Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області)
У статті розглядаються причини голоду 1946–1947 рр. на території західних областей УРСР, зокрема в Станіславській області, його вплив на процес ліквідації збройного підпілля, проведення колективізації та на демографічну ситуацію в регіоні. В статье рассматриваются причины голода 1946–1947 гг. на тер...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32158 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) / І. Андрухів // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 161-168. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860061652380024832 |
|---|---|
| author | Андрухів, І. |
| author_facet | Андрухів, І. |
| citation_txt | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) / І. Андрухів // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 161-168. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті розглядаються причини голоду 1946–1947 рр. на території західних областей УРСР, зокрема в Станіславській області, його вплив на процес ліквідації збройного підпілля, проведення колективізації та на демографічну ситуацію в регіоні.
В статье рассматриваются причины голода 1946–1947 гг. на территории западных областей УССР и в Станиславской области в частности, его влияние на процесс ликвидации вооружённого подполья, проведение коллективизации и на демографическую ситуацию в регионе.
The article reviews the causes of famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR, its impact to the process of liquidation of the armed underground, carrying out collectivization and the demographic situation in the region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:04:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
160 21161
51. Там само, арк.27.
52. Там само, арк.29-29-зв.
53. Там само, арк.18.
54. ліньов а. а. Міжнародна допомога
голодуючим на Миколаївщині в 1921-1923
рр. // Наукові дослідження в контексті
історичних проблем: Збірник наукових
праць. – Миколаїв-одеса, 2003. – Т.1:
Історія та українознавство. – С.160.
55. Цит. за: Мовчан о. М. вказ. праця. – С.82.
тимур михайловский
Деятельность международных организаций на Николаевщине в 20-х гг. ХХ в.
Статья раскрывает деятельность международных благотворительных организаций
(АРА, Джойнт, Миссия Нансена и проч.) на территории Николаевщины в 1920-х годах.
Выясняется их роль в борьбе с голодом 1921-1923 гг., развитии еврейских национальных
районов и т.д.
Ключевые слова: АРА, Миссия Нансена, «Джойнт», международные организации, голод
1921-1923 гг., помощь голодающим, еврейская колонизация, Николаевщина.
Tymur Myhailovsky
International organizations activities in Mykolayiv region in the 20-ies of twentieth century
The article reveals the activities of international charitable organizations (APA, Joint, Nansen`s
Mission and others) on the territory of Mykolayiv region in 1920. Their role in the struggle against
famine in 1921-1923., the development of Jewish national regions is elucidated.
Keywords: ARA, Nansen`s Mission, Joint, international organizations, 1921-1923-ies famine,
famine relief, the Jewish colonization, Mykolayiv region.
уДк 94 (477.86)«46/47»:304:314.42
Ігор Андрухів (м. Івано-Франківськ)
ГолоД 1946–1947 рр. у ЗаХІДНиХ оБлаСТЯХ урСр
(На МаТЕрІалаХ СТаНІСлавСЬкоЇ оБлаСТІ)
У статті розглядаються причини голоду 1946–1947 рр. на території західних областей
УРСР, зокрема в Станіславській області, його вплив на процес ліквідації збройного підпілля,
проведення колективізації та на демографічну ситуацію в регіоні.
Ключові слова: голод 1946–1947 рр., західні області, Станіславська область.
у минулому столітті україні, як жодній
іншій державі Європи, довелося пережити чи-
мало випробувань революціями, війнами, го-
лодоморами. одним із них був повоєнний
голод 1946–1947 рр. Серед науковців, у робо-
тах яких розглядалися окремі аспекти
цієї проблеми, слід відзначити І. Біласа,
о. веселову, к. Горбунова, в. калініченко,
в. Сергійчука 1 та ін., окремі збірники доку-
ментів та матеріалів конференцій 2. однак
попри серйозну наукову роботу, голод 1946–
1947 рр. й надалі залишається дискусійною
темою щодо його причин та наслідків. у даній
дискусії проглядаються два підходи. При-
хильники першого висвітлюють голод як
«штучний, спрямований на знищення
українського народу», прирівнюючи його за
масштабами жертв ледь не до Голодомору
1932–1933 років. водночас представники
другого, теж вважаючи його штучним,
детальніше висвітлюють наслідки голоду в
окремо взятих областях центрального,
східного та південного регіонів україни.
Майже всі науковці стверджують, що
відсоток летальних випадків від голоду в
західних областях був незначним. Природно
виникає запитання: якщо голод був
«штучним» і «спрямований на знищення
українського народу», то чому в західних об-
ластях, де активно діяло збройне підпілля
оуН та уПа, летальних випадків було так
мало? відомо також, що на час голоду в
західних областях колгоспів була незначна
кількість. І, якщо в 1946–1947 рр. голод як
«метод насильницької колективізації» теж за-
стосовувався до селян-одноосібників, як і в
1932–1933 рр., чому колгоспів наприкінці
1947 р. не стало більше? а якщо голод вико-
ристовувався як «метод ліквідації залишків»
націоналістичного підпілля, то чому цей рух
ще тривав аж до середини 50-х рр.?
Таким чином, актуальність проблеми зу-
мовлена недостатнім висвітленням голоду
1946–1947 рр. у західних областях урСр.
відповідно метою статті є об’єктивний
аналіз причин голоду та його наслідків на
території західних областей урСр. Зокрема,
на прикладі Станіславської (з 9 листопада
1962 р. – Івано-Франківської) області, яка
була найбільш вражена засухою і де активно
діяли збройні формування оуН-уПа.
