Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях
Установлено, что комплекс паразитов дубовой широкоминирующей моли (Acrocercops brongniardella) и других основных минирующих чешуекрылых на дубе включает в себя 36 видов паразитов из 2 надсемейств — 16 видов ихневмоноидных и 20 видов хальцидоидных наездников. Кроме того, минирующих вредителей дуба ун...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3269 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях / Г. М. Нікітенко, В. М. Фурсов, С. В. Свиридов, О. В. Гумовський, А. Г. Котенко, М. Б. Нарольський, В. Г. Толканіц // Вестн. зоологии. — 2005. — Т. 39, № 4. — С. 35–47. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3269 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Нікітенко, Г.М. Фурсов, В.М. Свиридов, С.В. Гумовський, О.В. Котенко, А.Г. Нарольський, М.Б. Толканіц, В.Г. 2009-07-06T12:11:32Z 2009-07-06T12:11:32Z 2005 Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях / Г. М. Нікітенко, В. М. Фурсов, С. В. Свиридов, О. В. Гумовський, А. Г. Котенко, М. Б. Нарольський, В. Г. Толканіц // Вестн. зоологии. — 2005. — Т. 39, № 4. — С. 35–47. — укр. 0084-5604 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3269 561.61:591.618:565.78 Установлено, что комплекс паразитов дубовой широкоминирующей моли (Acrocercops brongniardella) и других основных минирующих чешуекрылых на дубе включает в себя 36 видов паразитов из 2 надсемейств — 16 видов ихневмоноидных и 20 видов хальцидоидных наездников. Кроме того, минирующих вредителей дуба уничтожали более 60 видов хищных членистоногих из класса паукообразных (12 видов из 3 семейств) и насекомых (49 видов из 6 отрядов и 12 семейств). Они являются главным естественным фактором регуляции численности минирующих молей на дубе (за счет деятельности энтомофагов в отдельных очагах численность вредителей снижалась на 10–75%). На основании полученных данных предложена интегрированная система регуляции численности минирующих вредителей, включающая в себя применение искусственных регуляторов развития насекомых (аналог ювенильного гормона инсегар) с учетом деятельности энтомофагов. В результате применения данной системы численность дубовой широкоминирующей моли в отдельных очагах снижалась до 58–97%. Complex of parasites and predators of oak leaf-mining moth (Acrocercops brongniardella) and other most important oak-mining lepidopterans was studied in Ukraine and adjacent territories (Russia and Byelorussia). Thirty-six species of parasites from 2 superfamilies were found: 16 species belong to Ichnemonoidea and 20 species to Chalcidoidea. Sixty-one predaceous species feeding on oak-mining lepidopterans were found: 12 species of 3 families belong to Aranei, and 49 species of 6 orders and 12 families belong to Insecta. These species are major factor of natural regulation of the number of oak’s mining moths (in some areas the number of pests reduced to 10–75% because of activity of entomophages). The system of integrated pest management is proposed including the application of analogy of natural development’s regulator (preparation “insegar”) and calculation of activity of entomophages. The number of oak’s mining moth (Acrocercops brongniardella) reduced to 58–97% a as result of this system. uk Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Экология Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях Дубовая широкоминирующая моль и другие минирующие чешуекрылые на дубе. Сообщение 3. Природные враги минирующих вредителей дуба в Украине и на прилегающих териториях Oak Leaf-Mining Moth and Other Mining Lepidopterans on Oak. Communication 3. Natural Enemies of Oak Mining Pests in Ukraine and Adjacent Territories Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях |
| spellingShingle |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях Нікітенко, Г.М. Фурсов, В.М. Свиридов, С.В. Гумовський, О.В. Котенко, А.Г. Нарольський, М.Б. Толканіц, В.Г. Экология |
| title_short |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях |
| title_full |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях |
| title_fullStr |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях |
| title_full_unstemmed |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях |
| title_sort |
дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. повідомлення 3. природні вороги мінуючих шкідників дуба в україні та суміжних територіях |
| author |
Нікітенко, Г.М. Фурсов, В.М. Свиридов, С.В. Гумовський, О.В. Котенко, А.Г. Нарольський, М.Б. Толканіц, В.Г. |
| author_facet |
Нікітенко, Г.М. Фурсов, В.М. Свиридов, С.В. Гумовський, О.В. Котенко, А.Г. Нарольський, М.Б. Толканіц, В.Г. |
| topic |
Экология |
| topic_facet |
Экология |
| publishDate |
2005 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Дубовая широкоминирующая моль и другие минирующие чешуекрылые на дубе. Сообщение 3. Природные враги минирующих вредителей дуба в Украине и на прилегающих териториях Oak Leaf-Mining Moth and Other Mining Lepidopterans on Oak. Communication 3. Natural Enemies of Oak Mining Pests in Ukraine and Adjacent Territories |
| description |
Установлено, что комплекс паразитов дубовой широкоминирующей моли (Acrocercops brongniardella) и других основных минирующих чешуекрылых на дубе включает в себя 36 видов паразитов из 2 надсемейств — 16 видов ихневмоноидных и 20 видов хальцидоидных наездников. Кроме того, минирующих вредителей дуба уничтожали более 60 видов хищных членистоногих из класса паукообразных (12 видов из 3 семейств) и насекомых (49 видов из 6 отрядов и 12 семейств). Они являются главным естественным фактором регуляции численности минирующих молей на дубе (за счет деятельности энтомофагов в отдельных очагах численность вредителей снижалась на 10–75%). На основании полученных данных предложена интегрированная система регуляции численности минирующих вредителей, включающая в себя применение искусственных регуляторов развития насекомых (аналог ювенильного гормона инсегар) с учетом деятельности энтомофагов. В результате применения данной системы численность дубовой широкоминирующей моли в отдельных очагах снижалась до 58–97%.
Complex of parasites and predators of oak leaf-mining moth (Acrocercops brongniardella) and other most important oak-mining lepidopterans was studied in Ukraine and adjacent territories (Russia and Byelorussia). Thirty-six species of parasites from 2 superfamilies were found: 16 species belong to Ichnemonoidea and 20 species to Chalcidoidea. Sixty-one predaceous species feeding on oak-mining lepidopterans were found: 12 species of 3 families belong to Aranei, and 49 species of 6 orders and 12 families belong to Insecta. These species are major factor of natural regulation of the number of oak’s mining moths (in some areas the number of pests reduced to 10–75% because of activity of entomophages). The system of integrated pest management is proposed including the application of analogy of natural development’s regulator (preparation “insegar”) and calculation of activity of entomophages. The number of oak’s mining moth (Acrocercops brongniardella) reduced to 58–97% a as result of this system.
|
| issn |
0084-5604 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3269 |
| citation_txt |
Дубова широкомінуюча міль та інші мінуючі лускокрилі на дубі. Повідомлення 3. Природні вороги мінуючих шкідників дуба в Україні та суміжних територіях / Г. М. Нікітенко, В. М. Фурсов, С. В. Свиридов, О. В. Гумовський, А. Г. Котенко, М. Б. Нарольський, В. Г. Толканіц // Вестн. зоологии. — 2005. — Т. 39, № 4. — С. 35–47. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT níkítenkogm dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT fursovvm dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT sviridovsv dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT gumovsʹkiiov dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT kotenkoag dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT narolʹsʹkiimb dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT tolkanícvg dubovaširokomínuûčamílʹtaínšímínuûčíluskokrilínadubípovídomlennâ3prirodnívorogimínuûčihškídnikívdubavukraínítasumížnihteritoríâh AT níkítenkogm dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT fursovvm dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT sviridovsv dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT gumovsʹkiiov dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT kotenkoag dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT narolʹsʹkiimb dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT tolkanícvg dubovaâširokominiruûŝaâmolʹidrugieminiruûŝiečešuekrylyenadubesoobŝenie3prirodnyevragiminiruûŝihvrediteleidubavukraineinaprilegaûŝihteritoriâh AT níkítenkogm oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT fursovvm oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT sviridovsv oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT gumovsʹkiiov oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT kotenkoag oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT narolʹsʹkiimb oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories AT tolkanícvg oakleafminingmothandothermininglepidopteransonoakcommunication3naturalenemiesofoakminingpestsinukraineandadjacentterritories |
| first_indexed |
2025-11-25T23:50:38Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:50:38Z |
| _version_ |
1850585840775856128 |
| fulltext |
ÓÄÊ 561.61:591.618:565.78
ÄÓÁÎÂÀ ØÈÐÎÊÎ̲ÍÓÞ×À ̲ËÜ
ÒÀ ²Íز ̲ÍÓÞײ ËÓÑÊÎÊÐÈ˲ ÍÀ ÄÓÁ²
ÏβÄÎÌËÅÍÍß 3. ÏÐÈÐÎÄͲ ÂÎÐÎÃÈ
̲ÍÓÞ×ÈÕ ØʲÄÍÈʲ ÄÓÁÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ÒÀ ÑÓ̲ÆÍÈÕ ÒÅÐÈÒÎвßÕ
Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ, Î. Â. Ãóìîâñüêèé,
À. Ã. Êîòåíêî, Ì. Á. Íàðîëüñüêèé, Â. Ã. Òîëêàí³ö
²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ². ². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè,
âóë. Á. Õìåëüíèöüêîãî, 15, Êè¿â, 01601 Óêðà¿íà
Îäåðæàíî 12 ñåðïíÿ 2002
Äóáîâàÿ øèðîêîìèíèðóþùàÿ ìîëü è äðóãèå ìèíèðóþùèå ÷åøóåêðûëûå íà äóáå. Ñîîáùåíèå 3.
Ïðèðîäíûå âðàãè ìèíèðóþùèõ âðåäèòåëåé äóáà â Óêðàèíå è íà ïðèëåãàþùèõ òåðèòîðèÿõ. Íèêè-
òåíêî Ã. Í., Ôóðñîâ Â. Í., Ñâèðèäîâ Ñ. Â., Ãóìîâñêèé À. Â., Êîòåíêî À. Ã., Íàðîëüñüêèé Í. Á.,
Òîëêàíèö Â. È. — Óñòàíîâëåíî, ÷òî êîìïëåêñ ïàðàçèòîâ äóáîâîé øèðîêîìèíèðóþùåé ìîëè
(Acrocercops brongniardella) è äðóãèõ îñíîâíûõ ìèíèðóþùèõ ÷åøóåêðûëûõ íà äóáå âêëþ÷àåò â
ñåáÿ 36 âèäîâ ïàðàçèòîâ èç 2 íàäñåìåéñòâ — 16 âèäîâ èõíåâìîíîèäíûõ è 20 âèäîâ õàëüöèäîèä-
íûõ íàåçäíèêîâ. Êðîìå òîãî, ìèíèðóþùèõ âðåäèòåëåé äóáà óíè÷òîæàëè áîëåå 60 âèäîâ õèùíûõ
÷ëåíèñòîíîãèõ èç êëàññà ïàóêîîáðàçíûõ (12 âèäîâ èç 3 ñåìåéñòâ) è íàñåêîìûõ (49 âèäîâ èç 6
îòðÿäîâ è 12 ñåìåéñòâ). Îíè ÿâëÿþòñÿ ãëàâíûì åñòåñòâåííûì ôàêòîðîì ðåãóëÿöèè ÷èñëåííîñòè
ìèíèðóþùèõ ìîëåé íà äóáå (çà ñ÷åò äåÿòåëüíîñòè ýíòîìîôàãîâ â îòäåëüíûõ î÷àãàõ ÷èñëåííîñòü
âðåäèòåëåé ñíèæàëàñü íà 10–75%). Íà îñíîâàíèè ïîëó÷åííûõ äàííûõ ïðåäëîæåíà èíòåãðèðî-
âàííàÿ ñèñòåìà ðåãóëÿöèè ÷èñëåííîñòè ìèíèðóþùèõ âðåäèòåëåé, âêëþ÷àþùàÿ â ñåáÿ ïðè-
ìåíåíèå èñêóññòâåííûõ ðåãóëÿòîðîâ ðàçâèòèÿ íàñåêîìûõ (àíàëîã þâåíèëüíîãî ãîðìîíà
èíñåãàð) ñ ó÷åòîì äåÿòåëüíîñòè ýíòîìîôàãîâ.  ðåçóëüòàòå ïðèìåíåíèÿ äàííîé ñèñòåìû ÷èñ-
ëåííîñòü äóáîâîé øèðîêîìèíèðóþùåé ìîëè â îòäåëüíûõ î÷àãàõ ñíèæàëàñü äî 58–97%.
