Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.

У статті на основі даних церковного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природнього приросту православного населення в трьох містечках Переяславсько – Бориспільської єпархії напередодні та під час епідемії чуми 1770 – 1771 рр. Увагу акцентовано на особливостях впливу цього захвор...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Замура, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Регіональні аспекти історичної демографії
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32349
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр. / О. Замура // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 144-150. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32349
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-323492025-02-09T09:33:22Z Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр. Православное население Переясловского– Бориспольской епархии в условиях распространения эпидемии чумы 1770 – 1771 гг. The Pereiyslav – Borispol bishopric`s orthodox population during plague in 1770 – 1771 Замура, О. Регіональні аспекти історичної демографії У статті на основі даних церковного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природнього приросту православного населення в трьох містечках Переяславсько – Бориспільської єпархії напередодні та під час епідемії чуми 1770 – 1771 рр. Увагу акцентовано на особливостях впливу цього захворювання на мешканців даного регіону. В этой статье на основании данных церковного учета населения подсчитаны и проанализированы показатели естественного прироста православного населения в трех городках Переяславско – Бориспольской епархии накануне и во время эпидемии чумы 1770 – 1771 гг. Внимание акцентировано на особенностях влияния этого заболевания на жителей даного региона. In this article the data of fertility and mortality in three towns of Pereiyslav – Borispol bishopric before and during plague are calculated and analyzed. Attention is accented on the specific influ of disease on people in this region. 2011 Article Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр. / О. Замура // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 144-150. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32349 271.2:2.773 (477.41): [616.9] uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії
spellingShingle	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Замура, О. Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр. Краєзнавство
description	У статті на основі даних церковного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природнього приросту православного населення в трьох містечках Переяславсько – Бориспільської єпархії напередодні та під час епідемії чуми 1770 – 1771 рр. Увагу акцентовано на особливостях впливу цього захворювання на мешканців даного регіону.
format	Article
author	Замура, О.
author_facet	Замура, О.
author_sort	Замура, О.
title	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
title_short	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
title_full	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
title_fullStr	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
title_full_unstemmed	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
title_sort	православне населення переяславсько–бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Регіональні аспекти історичної демографії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32349
citation_txt	Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр. / О. Замура // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 144-150. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT zamurao pravoslavnenaselennâpereâslavsʹkoborispílʹsʹkoíêparhíívumovahpoširennâepídemííčumi17701771rr AT zamurao pravoslavnoenaseleniepereâslovskogoborispolʹskojeparhiivusloviâhrasprostraneniâépidemiičumy17701771gg AT zamurao thepereiyslavborispolbishopricsorthodoxpopulationduringplaguein17701771
first_indexed	2025-11-25T08:37:35Z
last_indexed	2025-11-25T08:37:35Z
_version_	1849750835307741184
