Родовід Бунге
Исследование посвящено изучению родословной известной украинской фамилии XVII –ХІХ ст. немецкого происхождения – Бунге. The article studies the genealogy of well-known Ukrainian family of the XVIIth – XIX-th c. of German origin – Bunhe....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32488 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родовід Бунге / О. Малій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 74-97. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859576128853770240 |
|---|---|
| author | Малій, О. |
| author_facet | Малій, О. |
| citation_txt | Родовід Бунге / О. Малій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 74-97. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Исследование посвящено изучению родословной известной украинской фамилии XVII –ХІХ ст. немецкого происхождения – Бунге.
The article studies the genealogy of well-known Ukrainian family of the XVIIth – XIX-th c. of German origin – Bunhe.
|
| first_indexed | 2025-11-27T01:57:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
74
УДК 929.522 (Бунге)
Ольга Малій
РОДОВІД БУНГЕ
Исследование посвящено изучению родословной известной украинской
фамилии XVII –ХІХ ст. немецкого происхождения – Бунге.
В українській історіографії відсутні спеціальні дослідження,
присвячені роду Бунге. Порте упродовж другої половини ХVIII
– початку ХХ ст. Бунге брали активну участь у фінансово-
економічному, соціальному та культурному розвитку країни. Вони
посідали чільне місце серед інтелектуальної та духовної еліти
України. Життєдіяльність представників роду Бунге заслуговує
на вивчення та встановлення об’єктивної оцінки їх внеску в
історико-культурні процеси другої половини ХVIII – початку
ХХ ст. Комплексне дослідження роду Бунге потребує, насамперед,
реконструкції родоводу. Перший і єдино відомий родовід було
складено М.А. Бунге [11], існують історичні відомості про родину
Рахманінових [15], споріднену з родом Бунге. Про видатних Бунге
вміщено відомості до енциклопедій та біографічних словників
[22, 35; 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 27]. Дослідження архівних джерел [1,
2, 3, 4], вивчення та систематизація довідково-енциклопедичної
інформації, спеціальної літератури дозволяє скласти найбільш
повний на сьогодні родовід Бунге.
Б У Н Г Е
I.
1. Георг-Фрідріх Бунге, * 1722, Східна Прусія, + 19.08.1792;
аптекар; засновник лютеранської громади в Києві; уродженець
Східної Пруссії; дворянин (з 1791).
Х 1751 Катерина Гейтер, дочка аптекаря Іоганна Гейтера (? –
1738) і Ганни...
II.
2/1. Ганна (Доротея) Георгіївна, * 1754.
Х 1770 Христофор Лебрехт Граль, * 1743, Саксонія, + 30.03.1799,
75
перший лютеранський пастор в Києві (1767–1799); д-р філософії і
магістр вільних наук.
3/1. Варвара Георгіївна, * 1756, + 1830.
Х 1784 ... Mauve; поручик.
4/1. Марія Георгіївна, * 1758.
Х Іван Мартинович Міндерер, *..., Росток, + 1812; військовий
фельдшер в Мекленбурзі, штаб-лікар (1773), підлікар у
Петербурзькому сухопутному шпиталі (1776), лікар (1769),
генерал-штаб-доктор (1792), інспектор Слобідсько-Української
лікарської управи, старший лікар Московського генерального
шпиталю; брав участь в битві на р. Кагул (1770) та ліквідації
епідемії чуми на Запорозькій Січі (1775); керував польовим
шпиталем в Ізмаїлі; служив у Київському польовому шпиталі
(1780); організатор військових шпиталів у Полоцьку та Вільно;
автор праці «Нотатки про чуму і про засоби її лікування, засновані
на теорії і практиці», за яку удостоєний Йєнським університетом
диплома д-ра наук.
5/1. Іван-Фрідріх Георгійович, * 1760, Київ, + 1822 (за ін.
даними – 01.08.1830); аптекар (1793); церковний староста (1799);
колезький асесор (1805); член-кор. Санкт-Петербурзької Академії
наук (1804); дворянин; лютеранин; не одружений.
6/1. Георг Георгійович, * 1761, Київ, + 1815; аптекар, провізор
Санкт-Петербурзької аптеки, служив в аптеці Наказу громадської
опіки (1799); колезький радник і кавалер (1803); засновник і
власник хмельні в Києві (1811); мав маєток в с. Хмельні Київського
повіту; дворянин; лютеранин.
Х 1800 Кароліна Huthmacher, * 1777, Могильов, + 1841.
7/1. Катерина Георгіївна, * 1764.
Х 1782 Іван Іванович Гохфельд, * 1764, + ...; військовий лікар,
начальник карантинів Таврійської губернії; під час служби в
Криму перебував у приятельських відносинах із Х.Х. Стевеном,
К.Ф. Мюльгаузеном, Я.Г. Бунге, П.С. Палласом; з 1801 р. у
відставці, отримав пенсію за представленням Новоросійського
генерал-губернатора Міхельсона; наприкінці життя продав маєток
під Сімферополем і переселився до Кременчука; мав велику
медичну бібліотеку; 1817 р. склав заповіт на користь дочки Софії,
зобов'язавши її сплатити певну суму братові Самуїлу (на той час
76
його дружина і старша дочка померли); лютеранин.
8/1. Андрій Георгійович, * 1766, Київ, + 1814; аптекар
(1792); заснував у Києві на Куренівці ботанічний сад і город, які
забезпечували лікарськими рослинами аптеки України; першим
вивчив маловідому у той час рослину вайду (Isatis tinctoria L) і
заснував у Києві вайдовий завод із виготовлення синьої фарби
для тканин, за що отримав подяку від імператора Олександра I;
колезький асесор і кавалер (1799); голова церковної ради (1810);
дворянин; лютеранин.
Х 1798 Єлизавета Фурманн; дочка придворного радника Р.
Фурманна.
9/1. Готліб Георгійович, * 1769, + 1769.
10/1. Християн (1-й) Георгійович, * 1770, + 1776.
11/1. Яків Георгійович, * 1772, Київ, + 1812; поручик; довгий
час жив у Криму; дворянин; лютеранин; не одружений.
12/1. Християн (2-й ) Георгійович, * 20.12.1776, Київ, + 1857;
закінчив медико-хірургічний ін-т в Санкт-Петербурзі (1792–96)
та Йєнський ун-т (1796–98), захистив дисертацію на ступінь
д-ра медицини «Про епідемічні хвороби в Києві» (1798, Йєна); у
1802–35 рр. служив у Київській духовній академії (КДА), 1802 –
лікар, 1808 – штаб-лікар; мав приватну практику, один з перших
педіатрів Києва, ординатор Київського військового шпиталю
(березень – грудень 1812); створена ним система профілактичних
заходів допомогла уникнути епідемії холери серед викладачів
та студентів КДА (1831); 1835 р. звільнений зі служби; кавалер
відзнаки за безстрокову 30-річну службу – бронзової медалі
на Володимирській стрічці; жив у Києві на Подолі, у 1818 р.
поселився на Печерську; колезький радник (1832); дворянин.
Х 1). 1806 Меланія Ферран, * 06.04.1791, Дюнкірхен (Фландрія),
+ 20.02.1816.
2). 11. 05. 1821 Катерина Миколаївна Ізюмова, * 1786, +
17.03.1877; дочка генерал-майора артилерії Миколи Гебнера,
вдова полковника Ізюмова.