Ê ë þ ÷ å â û å ñ ë î â à: Acrocercops brongniardella, âðåäèòåëè äóáà, ïàðàçèòû, õèùíèêè,
ýíòîìîôàãè.
Oak Leaf-Mining Moth and Other Mining Lepidopterans on Oak. Communication 3. Natural Enemies
of Oak Mining Pests in Ukraine and Adjacent Territories. Nikitenko G. N., Fursov V. N., Sviridov S. V.,
Gumovsky A. V., Kotenko A. G., Narolsky N. B., Tolkanits V. I. — Complex of parasites and predators
of oak leaf-mining moth (Acrocercops brongniardella) and other most important oak-mining lepidopte-
rans was studied in Ukraine and adjacent territories (Russia and Byelorussia). Thirty-six species of
parasites from 2 superfamilies were found: 16 species belong to Ichnemonoidea and 20 species to
Chalcidoidea. Sixty-one predaceous species feeding on oak-mining lepidopterans were found: 12 species
of 3 families belong to Aranei, and 49 species of 6 orders and 12 families belong to Insecta. These
species are major factor of natural regulation of the number of oak’s mining moths (in some areas the
number of pests reduced to 10–75% because of activity of entomophages). The system of integrated
pest management is proposed including the application of analogy of natural development’s regulator
(preparation “insegar”) and calculation of activity of entomophages. The number of oak’s mining moth
(Acrocercops brongniardella) reduced to 58–97% a as result of this system.
Key wo r d s: Acrocercops brongniardella, oak leaf-mining pests, parasites, natural enemies, entomo-
phages.
Âñòóï
Äàíà ðîáîòà çàâåðøóº öèêë ñòàòåé, ïðèñâÿ÷åíèõ âèâ÷åííþ âèäîâîãî ñêëàäó, îñîáëèâîñòåé
ìîðôîëî㳿 òà åêîëî㳿 ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà (ïîâ³äîìëåííÿ 1, 2: Ôóðñîâ òà ³í., 2003; ͳê³òåíêî
òà ³í., 2004) òà ¿õí³õ åíòîìîôàã³â.
Vestnik zoologii, 39(4): 35–47, 2005
© Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ, Î. Â. Ãóìîâñüêèé,
À. Ã. Êîòåíêî, Ì. Á. Íàðîëüñüêèé, Â. Ã. Òîëêàí³ö, 2005
Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî îñòàíí³ì ÷àñîì ñåðåä êîìàõ-øê³äíèê³â äóáà âàæëèâîãî çíà÷åííÿ íàáóëè
ì³íóþ÷³ ô³òîôàãè (ïåðåâàæíî ì³íóþ÷³ ìîë³), äëÿ á³ëüøîñò³ ðåã³îí³â º îáìåæåíèìè àáî é ïîâí³ñòþ
â³äñóòí³ìè ìàòåð³àëè ùîäî âèäîâîãî ñêëàäó òà ðîë³ ó ðåãóëÿö³¿ ÷èñåëüíîñò³ öèõ â³ä³â (ó ïåðøó ÷åðãó
òàêîãî íåáåçïå÷íîãî øê³äíèêà, ÿê äóáîâà øèðîêîì³íóþ÷à ì³ëü), ¿õí³õ ïðèðîäíèõ âîðîã³â — ïàðàçèò³â
òà õèæàê³â. Ó çàêîðäîíí³é ë³òåðàòóð³ â³äîìîñò³ ïðî ïàðàçèò³â-ì³íåð³â çíàõîäèìî â ïóáë³êàö³ÿõ,
ïðèñâÿ÷åíèõ âèâ÷åííþ îêðåìèõ òàêñîíîì³÷íèõ ãðóï ïàðàçèò³â ó ñïèñêàõ õàçÿ¿â îêðåìèõ âèä³â. Òàê,
ó Ïîëüù³ É. Ñàâîíºâè÷ (Sawoniewicz, 1980) ó ñïèñêàõ õàçÿ¿â ³õíåâìîí³ä ðîäó Bathytrix âêàçóâàâ ³
ì³íóþ÷èõ ëóñêîêðèëèõ-øê³äíèê³â äóáà, â ͳìå÷÷èí³ àíàëîã³÷í³ äàí³ äëÿ ìåçîõîðèí íàâîäèòü
Â. Øâåíêå (Schwenke, 1999). Íàéïîâí³ø³ â³äîìîñò³ ïðî âèäîâèé ñêëàä ïàðàçèò³â ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â
äóáà íàâåäåíî ó ïóáë³êàö³ÿõ ×. Òóðîö³ (Thuroszy, 1999 à, b, ñ) â Óãîðùèí³.  Óêðà¿í³ äî îñòàííüîãî
÷àñó äîñë³äæåííÿ ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà íå ïðîâàäèëèñÿ âçàãàë³. Ôðàãìåíòàðí³ â³äîìîñò³ ïðî
åíòîìîôàã³â öèõ øê³äíèê³â ìè çíàõîäèìî ó ñïèñêàõ õàçÿ¿â ïàðàçèò³â îêðåìèõ ñèñòåìàòè÷íèõ ãðóï
(Îïðåäåëèòåëü…, 1978 à, 1978 á, 1981, 1986 òà ³í.).
Çà ðåçóëüòàòàìè íàøèõ äîñë³äæåíü òà àíàë³çîì ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë ç’ÿñîâàíî, ùî ç ì³íóþ÷èìè
øê³äíèêàìè äóáà â Óêðà¿í³ òà íà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³ÿõ òðîô³÷íî ïîâ’ÿçàíî ïîíàä 100 âèä³â åíòîìî-
ôàã³â, ñåðåä ÿêèõ îñíîâíà ðåãóëþþ÷à ðîëü íàëåæèòü ïàðàçèòàì.
Ó äàíîìó ïîâ³äîìëåíí³ íàâåäåíî õàðàêòåðèñòèêó îêðåìèõ âèä³â ïàðàçèòè÷íèõ ïåðåòèí÷àñòî-
êðèëèõ, ÿê³ áóëè âèâåäåí³ ç ëè÷èíîê òà ëÿëå÷îê ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà òà çàãàëüíó õàðàêòåðèñòèêó
õèæèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ, âèÿâëåíèõ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³. Ðåãóëÿòîðíà
ðîëü îñòàíí³õ ó â³äíîøåíí³ äî ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â íîñèòü äðóãîðÿäíèé õàðàêòåð.
Ìàòåð³àë òà ìåòîäè
Çá³ð ìàòåð³àëó òà äîñë³äæåííÿ ïðîâàäèëèñü ó 1992–2002 ðð. ó ðÿä³ îáëàñòåé Óêðà¿íè (Êè¿âñüêà,
×åðí³ã³âñüêà, Äí³ïðîïåòðîâñüêà, ×åðêàñüêà, Çàêàðïàòñüêà, Àâòîíîìíà Ðåñïóáë³êà Êðèì) òà çà ¿¿
ìåæàìè (Á³ëîðóñü — ³òåáñüêà îáë., Ðîñ³ÿ — Âîðîí³çüêà òà Ëèïåöüêà îáë.), ñòàö³îíàðí³ äîñë³äæåííÿ
ó 1998–2001 ðð. — â îñåðåäêàõ ðîçìíîæåííÿ ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â òà ¿õí³õ åíòîìîôàã³â ó ë³ñîâèõ
ìàñèâàõ Êè¿âñüêî¿ îáëàñò³ íà ïëîù³ ìàéæå 1500 ãà.
Áóëî ïðîàíàë³çîâàíî ïîíàä 25 000 ì³í øê³äíèê³â äóáà ç ÿêèõ âèâåäåíî ïàðàçèò³â 36 âèä³â
(äîñë³äæåíèé ìàòåð³àë: 850 åêç. êîìàõ çìîíòîâàíî â êîëåêö³¿).  îñåðåäêàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³
ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â áóëî òàêîæ âèÿâëåíî ïîíàä 3000 åêç. õèæèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ, òðîô³÷íî ïîâ’ÿçàíèõ
ç êîìïëåêñîì ì³íåð³â, ùî íàëåæàòü á³ëüø í³æ äî 60 âèä³â.
Ðîáîòè ïðîâàäèëè çà çàãàëüíîïðèéíÿòèìè ìåòîäèêàìè (Òðÿïèöûí è äð., 1982; Ðåêîìåíäàöèè...,
1988). Ïðè îáðîáö³ ìàòåð³àë³â âèêîðèñòàí³ òàêîæ ë³òåðàòóðí³ äàí³ (Îïðåäåëèòåëü…, 1978 à, 1978 á,
1981, 1986; Ðåêîìåíäàöèè..., 1988; Çåðîâà è äð., 1992; Íèêèòåíêî, Ñâèðèäîâ, 1999; Ïåòðóñåíêî è äð.,
1999; Ñâèðèäîâ, 1999; Sawoniewicz, 1980; Schwenke 1999 òà ³í.).
Ïàðàçèòè äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ òà ³íøèõ ì³íåð³â äóáà
³äîìîñò³ ïðî ïàðàçèò³â íàâåäåí³ ó âèãëÿä³ òàáëèö³. Âîíà âêëþ÷ຠâ ñåáå
çàãàëüí³ äàí³ ïðî âèäîâèé ñêëàä, ð³âåíü ïàðàçèòèçìó, îñîáëèâîñò³ ðîçâèòêó,
âèäîâèé ñêëàä õàçÿ¿â, åêîëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ òà ð³âåíü òðàïëÿííÿ. Äîñë³äæåííÿ-
ìè âñòàíîâëåíî, ùî êîìïëåêñ ïàðàçèò³â äóáîâî¿ øèðîêîìèíóþ÷î¿ ìîë³ òà ³íøèõ
íàéâàæëèâ³øèõ ì³íóþ÷èõ ëóñêîêðèëèõ 36 âèä³â ïàðàçèò³â ì³íóþ÷èõ ëóñêîêðèëèõ
ç äâîõ íàäðîäèí, à ñàìå: 16 âèä³â ³õíåâìîíî¿äíèõ òà 20 âèä³â õàëüöèäî¿äíèõ ¿çäö³â
(òàáë. 1).
