Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття

У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п’ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств сільського духовенства Гетьманщини другої половини XVIII століття....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Сакало, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Регіональні аспекти історичної демографії
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32333
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття / О. Сакало // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 151-163. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32333
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-323332025-02-09T13:43:33Z Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття Типология и структура семей сельского духовенства Лубенского полка во второй половине XVIII века Typology and structure of rural clergy’s families of the Lubens`kyi regiment of the second half of 18th century Сакало, О. Регіональні аспекти історичної демографії У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п’ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств сільського духовенства Гетьманщини другої половини XVIII століття. В статье на основе статистических данных исповедных ведомостей пятнадцати украинских сёл Лубенского полка за период с 1758 по 1782 года анализируется типология и структура домохозяйств сельского духовенства Гетманщины второй половины XVIII века. In the article on the basis of statistical data of fifteen Ukrainian village’s of the Lubens`kyi regiment confession registers from 1758 to 1782 years the typology and structure of Left-bank Ukraine of rural clergy’s households of the second half of 18th century is analyzed. 2011 Article Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття / О. Сакало // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 151-163. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32333 314.37: 31– 35 (1–22) (477.53) “17” uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії
spellingShingle	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Сакало, О. Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття Краєзнавство
description	У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п’ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домогосподарств сільського духовенства Гетьманщини другої половини XVIII століття.
format	Article
author	Сакало, О.
author_facet	Сакало, О.
author_sort	Сакало, О.
title	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття
title_short	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття
title_full	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття
title_fullStr	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття
title_full_unstemmed	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття
title_sort	типологія і структура родин сільського духовенства лубенського полку в другій половині xviii століття
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Регіональні аспекти історичної демографії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32333
citation_txt	Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття / О. Сакало // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 151-163. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT sakaloo tipologíâístrukturarodinsílʹsʹkogoduhovenstvalubensʹkogopolkuvdrugíjpoloviníxviiistolíttâ AT sakaloo tipologiâistrukturasemejselʹskogoduhovenstvalubenskogopolkavovtorojpolovinexviiiveka AT sakaloo typologyandstructureofruralclergysfamiliesofthelubenskyiregimentofthesecondhalfof18thcentury
first_indexed	2025-11-26T11:02:59Z
last_indexed	2025-11-26T11:02:59Z
_version_	1849850575791849472
fulltext	21151 уДк 314.37: 31– 35 (1–22) (477.53) “17” Олександр Сакало (м. Полтава) тИПОЛОГія і стРУКтУРА РОДИН сіЛЬсЬКОГО ДУХОВЕНстВА ЛУБЕНсЬКОГО ПОЛКУ В ДРУГій ПОЛОВИНі XVIII стОЛіття У статті на основі статистичних даних сповідних розписів п’ятнадцяти українських сіл Лубенського полку за період з 1758 по 1782 роки аналізується типологія і структура домого- сподарств сільського духовенства Гетьманщини другої половини XVIII століття. Ключові слова: сільське духовенство, священик, диякон, паламар, псаломник, сповідний розпис, домогосподарство, нуклеарне домогосподарство, розширене домогосподарство, муль- тифокальне домогосподарство, покоління. Дана публікація є логічним продовженням і завершенням розвідки, з початком якої читачі могли ознайомитися у першому числі “краєзнавства” за 2009 рік. Минулого разу ми поставили собі за мету дослідити населеність родин сільського духовенства лубенського полку в другій половині XVIII ст. Натомість, у пропонованій статті ми проаналізуємо поколінний склад тих самих домогосподарств, а також, визначимо їхню типологію. одразу зауважимо, що, відповідно до усталеної точки зору, поняття “домогосподар- ство” (“двір”, “домова спільнота”) та “сім’я” (“родина”) використовуються нами як тотожні1. Також зазначимо, що типо- логізувати домогосподарства будемо за допо- могою найбільш поширеної у сучасній історичній демографії класифікації сімейних домогосподарств британського історика П. ласлетта, згідно якої всі родини розподіля- лися на три основних типи: нуклеарні, розширені та мультифокальні2. Нагадаємо, що нами було вивчене 81 домо- господарство представників сільського духо- венства п’ятнадцяти сіл лубенського полку за період з 1758 по 1782 рр. основу джерельної бази дослідження становили сповідні розпи- си3. отже, почнемо із аналізу поколінного скла- ду домогосподарств. Зазначимо, ця складова частина роботи є доволі важливою, оскільки без з’ясування даної проблеми неможливо аналізувати струк- туру і типологію родини. ці два моменти напряму пов’язані один з одним, оскільки, зазвичай, чим менше поколінь живе в тій чи іншій родині, тим простіша її структура й, відповідно, більша ймовірність її при- належності до сімей нуклеарного (простого) типу. Навпаки, багатопоколінні домогоспо- дарства, як правило, мають складну структу- ру та належать до сімей мультифокального типу. у своєму дослідженні спробуємо підтвердити, або спростувати цю широко роз- повсюджену тезу. Як і під час аналізу населеності, почнемо з села Митченки Пирятинської першої сотні. Станом на 1758 р., одне з двох домогоспо- дарств духовенства – родина священика Ми- хайла васильєва була двопоколінною4. Інша домова спільнота – сім’я паламаря Івана афанасьєва складалася з представників трьох поколінь. у 1770 р. домогосподарство Михай- ла васильєва, котре залишилося єдиною родиною духовенства, перетворилося на трипоколінне, оскільки