13/1. Христофор Георгійович, * 1781, Київ, + 1860, Москва;
педагог, один з засновників вищої ветеринарної освіти в Росії;
навчався в медико-хірургічному ін-ті в Санкт-Петербурзі (1797–
1801), 1802–06 р. вивчав ветеринарні науки в клініках Відня,
Бамбергу, Вюцбергу, Берліну; ординатор петербурзького Морського
77
(1801–02) та Військово-сухопутного (1807–09) шпиталів; під час
експедиції до Сибіру (1811) першим відкрив сибірську виразку,
описав її в доповіді «De morbo sie dieto sibsrseo», яку прочитав у
Московському ун-ті (1819); у 1812 р. служив у військово-медичному
відомстві, лікував поранених; 1817–42 рр. – у Московському ун-
ті: проф. кафедр ветеринарних наук (1817–35) і терапевтичної
клініки (1835–42); 1818, 1829, 1832 рр. – декан лікарського ф-ту
Московського університету; завідувач тимчасовими холерними
лікарнями при Московському ун-ті (вересень 1830 – лютий
1831); керував ліквідацією епідемії чуми великої рогатої худоби
в Полтавській і Чернігівській губ. (1830); консультант при
Маріїнській лікарні у Москві (1832–42); проректор Московського
ун-ту (1836–42); з ліквідацією ветеринарного відділення при
Московській медико-хірургічній академії звільнений зі служби
(листопад 1842); 1809 – екстраординарний, 1815 – ординарний,
1837 – заслужений проф. кафедри дієтетики, фармакології,
патології і терапії Московської медико-хірургічної академії, 1815 –
захистив дисертацію на ступінь д-ра медицини; з 1825 р. – академік,
вчений секретар Московської медико-хірургічної академії (1825–
29); нагороджений золотою медаллю Московського товариства
сільського господарства за працю «Про найголовніші поголовні
хвороби домашніх тварин» (1847); дійсний статський радник
(1825); кавалер орденів св. Володимира 4 ст. (1812), св. Анни 2 ст.
(1834), св. Володимира 3 ст. (1838); дворянин; лютеранин.
Х ... Гассенмілер; вдова.
III.
14/2. Іван-Федір (Іоганн-Фрідріх) Христофорович, * 1770,
Київ, + 06.06.1835, Пермь; під час війни зі Швецією (1788–90)
служив у військовому шпиталі, штаб-лікар (1791), повітовий
лікар – спочатку в Ірбіті, потім – Алапаєвську (Пермсько-
Тобольське намісництво), головний лікар міської лікарні Пермі
(1798), інспектор Пермської лікарської управи (1801); наполіг на
необхідності профілактики віспи в Пермі, впровадив віспощеплення
в губернії, запропонував деякі засоби збереження вакцини; взяв
активну участь в організації боротьби з епідемією холери (1829–
31) в Пермській губернії, розробив правила запобігання цій
хворобі; сприяв поліпшенню роботи соціальних установ: Приказу
громадської опіки, робітного будинку, в’язниці, виховного будинку;
78
Пермська (Олександрівська) лікарня була відкрита і обладнана за
його безпосередньої участі (1833); створював бібліотеку духовної
семінарії; кавалер орденів св. Володимира 4 ст. (1811), св. Анни 2
ст. (1826), удостоєний Імператорської корони до ордена св. Анни
(1833); за імператорським наказом відзначений діамантовим
перснем (1807), оголошено імператорське благовоління (1810),
нагороджено Відзнакою за 40 років бездоганної служби; дійсний
статський радник (1816); дворянин; лютеранин; не одружений.
15/2. NN.
16/2. Ганна (Єлизавета) Христофорівна, * 1785.
Х ... Циммерберг; військовий (майор).
17/2. NN.
Х Іоанн-Христофор Реснер; подільський пастор.
18/2. NN.
19/4. NN.
20/4. NN.
21/4. NN.
22/4. NN.
23/4. NN.
24/6. Єлизавета Георгіївна, * 23.02.1801, + 06.03.1883.
Х 1816 Іван Богданович Тецнер (Iohan Gottlob Tetzner),
* 13.08.1790 – за написом на надгробку; 1784, Саксонія – за
церковними книгами; + 13.01.1832; переселився до Росії (1809),
з 1811 р мешкав у Києві, де володів аптекою у на вул. Притиско-
Микільській (1816–30); навчався фармації в Лейпцігу; перший
дослідник мінеральних джерел на Київщині; власник великої
бібліотеки, в якій знаходилася краща у той час література з хімії;
лютеранин.
25/6. Софія Георгіївна, * 1803, +1821.
26/6. Наталія Георгіївна, * 1805.
Х 1835 Вільгельм (Василь) Карлович Оргіс-Рутенберг
(Baron Orgies-Rutenberg), * 30.10.1807; капітан, інженер шляхів
сполучення; суб-інспектор в ун-ті св. Володимира; служив у
Варшаві і Києві.
27/7. Самуїл Іванович.
28/7. Юлія Іванівна.
Х Леонтій Трейден; полковник (згодом – генерал).
79
29/7. Софія Іванівна.
Х Іван Миколайович Рахманінов; поміщик Тамбовської
губернії.
30/8. Георг Андрійович,* 1799, + 1800.
31/8. Олександр (1-й) Андрійович,* 1801, + 1801.
32/8. Фрідріх-Георг (Федір) Андрійович, * 01.03.1803,
Київ, + 28.03.1897; юрист, педагог, громадський діяч, дослідник
права прибалтійського краю; приват-доцент на юридичному ф-ті
Дерптського ун-ту (з 1823); доктор Гейдельберзького ун-ту (1826),
проф. (1831); створив ряд наукових праць у галузі місцевого права,
вивчав історію джерел, історію публічного і цивільного права; з
1842 р. залишив Дерптський ун-т, де на юридичному ф-ті за 20 років
педагогічної діяльності ним було прочитано 28 курсів; у 1843 р.
переїхав до Ревеля, займався видавничою діяльністю: надрукував
працю “Введення в історію ліфляндського, естляндського і
курляндського права і джерел права”, удостоєну Демидівської
премії (1849); у 1856–64 рр. складав Зведення місцевих законів
губерній Остзейських; текст Зведення, затверджений 12.11.1864 р.,
вступив в дію з 1 липня 1865 р.; зібрав і видав майже всі гідні уваги
джерела, зробив їх зрозумілими для вивчення, завдяки чому стало
можливим кодифікування місцевого цивільного права; у Дерпті
обіймав посаду члена магістрату і синдика місцевого управління
(1823), у Ревелі – синдика і бургомістра; навчався в дерптськой
гімназії (1815–18) та Дерптському ун-ті, де вивчав юриспруденцію
(1818–22); у 1865 – переселився до Готи, останні 16 років жив у
Вісбадені; у 1881 р. втратив зір; дворянин; лютеранин.
Х 1825 Вільгельміна Вегенер, * 1804, Дерпт.
