Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.

У статті йдеться про забезпечення студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) навчальними приміщеннями, житлом, харчуванням і стипендіями. В статье рассказывается об обеспечении студентов Винницкого института социального воспитания (педагогического...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Краєзнавство
Date:2011
Main Author: Комарніцький, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32330
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст. / О. Комарніцький // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 191-196. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860066736081993728
author Комарніцький, О.
author_facet Комарніцький, О.
citation_txt Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст. / О. Комарніцький // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 191-196. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Краєзнавство
description У статті йдеться про забезпечення студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) навчальними приміщеннями, житлом, харчуванням і стипендіями. В статье рассказывается об обеспечении студентов Винницкого института социального воспитания (педагогического, учительского институтов) учебными помещениями, жильём, питанием и стипендиями. This article deals with providing students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes) with classes, housing, meals and scholarships.
first_indexed 2025-12-07T17:08:01Z
format Article
fulltext 21191 уДк 378 (477.44) «19» – 057.87 олександр комарніцький ( м. кам’янець-Подільський) МаТЕрІалЬНЕ СТаНовищЕ СТуДЕНТІв вІННицЬкого ІНСТиТуТу СоцІалЬНого виховаННЯ (ПЕДагогІЧНого, уЧиТЕлЬСЬкого ІНСТиТуТІв) у 30-х рр. хх СТ. У статті йдеться про забезпечення студентів Вінницького інституту соціального вихо- вання (педагогічного, учительського інститутів) навчальними приміщеннями, житлом, хар- чуванням і стипендіями. Ключові слова: інститут, студенти, гуртожиток, їдальня, стипендія. Досить актуальною для вищих навчальних закладів україни 30-х рр. хх ст. була пробле- ма їхнього матеріального забезпечення. Най- менш захищеною перед численними жит- тєвими негараздами виявилася студентська молодь. окремі аспекти цієї проблеми з'ясу- вали в. Майборода1, в. Даниленко2, І. кліца- ков3, М.кузьменко4, автори колективної монографії «вища школа української рСр за 50 років»5 та ін. утім ряд питань дослідники залишили поза увагою. у пропонованому повідомленні аналізує- ться забезпечення житлом, харчуванням, стипендіями студентів вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учи- тельського інститутів) у 1930-х роках. Загалом питання про історичне минуле педагогічного вузу у м. вінниці, який діяв у цей період, є малодослідженим. На офіційному сайті нинішнього вінницького державного педагогічного університету імені Михайла коцюбинського зустрічаємо інформацію про те, що у серпні 1930 р. на основі місцевого педагогічного технікуму було створено інститут соціального виховання (ІСв)6, метою якого стала підготовка вчителів для семирічних трудових шкіл7. у 1933 р. заклад реорганізували у педагогічний інститут, а 1 вересня 1935 р. – державний учительський. щоправда, у газеті «більшовицька правда» повідомляється про набір студентів в учи- тельський інститут вже у липні 1935 року.8 у цьому ж виданні 16 серпня 1937 р. йдеться про вступну кампанію, яку проводив педінсти- тут9. в одному із звітів навчального закладу вінницькому міському комітету кП(б)у йш- лося про те, що «педагогічний інститут існує з 1933 р., учительський з 1935 р. Педагогічний і учительський інститути мають три факуль- тети: історії, мови і літератури, фізико- математичний». Далі по тексту розповідається про роботу лише одного навчального закла- ду10. Звідси, питання реорганізацій вишу потребує додаткового вивчення. Зі створенням у 1930 р. у вінниці ІСв по- стала проблема забезпечення студентства на- вчальними приміщеннями. Матеріальна база педтехнікуму