Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року
У статті здійснена спроба виявлення випадків локальних оточень радянських військ на території України влітку 1941 р. та аналізу бойових дій оточених частин в специфічних умовах війни. В статье предпринята попытка выявления случаев локальных окружений советских войск на территории Украины летом 1941...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32407 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року / О. Марінченко // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 91-97. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859832156725968896 |
|---|---|
| author | Марінченко, О. |
| author_facet | Марінченко, О. |
| citation_txt | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року / О. Марінченко // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 91-97. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | У статті здійснена спроба виявлення випадків локальних оточень радянських військ на території України влітку 1941 р. та аналізу бойових дій оточених частин в специфічних умовах війни.
В статье предпринята попытка выявления случаев локальных окружений советских войск на территории Украины летом 1941 г. и анализа боевых действий окруженных частей в специфических условиях войны.
The article attempts at identifying cases of local encirclements of Soviet troops on the territory of Ukraine in the summer of 1941 and the analysis of combat operations by encircled units in specific war conditions.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:33:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
91
удк 94(477).08.«1941/45»
Олександр Марінченко (м. Дніпропетровськ)
БОйОВі ДіЇ РАДяНсЬКИХ ВійсЬК В УмОВАХ ЛОКАЛЬНИХ
ОтОчеНЬ НА теРИтОРіЇ УКРАЇНИ ВЛітКУ 1941 РОКУ
У статті здійснена спроба виявлення випадків локальних оточень радянських військ на
території України влітку 1941 р. та аналізу бойових дій оточених частин в специфічних умо-
вах війни.
Ключові слова: оточення, радянські війська, дивізія, з’єднання, частини, командування,
людські та матеріальні втрати.
за останні роки у вивченні подій 1941 р. на
фронті протистояння червоної армії та вермах-
ту зроблені серйозні кроки вперед порівняно із
історіографічними здобутками минулих років.
Не пройшли повз уваги дослідників і такі
складні та неоднозначні її сторінки як оточен-
ня армійських угруповань радянських військ
на території україни в літньо-осінній кампанії
1941 р., що підтверджується виданням
спеціальної наукової літератури1. «але у воро-
жому кільці», – як слушно зазначав під-
полковник с. рубан, – «опинялися не тільки
армії. Набагато частіше потрапляли в оточен-
ня з’єднання і частини»2. без висвітлення цих
сюжетів, тобто локальних оточень радянських
військ, картина війни уявляється неповною.
у початковий період війни Південно-
західний фронт діяв більш успішно ніж
Північно-західний чи західний, що
пояснюється не в останню чергу тим, що на
цьому напрямі було зосереджено найсильніше
угруповання червоної армії, а для вермахту
головним на той час був центральний –
московський напрямок. і тим не менше
частина радянських військових з’єднань, в
умовах маневреної війни, коли противник зміг
заволодіти стратегічною ініціативою, опинила-
ся у вкрай тяжкому становищі. так, в опера-
тивному зведенні № 09 штабу Південно-
західного фронту від 26 червня вказувалося,
що два полки 87-ї стрілецької дивізії залиши-
лися оточеними в районі устилуга. тільки осо-
бовому складу оточених в кількості 200 чоловік
під командуванням полковника бланка вдало-
ся з боєм прорватися на з’єднання з 15-м
стрілецьким корпусом в районі володимир-
волинська3. інші підрозділи продовжили чи-
нити опір в тилу німецьких військ.
228-а стрілецька дивізія після декількох
днів форсованого маршу вранці 25 червня
вийшла в район дубно. в документах
відзначалося, що її частини зав'язали бої з де-
сантом противника та «місцевими фашистсь-
кими загонами»4. дивізія не маючи допомоги
з боку інших з’єднань 36-го стрілецького кор-
пусу та зв’язку зі штабом корпусу, змушена
була виходити з бою. відступаючи, вона втра-
тила всю гаубичну та легку дивізійну, полко-
ву і батальйонну артилерію, всі міномети, до
50% станкових кулеметів, до 50% особового
складу, все штабне майно, всі засоби зв'язку,
а 799-й стрілецький полк втратив убитими,
пораненими та зниклими без вісті 75% свого
особистого складу. вже 27 червня 1941 р.
дивізія опинилася без боєприпасів у
напівоточенні. у період з 27 червня по 1 лип-
ня 1941 р. зв'язок частин між собою і штабом
дивізії з частинами був втрачений5.
