«Шамраївські читання» у Василькові

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Краєзнавство
Datum:2010
1. Verfasser: Букет, Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:«Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32162
record_format dspace
spelling Букет, Є.
2012-04-13T13:15:00Z
2012-04-13T13:15:00Z
2010
«Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя
«Шамраївські читання» у Василькові
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title «Шамраївські читання» у Василькові
spellingShingle «Шамраївські читання» у Василькові
Букет, Є.
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя
title_short «Шамраївські читання» у Василькові
title_full «Шамраївські читання» у Василькові
title_fullStr «Шамраївські читання» у Василькові
title_full_unstemmed «Шамраївські читання» у Василькові
title_sort «шамраївські читання» у василькові
author Букет, Є.
author_facet Букет, Є.
topic Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя
topic_facet Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Краєзнавство
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
issn 2222-5250
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32162
citation_txt «Шамраївські читання» у Василькові / Є. Букет // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 179-181. — укр.
work_keys_str_mv AT buketê šamraívsʹkíčitannâuvasilʹkoví
first_indexed 2025-11-25T20:39:08Z
last_indexed 2025-11-25T20:39:08Z
_version_ 1850527636268253184
fulltext 21 Краєзнавство 4 2010 178 21179 людині». Тож впливати на сучасників і нащадків він мав би значно ліпше. однак… «відчувається не лише втрата духовності, але й віри. віри в те, що, за словами Франка, на- род має бути господарем на своєму полі», – бідкався внук генія. він не застав діда живим. але з дитинства усвідомив принуку сповідувати його ідеали. Цим живе і зараз. Ідея а. Шафаренка «набли- зити Франка до Шевченка» здалася йому дуже доречною. Як просто – від франкового музею у Халеп’ї до канева з усипальницею Шевченка – рукою подати. Дід прагнув побувати на могилі кобзаря, але не судилося. а дорога від Франка до Шевченка Дніпром бачиться ро- ланду Тарасовичу святою. він нині весь у планах. розраховує на допо- могу львівського меморіального музею, на святкуванні 70-річчя якого не так давно побу- вав разом із паном Шафаренком; у Халеп’ї ви- користовуватиметься й тамтешня експозиція. Патронат києва і місцевої влади, певен пан роланд, допоможе відкрити ще кілька музеїв, пов’язаних із Франком і Шевченком. Такі ото задуми. в усякому разі, роланду Тарасовичу залишається вірити в це. у те, що держава врешті почне вслухатися у пророчі слова українських духовних поводирів – кобзаря й каменяра. виконавчий директор всеукраїнської асоціації музеїв Сергій анастасійович ГалЬ- ЧЕНко жартував: нерозторопність влади спричинила ще й дефіцит народжуваності – не лише монументів і музеїв. При цьому він за- перечив тезу попередника про буцімто пер- ший крок «приходу» І. Франка до центральної україни. «Це вже другий! – блиснув оком пан Гальченко. – Ще 4 роки тому в Миронівському районі в моєму рідному селі Пустовійти було відкрито пам’ятник Іванові Франку!». Там, зрештою, Франко теж ніколи не бував, і що ж? Сергій анастасійович зізнався: на місці монумента вождю революції як шевченкозна- вець він хотів було помогти звести обеліск іншому достойнику – Тарасові Шевченку. «але громада постановила звести пам’ятник саме Франку – бо тут свого часу навіть колгосп його імені був. от і маємо!» – поділився він своїми емоціями з присутніми. Сергій Гальченко запевнив, що так життєвий і творчий подвиг каменяра стає ближчим до народу. За його словами, Інститут української літератури видав 50 томів класи- ка, хоча його творчість і архіви «просять» усі 100. Подвижництво а. Шафаренка у розвитку музейної справи в районі він узагалі вважає героїзмом: «київська область дала фору дея- ким західним областям, які досить формально відзначили 150-річчя від дня народження на- шого творчого генія». анатолій ШаФарЕНко у своєму виступі щиро дякував київській облдержадміністрації, НСку, Інституту української літератури НаНу, особисто р. Франкові за допомогу у створенні музею. … І ось, нарешті, в чотирьох місцях перерізано червону стрічку при вході до му- зейного приміщення. Право першим ступити до світлої зали надано внуку І. Франка. відвідувачі, намагаючись