fulltext	21 Краєзнавство 1 2011 144 уДк 271.2:2.773 (477.41): [616.9] Олена Замура (м. Полтава) ПРАВОсЛАВНЕ НАсЕЛЕННя ПЕРЕясЛАВсЬКО – БОРИсПіЛЬсЬКОЇ ЄПАРХіЇ В УмОВАХ ПОШИРЕННя ЕПіДЕміЇ чУмИ 1770 – 1771 РР. У статті на основі даних церковного обліку населення підраховано й проаналізовано показ- ники природнього приросту православного населення в трьох містечках Переяславсько – Бориспільської єпархії напередодні та під час епідемії чуми 1770 – 1771 рр. Увагу акцентовано на особливостях впливу цього захворювання на мешканців даного регіону. Ключові слова: метрична книга, сповідна відомість (розпис), вікова група, народжуваність, смертність, епідемія, чума. Традиційно вважається, що одним із найвпливовіших факторів, який визначав смертність у ранньомодерному суспільстві протягом всього його існування, була повна беззахисність населення перед інфекційними захворюваннями (віспа, холера, чума)1. осо- бливо тяжкі наслідки спричиняла чума. у той же час, вплив інфекційних захворю- вань, зокрема, чуми, на смертність населення в традиційному суспільстві залишається ще мало дослідженим. Поза увагою дослідників перебуває питання про різну вразливість лю- дей ранньомодерного часу щодо чуми і про фактори, що її зумовлювали. у зв`язку з цим спробуємо розглянути перебіг чуми 1770 – 1771 рр. на лівобережжі. Як відомо, це захворювання у 1770 – 1771 рр. поширилося з валахії та Польщі на європейську територію російської імперії. уже в серпні 1770 р. чума досягла києва2. Про її поширення територією Молдавії і валахії київський генерал-губернатор Ф. М. воєйков був попереджений ще у травні 1770 р.3 З огля- ду на цю обставину, він навіть посилив каран- тини в прикордонних місцях, але його зусил- ля виявилися марними. кияни з серпня 1770 по грудень 1771 р. пе- режили дві хвилі епідемії. Перерва між цими спалахами тривала протягом лютого – червня 1771 р. у своєму рапорті Ф. М. воєйков до Синоду лише приблизно окреслив масштаби смертності4. Згідно з його донесенням, перша хвиля епідемії забрала 3 182 особи, а друга – 449. Таким чином загалом померла 3 631 осо- ба. Якщо врахувати, що населення києва у другій половині XVIII ст. становило близько 30 000 осіб5, то виходить, що місто втратило трохи більше однієї десятої частини своїх мешканців. у м. воронькові, яке знаходиться за 40 км. від києва6 різкий підйом смертності припав на 1771 р. (мал. 4). Того року кількість смер- тей, порівняно із попереднім 1770 р., збільшилася вдвічі. цей показник дає змогу припустити складну епідеміологічну ситуа- цію, але чи спричинила вона демографічну кризу ? Для вирішення цього питання скористає- мося формулою французького вченого ж. Дю- пак`є, яка має наступний вигляд: де Ix - це показник інтенсивності демо- графічної кризи, Zx - кількість померлих пев- ного року (у нашому випадку 1771 р. померло 70 осіб), XZ - середня кількість померлих за попередні 10 років, S – корінь квадратний із суми квадратів різниць смертей за кожен рік і середнього показника, поділеної на 107. Z S XZIx x= � Рік Кількість смертей Різниця із середнім показником за 10 років Квадрат різниці 1761 111 49,1 2410,81 1762 55 - 6,9 47,61 1763 72 10,1 102,01 Обрахунок індекса Дюпак`є в м. Вороньків у 1771 р. 21145 1764 74 12,1 146,41 1765 52 -9,9 98,01 1766 99 37,1 1376,41 1767 65 3,1 9,61 1768 73 11,1 34,41 1769 58 -3,9 15,21 1770 32 -29,9 894,01 Середній показник за 10 років – 61, 9 Сума квадратів, поділена на 10 – 513, 45 Корінь квадратний із суми – 22, 65 Для встановлення факту бодай малої інтенсивності демографічної кризи показник I повинен дорівнювати числу від 1 до 28. отри- маний нами результат вказує на ту обставину, що демографічної кризи у 1771 р. у воронькові не було. Звернувши увагу на мал. 4, ми можемо помітити, що смертність протягом дослід- жуваного періоду не зросла також ні в Яресь- ках, ні в Сорочинцях, віддалених від києва майже на 300 км. Зауважимо, що пік смертності мешканців воронькова припав на лютий, березень і квітень 1771 р.9 Якщо врахувати, що чума триває зазвичай від 4 до 7 місяців10, то вихо- дить, що хвороба, яка досягла києва у серпні 1770 р., не могла спричинити великої кількості жертв і викликати піднесення смертності в лютому – квітні 1771 р. його, на нашу думку, слід, пояснити традиційним погіршенням раціону сільських мешканців у цей період11. брак продовольства, вочевидь, був дуже відчутним, бо саме в цей час на долю