Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами
В статті висвітлено оціночний моніторинг як частину досліджень геологічного середовища. Оцінюється динаміка забруднення з урахуванням природних біодеградаційних реакцій. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки від забруднення, на основі якого разом з встановленням асимілятивної здатності геол...
Saved in:
| Published in: | Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32268 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами / М.С. Огняник, Н.К. Парамонова, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 151-158. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860268694919184384 |
|---|---|
| author | Огняник, М.С. Парамонова, Н.К. Загородній, Ю.В. |
| author_facet | Огняник, М.С. Парамонова, Н.К. Загородній, Ю.В. |
| citation_txt | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами / М.С. Огняник, Н.К. Парамонова, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 151-158. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
| description | В статті висвітлено оціночний моніторинг як частину досліджень геологічного середовища. Оцінюється динаміка забруднення з урахуванням природних біодеградаційних реакцій. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки від забруднення, на основі якого разом з встановленням асимілятивної здатності геологічного середовища та швидкості біодеградації вирішується питання про урахування процесів застосування процесів природного послаблення забруднення в санаційних заходах.
В статье отражен оценочный мониторинг как часть исследований геологической среды. Оценивается динамика загрязнения с учетом природных биодеградационных реакций. Предложен метод определения уровня опасности от загрязнения, на основе которого вместе с установлением ассимилятивной способности геологической среды и скорости биодеградации, решается вопрос учета природного ослабления загрязнения в процессе санационных мероприятий.
The article presents the evaluation monitoring as a part of geological environment investigation. The dynamics of contamination was assessed with regard for natural biodegradation reactions. The method of contamination hazard determining has been proposed. This method with estimation of assimilative ability of the geological environment and biodegradation rates are the base for decision of using natural attenuation for removal of the contamination.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:04:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
151
УДК 504.064.3.003.12:(504.054:665.7)
Огняник М.С., Парамонова Н.К, Загородній Ю.В.
Інститут геологічних наук НАН України
ОЦІНОЧНИЙ МОНІТОРИНГ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ГЕОЛОГІЧНОГО
СЕРЕДОВИЩА, ЗАБРУДНЕНОГО ЛЕГКИМИ НАФТОПРОДУКТАМИ
В статті висвітлено оціночний моніторинг як частину досліджень геологічного середовища.
Оцінюється динаміка забруднення з урахуванням природних біодеградаційних реакцій. Запро-
поновано метод визначення рівня небезпеки від забруднення, на основі якого разом з
встановленням асимілятивної здатності геологічного середовища та швидкості біодеградації
вирішується питання про урахування процесів застосування процесів природного послаблення
забруднення в санаційних заходах.
Постановка проблеми. На всіх рівнях (національному, регіональному, локально-
му) державний моніторинг має контролюючий, попереджувальний та рекомендуючий
характер. Тобто він виявляє забруднення, вказує на його потенційну екологічну загрозу
і рекомендує постановку спеціальних досліджень для визначення масштабу забруднен-
ня, рівня небезпеки для об’єктів в зоні його впливу, розробки проектів ліквідації або
локалізації, або контролю за його розповсюдженням.
Більшість робіт пов’язана з моніторингом забруднених легким нафтопродуктом
(ЛНП) територій на стадії контролю [9] або реанімації [2, 7 та ін.] без ув’язки його з різ-
ними стадіями дослідження. Стадійність моніторингу в дослідженнях геологічного серед-
овища, забрудненого ЛНП, практично не розглядалася.
Мета статті — показати роль моніторингу на стадії оціночних досліджень, які є
основою для вирішення подальших дій щодо осередку забруднення. Оціночні дослі-
дження повинні визначити розподіл, обсяг і динаміку забруднення, наявність і швид-
кість деградаційних процесів, небезпеку по відношенню до об’єктів в зоні його впливу
(ОЗВ) і, як результат, дати логічне вирішення санаційних підходів і пов’язаних з ними
досліджень та моніторингу.