не торкатися свіжопофарбованих стін, зачудовано пасли очима численні фото- та документальні репродукції. обличчя їхні сяяли непідробною радістю. Та й гордощами – давно в Халеп’ї не переживали такого духовного дійства! Першу екскурсію по музею провів заступ- ник директора київського обласного археологічного музею Михайло Юрійович вІДЕйко. По закінченні урочистої культурницької акції зосталася якась печаль. Ніби й свято, а сумно. Мабуть, тому, що франківська поетич- на спасенна Істина все ще в дорозі до пересічного українця: «Пам’ятайте, мої дру- ги, ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду. Бо хоча Правда зразу усім гірка, так все-таки згодом вона скрізь бере верх й стає солодкою спасителькою людства». Період 1920-х років став часом великого розвитку краєзнавства. розвиваючись в кон- тексті національно-культурних процесів в україні, краєзнавство із заняття одинаків виросло до рівня виняткової державної спра- ви. Чи не центральну роль у краєзнавчому рухові того часу, як і загалом у процесі розвитку української історії, відігравала школа Михайла Грушевського. Михайло Сергійович 1923 року був обраний академіком всеукраїнської академії наук, у березні 1924 року із сім’єю приїхав до києва. Працю- вав професором історії в київському держав- ному університеті, керівником історико- філологічного відділу. очолював архео- графічну комісію вуаН, метою існування якої було створення наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної україни в XVI-XVIII століттях. Під керівництвом М. Грушевського тоді працювало чимало талановитих науковців, видавалися книжки і наукова періодика. але вже з 1929 року розпочалося нищення української історичної школи. 1933 року був звільнений із роботи, заа- рештований і засуджений на три роки виправно-трудових таборів історик, спів- робітник вуаН, член комісії районного дослідження києва і Правобережжя та Південної україни, науковий співробітник Науково-дослідної кафедри історії україни та історичної географії україни Сергій Шамрай. видатний дослідник проблем соціально- економічної історії україни ХVІІ-ХІХ століть, історичної географії україни, небіж Михайла Грушевського і його учень Сергій Шамрай був цинічно знищений сталінською репресив- ною машиною, як і багато інших світил української історичної науки. вдруге арешто- ваний в серпні 1937 і засуджений на 8 років таборів, С. Шамрай помер під час ув’язнення. результатом усього одного десятиліття роботи невтомного науковця стали статті і монографії «козаки м. Полтави в 1767 році за румянцевським описом», «До історії залюд- нення Степової україни», «київська козач- чина 1855 року», «Селянські розрухи на Правобережжі в середині XIX століття», «Духівництво в селянських рухах Правобе- Євген Букет (м. Київ) «ШАМРАЇВСЬКІ ЧИТАННЯ» У ВАСИЛЬКОВІ режжя в середині XIX століття», «Боротьба козаків київської сотні з київськими монасти- рями та магістратом в XVII — XVIII сто- літтях», «Древлянські могили» та інші. Серед краєзнавчої спадщини, яку встиг на- працювати молодий дослідник, помітне місце належить монографії «Місто васильків (IX- XVIII ст.)», виданій у третьому томі «Історико- географічного збірника» і окремо – 1929 року звичним для видань того часу накладом 55 примірників. Цю роботу й до сьогодні ніхто не зміг перевершити. 2010-го після кількох десятиліть заборон унікальна праця була пе- ревидана і стала набутком громади міста василькова, що на київщині. Подальшим етапом відновлення історичної справедливості й належного вшанування пам’яті видатного вченого стало проведення 16 грудня 2010 року у василькові науково- краєзнавчої конференції «Із роду Грушевсь- ких», присвяченої С. Шамраю. Серед органі- заторів заходу – історичний факультет київ-ського національного університету ім. Т. Шевченка, Історико-меморіальний му- зей М. Грушевського, київська обласна організація Національної спілки краєзнавців україни, васильківська міська рада. Привітали учасників і гостей наукового форуму васильківський міський голова Сергій ІваЩЕНко та голова васильків- ського міського об’єднання вуТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка анатолій МаруЩак. вітального листа від голови Національної спілки краєзнавців україни, академіка НаН україни, Героя україни Петра ТроНЬка за- читав голова київської обласної організації НСку, доцент кафедри новітньої історії київського