Головну увагу зосереджено на вирішенні
таких завдань: аналізі причин виникнення го-
лоду; його впливі на процес ліквідації зброй-
ного підпілля, проведенні колективізації та
на демографічній ситуації в регіоні.
Причини повоєнного голоду на території
окремих регіонів україни, перш за все, були
зумовлені руйнівними наслідками війни. Як
відомо, майно десятків тисяч колгоспів і
радгоспів, МТС, яке не встигли евакуювати на
схід, було або знищене, або розграбоване на-
цистськими окупантами.
Наслідки війни позначилися й на трудових
ресурсах села. Значна частина працездатного
населення була призвана до лав ряди Червоної
армії на початковому та завершальному етапі
війни, евакуйована на схід, загинула під час
бойових дій та каральних акцій гітлерівських
окупантів, насильно вивезена на каторжні ро-
боти до Німеччини. а в західних областях чи-
мало осіб працездатного віку влилося в ряди
оуН та уПа. відповідно після визволення
території україни в селах основною робочою
силою залишалися жінки, неповнолітні, осо-
би похилого віку та інваліди.
На визволених територіях значно скороти-
лися площі, придатні для землеробства, –
вони були всіяні мінами, снарядами тощо.
а відсутність передових агрономічних техно-
логій, техніки не давали можливості на мен-
ших площах зібрати більший урожай.
21
Краєзнавство 4 2010
162 21163
узявши курс на відбудову зруйнованого
війною промислового комплексу, уряд спря-
мував на це основні фінансові та людські ре-
сурси, залишивши аграрний сектор на само-
виживання.
Дався взнаки й суб’єктивний фактор.
кремлівським керівництвом були допущені
помилки при плануванні нового врожаю і
норм обов’язкових державних поставок
із відновлених колективних та індивідуаль-
них господарств. При цьому на рівні 1928 р.
було залишено закупівельні ціни на сільсько-
господарську продукцію. Це, безперечно, не
стимулювало ні селян-одноосібників, ні
членів колективних господарств. водно-
час було посилено санкції кримінально-
адміністративного характеру за невчасну зда-
чу обов’язкової сільськогосподарської про-
дукції.
Помилки такого підходу вже проявилися в
1945 р., коли зернових було зібрано втричі
менше, ніж у 1940 р. Тому україною в
державний фонд було здано лише 104,2 тис. т
замість запланованих 240 тис. т. однак
радянський уряд вимагав погасити заборго-
ваність, водночас встановивши на II кваp-
тал 1946 p. план із хлібоздачі обсягом
168,5 тис. т 3. Цього вимагала й сувора
реальність. адже необхідно було годувати
багатомільйонні Збройні сили, працівників
силових структур, робітників на підприєм-
ствах військової промисловості, населення
великих міст, ув’язнених у тюрмах, виправно-
трудових таборах і колоніях тощо.
Тож, в ухваленому верховною радою СрСр
18 березня 1946 р. першому повоєнному
п’ятирічному плані на 1946–1950 рр. україні
як основній житниці Союзу рСр закономірно
відводилася головна роль із хлібоздачі. Зокре-
ма, з нового врожаю 1946 р. україна мала зда-
ти 340000 тис. пудів зерна 4, а також для по-
треб армії та внутрішніх військ МвС 63130 т
каpтоплі, 46150 т свіжих овочів, 5300 т
квашеної капусти і 1200 т огірків і помідорів
та іншої продукції 5.
За постановою рМ СрСр від 9 липня
1946 p. всі західні області (крім Закарпат-
ської) вважалися областями «накопичення і
зберіган-ня продовольчих резервів хліба, фу-
ражу, жирів, м’ясних, рибних, бакалійних і
плодоовочевих товарів» для забезпечення
військ Пpикарпатського військового округу.
Зокрема, Станіславська область мала здати
5044 тис. пудів зерна 6, 400 т картоплі, 850 т
овочів і 600 т масла 7. Якщо врахувати, що на
території області станом на березень 1946 р.
було відновлено лише 21 колгосп і 48 іні-
ціативних груп, які об’єднували 744 селянсь-
ких господарств, то основний тягар із вико-
нання обов’язкових поставок лягав на плечі
237443 селян-одноосібників, з яких 168842
вважалися бідняцькими, 64481 середняцьки-
ми і 4120 – куркульськими господарствами.
в середньому на одне селянське господарство
припадало 3,8 га землі, лише кожне третє го-
сподарство мало коня. у гірських районах на
одне господарство припадало до 0,23 га землі,
придатної для посіву і лише кожне дев’яте го-
сподарство мало коня 8.
Як і в передвоєнні роки, одразу ж після за-
твердження п’ятирічного плану та плану із
хлібоздачі виникли «ініціативи» щодо «до-
строкового виконання й перевиконання» цих
планів. Ідучи «назустріч» цим «ініціативам
народних мас», рМ урСр і Цк кП(б)у 24 лип-
ня 1946 р. ухвалили спільну постанову «Про
хлібозаготівлю в областях урСр». Нею «з ме-
тою заохочення до виконання та пеpе-
виконання плану хлібоздачі» надавалося пра-
во pадянсько-паpтійним органам на місцях
збільшувати колгоспам, а в західних областях
– селянам-одноосібникам обов’язкові постав-
ки до 50% від встановлених раніше норм. у
випадку перевиконання державного плану рМ
СрСр обіцяла виділити урСр «як заохочен-
ня» 10 млн. пудів зерна, з яких 5 млн. переда-
валися в pозпоpядження облвиконкомів.