Приблизно в той же самий час у вкрай тяж-
кому становищі опинилася і 124-а стрілецька
дивізія. На кінець дня 24 червня 1941 р. дивізія
втратила зв'язок із штабом армії і штабом кор-
пусу. в бою загинув полковий комісар желя-
бов. На кінець дня 25 червня 1941 р. частини
дивізії були остаточно відрізана від тилів і баз
постачання в районі Порицьк, сокаль, миля-
тин. Штаб з’єднання був розбитий, втративши
більше половини своїх працівників. більшість
полків втратило до 50% особового складу,
озброєння залишилося без снарядів, а авто-
транспорт без пального. оцінивши скрутне ста-
новище в якому опинилася дивізія, її коман-
дир генерал-майор сущий прийняв рішення на
світанку наступного дня органі-зувати прорив.
вихід частин із оточення супроводжувався
кровопролитними боями. вже 5 липня залиш-
ки дивізії зосередилася в лісі на півночі від на-
селеного пункту дубини. Після того як коман-
дувач зник без вісті, командування дивізією
прийняв на себе важко поранений в ногу ко-
92
Краєзнавство 2' 2011
мандир 406-го стрілецького полку полковник
Новіков, якому вдалося вивести з’єднання з
оточення. 24 липня 1941 р. залишки дивізії ра-
зом із залишками 34-ї танкової, 87-ї та 98-ї
стрілецьких дивізій («група Попеля»), що
приєдналися на шляху просування, вступили в
укріпрайон білокоровичі, маючи у своєму
складі 1700 чол. і чотири 45 мм гармати (за
іншими даними біля 2000 чол.). частини йшли
з боями по тилах противника 32 дні, подолав-
ши 640 км по прямій, а в цілому біля 900 км6.
матеріальне забезпечення частин дивізії,
постачання боєприпасами та озброєнням
здійснювалося за рахунок нападів на тилові
комунікації противника. так 406-й стрілець-
кий полк в районі Перемишля зміг захопити
400 снарядів та 50000 патронів. харчування
здійснювалося за рахунок дій створеного про-
довольчого загону, який займався заготівлею
продовольства у місцевого населення, а коли
це було неможливо, харчувалися кониною
(було вбито та з'їдено 120 коней), а також за
рахунок трофеїв противника і розгрому його
тилів. таким же шляхом добувалися медика-
менти. харчі готували в трофейних касках та
цинкових коробках від патронів7.
у доповідній записці про вихід 124-ї
стрілецької дивізії з оточення, її начальник
штабу капітан Повійчук відзначав, що про-
тивник на окупованій території по якій про-
ходив шлях дивізії, вів посилену пропаганду
через листівки «про самостійну україну і
об'єднання її навколо націоналіста бандери»8.
Подібним же чином склалася доля радянсь-
ких військ, які приймали участь в боях за дуб-
но. за свідченням бригадного комісара 8-го
мехкорпусу м.к. Попеля, після особистого на-
казу члена військової ради корпусного
комісара вашугіна 27 червня 1941 р., в районі
радзивіло він очолив зведену групу із 34-ї і ча-
стини танків 12-ї танкових дивізій з метою на-
ступу в район південної околиці м. дубно в
ході танкової битви на території західної
україни. до 23.00 цього ж дня околиці дубно
були захоплені. зав'язалися важкі бої з 11-ю
моторизованою дивізією вермахту, які трива-
ли до 30 червня. радянські частини в умовах
сильного тиску з боку противника на тили зай-
няли кругову оборону, захопивши під час бою
13 танків. але німецьким військам вдалося
обійти фланги обороняючих місто і повністю
їх оточити. Починаючи з 28 червня їхнє стано-
вище ускладнювався тим, що до району дубно
у другій половині дня з заходу підійшла нова
група танків противника (біля 200 одиниць)9.
за свідченням командувача 16-ї німецької
танкової дивізії в. вертена, частини якої були
кинуті на розгром оточених, 29 червня стало
кульмінацією битви. червоноармійці чинили
настільки впертий спротив, що противник був
вимушений відступити під масованим
обстрілом, при чому серед німецьких солдатів
мали місце прояви паніки10. однак, не маючи
зв'язку ані з корпусом, ані з фронтом, і втра-
тивши тільки до 29 червня до 50% танків, в
умовах відсутності снарядів для гармат, було
прийнято рішення здійснити прорив і вийти з
оточення. атака почалася 30-го червня у
вечорі і увінчалася успіхом, проте війська за-
знали великих втрат. до 1 липня у т.з. групі
Попеля налічувалося 395 чоловік і в т.ч.
