Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр.
Статья посвящена библиографическому, археографическому, текстологическому анализу российских документальных изданий по истории становления и функционирования системы политической цензуры. Доказывается, что российские документальные издания имеют много артефактов, относящихся к украинскому советскому...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32514 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. / Т. Стоян // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 46-53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859915612243886080 |
|---|---|
| author | Стоян, Т. |
| author_facet | Стоян, Т. |
| citation_txt | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. / Т. Стоян // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 46-53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Статья посвящена библиографическому, археографическому, текстологическому анализу российских документальных изданий по истории становления и функционирования системы политической цензуры. Доказывается, что российские документальные издания имеют много артефактов, относящихся к украинскому советскому обществу 20–30-х гг. ХХ ст.
The article covers bibliographic, archeographical and textual analysis of Russian documentary publications on the history of development and operation of the political censorship system. It proves that the Russian documentary publications contain numerous artefacts relating to Soviet Ukraine of the 1920s - 1930s.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:05:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
УДК (470+571).094:93/94:070.13/14
Тетяна Стоян
РОСІЙСЬКІ ДОКУМЕНТАЛЬНІ ВИДАННЯ
З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ
ПОЛІТИЧНОЇ ЦЕНЗУРИ В СРСР 1920–1930-х рр.
Вивчення істориками радянської системи політичної цензури припадає на по-
чаток 1990-х рр., коли розпався СРСР, відтак і державно-політичні органи ідеологі-
чного нагляду за суспільством, освітою, культурою, наукою. Наукове з’ясування
проблеми відбувалося шляхом підготовки індивідуальних монографій, проведення
конференцій і круглих столів, упорядкування збірників документів і матеріалів. Во-
ни вирізняються за тематикою та видами джерел, але всебічно висвітлюють особли-
вості формування та діяльності органів політико-ідеологічної цензури.
Довідкові видання про вихід збірників документів в СРСР 1917–2000 рр. по-
будовані за хронологічним принципом1. Для висвітлення джерельної бази дослі-
дження феномену радянської системи політичної цензури нами обрано ті збірники
документів, які вийшли протягом 1990-х рр. – на початку ХХІ ст., а також виокре-
млено проблемно-тематичний підхід для їх систематизації. Переважна більшість
збірників містить документи і матеріали, які стосуються також українського сус-
пільства, його діячів.
Документальні видання розкривають життя і творчість відомих митців, їх
відносини з цензурними органами. Серія тематичних збірників висвітлює трагічну
долю О. Мендельштама, В. Мейерхольда2, обставини загадкової смерті поета
С. Єсеніна3, драматичний творчий шлях Б. Пастернака4, складні стосунки з владою
композитора Д. Шостаковича5. Документи і матеріали, серед яких переважну бі-
льшість становлять архівні знахідки, засвідчують історичний факт існування
в СРСР надзвичайно жорстокої системи політичної цензури, яка безпосередньо
нищила інтелектуальну і духовну еліту суспільства, про що свідчать матеріали
карально-репресивної розправи над відомими ученими – Д. Рязановим,
М. Вавіловим6. Виявлення та публікація архівних матеріалів про діяльність репре-
сивних органів (ВЧК, ГПУ, НКВД) та загалом ГУЛАГ – характерна ознака доку-
ментальної історії ХХ ст. Збірники документів стосувалися становлення карально-
репресивних органів7, виконавців волі і вказівок вищої політичної влади.
У 1992 р., тобто одним із перших, вийшов збірник документальних матеріалів
про діяння сталінського прокурора А. Вишинського8. До категорії оригінальних
добірок слід віднести документальний збірник про театр ГУЛАГу9.
Діяльність партійно-державних органів влади 1920–1930-х рр. в СРСР розкри-
вають добірки листів Й. Сталіна, В. Молотова, Л. Кагановича10, у яких постає меха-
нізм персонального впливу політичних лідерів на формування системи ідеологічно-
го контролю за суспільством. Персональний склад та особливості функціонування
____________________________ Тетяна Стоян. Російські документальні видання
47
сталінського політбюро продемонстровано у збірнику, що вийшов у 1995 р.11,
а структура радянських державних органів влади та їх особистий склад стали пред-
метом іншого документального видання12. Згадані збірники документів мають опо-
середковане відношення до історії становлення системи політичної цензури в СРСР,
тобто їх упорядники не ставили за мету висвітлити саме цю проблему.