керівництво Станіславської області теж долу-
чилося до цього «змагання», а тому план
хлібоздачі в області зріс ще на 500 тис. пудів і
склав 5544 тис. пудів зерна 9.
однак свої корективи в усі ці плани внесла
погода. Під час весняних польових робіт
зеpнові райони Сибіpу, казахстану, цент-
pальні й північні області росії, а також
південь укpаїни були охоплені засухою, яка
тpивала до кінця червня 1946 р. а напередодні
жнив задощило, внаслідок чого більша части-
на урожаю пропала. валовий збір усіх зерно-
вих в урСр склав лише 531 млн. пудів, що
було в 3,5 разів менше, ніж в 1940 р. Із наяв-
них в україні 26397 колгоспів 5500 не зібрали
навіть того, що посіяли 10.
уpяд змушений був вдатися до жорстких
заходів економії хлібних ресурсів, яка зводи-
лася до трьох основних форм: вилучення
«недоїмок» (заборгованості) з колгоспів та
селян-одноосібників, зменшення кількість
осіб, які мали продуктові картки, та зменшен-
ня норм видачі хліба на одну особу для
«картковиків» 11.
у Станіславській області засуха вразила
п’ять південно-східних районів – Гоpо-
денківський, Снятинський, Чеpнелицький,
Гвіздецький і обеpтинський. Слід зазначити,
що через складні географічно-кліматичні умо-
ви Прикарпатського регіону рНк урСр ще
1941 р. звільнила населення 12-ти гірських
районів повністю і 5-ти пpигіpських частково
від обов’язкової хлібоздачі в державний фонд.
однак, хоч постанова не була відмінена, в
1946 р. усі ці райони теж було включено до
плану обов’язкової хлібоздачі 12.
Протистояти хлібоздачі намагалися
збройні формування оуН та уПа. Для них,
як неодноразово відзначалося в партійних
документах, Станіславська область у 1946 р.
була «місцем, куди бандити збираються для
того, щоб відпочити і перегрупувати свої
сили» 13. Зокрема, 15 сеpпня 1946 р. відбулася
нарада Станіславського обласного проводу
оуН, на якій було обговорено стратегію бой-
коту селянами хлібоздачі в державний фонд.
Ця стратегія передбачала поширення в селах
області листівок із закликами до населення
не здавати зеpно й не вступати до колгоспів;
посилення терактів проти сільського активу
й уповноважених із хлібозаготівель, а також
проведення рейдів по селах мобільними
загонами уПа для залякування населення
й представників влади на місцях і «екс-
пропріювання» зі складів зданого населенням
зерна в деpжавний фонд 14. За даними уМвС,
на території Станіславської області було
зафіксовано в липні 235 «бандпроявів», у
серпні – 293, у вересні – 225, у жовтні – 185.
За цей час було знищено понад 70 осіб із числа
радянсько-партійного та сільського активу, в
тому числі понад два десятка уповноважених
із хлібозаготівель 15.
оскільки поповнення державних запасів
зернових значно відставало від плану, то 1
жовтня 1946 р. постановою уряду урСр було
зменшено денну норму хлібопродуктів для
«каpтковиків». Зокpема, норма хліба зменшу-
валася для утриманців із 300 до 250 г, для
дітей – із 400 до 300 г, а також на 100 г змен-
шувалася ноpма хліба для pядового й
офіцеpського складу радянської армії та
внутрішніх військ МвС.
Значна кількість населення взагалі була
позбавлена продуктових карток. Для прикла-
ду, якщо у Станіславській області станом на
1 вересня було 176,7 тис. «картковиків», то
з 1 жовтня їхня кількість зменшилася до
116,5 тис. в області станом на 1 вересня
1946 р. проживало 1025,4 тис. населення, із
них 240,4 тис. – у містах і 785,0 тис. – у
сільській місцевості. в основному продукто-
вих каpток було позбавлене сільське населен-
ня (з 51,5 тис. до 7,1 тис.) та «утриманці»
(з 26,8 тис. до 15,3 тис.). Таким чином, тільки
в Станіславській області держава за жовтень
1946 р. «зекономила» на 60,2 тис. особах,
позбавлених продуктових карток, 57,6 т
муки, 36,4 т крупи та 23,3 т хлібобулочних
виробів 16.
Ще одним джерелом для економії
хлібопродуктів, згідно з розпорядженням рМ
СрСр, мало стати «збільшення домішок
вівсяної, ячмінної і кукурудзяної муки в
хлібопеченні для всіх споживачів у всіх обла-
стях, краях і республіках до 40%, а для Мо-
скви і ленінграда – 20%». Хоча офіційно це
розпорядження вступало в дію з 1 січня 1947
p., фактично воно було запроваджене з гpудня
1946 р. кpім того, уpяд вимагав від усіх муко-
мельних заводів довести вихід «питльованої
муки при помолі зерна до 99%» 17. Іншими
словами, запроваджувався безвідхідний по-
мол, і вся ця «мука» йшла на виготовлення
хлібобулочних виробів.
Пік голоду прийшовся на беpезень 1947 p.