поранені. групі вдалося вийти через балки до
навколишніх лісів де вона переховувалася 2 і
3 липня, ведучи розвідку з метою встановлен-
ня контакту з іншими радянськими під-
розділами. решта танків була виведені з ладу,
зброя знята. На нараді було вирішено прорива-
тися в пішому порядку в ніч з 3 на 4 липня.
вже 13 липня група з'єдналася із залишками
вже згадуваної 124-ї стрілецької дивізії в
районі славутських лісів. боротьба ускладню-
валася тим, що авіація противника постійно
стежила за рухом групи, і по дорозі робилися
численні засідки. 24 липня 1941 р. о 18.00 їм
вдалося вийти в розташування військ фронту
в районі білокоровичі10.
у доповіді про вихід з оточення Попель, як
і полковник Новіков, теж вказував на те що
«супротивник широко використовує україн-
ські контрреволюційні організації, особливо
оуН, для агітаційно-пропагандистської робо-
ти серед місцевого населення...»12. а торкаю-
чись питання про ставлення місцевого насе-
лення до червоної армії він наголошував: «На
всьому протязі руху загону, ми зустрічали до-
брозичливе ставлення з боку населення части-
нам і окремим бійцям армії, що проходили,
особливо це в східних областях. у західних же
областях мали місце випадки обробки наших
бійців на здачу в полон противнику з боку
місцевих жителів»13.
Про те наскільки міцно Попель та
підпорядковані йому командири тримали ко-
мандування групою, говорять і факти прове-
дення ідеологічної роботи серед бійців, задля
підвищення їх морально-політичного стану.
Найкращі бійці та командири загону прийма-
лися в партійні ряди. так у період виходу з
93
оточення та просування по тилах німецьких
військ було прийнято 7 осіб в кандидати
вкП(б), 12 чоловік до комсомолу. загін озбро-
ювався за рахунок трофеїв. до 16–17 липня
його чисельність стала перевищувати 1500
чоловік14.
Про те наскільки успішними виявилися дії
групи в реаліях літа 1941 р. говорить той факт,
що вона в якості героїчного приклада була зга-
дана у каральному наказі ставки вгк № 270
від 16 серпня 1941 року, (група Новікова–
Попеля15.
іншим з’єднанням 8-го мехкорпусу «поща-
стило» значно менше. в доповіді про бойові дії
корпусу в період з 22 по 30 червня 1941 р. його
командувач генерал-лейтенант д.і. рябишев
писав про те, що підпорядкованим йому
військам прийшлося зіткнутися із відступом
від кордону неорганізованих і розгублених ра-
дянських частин, які фактично перестали
існувати як військові організації. дороги по
яким рухався корпус були забиті біженцями,
що приводило до пробок, «маршеві порядки
корпуса ламалися». дивізії вступили у бій
вранці 26 червня після чотири добового безпе-
рервного маршу, маючи 40–50% бойових ма-
шин та артилерії, все ж інше було розкидано
по 500 км маршруту просування16.
рябишев вказував, що наказ командуван-
ня Південно-західного фронту № 2121 про на-
ступ корпусу на дубно був переданий о шостій
ранку 27 червня через бригадного комісара
михайлова. При чому напередодні було отри-
мано цілю низку суперечливих наказів. так о
сьомій ранку 25 червня був отриманий зовсім
інший наказ № 0015 про перехід в атаку та
вихід в район чарухув, боремель, берестеч-
ко, звиняче, вже наступного дня був отрима-
ний наказ № 0016, в якому початок атаки був
перенесений на ранок 26 червня, а вночі 27
червня генерал-майор Панюхов передав усний
наказ командувача Південно-західного фрон-
ту про відхід за лінію піхоти 37-го
стрілецького корпусу з метою посилення її
бойового порядку17.
