Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.)
Стаття присвячена дослідженню змісту і форм організації туристично-краєзнавчої роботи, яка проводилася в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України у 1960 – 1980-х рр. Статья посвящена анализу содержания и форм организации туристско-краеведческой работы, которая проводилась...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32613 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) / Л. Соловей // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 87-92. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32613 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Соловей, Л. 2012-05-07T20:04:08Z 2012-05-07T20:04:08Z 2011 Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) / Л. Соловей // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 87-92. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32613 37.016:908 Стаття присвячена дослідженню змісту і форм організації туристично-краєзнавчої роботи, яка проводилася в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України у 1960 – 1980-х рр. Статья посвящена анализу содержания и форм организации туристско-краеведческой работы, которая проводилась в общеобразовательных и внешкольных заведениях Украины в 1960 – 1980-х гг. The article deals with the contents and forms of organizing tourism and local lore studies at general and out-ofschool teaching and educational establishments of Ukraine in the 1960-ies – 1980-ies. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Туристичне краєзнавство в освітній галузі Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) Туристско-краеведческая работа в общеобразовательных и внешкольных учебно-воспитательных заведениях Украины (60 – 80-е гг. ХХ ст.) Тourism and Local Lore Studies at General and Out-of-School Teaching and Educational Establishments of Ukraine (in the 60-ies and 80-ies of the 20th Century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) |
| spellingShingle |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) Соловей, Л. Туристичне краєзнавство в освітній галузі |
| title_short |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) |
| title_full |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) |
| title_sort |
туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах україни (60–80-і рр. хх ст.) |
| author |
Соловей, Л. |
| author_facet |
Соловей, Л. |
| topic |
Туристичне краєзнавство в освітній галузі |
| topic_facet |
Туристичне краєзнавство в освітній галузі |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Туристско-краеведческая работа в общеобразовательных и внешкольных учебно-воспитательных заведениях Украины (60 – 80-е гг. ХХ ст.) Тourism and Local Lore Studies at General and Out-of-School Teaching and Educational Establishments of Ukraine (in the 60-ies and 80-ies of the 20th Century) |
| description |
Стаття присвячена дослідженню змісту і форм організації туристично-краєзнавчої роботи, яка проводилася в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України у 1960 – 1980-х рр.
Статья посвящена анализу содержания и форм организации туристско-краеведческой работы, которая проводилась в общеобразовательных и внешкольных заведениях Украины в 1960 – 1980-х гг.
The article deals with the contents and forms of organizing tourism and local lore studies at general and out-ofschool teaching and educational establishments of Ukraine in the 1960-ies – 1980-ies.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32613 |
| citation_txt |
Туристично-краєзнавча робота в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України (60–80-і рр. ХХ ст.) / Л. Соловей // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 87-92. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT soloveil turističnokraêznavčarobotavzagalʹnoosvítníhípozaškílʹnihnavčalʹnovihovnihzakladahukraíni6080írrhhst AT soloveil turistskokraevedčeskaârabotavobŝeobrazovatelʹnyhivneškolʹnyhučebnovospitatelʹnyhzavedeniâhukrainy6080egghhst AT soloveil tourismandlocallorestudiesatgeneralandoutofschoolteachingandeducationalestablishmentsofukraineinthe60iesand80iesofthe20thcentury |
| first_indexed |
2025-11-24T03:18:36Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:18:36Z |
| _version_ |
1850840628955447296 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
86
ÒÓÐÈÑÒÈ×ÍÅ
ÊÐÀªÇÍÀÂÑÒÂÎ
 ÎѲÒͲÉ
ÃÀËÓDz
ISSN 2222-5250
87
УДК 37.016:908
Людмила Соловей (м. Київ)
ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОБОТА
В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ І ПОЗАШКІЛЬНИХ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
(60 – 80-і рр. ХХ ст.)
Стаття присвячена дослідженню змісту і форм організації туристично-краєзнавчої роботи, яка прово-
дилася в загальноосвітніх і позашкільних навчально-виховних закладах України у 1960 – 1980-х рр.
Ключові слова: туристично-краєзнавча робота, позашкільні навчально-виховні заклади, юний турист,
туристичний зліт, туристичний гурток.
Модернізація системи освіти України супро-
воджується оновленням змісту і форм організації
всіх її ланок. Суттєвою складовою позашкільної
освіти є система закладів дитячо-юнацького ту-
ризму, яка нараховує 102 центри туризму і крає-
знавства учнівської молоді та станції юних турис-
тів [1]. Діяльність позашкільних навчальних за-
кладів туристично-краєзнавчого профілю (дитячо-
юнацькі клуби: краєзнавців, туристів; клуби
військово-патріотичного виховання, станції юних
натуралістів) спрямовується на залучення вихо-
ванців до активної діяльності з вивчення історії
рідного краю та довкілля, світової цивілізації, ге-
ографічних, етнографічних, історичних об’єктів
і явищ соціального життя, оволодіння практичними
уміннями та навичками з туризму і краєзнавства.
Зауважимо, що окрім профільних закладів роботу
з дітьми шкільного віку проводять різні типи загаль-
ноосвітніх і позашкільних навчально-виховних за-
кладів, таких як: палаци дитячої та юнацької твор-
чості, центри позашкільної освіти, Будинки шко-
ляра, Мала академія мистецтв (народних ремесел),
Мала академія наук учнівської молоді та ін.
Туристично-краєзнавча робота, як складова
шкільної освіти, сприяє вихованню у дітей націо-
нальної свідомості і патріотизму, розширенню кру-
гозору, дає можливість краще пізнати історію, ге-
ографію, звичаї, обряди і традиції рідного краю,
пробуджує в дітей естетичні почуття і любов до
природи та історико-культурної спадщини.
Аналіз наукових досліджень показав, що
А.А.Берг, В.В.Бенедюк, В.С.Бугрій, Г.М.Гуменюк,
Н.М.Іванків, О.В.Колотуха, Я.В.Луцьків, В.В.Лопа-
тинська, С.П.Оришко, Н.Л.Панченко, Л.В.Петько,
Є.З.Рут, М.В.Соловей, П.Т.Тронько та інші обрали
об’єктом дослідження історію становлення і роз-
виток туристично-краєзнавчої справи в Україні, пи-
тання організації туристично-краєзнавчої діяльнос-
ті в загальноосвітніх школах і позашкільних на-
вчальних закладах.
Проблему підготовки майбутніх учителів до
організації краєзнавчої роботи у шкільних і поза-
шкільних навчальних закладах висвітлюють у сво-
їх працях В.В.Матіяш, В.В.Обозний, С.М.Танана,
О.В.Тімець, І.М.Ткачівська.
У Державній національній програмі “Освіта” за-
значається, що використання кращого вітчизняно-
го досвіду позашкільної роботи з дітьми та молод-
дю є одним із стратегічних завдань та напрямів ре-
формування позашкільного навчання і виховання
[2]. Вважаємо, що для подальшого розвитку зміс-
ту, організації і методики застосування туристично-
краєзнавчої роботи серед школярів необхідно уза-
гальнити історичний досвід туристично-краєзнавчої
роботи, яка проводилася загальноосвітніми і поза-
шкільними навчальними закладами у період стрім-
кого розвитку дитячого туризму і туристично-
краєзнавчої справи (1960 –1980-і рр.).
Метою статті є систематизація та аналіз змісту і форм
організації туристично-краєзнавчої роботи, що прово-
дилася в загальноосвітніх і позашкільних навчально-
виховних закладах України у 60 – 80-і рр. ХХ ст.
В Україні розвиток позашкільної освіти розпо-
чався на початку ХХ століття і був пов’язаний з ді-
яльністю громадських просвітницьких організацій
у містах і селах. Так, у 1910 р. у селі Верхня Хортиця
сільським вчителем природознавства П. Бузуком
вперше в Україні було створено Товариство охорон-
ців природи. Це товариство зіграло важливу роль
у розвитку природоохоронного дитячого руху [3].
Громадський діяч і педагог С.Ф. Русова вважала
екскурсії, туристичні подорожі на природу, на око-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
88
лиці міста, до історичних пам’яток найкращим спо-
собом пізнання рідного краю і національної культу-
ри. С.Ф. Русова одну з найбільших проблем вихован-
ня учнівської молоді вбачала у відсутності “…широ-
кого патріотизму саме через те, що ми занадто мало
знаємо свій рідний край, не додивляємося до життя
народу, не цікавимося явищами природи” [4].
Основи теорії шкільного краєзнавства були за-
кладені К.Д. Ушинським. Саме він вперше визна-
чив краєзнавство як педагогічне поняття і виді-
лив у ньому три аспекти: суспільний, освітньо-
виховний і педагогічний. Педагог наполягав на уве-
денні краєзнавчих елементів до змісту навчання
і вивченні шкільних предметів за принципом «кола,
що розширюється»: від знайомого, близького (рід-
ний край) до загального, далекого (країна). Завдяки
К.Д.Ушинському у школах було запроваджено спеці-
альний курс «Батьківщинознавство» [5].
З 1931 р. у Києві розпочала свою діяльність
Республіканська дитяча екскурсійно-туристична
станція (РДЕТС). Саме Республіканська дитяча
екскурсійно-туристична станція Міністерства осві-
ти УРСР (з 1980 р. Республіканська станція юних
туристів – РСЮТ, з 1992 р. – Український держав-
ний центр туризму і краєзнавства учнівської моло-
ді) та обласні дитячі екскурсійно-туристичні стан-
ції (далі ДЕТС) впродовж радянських часів актив-
но займалися розвитком дитячого туризму і органі-
зацією туристично-краєзнавчої роботи у школах та
позашкільних навчально-виховних закладах.
На систему позашкільних навчально-виховних
закладів покладалися завдання ідеологічного ви-
ховання підростаючого покоління. Туристично-
краєзнавча робота в загальноосвітніх і поза-
шкільних навчальних закладах, яку організову-
вали Республіканська і обласні ДЕТС упродовж
60 – 80-х рр. ХХ ст., була вкрай заідеологізована.
Основним завданням туристично-краєзнавчої ро-
боти вважалося ідейне виховання учнів на револю-
ційних, бойових, трудових традиціях радянського
народу, Комуністичної партії і Ленінського комсо-
молу. Юні туристи-краєзнавці отримували завдан-
ня вивчати історію рідного краю, вести пошуково-
дослідницьку діяльність, збирати матеріал для ство-
рення експозиції шкільних музеїв. У радянський
період в Україні відбувалися масові походи школя-
рів до місць битв Великої Вітчизняної війни, про-
ходили експедиції, туристичні походи, освітні екс-
курсії з метою вивчення рідного краю. Тільки упро-
довж 5 років з 1956 р. до 1960 р. по столиці УРСР зі
школярами було проведено 715 екскурсій [6].
Серед різноманітних форм туристично-крає-
знавчої роботи найбільш масовою стала Республі-
канська експедиція школярів “У країну знань”, яка
присвячувалася 100-річчю з дня народження В.І.Ле-
ніна. Юні туристи УРСР ставали активними
учасниками тематичних туристичних походів:
“По Ленінських місцях”; “Втілення ленінських ідей
у розвиток Донбасу”; “По місцях транспортування
ленінської “Іскри” через Поділля”; “Стежками на-
родних месників”; “Героїчний шлях Комсомолу”;
“Герої праці на Житомирщині”; “До 30-річчя
возз’єднання західноукраїнських земель з Радянсь-
кою Україною”. Наприкінці 1960-х рр. у респу-
бліканській експедиції школярів “У країну знань”
взяли участь 66 загонів школярів, які налічували
1 млн. 980 тис. осіб [7].
У кожній школі, районі, області відбувалися по-
ходи юних туристів, проводилися огляди шкільних
музеїв і залів бойової і трудової слави. Учасники
подорожей вивчали рідний край, збирали матеріа-
ли для експозиції шкільних музеїв В.І.Леніна, кра-
єзнавчих музеїв, музеїв бойової і трудової слави
радянського народу.
Юні туристи Городоцької школи № 2 Львівської
області у 1969 р. під час туристично-краєзнавчих
подорожей у Карпатські гори збирали народні піс-
ні, легенди про відомих постатей того краю: Захара
Беркута та Олексу Довбуша, ознайомлювалися з осо-
бливостями бойківських, гуцульських і лемківських
діалектів, збирали зразки народної вишивки [8].
Того ж року учні № 38 м. Сімферополя зібрали
чисельний матеріал для шкільного музею В.І.Леніна
на теми: “Вірні ленінці-комуністи нашого міста і об-
ласті”; “По ленінських місцях”; “Юні ленінці – вну-
чата Ілліча”. Зібраний школярами архівний матері-
ал: підписані В.І. Леніним документи і декрети про
Крим “Декрет про лікувальні місця загальнодержав-
ного значення Криму”, “Декрет Ради праці і оборо-
ни про передачу курортам Криму трофейного май-
на, залишеного білогвардійцями” вважалися най-
ціннішими в експозиції шкільного музею.
У Херсоні юні туристи клубу “Азимут” упро-
довж 1969 р. взяли участь у 18 походах по рідно-
му краю, а також організували і провели дводен-
ний шкільний туристичний зліт [9].
У 1960 р. учні Снятинської школи Івано-
Франківської області здійснили туристичну подо-
рож (Косів – Криворівня – Жаб’є). Пройшли найви-
щими вершинами Карпат від Попа Івана до Говерли,
побували у Ворохті, Яремчі, Коломиї. Під керівни-
цтвом педагога В.М. Гуцуляка юні туристи провели
кінозйомку своєї туристичної подорожі [10].
Іншою популярною формою туристично-
краєзнавчої роботи в радянський період вважалися
обласні туристичні зльоти. Маючи завжди ідейно-
ISSN 2222-5250
89
політичне спрямування, туристичні зльоти, зазвичай,
присвячувалися пам’ятним датам – 100-річчю з дня
народження В.І.Леніна, 50-річчю ЛКСМУ тощо.
Проте, незважаючи на ідейне спрямування цих
заходів, під час їх проведення завжди приділялася
достатня увага змаганням юних туристів із турист-
ської техніки та орієнтування на місцевості; від-
бувалися зустрічі з відомими людьми краю; пра-
цювали краєзнавчі виставки; проходили конкур-
си; фестивалі, військові ігри тощо. Такі конкурси,
як на найкращу форму, емблему, опис і оформлен-
ня багатоденної подорожі, туристське фото та ма-
люнок, художню самодіяльність, оформлення біву-
аку, туристську саморобку, на найсмачніший обід
вважалися найбільш цікавими. Організація турис-
тичних зльотів, підготовка і проведення різноманіт-
них конкурсів, зазвичай, відбувалися під керівни-
цтвом учителів, краєзнавців та викладачів кафедр
ботаніки, геології, історії обласних педагогічних
інститутів. Той факт, що в туристичних зльотах,
що відбулися у Запорізькій, Дніпропетровській,
Рівненській області, взяли участь до 500 юних ту-
ристів, підтверджує справжню популярність цієї
форми туристично-краєзнавчої діяльності [11].
Туристичні зльоти організовувалися і проводили-
ся також на рівні шкіл, районів. Так, у 1960 р. шко-
лярі Тисменицького району Івано-Франківської
області провели туристичний зліт на галявині
в Марковецькому лісі. Юні туристи-краєзнавці зма-
галися у розкладанні і складанні намету, розпалю-
ванні вогнища, форсуванні річки [12]. З метою по-
пуляризації туризму і туристично-краєзнавчої діяль-
ності організовувалися обласні туристичні зльоти
вчителів, які брали участь у змаганнях з туристської
техніки, орієнтування на місцевості, у топографіч-
них змаганнях, у конкурсах із в’язання вузлів, укла-
дання наплічника, розпалювання вогнища, з худож-
ньої самодіяльності та туристського побуту [13].
Розвиток дитячого туризму в Українській РСР
відбувався під керівництвом Республіканської
ДЕТС. Педагоги-методисти РДЕТС разом із вчени-
ми і науковцями, працівниками науково-дослідних
інститутів Академії наук УРСР (геології, археоло-
гії, економіки, мистецтвознавства, фольклору та
етнографії ім. М.Рильського), наукових товариств
(Товариство охорони природи, Товариство охорони
пам’ятників історії та культури), Київського філіалу
Центрального музею В.І.Леніна, Республіканського
історичного музею розробляли завдання для експе-
диційних загонів юних туристів. Талановиті педа-
гоги і майстри свого фаху І.Є.Бакалова, К.Й.Вахліс,
Р.М.Левицька, Л.Н.Луцька, А.Й.Піщанський, Е.С.По-
лтавець С.С.Сімонова, Є.В.Ситник та інші керува-
ли роботою гуртків юних екскурсоводів, молодших
інструкторів пішохідного туризму, червоних слідо-
питів, які працювали на РДЕТС. Найбільш активні
гуртківці здавали норми на значок “Юний турист”,
“Турист СРСР”, отримували звання “Юний екс-
курсовод” [14]. Тільки впродовж 1970 – 1971 н. р.
на Республіканській ДЕТС працювало 18 гурт-
ків туристично-краєзнавчого напряму, 10 з яких
були гуртки молодших інструкторів з туризму,
2 – молодших інструкторів з гірського туризму,
6 – екскурсоводів-краєзнавців [15]. Навчання в гур-
тках проходило за програмою, розробленою на-
вчальною частиною РДЕТС, яка передбачала тео-
ретичні і практичні заняття, походи вихідного дня,
тренувальні, звітні і залікові туристичні походи.
Навчальні заняття проходили в спеціально облад-
наних класах з використанням технічних засобів –
кінофільмів, магнітофонних записів, схем, муляжів,
плакатів, фотографій. Щомісяця слухачі школи мо-
лодших інструкторів туризму збиралися і проводи-
ли клубні вечори, під час яких розучували і співа-
ли нові туристські пісні, переглядали туристські кі-
нострічки, обговорювали маршрути майбутніх ту-
ристичних походів, організували виставки “Трофеї
далеких доріг”. Керівники гуртків ставили за ме-
ту виховувати гуртківців у комуністичному дусі
на кращих революційних, бойових і трудових тра-
диціях радянського народу, надавати необхідні зна-
ння з туризму та краєзнавства, залучати гуртківців
до суспільно-корисної праці, а головне, готувати ту-
ристичних організаторів, молодших інструкторів
з туризму та юних екскурсоводів до роботи у школах
і позашкільних установах. Тільки у 1971 р. у гуртках
РДЕТС було підготовлено 44 розрядника, 6 турор-
ганізаторів, 23 молодших інструктора, 22 значкиста
“Юний турист”, 15 значкистів “Турист СРСР” [16].
Про масштаби туристично-краєзнавчої роботи
в школах і позашкільних навчально-виховних за-
кладах республіки свідчать такі дані. У 70 – 80-х рр.
у кожній області України працювала дитяча
екскурсійно-туристична станція, їх налічувало-
ся всього 28. При обласних та міських ДЕТС діяли
928 туристичних гуртків, в яких займалися 17 708
учнів. Окрім цього, у школах та позашкільних уста-
новах республіки працювало 24 747 гуртків, в яких
займалося 468 315 учнів [17].
Слід зазначити, що туристично-краєзнавча ді-
яльність, яку проводили працівники РДЕТС, була
завжди підпорядкована головній меті – патріотич-
ному вихованню молоді. Навіть розважальні захо-
ди, такі як вечори дружби, туристичні вогники ор-
ганізовувалися під актуальними на той час девіза-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
90
ми: “Шляхами В.І.Леніна”, “Дружба і братерство
всіх народів СРСР”, “Комсомолу України – 50 ро-
ків”, “Піонери – зміна комсомолу” [18]. Хоча біль-
шість форм туристично-краєзнавчої роботи в гурт-
ках зі школярами була пов’язана з практичною ту-
ристською діяльністю, походами, подорожами,
зльотами, змаганнями, мала місце і кропітка робота
в архівах, і складання описів подорожей, і самостій-
на дослідницька робота, яка була спрямована на ви-
вчення історії і культури краю.
