«Шамраївські читання» у Василькові
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32162 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Букет, Є. 2012-04-13T13:15:00Z 2012-04-13T13:15:00Z 2010 «Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162 uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя «Шамраївські читання» у Василькові Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Шамраївські читання» у Василькові |
| spellingShingle |
«Шамраївські читання» у Василькові Букет, Є. Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| title_short |
«Шамраївські читання» у Василькові |
| title_full |
«Шамраївські читання» у Василькові |
| title_fullStr |
«Шамраївські читання» у Василькові |
| title_full_unstemmed |
«Шамраївські читання» у Василькові |
| title_sort |
«шамраївські читання» у василькові |
| author |
Букет, Є. |
| author_facet |
Букет, Є. |
| topic |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162 |
| citation_txt |
«Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT buketê šamraívsʹkíčitannâuvasilʹkoví |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:08Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:08Z |
| _version_ |
1850527636268253184 |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
178 21179
людині». Тож впливати на сучасників і
нащадків він мав би значно ліпше. однак…
«відчувається не лише втрата духовності, але
й віри. віри в те, що, за словами Франка, на-
род має бути господарем на своєму полі», –
бідкався внук генія.
він не застав діда живим. але з дитинства
усвідомив принуку сповідувати його ідеали.
Цим живе і зараз. Ідея а. Шафаренка «набли-
зити Франка до Шевченка» здалася йому дуже
доречною. Як просто – від франкового музею у
Халеп’ї до канева з усипальницею Шевченка
– рукою подати. Дід прагнув побувати на
могилі кобзаря, але не судилося. а дорога від
Франка до Шевченка Дніпром бачиться ро-
ланду Тарасовичу святою.
він нині весь у планах. розраховує на допо-
могу львівського меморіального музею, на
святкуванні 70-річчя якого не так давно побу-
вав разом із паном Шафаренком; у Халеп’ї ви-
користовуватиметься й тамтешня експозиція.
Патронат києва і місцевої влади, певен пан
роланд, допоможе відкрити ще кілька музеїв,
пов’язаних із Франком і Шевченком. Такі ото
задуми.
в усякому разі, роланду Тарасовичу
залишається вірити в це. у те, що держава
врешті почне вслухатися у пророчі слова
українських духовних поводирів – кобзаря й
каменяра.
виконавчий директор всеукраїнської
асоціації музеїв Сергій анастасійович ГалЬ-
ЧЕНко жартував: нерозторопність влади
спричинила ще й дефіцит народжуваності – не
лише монументів і музеїв. При цьому він за-
перечив тезу попередника про буцімто пер-
ший крок «приходу» І. Франка до центральної
україни. «Це вже другий! – блиснув оком пан
Гальченко. – Ще 4 роки тому в Миронівському
районі в моєму рідному селі Пустовійти було
відкрито пам’ятник Іванові Франку!». Там,
зрештою, Франко теж ніколи не бував, і що
ж? Сергій анастасійович зізнався: на місці
монумента вождю революції як шевченкозна-
вець він хотів було помогти звести обеліск
іншому достойнику – Тарасові Шевченку.
«але громада постановила звести пам’ятник
саме Франку – бо тут свого часу навіть колгосп
його імені був. от і маємо!» – поділився він
своїми емоціями з присутніми.
Сергій Гальченко запевнив, що так
життєвий і творчий подвиг каменяра стає
ближчим до народу. За його словами, Інститут
української літератури видав 50 томів класи-
ка, хоча його творчість і архіви «просять» усі
100. Подвижництво а. Шафаренка у розвитку
музейної справи в районі він узагалі вважає
героїзмом: «київська область дала фору дея-
ким західним областям, які досить формально
відзначили 150-річчя від дня народження на-
шого творчого генія».
анатолій ШаФарЕНко у своєму виступі
щиро дякував київській облдержадміністрації,
НСку, Інституту української літератури
НаНу, особисто р. Франкові за допомогу у
створенні музею.
… І ось, нарешті, в чотирьох місцях
перерізано червону стрічку при вході до му-
зейного приміщення. Право першим ступити
до світлої зали надано внуку І. Франка.
відвідувачі, намагаючись не торкатися
свіжопофарбованих стін, зачудовано пасли
очима численні фото- та документальні
репродукції. обличчя їхні сяяли непідробною
радістю. Та й гордощами – давно в Халеп’ї не
переживали такого духовного дійства!
Першу екскурсію по музею провів заступ-
ник директора київського обласного
археологічного музею Михайло Юрійович
вІДЕйко.