Викладення матеріалу досліджень. Основна задача оціночного моніторингу — за-
фіксувати сталість або змінність (збільшення або зменшення) маси забруднювача. Через
те, що зменшення маси забруднювача може відбуватися завдяки процесам, що не руй-
нують вуглеводні (випаровування, сорбція, гідродинамічна дисперсія і розбавлення), то
для підтвердження біологічної деструкції необхідний збір геохімічних даних. Коли біо-
деградація має місце, то концентрація акцепторів електронів (кисень, нітрати, сульфати,
вуглекислий газ і т. п.) знижується в межах забруднених плям, а метаболічні побічні про-
дукти (двохвалентне залізо, метан тощо) збільшують свою концентрацію. Сильна кореля-
ція між акцептором електронів, донором електронів і побічним продуктом свідчить, що
зменшення маси забруднювача відбувається внаслідок біодеградації.
Якщо є об’єкти в зоні впливу забруднення, які на час дослідження ще не забрудне-
ні, то необхідна постановка довгострокового моніторингу. Моніторинг протягом одно-
го року рекомендується на сталих плямах, а також на плямах з обмеженим міграційним
потенціалом. В роботі [8] вказується на максимально можливий термін моніторингу в 3
роки, щоб показати сталість чи скорочення плями. Достатньою є поквартальна частота
вимірів для відображення впливу сезонного коливання рівня ґрунтових вод (РҐВ), ат-
мосферних опадів і т. п. Моніторинг проводиться в усіх середовищах (підземне повітря,
зона аерації, підземні і поверхневі води), де було розкрито забруднення в процесі харак-
теристики забрудненої ділянки.
Для документації динаміки маси забруднювача моніторинг підземного повітря
виконується за допомогою періодичної газової зйомки; зони аерації з залишковим
ЛНП — періодичним опробуванням ґрунтів; в межах лінзи з мобільним ЛНП і в межах
розчинних вуглеводнів (ВВ) в підземних водах — за допомогою спостережних кущів
152
Рис. 1. Розташування точок спостереження:
А — в межах існуючого або можливого забруднення; Б — свердловин в точці спосте-
реження, — ТС для моніторингу забрудненої плями; × — ТС для моніторингу природного по-
слаблення забруднення. — фільтр
МЛНП — мобільний легкий нафтопродукт; ДЗ — джерело забруднення.
свердловин. Одна точка спостереження (ТС) складається із декількох свердловин, об-
ладнаних на різні глибини (рис. 1).
При наявності мобільних ЛНП перша свердловина встановлюється в межах лін-
зи з фільтром, що охоплює потужність лінзи і максимальний діапазон коливання РҐВ.
Дві інші свердловини з фільтром 0.5 м розміщуються в ґрунтовому водоносному гори-
зонті (ҐВГ): одна — на межі забруднення розчиненими вуглеводнями, інша — через
1–2 м. Якщо нижче ҐВГ залягає водоносний горизонт, що використовується для водо-
постачання, то третя свердловина встановлюється біля підошви ҐВГ, а при слабкому
або нестійкому водотриві — нижче покрівлі водоносного горизонту. Третя свердлови-
на виконує також функцію контролюючої.
На ділянках з чітким напрямком потоку підземних вод спостережні точки розташо-
вуються вздовж потоку по центральній лінії забрудненої лінзи: одна — вверх по потоку від
джерела забруднення в чистій зоні, дві-три — в межах забрудненої зони. Три ТС розташо-
вуються перпендикулярно центральній лінії на відстані одно або дворічного переміщення
підземних вод. На ділянках зі змінними напрямками потоку можуть знадобиться ТС і по
іншим напрямкам. Там, де є розчинені вуглеводні (в зоні аерації і підземних водах), може
відбуватись їх біодеградація, для кількісної оцінки якої необхідне проведення моніторин-
гу за природним послабленням забруднення. Перед створенням моніторингової мережі
за даними, що одержані в процесі характеристики ділянки, визначається асимілятивна
здатність геологічного середовища. Вона встановлюється після доказу наявності донора
електронів (ЛНП), відповідних мікроорганізмів і акцепторів електронів.
Утилізація ЛНП відбувається в наступній послідовності приєднання електронів ак-
цепторами: кисень, нітрати, марганець, залізо, сульфати, вуглекислий газ та органічний
вуглець. Тому ці речовини повинні визначатись в процесі моніторингу в усіх свердлови-
нах. Із перерахованих акцепторів кисень має найбільшу утилізацію донорів електронів.
Асимілятивна здатність ГС має місце, коли виконується умова:
(1)
де MAi
— маса i-го акцептора; mAi
— маса витраченого i-го акцептора для деградації
1 г ВВ; MВВ — маса ВВ; i = 1 … n — кількість акцепторів, що беруть участь в реакції. Маса ви-
траченого акцептора визначається за стехіометричними коефіцієнтами в рівнянні реакції.
