Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32143 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана / В. Миленко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 61-62. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859636419370156032 |
|---|---|
| author | Миленко, В. |
| author_facet | Миленко, В. |
| citation_txt | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана / В. Миленко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 61-62. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| first_indexed | 2025-12-07T13:16:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
60 2161
Наступною великою працею, в якій безпо-
середньо відзначився а. М. Сабіна, став дво-
томник «Історія робітників Донбасу». врахо-
вуючи досвід попередньої роботи, йому пропо-
нують посаду відповідального секретаря
першого тому цього видання. 1981 р. Інститут
історії академії наук україни видає цю кни-
гу. окрім організаційної роботи, а. М. Сабіні
було доручено зібрання, систематизацію та
відбір ілюстративного матеріалу до «Істо-
рії…».
Із 1 січня 1993 року а. М. Сабіну призначе-
но відповідальним секретарем обласної
редколегії донецького тому серії книг
«реабілітовані історією» та керівником
робочої групи. Саме андрієві Мусійовичу до-
велося комплектувати склад редколегії,
до якої було включено чотирьох докторів
наук, професорів Донецького національного
універ-ситету, відомих краєзнавців, громадсь-
ких діячів.
На першому етапі діяльності редколегією
та її робочою групою було організовано ство-
рення картотеки реабілітованих жертв
політичних репресій, яка сьогодні налічує по-
над 48 тисяч персональних карток. Паралель-
но проводилися наукові дослідження, що
базуються на матеріалах Галузевого держав-
ного архіву Служби безпеки україни та архіву
тимчасового зберігання документів уСБу в
Донецькій області. результати цієї роботи
були узагальнені у вигляді статей, які склали
шеститомне видання «Правда через роки…».
одним із найактивніших авторів цієї серії є
наш ювіляр. у липні 2004 року виходить дру-
ком перша книга донецького тому «реабі-
літовані історією». Сьогодні у цій серії вже сім
книг загальним обсягом близько 470 видавни-
чих аркушів. Готуються до друку останні дві
книги. Завдяки цьому виданню тисячі людей
дізналися про трагічну долю своїх дідів,
батьків, матерів.
а. М. Сабіна постійно друкує результати
своїх краєзнавчих досліджень у місцевій
пресі. Широко відомими є його статті «літопис
рідного краю», «история земли Донецкой»,
«владимир Дегтярев – шахтерский руководи-
тель» та інші.
одним із найважливіших факторів, що
сприяли плідній роботі ювіляра, є міцна сім’я.
Дружина валентина костянтинівна всі роки
спільного життя створювала максимально
придатні умови для плідної роботи чоловіка.
Пройшли роки, виросли двоє синів ювіляра,
подорослішали й онуки, підростає правнучка
Ганнуся.
Непогамовна праця а. М. Сабіни отримала
гідне визнання. йому присвоєно звання
«Заслужений працівник культури україни»,
нагороджено орденом «Знак Пошани», почес-
ними грамотами кабінету Міністрів україни,
Донецької обласної державної адміністрації,
Національної спілки краєзнавців україни,
Національної спілки журналістів україни.
Сьогодні під орудою а. М. Сабіни колектив
робочої групи продовжує роботу над восьмою
та дев’ятою книгами донецького тому «реабі-
літовані історією».
від щирого серця бажаємо ювіляру міцного
здоров’я, довгих років життя і творчої насна-
ги!
агролісомеліоратора – подобалася ця професія
юнакові. а ще любив літературу, полонило
його українське слово.
За направленням працював у велико-
сорочинській МТС. Її директор Іван вишар
наставляв беручкого до роботи і тямущого мо-
лодого спеціаліста. Як прийшов для Григорія
час служити в армії – опинився в Гатчині та
лузі ленінградського військового округу.
Досконало вивчив тоді матеріальну частину
122-мм гармати та 203-мм гаубиці.
1953 року молодшим лейтенантом запасу
прибув додому і влаштувався працювати у
Полтавську районну МТС. Як активіста
районної комсомольської організації Григорія
остаповича обирають другим секретарем рай-
кому комсомолу. район розбудовувався, мо-
лодь із піднесенням працювала на полях і фер-
мах. Про її трудові і приватні долі писав
секретар замітки до обласної «Зорі Полтавщи-
ни» та в республіканські газети. його дописи
зацікавили керівників області, і Григорія Ба-
жана направляють літпрацівником до
Пирятинської районної газети «вільна
праця».Тоді редакторами районки були Марія
Бєлих, згодом Григорій Демиденко та
Григорій куліш.
Для здобуття професійної освіти Бажана
направляють вчитися на факультет журна-
лістики до вищої партійної школи при
Цк компартії україни. вПШ давала вищу
освіту і ґрунтовні знання майбутнім праці-
вникам преси, радіомовлення і телебачення.