в одного з його синів– Микити народилася донька агафія5. Пізніше, на 1782 р., главою цієї сім’ї був леонтій Ми- хайловський, а саме домогосподарство знову стало двопоколінним6. Таким чином, духовен- ство Митченок було порівну представлено як двопоколінними, так і трипоколінними роди- нами. обидві сім’ї священників села Савинці – андрія Михайлова та григорія Михайлова, станом на 1758 р., були двопоколінні7. у 1770 р., разом зі збільшенням числа родин цієї категорії до трьох ускладнюється і сімейна структура. Так, домогосподарства ієрея Івана Яковлєва та паламаря Давида гра- бовича були трипоколінними, а сім’я диякона Дем’яна Семенова об’єднувала представників двох поколінь8 . у 1782 р. зафіксовані в селі священицькі родини, а їхнє число знову змен- шилось до двох, були три поколінними9. отже, у чотирьох випадках з сімох домогосподарства духовенства Савинців були трипоколінними. у селі грабарівка де, за даними 1758 р., 21 Краєзнавство 1 2011 152 мешкало аж п’ять родин духовенства: чотири складалися з двох поколінь й лише одна – сім’я паламаря йосипа кондратьєва була три поколінною10. До 1768 р. кількість домових спільнот зменшилася до трьох, з яких одна була двопоколінною, а дві – три поколінними11. На 1778 р. залишилося дві сім’ї – священика лук’яна Федорова та вдови попаді Явдохи, які складалися з представників трьох поколінь12. Як бачимо, у грабарівці, так само як і в Мит- ченках число трипоколінніх домогосподарств було таким же як і число двопоколінних – по 5. Таким чином, у селах Пирятинської першої сотні більшість домогосподарств – 11 (52,4%) з 21, були трипоколінними, а решта – 10 (47,6%) двопоколінними. Зовсім відсутні до- могосподарства одинаків та чотирьохпоколінні сім’ї. На території Яблунівської сотні була схожа ситуація. Так, у селі Золотухи в кожному з трьох аналізованих років зафіксовано лише по одному домогосподарству духовенства. у двох випадках (1765 і 1775 рр.) сім’ї були трипоколінні, а 1781-го р. число поколінь зменшилася до двох13. в селі карпилівці ситуація була схожою: двічі структура родини була трипоколінна і одного разу двох. відрізнялася лише динаміка змін: на 1758 р. у сім’ї проживало три покоління, а станом на 1768 р. – два. До 1778-го р. її структура знову розширилася й стала включати представників трьох поко- лінь14. Домогосподарство антонія голубовсь- кого – ієрея Свято-Миколаївської церкви с. остапівки також змінювалося впродовж років. Зокрема, у 1765 р. його сім’я була трипоколінною, на 1770 р. перетворилася на двопоколінну і залишалася такою ще й у 1777 р.15. отже, у п’яти випадках з дев’яти родини духовенства сіл Яблунівської сотні складали- ся з представників трьох поколінь (їхня част- ка, таким чином, дорівнювала 55,5%). Інші чотири домові спільноти були двопоколінними (44,5%). одно та чотирипоколінних домого- сподарств серед сімей духовних осіб, так само як і в попередньому випадку, не виявилося. родини духовенства сіл городиської сотні розподілилися наступним чином. у Мелехах у 1765 р. всі чотири домогосподарства духовних осіб були двопоколінними. Через 10 років – у 1775 р., кількість подібних сімей скоротилася до трьох, але число поколінь у них не змінилося. Станом на 1782 р., дві з трьох домових спільнот були двопоколінними, а одна – родина священика Івана Славинського, складалася з представників трьох поколінь16. Тобто, абсолютна перевага була на боці двопоколінних домогосподарств, яких нара- ховувалося 9 (90%) з 10. у селі крутий берег, згідно з даними за 1767 р., у двох священицьких родинах про- живало по два покоління, а в одній – три. Станом на 1775 р., ситуація залишилася незмінною. Натомість, у 1782 р. джерела фіксують кардинальні зміни – два домогоспо- дарства мали у своєму складі представників трьох поколінь й одна сім’я була двопоколінною17. отже, в цьому селі перевага двопоколінних родин над трипоколінними була незначною: 5 (55,5%) проти 4 (44,6%), відповідно. у Поставмуках, де загалом, згідно з дани- ми 1767 р., проживало чотири священицькі родини, була одна домова спільнота, в якій мешкала лише одна особа – вдова попадя Марія. Зрозуміло, що це домогосподарство було однопоколінним. З інших трьох, одна сім’я була двопоколінною, а решта дві – трипоколінні. Станом на 1775 р., число домо- господарств духовних осіб зменшилося до двох, одне з яких являло собою двопоколінну сім’ю, інше – трипоколінну. у 1781 р. обидві родини духовенства Поставмук були три поколінними18. отже, більшість була за трипоколінними домогосподарствами – їх на- раховувалося 5 (62,5%). Дві домові спільноти (25,0%) були двопоколінними й одна (12,5%) складалася з представників лише одного покоління. Загалом по сотні розподіл домогосподарств за поколінним складом був таким: 1 родина – однопоколінна (3,7%), 16 – двопоколінні (59,3%), 10 – трипоколінні (37,0%). отже, ситуація на території городиської сотні була відмінною ніж у перших двох – більшість була за двопоколінними сім’ями. Далі розглянемо ситуацію в курінській сотні. Так, станом на 1775 р., в селі луговики проживали дві родини духовенства. обидві вони мали двопоколінну структуру. За наступні два роки, станом на 1777 р., ситуація не змінилася: вони залишалися двопоколін- ними. й лише у 1779 р. серед цієї категорії до- мових спільнот з’являється одна трипоколінна родина – домогосподарство священика Семена 21153 Нестеровського. Інша сім’я – паламаря кін- драта Іванова була двопоколінною19 . отже, у п’яти випадках з шести (83,3%) домогоспо- дарства духовенства складалися з пре- дставників двох поколінь. у селі Нехристівка до категорії родин духовних осіб відносилася лише сім’я ієрея Федора Петрова. ця домова спільнота об’єднувала представників трьох поколінь. 