у результаті боїв 28 червня в оточення по-
трапила 7-а мотострілецька дивізія в районі
Пляшова, іване Пусте, іващуки, сітно, зазнав-
ши великих втрат у техніці, головним чином
від вогню ворожої артилерії і дій бомбар-
дувальної авіації. маючи зв'язок з частинами
дивізії рябишев наказав їм прориватися.
в оточенні опинилася також 12-а танкова
дивізія. її командир генерал-майор мішанін
був убитий на полі бою, загинули начальник
штабу полковник Попов, помічник командира
дивізії по технічній частині і начальник
зв'язку. командири 23-ї та 24-ї танкових
полків опинилися в оточення разом із групою
Попеля. великих втрат зазнав начсклад під
час бомбардування. велика група начскладу і
червоноармійців втекли в паніці з поля бою на
чолі з колишнім заступником командира
дивізії полковим комісаром волковим. до
кінця дня 28 червня некеровані залишки
дивізії вийшли з оточення. фактично 7-а
мотострілецька і 12-а танкова дивізії переста-
ли існувати як бойовий організм18.
8-й мехкорпус втратив у боях до 30 червня,
без урахування 34-ї танкової дивізії, 107
танків і 38 бронемашин. головним джерелом
деморалізації радянських військ були активні
дії авіації противника19. загальні ж дані про
людські втрати, і в тому числі полоненими, в
доповіді про бойові дії частин корпусу, як і в
багатьох інших радянських документах
воєнної доби, не зафіксовані.
у зв’язку зі складною ситуацію на фронті,
оточенням значної кількості з’єднань, 15 лип-
ня 1941 р. начальник головного політ-
управління червоної армії л.з. мехліс дору-
чив головкому військами Південно-західного
напряму с.м. будьонному літаками закинути
в окуповані райони «звернення до червоно-
армійців, командирів і політпрацівників, які
б'ються в тилу супротивника». в тексті «звер-
нення» говорилося: «відважні воїни червоної
армії. По ходу бойових дій вам доводиться би-
тися з ворогом у відриві від головних сил
червоної армії. в умовах маневрованої війни
відрив частин і навіть підрозділів від своїх го-
ловних сил відбувається нерідко. треба
пам'ятати, що кожна група бійців і кожна ча-
стина червоної армії, що опинилися в тилу су-
противника, повинні розглядати себе, як такі,
що виконують бойове завдання»20.
далі в пропагандистському дусі стверджу-
валося, що «за перші три тижні війни німці
втратили убитими, пораненими та полонени-
ми не менше мільйона чоловік, більш ніж 3000
танків і більш ніж 2300 літаків. кращі
німецькі дивізії винищені нашими війська-
ми»21. хоча наведені статистичні дані скоріше
були правильними відносно втрат рсча аніж
вермахту у початковий період війни.
особливо наголошувалося на тому, що пе-
ремога над ворогом близька, оскільки 12 лип-
ня між срср і великобританією було укладе-
94
Краєзнавство 2' 2011
но угоду про спільні воєнні дії проти
гітлерівської Німеччини, яка отримала війну
на два і більше фронти22.
і хоча оперативно-стратегічна ситуація на
фронті складалася не на користь червоної
армії, деякі з’єднання відходили з важкими
боями, чинячи впертий опір наступаючим
німецьким військам. в ніч на 2 липня змогла
вирватися з оточення в районі задвуже 41-а
стрілецька дивізія генерал-майора мікушева.
атакуючи у південному напрямі, її полки про-
рвали кільце оточення і почали просуватися в
напрямку галогури під безперервними удара-
ми противника з флангів і тилу. Поряд по
сусіднім дорогам разом із потоками біженців
відходили цілі частини і підрозділи червоної
армії, брели бійці і командири, що відстали.
згадуючи роботу вищестоящих штабів в цей
період, генерал мікушев писав: «що
відбувається на найближчих від нас ділянках
фронту і в тилу, не повідомляють. за весь час
боїв ми не отримали зверху скільки-небудь
чіткої інформації як про стан своїх військ, так
і про противника. хіба це управління
військами?»23. залишкам дивізії вдалося про-
битися на волочиськ, Проскуров, де 8 липня
вони вийшли до лінії фронту.
за неперевіреними даними на початку лип-
ня вела бої в оточенні 139-а стрілецька дивізія
6-ї армії в районі Шишковце, маркопіль24.