Після встановлення асимілятивної здатності геологічного середовища створюється
мережа моніторингу для визначення швидкості біодеградації. Інтерпретацію динаміки
джерела забруднення (ДЗ) і забрудненої плями можна виконати за зміною маси забруд-
нювача, акцепторів електронів та побічних продуктів (табл. 1).
153
Таблиця 1. Інтерпретація динаміки джерела забруднення і забрудненої плями за зміною
маси забруднювача, акцепторів електронів та побічних продуктів
Маса
забруднювача
Маса акцепторів
електронів
Маса
побічних
продуктів
Інтерпретація
Постійна Зменшується Зростає ДЗ діє; надходження забруднювача
компенсується біодеградацією
Постійна Постійна Постійна ДЗ не діє; біодеградація відсутня
Збільшується Постійна Постійна ДЗ діє; біодеградація відсутня
Збільшується Зменшується Зростає ДЗ діє; асимілятивна здатність недо-
статня
Зменшується Зменшується Зростає
ДЗ не діє, або асимілятивна здатність
перевищує надходження
забруднювача
(2)
(3)
Для простих умов швидкість деградації забруднювача (k) і термін (T) існування за-
брудненої плями (ТІЗЗ) розраховується за даними по скороченню у часі (Δt) маси забруд-
нювача (M), або за даними по зменшенню його концентрації (C) вздовж центральної лі-
нії. Для реакції нульового порядку:
Для реакцій першого порядку:
де M0 і C0, Mt і Ct, Mд і Cд — початкові, кінцеві і допустимі маса та концентрація за-
бруднювача.
Коли джерело забруднення діє і моніторинг не показує зменшення маси забруд-
нювача, але зміна концентрації акцепторів електронів та побічних продуктів вказує
на наявність біодеградації, то для встановлення k і T застосовується математичне мо-
делювання, що враховує конвекцію, дисперсію, сорбцію та деградацію розчинених
компонентів ЛНП.
Нами запропоновано метод визначення рівня небезпеки від забруднення на основі
прогнозних розрахунків крайніх термінів забруднення об’єктів в зоні впливу.
Небезпека визначається для об’єктів, що можуть зазнати негативного впливу
від забруднення, в межах якого існує можливість загрози здоров’ю людей, фауні та
флорі через надходження шкідливих речовин із забруднених ґрунтів, повітря, під-
земних і поверхневих вод, накопичення вибухонебезпечних випаровувань. Об’єкт
вважається забрудненим, якщо концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК,
що призводить до вищеперерахованих загроз.
В роботі [1] під небезпекою розуміється імовірність випадку на заданій площі протя-
гом заданого інтервалу часу. Це стосується стохастичних явищ, які можуть виникнути при
збігу певних умов і обставин. Нафтопродуктове забруднення є процесом детермінованим,
тому прогнозні розрахунки впливу на об’єкт є точними, або наближеними до них. Імовір-
ність результату створюють похибки в розрахункових параметрах, які одержують в процесі
оціночних досліджень.
Використання стохастичного методу Монте-Карло для прогнозу пересування за-
бруднювача й впливу на об’єкт є недоцільним, тому що визначається час, коли буде до-
сягнуто імовірне значення концентрації забруднювача в межах об’єкта. Тобто в частині
випадків, в залежності від розподілу результатів обчислення, об’єкт може стати забруд-
неним, а в іншій частині — ні, тобто небезпека забруднення відсутня. Конкретизувати
154
(4)
випадки забруднення та його відсутність неможливо. Краще застосувати метод крайніх
станів, при якому визначається максимально та мінімально можливий термін t забруд-
нення об’єкта, використовуючи в межах максимально можливих похибок параметри, що
характеризують прискорення і уповільнення процесу пересування забруднювача.Розгля-
даються рівні небезпеки для об’єктів-приймачів забруднення за співвідношенням термі-
ну їх забруднення і терміну, що необхідний для проведення санаційних робіт.
В результаті прогнозних розрахунків одержують tmin і tmax. Одержані граничні зна-
чення терміну забруднення можна прийняти [3] як розмах його можливих значень
R = tmax – tmin, а оцінку середньоквадратичного відхилення (σ) та імовірне значення (Δtρ)
похибки розрахувати за формулами:
де αn —табличне значення [3].