33/8. Олександр (2-й) Андрійович, * 24.09.1803, Київ,
+ 06.07.1890, м. Метлик Естляндської губ.; ботанік, мандрівник,
педагог; 1823–24 рр. – здійснив ботанічні екскурсії на о. Езель і в
Ліфляндією (разом із К. Мейером); з 1825 р. – д-р медицини; від
1 січня 1826 р. – лікар на Коливано-Воскресенських заводах при
Барнаульському шпиталі; на запрошення свого вчителя професора
К.Ф. фон Лебедура брав участь в науково-дослідницькій експедиції
по східному Алтаю, де зібрав значний етнографічний матеріал,
колекції рослин і комах; автор щоденника «Подорож по східній
частині Алтайських гір»; відкрив для науки місцевості уздовж
берегів Башкауза і Телецького озера; лікар повіту Барнаульського
80
округу та Барнаульського шпиталю (грудень 1826), завідувач
Зміїногорським лазаретом (1828–30); брав участь в експедиції
до Китаю і Монголії (1830), одним із перших вивчав рослини
пустелі Гобі, автор праці “Enumeratio plantarum, guas in China
boreli collegit” (СПб., 1833), яка започаткувала в Росії вивчення
флори Китаю; 1832 р. об’їхав береги річки Чуї (Східний Алтай);
зібрав 366 видів рослин, з них – 57 до того невідомих та 27 –
описаних вперше; з 1833 р. – екстраординарний проф. кафедри
ботаніки Казанського ун-ту, з 1836 р. – ординарний проф. кафедри
ботаніки Дерптського ун-ту; серед його учнів – К.І. Максимович
(дослідник флори Дальнього Сходу і Японії, представник
еволюційного вчення в російській науці) та Ф.Б. Шмідт (відомий
російський геолог, палеонтолог, ботанік і мандрівник); дир-р
ботанічного саду (1836), в якому ним було зібрано багату
колекцію рослин, вирощених з насіння, привезеного з Алтаю; з
1840 р. складав реєстр флори Прибалтійського краю; у 1857 р.
взяв участь в експедиції до Хорасану (Іран); 1859 р. повернувся
до Дерпту; займався обробкою персидських рослин, написанням
монографії, присвяченій рослинам роду Astragalus; після 40 років
служби вийшов у відставку (1867); чл. ботанічного конгресу у
Флоренції (1874); почесний чл. Ун-ту св. Володимира (1884),
російської Академії Наук; лауреат Беровської і Декандолевської
премій, присуджених за класичні праці з систематизації квіткових
рослин Середньої Азії; ім'ям Бунге названий рід Bungea C.A.M. і
36 видів квіткових рослин; один з основоположників географічно-
морфологічного методу в систематиці рослин; свій гербарій
продав до Парижу, Коссону (однак багато дублікатів зберігаються
у Ботанічному інституті РАН у Санкт-Петербурзі); діяльність
Бунге отримала високу оцінку сучасників: К. Бер назвав його
“Нестером російської ботаніки”; закінчив з відзнакою курс в
дерптськой гімназії (1821), вивчав медицину і природничі науки в
Дерптському ун-ті (1821–25); дворянин; лютеранин.
Х 1). 1834 Вільгельміна Шрейбер.
Х 2). 1841 Єлизавета Пістолькорс.
Х 3). 1860 Луїза Струве.
34/8. Андрій (1-й) Андрійович, * 1804, + 1804.
35/8. Єлизавета Андріївна, * 1806, + 1807.
36/8. Андрій (2-й) Андрійович, * 1808, +1808.
81
37/8. Розалія Андріївна, * 1811, + 1882.
38/12. Марія Християнівна, * 03.10.1807, + 1829.
Х 1828 Карл Якович Фліге, * 1786, Рига, + 1842, Київ; командир
Навагинського піхотного полку (1826–31), полковник (12.08.1829),
служив на Кавказі; у чині генерал-майора був Курським (1839–40)
і Кам’янець-Подільським (1840–41) військовим губернатором;
1841 р. вийшов у відставку; поселився в Києві у власному будинку
на Хрещатику.
39/12. Катерина Християнівна Бунге, * 01.02.1809,
+ 07.07.1879.
Х 1828 Олександр Антонович Аврежіо, * 1804, + 20.04.1875,
Варшава; військовий інженер; служив у Царстві Польському,
переважно у Варшаві; вийшов у відставку в чині генерал-
лейтенанта.
40/12. Андрій (Генріх, Григорій, Костянтин) Християнович,
* 18.07.1811, + 11.02.1885, Варшава; інженер шляхів сполучення;
1821–28 рр. навчався в дерптській гімназії; 1830 р. поступив на
службу в роту кондукторів Головного інженерного училища; з 1832
р. – польовий інженер Санкт-Петербурзької інженерної команди
(1835), переведений у Варшавську інженерну команду, брав
участь у будівництві фортець в Івангороді та Олександрівській
(Варшавській) цитаделі; через хворобу вийшов у відставку (1844)
в чині капітана; купив маєток Опалин під Варшавою (який продав
у 1876 р.), зайнявся сільським господарством; у 1854 р. переїхав
до Варшави разом з дочкою Меланією; дворянин; лютеранин.
Х 1836 Олександра Іванівна Тецнер, * 14.11.1817, + 04.04.1856;
дочка аптекаря Івана Богдановича Тецнера та Єлизавети Георгіївни
Бунге.
41/12. Микола Християнович, * 11.11.1823, Київ, + 03.06.1895,
Санкт-Петербург; економіст, педагог, громадський і державний діяч;
викладач, проф. Ліцею ім. князя Безбородька (1845–50); ад'юнкт-
проф. Ун-ту св. Володимира (1850–80); викладач Київського ін-
ту шляхетних дівчат (1853–57); секретар (1852–54), віце-голова
(1859–62) Комісії з опису губерній Київського навчального округу;
1859–62, 1871–75, 1878–80 рр. – ректор, 1867–70 рр. – декан
юридичного ф-ту ун-ту св. Володимира; 1863–64, 1886–89 рр.
– викладач економічних дисциплін в імператорській родині; чл.
комісій з підготовки Селянської реформи (1859–60), перебудови
82
кредитної системи (1859–60), запровадження земських іпотечних
банків (1859–60), розробки нового університетського статуту
(1861); керівник Київської контори Державного банку (1862–80),
один із засновників у Києві міського Тов-ва взаємного кредиту,
приватного комерційного та промислового банків, чл. органів
міського самоврядування, голова фінансової комісії із складання
міських кошторисів; товариш Міністра фінансів (1880–81); член
Державної ради (1881); Міністр фінансів (1881–87); голова комітету
Міністрів (1887–95); почесний чл. Російського географічного тов-
ва (1881), Міжнародної Академії загальних промислових наук
у Мадриді (1884), Тов-ва із сприяння російському торговому
мореплаванню, ун-тів Петербурзького, Новоросійського, св.
Володимира, Тов-ва Нестора-літописця, Юридичного тов-ва при
ун-ті св. Володимира; кавалер орденів св. Станіслава 1 ст. (1865) і
2 ст. (1857), св. Володимира 1 ст. (1895), 2 ст. (1875) і 3 ст. (1862),
св. Анни 1 ст. (1868), Білого Орла (1879), св. Олександра Невського
(1883, діамантових знаків, 1889), чорногорського ордена князя
Даниїла 1ст. (1883), бразильського ордена Рози 1 ст. (1884),
бельгійського великого ордена Леопольда (1886); д-р політичних
наук (1852), заслужений проф. (1876), академік Петербурзької АН
(1890, чл.-кор. з 1859, почесний член з 1881); з золотою медаллю
закінчив Першу київську гімназію (1841) та золотою медаллю і
ступенем кандидата законознавства – юридичний ф-т Ун-ту св.
Володимира (1845); дворянин; лютеранин; не одружений.
VI.
43/16. Ганна...
Х ... Феодосієв
44/24. Олександра Іванівна, * 1817, + 1856.