Першим документальним виданням, яке торкнулося витоків радянської іде-
ологічної цензури, була добірка матеріалів про історію розвитку радянської жур-
налістики13, відповідальним упорядником якої виявилася Т. Горяєва – відома до-
слідниця політичної цензури в СРСР. Тему трагічної долі журналістів, репресова-
них у 1930–1940-х рр., висвітлює збірник документів і матеріалів, опублікований
у 1993 р.14 Обидва збірники вирізнялися публіцистичними змістом, а також дові-
льним підбором матеріалів. Історія створення та механізм політико-ідеологічного
контролю за радіомовленням висвітлено в документальній розвідці Т. Горяєвої,
яка вийшла з друку у 2000 р.15 Дослідниця подає низку оригінальних документів,
віднайдених в архівах Російської Федерації, які стосуються також подій і явищ
30-х рр. в Україні. Вона упорядкувала та видала у 2007 р. колосальний за обсягом
та унікальний за змістом збірник документів і матеріалів про радіо та радіомов-
лення в СРСР16. Ґрунтовний аналіз джерельної бази з історії становлення та функ-
ціонування політичної цензури в СРСР 1917–1991 рр. здійснено в монографії
Т. Горяєвої, яка побачила світ у 2002 р.17
Пріоритетним проблемно-тематичним напрямком документального з’ясу-
вання організаційних форм, політико-ідеологічних принципів, методів і самого
механізму функціонування радянської системи цензури є підготовка збірників ар-
хівних джерел про літературний процес в СРСР 20–30-х рр. Однією з перших до-
бірок була антологія літературно-політичних документів, яка з’явилася у 1992 р.18
Двома роками поспіль вийшли збірники документів і матеріалів, які безпосередньо
стосувалися системи політичної цензури в царині «літературного фронту»: пер-
ший вийшов у Санкт-Петербурзі19, а другий – у Москві, упорядники якого викори-
стали архівні фонди партійних структур, громадських, творчих спілок20.
Взаємини державних органів і письменників у 1925–1938 рр., тобто їх роль
і місце в громадському та суспільно-політичному житті, постають у тематичному
збірнику документів та матеріалів, виданому в 1997 р.21 Він містить матеріали
з архівних фондів Російського державного архіву літератури і мистецтв (РДАЛМ),
Російського державного архіву соціально-політичної історії (РДАСПІ), які опри-
люднені вперше. Це видання дозволяє простежити особливості співпраці творчої
інтелігенції з політичним режимом, появу феномену самоцензури, виявити побу-
тові умови життя радянських письменників.
Сучасна російська історіографія сталінщини поповнилася цікавими працями
С. Волкова про відносини Д. Шостаковича і Й. Сталіна22, Б. Соколова про вплив
«великого кормчого» на творчу долю М. Булгакова, В. Мейерхольда23, О. Бушкова
про Й. Сталіна – «червоного монарха»24. Й. Сталін як редактор, рецензент і цензор –
тема пріоритетна для культурологічних дослідників. Листування Й. Сталіна з істо-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
48
риками, його статті, стенограми промов, правки і нотатки на сторінках різних книг,
опубліковані М. Зєлєновим у 2006 р.25, висвітлюють соціально-психологічний стан
радянської історичної науки, її розвиток в умовах жорстокої політичної цензури,
показують механізм взаємодії з партійними органами. До збірника увійшли листи Й.
