Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура»
10-11 червня 2010 р. в м. Переяслав-Хмельницький у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася II науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура»....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32163 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» / О. Жам, Н. Ткаченко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 182-185. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32163 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Жам, О. Ткаченко, Н. 2012-04-13T13:15:52Z 2012-04-13T13:15:52Z 2010 Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» / О. Жам, Н. Ткаченко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 182-185. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32163 908 (477) 10-11 червня 2010 р. в м. Переяслав-Хмельницький у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася II науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура». uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| spellingShingle |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» Жам, О. Ткаченко, Н. Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| title_short |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| title_full |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| title_fullStr |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| title_full_unstemmed |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| title_sort |
друга науково-практична етнографічна конференція «середня наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» |
| author |
Жам, О. Ткаченко, Н. |
| author_facet |
Жам, О. Ткаченко, Н. |
| topic |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| topic_facet |
Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| description |
10-11 червня 2010 р. в м. Переяслав-Хмельницький у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася II науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура».
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32163 |
| citation_txt |
Друга науково-практична етнографічна конференція «Середня Наддніпрянщина: матеріальна і духовна культура» / О. Жам, Н. Ткаченко // Краєзнавство. — 2010. — № 4. — С. 182-185. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT žamo druganaukovopraktičnaetnografíčnakonferencíâserednânaddníprânŝinamateríalʹnaíduhovnakulʹtura AT tkačenkon druganaukovopraktičnaetnografíčnakonferencíâserednânaddníprânŝinamateríalʹnaíduhovnakulʹtura |
| first_indexed |
2025-11-27T01:02:20Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:02:20Z |
| _version_ |
1850787134543233024 |
| fulltext |
21
Краєзнавство 4 2010
182 21183
УДК 908 (477)
Олена Жам, Наталя Ткаченко (м. Переяслав-Хмельницький)
ДРУГА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ЕТНОГРАФІЧНА
КОНФЕРЕНЦІЯ «СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА: МАТЕРІАЛЬНА І
ДУХОВНА КУЛЬТУРА»
10-11 червня 2010 р. в м. Переяслав-
Хмельницький у Національному історико-
етнографічному заповіднику «Переяслав»
відбулася II науково-практична етнографічна
конференція «Середня Наддніпрянщина:
матеріальна і духовна культура». в ході
підготовки конференції було запропоновано
кілька тематичних напрямків: історико-
етнографічна характеристика Середньої
Наддніпрянщини; народні традиційні ремес-
ла та промисли; звичаєво-обрядова культура;
народна творчість: традиції і сучасність;
фольклорно-етнографічні дослідження у му-
зеях.; етнографічне музеєзнавство; рестав-
рація, охорона та збереження пам’яток
народної культури. в роботі конференції взя-
ли участь музейні наукові співробітники,
вчені провідних наукових установ україни,
освітяни, аспіранти, магістранти. Було роз-
глянуто широкий спектр проблем з етнології,
фольклористики, мистецтвознавства, музеє-
знавства, культурології, джерелознавства,
археології, історії, економіки, релігієзнавства,
народної педагогіки та ін.
На розгляд було винесено 72 доповіді і
повідомлення, з яких 8 – на пленарне
засідання, 64 – на секційні). На пленарному
засіданні під головуванням заступника гене-
рального директора НІЕЗ «Переяслав» із
наукової роботи в. П. Мельник з при-
вітальними промовами виступили в. о. голови
Державної служби з питань національної
культурної спадщини Я. Я. Діхтяр, заступник
Переяслав-Хмельницького міського голови
Д. С. Мазоха, проректор з наукової роботи
ДвНЗ «Переяслав-Хмельницький педаго-
гічний університет ім. Григорія Сковороди»
С. М. рик, декан історичного факультету
ДвНЗ «Переяслав-Хмельницький педаго-
гічний університет ім. Григорія Сковороди»
Б. л. Дем’яненко.
З-поміж виголошених доповідей особливу
увагу викликав виступ завідувача відділом
української етнології Національного науково-
дослідного інституту українознавства МоН
україни Ю. С. Фігурного «Матеріальна і ду-
ховна культура Середньої Наддніпрянщини –
важливий чинник формування української
етнічної і національної ідентичностей»,
підготовлений разом із доцентом ДвНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педа-
гогічний університет ім. Григорія Сковороди»
о. І. висовень. Проректор із наукової роботи
ДвНЗ «Переяслав-Хмельницький педаго-
гічний університет ім. Григорія Сковороди»
С. М. рик порушив актуальну проблему
відстеження долі пам’яток Переяславщини,
що з різних причин опинилися за межами
краю.