Х 1836 Андрій Християнович Бунге; інженер шляхів сполучення;
син Бунге Християна Георгійовича і Меланії Ферран.
45/24. Костянтин Іванович, * 04.12.1818, + 21.09.1885;
військовий, чиновник; закінчив інженерне училище в Санкт-
Петербурзі; інженер-прапорщик (1838), підпоручик (1838),
поручик (1844), служив на Кавказі в Тіфліській і Олександрівській
інженерних командах (1838–1841), в Києві в саперній команді
(1841–1850); чиновник особливих доручень та секретар Київської
казенної палати (1850–66); вийшов у відставку в чині надвірного
радника; власник першої в Києві комісійної і банківської контори
83
(1868), агент страхового товариства «Саламандра» (1866–68),
товариш управляючого Київського міського товариства взаємного
кредиту; кавалер орденів св. Станіслава 3 ст. (1845), св. Анни 3 ст.
(1849); дворянин.
Х Людмила Петрівна Бєляєва, * 1827, + 1860; вихованка
Київського інституту шляхетних дівчат (1844).
46/24. Володимир Іванович, * 1820.
47/24. Дмитро Іванович, * 1823, +1885; юрист; повітовий суддя
у Новоград-Волинському; 1864 р. вийшов у відставку, оселився
в Києві, служив присяжним повіреним; закінчив юридичний ф-т
ун-ту св. Володимира (1844); бездітний.
Х Олімпіада Йосипівна Леварт-Левицька; після смерті чоловіка
переїхала в Рівне до рідних.
48/24. Микола Іванович, * 1826.
49/26. Єгор Васильович, * 1836; військовий; не одружений.
50/26. Олександр Васильович, * 1838, + 1880; військовий; не
одружений.
51/26. Єлизавета Василівна, * 1838.
Х 1857 Вітольд Каетанович Грабовський, * ..., + 1878;
армійський офіцер.
52/26. Дмитро Васильович, * 1843, + 1882; військовий,
чиновник; вступив юнкером у сапери (1859–62); вийшов у
відставку, канцелярист Київського, Подільського і Волинського
генерал-губернатора (1863–65); мировий посередник у Київській і
Чернігівській губерніях (1865–70); вийшов у відставку; поступив
до контори К.І. Тецнера, служив у страховому товаристві
«Саламандра».
Х 1869 Катерина Олександрівна Нікітіна, * ..., + 1879; дочка
поміщика Київської губернії.
53/28. Володимир Леонтійович.
54/29. Варвара Іванівна.
Х Микола Терпигорєв; поміщик Усманського повіту Тамбовської
губернії.
55/29. Микола Іванович, + 1887; військовий, поміщик; юнкер
Бузького уланського полку, поручик (1846), помічник ремонтера;
1849 р. брав участь у військових діях в Австрійській імперії
(Трансільванії); 1854 р. учасник російсько-турецької кампанії
в Молдавії і Волощини; вийшов у відставку штаб-ротмістром,
84
поселився в маєтку батька поблизу с. Нове Гарітово (Міляєви
Підпори); дворянин; православний; бездітний.
56/29. Федір Іванович, * ..., + 1881; чиновник; закінчив
московську гімназію; 1843 р. поступив на філософський ф-т
Московського ун-ту, який закінчив із ступенем кандидата; служив
у Петербурзькій кримінальній палаті; 1851 р. переведений до
департаменту Міністерства юстиції; з 1858 р. редактор одного з
відділень департаменту; з 1860 р. – цензор Міністерства народної
освіти; у 1862 р. переведений до Москви; кавалер орденів
св. Володимира 3 ст., Станіслава 1 ст., Анни 1 ст.; дворянин;
православний.
Х Віра Дмитрівна Головіна.
56/29. Іван Іванович, * 1826, + 04.(16).12.1897; проф.
механіки; вихованець московської гімназії та Московського ун-ту
(1848), який закінчив із ступенем кандидата математичних наук; у
1852 р. захистив дисертацію «Теорія вертикальних водяних коліс»
на ступінь магістра математичних наук, удостоєну Академією
наук почесного відгуку; з 1853 р. – ад’юнкт по кафедрі прикладної
математики в Ун-ті св. Володимира; з 1856 р. – д-р математичних
наук і астрономії; з 1857 р. – проф.; декан фізико-математичного
ф-ту (1868–75, квітень 1880 – травень 1881); проректор (1875–
79); ректор (1881–83) Ун-ту св. Володимира; у 1878 р. за
вислугою 25 років залишений на службі ще на п’ять років, у
1883 р. залишений на друге п'ятиріччя; в пам'ять 50-річчя Ун-ту св.
Володимира пожертвував 5000 рублів для запровадження премії
свого імені за кращий твір в галузі математичних або природничих
наук (1884); 1877 р. отримав імператорське благовоління за
участь в роботі із перегляду загального статуту імператорських
російських ун-тів 1863 р.; кавалер орденів: св. Анни 1 ст. (1882),
2 ст. (1865), св. Володимира 3 ст. (1874), св. Станіслава 1ст. (1878),
сербського ордену Сави 2 ст.; відзнаки за 40-літню безстрокову
службу (1894); управляючий Тов-вом взаємного кредиту (1889–
90); голова Київського слов'янського добродійного тов-ва (з 1889);
таємний радник (1892); дворянин; православний; власник маєтків
у Тамбовській, Таврійської та Київській губерніях.
Х 1863 Катерина Павлівна Чеснок, * ..., + 1873, дочка генерал-
майора Павла Івановича Чеснока і Терезії Іванівни, народженої
85
княжни Божулич-Найден.
58/32. Федір Фрідріхович, * 01.10.1826, Дерпт; чиновник
міського управління Ревеля; закінчив юридичний ф-т.
Х 1852 Софія Фіандт.
59/32. Адольф Фрідріхович, * 1830, Дерпт, + 1873, Гота;
сільський господар в Остзейському краю.
Х Генрієта von Wahl.
60/32. Єлизавета Фрідріхівна, * 1833, Дерпт.
61/32. Ганна Фрідріхівна, * 1834, Дерпт.
62/32. Емілія Фрідріхівна, * 1841, Дерпт.
Х 1). NN.
2). Олександр von Vogel.
63/33. Марія Олександрівна, * 1834, Казань.
Х Конрад von Wahl, доктор медицини.
64/33. Мінна Олександрівна, * 1836, Казань.
Х 1864 Микола von Pistohlkors.
65/33. Володимир Олександрович, * 1842, Дерпт, + 1895; юрист.
Х Магда Бунге.
66/33. Густав Олександрович, * 07.01.1844, + 1920; хімік,
фізіолог; закінчив курс хімії в Дерптському ун-ті; лаборант
хімічної лабораторії Дерптського ун-ту (1872–74); магістр (1873)
і д-р (1874) хімії того ж ун-ту; д-р медицини в Лейпцизі (1882);
доцент фізіології в Дерпті (1874); з 1884 р. – почесний д-р
медицини Ун-ту св. Володимира; проф. фізіологічної хімії Ун-ту
св. Володимира (1886); проф. кафедри фізіологічної хімії в ун-ті
м. Базеля; 1895–1920 рр. – зав. кафедрою фізіологічної хімії ун-
ту м. Базеля; видав підручник з фізіологічної і патологічної хімії
(1887), переведений на багато мов; був здібним педагогом, виховав
талановитих учнів (серед них – Е. Абдергальден); як доцент
Дерптського ун-ту керував дисертацією декабриста М.І. Луніна
«Про значення неорганічних солей у живленні тварин» (1880), яка
стала основою для розвитку вчення про вітаміни.
