Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3267 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2009-07-06T12:06:42Z 2009-07-06T12:06:42Z 2008 Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Актуальне iнтерв'ю Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| spellingShingle |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї Актуальне iнтерв'ю |
| title_short |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| title_full |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| title_fullStr |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| title_full_unstemmed |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| title_sort |
роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї |
| topic |
Актуальне iнтерв'ю |
| topic_facet |
Актуальне iнтерв'ю |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3267 |
| citation_txt |
Роль iнновацiйних технологiй у розв'язаннi проблеми онкологiї / І. Ніколайчук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 38-42. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-26T11:03:13Z |
| last_indexed |
2025-11-26T11:03:13Z |
| _version_ |
1850619218377048064 |
| fulltext |
38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
АКТУАЛЬНЕ IНТЕРВ’Ю
РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У РОЗВ’ЯЗАННІ ПРОБЛЕМИ ОНКОЛОГІЇ
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 року кіль-
кість діагностованих онкологічних хворих у світі збільшиться більш ніж
удвічі і становитиме приблизно 27 мільйонів осіб. Загальна ж кількість хво-
рих на рак зросте втричі й досягне 75 мільйонів (переважно в країнах, що
розвиваються).
Основними причинами прогнозованого росту захворюваності фахівці
ВООЗ називають збільшення загальної чисельності населення, ріст серед-
ньої тривалості життя і водночас відсутність доступу значної частини на-
селення до якісної медичної допомоги.
Своє бачення причин виникнення та можливих шляхів подолання про-
блеми онкопатології висловлює провідний учений у галузі онкології і патофі-
зіології, засновник наукової школи «Молекулярні основи та медико-біологічні
проблеми фармакорезистентності», член Ради Європейської асоціації онко-
логічних досліджень (EACR) від України, директор Інституту експеримен-
тальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України,
академік Національної академії наук України Василь ЧЕХУН.
— Василю Федоровичу, як би ви про-
коментували невтішний прогноз ВООЗ, у
тому числі й для України, яка, на превели-
кий жаль, поповнює число онкохворих як
країна, що розвивається?
— Україна — не виняток. Офіційно в нас
налічується 900 тисяч онкологічних хво-
рих, щороку реєструють 165 тисяч нових
випадків (дані 2006 року). Наша країна не
є лідером, але й не замикає список останніх
у траєкторії розвитку цього захворювання.
Песимістичний прогноз ВООЗ реаль-
ний, і зазначені причини росту онкопро-
цесів, справді, відіграють головну роль. Я
б сказав, що не так збільшення чисельнос-
ті населення, як його старіння. Адже з про-
довженням тривалості життя зростають і
Академік НАН України Василь ЧЕХУН
Фото Євгена ЧОРНОГО
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 39
ризики захворювання злоякісними утво-
реннями. Існує така думка: якщо людина за
своє життя не захворіла на інші недуги, то
вона обов’язково помре від раку.
Підтвердження того, що прогноз, скорі-
ше за все, збудеться, — цифри. Якщо на по-
чатку 20 століття онкопатологія (частота
захворюваності і смертності) займала деся-
ту позицію, то сьогодні вже — другу, відда-
ючи лідерство лише серцево-судинній па-
тології. Статистика за останню чверть сто-
ліття підтверджує, що темпи зростання ра-
кових захворювань стрімко збільшилися. І
знову ж таки підстав для цього дуже бага-
то. Якщо спробувати відстежити, як зміню-
валася ситуація, умовно кажучи, за останні
50 років, то можна сказати, що раніше пе-
реважали гострі захворювання, які стано-
вили 70–90% і ефективно піддавалися те-
рапевтичним впливам. Останнім часом си-
туація різко змінилася: гострих запальних
процесів залишилося 5–10%, решта — хро-
нічні, що часто призводять до появи зло-
якісних пухлин.
— Напевно, це залежить ще й від рівня
сучасної діагностики?
— Без сумніву. Скажімо, до тих пір, поки
не сталася трагедія в Чорнобилі, мало уваги
звертали на фактори, що провокували он-
копатології. Після аварії було умовне зрос-
тання захворюваності. Чому умовне? Тому
що на основі не «чорнобильського факто-
ра», а найвищого рівня діагностики, якщо
хочете, більшої настороженості до цієї па-
тології і лікаря, і хворого.
