Стежками науково-краєзнавчої експедиції
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32160 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стежками науково-краєзнавчої експедиції / Р. Франко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 173-176. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859943182561705984 |
|---|---|
| author | Франко, Р. |
| author_facet | Франко, Р. |
| citation_txt | Стежками науково-краєзнавчої експедиції / Р. Франко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 173-176. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| first_indexed | 2025-12-07T16:11:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
172 21173
самим фактом отримання такої поважної
премії, але й почутим на свою адресу з уст
високодостойників – василь Слободян якийсь
час навіть не міг розпочати промову лауреата.
аж ось хвилювання відступило, і львівський
пошуковець та захисник старовини повідав
аудиторії, як ішов до такої сходинки свого
життєпису. Чимало в його виступі слухачів
відверто дивувало – пан Слободян не надто до-
бирав «округлих» виразів, говорив, як думав.
Присутні почули про першовитоки його
інтересу до історичної та краєзнавчо-
пошукової діяльності. а ще лауреат зізнався,
як і завдяки чиїй допомозі зміг систематизу-
вати десятки й десятки архітектурних
артефактів не лише по україні, але й далеко
за її межами.
Член правління НСку, народний депутат
україни, голова во «За помісну україну!» та
автор мистецького проекту «українці у світі»
Петро андрійович ЮЩЕНко зупинився,
головно, на діяльності очолюваного ним
об’єднання та надідеї згаданого проекту.
Голова львівської обласної організації
НСку, в. о. директора Інституту україно-
знавства ім. І. крип’якевича НаН україни
Микола романович лиТвиН був конкретно-
ліричним. Формат культурницької акції він
визначив як заклик до оборони державності
та духовності, а свого земляка, лауреата
премії імені Д. Яворницького галичанин на-
звав «бійцем духовної революції, яка ще не
закінчилася». На його думку, василь Михай-
лович боронить наш етнофонд і своєю подвиж-
ницькою діяльністю повертає українцям їхню
історичну пам’ять. «Приклад пана василя
доводить, що Європі є чому вчитися і в
українців», – зовсім не пафосно підсумував
Микола романович.
коротко й виразно виступив також вико-
навчий директор всеукраїнської асоціації
музеїв, заступник директора Інституту
літератури НаН україни Сергій анаста-
сійович ГалЬЧЕНко. він парафразував
Т. Шевченка: до отримання премії імені
Д. Яворницького василь Слободян прийшов
«не з порожніми торбами». На його переко-
нання, таких шукачів мало, але буде більше.
І це, на думку С. Гальченка, ніяк не залежати-
ме від циркулярів влади та її ласки. він про-
цитував о. Довженка, котрий в листі закли-
кав товариша записувати все, що бачить, «аби
згодом не довелося писати історію україни за
чужими хроніками…
Хор хлопчиків та ведучий сьогоднішнього
«священнодійства» Петро Бойко на честь
організаторів, героя сьогоднішнього дня і всіх
присутніх проникливо виконали «Многая
літа».
автор цих рядків подякував добірному
товариству за допомогу, а надто – молодим
артистам. Ми всі дійсно робимо справу
потрібну. Потрібну нам і майбутнім
поколінням українців. Національна спілка
краєзнавців україни підтримує проект
П. Ющенка «українці у світі», бо він дійсно
важливий і необхідний нам усім. Спілка й
надалі долучатиметься до всього, що так чи
інакше дозволить українцям знати ще більше
про свою тисячолітню історію.
Затим усі присутні були запрошені на уро-
чистий прийом з нагоди вручення премії, пар-
тнером якого виступив винний дім «Масан-
дра».
Роланд Франко (м. Київ)
СТЕЖКАМИ НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
у першій декаді жовтня 2010 року
Національна спілка краєзнавців україни про-
вела науково-краєзнавчу експедицію «Світові
пам’ятки сакральної архітектури львівщини:
проблеми збереження». Зазначена акція була
викликана вкрай незадовільним станом
збереженості більшості унікальних пам’яток
саме дерев’яної архітектури західного регіону
україни і намаганням їх зберегти. вчені та
краєзнавці вирішили привернути більшу
увагу державних органів та широкої громад-
ськості до занепаду української сакральної
дерев’яної архітектури, спонукаючи їх до
рішучіших дій.
Сьомого жовтня науково-краєзнавчий «де-
сант» вирушив у терен. Шеф-гідом виступав
голова правління львівської обласної
організації НСку, в. о. директора Інституту
краєзнавства ім. І. крип’якевича НаН
україни Микола лиТвиН. коментували
побачене й інші учасники експедиції –
відповідальний секретар НСку руслана
МаНЬковСЬка, доценти львівського націо-
нального університету Дмитро каДНІ-
ЧаНСЬкий та алла СЕрЕДЯк, викладач
львівського державного коледжу декоратив-
ного й ужиткового мистецтва ім. І. Труша
роксоляна ЗаГайСЬка, працівники львів-
ського краєзнавчого центру «Паломник» при
Фонді св. володимира адріяна оГорЧак та
Галина уМБлаТ, методист львівського цен-
тру творчості дітей та юнацтва Галичини оль-
га арТЕМЕНко та ваш покірний слуга.
