30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба)
У роботі простежується життя відомого педагога-краєзнавця Петра Микитовича Тригуба (27 червня 1935 року). Показано його науково-педагогічну роботу та працю на краєзнавчій ниві. В работе прослеживается жизнь известного Николаевского педагога-краеведа Петра Никитовича Тригуба (27 июня 1935 года). Пока...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32635 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) / Л. Вовчук // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 128-132. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32635 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вовчук, Л. 2012-05-07T20:41:47Z 2012-05-07T20:41:47Z 2011 30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) / Л. Вовчук // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 128-132. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32635 929 (477) У роботі простежується життя відомого педагога-краєзнавця Петра Микитовича Тригуба (27 червня 1935 року). Показано його науково-педагогічну роботу та працю на краєзнавчій ниві. В работе прослеживается жизнь известного Николаевского педагога-краеведа Петра Никитовича Тригуба (27 июня 1935 года). Показано его научно-педагогическую работу и труд на краеведческой ниве. In work the destiny of the known Mykolayiv teacher – regional ethnographer of Petro Trygub (was born 27 June 1935) is traced. It is shown his scientifi c and pedagogical work on a study of regional studies. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Освітянське краєзнавство в особах 30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) 30 лет на краеведческой ниве Николаевщины (к биографии Петра Никитовича Тригуба) 30 years in working of Mykolyiv’s regional studies (biography of Petro Trygub) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) |
| spellingShingle |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) Вовчук, Л. Освітянське краєзнавство в особах |
| title_short |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) |
| title_full |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) |
| title_fullStr |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) |
| title_full_unstemmed |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) |
| title_sort |
30 років на краєзнавчій ниві миколаївщини (нарис до біографії петра микитовича тригуба) |
| author |
Вовчук, Л. |
| author_facet |
Вовчук, Л. |
| topic |
Освітянське краєзнавство в особах |
| topic_facet |
Освітянське краєзнавство в особах |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
30 лет на краеведческой ниве Николаевщины (к биографии Петра Никитовича Тригуба) 30 years in working of Mykolyiv’s regional studies (biography of Petro Trygub) |
| description |
У роботі простежується життя відомого педагога-краєзнавця Петра Микитовича Тригуба (27 червня 1935 року). Показано його науково-педагогічну роботу та працю на краєзнавчій ниві.
В работе прослеживается жизнь известного Николаевского педагога-краеведа Петра Никитовича Тригуба (27 июня 1935 года). Показано его научно-педагогическую работу и труд на краеведческой ниве.
In work the destiny of the known Mykolayiv teacher – regional ethnographer of Petro Trygub (was born 27 June 1935) is traced. It is shown his scientifi c and pedagogical work on a study of regional studies.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32635 |
| citation_txt |
30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) / Л. Вовчук // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 128-132. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vovčukl 30rokívnakraêznavčíinivímikolaívŝininarisdobíografíípetramikitovičatriguba AT vovčukl 30letnakraevedčeskoinivenikolaevŝinykbiografiipetranikitovičatriguba AT vovčukl 30yearsinworkingofmykolyivsregionalstudiesbiographyofpetrotrygub |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:22Z |
| _version_ |
1850564767566004224 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
128
національному університеті імені Лесі Українки
// Літопис Волині. – 2008. – Ч.4. – С.204 – 208.
22. Лауреати державних обласних премій // Минуле
і сучасне Волині. Волинська обласна організація
Національної спілки краєзнавців України. Матеріали
до відзначення 20-річчя від часу утворення.
Наталия Кот, Галина Романчук
Краевед, ученый, педагог (Геннадий Васильевич Бондаренко)
В статье раскрыты некоторые аспекты научной, педагогической и общественной деятельности Геннадия
Васильевича Бондаренко, председателя Волынской областной организации Национального союза краеведов Украины.
Ключевые слова: Г.В.Бондаренко, краеведение, краеведческое образование, волыневедение, конференции
«Прошлое и современность Волыни».
Nataliia Kot, Halyna Romanchuk
Ethnographer, Scientist, Teacher (Henadii Bondarenko)
The article deals with some aspects of scientifi c, pedagogical and public activities of Henadii Bondarenko, the
head of Volyn regional organization of National union of regional ethnographers of Ukraine.