Àíàë³ç òðîô³÷íèõ çâ’ÿçê³â ïàðàçèò³â íàéíåáåçïå÷í³øèõ ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â
äóáà A. brongniardella (F.) òà T. ekebladella (Bjerk.) ïîêàçàâ, ùî öåé êîìïëåêñ
âêëþ÷ຠâ ñåáå 17 âèä³â ïåðâèííèõ ïàðàçèò³â: Oncophanes minutus Walk, Dolichoge-
nidea dilecta Íal., D. laevissima Ratz., D. longicauda Wesm, Cotesia plutellae (Kurd.),
Protapanteles enephes Nix., Glyptapanteles aff. penelapeus Tobias, Pholetesor sp.,
Diadegma holopygum Thoms., Pnigalio soemius Walker, Necremnus leucarthros (Nees),
Elachertus lateralis (Spin.), E. inunctus Nees, Rhicnopelte crassicornis (Nees), Achry-
socharoides niveipes (Thoms.), Derostenus gemmeus Westw., Chrysocharis prodice (Walk.).
Íàéåôåêòèâí³øèìè âèäàìè º áðàêîí³ä Dolichogenidea dilecta Íall. òà åâëîô³ä
Chrysocharis pentheus (Walk.). Çàðàæåí³ñòü ãóñåíèöü äóáîâî¿ øèðîêîìèíóþ÷î¿ ìîë³
ïàðàçèòîì Dolichogenidea dilecta Íall. äîñÿãàëà 15,6–20,7%, à ïàðàçèòîì Chryso-
charis pentheus (Walk.) — 5,4–10,7%; ñóìàðíà çàðàæåí³ñòü ãóñåíèöü äóáîâî¿ øèðî-
êîìèíóþ÷î¿ ìîë³ ïàðàçèòàìè â ïðèðîäíèõ óìîâàõ ì³ñöÿìè äîñÿãàëà 21–32%.
36 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
Äî ãðóïè ïåðâèííî-âòîðèííèõ ïàðàçèò³â íàëåæèòü 11 âèä³â, à ñàìå: Scambus
planatus Hartig., Pnigalio pectinicornis (L.), Sympiesis acalle (Walk.), Sympiesis serice-
icornis (Nees), Sympiesis gordius (Walk.), Cirrospilus lyncus (Walk.), Cirrospilus pictus
(Nees), Cirrospilus viticola (Rond.), Chrysocharis pentheus (Walk.), Chrysonotomyia
(Neochrysocharis) chlorogaster Erd., Closterocerus trifasciatus Westw. Ö³ âèäè â çàëåæ-
íîñò³ â³ä îñîáëèâîñòåé á³îëî㳿 òà êîíêðåòíèõ åêîëîã³÷íèõ óìîâ ó îêðåìèõ îñå-
ðåäêàõ ðîçâèòêó õàçÿ¿â ìîæóòü çíèùóâàòè ÿê øê³äíèê³â, òàê ³ ¿õí³õ ïàðàçèò³â.
Ï’ÿòü âèä³â ³ç ÷èñëà âèÿâëåíèõ º âòîðèííèìè ïàðàçèòàìè: Gelis proximus Forst.,
Encrateola laevigata Ratz., Eudelus simillimus Tasch., Bathytrix sp. 1, Bathytrix sp. 2,
Mesochorus sp. ³ 2 âèäè — ïåðâèííî-âòîðèííî-òðåòèííèìè: Pediobius saulius (Walk.)
òà Minotetrastichus frontalis (Nees). Ïàðàçèòè âèùèõ ïîðÿäê³â ìîæóòü ïîì³òíî
çíèæóâàòè åôåêòèâí³ñòü ïåðâèííèõ ïàðàçèò³â ó ðåãóëÿö³¿ ÷èñåëüíîñò³ ìîë³.
Äëÿ ³íøèõ íàéâàæëèâ³øèõ ì³íóþ÷èõ ëóñêîêðèëèõ íà äóá³ (³íø³ âèäè ðîäó
Tischeria, ìîë³-ñòðîêàòêè ðîäó Phyllonorycter, õóäà äóáîâà êèøåíüêîâà ì³ëü, âèäè
ðîäó Stigmella òà äåÿê³ ³íø³) âèÿâëåíî 12 âèä³â ïåðâèííèõ ïàðàçèò³â (Dolichogeni-
dea longicauda Wesm., Cotesia plutellae (Kurd.), Glyptapanteles aff. penelapeus Tobias,
Protapanteles ephenes Nix., Oncophanes minutus Walk., Diadegma holopygum (Thoms.),
Rhicnopelte crassicornis (Nees), Chrysocharis pentheus (Walk.), Cirrospilus pictus
(Nees), Achrysocharoides niveipes (Thoms.), Derostenus gemmeus Westw., Pholetesor
sp.), 5 âèä³â ïåðâèííî-âòîðèííèõ ïàðàçèò³â (Cirrospilus viticola (Rond.), Pnigalio
pectinicornis (L.), Minotetrastichus frontalis (Nees), Closterocerus trifasciatus Westw.,
Scambus planatus Htg.) ³ 1 âèä, Pediobius saulius (Walk.) — ïåðâèííî-âòîðèííî-
òðåòèííèé ïàðàçèò.
Ñåðåä íèõ íàéåôåêòèâí³øèì ïàðàçèòîì º Closterocerus trifasciatus Westw.
(Eulophidae). Çàðàæåí³ñòü ãóñåíèöü äóáîâî¿ îäíîêîë³ðíî¿ ìîë³ ïàðàçèòîì Closte-
rocerus trifasciatus Westw. â ð³çíèõ îñåðåäêàõ êîëèâàëàñü â³ä 10,2–15,7% äî
46,5–75,0%.
Õèæàêè ì³íåð³â
Çíà÷åííÿ õèæèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ ó ðåãóëÿö³¿ ÷èñåëüíîñò³ ïîïóëÿö³é áàãàòüîõ
âèä³â øê³äíèê³â ë³ñîâèõ ïîð³ä º äîñèòü âàãîìèì, à ó ðÿä³ âèïàäê³â õèæàêè â³ä³-
ãðàþòü îñíîâíó ðîëü â çíèæåíí³ ÷èñåëüíîñò³ îêðåìèõ ãðóï ô³òîôàã³â (êë³ù³,
ïîïåëèö³ òîùî) íèæ÷å ð³âíÿ øêîäî÷èííîñò³. Àëå ó çâ’ÿçêó ç îñîáëèâîñòÿìè
åêîëî㳿 ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â (ðîçâèòîê ëè÷èíêè â ïàðåíõ³ì³ ëèñòêà) ñïåö³àë³çî-
âàí³ âèäè õèæàê³â, ïîâ’ÿçàí³ ç öèìè øê³äíèêàìè, íàì íåâ³äîì³, à çàðåºñòðîâàí³
íàìè õèæàêè-ïîë³ôàãè â³ä³ãðàþòü ó ðåãóëÿö³¿ ÷èñåëüíîñò³ ì³íåð³â äðóãîðÿäíó
ðîëü.
Ïðîòå ïîëüîâ³ ñïîñòåðåæåííÿ òà ëàáîðàòîðí³ äîñë³äè äàþòü ï³äñòàâó
ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðè âèñîê³é ÷èñåëüíîñò³ îêðåìèõ âèä³â òà ó êðèòè÷í³ äëÿ íèõ
ïåð³îäè (íàïðèêëàä, íà îñòàíí³õ åòàïàõ ðîçâèòêó ãóñåíèöü ó ñï³ëüíèõ ì³íàõ ÷è ó
ïåð³îä çàëÿëüêîâóâàííÿ Añrocercops brongniardella (F.) ó ï³äñòèëö³) ïðåäñòàâíèêè
áàãàòüîõ âèä³â õèæèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ îõî÷å çíèùóþòü ãóñåíèöü òà ëÿëå÷îê öèõ
øê³äíèê³â.
Íàìè çàðåºñòðîâàíî ïîíàä 60 âèä³â õèæèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ ç êëàñ³â ïàâóêî-
ïîä³áíèõ (12 âèä³â ç 3 ðîäèí) òà êîìàõ (49 âèä³â ç 6 ðÿä³â òà 12 ðîäèí) (òàáë. 2).
Õèæàêè-îîôàãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà íàìè áåçïîñåðåäíüî íå çàðåºñòðî-
âàí³, àëå â ïåð³îä â³äêëàäàííÿ ÿºöü ì³íóþ÷èìè ìîëÿìè íà äóáàõ äîñèòü ÷àñòî
çóñòð³÷àëèñü äð³áí³ áàãàòî¿äí³ õèæàêè, äî ñêëàäó êîðìîâèõ îá’ºêò³â ÿêèõ âõîäÿòü
³ ÿéöÿ ëóñêîêðèëèõ, à ñàìå: êëîïè Rhynocoris sp. (çèìóþòü ëè÷èíêè), Nabis ferus
L. (çèìóþòü ³ìàãî), âèäè ðîä³â Orius òà Anthocoris (çèìóþòü ³ìàãî), ëè÷èíîê
çîëîòîî÷êè Chrysopa ciliata Wesm. (çèìóþòü ëè÷èíêè) òà ðÿä âèä³â æóê³â-
37Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
38 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
Òàáëèö ÿ 1. Âèäîâèé ñêëàä òà îñíîâí³ á³îëîã³÷í³ îñîáëèâîñò³ ïàðàçèò³â ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà
Òa b l e 1. List of species and major biological feathures of parasitoids of leaf-mings oak pests
Íàäðîäèíà ICHNEUMONOIDEA
Ðîäèíà ICHNEUMONIDAE
ϳäðîäèíà PIMPLINAE
Scambus planatus Hart. I?–II Ï, ÅÊ, L Ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae [(çîêðåìà Añrocercops
brongniardella (F.)], Tischeriidae [(çîêðåìà Tischeria eke-
bladella (Bjerk.)], Tortric³dae, Momphidae, Noctuidae
òîùî òà æîðñòêîêðèë³ ðîäèíè Curculionidae. Âèâåäåíèé
ç ì³í A. brongniardella (F.).
ϳäðîäèíà GELINAE
Encrateola laevigata Ratz. II Ï, ÅÊ, L ²õíåâìîí³äè òà áðàêîí³äè — ïåðâèíí³ ïàðàçèòè ì³ê-
ðîëóñêîêðèëèè ç áàãàòüîõ ðîäèí, çîêðåìà Gracillarii-
dae, Tortricidae, Choreutidae. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongni-
ardella (F.).
Gelis proximus Forst. I–II Ï, ÅÊ, P Äåÿê³ ëóñêîêðèë³, à òàêîæ ¿õí³ ïàðàçèòè ç ³õíåâìîí³ä òà
áðàêîí³ä. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.).
Eudelus simillimus Tasch. II Ï, ÅÊ, P Ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae Tischeriidae, Ypo-
nomeutidae, Tortric³dae, Ñoleophoridae, Lymanthriidae
òîùî. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.).
Bathytrix sp. 1 II Ï, ÅÊ, L Ïåðâèíí³ ïàðàçèòè A. brongniardella (F.) òà ³íøèõ ì³íó-
þ÷èõ ëóñêîêðèëèõ. Âèâåäåí³ ç ì³í A. brongniardella (F.).Bathytrix sp. 2 II Ï, ÅÊ, L
ϳäðîäèíà MESOCHORINAE
Mesochorus sp. II Ï, ÅN, L Ïåðâèíí³ ïàðàçèòè A. brongniardella (F.) òà ³íøèõ ì³íó-
þ÷èõ ëóñêîêðèëèõ. Âèâåäåí³ ç ì³í A. brongniardella (F.).
ϳäðîäèíà CAMPOPLEGINAE
Diadegma holopygum
(Thoms.)
I Ï, ÅN, L ̳êðîëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae, Tischeriidae,
Gelechiidae òà äåÿêèõ ³íøèõ. Âèâåäåíèé ç ì³í A. bron-
gniardella (F.) òà T. ekebladella (Bjerk.).