Знайомство зі львівськими дивовижами
розпочалося з Городоччини. Тут проходить
природна межа між Яворівським та жовкві-
вським районами. Це розточчя – головний
європейський вододіл, що розділяє басейни
рік Полтви та верещиці, які несуть свої води
до Балтійського і Чорного морів. Звісно,
краєзнавці зробили коротку зупинку і в цьому
унікальному місці Передкарпаття.
оминаючи зарослі лісами схили розточ-
чя – тутешні Брюховичі завжди вважали зеле-
ними легенями львова – члени експедиції
дісталися жовквівського крехова. око не мог-
ли не порадувати тутешні василіанський мо-
настир Св. Миколая XVII ст., дерев’яна церк-
ва св. Параскеви та збудована 2002 року копія
старої дерев’яної Преображенської церкви.
Довелося визнати, що зелена металочерепиця
на церкві св. Параскеви все ж добряче псує
цілісне враження від гармонійного сакрально-
го артефакту XVIII століття.
Шкода, але учасникам експедиції, серед
іншого, так і не вдалося помилуватися перли-
ною дерев’яної архітектури XVI століття –
церквою Св. арх. Михайла в волі висоцькій.
Тим часом у самій жовкві ми мали насоло-
ду помилуватися екс- та інтер’єром церкви
Святої Трійці (1720). у 1970-х роках її було
відреставровано й віддано у користування
музею. Після 1991-го храм передали спочатку
православній, а потім греко-католицькій
громаді. Нещодавно будівлю було знову
відреставровано, тому її вигляд і стан
пречудові.
Хотілося чим довше роздивлятися й забу-
дову історичної ринкової площі (нині –
жовквівська пл. вічева) із замком 1594 року,
костелом Св. лаврентія (XVII ст.),
василіанським та Домініканським монасти-
рями. однак час поганяв – нас ще чекав Поте-
лич із його церквою Зіслання Св. Духа.
21
Краєзнавство 4 2010
174 21175
21
Краєзнавство 4 2010
176 21177
Здобуте містом (нині – селом) ще 1498 року
магдебурзьке право гармонійно поєднується з
найстарішою будовою міста, ба – найстарішою
дерев’яною церквою україни. Храм Зіслання
Св. Духа вразив одночасно з двох боків – своєю
античною величчю і ступенем руйнації.
Ці вигнуті досередини стіни із змитими него-
дою розписами, ці шпарини між колодами,
нашвидкуруч прикриті де картоном, де скот-
чем…
Естетичним дисонансом побаченому стало
відвідання розміщеного неподалік церкви
Зіслання Св. Духа кладовища німецьких
вояків, які полягли в ІІ Cвітовій війні, зі збу-
дованою при вході каплицею. Чому? – питали
ми себе, спостерігаючи аж таку прірву в
ставленні двох держав до своєї пам’яті. Хоч
архітектурної, хоч поминально-монумен-
тальної…
Неоднозначні враження учасників екс-
педиції стали поштовхом запросити місцевих
фахівців та представників влади й обговорити
8 жовтня 2010 р. за «круглим столом» у
львівському історичному музеї доволі широ-
кий спектр питань довкола дерев’яної
сакральної архітектури львівщини.
Поважний кворум учасників засвідчив се-
рйозне ставлення до теми зустрічі. До місцями
доволі гострої розмови, зокрема, приєдналися
директор львівської національної галереї Бо-
рис воЗНиЦЬкий, президент українського
національного комітету Міжнародної ради з
питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS)
Микола ЯковиНа, голова правління львів-
ської обласної організації НСку Микола лиТ-
виН, провідний науковий спеціаліст
інституту «укрзахідпроектреставрація» ва-
силь СлоБоДЯН, доцент львівського
національного університету ім. І. Франка
Дмитро каДНІЧаНСЬкий, начальник
управління культурної спадщини львівської
оДа василь ІваНовСЬкий, начальник
управління культури львівської оДа Галина
ДороЩук, начальник відділу у справах
національностей та релігій львівської оДа
роман кураШ, начальник відділу державно-
го пожежного нагляду Головного управління
МНС у львівській області олег ДЕМІДоНТ.
На жаль, нікого із представників духовен-
ства, до якого учасники «круглого столу» апе-
лювали доволі часто, на зустрічі не було. Шко-
да: учені й краєзнавці зібралися не критику-
вати «всіх і вся», а народжувати конструктив.
Заявлений формат засідання не вимагав
ухвалення офіційних документів. однак учас-
ники не могли собі дозволити обмежитися
лише формальною «озвучкою» існуючих
проблем. Було прийнято ухвалу, якою, зокре-
ма, президії НСку доручено підготувати
звернення до Президента україни про затвер-
дження Національної програми зі збереження
і охорони сакральних пам’яток дерев’яної
архітектури україни. Нею, серед іншого,
планується передбачити завершення інвен-
таризації дерев’яних церков в україні та на
українських етнічних землях. опісля буде
складено уніфікований індивідуальний
пам’яткоохоронний документ.