мешканців європейської території російської імперії випало дванадцять „голодних років” поспіль (у 1765 – 1776 рр.)12. крім того, аналіз метричної книги церкви різдва Пресвятої богородиці м. воронькова за 1769 – 1785 рр. не підтверджує гіпотези про вплив епідемії чуми на смертність його мешканців. у записах про смертність за 1770 р. ми виявили лише один випадок, коли протягом короткого терміну (5 діб) вимерла ціла сім`я із шести осіб. це була родина Івана Мухи, у якій 23 листопада 1770 р. померли дві дочки, олена й гапка (вік не зазначено), і па- синок Сава (8 років); 26 листопада помер сам I1771 = = 22,65 70�69,1 0,039. Іван (40 років). Наступного дня відійшла його дружина, а 28 листопада помер їхній син Тимофій (8 років)13. На жаль, причини їхніх смертей в книзі не названо. у будь – якому ви- падку члени вище згаданої родини – це єдині особи, про яких достеменно відомо, що їх поєднували сімейні зв`язки, і котрі, напевно, постійно тісно контактували одне з одним. отож з великою часткою вірогідності можна припустити, що причина смерті для всіх була однакова – інфекційне захворювання. але ме- трична книга більше не фіксує аналогічних випадків, як цього можна було б очікувати. Спробуємо перевірити наскільки епідемія чуми впливала на смертність населення дано- го регіону за ще одним джерелом обліку пра- вославного населення – сповідними розписа- ми. використаємо сповідні розписи м. воронь- кова, складені у 1766 р. та 1771 р. Перший з них зберігається у Державному архіві Полтавської області, другий у центральному державному історичному архіві україни в м. києві. Якщо порівняти статево – вікові піраміди, складені на основі даних цих сповідних відомостей (мал. 1, 2), то помітимо, що за 5 років у структурі населення, дійсно, відбулися істотні зміни. Перш за все, потрібно відзначити скорочення кількості населення з 2038 до 1915 осіб, або на 6 %. Тут необхідно зауважити, що у сповідну відомість 1766 р. священик досить часто вно- сив поправки (дописував пропущених членів домогосподарств між рядками), але не враху- вав цих людей при остаточному підбитті підсумків. Таким чином священик не враху- 21 Краєзнавство 1 2011 146 вав 60 дітей віком до 4 років, 1 дитину із вікової групи 5 – 9 років і 6 молодих жінок віком від 15 до 24 років, які були дружинами власників домогосподарств або їхніх синів. Таку неуважність до обліку саме представників наймолодшої вікової групи можна пояснити тим, що діти до семи років не сповідалися. За даними підсумкової таблиці сповідної відомості у воронькові 1766 р. мешкала 1971 особа, але із урахуванням вище зазначених поправок кількість населення зросла до 2038 осіб. отже, саме цю цифру й візьмемо за осно- ву. Порівняння статево – вікових пірамід засвідчує, що за п`ять років тут найістотніше скоротилася кількість дітей (осіб до 15 років). у 1766 р. вони становили 45 % мешканців во- ронькова, а у 1771 р. лише 38 %. При чому найбільше постраждала наймолодша вікова група 0 – 4 роки. Якщо у 1766 році діти віком до 4 років становили 16, 5 % мешканців во- ронькова, то у 1771 р. тільки 11,1%. І навпаки, кількість дорослих (15 – 59 років) зросла з 52% до 59% (відсотки округле- но). Збільшення відбулося завдяки зростанню числа молоді обох статей віком від 15 до 24 років. Якщо у 1766 р. молоді чоловіки й жінки цієї вікової категорії становили 9, 3 % та 9, 2% від усього населення воронькова, то у 1771 р. їхня кількість збільшилася відповідно до 12, 8 % та 13, 4 %. у той же час знизилася кількість чоловіків у вікових групах 30 – 34, 40 – 44 та 50 – 54 роки (загалом на 3, 5 %) та жінок із вікових груп 25 – 29, 30 – 34, 40 – 44, 45 – 49, 50 – 54 роки (загалом на 2, 5%). При цьому незначна кількісна перевага серед до- рослого населення залишалася на боці жінок, як у 1766 р. (25, 3 % чоловіків, 26, 5% жінок), так і у 1771 р. (28, 8% чоловіків, 29, 8 % жінок). кількість осіб похилого віку залиши- лася порівняно сталою: 3 % у 1766 р. і 3, 2 % у 1771 р. На основі вищезазначених даних можемо дійти висновку про скорочення народ- жуваності у містечках Переяславсько – борис- пільській єпархії протягом досліджува-ного періоду. це твердження підкріплюють показ- ники народжуваності, які різко впали у воронькові у 1770 р., а у Яреськах та