Key words: H.V. Bondarenko, study of local lore, regional studies education, Volyn study, conferences «The Past
and Modern of Volyn and Polissia».
Спеціальний випуск. – Луцьк: б.в., 2009. – С.46-48.
23. Тронько П.Т. Пленум правління Всеукраїнської
спілки краєзнавців / П.Т. Тронько // Педаго-
гічний пошук. – 2007. – №1(53). – С.81.
24. Архів музею «Історії освіти Волині». Папка
«Бондаренко Геннадій Васильович».
УДК 929 (477)
Людмила Вовчук (м. Миколаїв)
30 РОКІВ НА КРАЄЗНАВЧІЙ НИВІ МИКОЛАЇВЩИНИ
(НАРИС ДО БІОГРАФІЇ ПЕТРА МИКИТОВИЧА ТРИГУБА)
У роботі простежується життя відомого педагога-краєзнавця Петра Микитовича Тригуба (27 червня
1935 року). Показано його науково-педагогічну роботу та працю на краєзнавчій ниві.
Ключові слова: краєзнавство, краєзнавець, Миколаївщина, Петро Микитович Тригуб.
Історична наука завжди віддавала належне міс-
це висвітленню історичних особистостей. Однак
в останнє десятиріччя в українській історіографії на-
мітилася особливо чітка практика репрезентувати ви-
значну постать як в просторово-часовому вимірі, так і
у сфері особистісно-індивідуального континууму.
В цих умовах неабиякого значення набуває ство-
рення історичного портрету особистості і самого істо-
рика, в контексті загального розвитку регіону, з яким
пов’язані її життя та діяльність, історична творчість.
Цілком зрозуміло, що останнє набуває особливо-
го значення у зв’язку з сучасною проблематикою до-
слідження регіональної історії, що має не просто і не
лише історичне чи етнокультурне, але й соціально-
економічне і політико-правове підґрунтя [1].
Значної уваги в краєзнавчому русі Миколаївщини
заслуговує постать незмінного голови Миколаївської
спілки краєзнавців ВСК-НСК України протягом 21
року (1990-2011 рр.), доктора історичних наук, про-
фесора, заслуженого працівника та відмінника на-
родної освіти України Тригуба Петра Микитовича.
Персоні Петра Микитовича присвячена низка
публікацій [2], в тому числі, його автобіографічна
праця «Стежками власної долі» [3], але його роботі
на краєзнавчій ниві приділяється дуже мало уваги,
що й визначило мету нашого дослідження.
Народився відомий краєзнавець 27 червня
1935 року на Слобожанщині, в старовинному селі
Коломак Харківської області, яке у XVII-XVIII ст.
було сотенним містечком Охтирського слобідського
козацького полку. Батько, Тригуб Микита
Семенович, і мати, Шинкаренко Орина Омелянівна,
були родом з Чернігівщини, Остерського повіту
Жулинської волості, сіл Сваром’я і Лебедівки,
ISSN 2222-5250
129
тепер ця територія належить до Вишгородського
району Київської області. У Сваром’ї близько
чверті мешканців села мали прізвище Тригуб і, за
розповідями старожилів, вели своє походження
від запорізького козака Тригуба, який оселився
тут у другій половині XVII ст. і був внесений
у реєстровий список у 1681 році [4].
Навчався Петро Микитович у Коломацькій
школі тільки на «відмінно», з року в рік одержував
«Похвальні грамоти», брав участь у позакласній
роботі: виступав на вечорах художньої самодіяль-
ності як декламатор і співак, з доповідями про
визначні події тощо.
У 1953-1958 рр. П.М. Тригуб – студент історич-
ного факультету Харківського державного факультету.
Іще в ті роки формування наукового світогляду він
брав участь у наукових конференціях, був головою
студентського наукового товариства на факультеті.
У 1957 році з’явилась його перша наукова робота
«Жовтневі дні у Харкові», яка засвідчила інтерес уче-
ного початківця до буремних 1917-1920 рр. [5].
Захистивши на «відмінно» дипломну роботу
«Відбудова народного господарства на Харківщині
(1921-1925 рр.)» та склавши державні іспити з іс-
торії КПРС та історії СРСР, П. Тригуб одержав ди-
плом з відзнакою. І саме з цього моменту закінчи-
лась неповторна студентська пора та почалося са-
мостійне трудове життя.