а ще цією програмою передбачені
ремонтно-реставраційні та консерваційні
роботи сакральних дерев’яних споруд, їхнього
стінопису та ікон лише із залученням
фахівців. Чималу вагу, на переконання
учасників форуму, також має бути надано
сигнально-охоронним та протипожежним за-
ходам.
Не обійтися й без державної підтримки в
розробці номінаційного досьє для спільного
подання Польщі та україни унікальних
дерев’яних церков карпатського регіону до
Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСко.
НСку підтримає ініціативу своєї львівської
обласної організації розпочати роботи зі ство-
рення районних громадських комісій, які
контролюватимуть й інспектуватимуть дії
місцевої влади. а Мінкульттуризму україни
та Державна служба туризму і курортів мають
глибше перейнятися справою внесення
унікальних сакральних пам’яток дерев’яної
архітектури україни до туристичних
маршрутів, забезпечивши раціональне вико-
ристання та охорону цих безцінних об’єктів.
Ігор Куценко (м. Київ)
ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ІВАНА ФРАНКА НА ДНІПРІ
жителям села Халеп’я в обухівському
районі на київщині не давав спокою факт, що
до єдиного на всю україну музею Івана Фран-
ка бажаючим треба було їхати аж у львів. До-
чекалися: у тихому куточку древнього
Трипілля з’явився «власний» музей! День
його народження – 27 жовтня 2010 року. в
україні відтепер їх 2 – музеї великого каме-
няра. усього два чи аж два? Про це говорили
багато. Святкову подію погода проігнорувала.
Дощило, біля музейного ганку малолюдно.
Можливо, халеп’янцям завадив і будень. але
коли заграв баян і під власний акомпанемент
хтось солодко завів «ой ти, дівчино, з горіха
зерня…», народ почав підтягуватися.
Як з’ясувалося, то заслужений працівник
культури україни василь ЧЕрЕПаХа
потішив слух земляків співаною поезією Івана
Яковича. Настрій громади під парасолями
пішов угору...
Навіщо музей Івана Франка Халеп’ю? Та-
ким питанням стурбовані головно ті, хто свою
недієздатність пояснює сумнівами. учасники
урочистого зібрання у своїх виступах переко-
нували, що всенародний геній заслужив право
втілюватися в камені і бронзі та в музейній
пам’яті будь-де в україні, не лише в рідних
Нагуєвичах. Значить – і в Халеп’ї.
Заступник начальника управління культу-
ри і туризму київської обласної державної
адміністрації Сергій Петрович ДЗЮБЕНко
поінформував, що наказом управління музей
І. Франка набув статусу відділення київського
обласного археологічного музею. Серед
іншого, це дозволяє вводити додаткові штатні
одиниці й збільшувати фінансування. Сергій
Петрович запевнив у «всілякій підтримці»
музею з боку влади і вручив голові райради
анатолію Миколайовичу ШаФарЕНковІ як
головному рушієві нового музейного дива
подяку від київської оДа.
Затим слово взяв «живий музейний експо-
нат» – самокритичний онук Івана Яковича ро-
ланд Тарасович ФраНко. Намоклій публіці
він розкрив родинну таємницю: із цих широт
не лише його бабця ольга Хоружинська. На
обухівщині згодом проживала і теща пана ро-
ланда. Тож околиці Халеп’я нащадку Франка
майже рідні.
жартівливий тон пан роланд Тарасович
утримав недовго. Назвавши народження му-
зею дорогим для себе і навіть святим, він
підкреслив, що ця подія надто важлива для
української державності. Музей у Халеп’ї він
назвав новим кроком каменяра в україну. у
крамольні на той час тости про єднання різних
частин україни, що звучали на шлюбі його
діда й бабусі, гості вклали саме такий зміст.
«Івана Франка в україні знають, я це бачу,
– зізнався він уже як заступник голови
правління всеукраїнського фонду відтворення
видатних пам’яток історико-архітектурної
спадщини ім. олеся Гончара. – Спілкуючись
із людьми, відчуваю велику повагу до діда.
українці усвідомлюють, що він піднявся сво-
го часу на такі висоти, які не давалися іншим
народам й державам».
На переконання роланда Тарасовича,
Франко «знав усе, що можна було знати живій
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32160 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:11:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Франко, Р. 2012-04-13T13:13:35Z 2012-04-13T13:13:35Z 2010 Стежками науково-краєзнавчої експедиції / Р. Франко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 173-176. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32160 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя Стежками науково-краєзнавчої експедиції Article published earlier |
| spellingShingle | Стежками науково-краєзнавчої експедиції Франко, Р. Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| title | Стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| title_full | Стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| title_fullStr | Стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| title_full_unstemmed | Стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| title_short | Стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| title_sort | стежками науково-краєзнавчої експедиції |
| topic | Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| topic_facet | Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32160 |
| work_keys_str_mv | AT frankor stežkaminaukovokraêznavčoíekspedicíí |