Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)

У статті розкрито архівну базу дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття, проаналізовано маловідомі та невідомі документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. В статье раскрыта архивная...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Краєзнавство
Дата:2011
Автор: Войтова, Л.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32692
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття) / Л. Войтова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 7-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860121169100800000
author Войтова, Л.
author_facet Войтова, Л.
citation_txt Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття) / Л. Войтова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 7-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Краєзнавство
description У статті розкрито архівну базу дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття, проаналізовано маловідомі та невідомі документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. В статье раскрыта архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразовательных учебных заведениях Украины в 20–30-е года ХХ столетия; проанализированы малоизвестные и неизвестны документы Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины. Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments in 20-30-s XX century was described; little known and unknown documents of Central state archive of supreme authorities and Ukraine management were analyzed.
first_indexed 2025-12-07T17:39:25Z
format Article
fulltext КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011 6 ÎѲÒßÍÑÜÊÅ ÊÐÀªÇÍÀÂÑÒÂÎ: ²ÑÒÎвß, ÒÅÎÐ²ß ÒÀ ÌÅÒÎÄÎËÎÃ²ß ISSN 2222-5250 7 У вдосконаленні навчально-виховного про- цесу загальноосвітніх навчальних закладів важливу роль відіграє творче переосмислення і використання історико-педагогічного досвіду виховання і навчання, пошук шляхів розвитку української школи. Особливе значення має досвід 20–30-х років ХХ століття: запровадження у трудових школах комплексної системи навчання, в основу якої було покладено краєзнавство як концептуальну ідею побудови навчально- виховного процесу; підготовка вчителів до краєзнавчої роботи в школі; створення навчально- методичної літератури з краєзнавства. Аналіз історико-педагогічної літератури, архів- них матеріалів показує, що виховання і навчання дітей на краєзнавчій основі мало вагоме значення у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів України у зазначений період. Адже мета вивчення краєзнавства полягає у пробудженні у дітей любові до рідного краю, активності, вихованні відповідальності, формуванні дослідницьких умінь. Проблему розвитку шкільного краєзнавства у своїх наукових розвідках вивчали такі сучасні дослідники як В. Бугрій, Г. Дем’янчук, Б. Дем’янчук, А. Дем’янчук, Н. Рудницька, М. Соловей, О. Сухомлинська та ін. Мета статті − проаналізувати архівну базу дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття. У контексті здійснення історико-педагогічних досліджень необхідним є аналіз та об’єктивна оцін- ка маловідомих і невідомих архівних матеріалів. УДК 37(09):908(477) Людмила Войтова (м. Умань) АРХІВНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОГО КРАЄЗНАВСТВА У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (20−30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ) У статті розкрито архівну базу дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття, проаналізовано маловідомі та невідомі доку- менти Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Ключові слова: шкільне краєзнавство, розвиток, загальноосвітні навчальні заклади, краєзнавчий рух, навчально-виховний процес. Аналіз шкільного краєзнавства у навчально- виховному процесі 20–30-х років ХХ століття значною мірою базується на архівних джерелах та маловідомих матеріалах. У процесі досліджен- ня означеної проблеми нами було