1772-го р. вже родина священика олександра радкевича, котра, на той момент, також була єдиним домогосподарством духовенства в селі, складалася з двох поколінь. у 1779 р., вона розширилася і стала три поколінною20. у третьому селі цієї ж сотні – Сухоносівці, станом на 1766 р., було два священицьких до- могосподарства: одне з яких – двопоколінне, а інше – трипоколінне. На 1775 р. у селі лиши- лася одна родина, яка за своєю структурою була трипоколінна. у 1781 р. вона вже скла- далася з двох поколінь21. Таким чином, з 13 домогосподарств духо- венства сіл курінської сотні 8 були дво- поколінними (61,5%) і 5 – трипоколінними (38,5%). Дещо відмінним від попередніх був поколінний розподіл домових спільнот духо- венства сіл роменської сотні. Так, в усіх трьох випадках: 1765, 1773 і 1778 рр. єдина сім’я духовної особи, що проживала у селі бацмани (родина місцевого священика) мала три- поколінну структуру22. Домогосподарство священика села Соло- губівка – 48-річного Юхима Іванова, за дани- ми 1759 р., було трипоколінним. Через дев’ять років – станом на 1768 р., ця родина стала чотирипоколінною. З метою більш повного уявлення про структуру цієї великої родини, зобразимо її графічно за допомогою прийня- тих в історичній демографії умовних позна- чень (див. рис. 1). Представником найстаршо- го покоління даної сім’ї була 73-річна вдова Пелагія – теща згадуваного вище ієрея. він мав п’ятьох синів: Матвія (29 років, був одру- жений на 21-річній агрипині), Федора (26 років, одружений на 19-річній ганні), хому (19 років), олександра (14 років) та Максима (11 років). Подружжя старшого сина мало малолітню дитину – 1-річну агрипину, котра, таким чином, доводилася правнучкою Пелагії. На 1777 р. це домогосподарство знову стало трипоколінним, оскільки померла вдова Пелагія23. у селі ведмежому, станом на 1765 р., обидві родини духовних осіб були три- поколінними. у 1770 р. ситуація не змінила- ся – два домогосподарства духовенства так само були трипоколінними. За наступні два роки – до 1772 р., поколінний склад цих сімей також залишився сталим: обидві домові спільноти духовенства мали по три покоління24. Таким чином, серед проаналізованих нами домогосподарств сільського духовенства роменської сотні (всього – 12), не виявилося жодної одно чи двопоколінної родини. у 11 випадках (91,7%) це були трипоколінні домові спільноти, а одного разу (8,3%) джерела зафіксували навіть чотирипоколінне домого- сподарство. Дослідивши структуру домогосподарств духовенства вибраних сіл, визначимо розподіл цих домових спільнот у відповідності до поколінного складу по полку загалом. отже, з 81 родини духовенства сіл лубенського полку лише одна сім’я (1,2%) була однопоколінною. 38 домогосподарств (46,9%) належали до категорії двопоколінних. Трипоколінних сімей було зафіксовано на три більше – 41 (50,7%). Чотирипоколінна родина, так само 73 58 11 51 43 23 21 19 29 1 14 19 26 18 45 22 14 9 2 35 28 Рис. 1 Чотирипоколінне домогосподарство Юхима Іванова 21 Краєзнавство 1 2011 154 як й однопоколінна, була знайдена лише одно- го разу (1,2%) (див. рис. 2). Таким чином, проаналізувавши поколінний склад домогосподарств священно і церковно- служителів у вибраних селах лубенського полку, доходимо висновку, що перевага нале- жала дво й трипоколінним родинам, частка яких була доволі значною, а в сумі вони скла- дали абсолютну більшість. випадки існування більш складних або зовсім простих сімейних структур виявилися поодинокими. Далі, спираючись на вивчення структури домогосподарств, перейдемо до визначення їхньої типології. одразу зазначимо, що духо- венство, як соціальна група, мало певні особливості, котрі безпосередньо впливали на формування структури домогосподарств: багатодітність, більша станова замкненість у порівнянні з іншими категоріями населення, особливості спадкування25. отже, як пам’ятаємо, у с. Митченки, ста- ном на 1758 р., було 2 родини духовенства, главами яких були: 56 - річний священик місцевої Свято-Ільїнської церкви Михайло Рис. 2 Поколінний склад родин сільського духовенства Лубенського полку васильєв та 53 - річний паламар цієї ж церкви Іван афанасьєв. обидва домогосподарства, згідно з класифікацією П. ласлетта, були мультифокальними, тобто складними. Станом на 1770 р., у селі лишилася одна священицька родина – ієрея Михайла васильєва, яка за своїм типом залишалася складною. Сповідний розпис 1782 р. суттєвих змін у структурі цьо- го домогосподарства так само не зафіксував, воно продовжувало залишатися мультифо- кальним. Як бачимо, впродовж усього досліджуваного нами періоду родини мит- ченського духовенства залишалися мультифо- кальними. Звернемо увагу на родину згадуваного вище священика Михайла васильєва. вона може слугувати прикладом класичного муль- тифокального домогосподарства. глава сім’ї, який на 1770 р. досяг 68-літнього віку мав 58 -річну дружину Ірину та трьох синів: 33 -річного леонтія, З2 -річного Микиту, 27 -річного Терентія. Старший син був неодру- женим. Дружиною Микити була 25 -річна Па- раскева (дітей у них не було), а Терентія – 20 -річна Явдоха (в них була 2-річна донька агафія). Спільно з ними проживала й сім’я 34-річного диякона Івана Миронова. він був одружений на 30-річній Марії та мав двох дітей: 6-річного Івана і 3-річного овдія (див. рис. 3). Сповідний розпис села Савинці за 1758 р. свідчить про дві сім’ї духовенства, які також були мультифокальними. Домогосподарство ієрея, хоча й було відносно невеликим – 5 осіб, але теж вважається мультифокальним. о. андрій, якому тоді виповнилося 64 роки, був одружений на 65-річній ганні й у них було двоє дорослих дітей: корнилій (22 років), який, у свою чергу, мав за дружину 18-річну 32 25 20 27 33 58 2 68 30 34 6 3 Рис. 3 Домогосподарство священика Михайла Васильєва 21155 Феодосію, та Домнікія (18 років). Інше домо- господарство належало його рідному братові 48-річному григорію. Як уже зазначалося вище, станом на 1770 р., число священицьких родин у цьому селі зросло до трьох, а у 1782 р. їх знову залишилося два. однак, попри всі ці зміни, типологія домогосподарств залишала- ся сталою – усі вони були мультифокальними. отже, типологія родин священиків у Са- винцях була такою ж як і в попередньому селі – всі вони були складними. Як пам’ятаємо, найбільше домових спільнот кліриків зафіксував розпис 1758 р. у селі грабарівка. Згідно з ним там було аж п’ять домогосподарств, господарями яких були представники сільського духовенства. більшість із них – три, слід класифікувати як прості (нуклеарні). це були сім’ї: диякона місцевої церкви архистратида Михайла Яки- ма васильєва (39 років), псаломника тієї ж церкви Якова Мусієва (60 років) та вдової попаді Явдохи григорівни (45 років). Муль- тифокальні родини були репрезентовані двома сім’ями: священика Федора Данилова (40 років) та паламаря йосипа кіндратова (71 року). упродовж десяти років кількість домогосподарств грабарівського духовенства скоротилася до трьох, а співвідношення про- стих і складних змінилося на користь останніх. Тепер одна сім’я була нуклеарною, а дві – мультифокальними. Нуклеарною була родина 30 - річного паламаря аврама (пріз- вище в описі не зафіксовано), а муль- тифокальними – домогосподарства згадува- них вище ієрея Федора Данилова (йому випов- нилося 50 років) і попаді Явдохи (55 років). Прикладом простої родини може слугувати сім’я 39-річного диякона Якима васильєва, яка складалася з трьох осіб – крім, власне, господаря до неї входили його 29-річна дру- жина Пелагія та їхня донька Софія (5 років) (див. рис. 4). На 1778 р. кількість домогосподарств