Для оцінки рівня небезпеки забруднення використовується середньоарифметичне
значення терміну забруднення Тоді величина Δtρ визначає достовірність прогнозу. Вона
повинна бути меншою за деякий вибраний критерій I = T/2, де T являє собою термін,
пов’язаний із рівнем небезпеки. Якщо Δtρ ≤ T/2, то значення розрахункових параметрів
достовірні. Якщо Δtρ > T/2, то розрахункові параметри недостовірні, потрібні додаткові
польові дослідження, щоб зменшити розмах похибок у параметрах.
Рівень небезпеки може змінюватись від кризової ситуації, коли концентрація на об’єкті
під час оціночних робіт вже перевищує ГДК, до відсутності ризику, коли при максимально
можливих похибках в параметрах концентрація забруднювача буде меншою за ГДК.
Кризова ситуація вимагає негайного проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією або
локалізацією забруднення. Наприклад, кризова ситуація створилася в зоні авіаційних
баз біля міст Узин та Луцьк, де про забруднення дізналися після появи авіаційного гасу в
питних колодязях. В кризовій ситуації оцінюються збитки від забруднення об’єкта, про-
водяться дослідні роботи для оцінки об’єму забруднювача та одержання необхідних пара-
метрів для проектування санаційних робіт.
Коли об’єкт незабруднений та існує недалеко розташоване постійне джерело забруд-
нення, то для визначення рівня небезпеки для об’єкта виконуються прогнозні розрахун-
ки можливих станів процесу забруднення. Для цього, насамперед, необхідно знати розта-
шування об’єкта та джерела забруднення, потужність, напрямок і градієнт потоку флюїду
(вода, повітря, рідкий ЛНП), який може переносити забруднювач, тип забруднення і його
концентрацію, наявність деградаційних процесів, акцепторів електронів. Якщо забруд-
нювач — рідина, то можна скористатися літературними даними щодо її фізико-хімічних
властивостей та фільтраційних і фізичних властивостей міграційного середовища
За результатами прогнозних розрахунків визначається рівень небезпеки від забруд-
нення за схемою, наведеною на рис. 2.
Коли в прогнозних розрахунках при максимально можливих похибках в параме-
трах П1
max і П1
min об’єкт є незабрудненим (концентрація забруднювача менша за ГДК),
то небезпека забруднення об’єкта відсутня і подальші дослідження не потрібні. Якщо
при П1
max об’єкт забруднюється, а при П1
min — ні, тоді потрібні дослідження, щоб змен-
шити розмах в значеннях параметрів П2
max і П2
min так, щоб при П2
max і П2
min об’єкт ставав
незабрудненим або забрудненим. В першому випадку підтверджується відсутність не-
безпеки, а в другому — розраховуються значення σ і Δtp за формулою (4) і
встановлюється рівень небезпеки.
Критичний рівень характеризується тим, що потенційна загроза можлива за час,
менший за період проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією або локалізацією забруд-
нення. Тоді для розрахунку критерію достовірності вибирається мінімальний термін
(T), необхідний для ліквідації або локалізації забруднення. В літературі [5, 10 та ін.]
цей термін приймається за 2-3 роки, коли треба знати, що забруднення відбудеться.
При t ≤ 2–3 роки критерій достовірності прогнозу становить I = T/2 = (1—1,5) роки:
Δtρ ≤ 1.5 — прогноз достовірний, Δtρ > 1.5 — необхідні додаткові дослідження, щоб
зменшити розмах похибок у параметрах.
155
Рис. 2. Схема визначення рівня небезпеки від нафтопродуктового забруднення
П1
max — початкові параметри, що прискорюють пересування НП; П1
min — початкові параме-
три, що уповільнюють пересування НП; П2
max, П2
min — уточнені параметри; З > ГДК — забруд-
нення; Нз < ГДК — відсутність забруднення; t — термін забруднення; t max, t min — максимальний,
мінімальний терміни забруднення; — середньоарифметичний термін забруднення; Δtρ — імо-
вірна похибка терміну забруднення; Qм, Qс — вартість моніторингу та санаційних робіт.
За уточненими параметрами адаптується модель і повторюються прогнозні роз-
рахунки. Якщо за уточненими прогнозними розрахунками термін забруднення t ≤ 2 — 3
роки, то існує критичний рівень. Якщо t > 3 років, то існує високий рівень небезпеки.
