Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3267
record_format dspace
spelling 2009-07-06T12:06:42Z
2009-07-06T12:06:42Z
2008
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Актуальне iнтерв'ю
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
spellingShingle Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
Актуальне iнтерв'ю
title_short Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
title_full Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
title_fullStr Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
title_full_unstemmed Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
title_sort роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
topic Актуальне iнтерв'ю
topic_facet Актуальне iнтерв'ю
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267
citation_txt Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр.
first_indexed 2025-11-26T11:03:13Z
last_indexed 2025-11-26T11:03:13Z
_version_ 1850619218377048064
fulltext 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМИ ОНКОЛОГІЇ За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 року кіль- кість діагностованих онкологічних хворих у світі збільшиться більш ніж удвічі і становитиме приблизно 27 мільйонів осіб. Загальна ж кількість хво- рих на рак зросте втричі й досягне 75 мільйонів (переважно в країнах, що розвиваються). Основними причинами прогнозованого росту захворюваності фахівці ВООЗ називають збільшення загальної чисельності населення, ріст серед- ньої тривалості життя і водночас відсутність доступу значної частини на- селення до якісної медичної допомоги. Своє бачення причин виникнення та можливих шляхів подолання про- блеми онкопатології висловлює провідний учений у галузі онкології і патофі- зіології, засновник наукової школи «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності», член Ради Європейської асоціації онко- логічних досліджень (EACR) від України, директор Інституту експеримен- тальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, академік Національної академії наук України Василь ЧЕХУН. — Василю Федоровичу, як би ви про- коментували невтішний прогноз ВООЗ, у тому числі й для України, яка, на превели- кий жаль, поповнює число онкохворих як країна, що розвивається? — Україна — не виняток. Офіційно в нас налічується 900 тисяч онкологічних хво- рих, щороку реєструють 165 тисяч нових випадків (дані 2006 року). Наша країна не є лідером, але й не замикає список останніх у траєкторії розвитку цього захворювання. Песимістичний прогноз ВООЗ реаль- ний, і зазначені причини росту онкопро- цесів, справді, відіграють головну роль. Я б сказав, що не так збільшення чисельнос- ті населення, як його старіння. Адже з про- довженням тривалості життя зростають і Академік НАН України Василь ЧЕХУН Фото Євгена ЧОРНОГО ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 39 ризики захворювання злоякісними утво- реннями. Існує така думка: якщо людина за своє життя не захворіла на інші недуги, то вона обов’язково помре від раку. Підтвердження того, що прогноз, скорі- ше за все, збудеться, — цифри. Якщо на по- чатку 20 століття онкопатологія (частота захворюваності і смертності) займала деся- ту позицію, то сьогодні вже — другу, відда- ючи лідерство лише серцево-судинній па- тології. Статистика за останню чверть сто- ліття підтверджує, що темпи зростання ра- кових захворювань стрімко збільшилися. І знову ж таки підстав для цього дуже бага- то. Якщо спробувати відстежити, як зміню- валася ситуація, умовно кажучи, за останні 50 років, то можна сказати, що раніше пе- реважали гострі захворювання, які стано- вили 70–90% і ефективно піддавалися те- рапевтичним впливам. Останнім часом си- туація різко змінилася: гострих запальних процесів залишилося 5–10%, решта — хро- нічні, що часто призводять до появи зло- якісних пухлин. — Напевно, це залежить ще й від рівня сучасної діагностики? — Без сумніву. Скажімо, до тих пір, поки не сталася трагедія в Чорнобилі, мало уваги звертали на фактори, що провокували он- копатології. Після аварії було