духо- венства у грабарівці знову зменшилася – до двох: священика вдівця Федора Данилова (60 років) та вдови попаді Явдохи григорівни (64 років). обидві родини на той час залиша- лися мультифокальними. отже, три проведені зрізи даних по домого- сподарствах сільського духовенства Пиря- тинської першої сотні продемонстрували суттєве переважання складних (мультифо- кальних) родин над простими (нуклеарними). Так, Митченки і Савинці в усіх зафіксованих випадках (чотири і сім, відповідно) були представлені мултифокальними домовими спільнотами. у грабарівці з 10 домогоспо- дарств духовенства 4 (40,0%) були нуклеарни- ми і 6 (60,0%) – мультифокальними. Загалом, складні сім’ї зустрічались у 17 випадках з 21 (80,9%), а прості – 4 рази (19,1%). розглянемо структуру домогосподарств ду- ховних осіб у селах Яблунівської сотні. Як ми знаємо, у селі Золотухи, впродовж усього досліджуваного періоду (згідно даних за 1765, 1775 і 1781 рр.), єдиним домогосподарством духовенства була сім’я священика місцевої церкви архистратида Михайла Івана андрє- єва, який був главою цієї родини, зокрема, 1765-го р. Після його смерті, господарем дво- ру стає його син григорій. Так, у 1775 р. його домогосподарство нараховувало 11 мешканців і мало три незалежних одне від одного ядра (див. рис. 5). Перше ядро складав сам вдівець григорій, який мав трьох дітей: агафію (11 років), ганну (9 років) і Петра (8 років). Друге ядро утворювала його служниця 49- річна вдова Матрона. у неї було двоє доньок: анастасія (11 років) та Єфросинія (9 років). До третього ядра входило подружжя 24- річного паламаря Івана Іванова, який був одружений на 21-річній олені й мав 3-річну доньку анастасію. Також, у цьому домо- господарстві проживав неодружений диякон тієї ж церкви Іван Пирянський (25 років). Станом на 1781 р., главою родини продовжу- вав залишатися григорій Іванов, котрий досяг тоді 51-річного віку. Зауважимо, що в усіх трьох випадках дана сім’я була мультифо- кальною. у карпилівці, так само як й у Золотухах, знаходилося лише одне домогосподарство духовної особи – священика церкви Пресвятої Покрови, яким спочатку був Прокопій Петров (61 року), а після його смерті – його син Петро Прокопієв, який у 1768 р. досяг 35-річного 39 29 5 Рис. 4 Домогосподарство диякона Якима Васильєва 21 Краєзнавство 1 2011 156 віку. Станом на 1778 р., йому вже виповнило- ся 45 років, він був одружений на 39-річній Марії і мав шістьох дітей: Ірину (16 років), андрія (13 років), агафію (12 років), Марію (8 років), Івана (6 років) і Федора (2 років). окрім них, у цьому домогосподарстві прожи- вали: диякон Єфим Петров (23 років) разом із дружиною вассою (22 років) і донькою анастасією (2 років), а також, подружжя 41- річного паламаря Никифора антонієва та 39- річної Зіновії. аналіз джерел дозволяє класифікувати цю родину, впродовж усього досліджуваного періоду, як мультифокальну. Сповідний розпис села остапівки за 1765 р. засвідчує існування одного священицького до- могосподарства – сім’ї 95 - річного о. Семена гаврилова. він був одружений на 85 - річній Меланії та мав дорослого сина антонія (51 року), який був другим священиком цієї ж церкви. Дружиною антонія була 51-річна агафія й вони мали трьох дітей: 2 - річного сина Павла та двох доньок: 12 - річну Єфросинію і 5-річну Феодосією. До цього ж домогосподарства належали 38 - річний дия- кон тієї ж церкви Яков житинський разом із дружиною катериною (22 років) та двома си- нами: Мойсеєм (5 років) і Степаном (2 років). отже, дана сім’я була мультифокальною. Наступні дані, що стосуються 1770 р., свідчать про те, що главою цієї родини, після смерті батьків, став антоній Семенов, який досяг 55-річного віку. Структура ж домогосподар- ства залишилася складною. 1777-го р. досліджувана родина в цілому зберегла свою попередню структуру й продовжувала бути мультифокальною. Таким чином, в усіх дев’яти випадках (100,0%) духовенство сіл Яблунівської сотні, на відміну від першої Пирятинської, було представлено складними мультифокальними домогосподарствами. Для аналізу структури домогосподарств городиської сотні нами були обрані три села: Мелехи, Поставмуки та крутий берег. Станом на 1765 р., у Мелехах проживало чотири ро- дини духовних осіб. вивчення їхньої структу- ри засвідчило, що половина з них були нукле- арними. Наприклад, сім’я о. кирила Дани- левського складалася з чотирьох осіб: власне, господаря, його 23 - річної дружини Параске- ви та двох доньок: 6 - річної агафії і 2 - річної уляни. Два інші домогосподарства були муль- тифокальними. упродовж наступних десяти років кількість домових спільнот духовенства ско- ротилася до трьох (згідно даних за 1775 р.). До нуклеарних домогосподарств ми віднесли ро- дини: священика кирила Данилевського (44 років) та паламаря кирила бабаша (46 років). Єдиною мультифокальною сім’єю була родина ще одного священика того ж при- ходу Івана Славінського (32 років). Через сім років (у 1782 р.) число домогосподарств зали- шилося тим самим (цікаво, що главами усіх трьох сімей були священики), проте їхній розподіл змінився на користь мультифокаль- них родин. До таких сімей ми віднесли два до- могосподарства: священиків Івана Славінсь- кого (40 років) і Євтихія Топольського (57 ро- ків). Так, наприклад, у родині Євтихія Топольського крім господаря, який був вдівцем і мав трьох дітей: Степана (21 року), агафію (19 років) та Марфу (17 років), прожи- вали: диякон Наум Ігнатов (28 років) і под- ружжя паламаря Федора герасимова (26 ро- ків) та Єфросинії (22 років). Єдиним нуклеарними (простим) домогоспо- дарством була родина священика кирила Данилевського, якому вже виповнилося 50 ро- ків. отже, типологічно домогосподарства духо- венства села Мелехи розподілилися порівну: у 8 11 9 3 11 9 24 21 25 44 49 Рис. 5 Домогосподарство священика Григорія Іванова 21157 п’яти випадках вони були класифіковані як нуклеарні й, також, у п’яти інших випад- ках – як мультифокальні. у селі Поставмуки, згідно даних сповідного розпису за 1767 р., знаходилося чотири домо- господарства: священика місцевої церкви Пресвятої Покрови омеляна Іванова (61 року), вдової попаді Марії Чапельської (41 року), ди- якона Івана Федорова (40 років), паламаря Івана Іванова (42 років). З цих домових спільнот дві нами були визначені як муль- тифокальні – родини омеляна та Івана Іванових. одна – як нуклеарна (вдової попаді Марії) й одна – як розширена. главою розширеної сім’ї був 40 - річний диякон Іван Федоров. він був одружений на 35 - річній олені й мав трьох дітей: леонтія (18 років), Івана (12 років) та Февронію (7 років). разом із ними проживав псаломник тієї ж церкви 18 - річний