Соро- чинцях у 1769 р. у двох останніх містечках спад народжуваності тривав 3 роки. (мал. 3). Таким чином не чума тоді була головною при- чиною зменшення кількості населення у Пе- реяславсько – бориспільській єпархії. Проте факт епідемії цього захворювання на території європейської частини російської імперії у 1770 – 1772 рр. є незаперечним, тому необхідно пояснити неоднозначний вплив чуми на смертність у ранньомодерному соціумі. На нашу думку, нерівномірну смертність населення під час чуми спричиняла неоднако- ва вразливість людей перед цим захворюван- ням. у той час коли київ втратив понад одну де- сяту частину своїх мешканців, в Москві про- тягом епідемії чуми померло 60 000 осіб14. На- селення Москви у другій половині хVІІІ ст. складало приблизно 200 000 осіб15. Таким чи- ном кількість її мешканців скоротилася май- же на третину. щоб зрозуміти причини такої нерівномірної смертності, спробуємо з`ясувати те, яким чи- ном відбувається активізація та поширення чуми. ця хвороба має дві форми – бубонну й легеневу. у свою чергу перебіг легеневої фор- ми чуми завершувався для хворого смертю майже у 100% випадків. Смертність під час бубонної чуми коливалася від 27 до 95 %. Чума характеризується дуже коротким інкубаційним періодом (3 – 6 діб), протягом якого часто збільшуються лімфатичні вузли, які не викликають больових відчуттів. у цей період людина може почувати себе цілком нормально, тому болісна агонія і швидка смерть, яка завершувала перебіг цього захво- рювання викликали особливий жах. До почат- ку хх ст., коли була створена перша вакцина проти чуми, медицина залишалася безсилою перед цією хворобою16. Загально прийняте вчення Д. к. Заболот- ного, розроблене на початку хх ст., про природні вогнища чуми побудоване на твердженні про первинність тварин (різних видів гризунів) як осередка збудника чуми. Новітні дослідження у галузі мікробіології дозволили стверджувати сучасним вченим - біологам, що першоджерелом збудника чуми є середовище одноклітинних ґрунтових тва- рин – амеб. Саме у їхніх тілах паразитують бактерії чуми17. Потрапляння ж збудника чуми в організми людей є наслідком руйну- вання екосистеми, придатної для існування одноклітинних господарів бактерій чуми. Тоді ж починають пульсувати реліктові вогнища чуми. Поняття реліктового вогнища чуми позначає територію, яка протягом тривалого часу включала природнє вогнище чуми, про 21147 спалахи якої відомо з історичних джерел18. головною причиною таких зрушень росій- ський біолог М. в. Супотницький вважає зміну клімату. Саме потепління клімату, яке розпочалося на території Західної Європи, котра теж має декілька реліктових вогнищ, у середині хVІІ ст. спричинило відступ чуми у південно – східному напрямку. відповідно до вчення про реліктові вогни- ща чуми, осередки цього захворювання охо- плюють усю Правобережну та значну частину лівобережної україни (за класифікацією к. г. васільєва і о. Є. Сегала це реліктові во- гнища чуми Північного Причорномор`я і Малоросії)19. З`ясовуючи питання про вплив чуми на смертність в ранньомодерному українському суспільстві, можна помітити, що її епідемії були буденною реальністю життя мешканців гетьманату й територій, що належали до Запорозької Січі. Дослідники зафіксували численні довготривалі спалахи цієї хвороби протягом хVІІ – хVІІІ ст. (у 1652 – 1656, 1661 – 1664, 1673, 1690, 1710 – 1720, 1729, 1738 – 1739, 1760 рр.)20. Ми вже зазначали, що бубонна форма чуми ще не означає 100% смертності для усіх інфікованих. Таким чином, можна припусти- ти, що частота спалахів хвороби збільшувала не лише кількість померлих, але й кількість тих, хто одужував й отримував в результаті цього імунітет (здатність організму протисто- яти інфекційним агентам, у тому числі й хво- роботворним бактеріям, та чужорідним речо- винам). За класифікацією, яку наводить М. в. Су- потницкий, територія Москви, на противагу Твері й Смоленську, не належить до релік- тового природнього вогнища чуми російської рівнини21, а в останнє серйозний спалах чуми тут було зафіксовано у 1654 – 1656 рр. отже, ця хвороба була рідкістю для мешканців міста й околиць. Дана обставина не сприяла виро- бленню захисних реакцій у місцевих жителів, що й пояснює високу смертність мешканців Москви. Для