Сталіна до Л. Троцького, М. Бухаріна, Л. Каменєва, зауваження В. Адоратському
стосовно публікації документів В. Леніна, розпорядження Й. Сталіна редакціям жу-
рналів «Большевик» та «Историк-марксист», листи цензора Б. Воліна, правки
Й. Сталіна до «Короткого конспекту посібника з нової історії», зауваження і допов-
нення до «Короткого курсу історії ВКП(б)». Окремий розділ книги стосується ста-
лінських правок до сценаріїв того чи іншого фільму, його критичних зауважень піс-
ля перегляду кінокартин відомих радянських кінорежисерів – Ф. Ермлєра,
О. Довженка, С. Ейзенштейна. Зокрема, 22 червня 1939 р. Й. Сталін і К. Ворошилов
внесли правки до листа С. Будьоного, у якому йшлося про похід 1-ої Кінної армії
6 червня 1920 р. проти Ю. Пілсудського та військ С. Петлюри, а також про те, що
внаслідок знищення їх оборони з’явилася прогалина до 12 км по фронту. Історики
ще й досі не з’ясували обставин цього невдалого походу, справжні наслідки якого
замовчували Й. Сталін, К. Ворошилов, С. Будьоний. Саме С. Будьоний критично
висловився про кіносценарій «Прорив польського фронту Конармією», вимагав його
ретельного доопрацювання26. Деякі документи, які є у розглянутому збірнику, були
опубліковані раніше, наприклад, стенограма виступу Й. Сталіна на нараді в ЦК
ВКП(б) у зв’язку з обговоренням стрічки «Закон життя» (сценарій О. Авдєєнка),
знятої режисерами О. Столпером та Б. Івановим. Й. Сталін дуже критично вислови-
вся стосовно змісту самого сценарію, згадував про принцип правдивості та
об’єктивності, тобто про «…правдивість та об’єктивність, яка служить якомусь кла-
сові»27. Він вимагав від митців виваженого відтворення позитивних і негативних
явищ радянської дійсності, без «ворожого охвістя».
У 1997 р. вийшов перший збірник документів, присвячений саме історії ра-
дянської політичної цензури, упорядником якого була Т. Горяєва28. Залучені мате-
ріали з фондів РДАСПІ, Архіву Президента Російської Федерації, Державного ар-
хіву Російської Федерації (ДАРФ), РДАЛМ, переважна більшість яких опубліко-
вана вперше, досить вичерпно висвітлюють основні етапи становлення системи
радянської політичної цензури протягом 1917–1991 рр. Архівні документи дозво-
ляють з’ясувати еволюцію радянських та партійних органів цензури. Науково-
пізнавальне значення для дослідження цієї малоз’ясованої проблеми мають насту-
пні документи: Положення про Головне управління у справах літератури і видав-
ництв (Головліт), постанови політбюро ЦК ВКП(б) про роботу Головліту, інстру-
кції та перелік охорони державних таємниць у пресі, постанова РНК РСФРР про
реорганізацію Головліту у жовтні 1930 р., доповідні записки Головліту до ЦК
ВКП(б) про діяльність, циркуляри Головліту про функції та права уповноважених
Головліту та політредакторів, постанова РНК РСФРР про затвердження «Поло-
ження про Головліт та його місцеві органи» від 6 червня 1931 р., про уповноваже-
ного Головреперткому. Документи розкривають політико-ідеологічну та адмініст-
____________________________ Тетяна Стоян. Російські документальні видання
49
ративно-регулятивну мотивацію створення єдиного централізованого органу цен-
зури в СРСР. У зв’язку з цим показовим є проект постанови ЦК ВКП(б) «Про ро-
боту Головліту» від 3 березня 1936 р., в якому йшлося про Головне управління
у справах цензури при РНК СРСР та про підпорядкування йому відповідних рес-
публіканських управлінь29, а також записка Головліта до Агітпропу ЦК ВКП(б) від
17 листопада 1939 р. про створення єдиного централізованого органу цензури
в СРСР30. Звіт Головліту про роботу за 1939 р., в якому згадується також Україна,
має неабияке наукове значення для вивчення діяльності органів цензури,
з’ясування їхньої політико-ідеологічної результативності. Недоліком згаданого
збірника документів є відсутність наукових коментарів, а також належного офор-
млення назв документів, їхньої нумерації.