за даними на 9 липня, після сильного уда-
ру танкових і моторизованих дивізій против-
ника по правому крилу 6-ї армії, в районі зе-
лена, мала салиха були оточені два полки
146-ї стрілецької дивізії25. скориставшись
розривами в обороні радянських військ,
німецькі мотоциклісти прорвалися до штаба
36-го стрілецького корпусу. охорона штаба
була розгромлена та розсіяна раптовим напа-
дом. в полон потрапила велика група
командирів і бійців, в тому числі переодягну-
тий у форму червоноармійця командир корпу-
су генерал-майор сисоєв26.
в одній з ранкових телеграм штабу
Південно-західного фронту від 17 липня 1941
р. говорилося, що частини 7-го стрілецького
корпусу знаходилися в оточенні в районі уль-
ха. Після декількох днів запеклих боїв коман-
диром добросердовим було прийнято рішення
пробиватися окремими групами на з’єднання
з військами фронту. оточені не мали
боєприпасів. за два дні безперервних атак
окремі групи бійців та командирів стали вихо-
дити у напрямку на схід від коростеня. вдало-
ся вийти також групі штабу і самому коман-
диру корпусу27.
вже через декілька днів 20–21 липня в ото-
чення потрапили 91-й прикордонний загін і
6-й мотострілецький полк Нквс в районі фа-
стова (група мотикіна) разом із двома
залізничними батальйонами. Після серії жор-
стоких боїв у ніч на 22 липня їм вдалося про-
рватися в район мотовилівка, маючи великі
людські втрати й залишивши на полі бою
значну частину матчастини28.
одним з варіантів оточень було блокування
дотів стаціонарних укріплень. так 22 липня
противник повністю блокував 4 бетонні спору-
ди в районі малина29. в період з 23 по 24 лип-
ня було блоковано ряд дотів коростенського
укріпленого району в смузі дій 5-ї армії,
гарнізон яких чинив впертий опір. 4 серпня
німецькими військами було зруйновано два і
блоковано ще три доти східніше білогородка.
гарнізон одного з блокованих і напів-
зруйнованих споруд, за донесенням начальни-
ка штабу київського укріпленого району,
здався в полон (гарнізон складався з п'яти осіб
– комендант і чотири червоноармійця)30.
у період боїв з 3 по 5 серпня частини
київського укріпрайону втратили убитими,
пораненими і зниклими безвісті до 2300 осіб, а
в смузі дій 5-ї армії тільки в період з 1 по 15
серпня частини, що обороняли лінію
укріплених районів втратили: убитими 55, по-
раненими 54, зниклими безвісті 689 чоловік31.
можна припустити, що більшість зниклих без
вісті потрапила до нацистського полону.
6 серпня під час відходу з’єднань 15-го і 31-
го стрілецьких корпусів на новий оборонний
рубіж, ар’єргарди 135-ї і 193-ї стрілецьких
дивізій були відрізані від своїх військ і вели
важкі бої, намагаючись пробитися з ворожого
кільця. однак вдалося це не багатьом32.
того ж дня під час маршу на автомашинах
1-й батальйон одеського піхотного училища,
не організувавши розвідку і охорони, потра-
пив у засідку в районі братське і був повністю
оточений. втрати складали до 250 чоловік
бійців і більша частина зброї, за що командир
батальйону був відданий під суд військового
трибуналу33.
131-й полк 5-ї кавалерійської дивізії після
вдало проведеної атаки 14 серпня вийшов з
оточення в районі єленівки (10 км західніше
Нового бугу). Підрозділи полку фактично дві
з половиною доби періодично билися в повно-
му оточенні. в результаті боїв противнику
95
були завдані великі втрати вбитими і поране-
ними, а сам полк зміг вийти з оточення
зберігши всю артилерію. його втрати склада-
ли 6 убитих, 15 поранених, 18 зниклих
безвісті34. а 19 серпня в районі миколаєва
вдалося вийти з оточення батальйону 348-го
стрілецького полку35.
Наприкінці літа 1941 р. в районі
дніпродзержинська вела бої в оточенні 26-а
кавалерійська дивізія з одним полком 230-ї
стрілецької дивізії. однак завдяки рішучим
діям командування резервної армії, яке змог-
ло організувати концентровані удари зсереди-
ни та ззовні кільця оточення в напрямку на
кринички і сухачівку в ніч на 24 серпня, ото-
ченим частинам вдалося уникнути повного
розгрому та вирватися з пастки36.