особливо слід виокремити виступ одного з
фундаторів Національного музею народної
архітектури та побуту україни С. в. верговсь-
кого «Генеза підводок традиційних будівель
київщини», в якому дослідник переконливо
доводить, що матеріальні пам’ятки в
переважній більшості мають сакральне
підґрунтя.
Серед доповідей, представлених на пленар-
ному засіданні, найбільш поширеним і попу-
лярним було питання аналізу фондових
колекцій НІЕЗ «Переяслав», Черкаського об-
ласного краєзнавчого музею, зокрема: «Збірка
переяславських рушників, вишитих рушни-
ковими швами, кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (за
матеріалами колекції НІЕЗ «Переяслав»). ка-
талог» (доповідач – л. о. Годліна, головний
зберігач фондів НІЕЗ «Переяслав»); «розписи
М. Буряк – зразок українського образо-
творення» (доповідач – С. а. Тетеря, старший
науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»);
«особливості золотарського ремесла
лівобережжя Черкащини (За фондовою
колекцію дукачів)» (доповідач – в. І. Несте-
ренко, заступник генерального директора з
наукової роботи Черкаського обласного
краєзнавчого музею).
Цікавий матеріал містився у виступі
доцента ДвНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет ім.
Г. С. Сковороди» Я. о. Потапенка «Фольклорні
елементи в історіософії Тараса Шевченка: про-
блеми інтерпретації». Питанням локальної
історії був присвячений виступ провідного на-
укового співробітника НІЕЗ «Переяслав»
л. М. Набок «Матеріали до словника
ремісників м. Переяслава. Персоналії».
Згідно p програмj. конференції працювало
3 секції. Перший із секційних напрямків:
«Історико-етнографічні дослідження». Даний
блок репрезентували 26 доповідачів.
особливу увагу учасників конференції ви-
кликала доповідь, присвячена внеску
краєзнавця Є. Ф. Іщенка у створення Музею
народної архітектури та побуту Середньої
Наддніпрянщини «До історії створення
Музею народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини (За матеріалами
епістолярної спадщини краєзнавця Є. Ф. Іще-
нка)» (доповідачі – Г. І. козій, завідувач
філіалом Музею народної архітектури та по-
буту Середньої Наддніпрянщини, о. М. жам,
завідувач відділу Музею хліба НІЕЗ «Переяс-
лав»). Доповідачі представили раніше не
відомі листи Є. Ф. Іщенка, виявлені в особи-
стому архіві ветерана музею М. І. жама.
Документи є цінним джерелом у вивченні
історії становлення музею-скансену в
Переяславі-Хмельницькому.
Тематичним продовженням окресленої
проблематики стали виступи наукових
співробітників НІЕЗ «Переяслав»: «До історії
комплектування двору козацької Покровської
церкви на території Музею народної
архітектури та побуту Середньої
Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» (допо-
відач – Н. Г. Ткаченко, завідувач відділом),
«До питання реконструкції житла ХVІІІ ст. у
Музеї народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини» (доповідачі –
Г. М. Бузян, Д. а. Тетеря) та «Традиції озеле-
нення української селянської садиби
Середньої Наддніпрянщини кін. ХІХ – поч.
ХХ ст.» (доповідач – І. С. Бова, завідувач
відділу «Дендропарк» НІЕЗ «Переяслав»).
На секційному засіданні були представлені
кілька доповідей, присвячених архівній
спадщині маловідомих краєзнавців Переяс-
лавщини Д. косарика та С. верхратського.
Зокрема, «Село андруші в архівній спадщині
Дмитра косарика» (доповідач С. М. Зубер,
старший науковий співробітник НІЕЗ «Пере-
яслав») та «архівна спадщина С. верхтратсь-
кого в контексті дослідження родильної
обрядовості українців (на матеріалах рукопис-
ного фонду ІМФЕ ім. М. Т. рильського»
(доповідач С. М. Захарченко, молодший нау-
ковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»).
варто відзначити ґрунтовність дослідження
наукового співробітника НІЕЗ «Переяслав»
о. І. Тонконог «Становище сільського насе-
лення Полтавської губернії у зв’язку з прове-
денням реформи 1861 р.». Дослідниця акцен-
тувала увагу на стані сільського населення
Переяславського повіту Полтавської губернії.
