Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї
У статті подано класифікацію майбутніх дисциплін програмної інженерії (Software Engineering — SE). Визначено структуру, зміст, базові поняття та призначення кожної з них, а також їхню роль у навчанні спеціальності в індустріальному виробництві програмних продуктів. Запропоновано ввести ці перспектив...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3266 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї / К.М. Лаврiщева // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 12-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860059353304793088 |
|---|---|
| author | Лаврiщева, К.М. |
| author_facet | Лаврiщева, К.М. |
| citation_txt | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї / К.М. Лаврiщева // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 12-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті подано класифікацію майбутніх дисциплін програмної інженерії (Software Engineering — SE). Визначено структуру, зміст, базові поняття та призначення кожної з них, а також їхню роль у навчанні спеціальності в індустріальному виробництві програмних продуктів. Запропоновано ввести ці перспективні дисципліни в програму навчання Curricula-2010.
A classification of promising future disciplines of Software Engineering is presented in the article. The structure, essence, basic concepts, and destination of each discipline, and also their role in specialty teaching and software product
manufacturing are defined. It is proposed to add these promising disciplines to the program of Curricula–2010.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:03:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
К. ЛАВРІЩЕВА
ПЕРСПЕКТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
Програмну інженерію застосовують
близько сорока років. За цей час вона
ввібрала в себе принципи математики, ін-
форматики, програмування та ком п’ю тер-
них наук, сформувалася як комплекс засо-
бів і методів для розвитку програмування і
виробництва програмних продуктів на ін-
женерній основі з необхідною продуктив-
ністю та якістю. Міжнародна комп’ютерна
спільнота спеціалістів зробила для розви-
тку ПІ досить багато, зокрема:
— побудовано ядро знань SWEBOK (Soft-
ware Engineering body of Knowledge, www.
swebok.com, 2001р.) з десяти розділів, які
стосуються принципів та методів розро-
блення й організації керування програмним
забезпеченням (ПЗ);
У межах фундаментальних проектів Інституту програмних систем НАН
України в результаті багаторічних досліджень різних проблем програмної ін-
женерії (ПІ) запропоновано нові дисципліни в складі ПІ, обґрунтовано їхній
науковий зміст і завдання щодо створення відповідних навчальних курсів для
студентів вищої школи та визначено їхню роль в індустріальному виробни-
цтві програмних продуктів (ПП).
Сьогодні ці розробки винятково актуальні, оскільки останніми роками в
Україні науково-технічний рівень розроблення програмних продуктів значно
знизився через відсутність національних програм розвитку виробничих на-
прямів ПІ та спеціальних структур, які б створювали національні програмні
продукти для задоволення потреб різних галузей економіки й відповідно по-
повнення держбюджету. Відстаємо ми і з організацією навчального процесу.
Якщо в провідних країнах світу вже понад 20 років практикують навчання
предмета програмної інженерії, то в нас перші кроки в цьому напрямі почали
робити тільки минулого року після відповідної Постанови Кабінету Міністрів
України від 12 грудня 2006 р. У нас не вистачає новітніх наукових розробок
у галузі ПІ, вітчизняних підручників та посібників, а також викладачів для
підготовки спеціалістів із програмної інженерії, які зможуть у майбутньому
підвищити рівень індустрії ПП.
Пропонуємо читачам ознайомитися з основними положеннями результа-
тів наукових досліджень НАН України з проблематики програмної інженерії.