Радіаційний фактор був і буде однією з
причин появи раку. Однак тут не стільки
пряма, як опосередкована радіаційна кан-
церогенність. Під час вибуху на ЧАЕС на-
селення піддалося значному радіаційно-
му навантаженню, що негативно прояви-
лося стосовно щитовидної залози. Питан-
ня щодо збільшення захворювань системи
крові продовжують обговорювати вчені
й медики. Радіаційні навантаження зни-
зили специфічну і неспецифічну захисну
систему організму, рівень імунної відпові-
ді, цілий ряд реакцій, спрямованих на бо-
ротьбу з гострими інфекційними процеса-
ми. Тому з’явилося більше хронічних пато-
логічних станів. А всякий хронічний про-
цес, як я вже сказав, якоюсь мірою можна
розглядати як передпухлинний. Потрібно
враховувати екологічний чинник, не лише
пов’язаний із Чорнобилем, але й виклика-
ний хімізацією сільського господарства, де-
далі частішим використанням консерван-
тів, безконтрольним застосуванням лікар-
ських засобів — кожен такий засіб містить
елемент речовини, яка може ініціювати
трансформацію нормальної клітини в пух-
линну.
Крім названих причин, велике значен-
ня відіграє довкілля, у якому людина обла-
штувала свій побут. Усі ті привілеї, якими
ми користуємося сьогодні: сучасні можли-
вості інформаційних і цифрових техноло-
гій, мобільного зв’язку, безконечний транс-
портний потік, зрештою, часті перельоти з
країни в країну сучасними лайнерами — це
ті фактори, які збільшують ризик захворю-
ваності. Кожне благо є носієм як позитив-
ного, так і негативного, що впливає на стан
здоров’я людини.
— Парадоксальна ситуація. За комфорт,
за намагання полегшити своє життя лю-
дина платить неймовірно великою ціною,
часто — життям...
— На жаль, так. Останніми роками ми
разом із матеріалознавцями, біологами, хі-
міками, фізиками, медиками дедалі часті-
ше говоримо про співпрацю в застосуван-
ні нанотехнологій. З одного боку, плекає-
мо надзвичайні сподівання на перспективу
цих застосувань — людина отримає вели-
чезний обсяг додаткових можливостей, но-
вих матеріалів, продуктів та послуг. Але, з
другого боку, за все це доведеться розра-
ховуватися своїм здоров’ям. Це як ходіння
по канату. Картина захоплює всіх, хто спо-
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
стерігає за нею. Проте необережний крок
вправо чи вліво... Тобто є нові можливості
і нова небезпека.
Тому сьогодні ми, всі ті, хто спеціалізу-
ється на нанотехнологіях, ставимо перед
собою паралельну мету — серйозно прора-
ховувати можливі наслідки цього руху впе-
ред, щоб за потреби коригувати або запо-
бігати їм. Іншими словами, поспішати по-
вільно, аби встигати збалансовувати ціну і
доцільність. Це золоте правило, яке мусить
працювати.
— Доповідаючи на Секції хімічних і біо-
логічних наук НАН України «Сучасні проб-
леми хімії та біології», ви навели таку ста-
тистику: 50% онкохворих уже мають пер-
винну резистентність до протипухлинних
препаратів, упродовж 2–3 курсів лікуван-
ня ще в 49% пацієнтів з’являється стій-
кість до цих засобів. Саме ця проблема
спонукала вас звернутися до нанотехно-
логій?
— Найперше ця. Вагомі успіхи фунда-
ментальних наук у біології раку впродовж
останніх десятиліть не привели до бажаних
успіхів клінічної онкології. Насамперед це
стосується вибірковості нагромадження, а
відповідно й специфічної дії ефективних
цитостатиків. Воістину разючий уже хоча б
той факт, що в умовах in vivo всього лише
1:10 000-1:100 000 частина дози препарату,
який уводять внутрівенно, навіть на основі
сучасних векторів — моноклональних анти-
тіл, досягає цільової зони. Тому якщо сьо-
годні ми не пропонуватимемо чогось прин-
ципово нового, то ситуація тільки погіршу-
ватиметься.