проаналізовано документи та матеріали 166 фонду Центрального державного архіву вищих органів влади та управ- ління України (ЦДАВО України). Фонд 166 – «Народний комісаріат освіти Української РСР» ЦДАВО – містить справи, які висвітлюють розвиток та становлення шкільного краєзнавства в Україні, а саме: постанови та ма- теріали керівних органів про школу, комплексні програми, підготовку вчителя до краєзнавчої ро- боти, роботу Українського комітету краєзнавства та його діячів тощо. У справі «Положення і тимчасове положен- ня про Єдину трудову школу УСРР і оплату пра- ці шкільних робітників. Штатні розписи відділів Наркомосу та вимогові відомості на видачу зар- плати співробітникам загального і шкільно- го відділів за квітень-травень 1919 року. Списки середніх шкіл України по тарифних поясах» (оп. 1, спр. 26) (1919) цього ж фонду зберігаєть- ся Положення і Тимчасове положення про єдину трудову школу УСРР, в яких визначені основні за- сади створення та існування єдиної трудової шко- ли. Вказуються головні прикмети нової школи – створення безкоштовної та обов’язкової загаль- ної освіти для всіх дітей обох статей; повне здійс- нення засад єдиної трудової школи з викладанням рідною мовою; спільне навчання хлопчиків і дів- чаток; вільна, позбавлена будь-якого релігійного впливу школа; тісний зв’язок навчання з вироб- КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011 8 ничою роботою, підготовка всебічно розвиненої особистості. У документах справи «Учбові пла- ни, програми і проекти програм середніх учбових закладів та пояснюючі записки до них. Списки лі- тератури, рекомендованої для самостійного читан- ня та учбових наочних приладь для шкіл» (оп. 1, спр. 317) цього ж опису зберігаються навчальні плани, програми, проекти програм середніх нав- чальних закладів та пояснювальні записки до них, а саме: програма з природознавства для І концент- ру; програма з суспільствознавства для 7-го класу єдиної трудової школи; пояснювальна записка до проекту програм зі світознавства («мироведение»); орієнтовні програми з природознавства для єдиної трудової школи І ступеня; пояснювальна записка до плану і програми викладання на 1-му ступені єдиної трудової школи; тези до програм з батьків- щинознавства («родиноведения»). Матеріали про підготовку та проведен- ня Всеукраїнського з’їзду з краєзнавства у місті Києві, Першого з’їзду з вивчення продуктивних сил та народного господарства України та проек- ти положення до нього містяться у справі цього ж фонду – «Матеріали про підготовку та проведен- ня І Всеукраїнського наукового конгресу, з’їзду Російської асоціації фізиків, Всеукраїнського з’їзду по краєзнавству в м. Києві, Всесоюзного з’їзду астрономів в м. Харкові, з’їзду по вивчен- ню продуктивних сил і народного господарс- тва України та проекти положення про І-й з’їзд у справі вивчення продуктивних сил та народного господарства України, І Всеукраїнський науковий конгрес, протоколи, звіти організаційних комі- тетів, доповідні записки, програми, кошториси та пояснюючі записки до них. Список членів ІІ з’їз- ду російської асоціації фізиків в м. Києві» (оп. 2, спр. 450). З-поміж документів знаходимо поясню- вальну записку до кошторису витрат з організа- ції і скликання Першого Всеукраїнського з’їзду з краєзнавства в м. Києві (квітень 1924); в інфор- маційному листі повідомлялося про проведення 1921 року в Москві 1 Всеросійської конференції наукових організацій, які працювали над вивчен- ням рідного краю і, зокрема, зазначалося, що «... на конференцию была приглашена и Украинская Республика, но представители Украины почему- то не прибыли на Конференцию»; Бюлетень № 2 організаційного комітету зі скликання з’їзду з вив- чення продуктивних сил та народного господарс- тва містить відомості про дату проведення цього з’їзду – 23 вересня 1924 року та список доповідей. Декрет Раднаркому Української соціалістичної радянської республіки від 13 червня 1921 року про забезпечення