іноді в документах фронту зустрічаються
згадки навіть про оточення зовсім невеликих
груп червоноармійців. Наприклад о четвертій
ранку 18 серпня в районі михайлівка,
рубежівка, козинці розвідка 2-ї окремої
кулеметної бригади потрапила в оточення, в
результаті – убитих 1 командир і 3 бійця, по-
ранено – 3, пропало безвісти 4. оточенню
розвідки сприяла частина місцевих жителів37.
Несприятливий розвиток подій на фронті
став предметом пильної уваги та аналізу як з
боку командирів окремих частин та з’єднань,
так і командування Південно-західного на-
пряму. 27 липня 1941 р. до м.с. хрущова
надійшов документ, за підписами майора гек-
кера та батальйонного комісара михайлика,
які очолювали 244-й артилерійський полк, де
подавався власний погляд на причини поразок
радянських військ на початку війни. автори
писали: «місяць боїв з фашистськими загарб-
никами показав цілий ряд потворних явищ,
які коштували нам багатьох жертв і радянської
території»38. серед головних причин поразок
називалися: недостатня кількість боєприпасів,
нестача людського складу, частинам доручали
занадто широкі смуги оборони, що призводило
до прориву фронту противником (як наслідок
багаточисельні оточення), недостатнє поста-
чання в результаті поганої роботи тилу, не
стійкість піхоти в обороні, не вимогливість
начскладу до себе і до червоноармійців. На
морально-політичний стан військ особливо не-
гативний вплив мали чисельні випадки
негідної поведінки представників місцевої
влади: «те, що робиться в районах бойових дій
партійно-радянськими та громадськими ор-
ганізаціями, не відповідає гаслу вітчизняної
війни: влада і партійні організації за 5–10 днів
до вступу противника на їх територію тікають,
і ніяка політична та агітаційна робота серед
населення не ведеться…»39.
в таких умовах найбільша відповідальність
покладалася на командний склад. так 6 серп-
ня 1941 р. начальник штабу Південно-
західного напряму о.П. Покровський надіслав
вказівки командуванню 297-ї стрілецької
дивізії: «досвід бойового використання ново-
сформованих з’єднань показує, що якщо ко-
мандири і комісари виявляють найменшу
нерозпорядливість чи боягузтво, то ці
з’єднання швидко втрачають бойову стійкість.
з огляду на це головком маршал товариш бу-
дьонний наказав мені попередити вас про те,
що він очікує від усього командного та
політичного складу дивізії справжньої
більшовицької твердості і самовідданої хороб-
рості». особливо це стосувалося «нещадної бо-
ротьби з боягузами і панікерами»40. а в
середині серпня будьонний і хрущов
надіслали телеграму з подібним змістом ко-
мандувачу 26-ї армії генерал-лейтенанту
ф.я. костенку де вказувалося: «майте на
увазі, військова рада Південно-західного на-
пряму сподівається на вас. з досвіду боїв
відомо, що там де командири і комісари вияв-
ляють свою тверду волю, розгром ворога і пе-
ремога завжди забезпечені»41. теза про
можливість розгрому і перемоги над військами
вермахту влітку 1941 р. уявляється значним
перебільшенням, але в той же час не можна не
погодитися із тим, що дійсно від якостей ко-
мандування та від того чи змогло воно опану-
вати складну ситуацію залежало дуже багато.
Підводячи підсумок, треба зазначити, що
вищенаведеними прикладами випадки ло-
кальних оточень радянських військ влітку
1941 р. не вичерпуються. існує складність у
виявленні всіх випадків подібного роду,
оскільки мова іде як про окремі військові
угрупування, так і про окремі групи
військовослужбовців, що залишились в тилу
противника. досить складною виявляється
проблема проведення статистичних під-
рахунків втрат оточених, і в тому числі поло-
неними, оскільки дуже часто в штаб фронту
взагалі не доповідали про вбитих, поранених
та зниклих безвісті, а про полонених
найчастіше зовсім не згадували. внаслідок
чого підрозділам, частинам, і навіть цілим
з’єднанням ставилися нереальні, не відповідні
їх силам задачі, що приводило у багатьох ви-
96
Краєзнавство 2' 2011
падках до трагічних наслідків. Практично у
всіх оперативних зведеннях наводяться втра-
ти тільки по авіації, а стосовно противника всі
категорії втрат, як людських, та і
матеріальних. у контексті зазначеного на-
гальним уявляється проведення подальших
досліджень історії оточень радянських військ
по всім етапам війни на території україни.