умовне зрос- тання захворюваності. Чому умовне? Тому що на основі не «чорнобильського факто- ра», а найвищого рівня діагностики, якщо хочете, більшої настороженості до цієї па- тології і лікаря, і хворого. Радіаційний фактор був і буде однією з причин появи раку. Однак тут не стільки пряма, як опосередкована радіаційна кан- церогенність. Під час вибуху на ЧАЕС на- селення піддалося значному радіаційно- му навантаженню, що негативно прояви- лося стосовно щитовидної залози. Питан- ня щодо збільшення захворювань системи крові продовжують обговорювати вчені й медики. Радіаційні навантаження зни- зили специфічну і неспецифічну захисну систему організму, рівень імунної відпові- ді, цілий ряд реакцій, спрямованих на бо- ротьбу з гострими інфекційними процеса- ми. Тому з’явилося більше хронічних пато- логічних станів. А всякий хронічний про- цес, як я вже сказав, якоюсь мірою можна розглядати як передпухлинний. Потрібно враховувати екологічний чинник, не лише пов’язаний із Чорнобилем, але й виклика- ний хімізацією сільського господарства, де- далі частішим використанням консерван- тів, безконтрольним застосуванням лікар- ських засобів — кожен такий засіб містить елемент речовини, яка може ініціювати трансформацію нормальної клітини в пух- линну. Крім названих причин, велике значен- ня відіграє довкілля, у якому людина обла- штувала свій побут. Усі ті привілеї, якими ми користуємося сьогодні: сучасні можли- вості інформаційних і цифрових техноло- гій, мобільного зв’язку, безконечний транс- портний потік, зрештою, часті перельоти з країни в країну сучасними лайнерами — це ті фактори, які збільшують ризик захворю- ваності. Кожне благо є носієм як позитив- ного, так і негативного, що впливає на стан здоров’я людини. — Парадоксальна ситуація. За комфорт, за намагання полегшити своє життя лю- дина платить неймовірно великою ціною, часто — життям... — На жаль, так. Останніми роками ми разом із матеріалознавцями, біологами, хі- міками, фізиками, медиками дедалі часті- ше говоримо про співпрацю в застосуван- ні нанотехнологій. З одного боку, плекає- мо надзвичайні сподівання на перспективу цих застосувань — людина отримає вели- чезний обсяг додаткових можливостей, но- вих матеріалів, продуктів та послуг. Але, з другого боку, за все це доведеться розра- ховуватися своїм здоров’ям. Це як ходіння по канату. Картина захоплює всіх, хто спо- 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 стерігає за нею. Проте необережний крок вправо чи вліво... Тобто є нові можливості і нова небезпека. Тому сьогодні ми, всі ті, хто спеціалізу- ється на нанотехнологіях, ставимо перед собою паралельну мету — серйозно прора- ховувати можливі наслідки цього руху впе- ред, щоб за потреби коригувати або запо- бігати їм. Іншими словами, поспішати по- вільно, аби встигати збалансовувати ціну і доцільність. Це золоте правило, яке мусить працювати. — Доповідаючи на Секції хімічних і біо- логічних наук НАН України «Сучасні проб- леми хімії та біології», ви навели таку ста- тистику: 50% онкохворих уже мають пер- винну резистентність до протипухлинних препаратів, упродовж 2–3 курсів лікуван- ня ще в 49% пацієнтів з’являється стій- кість до цих засобів. Саме ця проблема спонукала вас звернутися до нанотехно- логій? — Найперше ця. Вагомі успіхи фунда- ментальних наук у біології раку впродовж останніх десятиліть не привели до бажаних успіхів клінічної онкології. Насамперед це стосується вибірковості нагромадження, а відповідно й специфічної дії ефективних цитостатиків. Воістину разючий уже хоча б той факт, що в умовах in vivo всього лише 1:10 000-1:100 000 частина дози препарату, який уводять внутрівенно, навіть на основі сучасних векторів — моноклональних анти- тіл, досягає цільової зони. Тому якщо сьо- годні ми не пропонуватимемо чогось прин- ципово нового, то ситуація тільки погіршу- ватиметься. У своїх доповідях я часто порушую про- блему резистентності до лікарських засобів як надзвичайно актуальну на сьогодні. До речі, не тільки в онкології, але й у терапії загалом. Мене обурює, як