культурно-освітніх і навчаль- но-виховних закладів приміщеннями та листу- вання з центральними та місцевими радянськи- ми організаціями та установами про відкриття в селах України трудових шкіл, забезпечення їх приміщеннями, вчителями та підручниками міс- титься у справі «Декрет Раднаркому УСРР від 13 червня 1921 р. про забезпечення культурно- освітніх і учбово-виховних установ приміщен- нями. Листування з центральними та місцевими радянськими організаціями та установами про відкриття в селах України трудових шкіл, забез- печення їх приміщенням, викладачами та під- ручниками» (оп. 2, спр. 513). У справі «Циркуляр Головсоцвиху при Наркомосі УСРР про надси- лання губсоцвихами шкільних програм і учбо- вих планів та додатки до нього» (оп. 2, спр. 1613) цього ж опису вміщено Циркуляр Головсоцвиху про необхідність надіслати губсоцвихами шкіль- ні програми і навчальні плани. З метою забезпе- чення контролю Головсоцвих пропонував у ко- роткий термін надіслати у Відділ єдиної шко- ли по одному примірнику шкільних програм та навчальних планів, розроблених місцевими Відділами народної освіти з 1917 року (якщо такі є). Пропонувалося надсилати ті програми, які мають більш або менш самостійний характер та не відтворюють програми Наркомосу. Відомості про підготовку, скликання та проект положення Всеукраїнського з’їзду з краєзнавс- тва; склад президії Українського комітету краєзнавства; про широке залучення студентства до краєзнавчої роботи, створення та затверджен- ня положення студентського Бюро краєзнавства у м. Харкові; про утворення краєзнавчого осе- редку на Чернігівщині, а саме Чернігівського Інституту краєзнавства; Положення про пере- підготовку працівників освіти соцвиху та про- токоли засідань Центрального бюро з перепід- готовки вчителів, на яких розглядалися основні питання з цього приводу зберігаються у справі «Протоколи студентських організацій, звіти про роботу, кошториси на утримання та інші матеріали Українського комітету краєзнавства. Список осо- бистого складу» (оп. 3, спр. 406) (1923–1925 рр.). У справах 4 опису – «Листування з ВУЦВКом про організацію та стан учбових закладів, пере- підготовку учителів, друкування та розповсюд- ження книг та з інших питань народної освіти» (оп. 4, спр. 42), «Положення, інструкції, обіж- ники та тези доповідей про організацію робо- ти по перепідготовці робітників освіти» (оп. 4, ISSN 2222-5250 9 спр. 956), «Інструкції, протоколи, програми, пла- ни та інші матеріали по перепідготовці робітни- ків політосвіти та соцвиховання» (оп. 4, спр. 957), «Матеріали по організації перепідготовки робіт- ників освіти (постанови, обіжники, програми, плани)» (оп. 4, спр. 958), «Матеріали про ор- ганізацію курсів по перепідготовці медперсона- лу (обіжники, виписки з протоколів, кошториси, звіти, відомості, листування)» (оп. 4, спр. 960), «Доповідь про роботу Центрального бюро пе- репідготовки робітників освіти; листування з губвідділами наросвіти про стан перепідготов- ки та списки літератури з цього питання» (оп. 4, спр. 961), «Листування з видавництвами про над- силку та розподіл літератури для організації ро- боти по перепідготовці робітників освіти» (оп. 4, спр 962) (1924) – містяться програми, матеріа- ли про перепідготовку працівників освіти та ви- дання підручників для трудових шкіл. Так, у цих справах розкривається організація та проведен- ня широкої кампанії з перепідготовки вчителів: описується робота з перепідготовки працівників освіти у Житомирі та у Житомирському регіоні; розкривається перепідготовка вчителів у 1923 р.; положення, інструкції, обіжники та тези допові- дей про організацію роботи з перепідготовки; інструкції, протоколи, програми, плани та ін- ші матеріали по перепідготовці працівників со- ціального виховання; описано роботу та подано програму районних курсів з перепідготовки; роз- міщено Положення про Центральне Бюро з пе- репідготовки робітників освіти та його цирку- лярні листи; матеріали