Ðîäèíà BRACONIDAE
ϳäðîäèíà Exothecinae
Oncophanes minutus Walk. I Ï-Ãð, ÅN,
L
Gracillariidae, Tischeriidae, Gelechiidae, Tortricidae òà ðÿä
³íøèõ ì³êðîëóñêîêðèëèõ. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniar-
della (F.) òà Tischeria sp.
ϳäðîäèíà MICROGASTRINAE
Dolichogenidea dilecta
Hal.
I Ï, ÅN, L Gracillariidae, Yponomeutsdae, Tortricidae òà ðÿä ³íøèõ
ì³êðîëóñêîêðèëèõ. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.)
Dolichogenidea laevissima
Ratz.
I Ï, ÅN, L Gracillariidae, Gelechiidae. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniar-
della (F.).
*Dolichogenidea longi-
cauda Wesm.
I Ï, ÅN, L Øèðîêå êîëî êîìàõ ç ðÿäó ëóñêîêðèëèõ, à ñàìå: Gracil-
lariidae, Tischeriidae, Bucculatricidae, Gelechiidae, Oeco-
phoridae, Plutellidae, Yponomeutidae, Tortricidae. Âèâåäå-
íèé ç ì³í A. brongniardella (F.) òà Tischeria sp.
Protapanteles enephes Nix. I Ï, ÅN, L Tischeriidae (Tischeria sp.), Geometridae òà äåÿê³ ³íø³
äð³áí³ ëóñêîêðèë³. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Glyptapanteles aff. penela-
peus Tobias
I Ï, ÅN, L Äð³áí³ ëóñêîêðèë³. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sð.
Ïðèì ³ ò ê à.  òàáëèö³ ïðèéíÿò³ òàê³ ñêîðî÷åííÿ: I , II, III — ïàðàçèòè 1-ãî, 2-ãî òà 3-ãî ïîðÿä-
ê³â; Ï — ïîîäèíîêèé; Ãð. — ãðóïîâèé; O — ÿéöåâèé; O/L — ÿéöå-ëè÷èíêîâèé; L — ëè÷èíêîâèé;
Òàêñîí
гâåíü
ïàðàçè
òèçìó
Îñîáëèâîñò³
ðîçâèòêó
Îñíîâí³ õàçÿ¿
39Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
Ðîçâèâàºòüñÿ íà êîìàõàõ, ùî ìåøêàþòü ó ïðèõèòêàõ. Çàðàæຠãóñåíèöü ìåòåëèê³â
òà ëè÷èíîê ³íøèõ êîìàõ ìîëîäøèõ â³ê³â. ²ìàãî âèâîäèëèñü â ÷åðâí³.
гäê³ñíèé
Îäèí ³ç íàé÷èñëåíí³øèõ ó ë³ñàõ âèä³â, îäíà÷å ÿê ïàðàçèò ì³íóþ÷èõ ô³òîôàã³â
çóñòð³÷àºòüñÿ ïîîäèíîêî. Ìຠ2 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê. Äîðîñë³ ¿çäö³ ãåíåðàö³¿, ÿêà
ïåðåçèìóâàëà, ë³òàþòü ç ñåðåäèíè òðàâíÿ, ³ìàãî äðóãî¿ ãåíåðàö³¿ — ç ê³íöÿ ëèïíÿ
äî âåðåñíÿ.
гäê³ñíèé
ßéöÿ â³äêëàäຠâ êîêîíè ìåòåëèêà àáî íåâåëèê³ êîêîíè ¿õí³õ ïåðâèííèõ
ïàðàçèò³â — ³õíåâìîí³ä ³ áðàêîí³ä. Ïðîòÿãîì ðîêó, â³ðîã³äíî, ìຠ2 ãåíåðàö³¿.
Äîðîñë³ ¿çäö³ çóñòð³÷àþòüñÿ â ïðèðîä³ ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü.
Çâè÷àéíèé
Ïàðàçèò êîêîí³â ³õíåâìîí³ä ðîäó Diadegma òà áðàêîí³ä ãðóïè Apanteles. Íà ð³ê ìàº
3 ãåíåðàö³¿. Äîðîñë³ ¿çäö³ ë³òàþòü ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü.
Çâè÷àéíèé
³äêëàäàþòü ÿéöÿ â êîêîíè äð³áíèõ êîìàõ, ó òîìó ÷èñë³ ó êîêîíè ¿çäö³â-áðàêî-
í³ä. Ó êîìïëåêñ³ åíòîìîôàã³â äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ âòîðèíí³ ïàðàçèòè.
˳òàþòü ó ÷åðâí³.
гäê³ñíèé
гäê³ñíèé
Ñàìèö³ â³äêëàäàþòü ÿéöÿ â ò³ëî åíäîïàðàçèòè÷í³õ ëè÷èíîê ³íøèõ ³õíåâìîí³ä,
áðàêîí³ä àáî òàõ³í, ùî ðîçâèâàþòüñÿ íà ìåòåëèêàõ, æóêàõ àáî ïåðåòèí÷àñòî-
êðèëèõ.
Çâè÷àéíèé
Ó ë³ñîâèõ á³îöåíîçàõ çâè÷àéíèé âèä, íà ì³íåðàõ — çð³äêà. Çàðàæóº ãóñåíèöü
ìîëîäøèõ â³ê³â. Ìຠ3 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê. Äîðîñë³ ¿çäö³ ë³òàþòü ç òðàâíÿ ïî
ñåðïåíü.
гäê³ñíèé
Çèìóº ëè÷èíêà á³ëÿ ðåøòîê õàçÿ¿íà. ˳ò ³ìàãî ïî÷èíàºòüñÿ ç äðóãî¿ ïîëîâèíè
êâ³òíÿ ³ ïðîäîâæóºòüñÿ äî ïî÷àòêó æîâòíÿ. Ñàìèö³ äëÿ äîçð³âàííÿ ÿºöü ïîòðå-
áóþòü äîäàòêîâîãî æèâëåííÿ ãåìîë³ìôîþ ãóñåíèöü òà ëÿëå÷îê õàçÿ¿â, à òàêîæ
íåêòàðîì êâ³ò³â. Ó Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè ìຠùîíàéìåíøå 3–4 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê.
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ëè÷èíêà á³ëÿ ðåøòîê õàçÿ¿íà. ²ìàãî ë³òàþòü ç äðóãî¿ ïîëîâèíè êâ³òíÿ äî
ïî÷àòêó æîâòíÿ. Ñàìèö³ æèâëÿòüñÿ íåêòàðîì êâ³ò³â. Ó Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè çàçâè-
÷àé ðîçâèâàºòüñÿ 2 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê, íà ï³âäí³ ìîæëèâî 2–3 ãåíåðàö³¿. Îäèí ç
äîì³íàíò³â â êîìïëåêñ³ ïàðàçèò³â äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Çâè÷àéíèé,
ì³ñöÿìè ìàñîâèé
Á³îëîã³ÿ âèâ÷åíà íåäîñòàòíüî. Ðàí³øå áóâ â³äîìèé ÿê ïåðâèííèé, ïîîäèíîêèé
åíäîïàðàçèò ãóñåíèöü âè¿ì÷àñòîêðèëèõ ìîëåé (Recurvaria nanella Hbn.)
гäê³ñíèé
 Óêðà¿í³ çâè÷àéíèé âèä, íà ì³íåðàõ — çð³äêà. ˳ò ³ìàãî ç äðóãî¿ ïîëîâèíè êâ³òíÿ
äî ïî÷àòêó æîâòíÿ. Ñàìèö³ äëÿ äîçð³âàííÿ ÿºöü ïîòðåáóþòü äîäàòêîâîãî æèâëåí-
íÿ íåêòàðîì êâ³ò³â. Ó Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè çàçâè÷àé ðîçâèâàþòüñÿ 2 ãåíåðàö³¿ íà
ð³ê, íà ï³âäí³ ìîæëèâî 3 ãåíåðàö³¿.
гäê³ñíèé
Á³îëîã³ÿ âèâ÷åíà íåäîñòàòíüî. ˳ò ³ìàãî ñïîñòåð³ãàâñÿ ó òðàâí³–ëèïí³. гäê³ñíèé
Á³îëîã³ÿ âèâ÷åíà íåäîñòàòíüî. ˳ò ³ìàãî ç ÷åðâíÿ. гäê³ñíèé
Åêîëîã³ÿ
×àñòîòà òðàïëÿííÿ
íà ì³íåðàõ
L/P — ëè÷èíêîâî-ëÿëå÷êîâèé; Ð — ïàðàçèò ëÿëå÷îê; ÅÊ — åêòîïàðàçèò; ÅN — åíäîïàðàçèò.
40 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
*Cotesia plutellae (Kurd.) I Ï, ÅN, L Øèðîêå êîëî êîìàõ ç ðÿäó ëóñêîêðèëèõ, à ñàìå: Tische-
riidae (Tischeria sðp.), Plutellidae, Tortricidae, Arctiidae,
Piridae, Noctuidae òîùî (Òîáèàñ, 1986). Âèâåäåíèé ç ì³í
Tischeria sð.
Pholetesor sp. I Ï, ÅN, L Gracillariidae (âêëþ÷àþ÷è A. brongniardella (F.), Tischeri-
idae, Bucculatriñ³dae (Bucculatrix crataegi Z.) Âèâåäåíèé ç
ì³í Tischeria sð.
Íàäðîäèíà CHALCIDOIDEA
Ðîäèíà EULOPHIDAE
ϳäðîäèíà EULOPHINÀÅ
Pnigalio pectinicornis (L.) I–II Ï, ÅÊ, L Ëè÷èíêè êîìàõ, ùî ìåøêàþòü â ïðèõèñòêàõ: ì³íóþ÷³
ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae (çîêðåìà âèäè ðîä³â
Añrocercops Phyllonorycteròà ³í.), Nepticulidae (âèäè ðîäó
Stigmella), Tischeriidae òîùî, æîðñòêîêðèëèõ ðîäèíè
Curculionidae, ì³íóþ÷èõ ìóõ (Agromyzidae) òà ¿õí³ ïåð-
âèíí³ ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.) òà
T. ekebladella (Bjerk.)
Pnigalio soemius Walk. I Ï, ÅÊ, L Ëè÷èíêè êîìàõ, ùî ìåøêàþòü â ïðèõèñòêàõ: ì³íóþ÷³
ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae (çîêðåìà A.brongniardella
(F.), âèäè ðîäó Phyllonorycter òà ³í.), Nepticulidae (âèäè
ðîäó Stigmella), Tischeriidae òîùî, æîðñòêîêðèëèõ ðîäè-
íè Curculionidae, ì³íóþ÷èõ ìóõ (Agromyzidae) òà òðà÷³â
(Tenthredinidae). Âèâåäåíèé ç ì³í T. ekebladella (Bjerk.).
Sympiesis acalle (Walk.) I–II Ï, ÅÊ, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ áàãàòüîõ ðîäèí: Gracillariidae (çî-
êðåìà Añrocercops âèäè ðîäó Phyllonorycter òà ³í.), Nepti-
culidae, Tischeriidae òà ¿õí³ ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í
A. brongniardella (F.)
Sympiesis sericeicornis
(Nees)
I–II Ï, ÅÊ, L/P ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae (âèäè ðîä³â
Añrocercops, Phyllonorycter òà ³í.), Nepticulidae, Tischeri-
idae òà ³í., ì³íóþ÷³ æîðñòêîêðèë³ ðîäèíè Curculionidaeà,
òàêîæ äâîêðèë³ òà ïåðåòèí÷àñòîêðèë³ ¿õí³ ïàðàçèòè.