не відповідала потребам вищого навчального закладу. Не рятувала становище і передача вишу одного із корпусів окружного виконавчого комітету. Тому директор ІСв змушений був 11 серпня 1930 р. звернутися до Народного комісаріату освіти (Нко) із про- ханням асигнувати кошти на організаційні заходи11. власне, проблема із навчальними при- міщеннями так і не була вирішена. в одному із документів 1935 року зазначалося, що у зв'язку із відсутністю «належної площі для нормальної роботи» педінститут було рео- рганізовано в учительський12. Зазначимо, що місцева влада намагалася зберегти цей виш в обласному центрі, у перспективі перетворив- ши його на університет. Задля цього голова вінницького овк Триліський просив уряд уСрр асигнувати 2 млн. крб. на будівництво навчального корпусу інституту й 500 тис. крб. – на спорудження студентського гур- тожитку13. кошти так і не надійшли. адміністрація закладу намагалася утримува- ти наявні приміщення у задовільному стані, періодично проводилися у них поточні ремон- ти14. щоправда, у жовтні 1936 р. на засіданні бюро партосередку зазначалося, що «при- міщення учбового корпусу в грязному стані: павутиння, порох. Така нечистота не зберігає будинок в належному стані»15. у 1938-1939 навчальному році (н.р.) у на- 21 Краєзнавство 1 2011 192 вчальному корпусі було 11 аудиторій і 8 кабінетів. вони не могли забезпечити потре- би студентів, яких наприкінці навчального року налічувалося 941 особа денної форми на- вчання і 140 – вечірньої. При наявності такого контингенту інститут змушений був перейти на двозмінний графік роботи. Перша зміна розпочала навчання з 8 год. 30 хв. і закін- чувала о 14 год. 30 хв. Друга зміна працювала з 15 год. 20 хв. до 21 год. 30 хв. Студенти вечірньої форми навчалися у приміщенні середньої школи № 1516. бракувало в аудиторіях наочного прилад- дя. в одному із звітів зазначалося, що «у нас навіть не має рам для портретів»17. це ж стосується і навчальної літератури. особливо відчувалася її нестача з історії народів СрСр, давньої і нової історії, дисциплін літературо- знавчого циклу18. щоправда, інститут мав ве- лику бібліотеку, яка у 1939 р. налічувала 70 тис. томів19. Не менш складною була проблема з опален- ням і постачанням електроенергією навчаль- ного корпусу20. Досить неоднозначною була житлова про- блема. у 1932 р. на одному із засідань парт- організації констатувалося, що гуртожитка- ми була забезпечена абсолютна більшість студентства. Частина з них за власним бажан- ням наймала приватні квартири21. у грудні 1932 р. у гуртожитках проживали 156 сту- дентів22. регулярно проводилися у них поточні ремонти. відомо, що у 1933 р. гуртожитки капітально відремонтували, після чого їхня вмістимість зросла на 50 осіб23. разом з тим, не вистачало постільної білизни. Так, у 1932 р. у звіті інституту йшлося про необхід- ність придбання 140 ковдр, 480 наволочок, 500 простиней24. у наступні роки стан гуртожитків дещо по- кращився. Так, у січні 1935 р. директор інституту Малий констатував, що у гуртожит- ках мешкали 380 студентів. кімнати були до- сить добре обладнані ліжками, столами, стільцями, тумбочками. вішалки замінили на шафи. Студенти мали по дві зміни простинь і по три – наволочок. у кімнатах наяними були графіни, стакани, плювальниці. За чистотою і охайністю виділялися жіночі гуртожитки. у коридорах висіли картини, портрети. біля ліжок лежали коврики. Сту- дентки «ма[ли] свої подушки, досить акурат- но склада[ли] свої ліжка».