про організацію курсів з перепідготовки педперсоналу (виписки з прото- колів, кошториси, звіти, відомості, листування); доповіді про роботу Центрального Бюро з пере- підготовки та листування з губвідділами народ- ної освіти про стан перепідготовки; листування з видавництвами про розсил та розподіл літерату- ри для організації роботи з перепідготовки. Навчальні програми для сільських семиріч- них шкіл; проекти комплексних програм для І та ІІ концентрів сільської семирічної трудшко- ли; пояснювальна записка до колонки «Природа»; проекти програм, комплексні програми І концен- тру приморського міста, розроблені Одеським кабінетом соціального виховання представ- лені у справах 4 опису – «Учбові програми для сільських семирічних шкіл» (оп. 4, спр. 351) та «Проекти учбових програм перших 4-х років навчання чотирьохрічних та семирічних шкіл» (оп. 4, спр. 352). Справа «Листування з губвідділами народної освіти про видання підручників та забезпечен- ня ними шкіл, українізацію апарату, роботу сек- цій міськрад по народній освіті та надсилку звіт- ності» цього ж фонду містить листи губвідділів народної освіти, в яких висвітлюється інформа- ція про видання підручників та забезпечення ни- ми шкіл соцвиху (оп. 4, спр. 75) (1924). З метою забезпечити контроль над виданням навчальної літератури для закладів соціального виховання і максимального узгодження її з навчальним пла- ном, розробленим Головсоцвихом, всім Губоно пропонувалося утриматися від видання будь-яких навчальних книг на місцях. Рукописи навчальних книг, написаних працівниками освіти та затвер- джені до видання Губоно, мали завчасно бути надіслані для розгляду до Науково-педагогічного комітету Головсоцвиху. Книги, які одержували схвалення та рекомендацію до друку, передавали- ся Державному видавництву України, яке за до- рученням Головсоцвиху мало друкувати навчаль- ні книги на 1924–1925 навчальний рік у достатній кількості, тобто для повного забезпечення шкіл. Справа «Листування з ВРНГ УРСР про скликан- ня з’їзду по вивченню продуктивних сил і народ- ного господарства України та встановлення розмі- ру господарських стипендій, що повинні вноситись промпідприємствами» (оп. 4, спр. 59) (1924 р.) міс- тить відомості про підготовку з’їзду з вивчення про- дуктивних сил та народного господарства України, в одному з листів Наркомос прохав розглянути про- ект Положення про зазначений з’їзд. У 6 описі нашу увагу привернули справи, ма- теріали яких прямо чи опосередковано торкали- ся краєзнавчої роботи. Справа, до якої входять «Протокол засідання ініціативної групи про засну- вання в м. Могилів-Подільському Краєзнавчого товариства та музею, листування з Могилів- Подільським окрвиконкомом і окрінспектурою по цьому питанню. Статут Могилів-Подільського окружного краєзнавчого товариства» (оп. 6, спр. 2281) (1928) містить протокол засідання ініціативної групи про заснування у м. Могилів- Подільському краєзнавчого товариства та музею, ділове листування з Могилів-Подільським окрви- конкомом і окрінспектурою про потребу створен- ня товариства, статут Могилів-Подільського ок- ружного краєзнавчого товариства. Справа «Випис з протоколу засідання Президії Укрнауки, постанова Луганського окрз’їзду рад ХІ скликання та доповідна записка Донецького інсти- туту народної освіти про організацію при інституті КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011 10 краєзнавчої науково-дослідної кафедри по вивчен- ню Донбасу. Протоколи Організаційної комісії по заснуванню цієї кафедри» (оп. 6, спр. 4615) (1926 р.) включає доповідну записку Донецького інститу- ту народної освіти про створення при інституті краєзнавчої науково-дослідної кафедри з вивчення Донецького краю та протоколи організаційної ко- місії з приводу заснування цієї кафедри. Справа «Звіт Остерського наукового товариства краєзнавства про його діяльність за 1925–1927 роки. Листування з Харківським науковим товариством ВУАН, Музеєм Слобідської України