Федір Степанов. отже, ця родина була розширеною по бічній лінії. Наступні дані, за 1775 р., вказують на ско- рочення кількості домогосподарств до двох. одне з них – родина ієрея Севастяна Стефано- вича (35 років) було розширеним, оскільки до цієї ж сім’ї належали: теща Севастяна вдова попадя Марія (48 років) та диякон леонтій Іванов (26 років). Станом на 1781 р., число священицьких домогосподарств у цьому селі залишилося незмінним. це були родини: священика Сева- стяна Стефановича, якому вже виповнилося 42 роки та паламаря Пилипа Семенова (46 років). Перша з названих родин була муль- тифокальною, а друга – розширеною. Заува- жимо, що домогосподарство Пилипа Семенова було розширеним по висхідній ліній, оскільки його 64 - річна мати вдова Явдоха, яка прожи- вала у родині сина вже не була главою сім’ї (див. рис. 6). окрім них у домогосподарстві проживали: 34 - річна дружина Пилипа ганна та їхні діти: 15 - річна Параскева, 7 - річний григорій та 4 - річний Єфим. Таким чином, типологічний розподіл домо- господарств духовенства села Поставмуки засвідчив перевагу мультифокальних родин, котрих було чотири (50,0%), далі йшли розширені – три (37,5%), а потім нуклеарні – одна (12,5%). Загалом, частка складних сімей становила 87,5%. характерною особливістю типології священицьких родин цього населе- ного пункту слід, на нашу думку, вважати існування розширених домових спільнот. у селі крутий берег згідно даних 1767 р. знаходилося три домогосподарства духовен- ства. Два з них були нуклеарними, а саме: родина 58 - річного ієрея василя Данилевсь- кого та сім’я 41 - річної вдови агафії, старший син якої – 19 - річний Никифор гаврилов був паламарем місцевої церкви. Мультифокаль- ним домогосподарством виявилася родина 50- річної вдови попаді Федори Миронівни. Сповідний розпис 1775 р. засвідчив, що ро- дина священика василя Данилевського, який тоді досяг 66-річного віку, продовжувала за- лишатися нуклеарною. Іншим простим домо- господарством була сім’я 34-річного диякона олексія Матвєєва. Згадувана вище родина вдови агафії (49 років), впродовж восьми років, що минули з попереднього розпису, еволюціонувала з нуклеарної у розширену. Спричинив подібну трансформацію структури цього домогосподарства шлюб старшого сина – паламаря Никифора гаврилова, дружиною якого була 23-річна Параскева. Додамо, що у них вже народилася донька акиліна, якій у 1775 р. виповнилося чотири роки. Наступні спостереження, що датовані 1782 р., говорять про те, що загальна кількі- сть домогосподарств духовенства у крутому березі залишилася незмінною й складала три домових спільноти. Зазначимо, що родини ди- якона олексія Матвєєва (41 року) та вдови агафії (57 років) типологічно залишилися незмінними, а саме: нуклеарною та розшире- ною, відповідно. На відміну від них, сім’я свя- щеника василя Данилевського (73 років) ста- ла мультифокальною, оскільки в структурі цієї домової спільноти утворилося друге повне ядро – подружжя сина священика Якова 64 46 34 7 4 15 Рис. 6 Родина паламаря Пилипа Семенова 21 Краєзнавство 1 2011 158 васильєва (30 років) та Наталії (23 років). За- значимо, що на той час існувала практика, пов’язана із становою замкненістю духовен- ства, коли священицькі діти (сини, насампе- ред) одружувалися переважно на попівнах. у випадках смерті старого священика, у якого не було синів, а залишалася лише донька, здо- бувач цієї посади брав її за дружину й, тим са- мим, ставав на чолі домогосподарства, прий- маючи на себе повне піклування про всю рідню покійного ієрея26. отже, аналіз структури домогосподарств духовенства села крутий берег засвідчив пе- ревагу серед цих домових спільнот простих (нуклеарних) родин над складними (розшире- ними та мультифокальними). Їхнє спів- відношення було виражено таким чином: нуклеарні сім’ї – п’ять випадків (55,5%), розширені – два (22,25%), мультифокальні – два (22,25%) (складні сім’ї загалом – 44,5%). щодо загальних показників по домогоспо- дарствам духовенства сіл городиської сотні, то вони розподілилися таким чином: нуклеарні (прості) родини – 11 (40,7%), розширені – 5 (18,6%), мультифокальні – 11 (40,7%). Таким чином, частка складних ро- дин становила 59,3%. водночас, слід звернути увагу й на значну, порівняно з іншими сотня- ми, частку простих домогосподарств. Далі перейдемо до розгляду домогоспо- дарств духовенства сіл курінської сотні: луговиків, Нехристівки та Сухоносівки. Село луговики у 1775 р. було представлено двома родинами духовенства: 37 - річного священи- ка місцевої Свято-успенської церкви Семена Нестеровського та 37 - річного паламаря тієї ж церкви кіндрата васильєва. Перше із на- званих домогосподарств було мультифокаль- ним, друге – нуклеарним. Станом на 1777 р., ситуація не змінилася – сім’я Семена Несте- ровського, який досяг 39-річного віку зали- шалася мультифокальною, а кіндрата василь- єва (39 років) – нуклеарною. Типологічний розподіл, згідно з даними за 1779 р., також не змінився. Таким чином, маємо рівну кількість – по 3 випадки (50,0%) нуклеарних та мультифо- кальних домогосподарств. Для визначення типології родин духовен- ства села Нехристівки нами були використані сповідні розписи за 1765, 1772 та 1779 рр. Як пам’ятаємо, усі вони зафіксували в цьому селі лише одне домогосподарство. Так, у 1765 р. главою цієї сім’ї був 39 - річний священик Свято-Троїцької церкви Федір Петров. він був одружений на 34-річній варварі. в них було четверо дітей: олександр (17 років), Іван (6 років), катерина (11 років) та Марія (1 року). До цієї ж домової спільноти входили й батьки Федора – Петро родіонов (79 років) та варвара (62 років). Там же проживали: 25-річний диякон василь Ільїн з дружиною 23-річною Тетяною та 2-річним сином кири- лом, та 32-річний паламар кость Якимов з дружиною 24-річною Явдохою, 5-річною донь- кою варварою та 2-річним сином григорієм. отже, структура даного домогосподарства була складною й включала в себе чотири по- вних ядра. Станом на 1772 р., главою цієї родини став син померлого о. Федора Петрова о. олександр радкевич (24 років). його дружиною була 19- річна ганна. Подружжя мало 1-річну доньку Явдоху. З ними ж проживала й мати олексан- дра – вдова попадя варвара (41 року) разом із молодшими дітьми: Іваном (12 років), Семе- ном (6 років), катериною (18 років) та Марією (8 років). Також до складу сім’ї входило под- ружжя 42-річного диякона гната корнєєва та 34-річної Домнікії. у них було шестеро дітей: Павло (18 років), Іван (12 років), Матвій (5 років), Марія (13 років), Софія (1 року) та Марфа (1 року). Таким чином, змінилася лише структура – число ядер cкоротилося до трьох: двох повних та одного