67/33. Беневенуто Олександрович; д-р медицини.
68/33. Олександр Олександрович, * 28.10.1851, + 19.01.1930;
військово-морський лікар, зоолог, мандрівник, дослідник Арктики;
1876 р. відвідав Австро-Угорщину, Італію, Німеччину; молодший
ординатор при лікарні св. Марії Магдалени в Санкт-Петербурзі
(1881); понадштатний чиновник медичного департаменту
86
Міністерства внутрішніх справ (1882–84); брав участь в експедиції
Російського географічного товариства по гирлу річки Лєни як
лікар, природодослідник і помічник начальника експедиції,
здійснював метеорологічні та магнітні спостереження, одним із
перших полярників використав фотоапарат, результати експедиції
узагальнив у праці “Опис мандрівки по гирлу річки Лєни 1881–
1884” (1885); з 1884 р. – молодший судовий лікар 6-го флотського
екіпажу і начальник експедиції Імператорської академії наук
в Пріянський край і Новосибірські острови (1885–87); лікар
Морського шпиталю в Санкт-Петербурзі (1887); тричі здійснював
навколосвітні подорожі: на кніпері “Розбійник” (1888–91) та на
крейсері “Рюрик” (1895–98, 1901–03); учасник експедиції на
Шпіцберген (1889–1900); 1903–04 рр. брав участь у російсько-
японській війні як флагманський лікар, учасник оборони Порт-
Артура (1904), після капітуляції якого працював у комісії для
відправлення поранених і хворих на батьківщину; 1908 р. надавав
допомогу населенню о. Сицилія, яке постраждало від землетрусу;
флагманський лікар Балтійського флоту (1912); розробив проект
статей Морського уставу санітарної служби на флоті (1912);
з 1914 р. – у відставці, консультував молодих полярників:
Б. Вількіцького, Г. Сєдова та ін.; автор праць з питань розвитку
газового поясу амфібій, про ссавців і птахів у басейні річки
Лєни, хвороби серед «інородців» в Якутії; іменем Бунге названо
один з Новосибірських островів, гора, льодовик, озеро, річка на
архіпелазі Норденшельда; член Російського географічного тов-ва
(нагороджений РГТ медаллю ім. Ф.П. Літке, 1889), чл.-кор. Тов-
ва випробувачів у Дерпті; освіту здобув у Дерпті; 1870–78 рр.
навчався на медичному ф-ті; д-р медицини (1880).
69/33. Єлизавета Олександрівна.
Х ... von Rucktuschel.
70/38. Микола Карлович, * 1829; військовий, службовець,
підприємець; юнкер саперного батальйону, офіцером служив на
Кавказі (1852–57); в лейб-гвардії Фінляндському полку в Сант-
Петербурзі (1857–60); вийшов у відставку; служив в Товаристві
громадської користі; керівник справами Північного пароплавства
(1861); дир-р Тов-ва громадської користі (1863–76); чл. ради
київських приватного та промислового банків (1876); дир-р
Київського приватного банку (1877–85); керівник відділення
87
Волзько-Камського банку в Києві; 1891 р. – чл. ради Варшавського
банку (СПб.); керівник відділення Московського купецького банку
(СПб.); дир-р Південно-Східних залізниць; Російського страхового
тов-ва; голова Правління кам'яновугільної промисловості в
Південній Росії; Таганрозького металургійного тов-ва; у 1843–49
– виховувався в Царскосельському (Олександрівському) ліцеї.
Х 13.08.1874 Олександра Францівна Аврежіо; в першому шлюбі
Швенцон, дочка начальника інженерів Варшавського округу.
71/39. Ольга Олександрівна, * 1830, Варшава.
Х ... Вільде, лікар.
72/40. Меланія Андріївна (Генріхівна), * 19.12.1837, Варшава;
бездітна.
Х 1867 Карл Львович фон Тромпетер, * ..., +1899; генерал-
майор, комендант Варшавського військового шпиталю.
73/40. Іван (Карл, Костянтин) Андрійович (Генріхович),
* 1840, Івангород; поміщик; 1854 р. зарахований до Михайлівського
артилерійського училища, з 1860 р. – офіцер; вийшов у відставку
помічником столоначальника, чиновник першого департаменту
Міністерства державного майна (1863); з 1864 – у мирових
установах Мінської губернії: голова перевірочної комісії, голова
з’їзду мирових посередників, чл. Мінського губернського
присутствія у селянських справах; з 1869 р. – предводитель
дворянства Ігуменського повіту і голова з’їзду мирових
посередників (1869–73); залишив службу, зайнявся сільським
господарством; володів маєтками у Мінській губернії: Ковальовичі
Шацької волості Ігуменського повіту та Вітковщизна і Новий Двір
Самохваловічської волості Мінського повіту.
Х 09.02.1875 Олімпіада Андріївна Іскрицька; володіла маєтком
Токарний Пережирської волості Ігуменського повіту Мінської
губернії.
74/40. Микола (Християн, Костянтин) Андрійович
(Генріхович), * 03.12.1842, Варшава, + 31.12.1915, Кларані
(Швейцарія), похований у Києві; хімік, педагог, громадський діяч;
з 1865 р. – стипендіат для підготовки до професорського звання;
1866–67 рр. – викладач фізики Київського ін-ту шляхетних дівчат;
у 1868–70 рр. – в науковому відрядженні в Берліні і Лейпцигу; з
1868 р. – магістр; доц. кафедри технічної хімії (1870); з 1871 р. – д-р
наук; екстраординарний (1871) та ординарний (1874) проф.; декан
88
фізико-математичного ф-ту Ун-ту св. Володимира (1881–84); з
1908 р. керував лабораторією технічної хімії; у 1915 р. звільнений
зі служби в Ун-ті св. Володимира; за його участі при технічній
лабораторії Ун-ту було створено першу в Росії контрольну станцію
для випробування освітлювального газу (1873) і питної води;
один з організаторів у Києві газового і електричного освітлення,
водопостачання, каналізації; ініціатор створення в Україні
технічних шкіл з цукроваріння, дорожньої і будівельної справи;
один з ініціаторів створення Київського політехнічного ін-ту
(1898); очолював Київське відділення Російського технічного тов-
ва (1873–1905), Київського тов-ва природодослідників; укладач
«Оглядів книжкової літератури з хімічної технології» (1873–82),
редактор «Покажчика російської літератури з математики, чистим і
прикладним природничим наукам» за 1872–90 (18 тт., К., 1873–91),
організував видання «Записок із цукробурякової промисловості і
тепловій техніці», видав 33 томи «Щорічників із цукробурякової
промисловості»; до 12-ти років виховувався в сім’ї, навчався в
російському Вищому чоловічому пансіоні Е. Гольца у Варшаві; у
1856 р. переїхав до Києва до діда Х.Г. Бунге, зі смертю діда (1857)
його виховував дядько М.Х. Бунге; у 1857 р. зарахований до 4-го
класу Першої київської гімназії, по закінченні якої нагороджений
срібною медаллю; 1861–65 рр. навчався на природничому
відділенні фізико-математичного ф-ту Ун-ту св. Володимира;
дійсний статський радник (1882); кавалер орденів: св. Станіслава
2 ст. (1874), св. Анни 2 ст. (1877); дворянин; лютеранин.