Високий рівень визначається тим, що потенційна загроза настане за час, більший за
термін проведення санаційних робіт. В цей період проводиться контролюючий моніторинг
пересування забруднювача в напрямку до об’єкта. Тривалість періоду визначається так,
щоб вартість моніторингу (Qм) була меншою за вартість санаційних робіт (Qс). Вона може
становити 3—7 років. При цьому похибка Δtp не повинна перевищувати 1.5—3 роки. Якщо
Δtρ > 3 років, то теж необхідні додаткові дослідження і прогноз на адаптованій моделі. При
підтвердженні уточненим прогнозом t > 7 років рівень небезпеки вважається помірним.
Помірний рівень відрізняється тим, що термін потенційного забруднення набага-
то перевищує термін санаційних робіт, або носить випадковий, несистематичний харак-
тер. Забруднення можливе за умови виникнення або збігу певних обставин, наприклад,
156
Таблиця 2. Оцінка ризику забруднення об’єкта
Відстань
від ДЗ до
об’єкта, м
Термін забруднення об’єкта, роки Імовірна
похибка,
Δtρ, роки
Критерій
достовірності,
роки
Рівень
небезпекиtmax tmin
В умовах наявності природної біодеградації
100 2.0 0.5 1.25 0.84 1—1.5 критичний
150 5.5 1.5 3.5 1.3 1.5—3.5 високий
200 10.0 3.0 6.5 1.75 1.5—3.5 високий
250 14.5 4.5 9.5 2.2 > 3.5 помірний
300 19.0 6.0 12.5 2.63 > 3.5 помірний
В умовах відсутності природної біодеградації
100 1.4 0.4 0.9 1.0 1 — 1.5 критичний
150 3.0 1.0 2.0 1.4 1 — 1.5 критичний
200 6.0 2.0 4.0 1.9 1.5 — 3.5 високий
250 10.0 2.5 6.25 2.5 1.5 — 3.5 високий
300 14.5 3.5 9.0 3.0 > 3.5 помірний
прориву продуктоводів, інтенсивної інфільтрації і т. п. В цих випадках рівень небезпеки
визначається імовірністю виникнення цих обставин, що достатньо розроблено [1, 4 та ін.].
Виконана оцінка рівня небезпеки від забруднення підземних вод нафтопродук-
тами із застосуванням математичного моделювання: використано програмне забез-
печення BIOPLUME III [6].
У водоносному горизонті, що складений піщаними породами, імітувалось пере-
міщення розчиненого толуолу від джерела забруднення до об’єкта, які моделювались
граничними умовами I роду. Об’єкт вважався забрудненим, коли концентрація забруд-
нювача в ньому досягала ГДК = 0.1 мг/л. Параметри водоносного горизонту: коефіцієнт
фільтрації — 5 м/добу, пористість — 0.2, градієнт потоку — 0.03. Концентрація толуолу
в джерелі забруднення прийнята рівною його розчинності — 530 мг/л. Міграційні па-
раметри за табличними даними були: коефіцієнт поздовжньої дисперсії — 10 м2/доба,
коефіцієнт розподілу (kd) — 0.093. Розраховувався термін tmax і tmin, за який забрудню-
вач дійде до об’єкта, що розташований на змінній відстані від джерела забруднення, в
умовах існування природної біодеградації та без неї. Реакції біодеградації відбувались
при наявності акцепторів електронів — розчинених у підземних водах кисню (8 мг/л) та
сульфатів (80 мг/л). Розмах можливих значень параметрів прийнято рівним ±(20—50%).
За даними розрахунків визначено рівень небезпеки від джерела забруднення по відно-
шенню до об’єктів, розташованих на різних відстанях (табл. 2).
Як видно з табл. 2, в умовах відсутності природної біодеградації об’єкти, що зна-
ходяться на відстані 100 — 150 м, мають критичний, на відстані 200 — 250 м — високий,
а на відстані 300 м — помірний рівень небезпеки. Наявність природної біодеградації
зменшує ризик забруднення. Критичний рівень буде мати тільки об’єкт на відстані 100
м від джерела забруднення, високий — на відстані 150 — 200 м і помірний — на відстані
250 — 300 м. Імовірна похибка розрахунків менша або знаходиться в межах критерію до-
стовірності, тому додаткові дослідження для визначення рівня небезпеки не потрібні.