Документальну серію видань «Культура і влада» започаткували збірники
унікальних архівних документів та матеріалів, упорядкованих російськими дослі-
дниками А. Блюмом, Л. Максименковим за редакцією відомого німецького істо-
рика культури К. Аймермахера. Зокрема, у вступному слові до збірника, який ви-
йшов у 2004 р.31, німецький вчений підкреслив активний пошук документів з істо-
рії радянської цензури російськими дослідниками – Т. Горяєвою, Д. Бабиченком,
Л. Максименковим. Судячи з передмови, яку написав А. Блюм, спеціального архі-
вного фонду Головліту за 1922–1937 рр. не збереглося, тому до збірника потрапи-
ли документи з ГАРФу, Архіву Російської Академії наук, РДАСПІ, РДАЛМ. Збір-
ник містить 459 документів, з них 1920–1930-ми роками датується 230, тобто по-
ловина. Упорядники виділили три хронологічних періоди, наповнюючи їх відпові-
дними документами: перший – 1917–1929, другий – 1930 – лютий 1953, третій –
1953–1991 рр. Переважна більшість документів 20-х рр. відтворює організаційну
структуру і функції Головліту, через листування його начальника П. Лєбедєва-
Полянського стосунки з державними та партійними чиновниками. За археографіч-
ною класифікацією виявлені та опубліковані у збірнику документів слід поділити
на листи, циркуляри, витяги з протоколів засідань колегії Наркомосу РСФРР, про-
токоли засідань відділу преси, інструкції уповноважених Головліту, рецензії на
художні твори, постанови державних органів влади, накази начальників підрозді-
лів головлітівської цензури, звіти Головліту. До нормативних актів можна віднес-
ти Положення про Головліт від 6 червня 1922 р., інструкцію Головліту від 9 люто-
го 1923 р. про порядок здійснення контролю за репертуаром, перелік відомостей,
що становлять таємницю, розпорядження Головліту, правила вивозу за кордон
предметів, які підлягають розгляду у Головліті тощо. Матеріали збірника дозво-
ляють з’ясувати кількісний та особливий склад Головліту, показати роль і місце
його перших начальників у формуванні радянської системи політичної цензури
в СРСР. Наприклад, деякі документи свідчать про безпосередню участь керівника
Головного комітету по контролю за репертуаром (Головрепертком) Ф. Расколь-
нікова в рецензуванні п’єс М. Булгакова («Дні Турбіних» та інших) та забороні їх
до вистави на сцені театру ім. Є. Вахтангова.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
50
Збірник документів «Кремлівський кінотеатр», опублікований в серії «Куль-
тура і влада»32, розкриває специфіку партійного керівництва радянським кінемато-
графом. Документальну колекцію становлять архівні матеріали з фондів ЦК
ВКП(б) (політбюро, оргбюро, секретаріату, відділу агітації і пропаганди), а також
Державного комітету оборони СРСР, Архіву Президента Російської Федерації,
РДАЛМу. Пріоритет належить архівним документам політбюро та оргбюро ЦК
ВКП(б), але загалом видання є документальною історією радянського кіно. До збі-
рника увійшло 394 документи, які охоплюють 1930–1952 рр., з них 212 стосуються
безпосередньо 30-х рр. За типом джерел – це головним чином доповідні записки
керівництва кіноустанов в ЦК ВКП(б) та РНК СРСР, постанови політбюро, орг-
бюро, секретаріату ЦК ВКП(б), листи С. Ейзенштейна, Б. Шумяцького,
О. Довженка. Так 16 квітня 1930 р. оргбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову «Про
картину Довженко «Земля» такого змісту: «Запропонувати Головмистецтву при
НКОсвіті РСФРР і ЦК КП(б)У негайно призупинити демонстрацію картини Дов-
женка «Земля» до внесення Культпропом ЦК ВКП(б) відповідальних правок до
картини, вилучаючи порнографічні і будь-які інші елементи, що суперечать радян-
ській політиці»33. Упорядники збірника опублікували п’ять документів щодо
О. Довженка, головним чином його листи до ЦК ВКП(б) та особисто Й. Сталіна.
