Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego
Рецензія на книгу: Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego. – Warszawa, 2007. 1281 с. (версія литовською мовою): Lietuvos didziosios kunigaikstystes miestu omtspaudai. – Vilinius, 1999
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32528 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego / В. Перкун // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 240-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859901905448206336 |
|---|---|
| author | Перкун, В. |
| author_facet | Перкун, В. |
| citation_txt | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego / В. Перкун // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 240-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | Рецензія на книгу: Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego. – Warszawa, 2007. 1281 с. (версія литовською мовою): Lietuvos didziosios kunigaikstystes miestu omtspaudai. – Vilinius, 1999
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:57:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
240
Віталій Перкун
Рец на кн.: Rimša E. Pieczęci miast Wielkiego Księstwa Litewskiego. – Warszawa,
2007. 1281 с . (Версія литовською мовою): Lietuvos didžiosios kunigaikštystės
miestų omtspaudai. – Vilinius, 1999∗∗∗∗.
Дослідження у ділянці спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін,
а зокрема сфрагістики, і надалі є у центрі уваги європейських істориків-джерело-
знавців. Доказом цьому є фундаментальна (за обсягом, змістом, методологічною
основою) праця литовського історика Едмундаса Римші „Печатки міст Великого
князівства Литовського”, видана варшавським видавництвом DIG, яке спеціалізу-
ється на академічній історичній літературі, в тому числі в галузі допоміжних істо-
ричних дисциплін.
Власне, книга являє собою sui generis exegi monumentum автора. Про це пише
Е. Римша у передмові монографії, зазначаючи, що праця є підсумком його 30-річних
сфрагістичних студій. А важливість її у науковому світі засвідчує факт презентації
перекладу книги польською мовою в посольстві Литви у Варшаві у травні 2008 р.
Робота Е. Римші поділяється на дві основні частини. Перша з них є теорети-
чною й являє собою загальну історію європейської сфрагістики. Автор використав
усі відомі роботи польських, німецьких, французьких, італійських, чеських, украї-
нських, російських фахівців з печаткознавства та створив добрий нарис історії пе-
чатки як юридичного атрибуту і невід’ємного елементу правничої культури серед-
ньовічної Європи. А саме – історик детально розглянув юридичні аспекти функці-
онування печаткових толок (матеріал, форма та складові їх частини, написи та
знаки, способи їх виготовлення, майстри, ціни матриць, успадкування, знищення,
виготовлення та їхнє зберігання), відтисків (матеріал відбитку та його колір, фор-
ми та розміри, зображення, написи та легенди, дати на печатках). Варто зазначити,
що Е. Римша осібно виділяє високий рівень робіт відомого українського сфрагіста
1920-х рр. Костя Антиповича (1899–1935?), знавця київських печаток та сучасного
історика Віталія Гавриленка, автора бібліографії української сфрагістики та моно-
графії на тему історіографії української сіґілографії.
Інша частина книги являє собою розширений каталог печаток міст, які вхо-
дили до складу Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ). На загал автор
опрацював 429 печаток 127 міст.
У вступі книги Е. Римша представив критерії добору матеріалу. Отже, пред-
мет уваги дослідника склали печатки тих міст, які отримали магдебурське право,
а відтак і право на міський герб та печатку, саме за часів входження до ВКЛ.
Окрім скрупульозного, гідного опису печаток (зображень, легенд, форм, розмірів,
матеріалів відтисків), автор подає загальну історію міст, доповнену чорно-білими
фото та ілюстраціями сфрагісів (досить часто прорисів).
∗ Польська версія монографії значно доповнена.
_________________________________________________________________ Рецензії
241
У фокус уваги Е. Римші крім печаток міст нинішньої Польщі, Литви, Біло-
русі потрапили сфрагіси таких українських міст як Київ, Олика, Стародуб, Торчин,
Володимир-Волинський, Житомир, Кременець (у каталозі автор зазначив, що міс-
ту належить найдавніший з усіх вивчених печаток сажовий відтиск 1785 р., у той
час, як переважна більшість міських канцелярій у кінці XVIII ст. використовувала
втиснені у папір, або т. зв. сухі, вощок та сургуч), Дубно, Ковель, Старокостянти-
нів, Луцьк, а також українських міст, які знаходяться поза сучасними кордонами
Української держави (Перемишль – поль. Przemyśl, Володава – поль. Włodawa).