ім. Сковороди, Роменським окружним виконкомом про асиг- нування коштів на видання краєзнавчого опису Полтавщини та надсилку матеріалів щодо краєзнав- чої роботи» (оп. 6, спр. 8590), що крім зазначених у переліку матеріалів містить дозвіл на друк істо- рико-бібліографічної монографії «Преса Поділля» Вінницької Філії Всенародної бібліотеки України, яка була «дуже цінним виданням та зразком не лише у бібліографічній роботі, а й у краєзнавчій»1; про- хання Маріупольської окружної інспектури освіти про виділення паперу для друкування краєзнавчого збірника «Природа Маріупольщини». Справа «Листування з Центральним Бюро краєзнавства Наркомосу РСФРР, Українським краєзнавчим комітетом про збір матеріалів і відо- мостей для другого видання краєзнавчого довід- ника та рекомендацію українського журналу «Краєзнавство» (оп. 6, спр. 8591), що містить лис- ти різних відомств – Центрального Бюро краєзнавс- тва, Українського краєзнавчого комітету про збір матеріалів і відомостей для видання другого но- меру журналу «Краєзнавство» та рекомендації цього часопису для шкіл соцвиху. Так, у рецензії Державного науково-методологічного комітету за- значалося, що «... розглянувши Ваш (Українського комітету краєзнавства – Л.В.) періодичний журнал «Краєзнавство» визнає за потрібне відкласти питан- ня про рекомендацію його для шкіл, оскільки жур- нал не має ще досить сформованого змісту»2. Справа «Протокол наради при Мелітопольській окрполітосвіті про стан та перспективи розвит- ку краєзнавчої роботи в округу і листування з Одеською комісією краєзнавства про збирання фольклорного матеріалу і видання робіт з питань краєзнавства» (оп. 6, спр. 8592), що вміщує відо- мості про листування Одеської комісії краєзнавства при Українській Академії наук з Укрнаукою з про- ханням надати їй грошову допомогу на друкування «Вісника Комісії краєзнавства» № 4–5, для якого комісією зібрано науково-дослідного матеріалу на шістнадцять друкованих аркушів. Також комісія висловлювала прохання звернути увагу на те, що «... вона працює вже п’ятий рік, видрукувала три числа «Вісника» на суму 2100 карбованців і одер- жала на це державної допомоги лише 650 карбо- ванців. Ніяких організаційних заходів Комісія не оплачує, і всі гроші що є в її розпорядженні йдуть виключно на оплату друкування»3. Ця ж справа містить протокол засідання при окрполітосвіті, що описує перебіг обговорення питань краєзнавчої роботи в Мелітопольській ок- рузі. Заслухавши доповідь В. Курило «Сучасний стан та перспективи розвитку краєзнавчої ро- боти в окрузі», члени засідання констатува- ли, що краєзнавча робота на Мелітопольщині проводиться науково-краєзнавчим товарис- твом при Ново-Олександрійській трудшколі Вознесенського району досить інтенсивно. Це ви- кликало схвалення учасників обговорення. Серед архівних матеріалів нами віднайде- но відомості про запровадження краєзнавства у навчально-виховний процес і педагогічних тех- нікумів: «Учебный план школьных отделений педагогических техникумов предусматривает внедрение краеведческих элементов во все сто- роны учебной работы на протяжении всего курса педтехникума... Эти задачи достигаются введе- нием краеведческих моментов в целый ряд учеб- ных предметов»4. Етнографічною комісією при Всеукраїнській Академії наук відзначено викла- дачів педагогічних ВНЗ П. Старобільського та П. Тихоновича за особливі заслуги у розвит- ку краєзнавства і, зокрема, у справі збирання для Всеукраїнської Академії наук фольклорних матеріалів. Народний комісаріат освіти, зі сво- го боку, приєднуючись до привітань, відзначив плідну роботу викладачів та висловив сподіван- ня, що й інші співробітники педагогічних за- кладів братимуть активну участь у забезпечені Всеукраїнської Академії наук новими матеріала- ми краєзнавчого характеру. Справа «Протокол і виписки з протоколів на- ради Ради Волинського наукового товариства краєзнавства з представниками від різних ус- танов і організацій округу та засідання