з`ясування ступеня впливу чуми на смертність в українському ранньомодерному суспільстві ми проаналізували показники природного приросту православного населен- ня Переяславсько – бориспільської єпархії на прикладі показників смертності у містечках вороньків, Сорочинці і Яреськи у 60 – 70 – х рр. XVIII ст. Порівняно низька смертність мешканців полкових містечок може бути наслідком їхньої віддаленості й ізольованості від києва (особливо це стосується Яресьок і Сорочинців) та поширення імунітету серед населення. Дані метричного обліку про звичайну смертність населення у цих містечках підтверджують нашу думку (мал. 4). Протягом епідемії чуми 1770 – 1771 рр. тут не зафіксовано зростання смертності, проте виразно прослідковується зниження народжуваності (мал. 3), що можна пояснити відірваністю дорослого чоловічого населення від своїх родин внаслідок мобілізаційних заходів у зв`язку із початком російсько – турецької війни. це припущення ґрунтується на свідченні обох сповідних відомостей воронькова за 1768 та 1771 рр. про те, що переважну більшість домогосподарств цього містечка (123 із 175 у 1766 р.) станови- ли домогосподарства „воєнних”, тобто козаків22. у 1771 р. цей показник дещо зни- зився (121 домогосподарство козаків із 170)23. На жаль, стосовно Сорочинців і Яресьок ми не маємо таких детальних даних. За таких обставин на перше місце серед причин, які спричиняли скорочення кількості населення виходить народжуваність. в умо- вах активізації чуми на зменшення кількості мешканців м. воронькова радикально впли- нуло саме скорочення числа новонароджених. Тут необхідно пригадати твердження су- часного російського спеціаліста з історичної демографії б. Н. Міронова, який виділив 4 основних фактори що зумовлювали високу смертність серед православного населення російської імперії у XVIII – XIх ст.: рівень матеріального добробуту, місце проживання (місто чи село), образ життя (побут і культу- ра), висока народжуваність, яка у свою чергу провокувала високу дитячу смертність24. Як бачимо, інфекційні захворювання в цьому переліку пропущено. На думку б. Н. Міронова високу смертність серед православних голов- ним чином зумовлював не брак медичних знань, злидні чи низька культура, а специфічна, відмінна від західноєвропейської, модель демографічної поведінки25. вище наведені результати дослідження природньо- го руху населення у містечках Переяслав- сько – бориспільської єпархії підтверджують цей висновок. З нашого боку твердження про вирішаль- ний вплив саме демографічної моделі можна доповнити міркуванням про функціонування 21 Краєзнавство 1 2011 148 у ранньомодерному суспільстві специфічних механізмів регуляції смертності, які ґрунтуються на особливих властивостях людського організму (здатності виробляти імунітет, пристосовуватися до обмеженого раціону харчування тощо). Ситуація у воронь- кові нагадує про притаманну в більшій чи меншій мірі кожному людському організмові здатність виробляти імунітет до певних захво- рювань і досить успішно боротися із ними. кожну епідемію інфекційних захворювань у ранньомодерну добу потрібно розглядати, зважаючи на специфічні умови її перебігу: клімат, географічні особливості певної місцевості (місто, село), здатність людського організму до саморегуляції. На нашу думку, вплив чуми на смертність представників ранньомодерного українського соціуму не був однаковим. Шанси вижити в умовах епідемії залежали від місця прожи- вання (на території реліктових вогнищ чи поза ними), наявності у людини імунітету, ступеня ізольованості спільноти від зовнішнього світу. Мал. 1 Статево – вікова піраміда населення м. Вороньків. 1766 р. (%). Чоловіки Жінки Мал.2 Статево – вікова піраміда населення м. Воронькова. 1771 р. (%). Чоловіки Жінки 21149 Мал. 3 Народжуваність в Сорочинцях, Яреськах і Воронькові у 1758 – 1781 рр. (за даними метричних книг місцевих церков) 0 20 40 60 80 100 120 140 1758 1759 1760 1761 1762 1763 1764 1765 1766 1767 1768 1769 1770 1771 1772 1773 1774 1775 1776 1777 1778 1779 1780 1781 Я рес ь ки С орочинці В оронь ків Мал. 4 Смертність в Сорочинцях, Яреськах і Воронькові у 1758 – 1781 рр. (за даними метричних книг місцевих церков) 1. Вишневский А. Г. Демографическая рево- люция [Текст] / а.г. вишневский. – М.: Статистика, 1976. – С. 42. 