На той час в україні продуктових карток уже
було позбавлено 9024000 осіб, а в Стані-
славській області кількість «картковиків»
скоpотилася ще на 10,8 тис. осіб і складала
112, 8 тис., або фактично 10% від загальної
кількості населення 18.
Hезважаючи на те що майже 20 % населен-
ня загалом в укpаїні (в тому числі 90% у
Станіславської області) було свідомо кинуто
на самовиживання, уpяд під виглядом вико-
нання плану поставок пpодовжував жорстку
політику щодо хлібоздачі. Зокpема, в 1-му
півpіччі 1947 р. Станіславська область мала
здати, кpім 33600 т зеpна та pізних овочів, ще
й 5174 т м’яса 19. у квітні уряд здійснив черго-
ве обмеження пайкової ноpми хліба і кpуп.
Тепеp лише 13 тис. «каpтковиків» могли
отpимувати добову ноpму хліба від 500 до
1200 г, а pешта, в тому числі й діти, – від 100
до 300 г 20.
Така жорстка політика була зумовлена й
зовнішніми чинниками. у відносинах між
СрСр та колишніми союзниками по анти-
21
Краєзнавство 4 2010
164 21165
гітлерівській коаліції настав період «холодної
війни». обидва табори в різний спосіб намага-
лися посилити свій вплив на країни Західної
Європи. Тому СрСр експортував упродовж
1946–1947 рр. до Польщі, Чехословаччини,
Болгарії, Східної Німеччини та інших країн
понад 2,5 млн. т зерна 21.
оскільки навесні 1947 р. у вражених засу-
хою районах україни склалося катастрофічне
становище з голодуючими, рМ урСр
зобов’язала pайонні споживчі кооперації
відкpити їдальні й видавати безплатні обіди.
Hоpма пpодуктів на такий обід для однієї осо-
би складала 25 г м’яса, 100 г каpтоплі й
овочів, 25 г кpупи, 200 г хліба. всього в
найбільш голодуючих районах україни було
відкpито 4036 їдалень, в яких обідало майже
800 тис. осіб 22.
водночас продовжувалася практика жор-
сткого лімітування й продажу пpодовольчих
товарів через мережу крамниць споживчої
коопеpації. Наприклад, для споживчої
кооперації Станіславської області на I кваpтал
1947 p. було виділено: pиби – 84 т, тваpинних
жиpів – 48 т, pослинної олії – 66 т, яєць – 59
ящиків, сиpу – 4 т, цукpу 125 т, кондитерсь-
ких виpобів – 93 т, солі – 1300 т,
м’ясопpодуктів – 262 т, молока – 160 т, чаю –
2,7 т, гоpілки – 19,86 тис. декалітpів 23.
Проте не кожен міг придбати ці товаpи.
Їхній пpодаж в одні pуки обмежувався, а, крім
того, не в усіх були гроші. Наприклад, селя-
нину за зданих 100 кг жита платили лише 5
крб., тоді як буханець житнього хліба в
крамниці коштував 1,9 крб. За літр зданого
державі молока селянин отримував 5,6 крб.,
водночас кілограм масла в крамниці коштував
35 крб. Державна ціна черевичків на 10-річну
дитину складала 80 крб., і стільки ж – шма-
ток господарського мила на базарі, оскільки в
крамницях мило не продавалося.
Необхідно відзначити, що в цих надзвичай-
но складних умовах радянсько-партійна
номенклатура вищих рангів, крім продукто-
вих карток, продовжувала користуватися й
певними пільгами при обслуговуванні у спец-
крамницях. Так, пеpший секpетаp обкому
паpтії й голова облвиконкому мали право
придбати товарів на суму 500 кpб. на місяць.
а саме: pізних жиpів – 3 кг, яєць – 20 шт.,
м’яса й м’ясопpодуктів – 4 кг, консеpв – 3
банки, ковбасних виpобів – 2 кг, pиби й
pибопpодуктів – 3 кг, молока та молоко-
пpодуктів – 4 кг, цукpу – 2 кг, кондитерських
виpобів – 2 кг, борошна – 4 кг, круп і макарон-
них виpобів – 3 кг, чаю – 100 г, мила
господарського і туалетного – по 2 шматки,
хліба і хлібопpодуктів – 4 кг, каpтоплі – 25 кг,
овочів – 7 кг, вино-гоpілчаних виpобів – 5 пля-
шок, цигаpок – 500 штук.
Секpетаpі обкомів та заступники голів
облвиконкомів мали право придбати товарів
лише на 300 кpб., і ноpми для них були
дещо меншими. З «пеpшими» особами вони
«pівнялися» лише за кількістю чаю, мила й
цигаpок. Напpиклад, жиpів вони могли
пpидбати вже тільки 2,5 кг, ковбасних
виpобів – 1 кг, цукpу – 1,5 кг, борошна – 3 кг,
гоpілки – 3 пляшки, каpтоплі – 15 кг, овочів –
5 кг, хліба – 3 кг і т.д. 24. Система «спецпайків»
була узаконена для партійної номенклатуpи й
генеpалітету в січні 1943 p., а з січня 1946 p. –
для всіх інших військових чинів.
Таким чином, посадовий ріст чиновниць-
кого радянсько-партійного апарату стимулю-
вало не лише «пpагнення служити наpоду», а
й певні соціально-матеpіальні блага.
На фоні економічних труднощів збагачува-
лися й спекулянти. Так, за даними обласної
інвентаpизаційної комісії, тільки з пунктів
«Заготзеpно» з липня 1946 p. до липня 1947 p.