Таке ж приладдя було і в чоловічому гуртожитку, але «все якось більш по казьоному». Малий, зокрема, зазначав, що «ковдри, такі ж як і у жінок, хоч 50 шт. треба замінити, все таке ж, але порядок не той, що в жіночих гуртожитках». Того ж року під гуртожиток віддали останній поверх одного з навчальних корпусів. Тут у кімнатах проживало по 18-25 осіб. один із гуртожитків розміщався на вул. леніна, основним недоліком якого була відсутність туалету. Загалом, на початку 1935 р. на кожного студента припадало 3,2 м2 житлової площі25. Поступово вирішувалася проблема із опа- люванням гуртожитків. у 1932 р. вони були забезпечені теплом лише на 25%. Причина – у нестачі коштів. Того року ціну на кубометр дров збільшили з 30 до 75 крб26. Згодом ста- новище дещо покращилося. Так, у 1935 р. в одному із звітів повідомлялося, що гуртожит- ки були забезпечені дровами, температура у приміщенні коливалася від 12 до 15 гра- дусів27. впродовж першої половини 30-х рр. кері- вництво закладу боролося з антисанітарією, зокрема у гуртожитках. На нарадах студентсь- кого старостату розробили правила внутрі- шнього розпорядку, які помістили у кожній кімнаті. у січні 1935 р. відбулася загально- інститутська нарада старост курсів, кімнат, профоргів, на якій вирішили «розпочати похід за культурні кімнати, аудиторії, за культурність самого студента і в столовці, і в коридорі інституту…»28. Незважаючи на це, у гуртожитках продовжувала панувати анти- санітарія29. Згаданий вже нами Малий зазна- чав: «у приміщенні [гуртожитків] є клопи, ми боролись з ними, але остаточно знищити їх немає змоги, бо не можна на де-який час звільнити це приміщення зовсім, щоб зробити дезинсекцію. кожного вихідного дня там про- вадиться боротьба з клопами також і самими студентами»30. крім того, у кімнатах курили, вживали нецензурну лексику31. Із зростанням кількості студентів проблема із житлом загострювалася. Частина з них мешкала на приватних квартирах («кутках»). Так, у жовтні 1935 р. житло знімали понад 200 студентів32. Дирекція інституту надавала квартирну допомогу у розмірі 20 крб. на місяць, відшуковуючи на це відповідні кош- ти, оскільки Нко на ці потреби грошей не виділяв. освітнє відомство мотивувало це тим, що норма задоволення студентів гуртожитком встановлена у 80%, а в інституті вона була 21193 значно перевищена33. у зв'язку із нестабіль- ністю надходження коштів, дирекція неодно- разово «неакуратно сплачувала квартплату приватникам», через що власники квартир виселяли студентів34. щоб зняти з порядку денного житлове питання керівництво закладу вирішило побу- дувати новий гуртожиток. Для виконання будівельних робіт широко залучали сту- дентські сили. всі роботи планували заверши- ти до 1 серпня 1935 р. До 20 серпня мали закінчити обладнання гуртожитків. однак відсутність коштів, труднощі із проведенням електрики, змусили будівельників відтерміну- вати дату здачі об'єкту до 1 вересня, а згодом і до 1 жовтня35. врешті, лише у листопаді відбулося урочисте відкриття нового помеш- кання для 250 студентів, яке знаходилося на вул. гоголя36. щоправда, невдовзі житлова проблема зно- ву загострилася, оскільки новобудову почали активно заселяти викладачі. вже у 1938- 1939 н.р. гуртожиток на 60% був заселений 15 сім’ями викладачів. Деякі з них займали по 2 кімнати. Натомість студентам виділили лише 170 місць37. кореспондент газети «біль- шовицька правда» П.Шварцман так описав атмосферу, яка панувала у гуртожитку: «вечорами, коли студенти сидять над книж- ками, по всьому гуртожитку лунають дитячі зойки. Студенти щільно причиняють двері, намагаються абстрагуватися від цих зойків, але це не вдається. Зойки просякають через тонесенькі стіни кімнат, крізь диктові двері і переповняють кімнати вихором диких звуків, а студентів – відчаєм. це – подарунок студен- там від дирекції інституту». крім того, автор звернув увагу на низьку температуру у приміщенні, яка сягала 4-8 градусів. гурто- житок був не радіофікованій, не виписували- ся газети, відчувалася нестача столів і стільців, кімнати відпочинку38. ще гіршим було становище студентської молоді, яка мешкала у гуртожитку по вул. Нагірній. один із студентів писав, що він «знаходився за 3-4 кілометра від інституту. Поки студент добереться до нього, то аж со- рочка змокріє від поту. а нагрітись ніде. жодні двері не припасовані. Знадвору і в сінях вони зовсім не зачиняються. Через щілини в підлозі дме холодний вітер. в кімнатах холод- но. Студенти ніколи не роздягаються. бува- ють випадки, що і сплять в одежі. ось чому студенти часто хворіють. цілий учбовий рік ніхто з адміністрації навіть не заглянув у цей гуртожиток і не поцікавився як живуть сту- денти. Далеко мабуть»39. цікаво, що у цьому гуртожитку у лютому 1936 р. було 16 вільних місць, однак жоден із студентів не побажав їх зайняти40. Загалом, у 1938-1939 н.