Х 03.06.1873 Євгенія Порфиріївна Шиповська, * 1850; дочка
Порфирія Андрійовича Шиповського, чергового штаб-офіцера
Управління Київського, Волинського і Подільського генерал-
губернатора; виховувалася в Київському ін-ті шляхетних дівчат
(1866); дворянка; православна.
75/40. Андрій (Генріх, Едуард, Микола) Андрійович
(Генріхович), * 15.04.1845, с. Опалин поблизу Варшави; військовий,
службовець; закінчив курс в Ін-ті інженерів шляхів сполучення
(1856–63) з чином інженер-поручика; служив у Міністерстві шляхів
сполучення (1863–87); вийшов у відставку з чином колезького
асесора; служив контрагентом казни і залізничних товариств з
організації будівельних робіт на залізницях і портах, брав участь
в інших промислових підприємствах; дворянин; лютеранин.
89
Х 26.01.1876 Софія Степанівна Струговщикова, * 1843; в
першому шлюбі Мясоєдова.
V.
76/45. Сергій Костянтинович, * 1859, Київ, + 10.12.1903;
чиновник; столоначальник у канцелярії Київського, Волинського
і Подільського генерал-губернатора (1881–82), чиновник з
особливих доручень генерал-губернатора (1882–85); з 1885 р. –
службовець Державної канцелярії: помічника діловода (з 1887),
діловод (з 1890), помічник статс-секретаря Державної ради (з 1893),
з 1901 р. – статс-секретар Державної ради, спочатку департаменту
промисловості, наук і торгівлі, згодом – департаменту державної
економіки; виховувався у Першій київській гімназії, закінчив
юридичний ф-т в Ун-ті св. Володимира (1881); кавалер орденів
св. Володимира 3 ст. (1896), св. Станіслава 1 ст. (1901); дійсний
статський радник; дворянин; православний.
Х Марія Федорівна Куліченко.
77/45. Борис Костянтинович.
78/45. Михайло Костянтинович.
79/45. Олена Костянтинівна.
80/45. Варвара Костянтинівна; вихованка Київського ін-ту
шляхетних дівчат (1867); дворянка; православна.
81/51. Володимир Вітольдович, * 1857.
Х 1881 Амалія Іванівна Лото.
82/51. Наталія Вітольдівна, * 1860.
Х 1878 Адольф Фердинандович Гоффманн; приватний
повірений.
83/51. Костянтин Вітольдович, * 1861, + 1892; служив на
Кавказі в управлінні залізниць.
Х Фекла Єгорівна Кравченко.
84/51. Георгій Вітольдович, * 1866; служив в управлінні
Південно-Західної залізниці в Києві.
Х 1900 ...
85/51. Олена Вітольдівна, * 1872.
Х 28.10.1901 ... Пельцер; служив у Київському відділенні
Московського купецького банку.
86/52. Григорій Дмитрович, * 1870, + 1870.
87/52. Валеріан Дмитрович, * 1871; служив в судовому
відомстві, присяжний повірений (Київ); закінчив юридичний ф-т
90
в Ун-ті св. Володимира (1895).
88/52. Георгій Дмитрович, * 1872, Москва; закінчив
юридичний ф-т ун-ту св. Володимира.
89/52. Леонтій Дмитрович, * 1873, + 1891.
90/52. Олена Дмитрівна, * 1876, + 1900, Феодосія; вихованка
Київського інституту шляхетних дівчат.
Х ...; військовий.
91/52. Сергій Дмитрович, * 1878, + 1878.
92/54. Сергій Миколайович, * 12.05.1841, + 13.06.1895,
Санкт-Петербург; письменник-белетрист, фейлетоніст, писав
під псевдонімом «Сергій Атава»; першим надрукованим твором
була «Черства частка. Розповідь з важкого минулого» в газеті
«Російський світ» (1861); невеликі нариси і гумористичні
статті друкувалися у «Російському слові», «Гудку», «Санкт-
Петербурзьких відомостях», співробітничав з гумористичним
листком петербурзької газети «Голос», поміщав замітки
«викривального» характеру (під псевдонімами: Сергій Заноза,
Сергій Чемерічка та ін.); у 1867 р. переїхав до Санкт-Петербургу,
став писати в «Біржових відомостях», “Вітчизняних записках”;
1870 р. – у «Вітчизняних записках» з'явився нарис «В степу» і
комедія «Злиття»; у 1870–80 рр. перепродував коней (його батько
вважався одним з кращих кінських заводчиків в Тамбовській
губернії); зайнявся винахідництвом в галузі електротехніки,
постачанням дров; у січні 1880 р. – друкувався в «Вітчизняних
записках» під псевдонімом „С. Атава”, почав друкувати твір
«Зубожіння. Нариси, замітки і роздуми тамбовського поміщика»,
який звернув на себе увагу читачів і критиків та приніс
авторові літературну популярність, відтоді займався виключно
літературною діяльністю; друкувався в багатьох журналах
(«Російське багатство», «Північний вісник», «Новина», «Нива»
і ін.) з оповіданнями, повістями, нарисами; працював в газеті
«Порядок», постійний співробітник «Нового часу», де опублікував
більше 600 «недільних» фейлетонів; з 1887 р. друкував у
«Історичному віснику» нариси «Потривожені тіні», «Спогади» і
ряд інших творів; значна частина написаного виходила в 1880–90
рр. окремими збірками і виданнями; в останні роки життя працював
над романом «Лід зламало», завершити який не встиг; 1899 р.
А.Ф. Маркс видав «Зібрання творів С.М. Терпигорєва» в 6 томах,
91
під редакцією З.Н. Шубинського, з біографічною статтею
П.В. Бикова; до 13-ти років виховувався вдома; вчився в тамбовській
гімназії; у 1860 р. поступив на юридичний факультет Санкт-
Петербурзького ун-ту, з якого у 1862 р. відрахований за участь в
студентських «беспорядках», висланий до родового маєтку матері
у с. Полініно Тамбовської губернії під нагляд поліції на п'ять років;
дворянин; православний.
93/54. Олексій Миколайович; перебував на військовій службі;
вийшов у відставку; служив по митному відомству.
94/54. Володимир Миколайович; служив в повітовому
відомстві.
95/54. Варвара Миколаївна.
Х Михайло Петрович Авенаріус, * 07.09.1835, Царське
Село, + 04.09.1895, Київ; проф. Ун-ту св. Володимира; син
лютеранського пастора; позаштатний вчитель математики
в Другій Санкт-Петербурзькій гімназії; у 1862–64 рр. –
стажувався в Берлінському ун-ті у фізичній лабораторіії проф.
Магнуса та Гейдельберзькому ун-ті, де слухав курс практичних
занять з фізики у проф. Кірхгоффа; з 1865 – магістр фізики; з
1865 р. – зав. кафедрою фізики Ун-ту св. Володимира, доц.; з
1866 р. – д-р; екстраординарний (1866), ординарний проф. (1867);
чл.-кор. російської Академії наук; дійсний чл. Київського тов-ва
природодослідників, Московського тов-ва випробувачів природи,
Російського фізичного тов-ва, іноземний чл.-кор. Берлінського
фізичного тов-ва; опублікував понад 20 праць російською
і німецькою мовами; в Ун-ті св. Володимира читав лекції з
експериментальної і теоретичної фізики, метеорології, завідував
університетською метеорологічною обсерваторією; читав курс
«Введення до практичних занять» студентам, які працюють у
фізичній лабораторії, керував лабораторними роботами; початкову
освіту здобув у лютеранській церковній школі в Царському Селі,
виховувався в П’ятій Санкт-Петербурзькій гімназії, у 1854–58 рр.