По закінченні урочистої культурницької
акції зосталася якась печаль. Ніби й свято, а
сумно. Мабуть, тому, що франківська поетич-
на спасенна Істина все ще в дорозі до
пересічного українця: «Пам’ятайте, мої дру-
ги, ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше
як Правду. Бо хоча Правда зразу усім гірка,
так все-таки згодом вона скрізь бере верх й
стає солодкою спасителькою людства».
Період 1920-х років став часом великого
розвитку краєзнавства. розвиваючись в кон-
тексті національно-культурних процесів в
україні, краєзнавство із заняття одинаків
виросло до рівня виняткової державної спра-
ви. Чи не центральну роль у краєзнавчому
рухові того часу, як і загалом у процесі
розвитку української історії, відігравала
школа Михайла Грушевського. Михайло
Сергійович 1923 року був обраний академіком
всеукраїнської академії наук, у березні
1924 року із сім’єю приїхав до києва. Працю-
вав професором історії в київському держав-
ному університеті, керівником історико-
філологічного відділу. очолював архео-
графічну комісію вуаН, метою існування
якої було створення наукового опису видань,
надрукованих на території етнографічної
україни в XVI-XVIII століттях.
Під керівництвом М. Грушевського тоді
працювало чимало талановитих науковців,
видавалися книжки і наукова періодика. але
вже з 1929 року розпочалося нищення
української історичної школи.
1933 року був звільнений із роботи, заа-
рештований і засуджений на три роки
виправно-трудових таборів історик, спів-
робітник вуаН, член комісії районного
дослідження києва і Правобережжя та
Південної україни, науковий співробітник
Науково-дослідної кафедри історії україни та
історичної географії україни Сергій Шамрай.
видатний дослідник проблем соціально-
економічної історії україни ХVІІ-ХІХ століть,
історичної географії україни, небіж Михайла
Грушевського і його учень Сергій Шамрай
був цинічно знищений сталінською репресив-
ною машиною, як і багато інших світил
української історичної науки. вдруге арешто-
ваний в серпні 1937 і засуджений на 8 років
таборів, С. Шамрай помер під час ув’язнення.
результатом усього одного десятиліття
роботи невтомного науковця стали статті і
монографії «козаки м. Полтави в 1767 році за
румянцевським описом», «До історії залюд-
нення Степової україни», «київська козач-
чина 1855 року», «Селянські розрухи на
Правобережжі в середині XIX століття»,
«Духівництво в селянських рухах Правобе-
Євген Букет (м. Київ)
«ШАМРАЇВСЬКІ ЧИТАННЯ» У ВАСИЛЬКОВІ
режжя в середині XIX століття», «Боротьба
козаків київської сотні з київськими монасти-
рями та магістратом в XVII — XVIII сто-
літтях», «Древлянські могили» та інші.
Серед краєзнавчої спадщини, яку встиг на-
працювати молодий дослідник, помітне місце
належить монографії «Місто васильків (IX-
XVIII ст.)», виданій у третьому томі «Історико-
географічного збірника» і окремо – 1929 року
звичним для видань того часу накладом
55 примірників. Цю роботу й до сьогодні ніхто
не зміг перевершити. 2010-го після кількох
десятиліть заборон унікальна праця була пе-
ревидана і стала набутком громади міста
василькова, що на київщині.
Подальшим етапом відновлення історичної
справедливості й належного вшанування
пам’яті видатного вченого стало проведення
16 грудня 2010 року у василькові науково-
краєзнавчої конференції «Із роду Грушевсь-
ких», присвяченої С. Шамраю. Серед органі-
заторів заходу – історичний факультет
київ-ського національного університету
ім. Т. Шевченка, Історико-меморіальний му-
зей М. Грушевського, київська обласна
організація Національної спілки краєзнавців
україни, васильківська міська рада.
Привітали учасників і гостей наукового
форуму васильківський міський голова
Сергій ІваЩЕНко та голова васильків-
ського міського об’єднання вуТ «Просвіта»
ім. Тараса Шевченка анатолій МаруЩак.
вітального листа від голови Національної
спілки краєзнавців україни, академіка НаН
україни, Героя україни Петра ТроНЬка за-
читав голова київської обласної організації
НСку, доцент кафедри новітньої історії
київського національного університету
ім. Т. Шевченка Григорій СавЧЕНко.
Доповіді в приміщенні міського будинку
культури виголосили знані столичні науковці
та місцеві краєзнавці. виступи були надзви-
чайно цікавими і захопили присутніх бук-
вально з перших слів.