президії Житомирської міськради про покращення стану наукової книгозбірні при Волинському держав- ному музею та залишення її в м. Житомирі. Поло- ження про «Кабінет по вивченню Шевченківщи- ни» при окрмузеї. Листування з Управлінням Го- ловполітосвіти і Укранаукою про організацію тимчасових краєзнавчих бюро при Радах музеїв, ISSN 2222-5250 11 організацію краєзнавчої роботи в селянських бу- динках, хатах-читальнях, трудшколах» (оп. 4, спр. 8593) (1926–1930), що являє собою зібрання протоколів та виписок з протоколів засідань Ради Волинського наукового товариства краєзнавства, де брали участь представники різних установ та організацій округи; протоколів та виписок з про- токолів засідань президії Житомирської міськра- ди, де обговорювалося питання про поліпшення стану наукової бібліотеки при Волинському де- ржавному музеї та про необхідність залишити її в м. Житомирі. В цій же справі – Положення про «Кабінет вивчення Шевченківщини», який фун- кціонує при Черкаському окрмузеї; листування з Управлінням Головполітосвіти та Укрнаукою про організацію тимчасових краєзнавчих бюро при краєзнавчих музеях, організацію краєзнав- чої роботи в селянських будинках, хатах-читаль- нях, трудшколах: «Моменти краєзнавчої роботи повинні собі знайти належне місце в роботі сель- будинків і трудшкіл. Краєзнавча робота не є ли- ше монополією поодиноких вчених осіб»5. Справа «Протоколи засідань та положення про Український комітет краєзнавства (УКК). Статути місцевих краєзнавчих товариств та відо- мості Київської комісії краєзнавства про її діяль- ність за 1923 рік» (оп. 6, спр. 8594) – це докумен- ти, які розкривають роботу Українського комітету краєзнавства та краєзнавчих товариств, такими є насамперед статути місцевих краєзнавчих това- риств: Немеричанського (працювало під постій- ним науковим керівництвом Українського коміте- ту краєзнавства при Упрнауки, Кабінеті вивчення Поділля та Вінницькій філії Всенародної бібліо- теки України при Всеукраїнській Академії наук) і Корсунського; звіт Київської Комісії краєзнавс- тва при Всеукраїнській Академії наук за 1923 р.; анкета для обліку краєзнавчих організацій; до- повіді краєзнавців на Першій Всеукраїнській краєзнавчій конференції. Справа «Матеріали про організацію і діяль- ність Українського комітету краєзнавства (по- ложення, протоколи, виписки з протоколів, до- повідь, листування) (оп. 6, спр. 8595), що зберігає – положення про Український комітет краєзнавс- тва; статут краєзнавчого товариства; проект ви- дання журналу «Краєзнавство»; орієнтовні плани роботи на наступні роки; положення про мережу кореспондентів Українського комітету краєзнавс- тва; звіти про роботу Українського комітету краєзнавства; протоколи та виписки з протоколів засідань Українського комітету краєзнавства, до- повіді та листування членів Українського коміте- ту краєзнавства з Укрнаукою, краєзнавчими това- риствами та інше. Справа «Листування з Всенародною бібліо- текою України при ВУАН, Всеукраїнським то- вариством культурного зв’язку з закордоном про скликання І-го Всеукраїнського краєзнавчо- го з’їзду в м. Сімферополі і надсилку відомостей про краєзнавчу роботу наукових бібліотек» (оп. 6, спр. 8596), що зібрала повідомлення про органі- зацію та проведення Всеукраїнських краєзнавчих з’їздів та нарад у містах Сімферополі та Костромі. Справа «Учбові програми для шкіл старшого концентру. Листування з дослідно-педагогічними інститутами і станціями, інспектурами народної освіти, Держвидавом України, видавництвом «Народний учитель» та іншими про складання, друкування, надсилку та розгляд учбових програм і планів» (оп. 6, спр. 8853) (1928–1929), що увібра- ла в себе листування Наркомосвіти з Програмною комісією Держнаукметодкому про ґрунтовний пе- регляд та переробку навчальних планів та програм І і ІІ концентрів трудшколи, оскільки «... потреба в ґрунтовному перегляді програм та планів вини- кла через те, що всі попередні видання їх для