неповного. За своїм типом домогосподарство залишилося мультифокальним. За час, що пройшов до укладання третього взятого для аналізу сповідного розпису – 1779 р., в родині відбулися певні зміни. господареві, о. олександрові радкевичу ви- повнився 31 рік, його дружині – 27 років, а старшій доньці Явдосі – 8 років. Також, у них народився син лук’ян, якому на той час було вже 2 роки. у родині продовжувала прожива- ти мати олександра варвара (48 років) разом із двома дітьми: Марією (15 років) та Семеном (13 років). Друге неповне (й третє загалом) ядро цього домогосподарства утворювала вдо- ва диякона 32 - річна Марина. в неї було чет- веро дітей: Єфросинія (14 років), олексій (12 років), Дорофій (8 років) та Марія (4 років). отже, тип і структура сім’ї знову не змінилася. в усіх трьох випадках домогоспо- дарства духовенства Нехристівки були муль- тифокальними. родини духовенства села Сухоносівки нами проаналізовано за сповідними розписами 21159 1766, 1775 та 1781 рр. Як зазначалося вище, у 1766 р. в цьому селі мешкали дві родини духо- венства: 34 - річного священика Святої великомучениці Параскеви о. Якова Макси- мовича та 37 - річного диякона григорія Сидо- ренка. Перше з названих домогосподарств, за своїм типом було розширеним по висхідній лінії. Такого висновку ми дійшли врахувавши той факт, що разом із дружиною Якова, 23 - річною уляною, та двома їхніми дітьми: 3 - річною Мариною та 1-річним Іллею у домогосподарстві проживала ще й його теща – 61 - річна вдова попадя Марія. Сім’я ж григорія Сидоренка мала складнішу структу- ру й була мультифокальною. Станом на 1775 р., джерело зафіксувало у Сухоносівці лише одну священицьку родину – о. Якова Максимовича (42 років). цікаво, що на відміну від попереднього розпису, даний документ не виділяє родину диякона григорія Сидоренка (46 років) як окреме домогосподар- ство, а включає її до складу домової спільноти Якова Максимовича. Таким чином, структура даного домогосподарства включала чотири по- вних ядра, а саме: подружжя названого Якова Максимовича та уляни (32 років) та шлюбні пари: також згадуваного Якова Сидоренка та агафії (43 років), псаломщика Івана осипова (26 років) та Матрони (25 років), паламаря Івана Заруча (34 років) та Явдохи (29 років). отже, маємо усі підстави стверджувати, що ця родина належала до домогосподарств муль- тифокального типу. Згідно з даними за 1781 р., ситуація не змінилася – у Сухоносівці залишалося лише одне домогосподарство даної категорії. що- правда, за шість останніх років у ньому відбулися певні зміни. Так, на чолі родини, після смерті чоловіка, тепер була попадя уля- на, яка досягла 38 - річного віку. цікаво, що нового священика до приходу призначено не було й розпис укладав тимчасовий наглядач сільської церкви, ієреєй Дмитро григорович, про що свідчить його підпис наприкінці доку- менту27. безумовно, змінилася й структура да- ного домогосподарства: тепер воно об’єднувало три ядра (два повних і одне неповне), але типологічно ця родина все одно залишалася мультифокальною (складною). Таким чином, незважаючи на певні структурні зміни, тип домогосподарства зали- шався незмінним. у трьох, з чотирьох (75,0%), випадках родини духовенства Сухоносівки були мультифокальними, а в одному (25,0%) – розширеною. Як підсумок, можемо констатувати, що за своєю структурою домогосподарства духовен- ства курінської сотні розподілилися впродовж досліджуваного періоду таким чином: нуклеарні (прості) – 3 (23,1%), розширені – 1 (7,7%), мультифокальні – 9 (69,2%) (складні – 76,9%). останніми розглянемо домогосподарства сільського духовенства роменської сотні. Як пам’ятаємо, для цього ми використали дані сповідних розписів трьох українських сіл: ведмежого (1765, 1770, 1772 рр.), Сологубівки (1759, 1768, 1777) і бацман (1765, 1773, 1778). Насамперед, розглянемо родини духовен- ства села ведмежого. Так, згідно з даними за 1765 р., у селі нараховувалося 2 домогоспо- дарства, що належали духовним особам: 53- річному священику Свято-Покровської церк- ви Якиму косяровському та 50-річній вдові попаді ганні герасимівні. обидві сім’ї були мультифокальними. Перша складалася з чо- тирьох повних ядер: згадуваного Якима кося- ровського та Параскеви (47 років), їхнього старшого сина Федора (32 років) та ганни (29 років), дворового Федора кравця (36 років) та Тетяни (32 років), дворового Микити білика (30 років) та Єфросинії (26 років). Дру- га родина мала значно складнішу структуру, адже до складу цього домогосподарства входи- ли сім повних та два неповних ядра. До по- вних ядер слід віднести подружжя: старшого сина попаді ганни – остапа (34 років) та його дружини гликерії (30 років), диякона Павла Микитова (30 років) з дружиною Мариною (22 років), паламаря Мартина григор’єва (42 років) з дружиною оленою (40 років), дво- рових: Івана григор’єва (72 років) та Марії (44 років), григорія Іванова (40 років) та Ірини (34 років). Неповні ядра утворювали дві вдови: згадувана вище попадя ганна (50 років) та Ірина (50 років). упродовж наступних п’яти років власни- ками цих домогосподарств залишилися ті ж самі особи: ієрей Яким косяровський (досяг 58-річного віку) та вдова попадя ганна (55 років). й цього року обидві родини були мультифокальними. Проте їхня структура дещо спростилася. Так, наприклад, сім’я Яки- ма косяровського нараховувала вже не чоти- ри, а три повних ядра. Перше утворювала шлюбна пара самого господаря двору та 52- річної Параскеви. Друге – подружжя їхнього 21 Краєзнавство 1 2011 160 старшого сина Федора (37 років) та ганни (34 років) (зазначимо, що вони мали п’ятьох дітей: 13-річну Марію, 11-річного Івана, 9-річну Дар’ю, 6-річну Євдоху та 5-річного Якова). Третє – подружжя їхнього другого сина Степана (24 років) та Єфросинії (21 року), які поки що не мали дітей. родина ж попаді ганни цього року нарахо- вувала чотири ядра: три повних і одне непо- вне. Повні ядра утворювали подружжя: її старшого сина Євстафія Яковлєва (39 років) та гликерії (35 років), паламаря Мартина григор’єва (47 років) та олени (45 років), бра- та паламаря Федора (28 років) та Параскеви (21 року). Дані за 1772 р. також свідчать про те, що у ведмежому знаходилося два домогосподар- ства представників духовенства. главою пер- шого була вдова вже померлого на той час ієрея Якима косяровського попадя Параскева (54 років). До складу цієї родини також вхо- дило подружжя її сина Степана (26 років) та Єфросинії (23 років), у яких за два роки до укладання розпису народився син Іван. отже, дане домогосподарство було розширеним по низхідній лінії, оскільки главою сім’ї ще була представниця старшого покоління – вдова Па- раскева. Друге