р. у гуртожитках мешкали дещо більше 200 студентів. у той же час потребували житла не менше 700 осіб, які змушені шукати притулку на приватних квар- тирах41. Досить гостро стояло питання із харчуван- ням студентів. особливо важким для них був початок 1930-х рр. у грудні 1932 р. повідомля- лося, що якість харчування була незадовіль- ною. На день студентство одержувало лише 300 грам хліба. калорійність їжі була дуже низькою42. Мали місце недоліки в організації харчу- вання і в наступні роки. Так, у 1933 р. на засіданні бюро партійного осередку йшлося про те, що їдальня інституту знаходилася в антисанітарному стані. Становище ускладню- вали також не достатня кваліфікація і безвідповідальність персоналу їдальні. Мали місце часті спізнювання з видачею їжі, невміла організація самого процесу її видачі, внаслідок чого скупчувалися великі черги, що певною мірою відбивалося на ході навчання43. Чимало критичних зауважень до роботи їдальні містять архівні документи, матеріали періодичної преси44. Досить детальний опис про «жертви» студентів під час обіду залишив П. Шварцман: «коли настає час обіду, студен- ти вінницького вчительського інституту здри- гаються: вони уявляють ті жертви, які їм до- ведеться зараз принести власному шлункові. а жертви ці в умовах їдальні інституту справді немалі. «ходіння по муках» починається з че- кання вільного місця. це значить – стати над головою товариша, зайняти чергу за його стільцем, і коли він встане з місця, стрімголов ринути на стілець, поки хтось спритніший його не зайняв. Нарешті місце відвойовано. Постає «проблема» хліба. в інститутській їдальні ця проблема розв’язується так: зай- нявши місце, студент іде в чергу до буфету. Тут вишиковується довжелезний хвіст. висто- явши в ньому з півгодини, студент купує собі порцію хліба і сідає на своє місце. Тепер треба що дочекатись обіду. це теж справа не проста. вона має одну цінність: виховує в студента ви- тримку, терпіння і постійність у досягненні поставленої мети. І коли студент, нарешті, 21 Краєзнавство 1 2011 194 встає за столу, він переконується, що витра- тив на обід 2 години дорогоцінного студентсь- кого часу… жертва справді немала. Проте, може якість обіду покриває неприємні «організаційні неполадки», зв’язані з його одержанням? Та й тут нас спіткало гірке роз- чарування: борщ просто вонючий, картопля мерзла, був випадок, коли котлети зробили з гнилого м’яса. лише після протесту обурених студентів був викликаний санлікар, який встановив абсолютну непридатність м’яса до вживання. Другий раз в буфет видали гнилий кендюх, на який теж було складено акт»45. кращим було харчування студентів- ударників, для яких виділялася окрема кімната46. При інституті було організовано власне господарство, яке обслуговували студенти. Заклад мав 15 гектарів городу, 50 свиней, 5 корів47. Частина виробленої продукції йшла в інститутську їдальню. Студентство змушене було працювати і під час посівної кампанії, надаючи посильну до- помогу селянам. Напередодні проводилася відповідна робота. Питання весняної сівби не- одноразово розглядалося на зборах вузівсь- кого осередку кП(б)у, призначався відпо- відальний за цю ділянку роботи48. Для підготовки села до сівби туди на тиждень відряджали бригаду, яка переважно склада- лася із студентів-комсомольців49. розробляла- ся «Пам’ятка для товаришів, що від’їжджають на посівну кампанію в с. хижинці»50. Студенти інституту працювали й в інших районах області. Так, 4 лютого 1931 р. за вказівкою Народного комісаріату земельних справ було мобілізовано 30 студентів, яких у складі трьох бригад направили до липовець- кого, лінецького й Тростянецького районів терміном на 1 місяць на сільськогосподарські роботи51. Частина студентства гостро потребувала одягу та взуття. у січні 1935 р. зазначалося, що «один студент зовсім нема[в] пальто»52. При інституті функціонували перукарня, майстерня по ремонту взуття, пральня53. що стосується останньої, то вона часто виконува- ла функції «могили студентської білизни»54. більшість студентської молоді забезпечу- валася стипендіями. Так, у 1931-1932 н.