Необхідно зазначити, що переважна більшість документів та матеріалів,
опублікованих у збірнику, віддзеркалює відносини державних кіноустанов з пар-
тійними органами. Дуже широко представлено доповідні записки, листи, телегра-
ми, нотатки голови Головного управління з кінематографії Б. Шумяцького, адре-
совані Л. Кагановичу, Й. Сталіну, В. Молотову та іншим керівникам партійно-
державних структур. Матеріали збірника вперше висвітлюють структуру, завдання
та функції кінокомісії оргбюро ЦК ВКП(б), яку очолював О. Стецький. Надзви-
чайно важливим документом для вивчення ролі Сталіна-кіноцензора є записи роз-
мов Б. Шумяцького з Й. Сталіним під час перегляду кінокартин з травня 1934 р. до
26 січня 1937 р. Висловлювання Й. Сталіна стосовно форми і змісту картин були
для режисерів і керівників радянської кінематографії своєрідною методологією.
Взаємовідносини влади та мистецтва, тобто номенклатури і творчої інтелі-
генції демонструє збірник документів, упорядкований А. Артизовим, О. Наумовим
та опублікований у 2002 р. за редакцією академіка О. Яковлєва34. Збірник хроно-
логічно структурований, матеріали розподіляються за проблемно-тематичними
блоками: “У пошуках більшовицького курсу (1917–1927)”; “Даєш пролетарське
мистецтво! (1928–1931)”; „Вороги – іншомислення і формалізму (1936–1937)”; “За
фасадом державного мистецтва (1938 – червень 1941)”. Решта документів стосу-
ється 40–50-х рр. Серед джерел, опублікованих у збірнику, переважають постано-
ви партійних органів, листи, доповідні записки, довідки, які розкривають ставлен-
ня влади до літератури, театру, кіно, письменників, кінорежисерів. Перший розділ,
який містить 104 документи, репрезентований листами А. Луначарського до
В. Леніна та В. Молотова, постановами політбюро про діяльність М. Горького, про
святкування його 40-річного ювілею. Привертає увагу постанова політбюро ЦК
____________________________ Тетяна Стоян. Російські документальні видання
51
РКП(б) від 13 лютого 1922 р. про межу політичної цензури: «…утримуватися від
втручання цензури в питання, які безпосередньо не спрямовані проти основ полі-
тики Радянської влади (питання культури, театру, поезії тощо)»35. Постанови по-
літбюро та оргбюро ЦК РКП(б) про журнал «Литература и критика», «Новый
мир», «Красная новь», які з’явилися у 1924–1925 рр., про політику партії в галузі
художньої літератури від 18 травня 1925 р., про академічні театри від 2 липня
1925 р., про недоцільність участі в закордонних художніх виставах від 24 листопа-
да 1925 р., опубліковані у згаданому збірнику, свідчать про безпосереднє партійне
керівництво цензурою, про політико-ідеологічний нагляд за літературою та мисте-
цтвом. Три документи (телеграма А. Луначарського голові РНК СРСР О. Рикову,
про заборону ГПУ п’єси М. Булгакова «Дні Турбіних», постанова політбюро
ЦК ВКП(б) від 30 вересня 1926 р. та 10 жовтня 1927 р.) розкривають обставини
сценізації твору відомого письменника.
Період 1928–1931 рр., що становить другий структурний розділ цього доку-
ментального видання, представлений низкою маловідомих постанов вищих пар-
тійних органів, які мають безпосереднє відношення до формування системи полі-
тичної цензури: постанова політбюро ЦК ВКП(б) про кадрові зміни в Головрепер-
ткомі Наркомосу РСФРР від 26 січня 1928 р.; секретаріату ЦК ВКП(б) «Про керів-
ні кадри працівників кінематографії» від 11 січня 1929 р.; політбюро ЦК ВКП(б)
про реорганізацію Головліту від 3 вересня 1930 р.; політбюро ЦК ВКП(б) про по-
силення політконтролю за періодичною і неперіодичною пресою від 5 квітня
1931 р.; політбюро ЦК ВКП(б) про перебудову літературно-художніх організацій
від 23 квітня 1932 р.; оргбюро ЦК ВКП(б) про ліквідацію шкідницької системи
вилучення Головлітом літератури від 9 грудня 1937 р.