— уведено в обіг наукові журнали з
програмної інженерії — IEEE Trans. on
SE, ACM Trans. on SE and Metodology, а
також монографії і підручники з ПІ
тощо;
— сформовано міжнародну програму на-
вчання ПІ — Curricula-2004 (www.com pu-
ting.org/education/cc2004, intuit.ru), у якій
зафіксовані розділи SWEBOK, які мають
на меті навчити студентів розробляти ПП
з інформатики в різних міжнародних уні-
верситетах (в Україні її впроваджено з
2007р.);
— створено інститут SEІ при Carnegie
Mel lon University (1984р.), кафедри ПІ в ба-
гатьох університетах (США і Європи) для
розвитку теорії і практики ПІ;
© ЛАВРІЩЕВА Катерина Михайлівна. Доктор фізико-математичних наук. Завідувач відділу «Про-
грамна інженерія» Інституту програмних систем НАН України (Київ). 2008
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 13
— проведено низку міжнародних науко-
вих конференцій із різних напрямів ПІ та
опубліковано відповідні матеріали;
— запропоновано нові парадигми про-
грамування (об’єктно-орієнтоване, компо-
нентне, сервісне, агентне тощо);
— створено технологічні й інженерні лі-
нії для розроблення цільових об’єктів —
програмних систем, доменів, родин систем,
програмних проектів тощо;
— оновлено (через реінженерію, реверсну
інженерію) багато застарілих програм, нако-
пичених на обчислювальних машинах попе-
редніх поколінь, з метою їх повторного вико-
ристання на платформах нових комп’ютерів;
— побудовано автоматизовані інстру-
ментальні засоби та середовища (Microsoft
Visual Studio, MSF, Rational Rose, COM,
CORBA тощо) підтримки розроблення і
виробництва різних цільових об’єктів з
окремих програмних ресурсів (компонен-
тів, reusing, сервісів тощо).
Накопичений великий обсяг знань сис-
тематизовано й частково відображено в
розділах ядра знань SWEBOK, присвяче-
них проектуванню і керуванню програмни-
ми продуктами (ПП), що ввійшли і в про-
граму навчання Curricula-2004.
Однак ці розділи недостатньо повно ві-
дображають зміст ПІ з погляду індустрії,
рівня науково-технічних напрацювань у
ПІ (наприклад, відсутні теорія експертного
аналізу проектних рішень, мови опису спе-
цифіки доменів, захисту даних, докумен-
тування ПП тощо), а також теорій розро-
блення, керування та економіки. Крім того,
вони зорієнтовані на реалізацію ПЗ і не
охоплюють нові цільові об’єкти програмної
інженерії та середовища їх створення.
Для розв’язання важливих проблем інду-
стрії програмної інженерії, відображення
стану науково-технічних досягнень у ПІ та
навчання студентів у складі ПІ пропонуємо
сформувати нові дисципліни ПІ, а саме —
наукові, інженерні, управлінські, економіч-
ні, виробничі, освітянські тощо. Ці дисци-
пліни побудовані на сучасних підходах і на-
уковому підґрунті відповідних фундамен-
тальних наук. У цілому вони забезпечать
різні напрями виробництва програмних за-
собів і складних об’єктів (доменів, родин
систем, проектів тощо), що містять ПЗ. На
їх основі поліпшиться рівень підготовки
спеціалістів (аналітиків, менеджерів, вери-
фікаторів тощо), здатних забезпечити весь
цикл виробничих робіт відповідно до специ-
фічних потреб певного сегмента ринку про-
грамної продукції.
Пропонуємо стисле тлумачення кожної
з цих майбутніх дисциплін ПІ, враховуючи
їхнє місце в індустрії ПП і навчанні.
НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
Основу наукової дисципліни становлять
класичні науки (теорія алгоритмів,
множин, доказу, математична логіка тощо),
а також теорія програмування та відповід-
ні загальні мовні засоби проектування на
певному рівні абстракції моделей і архітек-
тур цільових програмних об’єктів. Як нау-
ка, вона містить основні поняття і об’єкти,
теоретичні підходи, методи програмування
та керування виготовленням ПП [1–9].
Основними поняттями ПІ є: дані та їхні
структури (прості і складні), функції й ком-
позиції, базові та цільові об’єкти. Прості
об’єкти розробляють на основі їх формаль-
ного опису, а цільові об’єкти — із застосу-
ванням інженерних методів керування ви-
робництвом.
Теорія програмування — сукупність мето-
дів, мов і засобів формального проектування
архітектури та специфікації складників ці-
льових об’єктів, методів їх доказу (верифіка-
ції і тестування), систематичних і формаль-
них методів програмування цих об’єктів та
керування ресурсами (персоналом, матері-
альними й фінансовими) і характеристика-
ми, а також методів оцінювання результатів
розроблення кінцевого продукту для досяг-
нення показників якості ПП.
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
Таким чином, наукова дисципліна є те-
оретичним фундаментом ПІ і навчати її
необхідно не тільки для підвищення рів-
ня кваліфікації майбутніх фахівців із про-
грамної інженерії, але й для підтримки та
розвитку нових можливостей і засобів про-
грамування, які вдосконалять відповідні
напрями індустрії ПІ. Однією з важливих
наукових проблем для індустріального ви-
робництва ПП є інтеграція (композиція,
синтез) складників майбутнього продукту,
базована на сумісності їхніх інтерфейсів.