труд- школи... криють в собі багато моментів, котрі на- далі гальмують піднесення й удосконалення педа- гогічного процесу та не забезпечують застосуван- ня його до потреб соціалістичного будівництва»6. Тут же представлені вже розроблені навчальні пла- ни для І та ІІ концентрів сільських та міських труд- шкіл на 1929–1930 навчальний рік. Справа «Учбові програми для 5–7 класів семи- річної трудшколи» (оп. 6, спр. 8854), яка містить ві- домості про перевірку науковим педагогічним ко- мітетом Упрсоцвиху навчальних програм для 5–7 класів семирічної трудшколи: «Програми ці зараз перевіряються, до них складаються пояснювальні записки й після затвердження в Держнаукметодкомі будуть спішно надруковані й надіслані»7. У справі «Матеріали про перебудову програм шкіл соцвиху молодшого та старшого концентрів (резолюції, протоколи, зауваження, плани, лис- тування)» (оп. 8, спр. 534) ми знайшли докумен- ти про перегляд та складання на 1929–1930 на- вчальний рік нових програм для шкіл соцвиху І та ІІ концентрів; листування окрметодкомів ін- спектури народної освіти з Держнаукметодкомом (листи до Програмної комісії, яка займалася пере- глядом та вдосконаленням програм) щодо змін у програмах І та ІІ концентрів, що містить вказівки на недоліки старих програм та пропозиції до но- КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011 12 вих; про залучення вчителів м. Харкова до скла- дання нових програм; звіти відділів освіти про за- провадження у школах округи комплексних про- грам та проведення навчання за ними. Опис 9 у справі «Матеріали щодо обговорення учбових програм для шкіл соцвиху (листи вчите- лів та газета «Виробнича думка»)» (оп. 9, спр. 470) (1929) представляє матеріали щодо обговорен- ня навчальних програм для шкіл соцвиху, а са- ме, відгуки вчителів стосовно переробки та вдо- сконалення навчальних програм. Більшість учи- телів вважали, що «комплексні програми не від- повідають часу, а навчальний матеріал не завжди можна пов’язати з життям: дещо зайве, а дечого не вистачає»8. Майже всі у своїх відгуках пого- джуються з думкою, що навчальні програми тре- ба змінити та скласти єдиний робочий план для всіх шкіл. Така дискусія широко обговорювала- ся на сторінках періодичного видання «Народний учитель» та «Виробнича думка». У 10 описі справи «Протоколи засідань бри- гади по розгляду підручників для шкіл соцви- ху (оригінали і копії) та рецензії на підручники» (оп. 10, спр. 357) (1931 р.) ми віднайшли прото- коли засідань бригади з розгляду підручників для шкіл соцвиху. Це було пов’язано з прийняттям по- станови ЦК ВКП (б) від 5 вересня 1931 року «Про початкову та середню школу», яка вказувала на недоліки в організації навчально-виховної робо- ти та висловлювала вимогу негайно переглянути навчальну літературу, привести її у відповідність з цілями і завданнями радянської загальноосвіт- ньої школи. Ця справа містить також Постанову методсектору про перегляд та рецензування під- ручників для шкіл соцвиху, в якій зазначається: «Щоб забезпечити швидкий перегляд і візування підручників Соцвиху, забезпечити ідеологічну й методологічну витриманість» створюється спеці- альна бригада з перегляду підручників9. Завдання бригади було досить складним – перевірити, чи відповідає навчальна література визначеним пар- тією вимогам. Після прискіпливих вичитувань члени бригади мали писати рецензії. У справі «Матеріали про популяризацію та виконання постанови ЦК ВКП(б) «Про початко- ву та середню школу» районними відділами на- родної освіти і школами України (протоколи, ре- золюції, доповіді, доповідні записки, плани, відо- мості)» цього ж опису (оп. 10, спр. 431) збері- гаються документи про виконання районними відділами освіти і школами України постанови ЦК ВКП (б) від 5 вересня 1931 року «Про почат- кову та середню школу», в якій були визначені основні «хиби» комплексних програм (переоб- тяження навчальним матеріалом; недостатність і навіть відсутність зв’язку між окремими