навчався у Санкт-Петербурзькому ун-ті на математичному ф-ті;
кавалер орденів: св. Станіслава 2 ст. з імператорською короною,
св. Анни 2 ст., св. Володимира 3 ст., а 1881 р. срібної медалі і
офіцерського ступеня французького ордена Почесного легіону
за участь у Всесвітній електричній виставці і конгресі фізиків;
статський радник.
92
96/54. Наталія Миколаївна.
Х Микола Васильович Бобрецький, * 1843, с. Троянці Балтського
пов. Подільської губ.; син священика; проф. Ун-ту св. Володимира;
з 1868 р. – магістр зоології, лаборант зоологічного кабінету; з 1869
р. – у науковому відрядженні в Криму, опублікував в «Записках»
Київського тов-ва природодослідників низку праць, присвячених
вивченню кільчастих черв’яків Чорного моря; з 1871 р. – магістр, з
1873 р. – д-р зоології; у 1873–75 рр. – займався вивченням морської
фауни Середземного моря і Атлантичного океану в Марселі,
Мессіні, Сан-Мало, Неаполі; після повернення в званні приват-
доцента викладав курс зоології; з 1877 р. – екстраординарний
проф., у 1881–84 рр. – секретар фізико-математичного ф-ту,
завідувач агрономічним кабінетом; читав лекції із зоології на
публічних курсах Київського тов-ва природодослідників (1870–
71), на Вищих жіночих курсах; дійсний чл. імператорського
Тов-ва любителів природознавства, антропології і етнографії
при Московському ун-ті, Санкт-Петербурзького тов-ва
природодослідників; автор наукових робіт з систематико-зоотомії
і ембріології; початкову освіту здобув в Уманському духовному
училищі, 1857 р. перейшов до Київської духовної семінарії, з
1862 р. навчався у Першій київській гімназії; поступив до Ун-ту
св. Володимира на природниче відділення фізико-математичного
ф-ту, який закінчив у 1866 р.; кавалер орденів св. Анни 3 ст., св.
Станіслава 2 ст.; статський радник.
97/54. Олександра Миколаївна.
98/56. Микола Федорович; закінчив юридичний ф-т
Московського ун-ту; служив у прокурорському нагляді при
Московському судовому окрузі; земський начальник в Липецькому
повіті.
Х Наталія Василівна Римська-Корсакова.
98/56. Олександр Федорович; закінчив курс в Миколаївському
кавалерійському училищі в Санкт-Петербурзі; штаб-ротмістр в
Сумському драгунському полку в Москві.
99/56. Петро Федорович; закінчив Ліцей Цесаревича Миколи
(Москва), навчався на юридичному ф-ті Московського ун-ту.
100/56. Ольга Федорівна.
101/56. Софія Федорівна.
102/56. Марія Федорівна.
93
Х Ф.П. Бартєнєв; син відомого видавця «Російського Архіву».
103/57. Іван Іванович, * 1873; навчався на медичному ф-ті Ун-
ту св. Володимира (1895).
104/58. Магда Федорівна, * 1853.
Х Володимир Бунге.
105/58. Софія Федорівна, * 1855.
Х Рейнгольд von Meyer; службовець в Міністерстві фінансів у
Дрездені.
106/58. Альма Федорівна, * 1857.
107/58. Фрідріх Федорович, * 1860; товариш прокурора у
Владивостоці.
108/58. Рудольф Федорович, * 1866; лікар.
109/59. Куно Адольфович, * 1863; лікар.
Х ... von Rennenkampf.
110/59. Люция (Lucie) Адольфівна, * 1868.
111/59. Вільгельміна Адольфівна, * 1870.
112/59. Єлизавета Адольфівна, * 1871. Обидва останні були
усиновлені
Х Numus Bestsam, * 1873; дворянин Ліфляндськой губернії .
113/62. Софія Олександрівна, * 1882.
114/63. Ганна Конрадівна, * 1861, Санкт-Петербург.
115/63. Єлизавета Конрадівна.
Х ... von Wahl.
116/63. Томас (Thomas) Конрадович.
117/63. Ричард (Richard) Конрадович.
118/63. Карл Конрадович.
119/63. Олександр Конрадович.
120/65. Єлизавета Володимирівна.
121/70. Микола Миколайович, * 1876; закінчив Ліцей у
Царському Селі (1898); служив у кредитній канцелярії Міністерства
фінансів.
122/71. NN.
123/73. Андрій Іванович, * 1875; закінчив юридичний ф-т
Санкт-Петербурзького ун-ту.
124/73. Сергій Іванович, * 24.02.1877; закінчив юридичний
ф-т Варшавського ун-ту.
125/73. Дмитро Іванович, * 25.05.1888, + 28.09.1898.
126/73. Ганна Іванівна, * 27.03.1882.
94
127/74. Катерина Миколаївна, * 15 (18).07.1874, Київ;
перекладачка, автор віршів; вихованка Київського ін-ту шляхетних
дівчат; дворянка; православна.
128/74. Микола Миколайович, * 17.02.1885, Київ; викладач
Ун-ту св. Володимира; вихованець Першої київської гімназії
(1897–1904), навчався на природничому відділенні фізико-
математичного ф-ту Ун-ту св. Володимира; нагороджений
золотою медаллю за твір «Дія йоду на срібні солі карбонатних
кислот»; з 1916 р. – приват-доцент, допущений до читання лекцій
з хімії; брав участь в подіях Першої світової війни, начальник
лабораторії Обласного земського комітету (Південно-Західний
фронт); дворянин; православний; кавалер орденів св. Станіслава
3 ст.; власник маєтку Россошки Таращанського повіту Київської
губернії.
Х 12.04.1917 Ніна Миколаївна Гречко.
129/75. Ольга Андріївна, * 1876, + 1893.
130/75. Софія Андріївна, * 1881.
Х 08.09.1899 Михайло Васильович Брайкевич; інженер.
VІ.
131/76. Олександра Сергіївна, * 12.03.1882.
132/76. Зінаїда Сергіївна, * 11.10.1884.
133/76. Єлизавета Сергіївна, * 24.10.1884.
134/81. Костянтин Володимирович.
135/81. Варвара Володимирівна.
136/81. Лідія Володимирівна.
137/81. Віра Володимирівна.
138/81. Зінаїда Володимирівна.
139/81. Ірина Володимирівна.
140/82. В’ячеслав Адольфович.
141/82. Микола Адольфович.
142/82. Ольга Адольфівна.
143/82. Георгій Адольфович.
144/82. Леонід Адольфович.
145/82. Ніна Адольфівна.
146/92. Єлизавета Володимирівна, * 1878, Санкт-Петербург.
147/93. Павло Рейнгольдович, * 1883, Дрезден.
148/93. Ганна Рейнгольдівна, * 1885, Дрезден.
149/93. Карл Рейнгольдович, * 1892, Дрезден.
95
150/95. Емілія Михайлівна, * 29.12.1867, Київ; дворянка;
православна.
Х 12.04.1887 Єгор Іванович Штутцер; запасний портупей-
юнкер Шостого Гренадерського Таврійського полку; міщанин;
лютеранин.