У своїх доповідях я часто порушую про-
блему резистентності до лікарських засобів
як надзвичайно актуальну на сьогодні. До
речі, не тільки в онкології, але й у терапії
загалом. Мене обурює, як інколи науков-
ці і клініцисти реагують на це. Ніяк не ре-
агують. Страшно стає від того, як безпечно
люди ставляться до цієї проблеми. Це озна-
чає, що вже завтра ніякий лікарський пре-
парат не працюватиме. Ми звикли жити у
світі фармакології. Найменше нездужан-
ня — за пігулку. А якщо вона враз виявить-
ся безсилою?..
Нанотехнології теоретично дозволять
доставляти лікарські засоби безпосередньо
до невеликого клону злоякісних клітин,
допомагаючи досягти фармакокерованої
дії терапії, про яку зараз говорять фахів-
ці. Досягнемо її — зможемо максимально
розв’язати і проблему токсичності під час
терапії, і стійкості пухлини до препарату, і
ефективності лікування. Йдеться не лише
про важливість накопичення ліків у певній
точці, але й про включення в терапевтич-
ний процес низки додаткових механізмів,
які до цього не були задіяні. Нанотехноло-
гії дадуть змогу створити нанокомпозицію,
що дозволить в одній процедурі використа-
ти всі засоби, які поки що окремо спрямо-
вують на подолання патології. З цього боку
нанотехнології нас і зацікавили.
З іншого боку, оскільки наш інститут
спеціалізується на експериментальній па-
тології, потрібно надшвидкими темпами
досліджувати можливе виникнення непе-
редбачуваних наслідків.
До речі, наприкінці минулого року в Ін-
ституті експериментальної патології, он-
кології й радіобіології ім. Р. Є. Кавецько-
го відбувся симпозіум на тему «Сьогоден-
ня й майбутнє нанотехнологій в експери-
ментальній і клінічній онкології» з метою
інвентаризації й систематизації доступ-
них даних у цій сфері та перспектив за-
стосування нанотехнологій у біомедичних
дослідженнях, діагностиці й лікуванні раку.
Симпозіум був організований у межах між-
народної конференції «Нанорозмірні сис-
теми: структура-властивості-технології». За-
вданням зібрання було синхронізувати до-
слідження, виробити рекомендації для роз-
витку пріоритетних наукових напрямів у
інтересах експериментальної й клінічної
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 41
онкології, що допомогли б розробити су-
часну стратегію для своєчасного виявлен-
ня, лікування й запобігання раку.
У представлених доповідях було пере-
конливо показано, що за останнє десятиліт-
тя досягнуто значного прогресу в розумінні
нанотехнологій в онкології. Попереду нас
очікує нова й високоточна система візуалі-
зації злоякісного процесу і швидкий розви-
ток синтезу нових наноліків для онкології.
Очікуваний прорив у онкології пов’язують
із початком практичного використання на-
нотехнологій передусім шляхом застосу-
вання нанотехнологічних систем візуалі-
зації патологічних процесів і векторної ко-
рекції фармакодинаміки цитостатиків. Де-
далі тісніша конкуренція на ринку нових
технологій дає підстави сподіватися на
швидкий прогрес і прихід у клінічну прак-
тику нових лікарських форм ефективних
протипухлинних засобів.
За прогнозами американської асоціації
National Science Foundation, у найближчі
10–15 років обсяг ринку товарів і послуг
із застосуванням нанотехнологій значно
зросте. Зокрема, лише у фармацевтичній
галузі більше як половину всієї продукції,
а це 180 мільярдів доларів, буде створено
на основі нових технологій. Використання
нанотехнологій у сфері охорони здоров’я
дасть змогу збільшити тривалість життя,
поліпшити його якість і розширити фізич-
ні можливості людини.
Дуже часто навіть найфантастичніші
про екти рано чи пізно стають реальністю.
Кінофільм «Фантастична подорож», що
з’явився на екрані в 1966 році, відкривав
перед глядачами сміливу перспективу за-
стосування нанотехнологій у медицині: та-
ємним способом рішуча команда лікарів у
новітній субмарині була зменшена до мініа-
тюрних розмірів, щоб потрапити в судинне
русло хворого й усунути тромб, що загро-
жував життю людини. Учені різних профе-
сій — фізики, хіміки, біологи, медики, мате-
ріалознавці й інші — намагаються перетво-
рити кожну благородну фантастичну ідею
в реальність. «Поза сумнівом, — стверджу-
вав В.І. Вернадський, — уся робота пови-
нна проводитися суто науково, однак при-
кладне її значення, насамперед лікувальне,
не можна випускати з поля зору».