Міжнародний фонд «Демократія», очолюваний академіком О. Яковлєвим, ви-
дав 2005 р. збірник документів про систему тотального контролю влади за письмен-
никами та журналістами в СРСР протягом 1917–1956 рр.36 Його упорядкував
Л. Максименков, опрацювавши переважно фонди РДАСПІ. Більше половини доку-
ментів стосується 1920–1930-х рр., а їх основний корпус становлять листи високо-
посадовців. Зокрема, залучено листи першого начальника Головліту М. Мещєря-
кова, а також його наступника П. Лєбедєва-Полянського. Фактично документальне
видання побудоване на листах партноменклатури і діячів культури Й. Сталіну, які
розкривають основні соціально-психологічні та політичні складові феномену само-
цензури. Деякі документи свідчать про безпосередню причетність Й. Сталіна до всі-
ляких цензурних заборон з ідеологічних міркувань. Так 21 липня 1931 р. політбюро
ЦК ВКП(б) заборонило будь-яку «реформу» і «дискусію» про «реформу» російсько-
го алфавіту. Показовою є резолюція Й. Сталіна: «не для друку»37.
За редакцією К. Аймермахера та під науковим керівництвом Т. Горяєвої
опубліковано довідкове видання про інститути управління культурою у 1917–
1930-і рр.38 Розроблення схеми структурних підрозділів Наркомосу РСФРР, які
виконували функції органів політичної цензури: Головліт, Державна наукова рада,
Головнополітосвіта, Контрольно-репертуарний комітет Головліту, Головне управ-
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
52
ління у справах літератури і мистецтв (Головмистецтво), Рада у справах мистецтва
і літератури при Наркомосі РСФРР, відділ культури і пропаганди ЦК ВКП(б)
(Культпроп), Управління театральними і видовищними установами, Головреперт-
ком, Всесоюзний комітет у справах мистецтв при РНК СРСР, Головне управління
по контролю за репертуаром і видовищами, Головне управління кінематографії,
комітет у справах кінематографії і фотографії при РНК СРСР. З’ясовано кількіс-
ний і персональний склад кожного цензурного органу, дати його створення і реор-
ганізації.
Бібліографічний, археографічний і суто текстологічний аналіз російських
документальних видань з історії становлення і функціонування системи політич-
ної цензури свідчить про формування пріоритетного напрямку науково-
документального висвітлення історії ХХ ст. Збірники архівних документів і мате-
ріалів відтворюють драматичну долю творчої інтелігенції в умовах тотального
політично-ідеологічного контролю за нею, про що свідчить низка історико-
археографічних розвідок про відомих діячів культури і мистецтва.
Проблемно-тематичні збірники розкривають особливості становлення меха-
нізму політико-ідеологічного нагляду за радіомовленням, художньою літерату-
рою, кінематографом і театральним репертуаром, музикою, гуманітарною наукою,
образотворчим мистецтвом. Опубліковані документи і матеріали, знайдені в архі-
вах Росії, становлять важливу джерельну базу для дослідження організаційних
форм і принципів діяльності органів політичної цензури, для з’ясування спільних
і відмінних ознак в УРСР та РСФРР, виявлення спроб і наслідків уніфікації струк-
тури і функцій. Російські документальні видання містять багато артифактів, які
стосуються українського радянського суспільства 20–30-х рр., між тим опубліко-
вані архівні джерела недостатньо використовуються українськими істориками,
котрі вивчають як діяльність органів цензури, так і відносини влади та культури.
___________________________
1. Открытый архив-2: Справочник сборников документов, вышедших в свет в отечественных
издательствах в 1917–2000 гг. / Автор-составитель И.А. Кондаков. – М.: РОССПЭН,
2005. – 432 с.