151/95. Наталія Михайлівна, * 17.06.1867, Київ; дворянка;
православна.
152/95. Софія Михайлівна, * 21.04.1871, Київ; дворянка;
православна.
153/95. Олександр Михайлович, * 17.03.1872, Київ; дворянин;
православний.
154/95. Катерина Михайлівна, * 31.10.1873, Київ; дворянка;
православна.
155/95. Варвара Михайлівна, * 20.03.1875, Київ; дворянка;
православна.
156/97. Benita Кунівна.
157/104. NN.
158/104. NN.
159/104. NN.
160/129. Наталія Миколаївна, * 27.06.1915, Київ; дворянка;
православна.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Центральний державний історичний архів України в м. Києві. – Ф. 707. –
Оп. 22. – Спр. 406; Оп. 23. – Спр. 87; Оп. 24. – Спр. 148; Оп. 26. – Спр. 450;
Оп. 28. – Спр. 55; Оп. 31. – Спр. 138; Оп. 32. – Спр. 337; Оп. 44. – Спр. 26;
Оп. 49. – Спр. 80.
2. Державний архів м. Києва. – Ф. 16. – Оп. 465. – Спр. 4757; Спр. 4758;
Спр. 4773.
3. Інститут рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф.57. – Спр. 37; Спр. 47;
Спр. 49.
4. Державний архів Київської області. – Ф. 782. – Оп. 1. – Спр. 22; Спр. 23;
Оп. 2. – Спр. 407; Спр. 420; Спр. 437.
5. Биографический словарь деятелей естествознания и техники / Отв. ред.
А.А. Зворыкин. – Москва, 1958. – С. 118.
6. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского
Московского университета за истекающее столетие, со дня учреждения января
12-го 1755 года по день столетнего юбилея января 1855 года, составленный
трудами профессоров и преподавателей, занимавших кафедры в 1854 году, и
расположенный по азбучному порядку. – М., 1855. – Ч. 1 – С. 128–134.
7. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского
96
университета св. Владимира (1834–1884) / Сост. и ред. В.С. Иконников. – К.,
1884. – С. 3–6; 50–52; 71; 557–559.
8. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского
Юрьевского, бывшего Дерптского, университета за сто лет его существования
(1802–1902). – Т. 1 / Под ред. Г.В. Левицкого. – Юрьев, 1903. – С. 351–354; 558–
565.
9. Биографический словарь профессоров и преподавателей Казанского
университета. (1804–1904): в 2 част. / Под ред. Н.П. Загоскина. – Казань, 1904. –
Ч. 2. – С. 11, 277.
10. Блох М.А. Биографический справочник химиков. – Л., 1929. – С. 94–96.
11. Бунге Н.А. Исторические сведения о семье Бунге в России. – К., 1901.
12. Владимирский-Буданов М.Ф. История Имп. Университета св. Владимира. –
К., 1884. – Т. 1.
13. Геннади Г. Справочный словарь о русских писателях и ученых, умерших в
ХVІІІ и ХІХ столетиях. – Берлин, 1876. – Т. 1. – С. 116.
14. Злупко С. Персоналії і теорії економічної думки. – Л., 2002.
15. Исторические сведения о роде Рахманиновых. – К., 1895. – С. 68–69; 74–77;
80–99.
16. История Киевского института благородных девиц. 1838–1888. – К., 1889. –
С. 119, 125, 126, 136.
17. Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Сніженко, В.П. Черних та
ін. – Х., 1999. – С. 79, 82, 85–87, 89, 91, 97.
18. Картовцов Е.Э. Н.Х.Бунге: Биографический очерк. 1823–1895 // Вестник
Европы. – 1897. – № 5. – С. 6–39.
19. Корф М. Жизнь графа Сперанского. – СПб., 1861. – Т. 1. – C. 281–282.
20. М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базидевича. (Славетні постаті). – К.,
2005.
21. Бунге Н.А. // Очерки по истории органической химии в Киевском университете.
– К., 1954. – С. 48–63.
22. Немцы России: Энциклопедия / В. Карев и др. (ред.). – 1999. – Т. 1: А–И. –
С. 284–288.
23. Немцы Украины: Пилотный сборник / Сост. С. Бобылева. – М., 2002. –
С. 6–7.
24. Немомнящий А.А. Арсений Маркевич: Страницы истории крымского
краеведения. – Симферополь, 2005. – С. 343.
25. Почесні члени і доктори Університету Св. Володимира / Упор. і вст. ст.
В.А. Короткого, Т.В. Табунської, Ю.В. Цимбала. – К., 2005. – С. 148.
26. Реформаторский С.Н. Николай Андреевич Бунге. Биографический очерк //
Журнал Русского физико-химического общества 1916. – Т. 48. – Часть химическая.
– Вып. 3. – С. 373–411.
27. Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь. / Сост.
С.Ю. Лившиц. – Т. 1.: А–Б. – М., 1947. – С. 301–304.
28. Степанов В.Л. Н.Х.Бунге: Судьба реформатора. – М., 1998.
29. Его же. Николай Христианович Бунге // История СССР. – 1991. –
№ 1. – С. 120–133.
97
30. Столетие Киевской первой гимназии (1809–1811 – 1911 гг.). – К., 1911. –
Т. 1 – С. 236, 246, 311, 312, 316, 339, 400, 435.
31. Троцкий П. Краткое историческое сведение о киевской евангелико –
лютеранской церковной общине // Киевские епархиальные ведомости. – 1866.
– № 1. – С. 10–24; № 2. – С. 61–74.
32. Ф.В. Киев в 1787 г. и дед покойного Н.Х. Бунге // Киевская старина. – 1895. –
Т. 50. – № 9. – С. 65.
33. Федорченко В. Императорский дом: Выдающиеся сановники: В 2 т. –
Красноярск–М., 2001. – Т. 1. – С. 170–172.
34. Шилов Д.Н. Государственные деятели Российской империи. 1802–1917.
Биобиблиографический справочник. – С-Пб., 2002. – С. 109–116.
35. Энциклопедический словарь Брокгауз и Эфрон. Биографии / Отв. ред. В.М.
Карев, М.Н. Хитров. – М., 1992. – Т. 2. – С. 658–662.
Maliy Olha
THE GENEALOGY OF BUNHE.
The article studies the genealogy of well-known Ukrainian family of the XVII-
th – XIX-th c. of German origin – Bunhe.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32488 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0099 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T01:57:42Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Малій, О. 2012-05-05T13:10:38Z 2012-05-05T13:10:38Z 2007 Родовід Бунге / О. Малій // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 74-97. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. XXXX-0099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32488 929.522 (Бунге) Исследование посвящено изучению родословной известной украинской фамилии XVII –ХІХ ст. немецкого происхождения – Бунге. The article studies the genealogy of well-known Ukrainian family of the XVIIth – XIX-th c. of German origin – Bunhe. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Генеалогія Родовід Бунге The genealogy of Bunhe Article published earlier |
| spellingShingle | Родовід Бунге Малій, О. Генеалогія |
| title | Родовід Бунге |
| title_alt | The genealogy of Bunhe |
| title_full | Родовід Бунге |
| title_fullStr | Родовід Бунге |
| title_full_unstemmed | Родовід Бунге |
| title_short | Родовід Бунге |
| title_sort | родовід бунге |
| topic | Генеалогія |
| topic_facet | Генеалогія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32488 |
| work_keys_str_mv | AT malíio rodovídbunge AT malíio thegenealogyofbunhe |