Її необхідно розв’язувати, спираючись на
фундаментальну теорію синтезу, як одне з
відгалужень наукової дисципліни ПІ.
Головним напрямом навчання у вищих
навчальних закладах (ВНЗ) повинна ста-
ти саме наукова дисципліна, яку необхідно,
на наш погляд, представити загальним те-
оретичним курсом, курсами систематично-
го програмування (об’єктно-орієнтованого,
компонентного, агентного тощо), окреми-
ми класичними курсами та додатковими
курсами з програми Curricula-2004, напри-
клад, інженерія якості [4] .
ІНЖЕНЕРНА ДИСЦИПЛІНА
Iнженерна дисципліна — це сукупність
інженерних прийомів, засобів і стандар-
тів, орієнтованих на виготовлення цільо-
вих об’єктів ПП із застосуванням наукової
дисципліни ПІ [3, 4]. Виходячи з нашого
досвіду, базовими компонентами цієї дис-
ципліни вважатимемо такі:
— ядро знань SWEBOK як набір методів
і засобів розроблення ПП і керування про-
ектами;
— базовий процес ПІ як стрижень процес-
ної діяльності в організації-розробника ПП;
— стандарти як набір регламентованих
правил конструювання проміжних арте-
фактів у процесах ЖЦ;
— інфраструктура — умови середовища
та методичне забезпечення базового проце-
су ПІ й підтримки дій його виконавців, які
виробляють ПП;
— загальні засоби й інструментальні се-
редовища підтримки вироблення ПП.
Технологія інженерного виробництва ПП
базується на повторному використанні
ком понентів (ПВК), готових засобах, ре-
сурсах й інструментах їх побудови. Такими
технологіями є інженерія ПВК (Reuse En-
gi ne e ring), інженерія застосувань (Ap pli-
cation Engineering), доменів (Domain En gi-
neering), родин систем (Family En gi neering)
[3, 4, 6].
Інженерія ПВК сформувалася як сис-
тематична й цілеспрямована діяльність з
пошуку і підбору компонентів, реалізова-
них і представлених у репозитаріях або бі-
бліотеках ПВК [2, 3, 9]. Проектуючи такі
компоненти, спочатку створюють загаль-
ну структуру — каркас продукту, описують
його, пропонують обрані готові компонен-
ти й ПВК. Як ПВК можуть бути викорис-
тані прикладні системи (у бізнесі, економі-
ці тощо) і загальносистемні програмні за-
соби (транслятори, редактори тестів, систе-
ми генерації, інтеграції тощо).
Інженерія застосувань та інженерія до-
менів ґрунтуються на багаторазовому ви-
користанні різнотипних ПВК. Головне за-
вдання — це побудова прикладних систем і
родин систем з урахуванням завдань доме-
ну та загальних і змінюваних характерис-
тик представників родини. Технологія ав-
томатизації домену набуває рис конвеєрно-
го виробництва з ПВК, в основі якого ле-
жить попередній опис моделі домену в DSL
(Domain Specific Language) та специфікація
членів родини [3]. Виробництво доменів
базується на принципах керування плана-
ми робіт за графіками, контролі результа-
тів робіт й оцінюванні рівня застосування
готових ресурсів при реалізації специфіки
домену і програмуванні його завдань.
Базові компоненти виробництва можна
вдосконалювати (наприклад, відповідно до
моделі СММ) і пристосовувати до типу ці-
льових об’єктів, конкретних умов середо-
вища і колективу виконавців.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 15
Значення інженерної дисципліни у ви-
робництві головне. Без інженерії неможли-
вий жоден промисловий продукт. Тут по-
трібно ретельно дослідити всі напрацюван-
ня (як наукові, так й інженерні) у галузі
комп’ютерних наук і на їх підґрунті створи-
ти фундамент інженерної дисципліни, яка
включатиме опис стандартних принципів
інженерії і базових компонентів, а також
сучасних мов специфікації доменів, членів
родин та процесів виробництва ПП за ін-
женерними технологіями.