Під міською печаткою, що помітно із добору матеріалу, автор розуміє сфрагіси
магістратів міст, рад, лавничі, війтівські.
Найбільш широко (якщо брати український матеріал) автор проаналізував
сфрагістику м. Києва. Дослідник подає 9 нині відомих печаток міста від 1499 до
1700 рр. Дискутуючи заочно із К. Антиповичем щодо появи печатки ради міста
у 30-х та 40-х рр. XVII ст., Е. Римша наголошує: введення у обіг цих сфрагісів бу-
ло наслідком не лише зростання польських впливів у Києві, але й високим рівнем
організації самоврядування, що призвело до поділу функцій та обов’язків у міській
канцелярії. І хоча нині немає інформації про використання на той час у Києві од-
ночасно двох міських печаток, Е. Римша вважає таку ситуацію (наявність т. зв.
великої та малої печатки міста) досить вірогідною. Назагал статтю К. Антиповича1
Е. Римша вважає найважливішим каталогом міських печаток Києва. Вчений під-
тверджує позицію сучасних українських геральдистів – до 1630 р. на печатках
м. Києва відтворювались лук і дві стріли, і лише після 1630 р. – куша2. Автор
спростовує припущення сучасного українського сфрагіста В. Гавриленка про на-
явність матриці печатки Києва у музеї старожитностей в Вільнюсі, яку українсь-
кий історик висловив у своїй монографії у 1977 р.
Описуючи дві виявлені печатки м. Дубно, Е. Римша піддає сумніву гіпотезу
сучасного українського дослідника А. Пожарського, згідно з якою печатка із ро-
ком “1640” вказує на час виготовлення толоки міста Дубно. Вивчивши сам від-
тиск, Е. Римша вважає, що матриця зроблена у стилі пізнього бароко та рококо,
тобто у XVIII ст. Автор подає також досі невідомі три екземпляри печатки м. Кре-
менець за 1649–1775 рр. і 1777 р. та печатку війта м. Луцьк Ф. Маліцького за
1578 р. При розгляді конкретних питань, пов’язаних зі складовими печаток (леген-
ди, кустодії), автор зупиняється на sigillum’ах Митрополита Київського та всієї
Русі Сильвестра (1557 р.), острозького та луцького єпископа Кирила Терлецького
(1585 р.). Цікаво, що у полі цих печаток карбовано роки не арабськими цифрами
(як традиційно зустрічаємо на сфрагісах), а кириличними літерами. Е. Римша під-
креслює, що це є без сумніву витвором культури православної церкви. Автор, ви-
вчаючи сфрагістичні написи, наголошує, що кирилиця на печатках міст ВКЛ
не була чимось застиглим. На неї мали вплив руська та латинська епіграфіка, ло-
кальні писемні традиції, які склалися внаслідок взаємовпливів кількох мов
та абеток.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
242
Е. Римша слушно акцентує увагу на проблемі відсутності наукових дослі-
джень із вивчення епіграфіки руських (за автором можна зрозуміти: українських,
білоруських, російських) печаткових легенд.
Аналізуючи кустодії (лат. custodia – у даному випадку матеріал, що оберігає
печатковий відтиск від ушкоджень; часто паперові кустодії були невід’ємним де-
коративним атрибутом печаток) як витвір мистецтва, автор наводить як взірець
довершеної мистецької роботи паперову кустодію печатки Війська Запорозького
від 1750 р.: з вирізаним двоголовим орлом, хоругвами та озброєнням.
Е. Римша детально досліджує поняття “печатка” у різних європейських тра-
диціях, матеріал, з якого виготовлялися печаткові відтиски (віск, сургуч, тісто,
сажа, туш, фарба, папір), зупиняється на особах майстрів, авторів печаток, про-
блемі підробок та кари за такі дії.