р. їх отримували 198 із 274 студентів, що складало 73,3% від загальної кількості. ще 13 % молоді виплачувалися сімейні стипендії55. у 1935 р. стипендіальне забезпечення мали майже 100% студентів. щоправда, часто повні стипендії подрібнювали. Звідси, частині студентів виплачували по 30-50 крб., іншим – 81 крб56. Загалом, середній розмір стипендії на І курсі становив 81 крб., ІІ-му – 91 крб., ІІІ- му – 101 крб57. у 1938-1939 н.р. стипендіями були за- безпечені 80% студентства. Їхній розмір ста- новив 120-150 крб. і залежав від успішності58. Частина студентів, яка не отримувала стипендії, відчуваючи значні матеріальні труднощі, змушена була залишати заклад. це питання неодноразово розглядалося на засіданнях бюро осередку кП(б)у. Напри- клад, у 1937 р. на одному із таких зібрань ухвалили наступне рішення: «відмітити, що стан забезпечення студентів стипендіями се- рйозний. Є ряд студентів, які без стипендії мо- жуть залишити інститут. Намітити ряд заходів, щоб зберегти наявний склад студентів, не допустити відсіву через неза- безпеченість стипендіями. Зобов’язати всіх комуністів вивчати студентів, які крайнє по- требують стипендії і дирекції інституту забез- печити таких студентів стипендіями»59. Незважаючи на матеріальні труднощі, які переживало студентство, у періодичній пресі час від часу з’являлися замітки студентів із вдячністю радянській владі за надану можливість здобути вищу освіту. Так, у грудні 1937 р. студентка Т. Чернова писала таке: «Мої батьки не могли навіть мріяти хоча б про початкову освіту. куди там було до освіти, коли вони змушені були змалечку батракува- ти. Мати моя працювала хатньою робітницею, а батько блукав по бесарабських степах, пра- цюючи батраком у поміщиків. Яка прірва між їхнім життям і моїм! вчитись я маю всі можливості. Я – студентка другого курсу вінницького учительського інституту. Дер- жавна стипендія, добре обладнаний гуртожи- ток, безплатне навчання – ось ті блага, які дала нам, молоді, радянська влада і якими користуємося ми студентство країни рад. в жодній капіталістичній країні діти трудя- щих не мають права на освіту. Такі права маємо тільки в країні соціалізму. жити, вчи- тись і працювати в такій прекрасній країні, як наша батьківщина – велике щастя»60. Таким чином, впродовж 1930-х років матеріальне становище студентів вінницького ІСв (педагогічного, учительського інститутів) було досить складним. гостро стояло питання харчування і житла. органи державної влади 21195 в міру можливості надавали посильну допомо- гу молоді, насамперед, через надання сти- пендій. Попри різні заходи, спрямовані на підтримку молоді, її становище загалом було ледь задовільним і викликало серйозного поліпшення. За таких умов стимулювати на- вчальну працю студентського контингенту було справою вельми складною. 1. Майборода В. К. вища педагогічна освіта в україні: історія, досвід, уроки (1917-1985 рр.) /в.к.Майборода. – к.: либідь, 1992. – 196 с. 2. Даниленко В. М. Науково - педагогічна інтелігенція в роки голоду /в.М.Даниленко // укр. іст. журн. – к., 2003. – №5. – С. 145-155. 3. Кліцаков І. О. Педагогічні кадри україни (1917-1937 рр.) /І.о.кліцаков. – Донецьк: Юго-восток, 1997. – 310 с. 4. Кузьменко М. М. Матеріально-побутове за- безпечення науково-освітньої інтелігенції українського суспільства 20-30-х років хх ст. / М.М.кузьменко //україна хх ст.: культура, ідеологія, політика: зб. ст. / [редкол.: С.І.білокінь, в.М.Даниленко (відп. ред.), о.в.Добржанський та ін.]. – к.: Ін-т історії україни НаН україни, 2004. – вип.7. – С. 368-379. 5. вища школа української рСр за 50 років / [керівник авт. кол., відп. ред. в.І.