ДИСЦИПЛІНА КЕРУВАННЯ
Базисом цієї дисципліни є класична тео-
рія керування складними системами, су-
часний менеджмент проекту та відповідний
стандарт IEEE Std.1490 — настанова до ядра
знань PMBOK (Project Management Body of
Knowledge). Теорію керування, а саме теорію
організаційного керування, розробив акаде-
мік В.М. Глушков. Вона перевірена практи-
кою побудови технологічних про цесів у ме-
талургійній, суднобудівельній і хімічній про-
мисловостях, а також упроваджена в масове
виробництво (зокрема, в АСУ «Львів»).
Теорія керування складними системами
поширена й за кордоном, особливо в части-
ні теорії планування виробництвом. Так, на
фірмі «Dupon» з метою планування і скла-
дання планів-графіків великих комплексів
робіт для модернізації її заводів розробле-
но метод CRM (Critical Path Method), бази-
сом якого є графічне представлення робіт і
різних видів операцій із зазначенням часу
їхнього виконання. Інший метод мережево-
го планування PERT (Program Evaluation
and Review Technique) випробувано під час
реалізації проекту розроблення ракетної
системи «Polaris», що поєднувала близь-
ко 3800 підрядників із кількістю операцій
більш ніж 60 тис. Застосування цього мето-
ду було настільки успішним, що проект за-
вершили на два роки раніше від запланова-
ного терміну. Кожен із цих методів виник у
надрах промислового виробництва, адапто-
ваний до середовища програмування і став
базовим в індустрії програмних продуктів.
Теорія керування і планування відобра-
жена в стандарті PMBOK. У ньому визна-
чені процеси ЖЦ-проекту і головні сфери
знань, згруповані за завданнями: ініціація,
планування, використання, моніторинг і ке-
рування, завершення. Головна сфера знань
цього ядра — інтеграція — визначає кон-
цепцію керування організаційною діяльніс-
тю колективу виконавців проекту, базова-
ну на методах прийняття рішень щодо ре-
сурсів, загальних завдань, служб контролю
правильності проекту та вкладання в зада-
ну замовником вартість [3, 4, 6].
Ці базові напрацьовані теорії керуван-
ня та планування, стандартні положення
PMBOK, серії стандартів ISO-9001 з якості
та відповідне методичне забезпечення по-
винні стати основою дисципліни керуван-
ня в ПІ. Курс, присвячений вивченню цих
питань, готуватиме у ВНЗ майбутніх висо-
кокваліфікованих менеджерів проектів та
інших фахівців у галузі організаційного ке-
рування випуском ПП.
ЕКОНОМІЧНА ДИСЦИПЛІНА
Економіка ПІ є самостійною дисциплі-
ною предмета ПІ зі своєю теорією і
практикою оцінювання вартісних, часових
і експертних показників стосовно складан-
ня контрактів на створення ПП, прийняття
проектних рішень, подання вимог, розро-
блення архітектури тощо, визначення ри-
зиків проектування за заданими ресурсами,
проведення розрахунків за роботи виконав-
ців та отриману якість ПП. Ця дисципліна
найбільш розвинута з погляду методів еко-
номічних розрахунків у ПІ, а саме — на-
явних методологій прогнозування розмі-
ру ПП (FРA– Function Points Analyses,
Feature Points, Mark-H Function Points, 3D
Function Points тощо), оцінювання витрат
на розроблення ПП за допомогою родини
моделей COCOMO або інших математич-
них моделей (Angel, Slim, Seer тощо) [4].
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
При формуванні цієї дисципліни необ-
хідно використати фундаментальні еконо-
мічні методи, пов’язані з принципами роз-
поділу робіт у складних системах, методи
розрахунків вартості окремих частин сис-
тем залежно від їхнього розміру і системи
в цілому, чинні стандарти щодо оцінюван-
ня ПП тощо. Систематизований і науково
обґрунтований курс економічної дисциплі-
ни ПІ закриє ту прогалину, яка існує через
відсутність відповідних посібників і під-
ручників для навчання фахівців, зайнятих
у виробництві ПП.
ВИРОБНИЧА ДИСЦИПЛІНА
Головним питанням індустрії як такої є
не тільки випуск відповідної продукції,
але й отримання прибутку від неї. У галузі
ПІ великі прибутки від випуску програмної
продукції отримують такі світові фірми, як
Microsoft, IBM, Intel та інші, а також індій-
ські фірми, які спеціалізуються на онов-
ленні застарілих програмних систем. Ви-
робництво ПП базується на технологічних
процесах виготовлення продукту із засто-
суванням відповідних теорій проектування
та інструментальних середовищ побудови
ПП масового використання.