14 серпня того ж року П. Тригуб поїхав у Ста-
ліно на постійне місце роботи вчителем історії у
Краснінську середню школу Допропільського ра-
йону. Вирішивши житлове питання, він забрав до
себе молоду дружину.
Краснінська (нині Новоторецька) середня шко-
ла стала тією кузнею, де гартувався молодий педа-
гог. Крім історії довелося бути вчителем біології, за-
вучем, керувати хоровим гуртком, який навіть за-
йняв призове місце на районній шкільній олімпіаді.
Працював лектором, разом із дружиною брав участь
у сільській хоровій капелі при місцевому клубі.
На початку 60-х років батьки П. Тригуба стали на-
полягати, щоб він перебрався ближче до них. На той
час Коломацький район було ліквідовано і його тери-
торію поділили між Валківським та Краснокутськими
районами Харківської області. Коломак увійшов до
складу Валківського району. Тому у січні 1963 ро-
ку, на зимових канікулах, він поїхав у Валки на
прийом до завідувача райвідділом народної освіти
А. Фендрика, який запропонував йому посаду дирек-
тора середньої школи в Мельниковому, але П. Тригуб
після закінчення навчального року пообіцяв прийти
знову. Прибувши влітку 1963 року до Валок, він по-
годився стати директором Мельниківської середньої
школи, де його поселили у спеціально збудованому
«директорському» будинку [6].
Ставши директором школи, П. Тригуб зіштов-
хнувся із значними шкільними проблемами:
навчально-матеріальна база школи була слабкою
(пристосовані приміщення, недостатня кількість
літератури і приладів, обмежене фінансування), не-
збалансованість педколективу, складною була спра-
ва і з учнівським контингентом. Насамперед, він по-
стійно скорочувався. Молодь ішла з села до міста,
працювати у сільському господарстві залишалися
одиниці. Але, незважаючи на такі складнощі, Петро
Микитович докладав усіх зусиль аби підняти шко-
лу до відповідного рівня. Більше всього йому по-
добалося займатися позакласовою роботою. Вони
одними з перших у районі почали проводити КВН.
Придбавши кінокамеру (до речі, за це він отримав
одну з восьми доган за час його директорства), ро-
били маленькі фільми з шкільного життя. Щороку
вони організовували екскурсії до різних міст краї-
ни – Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, Полтави,
Харкова, причому їздили спеціально обладнаною
колгоспною вантажною машиною.
Але головним досягненням Петра Микитовича
в цей час було будівництво нової школи за рахунок
коштів місцевого колгоспу, оскільки за рахунок дер-
жавних коштів про це й годі було сподіватися [7].
У 1968 році П. Тригуб стає аспірантом Харків-
ського державного університету. Одночасно по-
трібно було влаштувати сімейно-побутові питання.
У Мельниковому залишалась дружина з двома ді-
тьми з невеликою зарплатою шкільного бібліотека-
ря, його аспірантська стипендія складала 100 крб.
Цих грошей цілком вистачало для нього, але було
скрутно сім’ї. Тому, за підтримки дружини, вони
вирішили переїхати до батьків на Київщину. А сам
П. Тригуб влаштувався у гуртожитку, де він частіше
бував протягом першого року навчання в аспіранту-
рі, коли потрібно було відвідувати заняття для аспі-
рантів, а також тому, що він був старостою універ-
ситетської аспірантської групи з філософії.
Другий та третій роки в аспірантурі були при-
свячені збору та опрацюванню фактичного доку-
ментального матеріалу в архівах та бібліотеках.
Доопрацьований текст дисертації був поставлений
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
130
на обговорення кафедри історії СРСР у жовтні 1971
року і рекомендований до захисту (науковий керів-
ник С.М. Королівський) [8].
На останньому році навчання постало питання
про майбутнє працевлаштування. Планували зали-
шити його в університеті, але не було житла. Тому
у 1971 році він був обраний старшим викладачем
Полтавського державного педагогічного інституту
ім. В.Г. Короленка, а вже у 1972 році захищає ди-
сертацію [9] і після одержання диплома кандидата
історичних наук негайно приступає до збору мате-
ріалів для докторської дисертації.