Пічов]. – к.: вид-во київ. ун-у, 1967. – 395 с. 6. вінницький державний педагогічний університет імені Михайла коцюбинсько- го: історія //www.vspu.edu.ua. 7. Стадник С. О. Формування освітнього і культурного середовища на Поділлі в 1920-1930-х рр. /С.о.Стадник //Наукові записки вінницького державного педаго- гічного університету імені Михайла коцю- бинського. Серія: історія: зб.наук.пр.[ред- кол.: П.С.григорчук (відп. ред.), л.в.баженов, в.П.газін та ін.]. – вінниця: вДПу імені Михайла коцюбинського, 2005. – вип.9. – С. 257. 8. вінницький державний учительський інститут //більшовицька правда. – вінниця. – 1935. – 30 липня. – №174 (1008). – С. 4. 9. група вступників. Погано організували приймальні іспити //Там само. – 1937. – 16 серпня. – №187 (1523). – С. 3. 10. Державний архів вінницької області (далі – Даво), ф.п.136, оп.6, спр.951, арк.19. 11. Там само, ф.п.29, оп.1, спр.620, арк.176. 12. Там само, ф.п.136, оп.6, спр.603, арк.1. 13. Там само, арк.15. 14. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.24, арк.43. 15. Там само, спр.32, арк.70. 16. Там само, ф.п.136, оп.6, спр. 951, арк.7, 11. 17. Там само, спр.494, арк.23. 18. Там само, спр.951, арк.12. 19. Там само, арк.14. 20. Там само, арк.23; ф.п.292, оп.1, спр.7, арк.3зв.; спр.24, арк.43. 21. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.5, арк.12. 22. центральний державний архів вищих органів влади і управління україни (далі – цДаво україни), ф. 166, оп.10, спр.1499, арк.9. 23. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.8, арк.13. 24. Там само, спр.2, арк.47; цДаво україни, ф.166, оп.10, спр.1499, арк.9. 25. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.494, арк.20-21. 26. цДаво україни, ф.166, оп.10, спр.1499, арк.9. 27. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.494, арк.20. 28. Там само, ф. п.292, оп.1, спр.24, арк.1; По технікумах і вишах. Педагогічний інститут //більшовицька правда. – 1935. – 28 квітня. – № 98 (932). – С.4. 29. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.2, арк.47; спр.5, арк.12; спр.12, арк.11; ф.п.457, оп.1, спр.442, арк.3. 30. Там само, ф.п.136, оп.6, спр.494, арк.21. 31. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.24, арк.1. 32. Міш. Студенти без квартир /Міш // більшовицька правда. – 1935. – 28 жов- тня. – № 249 (1083). – С.3. 33. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.27, арк.10. 34. Міш. Студенти без квартир… – С.3. 35. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.603, арк.1; ф. п. 292, оп.1, спр.24, арк.38зв.-39,43; спр.27, арк.4. 36. гуртожиток для студентів педінституту // більшовицька правда. – 1935. – 3 листопа- да. – № 254(1088). – С.4. 37. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.603, арк.7, 23. 38. Шварцман П. кошториси і люди /П.Шварцман // більшовицька правда. – Джерела та література 21 Краєзнавство 1 2011 196 1937. – 20 березня – № 64(1400). – С.2. 39. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.35, арк.9. 40. Там само, арк.30. 41. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.951, арк.11- 11зв. 42. цДаво україни, ф.166, оп.10, спр.1499, арк.9. 43. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.8, арк.13. 44. Там само, спр.40, арк.100зв.; Міш. Сту- денти без квартир… – С.3; Шейко. Не по- кращала робота їдальні /Шейко // більшовицька правда. – 1936. – 28 берез- ня. – № 72 (1207). – С.3. 45. Шварцман П. кошториси і люди.. – С.2. 46. Даво, ф. п.136, оп.6, спр.494, арк.21. 47. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.8, арк.13; спр.24, арк.43; спр.27, арк.4. 48. Там само, спр.7, арк.19зв.; спр.24, арк.1, 39; спр.31, арк.9; в боях за соціялістичне село //Студент революції. – харків. – 1931. – №11. – С.22. 49. Даво, ф.п.292, оп.1, спр.24, арк.7. 50. Там само, спр.19, арк.1, 23. 51. цДаво україни, ф. 166, оп.9, спр.1729, арк.84. 52. Даво, ф.п.136, оп.6, спр.494, арк.23. 53. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.24, арк.43. 54. Шварцман П. кошториси і люди.. – С.2. 55. Даво, ф.п.292., оп.1,спр.2, арк.47. 56. Там само, ф.