Âèâåäåíèé ç A. brongniardella (F.), Stigmella sp. òà
T. ekebladella (Bjerk.)
Sympiesis gordius (Walk.) I–II Ï, ÅÊ, L/P ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ áàãàòüîõ ðîäèí, Gracillariidae, Ne-
pticulidae, Tischeriidae òà ³í. ³ ¿õí³ ïàðàçèòè —
Braconidae, Eulophidae òà Encyrtidae. Âèâåäåíèé ç ì³í
A. brongniardella (F.) òà Phyllonorycter sp.
Necremnus leucarthros
(Nees)
I Ãð, ÅÊ,
L/P
̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ âêëþ÷àþ÷è Gracillariidae, æîðñòêî-
êðèë³ (Curculionidae, Chrysomellidae) òà äâîêðèë³ (Agro-
myzidae). Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.).
Elachertus lateralis (Spin.) I Ãð, ÅÊ, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ áàãàòüîõ ðîäèí, âêëþ÷àþ÷è Gracil-
lariidae (çîêðåìà âèäè ðîä³â Añrocercops, Phyllonorycter òà
³í.), Nepticulidae, Tischeriidae òà ³í., òà ¿õí³ ïàðàçèòè.
Âèâåäåíèé ç ì³í A. brongniardella (F.).
Elachertus inunctus Nees I Ãð, ÅÊ, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ áàãàòüîõ ðîäèí ó òîìó ÷èñë³, Gra-
cillariidae (çîêðåìà A. brongniardella (F.), Nepticulidae,
Tischeriidae òîùî nf ¿õí³ ïàðàçèòè.
Rhicnopelte crassicornis
(Nees)
I Ï, ÅÊ, L Ëóñêîêðèë³ ð³çíèõ ðîäèí (Agrotis sp., Eugraphe stigma);
âïåðøå çàçíà÷àºòüñÿ ÿê ïàðàçèò ëóñêîêðèëèõ-ì³íåð³â
(Tischeria sp.) íà äóá³.
Òàêñîí
гâåíü
ïàðàçè
òèçìó
Îñîáëèâîñò³
ðîçâèòêó
Îñíîâí³ õàçÿ¿
41Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 1
˳ò ³ìàãî ç äðóãî¿ ïîëîâèíè êâ³òíÿ äî ïî÷àòêó æîâòíÿ. Ñàìèö³ æèâëÿòüñÿ
íåêòàðîì êâ³ò³â. Ó Ë³ñîñòåïó Óêðà¿íè çàçâè÷àé ðîçâèâàþòüñÿ 3–4 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê.
Çâè÷àéíèé
Á³îëîã³þ âèâ÷åíî íåäîñòàòíüî. ˳ò ³ìàãî ç ÷åðâíÿ ïî âåðåñåíü. гäê³ñíèé
Çâè÷àéíèé âèä äëÿ åíòîìîêîìïëåêñó ëèñòêîâèõ ì³íåð³â ó ë³ñîâèõ á³îöåíîçàõ
Óêðà¿íè. ˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–4 ãåíåðàö³¿.  ͳìå÷÷èí³ ë³ò ³ìàãî
çàçíà÷åíèé â ÷åðâí³–ñåðïí³, à òàêîæ ó âåðåñí³–æîâòí³, ðîçâèòîê ëè÷èíêè â
ëèïí³ òðèâຠ9–11, ëÿëå÷êè — 11–15 ä³á. Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó â ì³í³
õàçÿ¿íà â îïàä³ (Çåðîâà òà ³í., 1992; Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ïðîí³ìôà â ì³í³ õàçÿ¿íà â îïàëîìó ëèñò³. ˳òຠç ê³íöÿ êâ³òíÿ ïî ñåðïåíü.
Ïîë³âîëüòèííèé âèä, ìຠâ³ä 2 äî 4 ãåíåðàö³é.  ë³ñîâèõ öåíîçàõ çâè÷àéíèé âèä.
Ïàðàçèòóº íà øê³äíèêàõ ÿê äåðåâíèõ ïîð³ä, òàê ³ òðàâ'ÿíèñòèõ ðîñëèí.
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó â ì³í³ â îïàä³. ˳ò ³ìàãî ç äðóãî¿ ïîëî-âèíè êâ³òíÿ
ïî æîâòåíü, ìຠ2–4 ãåíåðàö³¿ (Çåðîâà òà ³í., 1992; Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó á³ëÿ ðåøòîê õàçÿ¿íà. ˳ò ³ìàãî ç äðóãî¿ ïîëîâèíè
êâ³òíÿ äî ïî÷àòêó æîâòíÿ. Ñàìèö³ äëÿ äîçð³âàííÿ ÿºöü ïîòðåáóþòü äîäàòêîâîãî
æèâëåííÿ ãåìîë³ìôîþ ãóñåíèöü ³ ëÿëå÷îê õàçÿ¿â, à òàêîæ íåêòàðîì êâ³ò³â. Ó
˳ñîñòåïó Óêðà¿íè çàçâè÷àé ðîçâèâàþòüñÿ 3 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê, íà ï³âäí³ — 4, à çà
òåïëî¿ îñåí³ — ôàêóëüòàòèâíî 5. Çäåá³ëüøîãî äîì³íóº â êîìïëåêñ³ ïàðàçèò³â
ìîëåé-ñòðîêàòîê ðîäó Phyllonorycter òà áëèçüêèõ äî íèõ. Ìîæå óðàæóâàòè äî 60%
ëÿëå÷îê Ph. pyrifoliella, àëå ïî÷àñòè º íàé÷èñëåíí³øèì âòîðèííèì ïàðàçèòîì (Çå-
ðîâà òà ³í., 1992; Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó â ì³í³ õàçÿ¿íà, ìàþòü äâ³ ãåíåðàö³¿ íà ð³ê. ˳ò
³ìàãî ç òðàâíÿ ïî ñåðïåíü. (Çåðîâà òà ³í., 1992; Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
³ääàþòü ïåðåâàãó ëè÷èíêàì æóê³â, íà ëóñêîêðèëèõ çóñòð³÷àþòüñÿ çð³äêà. ²ìàãî
â³äçíà÷åí³ â ÷åðâí³ òà ëèïí³.
гäê³ñíèé
Çèìóº ëÿëå÷êà. Ïîë³âîëüòèííèé âèä, çâè÷àéíèé â ë³ñîâèõ á³îöåíîçàõ. ˳òຠç
òðàâíÿ ïî ïî÷àòîê âåðåñíÿ. Ñàìèöÿ â³äêëàäຠÿéöÿ âñåðåäèíó ò³ëà ëè÷èíêè
õàçÿ¿íà ³ ëè÷èíêà ïàðàçèòà äî äðóãîãî â³êó ðîçâèâàºòüñÿ ÿê åíäîïàðàçèò. Ëè÷èíêè
4–8 ä³á æèâëÿòüñÿ åêòîïàðàçèòè÷íî, à ïîò³ì ðîçâèâàþòüñÿ ÿê çîâí³øí³ ïàðàçèòè.
Çàëÿëüêîâóþòüñÿ á³ëÿ ðåøòîê õàçÿ¿íà. Ôàçà ëÿëå÷êè òðèâຠ9–10, ³íîä³ äî 14 ä³á.
 îäí³é ëè÷èíö³ õàçÿ¿íà ðîçâèâàºòüñÿ â³ä 2–3 äî 10–12 îñîáèí ïàðàçèòà. ³ääàº
ïåðåâàãó ëèñòîâ³éêàì. (Ñâèðèäîâ, 1999).
гäê³ñíèé
Çà á³îëî㳺þ ïîä³áíà äî E. lateralis (Çåðîâà òà ³í., 1992). гäê³ñíèé
Âèä ç íåäîñë³äæåíîþ á³îëî㳺þ, ë³òຠó ÷åðâí³–ëèïí³. гäê³ñíèé
Åêîëîã³ÿ
×àñòîòà òðàïëÿííÿ
íà ì³íåðàõ
ñîíå÷îê — Propylea quatuordecimpunctata L., Synharmonia conglobata L., Calvia quin-
quedecimguttata F., Adalia bipunctata L., Coccinella septempunctata L. òà Halyzia sedec-
imguttata L. (çèìóþòü ³ìàãî). ª âñ³ ï³äñòàâè ââàæàòè, ùî ö³ áàãàòî¿äí³ êîìàõè
ìîæóòü çíèùóâàòè ³ ÿéöÿ ìàñîâèõ âèä³â ì³íóþ÷èõ ô³òîôàã³â.
 ïåð³îä ðîçâèòêó ëè÷èíîê ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â ³ îñîáëèâî ãóñåí³ äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³, äëÿ ÿêî¿ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ õàðàêòåðíèé
ðîçâèòîê íà îäí³é ëèñòîâ³é ïëàñòèíö³ äåê³ëüêîõ ãóñåíèöü (³íîä³ äî 15) òà
óòâîðåííÿ ó ñòàðøèõ â³êàõ ºäèíî¿ õàð÷îâî¿ ïîðîæíèíè, ó êîëîí³ÿõ øê³äíèêà íà
ëèñò³ òà ñï³ëüíèõ ì³ííèõ ïîðîæíèíàõ áóëî çàðåºñòðîâàíî ïîíàä 56 âèä³â
÷ëåíèñòîíîãèõ. Ó ïðèðîäíèõ òà äîñë³äíèõ óìîâàõ íà ãóñåíèöü äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ íàïàäàëè ïàâóêè ç ðîä³â Xysticus, Philodromus, Episinus,
42 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
Cirrospilus lyncus (Walk.) I–II Ï, ÅÊ, L Øèðîêå êîëî ëóñêîêðèëèõ-ì³íåð³â áàãàòüîõ ðîäèí,
Gracillariidae (çîêðåìà âèäè ðîä³â Añrocercops, Phyl-
lonorycter), Nepticulidae, Tischeriidae òîùî òà ¿õí³ ïàðà-
çèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Cirrospilus pictus (Nees) I–II Ï, ÅÊ, L Øèðîêå êîëî ëóñêîêðèëèõ-ì³íåð³â áàãàòüîõ ðîäèí,
Gracillariidae (çîêðåìà A. brongniardella (F.), Nepticuli-
dae, Tischeriidae òîùî òà ¿õí³ ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í
Tischeria sp.
Cirrospilus viticola
(Rond.)
I–II Ï/Ãð, ÅÊ,
L, çð³äêà O
Øèðîêå êîëî ëóñêîêðèëèõ-ì³íåð³â áàãàòüîõ ðîäèí,
Gracillariidae (çîêðåìà A. brongniardella (F.), Nepticuli-
dae, Tischeriidae òîùî òà ¿õí³ ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í
Tischeria sp.
ϳäðîäèíà ENTEDONINAE
Achrysocharoides niveipes
(Thoms.)
I Ãð/Ï, ÅN,
L, çð³äêà O
Ëóñêîêðèë³-ì³íåðè ðîäèí Gracillariidae, Nepticulidae òà
äåÿêèõ ³íøèõ, çîêðåìà ì³íåðè íà äóá³.
Derostenus gemmeus
Westw.
I Ï, ÅN, L Ëóñêîêðèë³-ì³íåðè ç ðîäèíè Nepticulidae (Stigmella
spp.), çîêðåìà íà äóá³. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Chrysocharis pentheus
(Walk.)