2. Супотницкий М. В. где скрывается чума? – [Електронний ресурс] – режим доступу: h t t p : / / l i b . k o m a r o v s k i y . n e t / g d e - skryvaetsya − chuma - supotnickij - m - v. html. 3. Андриевский А. архивная справка о моро- вой язве в г. киеве в 1770 – 1771 гг. [Текст] / а. андриевский // кС. – 1891. – Том хххІV. – С. 305. 4. Там само. – С. 313. 5. киев: [Електроний ресурс] – режим досту- пу: http: // ru.wikipedia.org/wiki/ 6. вороньків: [Електроний ресурс] – режим доступу: http://who-is-who.com.ua/ bookmaket/miskiev2006/5/144.html. 7. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej [Текст] / c. Kuklo – Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. – S. 250. 8. Там само. 9. центральний державний історичний архів україни, м. київ, ф. 990, оп. 1, спр. 761, арк. 96. 10. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej [Текст] / c. Kuklo – Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. – S. 254. 11. Хок С. голод, болезни и структуры смерт- ности в приходе борщевка, россия, 1830 – 1912 гг.: – [Електронний ресурс] – режим доступу: 12. http://www.tambovdem.ru/thesises. php?id=tes_tambov98.hokk 13. Борисенков Е. П. Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы [Текст] / Е.П. борисенков, в.М. Пасецкий. – М.: Мысль, 1988. – С. 497. цДІак україни, ф. 990, оп. 1, спр. 858, арк. 94 зв. 14. Борисенков Е. П. Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы [Текст] / Е.П. борисенков, в.М. Пасецкий. – М.: Джерела та література 21 Краєзнавство 1 2011 150 Мысль, 1988. – С. 200. 15. Саушкина Ю. Г. возникновение и разви- тие територии, населения и экономиче- ских связей дореволюционной Москвы / Москва / Под ред. член – корр. академии наук СССр Н.Н. баранского – [Електрон- ний ресурс] – режим доступу: http: // www.biografia.ru/about/moskva02.html 16. Чума. – [Електронний ресурс] – режим до- ступу: http: //ru.wikipedia.org/wiki/Чума. 17. Супотницкий М. В. „Черная смерть”. к за- гадкам пандемии чумы 1346 – 1351гг. – [Електронний ресурс] – режим доступу: // http://supotnitskiy.ru/stat/stat9.htm 18. Супотницкий М. В. где скрывается чума? – [Електронний ресурс] – режим доступу: h t t p : / / l i b . k o m a r o v s k i y . n e t / g d e - skryvaetsya - chuma - supotnickij - m - v.html. 19. Там само. 20. Андрєєва С. С. організація боротьби з чу- мою на запорозько – татарському прикордонні за часів Нової Січі. – [Елек- тронний ресурс] – режим доступу: http:// www.cossackdom.com/articles/a/ andreeva_ chuma.htm. 21. Супотницкий М. В. где скрывается чума? – [Електронний ресурс] – режим доступу: h t t p : / / l i b . k o m a r o v s k i y . n e t / g d e - skryvaetsya - chuma - supotnickij - m - v. html 22. Державний архів Полтавської області, ф. 706, оп. 4, спр.64, арк. 79 зв. 23. цДІак україни, ф. 990. оп. 1, спр. 858, арк. 42. 24. Миронов Б. Н. Социальная история россии периода империи (хVIII – нач. хх в.в.).[Текст]: Т. 1 / б. Н. Миронов. – СПб.: Дмитрий буланин, 1999. – С. 194. 25. Там само. – С. 199. Елена Замура Православное население Переясловского– Бориспольской епархии в условиях распространения эпидемии чумы 1770 – 1771 гг. В этой статье на основании данных церковного учета населения подсчитаны и проанализированы показатели естественного прироста православного населения в трех городках Переяславско – Бориспольской епархии накануне и во время эпидемии чумы 1770 – 1771 гг. Внимание акцентировано на особенностях влияния этого заболевания на жителей даного региона. Ключевые слова: метрическая книга, исповедная ведомость (роспись), возрастная группа, рождаемость, смертность, эпидемия, чума. Olena Zamura The Pereiyslav – Borispol bishopric`s orthodox population during plague in 1770 – 1771. In this article the data of fertility and mortality in three towns of Pereiyslav – Borispol bishopric before and during plague are calculated and analyzed. Attention is accented on the specific influ of disease on people in this region. Key words: register metric book, confession register, age group, fertility, mortality, epidemic, plague.

Православне населення Переяславсько–Бориспільської єпархії в умовах поширення епідемії чуми 1770–1771 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси