Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини
Одним із тих, хто присвятив своє життя самовідданій праці на ниві історії, є археолог, історик України та краєзнавець Уманщини Григорій Юхимович Храбан. Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості: археологія, давня історія України, історія пов...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32621 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини / В. Сокирська // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 110-115. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860152310910418944 |
|---|---|
| author | Сокирська, В. |
| author_facet | Сокирська, В. |
| citation_txt | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини / В. Сокирська // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 110-115. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Одним із тих, хто присвятив своє життя самовідданій праці на ниві історії, є археолог, історик України та краєзнавець Уманщини Григорій Юхимович Храбан. Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості: археологія, давня історія України, історія повстання 1768–1769 рр. в Україні, історія Уманщини від найдавніших часів, історія створення дендрологічного парку «Софіївка», «Шевченко і Умань», революційні події та події Великої Вітчизняної війни на території Уманщини, біографістика, бібліографічна діяльність.
Одним из тех, кто посвятил свою жизнь самоотверженному труду на ниве истории, является археолог, историк Украины и краевед Уманщины Григорий Ефимович Храбан. Исследование научной биографии Г. Ю. Храбана позволило определить приоритетные направления его творчества: археология, древняя история Украины, история восстания 1768–1769 годов в Украине, история Уманщини с древнейших времен, история создания дендрологического парка «Софиевка», «Шевченко и Умань», революционные события и события Великой Отечественной войны на территории Уманщини, биографистика, библиографическая деятельность.
One of those who devoted his life to selfl ess work in the field of history is an archaeologist, historian and ethnographer Uman Ukraine Grygoriy Hraban. The study of scientifi c biography G. Hraban possible to determine the priorities of his work: Archaeology, Ancient History of Ukraine, history rebellion 1768–1769 famine in Ukraine, Uman history from ancient times, history of Arboretum “Sofiyivka”, “Shevchenko and Uman”, revolutionary events and events of the Great Patriotic War in Uman, Biographical, bibliographical activities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:52:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
110
ченої 80-річчю Миколаївського педагогічного
інституту. – Миколаїв: 1994. – Частина І. – С.63.
19. Щукин В.В. Вказана праця.
20. ДАМО, ф.Р-5859, оп. 2, спр. 2855, арк. 3.
21. Мирошниченко Е., Мирошниченко В. Из расстре-
лянного поколения: (архивное дело Н.Д. Лагуты)
// Освітянські вітрила: Гуманітарний альманах.
Марианна Ласинская, Александр Тригуб
Судьба николаевского краеведа (Николай Дмитриевич Лагута)
В работе прослеживается судьба известного николаевского педагога-краеведа 1920–30-х годов Николая
Дмитриевича Лагуты (1895–1937). Показано его научно-педагогическую работу и труд на краеведческой ниве.
Ключевые слова: краеведение, краевед, Николаевщина, Николай Лагута, репрессии.
Marianna Lasinska, Olexandr Trygub
Destiny the Mykolayiv regional specialist (Mykola Laguta)
In work the destiny of the known Mykolayiv teacher – regional ethnographer 1920–1930s of Mykola Laguta
(1895–1937) is traced. It is shown his scientifi c and pedagogical work and work on a study of regional studies.
Key words: regional studies, regional ethnographer, Mykolyiv region, Mykola Laguta, repressions.
– Миколаїв, 2003. – С. 64
22. ДАМО, ф.Р-5859, оп. 2, спр. 2855, арк.5.
23. Там само, арк.10.
24. Там само, арк. 4.
25. Там само, арк. 82-85.
26. Коган И.Л. Помню его живым… // Радянське
Прибужжя. – 1992. – 21 листопада.
УДК 94(477.46)
Влада Сокирська (м. Умань)
ГРИГОРІЙ ХРАБАН – ПЕРШИЙ НАУКОВИЙ
КРАЄЗНАВЕЦЬ УМАНЩИНИ
Одним із тих, хто присвятив своє життя самовідданій праці на ниві історії, є археолог, історик України
та краєзнавець Уманщини Григорій Юхимович Храбан. Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана дозво-
лило визначити пріоритетні напрями його творчості: археологія, давня історія України, історія повстан-
ня 1768–1769 рр. в Україні, історія Уманщини від найдавніших часів, історія створення дендрологічного
парку «Софіївка», «Шевченко і Умань», революційні події та події Великої Вітчизняної війни на території
Уманщини, біографістика, бібліографічна діяльність.
Ключові слова: краєзнавство, Уманщина, Г.Ю. Храбан, історія, археологія.
Знання історії України важливе і необхідне на-
самперед для того, щоб осмислити сучасний розви-
ток держави, об’єктивно прогнозувати основні тен-
денції її розвитку в найближчому майбутньому.
Сьогодні багато говориться про Україну в євро-
пейському і світовому контексті. Її авторитет як су-
часної держави залежить не лише від вдалої політи-
ки, зміцнення економіки, а й від уважного та дбай-
ливого ставлення до її багатої історико-культурної
спадщини. Із здобуттям Україною незалежності зна-
чно посилився інтерес усіх верств суспільства до ви-
токів і джерел своєї історії. В руках сучасних істори-
ків і краєзнавців благородна та відповідальна, важ-
лива для майбутньої України справа – відродження
історичної пам’яті, збереження зв’язку часів. Поки
є небайдужі люди, не перерветься нитка духовнос-
ті, що єднає минуле, сучасне і майбутнє. Тож і ці-
каві всім життєві долі ентузіастів-сподвижників, які
бачили своє покликання у збереженні історико-
культурної спадщини. Одним із тих, хто присвятив
своє життя самовідданій праці на ниві історії, є ар-
хеолог, історик України та краєзнавець Уманщини
Григорій Юхимович Храбан (1902–1990) [1].
Сукупність матеріалів, що розміщені в Центра-
льному державному архіві вищих органів влади
і управління (Київ), Центральному державно-
му історичному архіві (Київ), Науковому архіві
Інституту археології НАН України, Державному ар-
хіві Черкаської області, відділі фондів Уманського
краєзнавчого музею є достатньо репрезентативною.
ISSN 2222-5250
111
Велика частина наукової спадщини не використо-
вувалася належним чином до сьогодні, тому потре-
бує належного прочитання та популяризації.
Григорій Юхимович Храбан народився 9 трав-
ня (26 квітня) 1902 року у селі Великий Молодьків
Піщівської волості Новоград-Волинського повіту
Волинської губернії (тепер Новоград-Волинський
район Житомирської області). У гімназичні роки був
активним учасником товариства «Просвіта» [2].
Самостійну роботу Г. Ю. Храбан розпочав як вчи-
тель німецької мови, а згодом працював завідуючим
у сільських школах. Роботу поєднував з навчанням у
Київському педагогічному інституті (тепер Київський
педагогічний університет імені М. Драгоманова).
У березні 1934 року Григорія Храбана за пропозиці-
єю Київського обкому партії було призначено дирек-
тором Уманського педагогічного технікуму.
2 липня 1938 року Г. Храбана було заарешто-
вано органами НКВС. В процесі слідства він «зі-
знався» в тім, що ще у 1926 році був завербований
у контрреволюційну буржуазно-націоналістичну
організацію, яка ставила за мету «підняти повстан-
ня, повалити радянську владу, відокремити Україну
від СРСР, відновити капіталізм…».
Вісім років покарання провів Григорій Юхимович
на засланні, періодично звертаючись до вищих поса-
дових осіб держави з проханням переглянути вирок.
Лише 2 липня 1946 р. Г. Ю. Храбана було звіль-
нено і він повернувся до Умані.
20 січня 1950 р., під час перебування у служ-
бовому відрядженні, Григорія Юхимовича бу-
ло заарештовано працівниками київського облас-
ного управління Міністерства державної безпе-
ки. «…Мне сказали, что даже если я не был вино-
ват в 1938 году, но я обижен Советской властью,
а значит – теперь уже настроен контрреволюцион-
но». 29 липня 1950 року Особлива нарада при МДБ
СРСР постановила: «за принадлежность к антисо-
ветской националистической организации сослать
на поселение в Красноярський край» [3].
Після повернення до Умані Г. Ю. Храбана у вере-
сні 1956 року було призначено директором Умансь-
кого краєзнавчого музею. Краєзнавча діяльність
Г. Ю. Храбана була різноманітною: з дозволу Інсти-
туту археології АН УРСР він брав участь в архе-
ологічних розкопках на території Черкаської та
Полтавської областей; активно досліджував ма-
теріали архівів та бібліотек Радянського Союзу.
Результатом цієї роботи стала велика кількість нау-
ково обґрунтованих публікацій з історії краю у спе-
ціальних та періодичних виданнях.
Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана до-
зволило визначити пріоритетні напрями його твор-
чості: археологія, давня історія України, історія по-
встання 1768–1769 рр. в Україні, історія Уманщини
від найдавніших часів, історія створення дендроло-
гічного парку «Софіївка», «Шевченко і Умань», ре-
волюційні події та події Великої Вітчизняної війни
на території Уманщини, біографістика, бібліогра-
фічна діяльність. Праці Г. Ю. Храбана відзначалися
широкою джерельною базою.
З дозволу Інституту археології АН УРСР протя-
гом 1959–1967 рр. Г. Ю. Храбан брав участь в ар-
хеологічних розвідках на території Уманського,
Христинівського, Тальнівського, Маньківського і
частково Жашківського, Звенигородського і Монас-
тирищенського районів Черкаської області, ряду
районів сусідніх Кіровоградської, Вінницької та
Житомирської областей. У 1962 р. Григорій Юхи-
мович був запрошений до участі в археологічній
експедиції Інституту археології АН УРСР для розко-
пок могильника черняхівської культури в с. Компа-
нійцях Полтавської області. Результати його роз-
відок публікувалися у фундаментальних виданнях
Інституту археології АН СРСР та Інституту архео-
логії АН УРСР [4].
Свої археологічні дослідження Г. Ю. Храбан здій-
снював тільки на основі збирання підйомного мате-
ріалу і навіть не користувався шурфуванням. Такий
спосіб розвідок надто обмежував можливості до-
слідника. Проте наслідки такої роботи давали йому
те, на що можна було сподіватися, коли довелося б їх
розкопувати. Зусилля дослідника не були марними.
Знайдені археологічні пам’ятки на території
Уманщини за часом їх створення Г. Ю. Храбан по-
діляв на пам’ятки періоду палеоліту, трипільської
культури, віку бронзи, білогрудівської культури,
скіфського часу, зарубинецької культури, черняхів-
ської культури, пам’ятки слов’ян VII – ІХ ст. [5].
На території Уманського та Маньківського ра-
йонів дослідником були виявлені сліди перебуван-
ня людей ще за часів палеоліту, тобто не менше,
як вісім тисяч років тому, а в селах Громи, Танське,
Папужинці Уманського району – сліди неоліту.
Раніше подібних знахідок не було. Належність ви-
явлених предметів до періоду неоліту підтвердили
вчені Інституту археології Академії наук УРСР. Так
на Уманщині вдалося заповнити прогалину в старо-
давній історії краю [6].
Близько трьох тисяч років до нашої ери територія
України потрапила в орбіту найбільших цивілізацій
світу. Тому важливим напрямком археологічних до-
сліджень Г. Ю. Храбана була трипільська культура –
культура ранніх землеробсько-скотарських племен
епохи міді на території лісостепової частини України
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
112
і Молдавії, одне з найбільш яскравих явищ у розви-
тку первісного суспільства. Попри широке вивчення
її вітчизняними та зарубіжними вченими, досліджен-
ня нових матеріалів зумовлює завжди і нові пробле-
ми. Однією з тих були проблеми поселень-гігантів.
Краєзнавець доводив, що на території краю існує
понад 40 трипільських поселень, дослідження яких до-
помогло б глибше пізнати життя трипільців. Численні
знаряддя праці, речі культу і побуту, моделі житла три-
пільців, знайдені під час розкопок спеціальними експе-
диціями Академії наук Української РСР, дадуть повне
уявлення про життя людини того періоду [7].
В Уманському краєзнавчому музеї зберігаються
77 паспортизованих пам’яток трипільської культу-
ри. В археологічній літературі з них відомі лише 34,
а 23 залишаються не відшуканими [8].
Ще в 1970 році Григорій Юхимович прогнозу-
вав, що археологічні дослідження на Черкащині по-
винні розкрити ще не відомі для світу сторінки істо-
рії і не виключено, що якраз на території нашої об-
ласті був осередок такої ж високої цивілізації, як у
Месопотамії. Якщо порівняти ці поселення з містами
стародавньої цивілізації в Месопотамії, то, приміром,
Ніневія займала лише 20 га. До подібних відомостей
уже не можна було поставитися байдуже: для вчених
вони були сенсацією. Тому АН СРСР та УРСР запла-
нували розпочати з 1971 року археологічні розкопки
в Уманському та Тальнівському районах [9].
Великого значення у своїй науковій діяльнос-
ті вчений надавав саме опрацюванню матеріалів
з історії східноподільського регіону, активно ви-
користовував у власних публікаціях і популяри-
зував документи архівних установ України, Росії,
Литви, Польщі. Він систематизував і використав
у своїх працях сотні раритетних, оригінальних ар-
хівних джерел та часописів, які стосуються іс-
торії України, Черкащини й Уманщини зокрема.
Григорій Юхимович був безкомпромісним у питан-
нях встановлення реальної картини історичних по-
дій, а тому, відстоюючи принципи об’єктивності
в науці, піддавав критиці хибні тлумачення дже-
рел та необґрунтовані висновки. Аналізуючи нау-
ковий доробок попередників із досліджуваних тем,
Г. Ю. Храбан оцінював їх внесок у розвиток про-
блеми, визначив рівень повноти та інформованості
студійованих ними джерел, інтерпретацію здійсне-
них ними узагальнень та висновків. Особливістю
науково-краєзнавчого пошуку дослідника слід від-
значити вміння використовувати джерельну базу та
історіографічні матеріали як вітчизняних, так і за-
рубіжних авторів. Цьому сприяло досконале воло-
діння польською, німецькою, французькою, латин-
ською мовами, прискіпливість у проведенні дослі-
джень. Працюючи з історичними джерелами, до-
слідник застосовував методи текстологічного, по-
рівняльного, критичного аналізу, виявляв актуаль-
ні, ще не вивчені проблеми.
Активною була педагогічна і громадська діяль-
ність Г. Ю. Храбана, який, викладаючи у навчаль-
них закладах Житомирщини та Уманщини, виголо-
шуючи публічні лекції з минувшини краю, оприлюд-
нюючи в періодиці численні праці, статті й рецензії
з актуальних питань археології та історії України,
беручи активну участь у формуванні краєзнавчого
музею, зробив чимало для збереження історичної
спадщини і поширення культурно-освітніх знань.
Після призначення Григорія Юхимовича на посаду
директора Уманського педагогічного технікуму від-
разу з’явився результат: уже за підготовку до початку
нового 1934–1935 навчального року цей навчальний
заклад було визнано переможцем у Всесоюзному
конкурсі, оголошеному «Учительською газетою»,
відзначено і премійовано.
Багато зусиль докладав Григорій Юхимович до
виховання молодого покоління. Директор особисто
контролював навчальний процес у навчальному за-
кладі. Потрібно було виправляти багато негараздів:
майбутні вчителі мали поганий почерк, тому було
запроваджено уроки каліграфії. Студенти не вміли
розв’язувати арифметичних задач, зокрема з кур-
су початкової школи, тому були запроваджені до-
даткові заняття з математики. Директором було на-
ведено дисципліну серед студентів, налагоджено
виховну роботу в гуртожитках, почала працювати
пральня, їдальня. Зверталася увага на обладнання
навчальних кабінетів, комплектування бібліотеки,
використання сучасних методів і засобів навчання,
практикувалися екскурсії студентів з метою вивчен-
ня рідного краю. З ініціативи Г. Ю. Храбана було де-
що змінено навчальний план, більше стали звертати
уваги на естетичне та музичне виховання студентів.
Ефективно проводилася боротьба і з тютюнопалін-
ням як серед викладачів, так і серед студентів, ситу-
ація з яким була дуже гострою в технікумі [10].
Оцінюючи діяльність педагогічного технікуму,
Григорій Юхимович виділяв такі складові, як мо-
ральне виховання, організація самоосвіти студен-
тів, обговорення рефератів, бесіди на різноманіт-
ні теми у формі публічних зборів, екскурсії, роз-
виток студентського самоврядування. Завдяки са-
мовідданій та наполегливій праці директора та пе-
дагогічного колективу навчально-виховний процес
у технікумі перебував на високому рівні.
ISSN 2222-5250
113
Залюблений в історичну науку, Г. Ю. Храбан
прищеплював любов до неї і своїм вихованцям,
використовуючи весь арсенал методичних прийо-
мів і засобів. Доктор історичних наук, професор
П. М. Шморгун писав: «Мені пощастило слухати
змістовні і цікаві лекції Г. Ю. Храбана в Уманському
педагогічному технікумі, коли він уже був його ди-
ректором. Важкі то були роки, і учні педтехнікуму,
за невеликим винятком діти колгоспників, нерідко
терпіли нужду, тож директор піклувався про їхній
добробут. Його поважали і любили» [11].
Значною була діяльність Г. Ю. Храбана в гро-
мадському та культурно-просвітницькому житті
України й Уманщини другої половини ХХ ст. Він
активно співпрацював із різними громадськими,
науковими та освітніми організаціями. Важливою
віхою в житті Г. Ю. Храбана стала робота над ма-
теріалами тому «Історія міст і сіл. Черкаська об-
ласть», де проявилися його кращі якості як дослід-
ника і члена редакційної колегії. Вагомим був внесок
Григорія Юхимовича на посаді голови Уманської
районної організації Українського товариства охо-
рони пам’яток історії і культури, яке за характе-
ром своєї статутної діяльності тісно пов’язувалося
з краєзнавчо-пошуковою роботою. Протягом три-
валого часу Г. Ю. Храбан був позаштатним корес-
пондентом газет «Уманська зоря» та «Черкаська
правда», де вів рубрики «Славні люди Черкащини»,
«Герої-визволителі», «Герої-танкісти», «Прочитайте
цю книгу», готував матеріали на історичну темати-
ку для радіо. Його стаття про «Софіївку» під назвою
«Сад-поема» на замовлення РАТАУ протягом лип-
ня – серпня 1960 р. друкувалася майже в усіх ра-
йонних газетах України. Цей же нарис був передру-
кований у Варшаві газетою «Наше слово» – орга-
ном Головного управління українського суспільно-
культурного товариства в Республіці Польща.
У процесі наукового пошуку Григорій Юхимович
тісно співпрацював з тогочасними українськими
вченими, краєзнавцями, письменниками на тлі ре-
гіонального дослідження історії України. Особливо
активними були стосунки дослідника з відомими на-
уковцями в галузі археології – А. Г. Брайчевською,
В. В. Кропоткіним, Е. О. Симоновичем, Є. В. Махно.
Важливими для нього були творчі дискусії з І. Г. Бу-
тичем, В. В. Грабовецьким, В. Т. Пашуто, О. С. Ком-
пан, В. В. Мавродіним, Ф. П. Шевченком, П. М. Шмор-
гуном. Небайдужість до правдивого висвітлен-
ня історії в художніх творах породила творчу дис-
кусію з відомими письменниками К. К. Гри-бом,
Л. І. Смілянським, М. Й. Сиротюком, В. Т. Титарен-
ком, І. В. Шпитковським.
Аналіз наукового доробку Г. Ю. Храбана дав змо-
гу визначити його наукові інтереси як знаного архео-
лога та історика, котрий гідно прислужився розбудо-
ві і вдосконаленню джерелознавчої та історіографіч-
ної бази досліджень для історичної науки України та
її теренів. Григорій Юхимович сформувався як ві-
домий і авторитетний дослідник історії України, ор-
ганізатор краєзнавчих і регіональних досліджень,
науково-громадський і просвітницький діяч.
Результатом активної участі в організації та про-
веденні археологічних досліджень на території істо-
ричної Уманщини та сусідніх з нею областей стали
оригінальні праці «Археологічне вивчення краю»,
«Черняхівські пам’ятки Уманщини», «Чорноліська
культура на Уманщині», «Ранньослов’янські пам’я-
тники на Уманщині», «Уманщина за найдавніших
часів» та карти археологічних поселень.
Поклавши в основу всіх своїх значних історико-
краєзнавчих праць відображення складних проце-
сів історико-культурного, соціально-економічного
і політичного життя України від найдавніших ча-
сів, Г. Ю. Храбан створив достовірні й об’єктивні
дослідження, які базувалися на архівних та рари-
тетних документальних джерелах, особистих нау-
кових розвідках, відзначалися достовірністю ви-
кладеного матеріалу і до сьогодні слугують вартіс-
ним джерелом для сучасних регіональних історико-
краєзнавчих досліджень.
Майже тридцять років життя Г. Ю. Храбан при-
святив дослідженню народно-визвольного повстан-
ня 1768–1769 рр. на Правобережній Україні. Перший
варіант монографії має близько двох тисяч машино-
писних сторінок. На його основі у 1989 р. було ви-
дано у скороченому вигляді монографію «Спалах
гніву народного» об’ємом 173 сторінки, хоча в осо-
бовому архівному фонді Григорія Юхимовича від-
клалося 32 справи, а це близько двох тисяч маши-
нописних аркушів. У Державному архіві Черкаської
області робота дослідника «Селянська війна на
Україні в 1768–1769 рр.» представлена у двох ма-
шинописних варіантах. Уперше в українській істо-
ріографії ми маємо повне найбільш правдиве ви-
світлення подій народно-визвольного повстання із
залученням широкої джерельної бази. У ході до-
слідження Г. Ю. Храбаном було використано по-
над 500 друкованих джерел і близько 200 архівних
справ [12]. Праця Г. Ю. Храбана заповнює прогали-
ну в історії цього повстання сповна. У випадку не
скороченого, а повного видання вона стала б зраз-
ком усебічного вивчення історії цього руху.
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
114
Цим дослідженням Григорій Юхимович презен-
тував себе як фахівець-дослідник, який добре знався
на архівних першоджерелах та літературі від XVIII ст.
до наших днів. Автор першим в українській історич-
ній науці здійснив комплексний аналіз історіографії і
джерельної бази досліджуваної ним проблеми, уточ-
нив і суттєво доповнив своїх попередників, спросту-
вав багато помилкових оцінок і висновків; довів не-
правомірність уживання назви «Коліївщина» і вва-
жав доцільним називати ці події «селянською війно-
ю»; чітко визначив хронологічні межі та здійснив пе-
ріодизацію повстання; охарактеризував його причи-
ни і мету; заперечив зв’язок цього повстання з гайда-
мацьким рухом; склав карту охоплення повстанням
території Правобережної України. У такому обсязі,
по суті, і до сьогодні ця монографія – перша, найпо-
вніша і найдетальніша, документально обґрунтова-
на розповідь про повстання українських селян дру-
гої половини XVIII ст.
Створені Г. Ю. Храбаном упродовж 1960–
1980-х рр. численні наукові, краєзнавчі праці, напи-
сані ним з винятковою майстерністю і правдивіс-
тю в зображенні історії України і Уманщини зокре-
ма, не втратили своєї актуальності й досі і є цін-
ним надбанням та джерелом для сучасної історич-
ної науки («Селянська війна на Україні 1768–1769
рр.», «Повстання і гайдамацький рух – дві різні
форми класової боротьби селян на Правобережній
Україні у XVIII ст.», «Гайдамаччина», «Сад-
поема», «Графиня Софія По-тоцька (на ко-
го працювали кріпаки Уманщини)», «Тричі про-
дана (Софія Потоцька)», «Рукотворна поема»,
«Огляд архівних першоджерел і основної літера-
тури з історії «Софіївки», «Історична основа пое-
ми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», «Історія м. Ума-
ні до 1917 р.», «Уманська операція військ 2-го
Українського фронту», путівники «Умань»).
Дані, отримані в результаті наукової роботи,
Григорій Юхимович публікував в «Історії міст
і сіл Української РСР. Черкаська область», у 15 томі
«Української радянської енциклопедії», «Шевчен-
ківському словнику», у журналах «Археологія»,
«Советская археология», «Материалы и исследова-
ния по археологии СССР», «Українському історично-
му журналі», «Уманській зорі», «Черкаській правді».
Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана
дає змогу твердити про багатогранність його науко-
вих інтересів. Відзначимо, що дослідження істори-
ка з перелічених тем були цікавими, мали новатор-
ський характер і залишаються актуальними і до сьо-
годні. Йому належить близько 190 наукових праць –
це монографії, нариси, статті, рецензії, які охоплю-
ють проблеми різних галузей знань історичної нау-
ки. Більшість наукових розвідок Г. Ю. Храбана за-
лишаються неопублікованими і знаходяться в руко-
писах на збереженні в Науковому архіві Інституту
археології НАН України та Державному архіві
Черкаської області у фонді особового походження
дослідника. Г. Ю. Храбан зробив вагомий внесок у
розвиток вітчизняної історичної науки і заслуговує
на почесне місце в українській історіографії.
Отже, реконструкція життєвого шляху й куль-
турно-наукової, громадської та педагогічної діяль-
ності Г. Ю. Храбана переконливо свідчить, що він
був одним із помітних і оригінальних представни-
ків української інтелігенції другої половини ХХ ст.,
зробив реальний внесок у поступ української наці-
ональної справи.
Джерела та література
1. Сокирська В.В. Історик Григорій Юхимович Храбан:
життєвий шлях та наукова спадщина: монографі-
я / Влада Володимирівна Сокирська. – Умань: ПП
Жовтий. – 2009. – 226 с.: - Бібліогр.: с. 173 – 223.