інколи науков- ці і клініцисти реагують на це. Ніяк не ре- агують. Страшно стає від того, як безпечно люди ставляться до цієї проблеми. Це озна- чає, що вже завтра ніякий лікарський пре- парат не працюватиме. Ми звикли жити у світі фармакології. Найменше нездужан- ня — за пігулку. А якщо вона враз виявить- ся безсилою?.. Нанотехнології теоретично дозволять доставляти лікарські засоби безпосередньо до невеликого клону злоякісних клітин, допомагаючи досягти фармакокерованої дії терапії, про яку зараз говорять фахів- ці. Досягнемо її — зможемо максимально розв’язати і проблему токсичності під час терапії, і стійкості пухлини до препарату, і ефективності лікування. Йдеться не лише про важливість накопичення ліків у певній точці, але й про включення в терапевтич- ний процес низки додаткових механізмів, які до цього не були задіяні. Нанотехноло- гії дадуть змогу створити нанокомпозицію, що дозволить в одній процедурі використа- ти всі засоби, які поки що окремо спрямо- вують на подолання патології. З цього боку нанотехнології нас і зацікавили. З іншого боку, оскільки наш інститут спеціалізується на експериментальній па- тології, потрібно надшвидкими темпами досліджувати можливе виникнення непе- редбачуваних наслідків. До речі, наприкінці минулого року в Ін- ституті експериментальної патології, он- кології й радіобіології ім. Р. Є. Кавецько- го відбувся симпозіум на тему «Сьогоден- ня й майбутнє нанотехнологій в експери- ментальній і клінічній онкології» з метою інвентаризації й систематизації доступ- них даних у цій сфері та перспектив за- стосування нанотехнологій у біомедичних дослідженнях, діагностиці й лікуванні раку. Симпозіум був організований у межах між- народної конференції «Нанорозмірні сис- теми: структура-властивості-технології». За- вданням зібрання було синхронізувати до- слідження, виробити рекомендації для роз- витку пріоритетних наукових напрямів у інтересах експериментальної й клінічної ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 41 онкології, що допомогли б розробити су- часну стратегію для своєчасного виявлен- ня, лікування й запобігання раку. У представлених доповідях було пере- конливо показано, що за останнє десятиліт- тя досягнуто значного прогресу в розумінні нанотехнологій в онкології. Попереду нас очікує нова й високоточна система візуалі- зації злоякісного процесу і швидкий розви- ток синтезу нових наноліків для онкології. Очікуваний прорив у онкології пов’язують із початком практичного використання на- нотехнологій передусім шляхом застосу- вання нанотехнологічних систем візуалі- зації патологічних процесів і векторної ко- рекції фармакодинаміки цитостатиків. Де- далі тісніша конкуренція на ринку нових технологій дає підстави сподіватися на швидкий прогрес і прихід у клінічну прак- тику нових лікарських форм ефективних протипухлинних засобів. За прогнозами американської асоціації National Science Foundation, у найближчі 10–15 років обсяг ринку товарів і послуг із застосуванням нанотехнологій значно зросте. Зокрема, лише у фармацевтичній галузі більше як половину всієї продукції, а це 180 мільярдів доларів, буде створено на основі нових технологій. Використання нанотехнологій у сфері охорони здоров’я дасть змогу збільшити тривалість життя, поліпшити його якість і розширити фізич- ні можливості людини. Дуже часто навіть найфантастичніші про екти рано чи пізно стають реальністю. Кінофільм «Фантастична подорож», що з’явився на екрані в 1966 році, відкривав перед глядачами сміливу перспективу за- стосування нанотехнологій у медицині: та- ємним способом рішуча команда лікарів у новітній субмарині була зменшена до мініа- тюрних розмірів, щоб потрапити в судинне русло хворого й усунути тромб, що загро- жував життю людини. Учені різних профе- сій — фізики, хіміки, біологи, медики, мате- ріалознавці й інші — намагаються перетво- рити кожну благородну фантастичну ідею в реальність. «Поза сумнівом, — стверджу- вав В.