2. Материалы об О.Э. Мандельштаме. – СПб.: Академ. проект, 1993. – 407 с.; Мейер-
хольд В.Э. и другие: Документы и материалы. – М.: ОГН, 1998.
3. Смерть Сергея Есенина: Документы, факты, версии. – М.: Наследие, 1996. – 414 с.
4. Переписка Б. Пастернака с М. Баранович. – М.: МИК, 1998. – 104 с.
5. Дмитрий Шостакович в письмах и документах. – М., 2000. – 567 с.
6. Красный диссидент академик Д.Б. Рязанов – оппонент В.И. Ленина, жертва И.В. Сталина:
Документы. – М.: Аcademia, 1996. – 464 с.; Суд палача. Н. Вавилов в застенках НКВД: До-
кументы, биографические очерки. – М.: Аcademia, 1999. – 552 с.
7. ГУЛАГ, 1917–1960 гг.: Документы. – М.: Демократия, 2000. – 885 с.; Неизвестный ГУ-
ЛАГ: Документы и факты. – М.: Наука, 1999. – 103 с.; ВЧК-ГПУ: Документы и материалы.
– М.: Изд-во гуманитарной литературы, 1995. – 271 с.
8. Инквизитор. Сталинский прокурор Вышинский: Сборник документальных материалов. –
М.: Республика, 1992. – 381 с.
9. Театр ГУЛАГа: Воспоминания, документы, очерки. – М.: НИПЦ «Мемориал», 1995. – 167 с.
____________________________ Тетяна Стоян. Російські документальні видання
53
10. Письма И.В. Сталина В.М. Молотову (1925–1936 гг.): Сборник документов. – М.: Россия
молодая, 1995. – 303 с.; Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. / Под ред.
А.В. Квашонкина. – М.: РОССПЭН, 1999. – 497 с.; Сталин и Каганович. Переписка. 1931-
1936 гг. / Сост. О.В. Хлевнюк, Р.У. Дэвис и др. – М.: РОССПЭН,2001. – 798 с.
11. Сталинское Политбюро в 30-е годы: Сборник документов. – М.: АИРО-ХХ, 1995. – 339 с.
12. Государственная власть СРСР, Высшие органы власти и управления и их руководители:
1923–1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В.И. Ившин. – М.:
РОССПЭН, 1999. – 639 с.
13. История советской радиожурналистики: Документы. Тексты. Воспоминания. 1917–1945 гг. /
Под ред. Я.Н. Засурского, отв. сост. Т.М. Горяева. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 435 с.
14. Боль и память: Документы, воспоминания, очерки журналистов, репрессированных в 30–
40-е гг. – М.: Республика, 1993. – 284 с.
15. Горяева Т.М. Радио России. Политический контроль радиовещания в 1920-х – начале
1930-х годов. Документированная история. – М.: РОССПЭН, 2000. – 175 с.
16. «Великая книга дня»… Радио в СССР. Документы и материалы / Сост. Т.М. Горяева. – М.:
РОССПЭН, 20007. – 1040 с.
17. Горяева Т.М. Политическая цензура в СССР. 1917–1991. – М.: РОССПЭН, 2002. – 397 с.
18. В тисках идеологии: Антология литературно-политических документов. – М.: Книжная
палата, 1992. – 511 с.
19. Литературный архив: Материалы по истории литературы и общественной мысли. – СПб.:
Наука, 1994. – 398 с.
20. Литературный фронт. История политической цензуры, 1932–1946 гг.: Сборник докумен-
тов. – М.: Энциклопедия российских деревень, 1994. – 273 с.
21. Счастье литературы – государство и писатели, 1925–1938 гг.: Документы. – М.:
РОССПЭН, 1997. – 319 с.
22. Волков С.М. Шостакович и Сталин: Художник и царь. – М.: ЭКСМО, 2006. – 654 с.
23. Соколов Б.В. Сталин, Булгаков, Мейерхольд. Культура под сенью великого кормчего. –
М.: Вече, 2004. – 379 с.