Дослідник графічно репрезентує 19 найпоширеніших форм печаток Старого
світу3. Оговорюючи їх розміри, автор притримується думки, яка устійнилась від
XIII ст.: розмір печаток вказує на авторитет та місце власника у соціальній ієрархії.
Е. Римша ретельно вивчив також різні типи сфрагісів середньовічних міст
і розрізняє такі печатки: sigillum burgensium, sigillum civium, sigillum civitatis, sigil-
lum oppidi, sigillum oppidanorum.
Вчений обговорює і питання методологічного характеру, зокрема форми пу-
блікації каталогу печаток. Посилаючись на європейський досвід, історик наголо-
шує на відсутності усталеної методики археографічного опрацювання сфрагістич-
них пам’яток. За дороговказ він взяв монографію польського історика проф.
С.К. Кучинського на тему печаток мазовецьких князів4.
Автор застосував статистичні методи (наприклад, таблиці) до аналізу техні-
чних характеристик печаток від XIV до XIX ст.
Довершує роботу географічний та іменний покажчики, список скорочень,
бібліографія предмету дослідження, яка має наступні рубрики: 1) опубліковані
акти, хроніки, інші наративні джерела, каталоги та архівні інвентарі; 2) сфрагісти-
ка, геральдика, нумізматика, генеалогія та інша література; 3) загально історичні
праці та дослідження з історії міст.
Щодо зауважень, то очевидно не варто було обмежуватися печатками лише
тих міст, які отримали магдебурзьке право саме за часів входження до ВКЛ, оскі-
льки таким чином поза увагою вченого залишилися сфрагістичні сюжети україн-
ських Наддніпрянщини та Східного Поділля, історична доля яких тісно пов’язана з
ВКЛ. Аналізуючи матеріал до виготовлення сфрагістичних відтисків (віск, сургуч,
сажа, фарба, тісто, папір), автор не зупиняється на причинах, які приводили до
його зміни протягом століть. Дослідник використав при написанні монографії
польські, литовські, білоруські, російські архіви. Однак роботу б збагатило вико-
ристання матеріалів і з українських архівів, про що Е. Римша і згадує. Завершую-
чи короткий огляд книги, треба зазначити, що це є перша спроба аналізу міських
печаток значного географічно-історичного простору, який охоплював територію
сучасної Литви, Білорусі, України та Польщі протягом XVI–XVIII ст.
_________________________________________________________________ Рецензії
243
___________________________
1 Антипович К. Київська міська печатка // Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра
Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльно-
сті.– К., 1927. – Т. 1. – С. 825–835.
2 Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV – I пол. XX ст.). – К., 2001. –
С. 175.
3 Пор. з : Bresslau H. Handbuch der urkundenlehre für Deutschland und Italien. – Berlin, 1958. –
Band 2. – Р. 569–570, де автор теж вирізняє 19 різновидів форм печаток.
4 Kuczyński S.K. Pieczęcie książąt Mazowieckich. – Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1978.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32528 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0099 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:57:39Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Перкун, В. 2012-05-05T21:09:32Z 2012-05-05T21:09:32Z 2009 Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego / В. Перкун // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 240-243. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32528 Рецензія на книгу: Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego. – Warszawa, 2007. 1281 с. (версія литовською мовою): Lietuvos didziosios kunigaikstystes miestu omtspaudai. – Vilinius, 1999 uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Рецензії Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Article published earlier |
| spellingShingle | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego Перкун, В. Рецензії |
| title | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego |
| title_full | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego |
| title_fullStr | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego |
| title_full_unstemmed | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego |
| title_short | Rimsa E. Pieczeci miast Wielkiego Ksiestwa Litewskiego |
| title_sort | rimsa e. pieczeci miast wielkiego ksiestwa litewskiego |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32528 |
| work_keys_str_mv | AT perkunv rimsaepieczecimiastwielkiegoksiestwalitewskiego |