п.136, оп.6, спр.494, арк.23. 57. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.27, арк.10. 58. Там само, ф.п.136, оп.6, спр.951, арк.13. 59. Там само, ф.п.292, оп.1, спр.40, арк.125. 60. Чернова Т. Моя мрія здійснилася /Т.Чернова // більшовицька правда. – 1937. – 5 грудня. – № 278 (1614). – С.3. Александр Комарницкий материальное состояние студентов Винницкого института социального воспитания(педагогического, учительского институтов) в 30-е гг. ХХ ст. В статье рассказывается об обеспечении студентов Винницкого института социального воспитания (педагогического, учительского институтов) учебными помещениями, жильём, питанием и стипендиями. Ключевые слова: институт, студенты, общежитие, столовая, стипендия. Alexander Komarnitsky Financial situation of students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes) This article deals with providing students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes) with classes, housing, meals and scholarships. Key words: institute, students, students’ residence, refectory, scholarship.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32330
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-5250
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:08:01Z
publishDate 2011
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Комарніцький, О.
2012-04-20T20:29:44Z
2012-04-20T20:29:44Z
2011
Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст. / О. Комарніцький // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 191-196. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32330
378 (477.44) «19» – 057.87
У статті йдеться про забезпечення студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) навчальними приміщеннями, житлом, харчуванням і стипендіями.
В статье рассказывается об обеспечении студентов Винницкого института социального воспитания (педагогического, учительского институтов) учебными помещениями, жильём, питанием и стипендиями.
This article deals with providing students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes) with classes, housing, meals and scholarships.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Історія України у світлі регіональних досліджень
Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
Материальное состояние студентов Винницкого института социального воспитания(педагогического, учительского институтов) в 30-е гг. ХХ ст.
Financial situation of students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes)
Article
published earlier
spellingShingle Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
Комарніцький, О.
Історія України у світлі регіональних досліджень
title Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
title_alt Материальное состояние студентов Винницкого института социального воспитания(педагогического, учительского институтов) в 30-е гг. ХХ ст.
Financial situation of students of Vinnitsa Institute of social education (pedagogical, teachers' institutes)
title_full Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
title_fullStr Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
title_full_unstemmed Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
title_short Матеріальне становище студентів Вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. ХХ ст.
title_sort матеріальне становище студентів вінницького інституту соціального виховання (педагогічного, учительського інститутів) у 30-х рр. хх ст.
topic Історія України у світлі регіональних досліджень
topic_facet Історія України у світлі регіональних досліджень
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32330
work_keys_str_mv AT komarnícʹkiio materíalʹnestanoviŝestudentívvínnicʹkogoínstitutusocíalʹnogovihovannâpedagogíčnogoučitelʹsʹkogoínstitutívu30hrrhhst
AT komarnícʹkiio materialʹnoesostoâniestudentovvinnickogoinstitutasocialʹnogovospitaniâpedagogičeskogoučitelʹskogoinstitutovv30egghhst
AT komarnícʹkiio financialsituationofstudentsofvinnitsainstituteofsocialeducationpedagogicalteachersinstitutes