домогосподарство було муль- тифокальним. главою цієї сім’ї була, як й два роки тому, 57-річна вдова попадя ганна. Таким чином, домогосподарства духовен- ства ведмежого у п’яти випадках із шести були мультифокальними (83,3%), а одного разу – розширеним (16,7%). отже, всі шість домових спільнот належали до групи склад- них сімей. у селі Сологубівка, згідно з даними сповідного розпису за 1759 р., було лише одне домогосподарство духовенства – родина 48- річного священика Сологубівської церкви різдва Пресвятої богородиці Юхима Іванова. він був одружений на 42 - річній агафії й мав шістьох синів: Матвія (20 років), Івана (15 років), Семена (12 років), хому (10 років), олександра (5 років) та Марка (2 років). Зага- лом, ця сім’я складалася з восьми ядер, з яких два були неповними. Тобто, її слід класи- фікувати як мультифокальну. Сповідний розпис 1768 р., в частині “Духовні та їхні домашні”, подає інформацію про те ж саме домогосподарство священика Юхима Іванова, якому на той час виповнило- ся 58 років. цього разу структура даної домової спільноти включала в себе шість ядер, чотири з яких були повними, а два – ні. отже, й у цьому випадку названа родина була муль- тифокальною. Дані наступної розвідки, що стосуються 1777 р., засвідчують, що ситуація з домого- сподарствами духовенства у Сологубівці не змінилася: єдиною родиною цієї категорії про- довжувала бути сім’я священика Юхима Іванова (67 років). Зазначимо, що цього року до складу даної домової спільноти входили вже сім повних ядер. Таким чином, можемо стверджувати, що сологубівські домогоспо- дарства впродовж усього досліджуваного періоду залишалися мультифокальними. останніми розглянемо домогосподарства села бацмани. Перші використані нами дані відносяться до 1765 р. й засвідчують наявність у даному селі однієї родини духовних осіб. цією домовою спільнотою була родина 36- річного священика місцевої Свято-успенської церкви о. Федора Савицького. Дружиною ієрея була 35-річна Параскева. вони мали двох доньок: Феодосію (6 років) та ганну (3 років). разом із ними у домогосподарстві проживала його мати – 52 - річна вдова Мо- трона. Також до складу цієї родини належало подружжя паламаря Федора Фроленка (62 років). З дружиною та агафією (42 роки) у них було четверо дітей: 20 - річний Степан, 18 - річний герасим (одружений на 17 - річній ганні), 14-річний Федір і 5-річна Єфросинія. крім того, в цьому домогосподарстві прожива- ли чотири шлюбних пари дворових людей ієрея Федора Савицького разом із дітьми та 62-річна вдова Тетяна. отже, ця родина нале- жала до мультифокальних домогосподарств. Через сім років – 1773 - го р., дана родина продовжувала залишатися мультифокальною. Так само, главою сім’ї був, тоді вже 44 - річний священик Федір Савицький, його дружина Параскева досягла 43 - річного віку, а дві доньки: Феодосія та ганна мали, відповідно, по 14 та 11 років. його матері – вдові Мотроні, на той час, виповнилося 59 років. у домо- господарстві також проживав диякон цієї ж церкви влас Яковлєв (27 років) разом із дру- жиною Явдохою (24 років) та донькою Стефа- нидою (1 року). окрім того, до складу родини входило подружжя 34-річного паламаря Тара- са Павлова та 32 - річної Феодосії разом із 1-річним сином власом, а також, псаломщик оверкій Мойсеєв. Для наступного зрізу даних нами був обра- ний 1778 р. Число домогосподарств за період 21161 між розписами не змінилося. Єдиною роди- ною була сім’я о. Федора Савицького (49 ро- ків). його дружина Параскева досягла 48- річного віку. Старша донька Феодосія пішла з родини, ймовірно її видали заміж. Другій доньці ганні виповнилося 15 років. бачимо, що п’ять років тому у Федора з Параскевою народився син Іван. Матері Федора – вдові Мотроні виповнилося 64 роки. крім названих осіб, у домогосподарстві проживав 37 - річний онуфрій лесенко разом із 34 - річною дружи- ною анастасією та 8 - річною донькою Мар- фою. Також до цієї домової спільноти належа- ли три подружжя: 31 - річного диякона кири- ла Петрова та 28 - річниої анастасії (мали 4-річного сина андрія), 45 - річного Прокопа карпова та 30-річної Дар’ї (діти: 10 - річна уляна та 6-річний Микола), 22 - річного пала- маря григорія Яковлєва та 20 - річної варва- ри. у цій же родині проживала мати григорія Яковлєва – вдова Стефанида (50 років). отже, домогосподарство й надалі залишалося муль- тифокальним. Загалом, типологія домових спільнот у цьому селі була такою ж як і в інших селах цієї сотні. Таким чином, аналіз даних у трьох селах роменської сотні продемонстрував домінуван- ня, так само як і в Яблунівській сотні, склад- них домових спільнот, серед яких дві (16,7%) виявилися розширеними, а десять (83,3%) – мультифокальними. Домогосподарств нукле- арного типу джерела не зафіксували зовсім. Підсумовуючи сказане в цій частині нашо- го дослідження, зазначимо наступне. в резу- льтаті вивчення джерел у п’ятнадцяти українських селах лівобережжя нами було виявлено 81 домогосподарство, господарями яких були представники духовенства. Мінімальна кількість родин духовних осіб в одному селі станом на один рік складала одну сім’ю (Золотухи, карпилівка, остапівка, Нехристівка, бацмани), максимальна – п’ять (грабарівка, 1758 р.). у середньому щорічно в одному селі розташовувалося 1,8 домових спільнот духовенства. Загалом, упродовж усього досліджуваного періоду найменше до- могосподарств духовних осіб зафіксовано у: Золотухах, карпилівці, остапівці, Нех- ристівці, бацманах – по три. Найбільше – у Мелехах – десять. Зауважимо, що в усіх ви- падках у цих сім’ях родинні зв’язки носили патріархальний характер, тобто здійсню- валися по батьківській лінії. розгляд поколінного складу домогоспо- дарств духовенства засвідчив, що лише 1 (1,2%), з 81 родини, була однопоколінною, 38 домогосподарств (46,9%) належали до категорії двопоколінних, а 41(50,7%) до трипоколінних. Чотирипоколінна сім’я, так само як й однопоколінна, була зафіксована лише раз (1,2%). На нашу думку, за такого розподілу вести мову про переважання яко- гось одного типу домогосподарств, вочевидь, не можна, оскільки дво та трипоколінны домові спільноти були представлені майже порівну. Проте, додамо, що три та чотири- поколінні родини, маючи сумарно більше 50%, забезпечували, таким чином, перевагу складних сімей. Також, слід врахувати, що й значна частина двопоколінних домогоспо- дарств належала до родин розширеного та мультифокального типів, а, отже, так само мала складну структуру. Типологічна класифікація домогоспо- дарств набула такого вигляду (див. табл. 1). у першій Пирятинській сотні виявилося 4 ну- клеарних (20,0%) та 16 мультифокальних (80,0%) родин. у Яблунівській сотні усі 9 (100,0%) домогосподарств були мультифо- кальними. городиська сотня налічувала 11 нуклеарних (40,7%), 5 розширених (18,6%) та 11 мультифокальних (40,7%) (складні – 59,3%) сімей. у курінській сотні ми нараху- вали 3 нуклеарних (23,1%), 1 розширене (7,7%) та 9 мультифокальних (69,2%) (складні – 76,9%), а роменській сотні 2 роз- ширених (16,7%) і 10 мультифокальних (83,3%) (складні – 100,0%) домогосподарств. Загалом, вибрані для аналізу домові спільноти розподілилися таким чином: 18 були нуклеар- ними (22,2%), 8 розширеними (9,9%) та 55 мультифокальними (67,9%) (складні – 77,8%). Таким чином, можемо стверджувати, що серед священицьких домогосподарств лу- бенського полку переважали складні сім’ї, що значною мірою підтверджує тезу російського дослідника б. Міронова про великі розміри родин духовенства на території імперії. 