2. Г.Ю. Храбан. До 100-річчя від дня народжен-
ня // Збірник статей та матеріалів. – Черкаси. –
2002. – 59 с.
3. Державний архів Черкаської області (далі –
ДАЧО), ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 152, арк. 14.
4. Сокирська В.В. Археологічні дослідження
Г.Ю. Храбана / В.В. Сокирська // Література та
культура Полісся: Історія та культура Полісся
у загальноукраїнському контексті. – Ніжин,
2007. - Випуск 36. – С. 167.
5. Відділ фондів Уманського краєзнавчого музею,
спр. 1373, арк. 14.
6. ДАЧО, ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 76, арк. 4.
7. ДАЧО, ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 77, арк. 5.
8. ДАЧО, ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 68, арк. 13.
9. Храбан Г. Ю. Земля стародавньої цивілізації /
Г. Ю. Храбан // Черкаська правда. – 1970. – 9
жовтня. – С. 4.
10. ДАЧО, ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 115, арк. 8.
11. Храбан Г. Ю. Спалах гніву народного
(Антифеодальне народно-визвольне повстан-
ня на Правобережній Україні у 1768 – 1769
рр.) / Г. Ю. Храбан. – К.: Видавництво при
Київському державному університеті, 1989. –
173, [3] с., іл.
12. ДАЧО, ф. Р – 5624, оп. 1, спр. 39, арк. 10.
ISSN 2222-5250
115
Влада Сокирская
Григорий Храбан – первый научный краевед Уманщины
Одним из тех, кто посвятил свою жизнь самоотверженному труду на ниве истории, является архео-
лог, историк Украины и краевед Уманщины Григорий Ефимович Храбан. Исследование научной биографии
Г. Ю. Храбана позволило определить приоритетные направления его творчества: археология, древняя история
Украины, история восстания 1768–1769 годов в Украине, история Уманщини с древнейших времен, история со-
здания дендрологического парка «Софиевка», «Шевченко и Умань», революционные события и события Великой
Отечественной войны на территории Уманщини, биографистика, библиографическая деятельность.
Ключевые слова: краеведение, Уманщина, Г.Ю. Храбан, история, археология.
Vlada Sokyrska
Grygoriy Hraban – fi rst scientifi c local historian of Uman
One of those who devoted his life to selfl ess work in the fi eld of history is an archaeologist, historian and ethnogra-
pher Uman Ukraine Grygoriy Hraban. The study of scientifi c biography G. Hraban possible to determine the priori-
ties of his work: Archaeology, Ancient History of Ukraine, history rebellion 1768–1769 famine in Ukraine, Uman his-
tory from ancient times, history of Arboretum “Sofi yivka”, “Shevchenko and Uman”, revolutionary events and events
of the Great Patriotic War in Uman, Biographical, bibliographical activities.
Key words: Regional Studies, Uman, G.Hraban, history, archeology.
УДК 07(87)456
Ірина Петренко (м. Київ)
ВІРА ЖУК – КОРИФЕЙ ВІТЧИЗНЯНОГО
ОСВІТЯНСЬКОГО КРАЄЗНАВСТВА
Статтю присвячено дослідженню внеску В.Н.Жук у розвиток освітянського краєзнавства. Акцентовано
увагу на тому, що діапазон наукових зацікавлень ученої широкий: давня історія, козацька доба, національні
меншини, релігія, культура, освіта, відомі люди України і Полтавщини. Наголошується на тому, що В.Н.Жук
своєю активною науково-пошуковою роботою продовжила краєзнавчі традиції Полтавщини.
Ключові слова: Віра Никанорівна Жук, освітянське краєзнавство, історія, Полтавщина, наука, крає-
знавчі традиції краю.
Полтавщина дала людству цілу плеяду таланови-
тих людей: учених, письменників, поетів, митців, ви-
нахідників, державних діячів. Серед них варто згада-
ти відомого в Україні та за кордоном вченого-історика,
архівіста, фахівця у сфері славістики, зокрема, болга-
ристики, автора понад 400 наукових праць, кандида-
та історичних наук, заслуженого працівника культу-
ри України Віри Никанорівни Жук (1928–2008).
Науковий доробок В.Н.Жук не втрачає актуаль-
ності і нині. Її праці, присвячені багатьом пробле-
мам вітчизняної історії та історичного краєзнав-
ства, становлять собою вагомий вклад у розвиток
української історичної науки. Дослідниця була ви-
нятково принциповим, об’єктивним, наполегли-
вим, глибоким ученим, а також висококультурною,
доброзичливою, порядною, чуйною, толерантною,
інтелігентною людиною.