Зацікавив новизною піднятої теми і виступ
старшого наукового співробітника НІЕЗ «Пе-
реяслав» Ю. Б. каліновича «особливості
будівництва та догляду сухопутних шляхів
сполучення в україні (кін. ХІХ – поч.
ХХ ст.)».
Другий напрямок секційного засідання був
означений як «Етнографічно-мистецтвознавчі
дослідження». Цікавий матеріал, присвяче-
ний багатогранній мистецькій спадщині
переяславської художниці Г. І. Самутіної, був
поданий у виступі групи науковців НІЕЗ
«Переяслав» л. М. Шкіри, Г. М. остроноса,
Н. о. Захарчук, л. С. Чередніченко «Творчість
художниці Г. І. Самутіної (каталог робіт
домашньої колекції)».
З-поміж секційної проблематики
найбільша питома вага дісталася виступам, в
яких розкривалися особливості традиційної
вишивки в народному одязі Полтавщини та
Черкащини: «Народні повір’я, обряди та
художні особливості полтавських жіночих со-
рочок» (доповідач – о. М. Фролова, молодший
науковий співробітник Полтавського крає-
знавчого музею); «використання традиційної
вишивки Черкаського регіону у сучасно-
му проектуванні костюма» (доповідач –
о. М. Мартинова, голова Черкаської обласної
організації Спілки майстрів народної
творчості україни); «Традиції і сучасність
народної вишивки канівщини» (доповідач –
Н. М. Басиста, старший науковий співробітник
Шевченківського національного заповід-
ника).
локальним дослідженням мистецтвознав-
чого характеру присвятили свої доповіді
магістрант відділення образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва Черкась-
кого національного університету ім. Б. Хмель-
ницького л. М. колесник «Самодіяльне
образотворче мистецтво ХХ ст. села роз-
сошинці Чигиринського району Черкаської
області (за картинами хати Харченко Домахи
Платонівни)» та аспірантка відділу етно-
музикології Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. рильсь-
21
Краєзнавство 4 2010
184 21185
кого а. М. Філатова «Пісенна лірика
села Семигір’я Світловодського району
кіровоградської області». Привернув увагу і
виступ молодшого наукового співробітника
НІЕЗ «Переяслав» С. М. вовкодава
«реконструкція давнього ландшафту басейну
річки Броварка на Переяславщині», в якому
подані методи реконструкції давнього ланд-
шафту басейну р. Броварки на Переяславщині
шляхом аналізу картографічних матеріалів та
даних дистанційного зондування Землі.
виступ науковця доповнював мультимедійний
супровід.
Поділилися інформацією про витоки,
відродження традицій, популяризацію через
музейні виставки, заходи, майстер класи,
лекції, заняття та перспективи розвитку
писанкарства на Черкащині колеги з Черкась-
кого обласного краєзнавчого музею в. М. ли-
товка (завідувач відділом етнографії) та
М. М. Хоменко (старший науковий спів-
робітник).
у роботі конференції і, зокрема, в засіданні
секції взяли участь науковці-початківці.
Цікавою виявилася доповідь аспіранта
ДвНЗ «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет ім. Григорія Сково-
роди» М. П. Губочкіна, присвячена творчості
самобутнього народного художника І. Шуль-
ги, – «Творчість народного художника
І. М. Шульги як джерело з історії села кро-
пивне на Золотоніщині». особливостям обря-
дового фольклору переселенців Черкасько-
кременчуцького побережжя Дніпра присвя-
тив свій виступ аспірант Інституту мистецт-
вознавства, фольклористика та етнології ім.
М. Т. рильського НаН україни о. І. вовк.
Третій секційний напрямок називався
«Етнографічні колекції та музеєзнавчі
дослідження». Ця тема останнім часом набра-
ла розвою, інтересу, актуальності. Потужним
блоком в роботі секції виступили науковці
Музею народної архітектури та побуту
україни. Проблемам народного будівництва
присвятили свої доповіді М. С. верговська
«Традиційне народне будівництво київщини
за пам’ятками НМНаП україни» та р. о. Сви-
рида «Хата із с. Дударків – традиційне житло
ХІХ ст. лівобережної київщини в колекції
НМНаП україни». особливо цінною в
доповідях була «прив’язка» до пам’яток на-
родного житлового будівництва, які експону-
ються в Національному музеї народної
архітектури та побуту україни.