I–II Ï, ÅN, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ ðîäèí Gracillariidae (âêëþ÷àþ÷è
A. brongniardella (F.), âèäè ðîäó Phyllonorycter òà ³í.),
Nepticulidae (Stigmella spp.), Tischeriidae (T. ekebladella
(Bjerk.) òà ³í., ì³íóþ÷³ æîðñòêîêðèë³ ðîäèíè Curculi-
onidae, à òàêîæ äâîêðèë³ òà ïåðåòèí÷àñòîêðèë³ — ¿õí³
ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Chrysocharis prodiñå
(Walk.)
I Ï, EN, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ ðîäèíè Nepticulidae (Stigmella sp.),
Tischeriidae (T. ekebladella (Bjerk.), Gracillariidae. Âèâå-
äåíèé ç ì³í Stigmella spp. òà T. ekebladella (Bjerk.).
Chrysonotomyia (Neo-
chrysocharis) chloro-gaster
Erd.
I–II Ï, EN, L ̳íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ ç ðîäèí Nepticulidae (Stigmella
spp.), Tisheridae (T. ekebladella Bjerk.) òà ðÿäó ³íøèõ;
êð³ì òîãî, ì³íóþ÷³ æîðñòêîêðèë³ ðîäèíè Curculionidae
òà äâîêðèë³ (Agromyzidae). Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Closterocerus trifasciatus
Westw.
I–II Ï/Ãð, ÅN,
O/L
Øèðîêå êîëî õàçÿ¿â (ì³íåðè, ãàëîóòâîðþâà÷³ òîùî) ç
ðÿä³â äâîêðèëèõ òâåðäîêðèëèõ òà ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ ³
¿õí³ ïåðâèíí³ ïàðàçèòè. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp.
Pediobius saulius (Walk.) I–III Ãð, ÅÍ,
L/P
Ëóñêîêðèë³, òâåðäîêðèë³ ³ ïåðåòèí÷àñòîêðèë³ ì³íåðè,
¿õí³ ïàðàçèòè ç ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ. Âèâåäåíèé ç ì³í
Tischeria sp.
ϳäðîäèíà TETRASTICHINAE
Minotetrastichus frontalis
(Nees)
I–III Ãð, ÅÊ, L Ëóñêîêðèë³-ì³íåðè [(çîêðåìà A. brongniardella (F.)], ì³-
íóþ÷³ òâåðäîêðèë³, ïåðåòèí÷àñòîêðèë³ òà ¿õí³ ïàðàçèòè ç
ïåðåòèí÷àòîêðèëèõ. Âèâåäåíèé ç ì³í Tischeria sp. òà
T. ekebladella (Bjerk.).
Òàêñîí
гâåíü
ïàðàçè
òèçìó
Îñîáëèâîñò³
ðîçâèòêó
Îñíîâí³ õàçÿ¿
Enoplognatha, Neriene, äð³áí³ õèæ³ êëîïè ç ðîäèí Anthocoridae òà Miridae òà ëè÷èí-
êè ³íøèõ âèä³â êëîï³â-çîîôàã³â, ³ìàãî òà ëè÷èíêè âåðáëþäîê, ëè÷èíêè ñòàðøèõ
â³ê³â çîëîòîî÷îê òà ñîíå÷îê, ìóðàøêè.
ßê óæå âêàçóâàëîñü âèùå, íàéá³ëüø âðàçëèâîþ ôàçîþ ðîçâèòêó äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ º ïåð³îä çàëÿëüêîâóâàííÿ. Ó öåé ÷àñ äîñèòü àêòèâíî çíè-
ùóâàëè ãóñåíèöü öüîãî âèäó äð³áí³ õèæàêè — ìåøêàíö³ ´ðóíòó òà òðàâ’ÿíîãî ÿðó-
ñó, à ñàìå: òóðóíè ³ ñòàô³ë³íè.
Ïðîâàäèëèñü òàêîæ âèÿâëåííÿ âèäîâîãî ñêëàäó òà ñïîñòåðåæåííÿ àêòèâíîñò³
ë³ñîâèõ ìóðàøîê ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè, ùî â ë³ñîïàðêîâ³é çîí³ ì. Êèºâà (òåðèòîð³ÿ Ñâÿòîøèíñüêîãî
ë³ñîïàðêîâîãî ãîñïîäàðñòâà) âèÿâëåíî ïîíàä 20 âèä³â ìóðàøîê, ç ÿêèõ ëèøå
43Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
Ïàðàçèò ëè÷èíîê ñåðåäí³õ òà ñòàðøèõ â³ê³â. Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó
ïîðÿä ³ç çàëèøêàìè õàçÿ¿íà â ì³í³ â îïàä³. Çàëÿëüêîâóºòüñÿ íàâåñí³.
Ïîë³âîëüòèííèé âèä. Ëÿëå÷êà áëèçüêî 2 ìì, ñâ³òëî-êîðè÷íåâà ç ÷åðâîíóâàòèìè
çà÷àòêàìè î÷åé. ˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿ (Çåðîâà òà ³í.,
1992).
Çâè÷àéíèé
Çà îñíîâíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè ïîä³áíèé äî Cirrospilus lyncus. ˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ
ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿ (Çåðîâà òà ³í., 1992).
Çâè÷àéíèé
˳ò â³ä ïî÷àòêó ñåðïíÿ äî äðóãî¿ ïîëîâèíè âåðåñíÿ, íà ϳâäåííîìó áåðåç³ Êðè-
ìó — â ñåðïí³ (Ñâèðèäîâ, 1999).
Ìàñîâèé
˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿ (Çåðîâà òà ³í., 1992). гäê³ñíèé
Îñîáëèâîñò³ á³îëî㳿 íå âèâ÷åí³, çóñòð³÷àâñÿ ó ÷åðâí³–ëèïí³. гäê³ñíèé
Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó àáî ëÿëå÷êà â ì³í³ õàçÿ¿íà â îïàä³. Ëè÷èíêà
çàâäîâæêè 1,6 ìì, ëÿëå÷êà — 1,75 ìì, ÷îðíà, ³íîä³ ç çåëåíóâàòèì ïîëèñêîì. ˳ò
³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿. Ñàìêè ïîòðåáóþòü äîäàòêîâîãî
õàð÷óâàííÿ ãåìîë³ìôîþ õàçÿ¿â.  çàëåæíîñò³ â³ä òåìïåðàòóðè åìáð³îãåíåç ïðî-
äîâæóºòüñÿ 1–3 äîáè, ðîçâèòîê ëè÷èíêè ïðîòÿãîì 6–12 ä³á (Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
Ñïåö³àë³çîâàíèé ïàðàçèò ìîëåé-êðèõ³òîê ç ðîäó Stigmella ³ç ñèíõðîí³çîâàíèì ³ç
öèìè õàçÿÿìè öèêëîì ðîçâèòêó. Ïîë³âîëüòèííèé âèä. ̳íóþ÷èõ ìîëåé ³íøèõ
âèä³â çàðàæຠð³äøå. Ïàðàçèò ãóñåíèöü ñòàðøèõ â³ê³â. Âèõîäèòü ç êîêîí³â õàçÿ¿íà.
˳òຠç ÷åðâíÿ ïî ñåðïåíü.
Çâè÷àéíèé
Îäèí ³ç çâè÷àéíèõ ïàðàçèò³â âèä³â ðîäó Stigmella, àëå â ïåð³îä ñïîñòåðåæåííÿ
çóñòð³÷àâñÿ çð³äêà. Ïîë³âîëüòèííèé âèä, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿ íà ð³ê. ˳òຠó ÷åðâí³-
ñåðïí³.
Çèìóº ëÿëå÷êà ó ì³í³ õàçÿ¿íà. ˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿
íà ð³ê, ë³òຠç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü.
Çâè÷àéíèé
Çèìóº ëè÷èíêà îñòàííüîãî â³êó. ˳ò ³ìàãî ç òðàâíÿ ïî âåðåñåíü, ìຠ2–3 ãåíåðàö³¿
(Çåðîâà òà ³í., 1992).
Çâè÷àéíèé
Ïîë³âîëüòèííèé âèä. ˳ò ³ìàãî ñïîñòåð³ãàâñÿ ç äðóãî¿ ïîëîâèíè òðàâíÿ ïî äðóãó
ïîëîâèíó âåðåñíÿ.  Óêðà¿í³ çâè÷àéíèé ³ â ñàäàõ, ³ â ë³ñ³ (Ñâèðèäîâ, 1999).
Çâè÷àéíèé
Åêîëîã³ÿ
×àñòîòà òðàïëÿííÿ
íà ì³íåðàõ
Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 1
44 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
Òàáëèö ÿ 2. Õèæ³ ÷ëåíèñòîíîã³, òðîô³÷íî ïîâ’ÿçàí³ ç ì³íóþ÷èìè øê³äíèêàìè äóáà
Ta b l e 2. Predating arthropods, trophically connected with miners on oak
ÊËÀÑ ARACHNIDAE
Ðÿä Aranei
Ðîäèíà Thomisidae
Xysticus bifasciatus (Koch). Ïàâóêè-áîêîõîäè ïî¿äàþòü êë³ù³â, ³íîä³ äð³áíèõ ãóñåíèöü, à òàêîæ
äâîêðèëèõ, äð³áíèõ ìåòåëèê³â, æóê³â òîùî. Çâè÷àéí³ âèäè, ÷àñòî
çóñòð³÷àëèñü íà äóáàõ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Xysticus sp.
Philodromus aureolus (Cl.)
Philodromus emarginatus Schr.
Ðîäèíà Theridiidae
Episinus truncatus Latr. Ïàâóêè ïî¿äàþòü äð³áíèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ ç ì’ÿêèìè ïîêðèâàìè, â ò. ÷. ³
äð³áíèõ ãóñåíèöü; à òàêîæ ïîëþþòü ïåðåâàæíî íà äð³áíèõ ë³òàþ÷èõ
êîìàõ (ïñèë³äè, äð³áí³ äâîêðèë³ òà ìåòåëèêè òîùî). Çâè÷àéí³ âèäè,
÷àñòî çóñòð³÷àëèñü íà äóáàõ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó äóáîâî¿ øèðîêîì³íó-
þ÷î¿ ìîë³.
Enoplognatha ovatà (Cl.).
Enoplognatha varians Hahn.
Enoplognatha sp.
Ðîäèíà Linyphiidae
Neriene montana (CL.) Çäîáè÷÷þ ïàâóê³â ö³º¿ ðîäèíè º ïñèë³äè, äð³áí³ ãóñåíèö³ òà ìåòåëèêè
òîùî. Çâè÷àéí³ âèäè ó âîãíèùàõ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.Neriene sp.
ÊËÀÑ INSECTA
Ðÿä Dermaptera
Ðîäèíà Forficulidae
Forficula auricularia L. Ëè÷èíêè òà ³ìàãî ùèïàâîê çíèùóþòü ð³çíèõ äð³áíèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ ç
ì’ÿêèì ïîêðèâîì, ó òîìó ÷èñë³ äð³áíèõ ãóñåíèöü. Ëè÷èíêè òðàïëÿëèñü
â «ãðóïîâèõ» ì³íàõ ãóñåíèöü ñòàðøèõ â³ê³â äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿
ìîë³.  äîñë³äíèõ óìîâàõ îõî÷å ïî¿äàëè ãóñåíèöü òà ëÿëå÷îê øê³äíèêà.
Forficula tomis Kol.
Ðÿä Hemiptera
Ðîäèíà Reduviidae
Rhynocoris iracundus Poda. Ëè÷èíêè òà ³ìàãî êëîïà-õèæà÷êà ïî¿äàþòü êîìàõ áàãàòüîõ âèä³â.