Результатом вищевикладеного є логічне вирішення застосування природного
послаблення забруднення у виборі санаційних підходів, що наведено на рис. 3.
157
ОВЗ — об’єкти, що можуть зазнати впливу забруднення; ІСЗ — інженерні санаційні
заходи; АЗ — асимілятивна здатність; ГС — геологічне середовище; МППЗ — моніторинг
природного послаблення забруднення; ТІЗЗ — термін існування загрозливого забруднен-
ня; ППЗ — природне послаблення забруднення; РН – рівень небезпеки
Рис. 3. Блок-схема логічного вирішення застосування природного послаблення забруд-
нення у виборі санаційних підходів
158
Висновки
Оціночний моніторинг забрудненого легкими нафтопродуктами геологічного се-
редовища (підземного повітря, зони аерації, підземних і поверхневих вод) на першочер-
говій стадії досліджень разом із запропонованим методом визначення рівня небезпеки
для об’єктів зони впливу від джерела забруднення дає змогу логічно вирішити напрямок
подальших дій щодо осередку забруднення (див. рис. 3): PH — рівень небезпеки.
1) ставити спеціальний моніторинг і дослідження для обґрунтування інженерно-
санаційних заходів з урахуванням, або без урахування природного послаблення забруднення;
2) проводити контролюючий моніторинг за динамікою забрудненої плями і проце-
сами природного послаблення забруднення.
3) процес розрахунку з урахуванням критерію достовірності дає змогу встановити допус-
тиму похибку у визначенні розрахункових параметрів, та необхідний ступінь їх розвідки.
Подальші дослідження повинні бути направлені на оцінку і вдосконалення існую-
чих методів моніторингу, особливо пов’язаних з визначенням акцепторів електронів та
побічних продуктів процесу біодеградації.
Военная экология. Учебник для высших учебных заведений МО РФ / Под ред. В. И. Иванова. — Изд. 2, 1.
перераб. и доп. — М. — Смоленск: ИД Камертон-Маджента, 2006. — 724 с.
Демьохін Г.А. Моніторинг вод у системі їх охорони від забруднення (в умовах техногенного впливу під-2.
приємств нафтопереробної промисловості): Автореферат дис. канд. географічних наук: 11.00.11 — Хар-
ків, 2001. — 19 с.(3).
Справочник по инженерной геологии / Под ред. Чуринова. — М., Недра, 1981. — 325 с.(47). 3.
Хміль Г.А., Лисиченко О.Г. Визначення ризиків надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-4.
рактеру // Матеріали наук.-практ. конф. «Проблеми прогнозування та попередження надзвичайних си-
туацій природно-техногенного походження». 2—6 червня 2008 р., м. Одеса. — C. 42—44.(46).
API. Methods for Determining Inputs to Environmental Petroleum Hydrocarbon Mobility and Recovery Models 5.
// API Publication, № 4711. July 2001.(43).
BIOPLUME III Natural Attenuation Decision Support System // EPA/600/ R 98/ 010, January 1998. — www.6.
epa.gov/ada/csmos/models/bioplu¬me3.html.(48).
Dupont R.R., Sorensen D.L., Kemblowski M., et. al. Monitoring and assessment of in-situ biocontainment of 7.
petroleum contaminated ground-water plumes / EPA/600/SR-98/020. — 1998.(13).
8. Klopp R.A., Petsonk A.M., Torstensson B.A. In-situ penetraition testing for delineation of ground water 8.
contaminant plumes // Presented at the NWWA Second Annual Outdoor Action Conference, Las Vegac, Nevada,
May 1988.(36).
Meyer P.D., Valocchi A.J., Eheart J.W. Monitoring network design to provide initial detection of groundwater 9.
contamination // Water Resources Research, vol. 30, № 9. — 1994. — pp. 2647—2659.(16).
Siminar Publication. Site Characterization for Subsurface Remediation // US EPA. Cincinnati, OH 45268.(42)10.
Огняник М.С., Парамонова Н.К., Загородний Ю.В. ОЦЕНОЧНОЙ МОНИТОРИНГ В
ИССЛЕДОВАНИЯХ ГЕОЛОГИЧЕСКОГО СРЕДЫ, ЗАГРЯЗНЕННОЙ ЛЕГКИМИ НЕ-
ФТЕПРОДУКТАМИ
В статье отражен оценочный мониторинг как часть исследований геологической сре-
ды. Оценивается динамика загрязнения с учетом природных биодеградационных реакций.