Поряд із обнадійливими перспективами
подальшого розроблення й застосування
нанотехнологій на сьогодні вже стали акту-
альними питання безпеки як персоналу, за-
йнятого у виробництві, так і потенційних
споживачів цих технологій і їхніх продук-
тів. Однак неправильно вважати, що вплив
наноматеріалів на людей, тварин і навко-
лишнє середовище почали вивчати лише
останнім часом. Існує досить багато заста-
рілих біокінетичних даних, а також епіде-
міологічних і токсикологічних досліджень,
які стосуються ультрамалих частинок. При
цьому важливу роль відіграють закономір-
ності й особливості біосумісності, біороз-
поділу, виведення таких агентів тощо. Фа-
хівці вважають, що ці дані можна розгляда-
ти як базис нової дисципліни — нанотокси-
кології. Оцінення безпеки нових матеріалів
і технологій повинно займати пріоритетне
місце в умовах очікуваного поширення на-
нотехнологій.
— Василю Федоровичу, наприкінці трав-
ня в Генуї ви брали участь у роботі Ге-
неральної асамблеї і Наукового тижня
ОЕСІ — Організації європейських онко-
логічних інститутів, членами якої є 58 он-
кологічних установ Європи, у тому числі і
єдиний представник від України — Інсти-
тут експериментальної патології, онколо-
гії і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН
України. На цих зібраннях, об’єднаних
під назвою «Інноваційна політика євро-
пейських інститутів у вирішенні проблем
раку», напевно, розглядали і перспективи
застосування нанотехнологій в онкології?
— Звичайно. Науковий симпозіум «Від-
криття нових світів у медицині: застосу-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
вання нанотехнологій у профілактиці й лі-
куванні раку», що відбувся в межах Науко-
вого тижня ОЕСІ, викликав особливий
інтерес фахівців. На ньому провідні єв-
ропейські експерти обговорили і вислови-
ли рекомендації в галузі нанобіології і на-
номедицини, які покликані скоротити ви-
трати на охорону здоров’я. Професор Мауро
Феррарі, керівник відділення на но ме ди ци-
ни університету Техасу з Х’юстона, пред-
ставив огляд діяльності Альянсу з нанотех-
нологій в онкології, що був заснований
2005-го року за підтримки Національного
інституту раку (США). Сьогодні нанотех-
нології першого покоління, як-от ліпосоми
й наночастинки альбумінів, широко засто-
совують в онкологічних клініках усього
світу, а чимало нановекторів другого поко-
ління проходять клінічні випробування.
Триває розроб лення наночастинок третьо-
го покоління — багатоступеневих частинок
(multi-stage particles, або MSP), які, поді-
бно до багатоступеневих ракет, призначені
для проходження різних біологічних ба р’є-
рів. У доповідях були представлені дослі-
дження із застосування нанотехнологій для
діагностики (візуалізація зображень, ство-
рення лабораторних чипів), таргетної до-
ставки терапевтичних нуклеїнових кислот
(генна терапія) і хіміопрепаратів, дизайну
принципово нових протипухлинних аген-
тів. Слід зазначити, що в доповіді Петера
Шарфа (Німеччина) були представлені до-
слідження, виконані разом з нашим інсти-
тутом (ІЕПОР НАН України) та Київ-
ським національним університетом ім. Та-
раса Шевченка. Виходячи з того, що
нанотехнології вже повсюдно входять у
клінічну практику, В. ван Гартен (Нідер-
ланди) запропонував модель соціального й
економічного оцінення так званих кон-
структивних технологій (CTA — Con struc-
tive Technology Assessment) на прикладі їх-
ніх попередників — microarray-технології й
фотодинамічної терапії.
— Чи не стають сьогодні нанотехноло-
гії тією кулею Пауля Ерліха, що, як мріяв
учений, влучить у задану ціль і знищить
саме злоякісні пухлини?
— Саме, так. Адже тисячоліттями вчені
шукали цю магічну кулю, відбираючи опти-
мальні ліки до терапії. І їхні зусілля швид-
ше чи пізніше будуть випрадані.
Однак якщо нам вдасться за допомогою
нанотехнологій розв’язати проблему тера-
пії, то все одно не вдасться запобігти онко-
процесу. Магічна куля — це добре на сьо-
годні, але це не панацея для стратегічного
розв’язання проблеми.
Бесіду вела Ірина НІКОЛАЙЧУК
|