21 Краєзнавство 1 2011 162 Села Нуклеарні Розширені Мультифокальні Загалом Кількість % Кількість % Кількість % Кількість % Митченки - - 4 100,0 4 100,0 Савинці - - 7 100,0 7 100,0 Грабарівка 4 - 5 9 100,0 Мелехи 5 50,0 5 50,0 10 100,0 Поставмуки 1 3 4 8 100,0 Крутий Берег 5 2 2 9 100,0 Золотухи - - 3 100,0 3 100,0 Карпилівка - - 3 100,0 3 100,0 Остапівка - - 3 100,0 3 100,0 Луговики 3 50,0 - 3 50,0 6 100,0 Нехристівка - - 3 100,0 3 100,0 Сухоносівка - 1 25,0 3 75,0 4 100,0 Ведмеже - 1 16,7 5 83,3 6 100,0 Сологубівка - - 3 100,0 3 100,0 Бацмани - 1 33,3 2 63,7 3 100,0 Загалом 18 22,2 8 9,9 55 67,9 81 100,0 Таблиця 1 Типологія домогосподарств духовенства 1. Волошин Ю. Населення домогосподарств “государевых малороссийских описных раскольничьих слобод” (за матеріа- лами “генерального опису лівобережної україни 1767–1769рр.” // Соціум. альма- нах соціальної історії. – к.: Ін-т історії україни НаН україни, 2003. – вип.2. – С. 118. 2. Детальніше про дану класифікацію, а та- кож історіографію цього питання див.: ласлетт П. Семья и домохозяйство: исто- рический подход. // брачность, рождае- мость, семья за три века: Сб. статей / Под ред. а. г. вишневского и и. С. кона. – М.: Статистика, 1979. – С. 132–157; Носевич в. Ещё раз о востоке и Западе: Структуры семьи и домохозяйства в истории Европы. //http://www.dmo.econ.msu.ru/ pc2001_ history/advert/Vienna2000/nosevich. html; о классификации домовых сообществ (разъяснения редакции к типологии домо- хозяйств Питера ласлетта). // Семья, дом и узы родства в истории / Под общ. ред. Т. Зоколла, о. кошелевой, Ю. Шлюмбома; отв. ред. о. Е. кошелева; / Пер. с англ. и нем. к.а. левинсона, пер. с франц. л. а. Пименовой. – Спб.: Евр. ун-т; але- тея, 2004. – С. 270–271; Сакало о. Домого- сподарства сільського населення гетьман- щини другої половини XVIII ст.: деякі історико-демографічні аспекти (на прикладі села ведмеже роменської сотні лубенського полку) // краєзнавство: Наук. журнал. – київ, 2008. – №1–4. – С. 168. 3. Детальніше про сповідні розписи див.: Ми- ронов б.Н. исповедный и метрический учёт в имперской россии // http://www. b m i r o n o v . s p b . r u / s o c h i s t . php?mn=2&lm=1&lc=art10; романова о.о. Сповідальні книги київської метрополії XVIII ст. як спосіб церковного контролю Джерела та література 21163 за мораллю парафіян // український історичний журнал. – 2008. - № 4. – С. 122 – 148; Сакало о. Джерела історичної демографії: сповідний розпис / Наукові за- писки: Зб. праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української архео- графії та джерелознавства ім. М. С. гру- шевського НаН україни. Т. 19 (у 2-х кн.). Тематичний випуск: “Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризації”. книга 1. – к., 2009. – С. 379–386; Сакало о. Сповідний розпис як джерело дослідження форм сімейної організації / Історія релігій в україні. Наук. щорічник . - львів.: ло- гос, 2007. – кн.1. – С. 781–785. 4. Державний архів Полтавської області (далі – ДаПо), ф. 801, оп. 1, спр. 15, арк. 1. 5. ДаПо, ф. 801, оп. 1, спр. 255, арк. 1. 6. Там само, спр. 740, арк. 43. 7. Там само, спр. 20, арк. 21. 8. Там само, спр. 256, арк. 26. 9. Там само, спр. 742, арк. 33. 10. Там само, спр. 7, арк. 1. 11. Там само, спр. 202, арк. 1. 12. Там само, спр. 575, арк. 1. 13. Там само, спр. 59, арк. 1; спр. 411, арк. 1; спр. 706, арк. 44. 14. Там само, спр. 210, арк. 1; спр. 307, арк. 1; спр. 576, арк. 1. 15. Там само, спр. 74, арк. 1; спр. 255, арк. 34; спр. 544, арк. 49. 16. Там само, спр. 67, арк. 1; спр. 428, арк. 1; спр. 740, арк. 1. 17. Там само, спр. 150, арк. 1; спр. 417, арк. 1; спр. 738, арк. 13. 18. Там само, спр. 158, арк. 1; спр. 433, арк. 1; спр. 711, арк. 16. 19. Там само, спр. 426, арк. 1; спр. 543, арк. 10; спр. 632, арк. 19. 20. Там само, спр. 70, арк. 1; спр. 309, арк. 13; спр. 635, арк. 14. 21. Там само, спр. 106, арк. 1; спр. 531, арк. 1; спр. 713, арк. 35. 22. Державний архів Сумської області (далі - ДаСо), ф. 960, оп. 3, спр. 21, арк.27, 210, 325. 23. ДаСо, ф. 960, оп. 3, спр. 276, арк. 1, 80, 143. 24. Там само, спр. 184, арк. 157, 232, 269. 25. Детальніше про це див.: Сакало о. Населеність родин сільського духовенства лубенського полку в другій половині XVIII століття // краєзнавство: Наук. журнал. – київ, 2009. - №1–2. – С. 188–189. 26. Карташев А.В. очерки по истории русской церкви: в 2-т. // http://www.kds.eparhia. r u / b i b l i o t / i s t o r s e r k v i / k a r t a c e v / oseripoisiicervi/tom2/nasstmestslyia/. 27. ДаПо, ф. 801, оп. 1, спр. 713, арк. 46. Александр сакало «типология и структура семей сельского духовенства Лубенского полка во второй половине XVIII века» В статье на основе статистических данных исповедных ведомостей пятнадцати украинских сёл Лубенского полка за период с 1758 по 1782 года анализируется типология и структура домохозяйств сельского духовенства Гетманщины второй половины XVIII века. Ключевые слова: сельское духовенство, священник, дьякон, пономарь, псаломщик, исповедная ведомость, нуклеарное домохозяйство, расширенное домохозяйство, мульти- фокальное домохозяйство, поколение. Olexandr Sakalo “Typology and structure of rural clergy’s families of the Lubens`kyi regiment of the second half of 18th century” In the article on the basis of statistical data of fifteen Ukrainian village’s of the Lubens`kyi regi- ment confession registers from 1758 to 1782 years the typology and structure of Left-bank Ukraine of rural clergy’s households of the second half of 18th century is analyzed. Key words: rural clergy, priest, deacon, (psalm-)reader, sexton, confession register, household, nuclear household, extended household, multiple household, generation.

Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття

Репозитарії

Схожі ресурси