У 1974 році Петра Микитовича обирають дека-
ном історичного факультету, у 1976 році він отри-
мує вчене звання доцента. До цього часу вже бу-
ло надруковано близько 30 наукових праць, зібрано
значний документальний матеріал. З вересня 1978
по серпень 1980 року П.М. Тригуб уже як старший
науковий співробітник працює виключно над док-
торською дисертацією, готує монографію.
Прийшовши у 1982 році на роботу до Мико-
лаївського педінституту, де очолив кафедру істо-
рії СРСР і УРСР, Тригуб Петро Микитович актив-
но взявся за розбудову краєзнавчого руху. Цьому
сприяло проведення низки всеукраїнських конфе-
ренцій, у т.ч. з питань краєзнавства, декілька ре-
гіональних та міжвузівських конференцій. Перша
така конференція відбулася у 1988 році з пробле-
ми «Біографії робітників революціонерів». Ідею
проведення конференції у Миколаєві дуже холод-
но сприйняло партійне керівництво області і міста,
а також і ректор В.Ф. Байдак. Схвалення з їх боку не
було, однак П. Тригуб та його колеги наполягали на
своєму. Участь у конференції директора інституту
Ю.Ю. Кондуфора, члена ЦК Компартії України, різ-
ко змінило ставлення керівництва до цього заходу.
До аеропорту зустрічати столичного гостя виїхали
секретар обкому партії Г. Тазарачева і ректор МДПІ
В.Ф. Байдак, а також декан історичного факультету
О.В. Білюк та Тригуб П. На конференцію були за-
прошені й відомі вчені з Москви, союзних респу-
блік з СРСР, зокрема академік АН Вірменської РСР
Гарибджанян. Конференція пройшла досить успіш-
но, деякі московські вчені з подивом довідались
про існування в Миколаєві історичного факульте-
ту. Вони представили і хорошу культурну програму,
яка передбачала відвідання Ольвії й Очакова, відпо-
чинок на туристичній базі в Коблево тощо.
Другу масштабну конференцію під керівництвом
П. Тригуба провели у жовтні 1989 році до 200-річчя
Миколаєва. В цей час спостерігався великий інтерес
до історичного краєзнавства, душею цих дослі-
джень був академік Петро Тимофійович Тронько.
Але знову на заваді стали деякі представники пар-
тійного чиновництва, та зважаючи на те, що Петро
Тимофійович був депутатом Верховної Ради УРСР,
він заздалегідь відвідав Миколаїв і перших осіб влад-
них структур, і місцеве керівництво вже не чинило
жодних перешкод щодо проведення конференції, на
яку було запрошено близько 300 представників.
У 1988 р. у спеціалізованій вченій раді Київ-
ського державного університету П.М. Тригуб за-
хистив докторську дисертацію на тему «Ради
України в період громадянської війни та інтервен-
ції (листопад 1918 – грудень 1920 рр.)» [10].
Співпраця з Інститутом історії продовжувалася,
у 1992 році разом з В.Г. Сарбеєм П. Тригуб прове-
ли конференцію з актуальних проблем національно
визвольного руху в Україні (до 1917 р.). Звичайно,
як один з провідних краєзнавців Петро Микитович
брав участь у всіх наступних краєзнавчих конфе-
ренціях: Кам’янці-Подільському (1991 р.), Луцьку
(1993 р.), Черкасах (1995 р.), Харкові (1997 р.),
Дніпропетровську (1999 р.), Донецьку (2001 р.),
Хмельницькому (2004 р.) [11]. В цей час він опу-
блікував значну кількість робіт, присвячених кра-
єзнавчій тематиці Миколаївщини [12].
У 1991 році П.Т. Тронько виступив ініціато-
ром створення Всеукраїнської спілки краєзнавців.
П. Тригубу він доручив створити Миколаївське відді-
лення цієї спілки. У травні була проведена установча
конференція, обрано правління, головою цього прав-
ління було обрано Петра Микитовича. Необхідно бу-
ло зареєструвати її, але це виявилося настільки склад-
ною процедурою і вимагало коштів, то в результаті
він вирішив відкласти це на більш пізній час.
