ф. 25
луцький Гродський суд (1558-1790 рр.),
оп. 1, спр. 8, арк. 24.
24. Торгівля на україні XIV – середина XVII
століття : волинь і Наддніпрянщина /
[упор. в. М. кравченко, Н. М. Яковенко] –
к. : Наукова думка, 1990. – С. 162.
25. актова книга // ЦДІак україни, ф. 25
луцький Гродський суд (1558-1790 рр.),
оп. 1, спр. 15, арк. 367 зв.
26. Карліна О. М. розвиток урбанізаційного
процесу на волині в XV – першій половині
XVII ст. / о. М. карліна // любомль в
історії україни і волині: матеріали
науково-практичної конференції. – луцьк
: Надстир’я, 2003. – С. 44.
27. актова книга // ЦДІак україни, ф. 25
луцький Гродський суд (1558-1790 рр.),
оп. 1, спр. 534, арк. 270.
28. Там само, спр. 170, арк. 362.
29. Там само, спр. 17, арк. 636-638.
30. Торгівля на україні XIV – середина XVII
століття : волинь і Наддніпрянщина /
[упор. в. М. кравченко, Н. М. Яковен-
ко] – к. : Наукова думка, 1990. – С. 162.
31. актова книга // ЦДІак україни, ф. 25
луцький Гродський суд (1558-1790 рр.),
оп. 1, спр. 8, арк. 24.
32. Сас П. М. вказ. праця. – С. 179.
33. Там само. – С. 179.
Валентина Петрович
Организация государственных органов власти
Волынского воеводства и города Луцка XV – 60-х гг. XVI ст.
Основываясь на данных письменных источников и архивных материалов, в статье дано
определение наивысших должностей Волынского воеводства и города Луцка периода Великого
княжества Литовского и Речи Посполитой. В статье также дано определение статуса и
функциональных обязанностей воевод и старост – наивысших представителей королевской
власти на местах, а также войта – одного из наивысших представителей городского
самоуправления. В статье представлен анализ их отношений с жителями города Луцка –
административной столицы Волынского воеводства.
Ключевые слова: должностные лица, воеводство, воевода, староста, магдебургское право,
магистрат, войт, радцы, лавники, цеховая организация, суд.
Valentyna Petrovych
Structure of the state authorities of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in XV –
60- ies of XVI c.
Basing on the data of the written sources and of the archive materials the article defines the
highest positions of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in the times of the Grand Duchy of
Lithuania and of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The author gives definition of the status
and functional duties of the voivodes and seniormen – major representatives of the king’s power in
the field and of the voit – one of the major representatives of the local self-government. The article
gives analysis of their relations with the citizens of Lutsk – administrative centre of the Volyn
voivodeship.
Key words: officials, voivodeship, voivode, seniorman, Magdeburg Law, municipal council, voit,
radtsi (board members), jurymen, guild organizations, the court.
Keywords: Lutsk, Volyn, currency, coin, grosh, denarius, portuguese.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32141 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:00:34Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петрович, В. 2012-04-12T10:11:59Z 2012-04-12T10:11:59Z 2010 Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. / В. Петрович // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 9-15. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32141 93/99(093.2) : 528.425 За даними писемних джерел та архівних матеріалів у статті визначено найвищі посади Волинського воєводства та міста Луцька за часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. З’ясовано статус і функціональні обов’язки воєвод і старост як найвищих представників королівської влади на місцях та війта як одного з найвищих представників міського самоврядування. Проаналізовано їхні стосунки з мешканцями міста Луцька – адміністративної столиці Волинського воєводства. Основываясь на данных письменных источников и архивных материалов, в статье дано определение наивысших должностей Волынского воеводства и города Луцка периода Великого княжества Литовского и Речи Посполитой. В статье также дано определение статуса и функциональных обязанностей воевод и старост – наивысших представителей королевской власти на местах, а также войта – одного из наивысших представителей городского самоуправления. В статье представлен анализ их отношений с жителями города Луцка – административной столицы Волынского воеводства. Basing on the data of the written sources and of the archive materials the article defines the highest positions of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in the times of the Grand Duchy of Lithuania and of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The author gives definition of the status and functional duties of the voivodes and seniormen – major representatives of the king’s power in the field and of the voit – one of the major representatives of the local self-government. The article gives analysis of their relations with the citizens of Lutsk – administrative centre of the Volyn voivodeship. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 925-річчя міста Луцька Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. Организация государственных органов власти Волынского воеводства и города Луцка XV – 60-х гг. XVI ст. Structure of the state authorities of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in XV – 60- ies of XVI c. Article published earlier |
| spellingShingle | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. Петрович, В. До 925-річчя міста Луцька |
| title | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. |
| title_alt | Организация государственных органов власти Волынского воеводства и города Луцка XV – 60-х гг. XVI ст. Structure of the state authorities of the Volyn voivodeship and of the city of Lutsk in XV – 60- ies of XVI c. |
| title_full | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. |
| title_fullStr | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. |
| title_full_unstemmed | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. |
| title_short | Організація державних органів влади Волинського воєводства та міста Луцька ХV – 60-х рр. ХVІ ст. |
| title_sort | організація державних органів влади волинського воєводства та міста луцька хv – 60-х рр. хvі ст. |
| topic | До 925-річчя міста Луцька |
| topic_facet | До 925-річчя міста Луцька |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32141 |
| work_keys_str_mv | AT petrovičv organízacíâderžavnihorganívvladivolinsʹkogovoêvodstvatamístalucʹkahv60hrrhvíst AT petrovičv organizaciâgosudarstvennyhorganovvlastivolynskogovoevodstvaigorodaluckaxv60hggxvist AT petrovičv structureofthestateauthoritiesofthevolynvoivodeshipandofthecityoflutskinxv60iesofxvic |