національного університету ім. Т. Шевченка Григорій СавЧЕНко. Доповіді в приміщенні міського будинку культури виголосили знані столичні науковці та місцеві краєзнавці. виступи були надзви- чайно цікавими і захопили присутніх бук- вально з перших слів. Завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана ПаНЬкова розпочала зі штрихів до біографії учня й небо- жа Михайла Грушевського. Доктор історичних наук, професор київського національ- 21 Краєзнавство 4 2010 180 21181 ного університету Григорій каЗЬМирЧук порівняв студентські долі троюрідних братів Сергія Шамрая та Сергія оппокова. канди- дат історичних наук, джерелознавець Ігор ГириЧ ознайомив присутніх із історичною школою Михайла Грушевського київського періоду. Провідний науковий співробітник Інституту історії україни НаНу оксана Юркова розповіла, в який жахливий спосіб на початку 1930-х історичну науку «радянізували». Про різні сюжети з наукової спадщини С. Шамрая розповідали і кандида- ти історичних наук володимир ПриШлЯк та Григорій СавЧЕНко, краєзнавці з василько- ва олександр БаБиЧ і олексій ШЕкЕра. а враженнями про те, яким цікавим для сільських учнів є знайомство з матеріалами досліджень Сергія Шамрая, ділився з присутніми вчитель Саливонківської ЗоШ васильківського району олександр ГриЦай. На жаль, через ряд обставин кілька заявле- них у програмі доповідачів не змогли дістатися того дня до василькова. однак найцікавіша частина програми була вже після виголошення доповідей. За часів київської русі місто василів мало першокласну фортецю, здатну утримувати у своїх стінах тисячне військо. у центрі міста піднімався невеликий дитинець (220х250 м), оточений могутнім валом, складеним наполо- вину із сирцевої цегли. Навколо розкинувся величезний, майже 130-гектарний посад, який також був обнесений високим валом. у ХІІ столітті василів був одним зі стратегічно найважливіших київських передмість, але й досі вважається найменш вивченим. Багато поколінь дослідників були вражені рештками прадавніх величних споруд, що й донині збе- реглися у непоганому стані. 2007 року за сприяння васильківського міського голови Сергія ІваЩЕНка під керівництвом Інституту археології НаН україни були поновлені роботи з вивчення городища літописного василева. вони окреслили значну перспективу та необхідність подальшого нау- кового вивчення дитинця, викликали знач- ний громадський резонанс, особливо зацікавили юних васильківців. Незважаючи на те, що «мініатюрні карпа- ти» посередині цього райцентру київщини вже притрусив сніг, учасники і гості науково- краєзнавчої конференції «Із роду Грушевсь- ких» з непідробним ентузіазмом піднялися васильківськими валами до дитинця і огляну- ли місто з найвищої його точки, створеної по- над тисячоліття тому дбайливими оборонцями руської землі. Не випадково одним із пунктів ухвали конференції стало звернення до київського національного університету ім. Т. Шевченка, Інституту археології НаНу щодо продовжен- ня у 2011 році археологічних досліджень васильківського дитинця та оборонних валів міста. Сьогодні ця унікальна територія як ніколи потребує захисту від самовільних забудов і фанатично налаштованих вірян уПЦ Московського патріархату. учасниками форуму було ініційовано ще ряд важливих рішень. 2011 року перед- бачається підготовка до перевидання повного зібрання наукової спадщини С. Шамрая, його ім’ям у василькові незабаром планується на- звати одну з вулиць, а наукові «Шамраївські читання», відлік яким розпочала нинішня конференція, у василькові планують зробити щорічними. Слід згадати про ще кілька ініціатив обласної організації НСку, озвучених під час неформальної частини конференції. Наступ- ного року Спілка планує взяти участь в організації й проведенні ще двох науково- краєзнавчих конференцій. одна з них, при- свячена магдебурзькому праву на київщині, має відбутися у селі Бишів Макарівського району, який наступного року відзначатиме 430-річчя цієї знаменної події. Друга – на базі Фастівського краєзнавчого музею, при- свячена 185-річчю від дня народження Едварда руліковського – відомого польського українознавця, історика, етнографа, крає- знавця, який народився в с. велика Мотовилівка Фастівського району. Сподіваємося, що ініціативи краєзнавців у новому році вдасться зреалізувати. адже всі вони спрямовані на найактуальніше в сьогоденні – відродження пам’яті поколінь українців.