24. Бушков А. Сталин: Красный монарх: Хроника великого и ужасного времени. – М.: ОЛМА
Медиа Групп: Нева, 2007. – 622 с.
25. Сталин И.В. Историческая идеология в СССР в 1920–1950-е годы: Переписка с историками,
статьи и заметки по истории, стенограммы выступлений. Сборник документов и материалов.
– СПб.: Наука-Питер, 2006. – Часть 1. 1920–1930-е годы / Состав. М.В. Зеленов. – 496 с.
26. Там же. – С. 455–456.
27. Там же. – С. 461.
28. История советской политической цензуры. Документы и комментарии / Отв. состав.
и руков. творческого коллектива Т.М. Горяева. – М.: РОССПЭН, 1997. – 627 с.
29. Там же. – С. 64–67.
30. Там же. – С. 316–318.
31. Цензура в Советском Союзе. 1917–1991. Документы / Состав. А.В. Блюм. – М.:
РОССПЭН, 2004. – ХХII, 576 с.
32. Кремлевский кинотеатр. 1928–1953: Документы. – М.: РОССПЭН, 2005. – 1120 с.
33. Там же. – С. 117.
34. Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б)–ВКП(б), ВЧК–ОГПУ–
НКВД о культурной политике. 1917–1953 гг. / Под ред. акад. А.Н. Яковлева; сост.
А. Артизов, О. Наумов. – М.: МФД, 2002. – 872 с.
35. Там же. – С. 35.
36. Большая цензура: Писатели и журналисты в Стране Советов. 1917–1956 / Под ред. акад.
А.Н. Яковлева; сост. Л.В. Максименков. – М.: МФД: Материк, 2005. – 752 с.
37. Там же. – С. 207.
38. Институты управления культурой в период становления 1917–1930-е гг. Партийное руко-
водство; государственные органы управления: Схемы. – М.: РОССПЭН, 2004. – 312 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32514 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0099 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:05:10Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стоян, Т. 2012-05-05T20:05:04Z 2012-05-05T20:05:04Z 2009 Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. / Т. Стоян // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 46-53. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. XXXX-0099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32514 (470+571).094:93/94:070.13/14 Статья посвящена библиографическому, археографическому, текстологическому анализу российских документальных изданий по истории становления и функционирования системы политической цензуры. Доказывается, что российские документальные издания имеют много артефактов, относящихся к украинскому советскому обществу 20–30-х гг. ХХ ст. The article covers bibliographic, archeographical and textual analysis of Russian documentary publications on the history of development and operation of the political censorship system. It proves that the Russian documentary publications contain numerous artefacts relating to Soviet Ukraine of the 1920s - 1930s. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Джерелознавство Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. Русские документальные издания по истории становления и функционирования системы политической цензуры в СССР 1920–1930-х гг. Russian documentary publications on history of development and operation of political censorship system in the USSR in the 1920S–1930s Article published earlier |
| spellingShingle | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. Стоян, Т. Джерелознавство |
| title | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. |
| title_alt | Русские документальные издания по истории становления и функционирования системы политической цензуры в СССР 1920–1930-х гг. Russian documentary publications on history of development and operation of political censorship system in the USSR in the 1920S–1930s |
| title_full | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. |
| title_fullStr | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. |
| title_full_unstemmed | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. |
| title_short | Російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в СРСР 1920–1930-х рр. |
| title_sort | російські документальні видання з історії становлення та функціонування системи політичної цензури в срср 1920–1930-х рр. |
| topic | Джерелознавство |
| topic_facet | Джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32514 |
| work_keys_str_mv | AT stoânt rosíisʹkídokumentalʹnívidannâzístoríístanovlennâtafunkcíonuvannâsistemipolítičnoícenzurivsrsr19201930hrr AT stoânt russkiedokumentalʹnyeizdaniâpoistoriistanovleniâifunkcionirovaniâsistemypolitičeskoicenzuryvsssr19201930hgg AT stoânt russiandocumentarypublicationsonhistoryofdevelopmentandoperationofpoliticalcensorshipsystemintheussrinthe1920s1930s |