Повернувшись до Пирятина, Григорій
остапович працював заступником редактора
районки, а з 1966-го – її редактором.
Найголовнішим учителем Г. Бажана було
реальне життя, а найвимогливішим екзамена-
тором – читач. редактор умів розвивати і аку-
мулювати цікаві ідеї співробітників і давати
їм хід. Був справжнім авторитетом у
колективі. Газета друкувала цікаві сторінки
для жінок і про жінок «калинонька»,
поетичні шпальти «Надудайська веселка».
витримували географію поданих матеріалів,
аби висвітлю-валося життя всіх трудових
колективів і найвіддаленіших сіл.
Григорій остапович завжди відстоював
інтереси своїх колег, газет і радіо. радів твор-
чим успіхам співробітників, кожному
цікавому листу. «вільна праця» була його
дітищем, справою життя. Якось сказав, що
газета навіть чимось на нього схожа.
Григорія остаповича і нині поважають
Василь Миленко (м. Пирятин)
ПРО тИХ, ХтО ПОРУЧ
Гранки життя Григорія Бажана
80 років тому – 17 листопада 1930-го року
в селі Піщане (тепер Нагірне) решетилівського
району на Полтавщині осіннє сонце по-
весняному радо усміхнулося до ще одного при-
шельця в цей світ. у селянській родині Ганни
Трохимівни та остапа Григоровича Бажанів
народився хлопчик, котрого нарекли
Григорієм. Через два роки над україною завис
жахливий смерч голодомору. Слава Богу,
Грицик із батьками вижили. одинадцятиліття
своє Гриник зустрів за гітлерівської окупації.
Дитиною вже став хліборобом: у колгоспі
«ІІІ вирішальний» орав, сіяв, пас худобу.
Г. Бажан – із травмованого незліченними
кривдами та несправедливостями покоління,
змалку привчений до тяжкої, хоч і совісної
праці.
Ходив Гринь у школу за сім кілометрів до
сусіднього села Миколаївки. (Батьки або хтось
із-посеред учителів супроводжували дітей, бо
на полях ще траплялися гранати, міни, снаря-
ди, патрони.) Семирічку закінчив із похваль-
ною грамотою, вступив до Полтавського
сільськогосподарського технікуму у голодний
1947-й. Закінчив технікум зі спеціальністю
21
Краєзнавство 4 2010
62 2163
пирятинці. За людяність і чесність, щедрість і
душевну щирість. Чесно і безкомпромісно
Григорій Бажан торував свою стежину в
місцевій журналістиці понад 40 років, членом
Національної спілки журналістів україни – із
1958 року. Науку щирості і мудрості, доброти
і працелюбства, любові до рідного слова йому
дало саме життя. робив свою справу
професійно, з великою відповідальністю. а ще
ж він учасник війни, трудового фронту, кава-
лер ордену Трудового Червоного Прапора. По-
чесний громадянин міста Пирятина.
Свої почуття до рідного краю Григорій
Бажан висловив у книгах краєзнавчої темати-
ки. Серед них – путівник «Пирятин», «Пиря-
тинщина у вінку віків», «кінцева зупинка
Пирятин». у співавторстві написав дві книги
«Їм крила дала Пирятинщина». Готується до
друку третій том. Популярна й книга «Пиря-
тинщина», підготовлена Г. Бажаном та М.
Мельниченком. Григорій остапович – почес-
ний краєзнавець Національної спілки
краєзнавців україни. Нині працює над книга-
ми «левада смерті», «у краю осіннього золо-
та», «Свято душі», «Народні умільці», тури-
стичними путівниками. Бере активну участь
у створенні 12-томної Енциклопедії Полтав-
щини.
Такі ось гранки життя Григорія Бажана. у
ювілейний день народження хочеться побажа-
ти імениннику доброго здоров’я, миру, благо-
получчя і радості.
від хороших людей, як він, світ добрішає і
світлішає. іV
мУЗЕЙНИЦтВО В
УКРАЇНі:
історія та проблеми
сучасного розвитку
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32143 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:16:04Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Миленко, В. 2012-04-12T10:13:36Z 2012-04-12T10:13:36Z 2010 Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана / В. Миленко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 61-62. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32143 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Краєзнавство в особах Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана Article published earlier |
| spellingShingle | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана Миленко, В. Краєзнавство в особах |
| title | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана |
| title_full | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана |
| title_fullStr | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана |
| title_full_unstemmed | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана |
| title_short | Про тих, хто поруч. Гранки життя Григорія Бажана |
| title_sort | про тих, хто поруч. гранки життя григорія бажана |
| topic | Краєзнавство в особах |
| topic_facet | Краєзнавство в особах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32143 |
| work_keys_str_mv | AT milenkov protihhtoporučgrankižittâgrigoríâbažana |