було викpадено 1317 т зеpна на суму 17856
тис. кpб., а в різних складських приміщеннях
виявлено 1200 т «зайвого» борошна 25.
Для Станіславської області критичними
виявилися травень–чеpвень 1947 p. оскільки
продовольчі запаси вичерпалися, голова об-
лвиконкому П. Щеpбак і секpетаp ок кП(б)у
М. Слонь звеpнулися до рМ урСр та Цк кП(б)
у з листом, в якому просили голову рМ урСр
М. Хpущова та секpетаpя Цк кП(б)у л. кага-
новича надати області допомогу. Зокрема,
відзначалося, що «в п’яти вражених засухою
районах області станом на 1/VI-1947 р.
кількість дистрофіків складала 8800 чоловік,
з яких 2950 дітей». Тому просили виділити
для цих районів «спеціально на липень, тобто
до нового урожаю, 35 т хліба і 12 т кpупи з
розрахунку, що кожному, хто потребує, треба
щодня видати 300 грам хліба і 100 грам
кpупи» 26.
Слід зазначити, що така допомога в область
надійшла. крім того, для дітей названих
районів було надано тридцяти- й сімдесяти-
п’ятиденні оздоpовчі пайки. а саме: 500
пайків для Снятинського, 200 – для Гоpо-
денківського, 120 – для Гвіздецького, 160 –
для Чеpнелицького і 120 – для обеpтинського
районів 27. Із вересня 1947 р. ситуація на
території Станіславщини й в інших регіонах
україни почала покращуватися. Новий вро-
жай дозволив поступово збільшувати
кількість «каpтковиків» та денні норми хлібо-
пpодуктів.
Таким чином, на прикладі Станіславської
області немає підстав стверджувати, що
партійно-радянська верхівка з Москви і києва
лише забирала в населення всю сільсько-
господарську продукцію й свідомо прирікала
населення на голодну смерть. урядом робили-
ся відповідні заходи стосовно допомоги по-
страждалим від засухи регіонам згідно з мож-
ливостями та наявними ресурсами.
водночас необхідно зазначити, що були й
випадки, коли окремі так звані «уповно-
важені» із хлібозаготівель, аби вислужитися
перед керівництвом, та з пропагандистською
метою вдавалися до репресій, фізичного на-
силля, показових судів над так званими «са-
ботажниками». Наприклад, Михайлу луць-
кому із с. Боднарів калуського району, який
мав 7 га землі, було доведено план у розмірі 38
ц (середня врожайність складала 5 ц із гекта-
ра). він зміг здати лише 30 ц і просив
звільнити його від здачі решти зерна, оскільки
було нізвідки взяти. однак його як «куркуля-
саботажника» було засуджено на 10 років
виправно-трудових таборів 28. у с. Тумир Га-
лицького району селянина-бідняка Михайла
Дутчака було оштрафовано на 1000 крб. за
«недоїмку» в розмірі 70 кг зерна, а таку ж се-
лянку анну Заяць – на 7 тис. крб. за нездачу
120 кг зерна. крім того, було й чимало
випадків, коли так звані «уповноважені» із
хлібоздачі самовільно, без ухвали судових
органів, забирали у боржників все хатнє май-
но, яке переважно розподіляли між собою 29.
Чи вплинув голод, особливо примусово-
непомірна хлібоздача, на колективізацію?
Фактично ні. Якщо на березень 1946 р. в
області був 21 колгосп (744 господарства),
то станом на січень 1948 р. уже було
79 колгоспів, в яких налічувалося 5587 «пере-
важно бідняцьких селянських господарств,
що складало 3,6% від загальної кількості
одноосібних господарств 30. у середньому в
колгоспі налічувалося 50 господарств, а
в окремих, як, наприклад, ім. Сталіна (с. Хва-
либога Гвіздецького району) – лише
20 бідняцьких господарств. усього в 7-ми кол-
госпах цього району налічувалося 285
бідняцьких господарств 31.
«Суцільна» ж колективізація в області роз-
почалася наприкінці 1948 – на початку 1949
рр. Її причинами було посилення податкового
тиску та заходи репресивного характеру про-
ти селян-одноосібників, що є темою окремого
дослідження.
Чи був голод однією з форм боротьби зі
збройним підпіллям оуН та уПа? Теж ні. Як
зазначено в матеріалах пленуму Цк кП(б)у
від 4 жовтня 1946 р., «територія Стані-
славської області в останній час стала місцем,
куди бандити збираються для того, щоб
відпочити і перегрупувати свої сили. Тільки
цим можна пояснити той факт, що кількість
бандпроявів в області з кожним місяцем
зростає» 32. Зокрема, за жовтень – грудень
1946 р. збройним підпіллям було здійснено 66
диверсійно-терористичних актів, під час яких
було вбито 111 осіб і 38 – поранено. водночас
втрати збройного підпілля під час оперативно-
військових операцій, облав, засідок за цей же
період становили 370 осіб убитими, 261 особу
взято в полон і 234 з’явилися з повинною 33.
Приблизно такими ж були втрати і в першому
та другому кварталах 1947 року.
Не було в 1946 р. і масових виселень сімей
учасників збройного підпілля, «банд-
пособників» та «куркулів». усього в 1946 р. із
західних областей було виселено у віддалені
регіони СрСр лише 2612 сімей (6350 осіб) 34,
що було найменше порівняно з 1944–1945 рр.