Ëè÷èíêè çíèùóþòü äð³áíèõ ãóñåíèöü. Ïîîäèíîêî çóñòð³÷àëèñü ó âîã-
íèùàõ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Ðîäèíà Nabidae
Nabis ferus L. Àêòèâí³ õèæàêè, ëè÷èíêè òà ³ìàãî çíèùóþòü ð³çíèõ êîìàõ, ¿õí³ ÿéöÿ
òà ëè÷èíîê, ó òîìó ÷èñë³ é äð³áíèõ ãóñåíèöü ó íèæíüîìó ÿðóñ³ òà íà
´ðóíò³. Æåðòâè çà ðîçì³ðîì ÷àñòî áëèçüê³ äî õèæàê³â. Ëè÷èíêè é ³ìàãî
çð³äêà çóñòð³÷àëèñÿ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿ øèðîêîì³-
íóþ÷î¿ ìîë³.
Ðîäèíà Anthocoridae
Orius niger Wolft. Îäí³ ç íàéàêòèâí³øèõ áàãàòî¿äíèõ õèæàê³â äð³áíèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ ç
ì’ÿêèìè ïîêðîâàìè. Çíèùóþòü áàãàòüîõ äð³áíèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ òà ¿õí³
ÿéöÿ â òîìó ÷èñë³ äð³áíèõ ãóñåíèöü. Çóñòð³÷àþòüñÿ ïðîòÿãîì âñüîãî
ñåçîíó, çèìóþòü ³ìàãî. Êëîïè öüîãî ðîäó íåîäíîðàçîâî òðàïëÿëèñü ó
âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Orius minutus L.
Orius spð.
Anthocoris confusus Reut. Ïîë³ôàãè, ïîðÿä ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîïåðåäí³îãî ðîäó º îäíèìè ç
íàéêîðèñí³øèõ äð³áíèõ õèæèõ êëîï³â. Ñïåêòð æåðòâ ïîä³áíèé äî
òàêîãî ó ðîä³ Orius. Çâè÷àéíèé âèä, ³ìàãî òà ëè÷èíêè çóñòð³÷àþòüñÿ
ïðîòÿãîì âñüîãî ñåçîíó, çèìóþòü ³ìàãî. Íåîäíîðàçîâî çóñòð³÷àëèñü ó
ïîøêîäæåíèõ ì³íàõ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Anthocoris nemorum L.
Anthocoris spð.
Ðîäèíà Miridae
Deraeocoris trifasciatus L. Îäèí ³ç çâè÷àéíèõ áàãîòî¿äíèõ âèä³â êëîï³â-ì³ðèä, çíèùóþòü äð³áíèõ
÷ëåíèñòîíîãèõ, ¿õí³ ÿéöÿ òà ëè÷èíîê, ó òîìó ÷èñë³ äð³áíèõ ãóñåíèöü.
Çèìóþòü ÿéöÿ. Ëè÷èíêè ç’ÿâëÿþòüñÿ â òðàâí³–÷åðâí³, ³ìàãî — â
÷åðâí³–ëèïí³.  ïåð³îä ñïîñòåðåæåíü ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³
äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ êëîïè öüîãî ðîäó çóñòð³÷àëèñü çð³äêà.
³äçíà÷àëèñÿ íàïàäè ëè÷èíêè Deraeocoris sp. íà ãóñåíèöþ äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Deraeocoris lutescens Schill.
Deraeocoris punctatus Schill.
Deraeocoris spð.
Heterotoma planicorne Pall. Êëîïè ìàþòü çì³øàíèé òèï õàð÷óâàííÿ (÷ëåíèñòîíîã³ ç ì’ÿêèìè ïî-
êðîâàìè òà ðîñëèíí³ ñîêè), àëå â³ääàþòü ïåðåâàãó òâàðèíí³é ¿æ³. Çèìó-
þòü ³ìàãî. Çóñòð³÷àëèñÿ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà.
45Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
Ðÿä Thysanoptera
Ðîäèíà Phloethripidae
Haplothrips subtilissimus Hal. Äð³áí³ áàãàòî¿äí³ õèæàêè, ÷àñòî çóñòð³÷àþòüñÿ íà ëèñò³ äóáà. ³ääàþòü
ïåðåâàãó ð³çíèì ðîñëèííî¿äíèì êë³ùàì, àëå ïî¿äàþòü òàêîæ äð³áíèõ
ïîïåëèöü ³ ãóñåíèöü ì³êðîëóñêîêðèëèõ, êîòð³ ùîéíî âèëóïèëèñü.
Ðÿä Raphidioptera
Ðîäèíà Raphidiidae
Raphidia xantostigma Sehumm. Àêòèâí³ áàãàòî¿äí³ õèæàêè, ëè÷èíêè òðèìàþòüñÿ ïåðåâàæíî ó
ï³äñòèëö³, ³ìàãî — íà øòàìáàõ òà ñêåëåòíèõ ã³ëêàõ äåðåâíèõ ïîð³ä.
Íàïàäàþòü íà ð³çíèõ ìàëîðóõëèâèõ êîìàõ ó êðîí³, íà ñòîâáóðàõ òà ó
ï³äñòèëö³.
Raphidia flavipes Stein. Ëè÷èíêè òà ³ìàãî — çâè÷àéí³ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³. Ñïîñòåð³ãàâñÿ íàïàä âåðáëþäêè íà ãóñåíèöþ
ìîë³ â ïåð³îä âèõîäó ç ì³íè äëÿ çàëÿëüêîâóâàííÿ. Ó äîñë³äíèõ óìîâàõ
ëè÷èíêè ³ äîðîñë³ êîìàõè îõî÷å ïî¿äàëè ãóñåíèöü äóáîâî¿ øèðîêî-
ì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Ðÿä Neuroptera
Ðîäèíà Chrysopidae
Chrysopa carnea Steph. Ëè÷èíêè çîëîòîî÷îê º àêòèâíèìè õèæàêàìè, òðîô³÷íî ïîâ’ÿçàíèìè
ïåðåâàæíî ç ïîïåëèöÿìè, àëå äîðîñë³ ëè÷èíêè òàêîæ àêòèâíî
çíèùóþòü ÿéöÿ ð³çíèõ ÷ëåíèñòîíîãèõ, êë³ù³â, ïñèë³ä, òðèïñ³â, äð³áíèõ
ãóñåíèöü òîùî. Ó âîãíèùàõ øê³äíèêà âåñíîþ çóñòð³÷àëèñü ëè÷èíêè
Chrysopa ciliata Wesm. (çèìóþ÷à ôàçà), à ïðîòÿãîì òðàâíÿ–÷åðâíÿ —
ëè÷èíêè âèä³â ðîäó Chrysopa, ÿê³ çèìóþòü íà ³íøèõ ôàçàõ ðîçâèòêó.
Çàðåºñòðîâàíî íàïàä ëè÷èíêè çîëîòîî÷êè íà ãóñåíèöü äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ îñòàííüîãî â³êó ó ñï³ëüí³é ì³í³.
Chrysopa ciliata Wesm.
Chrysopa perla L.
Chrysopa sp.
Ðÿä Coleoptera
Ðîäèíà Carabidae
Notiophilus pusillus Wat. Äð³áí³ òóðóíè ìàþòü çì³øàíèé òèï õàð÷óâàííÿ, ìåøêàþòü ïåðåâàæíî
ó ï³äñòèëö³. ²ç òâàðèííî¿ ¿æ³ ïî¿äàþòü ÿéöÿ ð³çíèõ áåçõðåáåòíèõ,
äîðîñëèõ êë³ù³â, ïåðâèííîáåçêðèëèõ êîìàõ, äð³áíèõ ëè÷èíîê âèùèõ
êîìàõ íà òîìó ÷è ³íøîìó åòàï³ ñâîãî ðîçâèòêó ïîâ’ÿçàíèõ ç ´ðóíòîì,
ó òîìó ÷èñë³ ãóñåíèöü ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â. Ó äîñë³äíèõ óìîâàõ òóðóíè
îõî÷å ïî¿äàëè ãóñåíèöü äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Bembidion lampros Herbst
Bembidion tetracolum Say.
Bembidion sp.
Tachys bistriatus Duft.
Trechus quadristriatus Schr.
Amara ingenua Duft.
Amara sp.
Curtonotus convexiusculus
Marsch.
Harpalus sp.
Microlestes minutulus Gz.
Ðîäèíà Staphylinidae
Hapalaraea pygmaea Gyll. Ó âñ³õ âêëþ÷åíèõ â òàáëèöþ âèä³â ñòàô³ë³í³ä òèï æèâëåííÿ çì³øàíèé,
òðèìàþòüñÿ ÿê ó ï³äñòèëö³, òàê ³ íà ðîñëèíàõ, ó òîìó ÷èñë³ â êðîí³
ëèñòÿíèõ äåðåâ. Ïîëþþòü íà äð³áíèõ áåçõðåáåòíèõ, à ñàìå: òðèïñ³â,
ïîïåëèöü, ïñèë³ä, äð³áíèõ êëîï³â òà ¿õí³õ ëè÷èíîê, äð³áíèõ ãóñåíèöü.
Çèìóþòü æóêè òà ëè÷èíêè, ïðè÷îìó æóêè çóñòð³÷àþòüñÿ ïðîòÿãîì
âñüîãî ñåçîíó, íàâ³òü âçèìêó ó â³äëèãè.  Óêðà¿í³ çâè÷àéí³ âèäè, ó
âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³
çóñòð³÷àëèñü ÷àñòî. Ó äîñë³äíèõ óìîâàõ, ÿê ³ òóðóíè, ïî¿äàëè ãóñåíèöü
äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³.
Megarthrus depressus Payk.
Oxytelus insecatus Grav.
Stenus juno F.
Stenus sp.
Paederus fuscipes Curt.
Othius punctulatus Goeze.
Philonthus chalceus Steph.
Philonthus sp.
Quedius cruentus Ol.
Ðîäèíà Coccinellidae
Propylea quatuordecimpunctata L. Óñ³ âèäè ñîíå÷îê, ÿê³ âèÿâëåí³ ó âîãíèùàõ ñïàëàõó ÷èñåëüíîñò³ äóáîâî¿
øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³, — øèðîê³ ïîë³ôàãè; ç’ÿâëÿþòüñÿ ó áåðåçí³–
êâ³òí³ ï³ñëÿ çèì³âë³.  ÷èñëî êîðìîâèõ îá’ºêò³â ³ìàãî âõîäÿòü ÿéöÿ
ð³çíèõ âèä³â êîìàõ, äð³áíà ãóñåíèöÿ òà ëÿëå÷êè. Ëè÷èíêè òðîô³÷íî
ïðèóðî÷åí³ äî ïîïåëèöü, àëå ó ñòàðøèõ â³êàõ òàêîæ ïîëþþòü
Synharmonia conglobata L.
Calvia quinquedecimguttata
Fabr.
Adalia bipunctata L.
2 âèäè — ðóäà ìóðàøêà (Formica rufa L.) òà ìàëà ë³ñîâà ìóðàøêà (Formica polycte-
na F.) — ïåðñïåêòèâí³ ÿê åíòîìîôàãè øê³äíèê³â ë³ñîâèõ êóëüòóð.