Кращі гуртківці туристичних станцій, черво-
ні слідопити, переможці республіканського огляду
краєзнавчих музеїв, географічних олімпіад, пере-
можці етапів експедиції школярів “У країну знань”
нагороджувалися путівками для відпочинку в рес-
публіканських туристичних таборах. Робота з оздо-
ровлення дітей у таборах поєднувалася з навчально-
виховними заходами з підвищення спортивно-
туристичної кваліфікації учнів і підготовки з їх чис-
ла громадських туристичних кадрів для шкіл рес-
публіки – молодших інструкторів, туристичних ор-
ганізаторів, суддів з туристської техніки та орієнту-
вання на місцевості тощо [19]. Юні туристи отри-
мували туристські навички завдяки активному від-
починку в таборі, який включав змагання з турист-
ської техніки, орієнтування на місцевості, екскурсії,
зустрічі, конгреси юних туристів, огляд стройової
підготовки загонів, змагання з техніки гірського ту-
ризму, альпіністські і загальнотабірні спартакіади,
тренувальні і залікові походи.
Основними туристськими змаганнями в таборах були:
– змагання з туристської техніки;
– орієнтування за обумовленим напрямком;
– орієнтування по маркованій трасі;
– топографічні диктанти [20].
Популярною формою організації заняття була гра
– топографічна, військово-стройова, побутова, кра-
єзнавча, спортивна, а також гра з туристської техніки
та сигналізації. Члени маршрутно-кваліфікаційних
та атестаційних комісій таборів, які складалися з до-
свідчених інструкторів туризму та альпінізму, роз-
робляли та затверджували туристичні походи 1 і 2
категорій складності і присвоювали на місцях 3-й
спортивний і 3-й та 2-й юнацькі розряди з туризму
на звання: “Туристичний організатор” і “Молодший
інструктор з туризму”. Заняття з юнацького туризму
проводилися за програмами Центральної Ради з ту-
ризму з підготовки молодших інструкторів, турис-
тичних організаторів та суддів з туристичних зма-
гань (1966 р.), а також за вимогами і нормативами на
значок “Турист СРСР”. Органи дитячого самовряду-
вання (Рада табору, Рада командирів) активно допо-
магали педагогічному колективу та керівництву та-
бору у всіх організаційних справах.
Залежно від організаційної форми розрізняли об-
ласні табори, стаціонарні, пересувні або маршрутні
табори, профільні дитячі туристичні табори, у тому
числі військово-спортивні, самодіяльні туристич-
ні шкільні, міські, районні, табори праці і відпочин-
ку з проведенням туристично-краєзнавчої роботи.
Кількість туристичних таборів постійно зростала
в усіх областях України. Як свідчать архівні доку-
менти, у 1969 р. у республіці функціонувало 46 ста-
ціонарних обласних туристичних таборів, 1500 са-
модіяльних шкільних міських, районних туристич-
них таборів [21]. Дитячі екскурсійно-туристичні
станції Львівської, Чернівецької, Закарпатської,
Івано-Франківської областей організовували роботу
таборів не тільки в літній період, а й під час зимових
канікул [22]. Пересувні (маршрутні) туристичні та-
бори працювали у Волинській, Івано-Франківській,
Львівській, Кримській, Одеській, Харківській,
Чернівецькій областях та в м. Севастополі. Діяль-
ність пересувних чи маршрутних таборів, як своє-
рідна форма туристичної роботи з дітьми, склада-
лася з військово-патріотичного виховання, фізично-
го загартування, вдосконалення знань і практичних
навичок юних туристів з туристської техніки. Так,
у пересувному таборі “Горний” Кримської обласної
ДЕТС школярі мали можливість підвищувати свою
туристську кваліфікацію, набувати навички з гір-
ського туризму та скелелазіння [23].
Методисти обласних ДЕТС постійно надавали до-
помогу школам і позашкільним установам в органі-
зації туристично-краєзнавчої роботи, надсилали різ-
номанітні інструктивно-методичні матеріали (роз-
робки, рекомендації, умови для проведення конкур-
сів, оглядів, різні положення, типові завдання для
експедиційних загонів, маршрути походів та екскур-
сій тощо у формі брошур, буклетів, методичних лис-
тів, плакатів). Аналіз архівних документів свідчить,
що особливо ефективно проводилася інструктивно-
методична та видавнича діяльність ДЕТС Волин-
ської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської,
Львівської, Херсонської, Харківської областей [24].