Певну кількість студій вже було присвячено жит-
тєвому і науковому шляху В.Н.Жук. Зокрема, спога-
ди про співпрацю з нею написали відомий вітчизня-
ний вчений П.Т.Тронько [1] та болгарський дослідник
Х.Станев [2]. Науково-дослідницькій роботі В.Н.Жук
в Державному архіві Полтавської області присвяти-
ли свої студії полтавські архівісти Т.П.Пустовіт [3]
і М.Чиркова [4]. До 80-річного ювілею вченої І.М. Пет-
ренко підготувала дослідження, де було зроблено
спробу підбити підсумки багаторічної пошукової і до-
слідницької роботи В.Н.Жук [5].
Незважаючи на наявність зазначених дослі-
джень, все ж таки узагальнюючої розвідки про
науково-дослідницьку діяльність і роль В.Н.Жук
у розвитку вітчизняного краєзнавства досі немає.
Заповнити цю прогалину і покликана дана стаття.
Метою даної студії є показати внесок В.Н.Жук у роз-
виток вітчизняного краєзнавства, визначити і охарактери-
зувати сферу зацікавлень ученої та її науковий доробок.
В.Н.Жук народилася 12 квітня 1928 р. в примісь-
кому селі Кривуші Кременчуцького району Пол-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32621 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:52:00Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сокирська, В. 2012-05-07T20:19:05Z 2012-05-07T20:19:05Z 2011 Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини / В. Сокирська // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 110-115. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32621 94(477.46) Одним із тих, хто присвятив своє життя самовідданій праці на ниві історії, є археолог, історик України та краєзнавець Уманщини Григорій Юхимович Храбан. Дослідження наукової біографії Г. Ю. Храбана дозволило визначити пріоритетні напрями його творчості: археологія, давня історія України, історія повстання 1768–1769 рр. в Україні, історія Уманщини від найдавніших часів, історія створення дендрологічного парку «Софіївка», «Шевченко і Умань», революційні події та події Великої Вітчизняної війни на території Уманщини, біографістика, бібліографічна діяльність. Одним из тех, кто посвятил свою жизнь самоотверженному труду на ниве истории, является археолог, историк Украины и краевед Уманщины Григорий Ефимович Храбан. Исследование научной биографии Г. Ю. Храбана позволило определить приоритетные направления его творчества: археология, древняя история Украины, история восстания 1768–1769 годов в Украине, история Уманщини с древнейших времен, история создания дендрологического парка «Софиевка», «Шевченко и Умань», революционные события и события Великой Отечественной войны на территории Уманщини, биографистика, библиографическая деятельность. One of those who devoted his life to selfl ess work in the field of history is an archaeologist, historian and ethnographer Uman Ukraine Grygoriy Hraban. The study of scientifi c biography G. Hraban possible to determine the priorities of his work: Archaeology, Ancient History of Ukraine, history rebellion 1768–1769 famine in Ukraine, Uman history from ancient times, history of Arboretum “Sofiyivka”, “Shevchenko and Uman”, revolutionary events and events of the Great Patriotic War in Uman, Biographical, bibliographical activities. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Освітянське краєзнавство в особах Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини Григорий Храбан – первый научный краевед Уманщины Grygoriy Hraban – fi rst scientifi c local historian of Uman Article published earlier |
| spellingShingle | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини Сокирська, В. Освітянське краєзнавство в особах |
| title | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини |
| title_alt | Григорий Храбан – первый научный краевед Уманщины Grygoriy Hraban – fi rst scientifi c local historian of Uman |
| title_full | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини |
| title_fullStr | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини |
| title_full_unstemmed | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини |
| title_short | Григорій Храбан – перший науковий краєзнавець Уманщини |
| title_sort | григорій храбан – перший науковий краєзнавець уманщини |
| topic | Освітянське краєзнавство в особах |
| topic_facet | Освітянське краєзнавство в особах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32621 |
| work_keys_str_mv | AT sokirsʹkav grigoríihrabanperšiinaukoviikraêznavecʹumanŝini AT sokirsʹkav grigoriihrabanpervyinaučnyikraevedumanŝiny AT sokirsʹkav grygoriyhrabanfirstscientificlocalhistorianofuman |