І. Вернадський, — уся робота пови- нна проводитися суто науково, однак при- кладне її значення, насамперед лікувальне, не можна випускати з поля зору». Поряд із обнадійливими перспективами подальшого розроблення й застосування нанотехнологій на сьогодні вже стали акту- альними питання безпеки як персоналу, за- йнятого у виробництві, так і потенційних споживачів цих технологій і їхніх продук- тів. Однак неправильно вважати, що вплив наноматеріалів на людей, тварин і навко- лишнє середовище почали вивчати лише останнім часом. Існує досить багато заста- рілих біокінетичних даних, а також епіде- міологічних і токсикологічних досліджень, які стосуються ультрамалих частинок. При цьому важливу роль відіграють закономір- ності й особливості біосумісності, біороз- поділу, виведення таких агентів тощо. Фа- хівці вважають, що ці дані можна розгляда- ти як базис нової дисципліни — нанотокси- кології. Оцінення безпеки нових матеріалів і технологій повинно займати пріоритетне місце в умовах очікуваного поширення на- нотехнологій. — Василю Федоровичу, наприкінці трав- ня в Генуї ви брали участь у роботі Ге- неральної асамблеї і Наукового тижня ОЕСІ — Організації європейських онко- логічних інститутів, членами якої є 58 он- кологічних установ Європи, у тому числі і єдиний представник від України — Інсти- тут експериментальної патології, онколо- гії і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України. На цих зібраннях, об’єднаних під назвою «Інноваційна політика євро- пейських інститутів у вирішенні проблем раку», напевно, розглядали і перспективи застосування нанотехнологій в онкології? — Звичайно. Науковий симпозіум «Від- криття нових світів у медицині: застосу- 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 вання нанотехнологій у профілактиці й лі- куванні раку», що відбувся в межах Науко- вого тижня ОЕСІ, викликав особливий інтерес фахівців. На ньому провідні єв- ропейські експерти обговорили і вислови- ли рекомендації в галузі нанобіології і на- номедицини, які покликані скоротити ви- трати на охорону здоров’я. Професор Мауро Феррарі, керівник відділення на но ме ди ци- ни університету Техасу з Х’юстона, пред- ставив огляд діяльності Альянсу з нанотех- нологій в онкології, що був заснований 2005-го року за підтримки Національного інституту раку (США). Сьогодні нанотех- нології першого покоління, як-от ліпосоми й наночастинки альбумінів, широко засто- совують в онкологічних клініках усього світу, а чимало нановекторів другого поко- ління проходять клінічні випробування. Триває розроб лення наночастинок третьо- го покоління — багатоступеневих частинок (multi-stage particles, або MSP), які, поді- бно до багатоступеневих ракет, призначені для проходження різних біологічних ба р’є- рів. У доповідях були представлені дослі- дження із застосування нанотехнологій для діагностики (візуалізація зображень, ство- рення лабораторних чипів), таргетної до- ставки терапевтичних нуклеїнових кислот (генна терапія) і хіміопрепаратів, дизайну принципово нових протипухлинних аген- тів. Слід зазначити, що в доповіді Петера Шарфа (Німеччина) були представлені до- слідження, виконані разом з нашим інсти- тутом (ІЕПОР НАН України) та Київ- ським національним університетом ім. Та- раса Шевченка. Виходячи з того, що нанотехнології вже повсюдно входять у клінічну практику, В. ван Гартен (Нідер- ланди) запропонував модель соціального й економічного оцінення так званих кон- структивних технологій (CTA — Con struc- tive Technology Assessment) на прикладі їх- ніх попередників — microarray-технології й фотодинамічної терапії. — Чи не стають сьогодні нанотехноло- гії тією кулею Пауля Ерліха, що, як мріяв учений, влучить у задану ціль і знищить саме злоякісні пухлини? — Саме, так. Адже тисячоліттями вчені шукали цю магічну кулю, відбираючи опти- мальні ліки до терапії. І їхні зусілля швид- ше чи пізніше будуть випрадані. Однак якщо нам вдасться за допомогою нанотехнологій розв’язати проблему тера- пії, то все одно не вдасться запобігти онко- процесу. Магічна куля — це добре на сьо- годні, але це не панацея для стратегічного розв’язання проблеми. Бесіду вела Ірина НІКОЛАЙЧУК