Значну роль у справі популяризації туристично-крає-
знавчої роботи серед школярів Івано-Франківської
області зіграло видання журналу “Юний турист-
краєзнавець”. Журнал виходив при сприянні праців-
ників обласної ДЕТС щоквартально [25].
Отже, проведений аналіз показав, що турис-
тично-краєзнавча робота, яка проводилася в загаль-
ноосвітніх і позашкільних навчально-виховних за-
кладах у 60 – 80-х рр. ХХ ст., мала чітко визначені
мету, завдання, зміст і різноманітні форми органі-
зації (див. табл. 1).
ISSN 2222-5250
91
Попри недоліки і упущення, що спостерігалися
в цій роботі, заідеологізованість змісту теоретичної
підготовки юних туристів-краєзнавців були й про-
гресивні досягнення і позитивні впливи на розви-
ток юної особистості. Вважаємо, що туристично-
краєзнавча робота у школах і позашкільних навчаль-
но-виховних закладах республіки сприяла всебічно-
му розвитку школярів, їх розумовому, фізичному,
естетичному, екологічному, патріотичному вихован-
ню. Захоплення у шкільні роки подорожами, похо-
Таблиця 1
Цілі і форми організації туристично-краєзнавчої роботи загальноосвітніх
і позашкільних навчально-виховних закладів у 60 – 80-х рр. ХХ ст.
Форми організації
туристично-краєзнавчої
роботи
Практична мета Виховна мета
Туристично-краєзнавчі по-
дорожі.
Туристичні походи.
Експедиції.
Освітні екскурсії.
Туристичні зльоти.
Спортивно-туристичні
спартакіади, змагання,
ігри.
Конкурси, фестивалі, вог-
ники, вечори, виставки.
Зустрічі з видатними
людьми краю.
Пошуково-дослідницька
робота в архівах.
Збір краєзнавчого, архівного матеріа-
лу для музею.
Вивчення економіки, історії,
історично-культурної спадщини рід-
ного краю.
Проведення дослідницької роботи.
Отримання теоретичних і практич-
них знань з туристської підготовки.
Удосконалення знань і практичних
навичок юних туристів.
Підвищення туристської кваліфіка-
ції.
Фізичне загартування юних туристів.
Всебічний розвиток
особистості.
Патріотичне виховання
на кращих революцій-
них, бойових, трудових
традиціях.
Екологічне виховання.
Естетичне виховання.
Фізичне виховання.
дами, туристично-краєзнавчою роботою, без сумні-
ву, допомогло багатьом юнакам і дівчатам визначи-
тися в житті і, можливо, у майбутньому обрати жит-
тєвий шлях і професію, пов’язані з туризмом.
На нашу думку, такий аналіз форм організації і зміс-
ту туристично-краєзнавчої роботи 60 – 80-х рр. може
сприяти впровадженню історичного досвіду у поза-
шкільну роботу сучасних навчальних закладів, що, без-
умовно, розвиватиме національну свідомість та вихо-
вуватиме патріотизм підростаючого покоління.
Джерела та література
1. Освіта для сталого розвитку: Національна доповідь
/ [А.В.Кудін, К.М.Левківський, С.М.Степаненко та
ін.]; За ред. С.М.Ніколаєнка. – К.: Знання, 2007. – С.63.
2. Державна Національна програма “Освіта” (Укра-
їна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – С. 27.
3. Енциклопедія освіти: [Акад. пед. наук України
/ за заг. ред. В.Г.Кремень]. – К.: Юрінком Інтер,
2008. – С. 686.
4. Там само.
5. Там само. – С. 431.
6. Чагайда І. М. Екскурсознавство: [навчальний
посібник] / І.М.Чагайда, С.В.Грибанова. – К.:
ФПУ. Інститут туризму, 2004. – С. 42.
7. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 7144, арк. 1.
8. Там само, арк. 2.
9. Там само, арк. 3.
10. Голос історії – голос майбутнього. Сторінки іс-
торії Івано-Франківського обласного держав-
ного центру туризму і краєзнавства учнівської
молоді / За ред. М.Ю.Косила, І.М.Косика. – Ів.-
Фр.: Лілея-НВ, 2003. – С. 16.
11. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 7144, арк. 5.
12. Голос історії – голос майбутнього. Сторінки іс-
торії Івано-Франківського обласного держав-
ного центру туризму і краєзнавства учнівської
молоді / За ред. М.Ю.Косила, І.М.Косика. – Ів.-
Фр.: Лілея-НВ, 2003. – С. 16.
13. Там само. – С. 22.
14. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 6638, арк.4.
15. Там само, спр. 8047, арк. 39.
16. Там само.
17. Там само, ф. 4715, оп. 2, спр. 349, арк.61.
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
92
18. Там само, ф. 166, оп. 15, спр. 7144, арк. 11.
19. Там само, арк.15.
20. Там само, арк. 17.
21. Там само, арк. 19–20.
Людмила Соловей
Туристско-краеведческая работа в общеобразовательных и внешкольных
учебно-воспитательных заведениях Украины (60 – 80-е гг. ХХ ст.)
Статья посвящена анализу содержания и форм организации туристско-краеведческой работы, которая
проводилась в общеобразовательных и внешкольных заведениях Украины в 1960 – 1980-х гг.
Ключевые слова: туристско-краеведческая работа, внешкольные учебно-воспитательные заведения,
юный турист, туристский слет, туристский кружок.
Lyudmyla Solovei
Тourism and Local Lore Studies at General and Out-of-School Teaching
and Educational Establishments of Ukraine (in the 60-ies and 80-ies of the 20th Century)
The article deals with the contents and forms of organizing tourism and local lore studies at general and out-of-
school teaching and educational establishments of Ukraine in the 1960-ies – 1980-ies.
Key words: tourism and local lore studies, out-of-school teaching and educational establishments, young tourist,
gathering of tourists, tourist study group.
22. Там само, ф. 4715, оп. 2, спр. 349, арк. 55.
23. Там само, ф. 166, оп. 15, спр. 7144, арк.9.
24. Там само, спр. 8047, арк. 32.
25. Там само, арк. 34.
УДК 908(378):001.8
Світлана Бабушко (м. Київ)
ДЕЯКІ АСПЕКТИ КРАЄЗНАВЧОЇ
РОБОТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
(НА МАТЕРІАЛІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ІНСТИТУТІ
ТУРИЗМУ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ)
У статті представлені деякі аспекти краєзнавчої роботи у вищій школі, яка є профільним закладом у сфері ту-
ризму. Автором узагальнено і проаналізовано активні методи навчання туристичному краєзнавству в ІТ ФПУ.
Ключові слова: туристичне краєзнавство, вища школа, активні методи навчання, ділова рольова гра.
Добре відомо, що процеси глобалізації сучас-
ного суспільства сприяють розвитку сучасної сві-
тової економіки та міжнародних зв’язків. Як пра-
вило, внаслідок глобалізації відбувається розши-
рення міжнародних обмінів, культурних контактів,
розвиток телекомунікацій, а наша планета сприй-
мається як спільний дім для всього людства. З цьо-
го погляду глобалізація є привабливим процесом,
що обіцяє народам взаємну користь.
Проте глобалізація руйнує водночас і самобут-
ність, своєрідність багатовікових традицій і звича-
їв різних народів. Це, безперечно, стосується і на-
шої Батьківщини, суверенної України.
У сучасному суспільно-політичному житті Укра-
їни помітно зросла роль краєзнавства, яке спря-
моване на збереження культурних традицій, від-
новлення історичної пам'яті народу, виховання па-
тріотизму громадян. Як свідчить академік НАНУ
П.Т.Тронько, краєзнавство у цьому відношенні ві-
діграє винятково важливу роль, тому що є «безцін-
ною скарбницею збереження історичного досвіду
багатьох поколінь, всього того найкращого, що ви-
тримало випробування часом у сфері матеріаль-
ної та духовної культури, своєрідним містком, що
з’єднує покоління минулі з поколіннями сучасни-
ми та прийдешніми» [1].
Краєзнавство – одна із найпоширеніших форм
пізнання країни шляхом комплексного вивчення її
окремих регіонів, місцевостей, малих територій,
тому що в її основі лежить споконвічний інтерес
|