З 1997 року П.М. Тригуб – завідувач кафедри
історії та філософії Миколаївської філії Національ-
ного університету «Києво-Могилянська академія»
(нині Чорноморський державний університет іме-
ні Петра Могили). Одночасно він професор кафе-
дри історії України МДПУ, керує Миколаївським
регіональним центром Інституту історії України
НАН України з проблем Нижнього Подніпров’я та
Побужжя, редагує «Наукові праці» МФ НаУКМА
(сьогодні ЧДУ ім. Петра Могили) з історичних на-
ук, і надалі очолює Миколаївське обласне відділен-
ня Всеукраїнської спілки краєзнавців.
ISSN 2222-5250
131
На той час Миколаївська організація Всеукраїн-
ської спілки краєзнавців нараховувала 46 осіб, це,
головним чином науковці Миколаївського дер-
жавного університету ім. В.О. Сухомлинського,
Миколаївського державного гуманітарного універси-
тету ім. Петра Могили, Миколаївського навчально-
наукового центру Одеського національного універси-
тету ім. І.І. Мечникова, Миколаївського обласного кра-
єзнавчого музею, Державного архіву Миколаївської
області, окремі вчителі та інші ентузіасти краєзнавчої
справи, які вносять свій посильний внесок у загальну
справу вивчення історії рідного краю.
Головним напрямком роботи миколаївських кра-
єзнавців була підготовка і проведення регіональ-
них конференцій з історичного краєзнавства різни-
ми навчальними та науковими установами, видан-
ня краєзнавчих праць силами й коштом самих ав-
торів та спонсорів, діяльність Регіонального цен-
тру Інституту історії України НАН України з про-
блем Нижнього Подніпров’я і Побужжя на громад-
ських засадах. Основний наслідок роботи – захист
кандидатських дисертацій, проведення конферен-
цій, краєзнавчі видання.
Протягом 2004-2008 рр. у Миколаєві було про-
ведено низку конференцій краєзнавчого характе-
ру з виданням тез та матеріалів: Матеріали семи
Миколаївських обласних краєзнавчих конферен-
цій «Історія. Етнографія. Культура», що регулярно
проводяться з 1996 року; Миколаївщина: Шляхами
тисячоліть: Обласна науково-практична конферен-
ція, присвячена 70-річчю утворення Миколаївської
області, 15 вересня 2007 р. (Миколаїв, 2007);
Українська народно-демократична революція і
Миколаївщина, 1917-1921 рр. (Миколаїв-Одеса,
2007); Український Південь у контексті вітчизня-
ної історії (Миколаїв-Одеса, 29 березня 2008 р.).
У рамках щорічної конференції «Могилянські чи-
тання» постійно працює секція з історичного кра-
єзнавства на Півдні України, на якій заслуховуєть-
ся від 25 до 30 доповідей.
Результати досліджень краєзнавців друкува-
лися в матеріалах зазначених вище конференцій,
а також у «Наукових працях» Миколаївської філії
Національного університету «Києво-Могилянська
Академія» (нині – Наукові праці Чорноморського
державного університету імені Петра Могили),
які видаються з 1998 року (на сьогодні вже видано
38 томів). Редактором історичної серії є саме про-
фесор П.М. Тригуб.
Звичайно, в роботі місцевого відділення ВСК бу-
ли суттєві недоліки, зокрема організаційного плану.
Фактично воно об’єднує діяльність вчених-істориків
МНУ, ЧДУ ім. Петра Могили, Миколаївського кра-
єзнавчого музею та Державного архіву. Не налаго-
джені були контакти з істориками інших вузів міста
і області, членами історичних клубів та товариств,
учителями шкіл. Не здійснено реєстрацію відділен-
ня, відсутній перспективний план роботи на трива-
лий період, абсолютно бракує коштів, вся робота
тримається на ентузіазмі окремих осіб [13].
Незважаючи на труднощі, 21 червня 2011 року у
місті Миколаєві за сприяння П.М. Тригуба відбулося
організаційне засідання Миколаївської обласної ор-
ганізації Національної спілки краєзнавців України.
Організатором з’їзду виступив д.і.н., професор
Олександр Тригуб. До порядку денного були внесе-
ні наступні питання: 1) Звіт голови Миколаївського
обласного осередку НСКУ (доповідач П.М. Тригуб);
2) Переобрання голови Миколаївського обласного
осередку НСКУ; 3) Обрання Правління та Ревізійної
Комісії Миколаївського обласного осередку НСКУ.