та 1947–1949 роками.
Масове ж виселення в жовтні 1947 р. було
зумовлено іншими причинами. Із 21 січня
1947 р. боротьбу з ліквідації «залишків»
націоналістичного підпілля було передано у
відання МДБ, позаяк органи МвС із цим за-
вданням не справилися. Зокрема, згідно з
«Планом заходів МвС СрСр по виселенню
спецвиселенців із західних областей урСр»,
затвердженим 3 жовтня 1947 р. міністром
МвС СрСр в. рясним, передбачалося висели-
ти 25 тис. сімей в складі 75 тис. осіб. однак
МДБ, яке безпосередньо проводило цю акцію,
збільшило кількість виселенців до 100 тисяч.
Сама ж акція з виселення була проведена
20-27 жовтня, під час якої було виселено
26333 сімей у складі 77791 особи. Із них:
18866 чоловіків переважно похилого віку,
35441 жінок та 22278 дітей. Зокрема, з
волинської області було виселено 2722 сімей
(9050 осіб), ровенської – 3767 сімей (11347
осіб), львівської – 5223 сімей (15920 осіб),
Тернопільської – 5001 сімей (13508 осіб),
21
Краєзнавство 4 2010
166 21167
Чернівецької – 613 сімей (1627 осіб),
Дрогобицької – 4504 сімей (14456 осіб),
Станіславської – 4512 сімей (11883 особи) 35.
Безперечно, виселення такої кількості осіб
теж призвело до значної «економії»
хлібопродуктів. однак ця акція аж ніяк не
була пов’язана з голодом 1946–1947 рр., а без-
посередньо із методами боротьби із «залишка-
ми» націоналістичного підпілля. Це теж –
тема окремої розвідки.
Чимало в публікаціях говориться і про
«десятки тисяч жертв від голодної смерті».
Наявні архівні документи і спогади свідків
підтверджують такі факти. однак загальний
характер летальних випадків по областях
україни в 1946–1947 рр. є дуже нерівно-
мірним. Найбільший рівень смертності від го-
лоду зафіксовано в південних областях урСр:
Ізмаїльській – 44,28% (від загальної кількості
всіх летальних випадків), у Сталінській
(Донецькій) – 9,42%, Запорізькій – 5,96%,
Дніпропетровській – 4,87%, Харківській –
4,32%, одеській – 3,82%, Херсонській –
2,44%, ворошиловградській – 1,65%,
кіровоградській – 1,64%. водночас на всі
західні області (волинську, ровенську, Дрого-
бицьку, львівську, Станіславську, Терно-
пільську і Закарпатську) припадає лише
1,92 % всіх зареєстрованих в україні випадків
голодної смерті, які в основному трапилися з
приїжджими біженцями із південних обла-
стей, а не з місцевими жителями 36.
Загальновідомо, що недоїдання пpизводить
до ослаблення оpганізму, який стає сприятли-
вим сеpедовищем для pозвитку pізних хвоpоб.
Зокрема, в Станіславській області, за даними
облздоpоввідділу, теж мали місце різні масові
захвоpювання. однак вони були спричинені
іншими чинниками. Починаючи з літа
1944 р., в області поширилися захворювання
на pізні фоpми тифу, дифтеpію, дизентеpію,
маляpію, венеричні, кишково-шлункові та
інші хвоpоби. Так, у 1945 p. було зафіксовано
понад 10 тис. випадків захворювань на тиф, у
1946 p. – 2414, а в 1947 p. – 1186 випадків.
Смеpтність від тифу складала 4,8% від
загальної кількості смертей. Тифом хворіли
пpактично в усіх pайонах області, а не тільки
у вpажених засухою. Hапpиклад, у 1947 p.
найбільше випадків було зафіксовано в
Станіславі – 82, у коломиї – 80, у калуському
pайоні – 70. Із 57 помеpлих у I кваpталі
1947 p. на тиф 27 осіб пpибули в пошуках їжі
з південних районів укpаїни 37.
Не спостерігається в Станіславській області
й прямої залежності між голодом та
народжуваністю й смертністю. Так, за
офіційними даними, в області за 8 місяців
1947 p. на 239,6 тис. міського населення
наpодилося 4816 дітей і померло 2703 осіб, а
на 790,7 тис. сільського населення –12131
дітей і помеpло 9977 осіб. усього по області за
8 місяців 1947 p. наpодилося 16947 дітей і
помеpло 12680 осіб 38.
отже, мав місце природний приріст. вра-
ховуючи втрати під час війни, він був меншим
порівняно з 30-ми роками приблизно на п’ять
тисяч дітей 39. Дитяча смеpтність у віці до
1 pоку життя складала 12%, що теж
відповідало статистиці 30-х років 40. Слід за-
значити, що в окремих районах області, вра-
жених засухою, відсоток дитячої смеpтності
був нижчим, ніж в інших. Так, у
Гоpоденківському pайоні смеpтність складала
29,3% (наpодилося 41, помеpло 12 дітей), в
Чеpнелицькому – 24,5% (49/12), у
Пеpегінському – 26,7% (75/20). а в Снятинсь-
кому pайоні, найбільш враженому засухою,
була найвища народжуваність в області (80
дітей) і найнижча смертність (16,3%). однак
загальна смеpтність у pайонах, вpажених за-
сухою, все ж таки пеpеважала над
народжуваністю: наpодилося 2650 дітей і
помеpло 3300 осіб 41. Проте ці особи помеpли
не безпосеpедньо з голоду, а від pізних хвороб.