Óñ³ õèæ³ ÷ëåíèñòîíîã³, â³äçíà÷åí³ íàìè ó âîãíèùàõ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿
ìîë³, º øèðîêèìè ïîë³ôàãàìè ³ ïî â³äíîøåííþ äî ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â ¿õ, íà
íàøó äóìêó, ñë³ä ââàæàòè ôàêóëüòàòèâíèìè åíòîìîôàãàìè. Îäíàê çâàæàþ÷è íà
òå, ùî äëÿ ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ õèæàê³â õàðàêòåðíà âèñîêà àêòèâí³ñòü ó ïîøóêó
çäîáè÷³, â óìîâàõ áàãàòîêîìïîíåíòíèõ á³îöåíîç³â ¿õíÿ ðîëü ó ïðîöåñ³ çíèæåííÿ
÷èñåëüíîñò³ áóäü-ÿêèõ ìàñîâèõ âèä³â ìîæå áóòè äîñèòü ïîì³òíîþ.
Òàêèì ÷èíîì, ãîëîâíèì ïðèðîäíèì ÷èííèêîì, ùî ðåãóëþº ÷èñåëüí³ñòü
ì³íóþ÷èõ ìîëåé íà äóá³, º åíòîìîôàãè. Àëå ä³ÿëüí³ñòü ïàðàçèò³â òà õèæàê³â ó
âîãíèùàõ ñïàëàõó íå çàâæäè ñïðèÿº çíèæåííþ ÷èñåëüíîñò³ øê³äëèâèõ âèä³â
íèæ÷å ïîðîãó øêîäî÷èííîñò³.
Íà îñíîâ³ îäåðæàíèõ äàíèõ áóëî çàïðîïîíîâàíî ³íòåãðîâàíó ñèñòåìó ðåãó-
ëÿö³¿ ÷èñåëüíîñò³ ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â ó ïåð³îä ¿¿ ñïàëàõó, ùî âêëþ÷ຠâ ñåáå
çàñòîñóâàííÿ øòó÷íèõ ðåãóëÿòîð³â ðîçâèòêó, à ñàìå àíàëîãà þâåí³ëüíîãî ãîðìîíó
³íñåãàðó, ç óðàõóâàííÿì ä³ÿëüíîñò³ ïðèðîäíèõ åíòîìîôàã³â, à òàêîæ ïåðåñåëåííÿ
2 ìàñîâèõ âèä³â åíòîìîôàã³â (ó ïåð³îä ñïîñòåðåæåíü — Dolichogenidea dilecta òà
Chrysocharis pentheus) ç îñåðåäê³â ç³ çíà÷íèì â³äñîòêîì çàðàæåííÿ øê³äíèêà â
îñåðåäêè, äå ÷èñåëüí³ñòü åíòîìîôàã³â áóëà íèçüêîþ.
Ïðè âèêîðèñòàíí³ êîìïëåêñíèõ çàõîä³â íà äîñë³äíèõ ä³ëÿíêàõ ñïîñòåð³ãà-
ëîñÿ çíèæåííÿ ÷èñåëüíîñò³ ïîïóëÿö³¿ äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ íà
57,8–97,5%, ó òîé ÷àñ, ÿê íà êîíòðîëüíèõ ä³ëÿíêàõ ó ðåçóëüòàò³ ñóìàðíî¿ ä³ÿëü-
íîñò³ åíòîìîôàã³â ãèíóëî â³ä 20 äî 40% îñîáèí øê³äíèêà.
×èñåëüí³ñòü Tischeria ekebladella (Bjerk.) ó ïåð³îä ñïîñòåðåæåíü áóëà íèæ÷îþ
â³ä ïîðîãó øêîäî÷èííîñò³, à ñóìàðíà çàðàæåí³ñòü ïàðàçèòàìè ãóñåíèöü ó îêðåìèõ
îñåðåäêàõ ñÿãàëà ïîíàä 80%. Òîìó âèêîðèñòàííÿ äîäàòêîâèõ çàõîä³â çíèæåííÿ
÷èñåëüíîñò³ öüîãî âèäó áóëî íåäîö³ëüíèì.
гçíîìàí³òí³ñòü ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ-ïàðàçèò³â äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿
ìîë³ íà äîñë³äíèõ ìàéäàí÷èêàõ ìîæå ñëóãóâàòè ïîêàçíèêîì áåçïå÷íîñò³ âèêî-
ðèñòàííÿ ñèíòåòè÷íèõ ðåãóëÿòîð³â ðîçâèòêó (³ çîêðåìà ³íñåãàðó) äëÿ êîðèñíî¿
åíòîìîôàóíè. Êð³ì òîãî, åíòîìîôàãè âèñòóïàþòü ÿê âèäè-³íäèêàòîðè ñòà-
á³ëüíîñò³ ë³ñîâèõ åêîñèñòåì.
Ðîçðîáëåíà ³íòåãðîâàíà ñõåìà âïëèâó íà ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äîçâîëÿº
åôåêòèâíî ðåãóëþâàòè ÷èñåëüí³ñòü ì³íåð³â íà ïðå³ìàã³íàëüíèõ ôàçàõ ðîçâèòêó:
â³ä ÿéöÿ (³íñåãàð) äî ëè÷èíîê òà ëÿëå÷îê (ïàðàçèòè-³õíåâìîí³äè, áðàêîí³äè òà
õàëüöèäè), ïðè÷îìó êîæíèé íàñòóïíèé åòàï á³îëîã³÷íî¿ áîðîòüáè ïðîäîâæóº òà
ïîñèëþº åôåêò ïîïåðåäíüîãî.
Çåðîâà Ì. Ä., Òîëêàíèö Â. È., Êîòåíêî À. Ã. è äð. Ýíòîìîôàãè âðåäèòåëåé ÿáëîíè þãî-çàïàäà ÑÑÑÐ. —
Êèåâ : Íàóê. äóìêà, 1992. — 275 ñ.
Íèêèòåíêî Ã. Í., Ñâèðèäîâ Ñ. Â. Ýíòîìî- è àêàðèôàãè âðåäèòåëåé ïëîäîâûõ êóëüòóð è âèíîãðàäà
Þæíîãî áåðåãà Êðûìà è þæíîáåðåæíîãî ïðåäãîðüÿ (âèäîâîé ñîñòàâ è îñîáåííîñòè
ðàñïðåäåëåíèÿ) // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1999. — Îòä. âûï. ¹ 10. — Ñ. 39–60.
46 Ã. Ì. ͳê³òåíêî, Â. Ì. Ôóðñîâ, Ñ. Â. Ñâèðèäîâ òà ³í.
Coccinella septempunctata L. ³ íà ³íøó çäîáè÷. Äîðîñë³ ëè÷èíêè íàéá³ëüø áàãàòî¿äíîãî òà
ïîë³òîïíîãî âèäó ñîíå÷êà 7-êðàïêîâîãî îõî÷å çíèùóâàëè ãóñåíèöü
äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ ÿê â ïðèðîä³, òàê ³ â ëàáîðàòîðíèõ
óìîâàõ.
Halyzia sedecimguttata L.
Ðÿä Hymenoptera
Ðîäèíà Formicidae
Formica rufa L. Ìóðàøêè ðîäó Formica º àêòèâíèìè áàãàòî¿äíèìè õèæàêàìè, ÿê³
çíèùóþòü øê³äëèâèõ êîìàõ ð³çíèõ âèä³â. Çàðåºñòðîâàíî àêòèâíå
çíèùåííÿ ìóðàøêàìè ãóñåíèöü äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ â ïåð³îä
ìàñîâîãî âèõîäó ç ì³í äëÿ çàëÿëüêîâóâàííÿ.
Formica polyctena F.
ͳê³òåíêî Ã. Ì., Ôóðñîâ Â. Ì., Ãåðøåíçîí Ç. Ñ., Ñâèðèäîâ Ñ. Â. Äóáîâà øèðîêîì³íóþ÷à ì³ëü òà ³íø³
ì³íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ íà äóá³. Ïîâ³äîìëåííÿ 2. Ìîðôîëîã³÷íà òà åêîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà
äóáîâî¿ øèðîêîì³íóþ÷î¿ ìîë³ òà ³íøèõ ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà // Âåñòí. çîîëîãèè. — 2004. —
38, ¹ 2. — Ñ. 53–61.
Îïðåäåëèòåëü íàñåêîìûõ åâðîïåéñêîé ÷àñòè ÑÑÑÐ. Ïåðåïîí÷àòîêðûëûå. — Ì. ; Ë. : Íàóêà, 1978 à. —
Ò. 3, ÷. 1. — Ñ. 147–173 ; 1978 á. — Ò. 3, ÷. 2. — 758 ñ. ; 1981. — Ò. 3, ÷. 3. — 687 ñ. ; 1986. —
Ò. 3, ÷. 4. — 501 ñ.
Ïåòðóñåíêî À. À., Íèêèêòåíêî Ã. Í., Ïó÷êîâ À. Â. Æóæåëèöû ïëîäîâî-ÿãîäíûõ êóëüòóð Óêðàèíû //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 1999. — Îòä. âûï. ¹ 10. — Ñ. 60–91.
Ðåêîìåíäàöèè ïî âûÿâëåíèþ, îïðåäåëåíèþ è èñïîëüçîâàíèþ íàñåêîìûõ-ýíòîìîôàãîâ ãëàâíåéøèõ
âðåäèòåëåé ÿáëîíåâîãî ñàäà â Ëåñîñòåïè ÓÑÑÐ. — Êèåâ : Èí-ò çîîëîãèè ÀÍ ÓÑÑÐ, 1988. — 65 ñ.
Ñâèðèäîâ Ñ. Â. Ïàðàçèòè÷åñêèå ïåðåïîí÷àòîêðûëûå — ýíòîìîôàãè ìèíåðîâ ëèñòüåâ ÿáëîíè â ñàäàõ
Óêðàèíû : Àííîòèðîâàííûé ñïèñîê // Âåñòí. çîîëîãèè. — 1999. — Îòä. âûï. ¹ 10. — Ñ. 3–38.
Òðÿïèöûí Â. À., Øàïèðî Â. À., Ùåïåòèëüíèêîâà Â. À. Ïàðàçèòû è õèùíèêè âðåäèòåëåé
ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ êóëüòóð. — Ë. : Êîëîñ, 1982. — 256 ñ.
Ôóðñîâ Â. Ì., Ãåðøåíçîí Ç. Ñ., ͳê³òåíêî Ã. Ì., Ñâèðèäîâ Ñ. Â. Äóáîâà øèðîêîì³íóþ÷à ì³ëü òà ³íø³
ì³íóþ÷³ ëóñêîêðèë³ íà äóá³. Ïîâ³äîìëåííÿ 1. Çàãàëüíèé âèäîâèé ñêëàä ì³íóþ÷èõ êîìàõ //
Âåñòí. çîîëîãèè. — 2003. — 37, ¹ 4. — Ñ. 21–32.
Sawoniewicz J. Revision of european species of the genus Bathytrix Foerster (Hymenoptera,
Ichneumonidae) // Ann. Zool. — 1980. — 35, N 23. — P. 319–365.
Schwenke W. Revision der europäischen Mesochoridae (Hymenoptera, Ichneumonidae) // Spixiana.
Suppl. — 1999. — 26. — S. 1–124.
Thuroszy C. Aknazo rovarok parazitoidjai I // Novenyvedelem (Hungary). — 1999 a. — 35, N 6. —
P. 283–284.
Thuroszy C. Aknazo rovarok parazitoidjai II // Novenyvedelem (Hungary). — 1999 b. — 35, N 9. —
P. 461–462.
Thuroszy C. Aknazo rovarok parazitoidjai III // Novenyvedelem (Hungary). — 1999 c. — 35, N 12. —
P. 643–644.
47Ïðèðîäí³ âîðîãè ì³íóþ÷èõ øê³äíèê³â äóáà...
|