Завідувач Історико-меморіального музею
Михайла Грушевського Світлана ПаНЬкова
розпочала зі штрихів до біографії учня й небо-
жа Михайла Грушевського. Доктор історичних
наук, професор київського національ-
21
Краєзнавство 4 2010
180 21181
ного університету Григорій каЗЬМирЧук
порівняв студентські долі троюрідних братів
Сергія Шамрая та Сергія оппокова. канди-
дат історичних наук, джерелознавець Ігор
ГириЧ ознайомив присутніх із історичною
школою Михайла Грушевського київського
періоду.
Провідний науковий співробітник
Інституту історії україни НаНу оксана
Юркова розповіла, в який жахливий спосіб
на початку 1930-х історичну науку
«радянізували». Про різні сюжети з наукової
спадщини С. Шамрая розповідали і кандида-
ти історичних наук володимир ПриШлЯк та
Григорій СавЧЕНко, краєзнавці з василько-
ва олександр БаБиЧ і олексій ШЕкЕра. а
враженнями про те, яким цікавим для
сільських учнів є знайомство з матеріалами
досліджень Сергія Шамрая, ділився з
присутніми вчитель Саливонківської ЗоШ
васильківського району олександр ГриЦай.
На жаль, через ряд обставин кілька заявле-
них у програмі доповідачів не змогли
дістатися того дня до василькова. однак
найцікавіша частина програми була вже після
виголошення доповідей.
За часів київської русі місто василів мало
першокласну фортецю, здатну утримувати у
своїх стінах тисячне військо. у центрі міста
піднімався невеликий дитинець (220х250 м),
оточений могутнім валом, складеним наполо-
вину із сирцевої цегли. Навколо розкинувся
величезний, майже 130-гектарний посад,
який також був обнесений високим валом. у
ХІІ столітті василів був одним зі стратегічно
найважливіших київських передмість, але й
досі вважається найменш вивченим. Багато
поколінь дослідників були вражені рештками
прадавніх величних споруд, що й донині збе-
реглися у непоганому стані. 2007 року за
сприяння васильківського міського голови
Сергія ІваЩЕНка під керівництвом
Інституту археології НаН україни були
поновлені роботи з вивчення городища
літописного василева. вони окреслили значну
перспективу та необхідність подальшого нау-
кового вивчення дитинця, викликали знач-
ний громадський резонанс, особливо
зацікавили юних васильківців.
Незважаючи на те, що «мініатюрні карпа-
ти» посередині цього райцентру київщини
вже притрусив сніг, учасники і гості науково-
краєзнавчої конференції «Із роду Грушевсь-
ких» з непідробним ентузіазмом піднялися
васильківськими валами до дитинця і огляну-
ли місто з найвищої його точки, створеної по-
над тисячоліття тому дбайливими оборонцями
руської землі.
Не випадково одним із пунктів ухвали
конференції стало звернення до київського
національного університету ім. Т. Шевченка,
Інституту археології НаНу щодо продовжен-
ня у 2011 році археологічних досліджень
васильківського дитинця та оборонних
валів міста. Сьогодні ця унікальна територія
як ніколи потребує захисту від самовільних
забудов і фанатично налаштованих вірян уПЦ
Московського патріархату.
учасниками форуму було ініційовано ще
ряд важливих рішень. 2011 року перед-
бачається підготовка до перевидання повного
зібрання наукової спадщини С. Шамрая, його
ім’ям у василькові незабаром планується на-
звати одну з вулиць, а наукові «Шамраївські
читання», відлік яким розпочала нинішня
конференція, у василькові планують зробити
щорічними.
Слід згадати про ще кілька ініціатив
обласної організації НСку, озвучених під час
неформальної частини конференції. Наступ-
ного року Спілка планує взяти участь в
організації й проведенні ще двох науково-
краєзнавчих конференцій. одна з них, при-
свячена магдебурзькому праву на київщині,
має відбутися у селі Бишів Макарівського
району, який наступного року відзначатиме
430-річчя цієї знаменної події. Друга – на
базі Фастівського краєзнавчого музею, при-
свячена 185-річчю від дня народження
Едварда руліковського – відомого польського
українознавця, історика, етнографа, крає-
знавця, який народився в с. велика
Мотовилівка Фастівського району.
Сподіваємося, що ініціативи краєзнавців у
новому році вдасться зреалізувати. адже всі
вони спрямовані на найактуальніше в
сьогоденні – відродження пам’яті поколінь
українців.
|