важливі проблеми збереження дикоросту-
чих реліктових рослин (трав, зелених насад-
жень) в етнографічних музеях україни на
прикладі Національного музею народної
архітектури та побуту україни підняла
завідувач відділу ландшафту І. І. Денисюк.
обрядовій тематиці присвячувалася
доповідь наукового співробітника НМНаП
україни о. П. Громової «весільно-пере-
зв’янська обрядовість на Середній Над-
дніпрянщині». Дослідниця розглянула
складові повесільного обряду «перезва» і його
структуру. Звернула увагу на те, що цей обряд
найчастіше зустрічався на території Середньої
Наддніпрянщини і побутує до цього часу.
Чільне місце в роботі секції зайняли висту-
пи, присвячені музейним колекціям. Зокре-
ма, пригадуються напрацювання науковців
НІЕЗ «Переяслав»: «Збірка українського фар-
фору та фаянсу ХІХ – поч. ХХ ст. у
Національному історико-етнографічному
заповіднику «Переяслав» (Т. в. Музика, нау-
ковий співробітник), «ліпний фігурний посуд
ХХ ст. (за матеріалами колекції НІЕЗ
«Переяслав»). каталог» (І. Г. Дунайна, стар-
ший науковий співробітник, Т. в. Музика,
науковий співробітник), «верхній хутровий
одяг в експозиції Музею народного одягу
Середньої Наддніпрянщини кін. ХІХ – поч.
ХХ ст.» (М. І. Бондаренко, молодший науко-
вий співробітник), «каталог скринь фондової
колекції НІЕЗ «Переяслав» (л. М. Шкіра,
старший науковий співробітник), «Знаряддя
обробітку шкіри в Середній Наддніпрянщині
кін. ХІХ – поч. ХХ ст.» (Т. в. Грудевич, мо-
лодший науковий співробітник), «Наївне
малярство Панаса Ярмоленка (каталог робіт з
колекції Національного історико-етно-
графічного заповідника «Переяслав»)»
(С. а. Тетеря, старший науковий співробітник,
л. І. Гладун, науковий співробітник).
логічним продовженням даного напрямку
став виступ наукового співробітника запо-
відника «Гетьманська столиця» Ю. а. Блаж-
ко «Настільники з фондової колекції
заповідника «Гетьманська столиця».
Секційні засідання конференції проводи-
лися на базі Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини. Для
учасників форуму проводилися екскурсії по
музеях заповідника, було продемонстровано
виставку «Етнографічний Переяслав (кін.
ХІХ – поч. ХХ ст.)» (відповідальні:
Н. л. Заїка, л. С. Чередніченко), на якій були
представлені експонати із фондової колекції
НІЕЗ «Переяслав».
у заключний день конференції на пленар-
ному засіданні були підбиті підсумки роботи
та накреслені подальші напрямки розвитку.
Зокрема, було рекомендовано проведення
чергової конференції, оскільки величезний
масив піднятих проблем освоєний далеко не
повністю.
Проведена конференція мала чимало
спільного з попередньою і водночас особли-
вою. Піднята проблематика все більше
наповнюється конкретними локальними й
проблемно-тематичними питаннями. Помі-
тний масив займають дослідження із залучен-
ням здобутків бібліографічних, статистичних
спостережень, архівних матеріалів, епі-
столярної спадщини. оперуючи відповідною
літературою, аналізуючи фондові колекції
музеїв україни, дослідники прагнуть сприяти
всебічному дослідженню історії, культури,
традицій, збереженню історико-культурного
надбання нашого народу, популяризації
національної спадщини, об’єднанню зусиль
науковців, громадських діячів, представників
органів місцевої влади, підростаючого
покоління у формуванні високосвідомого
суспільства.
Зафіксоване і розглянуте на конференції
знайде відображення в матеріалах збірника
наукових праць НІЕЗ «Переяслав» –
«ПЕрЕЯСлавІка». Цей огляд не вичерпує
всіх піднятих на зустрічі проблем. Ґрунтовно
ознайомитися з усім масивом питань можна
буде після опублікування матеріалів
конференції.
організатори форуму розраховують, що в
майбутньому тематика етнографічної
конференції «Середня Наддніпрянщина:
матеріальна і духовна культура» відіграватиме
помітну роль у розвитку сучасної вітчизняної
науки.
|