Джерела та література
1 див.: Исаев А. В. котлы 41-го. история
вов, которую мы не знали. – м.: яуза, Экс-
мо, 2005. – 400 с; Нуждин О.И. действия
6-й и 12-й армии в сражении под г. умань.
1-13 августа 1941 г. // уральский вестник
международных исследований. – т. 4. –
Екатеринбург, 2006. – с. 74–106; Быков К.
величайшая военная катастрофа. киевский
«котел». – м.: Эксмо, яуза, 2008. – 496 с.
2 Рубан С.Н. стояли насмерть в огненных
котлах // военно-исторический журнал
(далі виж). – 1995. – № 2. – с. 14–19.
3 Центральний архів міністерства оборони
російської федерації (далі - Цамо рф),
ф. 229, оп. 161, спр. 112, арк. 31, 56.
4 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 89, арк. 30.
5 там само, арк. 31.
6 там само, арк. 56–62; Цамо рф, ф. 229,
оп. 161, спр. 112, арк. 193; Цамо рф, ф.
251, оп. 646, спр. 19, арк. 191.
7 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 89, арк. 63.
8 там само, арк. 64.
9 там само, арк. 67, 83–84; Цамо рф, ф.
229, оп. 161, спр. 112, арк. 42, 49.
10 Werthen W. Geschichte der 16. Panzer-Di-
vision 1939–1945. – Bad Nauheim: Hans-
Henning Podzun, 1958. – S. 46–47.
11 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 89, арк.
68–71.
12 там само, арк. 72
13 там само.
14 там само, арк. 73.
15 див.: виж. – 1988. – № 9. – с. 26–28.
16 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 89, арк.
77–78, 86–87.
17 там само, арк. 78–80.
18 там само, арк. 82–83.
19 там само, арк. 84, 87.
20 Цамо рф, ф. 251, оп. 646, спр. 2, арк.
34–36.
21 там само, арк. 37.
22 там само, арк. 38–39.
23 виж. – 1961. – № 7. – с. 70.
24 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 112,
арк. 71.
25 там само, арк. 91.
26 Иринархов Р.С. у днепровских круч. –
м..: аст; мн.: харвест, 2006. – C. 91.
27 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 112,
арк. 112.
28 там само, арк. 170, 173; Цамо рф, ф.
251, оп. 646, спр. 19, арк. 48, 53, 60.
29 Цамо рф, ф. 251, оп. 646, спр. 19, арк. 59.
30 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 112, арк.
185, 193, 258, 262; Цамо рф, ф. 251, оп.
646, спр. 20, арк. 98-99.
31 Цамо рф, ф. 229, оп. 161, спр. 112, арк.
280, 341.
32 Иринархов Р.С. у днепровских круч… –
с. 273.
33 Цамо рф, ф. 228, оп. 701, спр. 228, арк. 47.
34 там само, арк. 72.
35 там само, арк. 74.
36 там само, спр. 58, арк. 198–199.
37 там само, ф. 229, оп. 161, спр. 112, арк. 351.
38 там само, спр. 89, арк. 50.
39 там само.
40 Цамо рф, ф. 251, оп. 646, спр. 4,
арк. 153.
41 там само, арк. 220.
Александр маринченко
Боевые действия советских войск в условиях локальных окружений
на территории Украины летом 1941 г.
В статье предпринята попытка выявления случаев локальных окружений советских войск
на территории Украины летом 1941 г. и анализа боевых действий окруженных частей в спец-
ифических условиях войны.
Ключевые слова: окружение, советские войска, дивизия, соединения, части, командование,
человеческие и материальные потери.
97
удк 355.432.1
Валерій Грицюк (м.Київ)
ОПеРАЦіЇ З ОтОчеННя НА ПРАВОБеРеЖНій УКРАЇНі:
1941 / 1944 рр.
У статті взяті до аналізу військові операції на оточення противника, здійснені
німецькими та радянськими військами в 1941 та 1944 роках на Правобережжі України.
Ключові слова: Друга світова війна, Уманська оборонна операція, Корсунь-Шевченківська
наступальна операція.