Предложен метод определения уровня опасности от загрязнения, на основе которого вместе
с установлением ассимилятивной способности геологической среды и скорости биодеграда-
ции, решается вопрос учета природного ослабления загрязнения в процессе санационных ме-
роприятий
Ognianyk M.S., Paramonova N.K., Zagorodnii Yu.V. EVALUATION MONITORING IN
INVESTIGATION OF GEOLOGICAL ENVIRONMENT CONTAMINATED WITH
LIGHT OIL PRODUCTS
The article presents the evaluation monitoring as a part of geological environment investigation.
The dynamics of contamination was assessed with regard for natural biodegradation reactions. The
method of contamination hazard determining has been proposed. This method with estimation of
assimilative ability of the geological environment and biodegradation rates are the base for decision
of using natural attenuation for removal of the contamination.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32268 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0098 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:04:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
| record_format | dspace |
| spelling | Огняник, М.С. Парамонова, Н.К. Загородній, Ю.В. 2012-04-15T14:36:58Z 2012-04-15T14:36:58Z 2011 Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами / М.С. Огняник, Н.К. Парамонова, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 151-158. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0098 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32268 504.064.3.003.12:(504.054:665.7) В статті висвітлено оціночний моніторинг як частину досліджень геологічного середовища. Оцінюється динаміка забруднення з урахуванням природних біодеградаційних реакцій. Запропоновано метод визначення рівня небезпеки від забруднення, на основі якого разом з встановленням асимілятивної здатності геологічного середовища та швидкості біодеградації вирішується питання про урахування процесів застосування процесів природного послаблення забруднення в санаційних заходах. В статье отражен оценочный мониторинг как часть исследований геологической среды. Оценивается динамика загрязнения с учетом природных биодеградационных реакций. Предложен метод определения уровня опасности от загрязнения, на основе которого вместе с установлением ассимилятивной способности геологической среды и скорости биодеградации, решается вопрос учета природного ослабления загрязнения в процессе санационных мероприятий. The article presents the evaluation monitoring as a part of geological environment investigation. The dynamics of contamination was assessed with regard for natural biodegradation reactions. The method of contamination hazard determining has been proposed. This method with estimation of assimilative ability of the geological environment and biodegradation rates are the base for decision of using natural attenuation for removal of the contamination. uk Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами Оценочной мониторинг в исследованиях геологического среды, загрязненной легкими нефтепродуктами Evaluation monitoring in investigation of geological environment contaminated with light oil products Article published earlier |
| spellingShingle | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами Огняник, М.С. Парамонова, Н.К. Загородній, Ю.В. |
| title | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| title_alt | Оценочной мониторинг в исследованиях геологического среды, загрязненной легкими нефтепродуктами Evaluation monitoring in investigation of geological environment contaminated with light oil products |
| title_full | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| title_fullStr | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| title_full_unstemmed | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| title_short | Оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| title_sort | оціночний моніторинг в дослідженнях геологічного середовища, забрудненого легкими нафтопродуктами |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32268 |
| work_keys_str_mv | AT ognânikms ocínočniimonítoringvdoslídžennâhgeologíčnogoseredoviŝazabrudnenogolegkiminaftoproduktami AT paramonovank ocínočniimonítoringvdoslídžennâhgeologíčnogoseredoviŝazabrudnenogolegkiminaftoproduktami AT zagorodníiûv ocínočniimonítoringvdoslídžennâhgeologíčnogoseredoviŝazabrudnenogolegkiminaftoproduktami AT ognânikms ocenočnoimonitoringvissledovaniâhgeologičeskogosredyzagrâznennoilegkiminefteproduktami AT paramonovank ocenočnoimonitoringvissledovaniâhgeologičeskogosredyzagrâznennoilegkiminefteproduktami AT zagorodníiûv ocenočnoimonitoringvissledovaniâhgeologičeskogosredyzagrâznennoilegkiminefteproduktami AT ognânikms evaluationmonitoringininvestigationofgeologicalenvironmentcontaminatedwithlightoilproducts AT paramonovank evaluationmonitoringininvestigationofgeologicalenvironmentcontaminatedwithlightoilproducts AT zagorodníiûv evaluationmonitoringininvestigationofgeologicalenvironmentcontaminatedwithlightoilproducts |