В результаті організаційного засідання Миколаїв-
ського обласного осередку НСКУ постановили об-
рати Головою д.і.н., проф. Олександра Петровича
Тригуба, який у 1998–2011 рр. був відповідальним
секретарем ВСКУ-НСКУ та разом зі своїм бать-
ком Петром Микитовичем зробив вагомий внесок
у розвиток краєзнавства на Миколаївщині, заступ-
ником голови правління – директора Державного
архіву Миколаївської області к.і.н. Левченко
Ларису Леонідівну, членом правління д.і.н., проф.
П.М. Тригуба.
Порядність і толерантність; ерудованість і про-
стота; самоповага і неймовірна працьовитість; дис-
циплінованість і принциповість; прекрасна пам’ять,
щирість, упевненість, завзятість, весела вдача, му-
дрість. Все це – Петро Микитович Тригуб. Він –
«Відмінник народної освіти України», «Заслужений
працівник народної освіти України», «Почесний
краєзнавець України». Одним з найбільш голо-
вних його досягнень – це наукова школа професора
Тригуба, де він підготував більше 25 кандидатів на-
ук, більшість тем яких – краєзнавчі розвідки з істо-
рії Південної України.
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
132
Людмила Вовчук
30 лет на краеведческой ниве Николаевщины (к биографии Петра Никитовича Тригуба)
В работе прослеживается жизнь известного Николаевского педагога-краеведа Петра Никитовича
Тригуба (27 июня 1935 года). Показано его научно-педагогическую работу и труд на краеведческой ниве.
Ключевые слова: краеведение, краевед, Николаевщина, Петр Никитович Тригуб.
Lyudmyla Vovchuk
30 years in working of Mykolyiv’s regional studies (biography of Petro Trygub)
In work the destiny of the known Mykolayiv teacher – regional ethnographer of Petro Trygub (was born 27 June
1935) is traced. It is shown his scientifi c and pedagogical work on a study of regional studies.
Key words: regional studies, regional ethnographer, Mykolaiv region, Petro Trygub.
1. Шкварець В.П. Миколаївці: визначні історики
і краєзнавці минулого. Навчальний посібник. –
Миколаїв: Видавничий відділ Миколаївського
навчально-наукового центру Одеського наці-
онального університету імені І.І. Мечникова.
– ТОВ ВіД. Видавництво МДГУ ім. Петра
Могили. – 2004. – С.4.
2. Павлік І.С. Тригуб П.М. // Миколаївський дер-
жавний університет. Історичний нарис. 1913-
2009. – К.: Златограф-дизайн, 2003. – С. 147;
Пронь С.В., Пронь Т.М. Слово про вчено-
го (до 75-річного ювілею професора Петра
Микитовича Тригуба) // Рідне Прибужжя. –
2010. – 26 червня. – С. 2.
3. Тригуб П.М. Стежками власної долі. – Мико-
лаїв: Видавництво МДГУ ім. Петра Могили,
2005. – 135 с.
4. Там само. – С. 7.
5. Павлік І.С. Вказ. пр. – С. 147.
Джерела та література
6. Тригуб П.М. Вказ. пр. – С. 28-33.
7. Там само. – С. 36-38.
8. Там само. – С. 41-43.
9. Советское государственное строительство на
Украине в период борьбы за установление и
укрепление Советской власти (декабрь 1917 –
апрель 1918 гг.): Автореф. уч. степ. канд. ист.
наук. – Харьков, 1972.
10. Тригуб П.М. Ради України в період громадян-
ської війни та інтервенції (листопад 1918 – гру-
день 1920 рр.): Автореф. уч. степ. доктора іст.
наук. – К., 1988.
11. Тригуб П.М. Вказ.пр. – С. 69-71.
12. Тригуб П.М. Вказ.пр. – С. 108-110.
13. Звіт про роботу правління Миколаївської об-
ласної організації Всеукраїнської спілки краєз-
навців за 2004-2008 рр. // Архів Миколаївської
обласної організації НСКУ. – 2009. – С.1-2,
5-7.
|