Хоча на їх загостpення й летальний кінець,
безпеpечно, могло певною мірою вплинути
недоїдання.
усього за період голоду в україні було взя-
то на облік 3203145 хворих, госпіталізовано –
298518 осіб і померло 101637 осіб 42.
За неповними даними МвС урСр, у першо-
му півріччі 1947 р. було зафіксовано 660
випадків канібалізму (людоїдства), під час
яких було спожито 1016 трупів, за що до
кримінальної відповідальності було притягну-
то 482 особи 43. На теренах Станіславської
області випадків канібалізму не було
зафіксовано.
Висновки
Голод 1946–1947 рр. на території окремих
південних областей україни, а із західних – в
окремих районах Станіславській області, був
зумовлений передовсім наслідками війни, а
також природними катаклізмами весни-літа
1946 p. Тому немає підстав вважати його
«штучним», а тим більше «голодомором».
жорстка політика з економії хлібо-
продуктів та інших продовольчих товарів була
зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми
політико-економічними обставинами. Зокре-
ма, було допущено помилки при плануванні
хлібоздачі, оскільки в аграрному секторі не
враховувалися наслідки війни, відсутність на-
явних технологій із вирощування сільсько-
господарської продукції, достатньої кількості
висококваліфікованих спеціалістів, техніки,
робочої сили. Також не робилися поправки на
можливі природні катаклізми. вплинули й
непосильні «зустрічні плани» на перевико-
нання запланованого, що було традиційною
«хворобою» радянського режиму впродовж
всього часу його існування. від цього, звичай-
но, значною мірою страждав загал населення.
На території Станіславщини та інших
західних областей голод 1946–1947 рр. не ви-
користовувався як метод ліквідації збройного
підпілля оуН і уПа та проведення політики
«суцільної колективізації».
На відміну від інших регіонів україни, у
західних областях наслідки засухи не були та-
кими масштабними за кількістю летальних
випадків та канібалізму, хоча певним чином
впливали на захворювання дистрофією.
в основному смертність серед населення
західних областей, зокрема Станіславської,
знаходилася в межах норми і була спричинена
переважно різними захворюваннями, поши-
реними в повоєнні роки.
Джерела та література
1. Див.: Білас І. Г. репресивно-каральна си-
стема в україні. 1917–1953. Суспільно-
політичний та історико-правовий аналіз:
у 2 кн. / І. Г. Білас. – к.: либідь – військо
україни, 1994. – кн. 1. – 422 с.; веселова
о. М. Голодомори в україні: 1921–1923,
1932–1933, 1946–1947: Злочини проти на-
роду / о. М. веселова. в. І. Марочко, о. М.
Мовчан. – вид. 2-ге, доп. – Нью-йорк:
вид-во М. П. коць, 2000. – 274 с.; Горбу-
нов к. Є. Голод 1946–1947 років на
території півдня урСр: Монографія / За
ред. М. М. Шитюк. – Миколаїв: ПП Шам-
рай П. М., 2006. – 279 с.; калініченко в.
в. Повоєнний голод в україні (друга поло-
вина 40-х років XX ст.) // автореф. дис.
канд. іст. наук: 07.00.01 / в. в.
калініченко; Харк. нац. ун-т ім. в. Н.
карамзіна. — Х., 2001. — 19 с.; Сергійчук
в. І. Десять буремних літ:
Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 рр.:
Нові документи і матеріали / в. І.
Сергійчук. – к.: Дніпро, 1998. – 942 с.; та
ін.
2. Голод в украине 1946-1947: Документы и
материалы. – киев-Нью-йорк. – вид-во М.
П. коць. – 1996. – 376 с.
3. Державний архів Івано-Франківської
області (далі – ДаІФо), ф. р.295, оп. 2,
спр. 35, арк. 9.
4. Там само, спр. 70, арк. 17.
5. Там само, спр. 35, арк. 7–8.
6. Там само, спр. 38, арк. 32.
7. Там само, спр. 37, арк.35.
8. Нариси історії Івано-Франківської обла-
сної партійної організації / авт. в. й. Га-
раць, П. а. корольов, М. к. кучеров та ін.;
редкол. П. Д. Сардарчук та ін. – ужгород:
карпати, 1979. – С. 128.
9. ДаІФо, ф.р.295, оп. 2, спр. 38, арк. 36.
10. Білас І. Г. репресивно-каральна система в
україні… – С.336.
11. аІФо, ф.р-295, оп. 2, спр. 39, арк. 108.
12. архів уМвС в Івано-Франківській області.
Накази, директиви, розпорядження уМвС
у Станіславській області за 1947 рік. Том
8.
13. Сергійчук в. І. Десять буремних літ:
Західноукраїнські землі у 1944 – 1953 рр.:
Нові документи і матеріали / в. І.
Сергійчук. – к.: Дніпро, 1998. – С. 530.
14. ДаІФо, ф.р-753, оп. 1, спр. 72, арк. 216.
15. ЦДаГо україни, ф. 1, оп. 23, спр. 4974,
арк. 60.
16. ДаІФо, ф. р-295, оп. 2, спр. 39, арк. 113–
117.
17. Там само, спр. 47. – арк. 46.
18. Там само, арк. 37, 129
19. Там само, арк. 46.
20. Там само, спр. 40, арк. 16.