операції на оточення і знищення против-
ника є вищою формою військового мистецтва.
вважається, що її започаткував карфагенсь-
кий полководець ганнібал, армія якого оточи-
ла та знищила римське військо в битві під
каннами 2 серпня 216 р. до н. е.
в жодній війні минулого не було такої
кількості операцій на оточення великих угру-
повань і таких результатів із знищення ото-
ченого ворога, як у великій вітчизняній
війні. всі операції на оточення, проведені в
роки великої вітчизняної війни, відрізнялися
небувалим розмахом як за кількістю військ і
техніки, що брали в них участь, так і за ча-
сом (темпом) і простором. кожна з них за
своєю організацією і проведенням не була
схожа на попередню. у кожній операції завж-
ди були свої певні особливості. до аналізу
запропонованої воєнно-історичної розвідки
взято уманську оборонну операцію 1941 року
та корсунь-Шевченківську наступальну
операцію 1944 року. друга операція досить
широко представлена в історіографії, а пер-
ша навпаки – має обмаль як історичних дже-
рел, так і наукових студій їй присвячених.
автором статті вперше робиться спроба
порівняти дві операції на оточення, які прово-
дились різними воюючими сторонами у різний
час на майже одній і ті ж території.
1941-й рік. Після перших двох тижнів
війни, відповідно до уточнених завдань, група
армій “Південь” частиною сил продовжувала
наступ на київському напрямі, а головними
силами здійснювала операцію з метою оточен-
ня радянських військ на Правобережжі. го-
ловну роль в операції по оточенню радянських
військ на захід від дніпра відігравали 1-а тан-
кова група і 17-а армія з північного напряму,
а з півдня – 11-а армія.
у середині липня війська Південно-
західному фронту завдали кілька контрударів
по 6-й німецькій армії і 1-й танковій групі, але
ліквідувати розрив, що утворився між своїми
5-ю і 6-ю арміями, не змогли. з метою створен-
Alexander Marinchenko
Combat operations of Soviet troops in local encirclements on the territory of Ukraine
in the summer of 1941
The article attempts at identifying cases of local encirclements of Soviet troops on the territory of
Ukraine in the summer of 1941 and the analysis of combat operations by encircled units in specific
war conditions.
Key words: encirclement, Soviet troops, the division, military formation, military units, human
and material losses.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32407 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:33:05Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Марінченко, О. 2012-04-29T18:16:08Z 2012-04-29T18:16:08Z 2011 Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року / О. Марінченко // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 91-97. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32407 94(477).08.«1941/45» У статті здійснена спроба виявлення випадків локальних оточень радянських військ на території України влітку 1941 р. та аналізу бойових дій оточених частин в специфічних умовах війни. В статье предпринята попытка выявления случаев локальных окружений советских войск на территории Украины летом 1941 г. и анализа боевых действий окруженных частей в специфических условиях войны. The article attempts at identifying cases of local encirclements of Soviet troops on the territory of Ukraine in the summer of 1941 and the analysis of combat operations by encircled units in specific war conditions. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство До 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року Боевые действия советских войск в условиях локальных окружений на территории Украины летом 1941 г. Combat operations of Soviet troops in local encirclements on the territory of Ukraine in the summer of 1941 Article published earlier |
| spellingShingle | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року Марінченко, О. До 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни |
| title | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року |
| title_alt | Боевые действия советских войск в условиях локальных окружений на территории Украины летом 1941 г. Combat operations of Soviet troops in local encirclements on the territory of Ukraine in the summer of 1941 |
| title_full | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року |
| title_fullStr | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року |
| title_full_unstemmed | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року |
| title_short | Бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території України влітку 1941 року |
| title_sort | бойові дії радянських військ в умовах локальних оточень на території україни влітку 1941 року |
| topic | До 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни |
| topic_facet | До 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32407 |
| work_keys_str_mv | AT marínčenkoo boiovídííradânsʹkihvíisʹkvumovahlokalʹnihotočenʹnateritorííukraínivlítku1941roku AT marínčenkoo boevyedeistviâsovetskihvoiskvusloviâhlokalʹnyhokruženiinaterritoriiukrainyletom1941g AT marínčenkoo combatoperationsofsoviettroopsinlocalencirclementsontheterritoryofukraineinthesummerof1941 |