Першими спробами на шляху індустрі-
ального виробництва є технологічна під-
готовка розроблення ПП (ТПР) [10], лі-
нії продуктів (Product line) (інституту SEI,
CША [11]) для задоволення ринкових по-
треб користувачів на деякі види програмної
продукції, а також різновиди нових інже-
нерних технологій виробництва ПП, а саме
— інженерії застосувань, доменів, родин, ді-
ючі засоби підтримки їх виробництва (ОС,
загальносистемні засоби, нові мови, інте-
гровані середовища розробки тощо).
ТПР застосовували, розробляючи АІС
«Юпітер». Виробництво ПП на лінії про-
дуктів здійснюють із готових програм, ін-
формаційних ресурсів, ПВК, засобів та ін-
струментів за технологічною лінією, у яку
включають необхідні методи розроблення,
тестування й оцінювання отриманого ре-
зультату. Технологія конструювання на лі-
нії виконана за каркасом ПП із застосуван-
ням низки підібраних ПВК в інструмен-
тальному середовищі, що містить необхід-
ні засоби й інструменти виготовлення ПП і
механізми відстеження ходу побудови про-
дукту за встановленими планами.
За останні роки в Україні такі лінії та ін-
струментальні середовища для виготовлен-
ня різних видів ПП здебільшого не розро-
бляють. Поширеним явищем став аутсор-
синг готових систем та інструментів, що
становить більше як 35% від загального об-
сягу робіт із програмування. Виникають
труднощі під час їх супроводження, оскіль-
ки ці продукти не завжди отримані за лі-
цензією і зазвичай не мають відповідної до-
кументації щодо принципів побудови і за-
стосування.
Сьогодні в індустрії ПП не розв’язано
проблеми оцінювання складності об’єктів
і процесів виготовлення ПП, замало робіт,
у яких було б запропоновано шляхи подо-
лання складності, особливо за умов інте-
грації великих об’єктів із різних простих і
готових ресурсів.
Ця дисципліна, як предмет навчання, по-
винна включати класичні методи і техноло-
гії виробництва різних продуктів, опис спе-
цифічних особливостей об’єктів проекту-
вання з урахуванням готових ресурсів, їх-
ніх специфікацій, стандартів виробництва
та документування готового продукту.
НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТА ПІ
Усі розглянуті вище базові теорії і дис-
ципліни ПІ будуть предметом навчан-
ня інформатики студентів ВНЗ у майбут-
ньому.
Ми розробили перший українськомов-
ний посібник [2], присвячений основам ПІ,
який сьогодні використовують у декількох
університетах. Крім того, розроблено новий
підручник російською [5] і українською [7]
мовами, який уже відображає деякі з визна-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 17
чених нових дисциплін ПІ, а також методи
програмування, верифікації і тестування
програм. У ньому подано базові елементи
й інструменти інженерії розроблення різ-
них цільових об’єктів ПІ, а також процеси
ЖЦ, методи керування колективами вико-
навців, якістю, тривалістю і вартістю робіт.
Описано базове ядро SWEBOK, PMBOK і
стандарти, а також їхнє призначення в інф-
раструктурі менеджменту проекту. Підруч-
ник ставить за мету навчити студентів те-
орії і практики створення комп’ютерних
програм у сучасних інструментальних сис-
темах та сприяти розвитку їхніх творчих
здібностей щодо створення нових теорій у
комп’ютерних науках.
Структура цього підручника відповідає
робочій програмі Curricula-2004, а саме —
типовій програмі SE-201 з базовими тема-
ми ядра SWEBOK. Він відповідає сучас-
ним вимогам навчання, але потребує ще
вдосконалення — необхідно додати опис
нових дисциплін ПІ.
* * *
Отже, запропоновані дисципліни ПІ є
узагальненням багаторічних досліджень,
практики розроблення ПП і виконання фун-
даментальних проектів НАН України, нау-
кових публікацій [1-8], пов’язаних з ПІ, а
також викладання курсів лекцій із техноло-
гії програмування та програмної інженерії в
Київському національному університеті іме-
ні Тараса Шевченка та МФТІ при Інституті
кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН Украї-
ни. Безсумнівно, ці дисципліни доповнять
SWEBOK новими обґрунтованими напря-
мами. Їх розгляне відповідний комітет Cur-
ri cula-2010 як пропозиції від України до ро-
бочої програми, як головні важелі навчання
та індустріального розвитку ПІ.
1. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии
распределенных компьютерных приложений. —
К.: Наук. думка, 1998.– 228 с.
2. Бабенко Л.П., Лаврищева Е.М. Основи програмної
інженерії. — К.: Знання, 2001. — 269 с.
3. Лаврищева Е.М. Методы программирования. Те-
ория, инженерия, практика. — К.: Наук. думка,
2006. — 450 с.
4. Основы инженерии качества программных сис-
тем / Ф.И.Андон, Г.И.Коваль, Т.М. Коротун,
Е.М.Лаврищева, В.Ю. Суслов. — 2-е изд. — К.:
Академпериодика, 2007. — 672 с.
5. Лаврищева Е.М., Петрухин В.А. Методы и сред-
ства инженерии программного обеспечения:
Учебное пособие. — М.: Министерство образова-
ния и науки РФ, 2007. — 415 с.
6. Лаврищева Е.М. Становление и развитие мо-
дульно-компонентной инженерии программиро-
вания в Украине. — К.: Институт кибернетики
им. В.М. Глушкова, 2008. — 33 с. (Препринт
2008-1).
7. Лаврищева Е.М. Программная инженерия — на-
учная и инженерная дисциплина // Кибернетика
и системный анализ. — 2008. — №3. — С. 19–28.
8. Лавріщева К.М. Програмна інженерія: Підруч-
ник.– BHV, 2008. — 435 c.
9. Бабенко Л.П. Проблемы повторного использо-
вания в программной инженерии // Киберне ти ка
и системный анализ. — 1999. — №2. — С. 155–166.
10. Лаврищева Е.М. Основы технологической разра-
ботки прикладных программ СОД. — К., 1987. —
29 с. (Препр. / Ин-т кибернетики им. В. М. Глуш-
кова; (87–5)).
11. Northrop L.M. SEI’s Software Product Line Tenets //
IEEE Software. — 2002. — Vol. 19. — №4. — P. 32–39.
К. Лавріщева
ПЕРСПЕКТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
Р е з ю м е
У статті подано класифікацію майбутніх дисциплін
програмної інженерії (Software Engineering — SE).
Визначено структуру, зміст, базові поняття та призна-
чення кожної з них, а також їхню роль у навчанні спе-
ціальності в індустріальному виробництві програм-
них продуктів. Запропоновано ввести ці перспективні
дисципліни в програму навчання Curricula-2010.
K. Lavrischeva
PROSPECT DISCIPLINES OF SOFTWARE ENGINEERING
S u m m a r y
A classification of promising future disciplines of Software
Engineering is presented in the article. The structure, es-
sence, basic concepts, and destination of each discipline,
and also their role in specialty teaching and software prod-
uct manufacturing are defined. It is proposed to add these
promising disciplines to the program of Curricula–2010.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3266 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:03:04Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лаврiщева, К.М. 2009-07-06T11:59:48Z 2009-07-06T11:59:48Z 2008 Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї / К.М. Лаврiщева // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 12-17. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3266 У статті подано класифікацію майбутніх дисциплін програмної інженерії (Software Engineering — SE). Визначено структуру, зміст, базові поняття та призначення кожної з них, а також їхню роль у навчанні спеціальності в індустріальному виробництві програмних продуктів. Запропоновано ввести ці перспективні дисципліни в програму навчання Curricula-2010. A classification of promising future disciplines of Software Engineering is presented in the article. The structure, essence, basic concepts, and destination of each discipline, and also their role in specialty teaching and software product
 manufacturing are defined. It is proposed to add these promising disciplines to the program of Curricula–2010. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї Prospect disciplines of software engineering Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї Лаврiщева, К.М. Статті та огляди |
| title | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| title_alt | Prospect disciplines of software engineering |
| title_full | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| title_fullStr | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| title_full_unstemmed | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| title_short | Перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| title_sort | перспективнi дисциплiни програмної iнженерiї |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3266 |
| work_keys_str_mv | AT lavriŝevakm perspektivnidiscipliniprogramnoíinženerií AT lavriŝevakm prospectdisciplinesofsoftwareengineering |