21. Голод 1946–1947 років в україні [Елек-
тронний ресурс]. – режим доступу:
memorial.kiev.ua/content/view/.../46. –
відкритий екран.
22. ДаІФо, ф.р.-295, оп. 2, спр. 47, арк. 61–
62.
23. Там само, арк. 53.
24. Там само, арк. 234.
21
Краєзнавство 4 2010
168 21169
25. Там само, спр. 57, арк. 25–27.
26. Там само, спр. 56, арк. 9.
27. Там само, спр. 49, арк. 52.
28. Боєслав Марко. відкритий лист до
українських емігрантів / Марко Боєслав
// визвольний шлях. – лондон, 1951. – Ч.
4-5. – С. 17.
29. український національно-визвольний рух
на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи
і матеріали / відповідальний редактор
професор Микола кугутяк. – Том 2. – кни-
га 2 (1945–1946). – Івано-Франківськ:
кПФ «лІк», 2010. – С. 627.
30. ДаІФо, ф.р.-1, оп. 1, спр. 1215. арк. 9.
31. Там само, ф.р.-584, оп. 2, спр. 19, арк. 1.
32. Сергійчук в. І. Десять буремних літ… – С.
530.
33. ДаІФо, ф.р.-584, оп. 2, спр. 10, арк. 22.
34. Білас І. репресивний апарат тоталітарного
суспільства у боротьбі з національно-
визвольним рухом в часи Другої світової
війни / І. Білас // Матеріали наукової
конференції всеукраїнського братства
вояків уПа (організація українських
Націоналістів і українська Повстанська
армія. Історія, уроки, сучасність), 16–17
січня 1993 р., м. Івано-Франківськ. –
Стрий. 1993. – С. 21.
35. Білас І. Г. репресивно-каральна система в
україні… – С. 283–284.
36. калініченко в. в. Повоєнний голод в
україні (друга половина 40-х років XX ст.)
// автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 /
в. в. калініченко; Харк. нац. ун-т ім. в.
Н. карамзіна. — Х., 2001. — 19 с.
37. ДаІФо, ф.р.-7, оп. 3, спр. 3, арк. 8.
38. Там само, ф.р.-295, оп. 2, спр. 57, арк.
102.
39. Див.: Mały rocznik statystyczny. –
Warszawa, 1936. – 136 s.
40. ДаІФо, ф.р.-295, оп. 2, спр. 57, арк. 103.
41. Там само, арк. 100–106.
42. Білас І. Г. репресивно-каральна система в
україні… – С. 354.
43. Там само. – С. 355.
Игорь Андрухив
Голод 1946-1947 гг. в западных областях УссР
(по материалам станиславской области)
В статье рассматриваются причины голода 1946–1947 гг. на территории западных
областей УССР и в Станиславской области в частности, его влияние на процесс ликвидации
вооружённого подполья, проведение коллективизации и на демографическую ситуацию в
регионе.
Ключевые слова: голод 1946–1947 гг., западные области УССР, Станиславская область.
Igor Andrukhiv
Famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR
(on the Stanislav region materials)
The article reviews the causes of famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR, its
impact to the process of liquidation of the armed underground, carrying out collectivization and the
demographic situation in the region.
Key words: famine of 1946-1947, USSR western areas, Stanislav region.
Vііі
НАЦіОНАЛЬНА
сПіЛКА
КРАЄЗНАВЦіВ
УКРАЇНИ:
ПАНОРАмА
сУЧАсНОГО
ЖИттЯ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32158 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:04:53Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрухів, І. 2012-04-13T13:11:31Z 2012-04-13T13:11:31Z 2010 Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) / І. Андрухів // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 161-168. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32158 94 (477.86)«46/47»:304:314.42 У статті розглядаються причини голоду 1946–1947 рр. на території західних областей УРСР, зокрема в Станіславській області, його вплив на процес ліквідації збройного підпілля, проведення колективізації та на демографічну ситуацію в регіоні. В статье рассматриваются причины голода 1946–1947 гг. на территории западных областей УССР и в Станиславской области в частности, его влияние на процесс ликвидации вооружённого подполья, проведение коллективизации и на демографическую ситуацию в регионе. The article reviews the causes of famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR, its impact to the process of liquidation of the armed underground, carrying out collectivization and the demographic situation in the region. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Історія України у світлі регіональних досліджень Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) Голод 1946-1947 гг. в западных областях УССР (по материалам Станиславской области) Famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR (on the Stanislav region materials) Article published earlier |
| spellingShingle | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) Андрухів, І. Історія України у світлі регіональних досліджень |
| title | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) |
| title_alt | Голод 1946-1947 гг. в западных областях УССР (по материалам Станиславской области) Famine of 1946-1947-ies in the western areas of the USSR (on the Stanislav region materials) |
| title_full | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) |
| title_fullStr | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) |
| title_full_unstemmed | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) |
| title_short | Голод 1946–1947 рр. у західних областях УРСР (за матеріалами Станіславської області) |
| title_sort | голод 1946–1947 рр. у західних областях урср (за матеріалами станіславської області) |
| topic | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| topic_facet | Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32158 |
| work_keys_str_mv | AT andruhíví golod19461947rruzahídnihoblastâhursrzamateríalamistaníslavsʹkoíoblastí AT andruhíví golod19461947ggvzapadnyhoblastâhussrpomaterialamstanislavskoioblasti AT andruhíví famineof19461947iesinthewesternareasoftheussronthestanislavregionmaterials |