про- грамами). Крім цих документів, справа містить доповідну записку Народного комісаріату осві- ти УСРР до Раднаркому УСРР про виконання ці- єї постанови, в якій описуються вже проведені перші заходи в напрямі проголошених змін, а са- ме: розроблено нові програми для шкіл з точно визначеним обсягом загальноосвітніх і політех- нічних знань; у програмах визначено коло сис- тематизованих знань для кожного року навчання з усіх предметів; розроблена тематика методич- них матеріалів на допомогу вчителеві; організо- вано виготовлення книжок для вчителів і учнів. Постанова Ради народних комісарів УСРР від 19 червня 1933 року про виконання у навчаль- них закладах УРСР постанови Центрального ви- конавчого комітету УРСР про навчальні програ- ми і режим у вищій школі та технікумах, лис- тування з вузами, обласними відділами народ- ної освіти про підготовку до навчального ро- ку в школах соцвиху, забезпечення вчителів ро- ботою, складання та затвердження навчаль- них програм – ці документи містяться у спра- ві «Постанови Раднаркому УРСР від 19 червня 1933 р. про виконання в учбових закладах УРСР постанови ЦВК УРСР про навчальні програми і режим у вищій школі та технікумах, листуван- ня з ВУЦВКом, вузами, обласними відділами на- родної освіти про підготовку до навчального ро- ку в школах соцвиху, забезпечення вчителів ро- ботою, складання та затвердження учбових про- грам» (оп. 11, спр. 36). Отже, у 166 фонді Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) зберігаються числен- ні документи, які містять відомості про створен- ня єдиної трудової школи, запровадження кра- єзнавства у навчально-виховний процес шкіл та вищих навчальних закладів, особливості підго- товки вчителя до краєзнавчої роботи, розвиток та поширення краєзнавчого руху тощо. Джерела та література 1. До заступника Наркома Освіти Я.П. Ряппо. До зав. Укрнаукою Озерського Ю. // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8590, арк. 13. 2. Листування Держнаукметодкому з Україн- ським комітетом краєзнавства // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8591, арк. 2. ISSN 2222-5250 13 Людмила Войтова Архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразовательных учебных заведениях Украины (20–30-е года ХХ столетия) В статье раскрыта архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразователь- ных учебных заведениях Украины в 20–30-е года ХХ столетия; проанализированы малоизвестные и не- известны документы Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины. Ключевые слова: школьное краеведение, развитие, общеобразовательные учебные заведения, краевед- ческое движение, учебно-воспитательный процесс. Ludmila Voitova Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments (20-30-s XX century) Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments in 20-30-s XX century was described; little known and unknown documents of Central state ar- chive of supreme authorities and Ukraine management were analyzed. Key words: school regional studies, development, comprehensive educational establishments, regional stud- ies movement, educational process. 3. До зав. Укрнауки т. Озерського // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8592, арк. 4. 4. Краеведение на школьных отделениях пед- техникумов // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8592, арк. 9. 5. До Упрнауки // ЦДАВО України, ф.166, оп. 6, спр. 8593, арк. 4. 6. Про розгортання кампанії по обговоренню програмових питань масової школи // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8853, арк. 34. 7. До Окрметодкому при Інспектурі Наросвіти // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 8854, арк. 2. 8. Єдиний робочий план // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 9, спр. 470, арк. 22. 9. Постанова методсектору від 21/І–31 року по перегляд та візування підручників для шкіл Соцвиху // ЦДАВО України, ф. 166, оп. 10, спр. 357, арк. 13. УДК 372. 48: 37. 017 Інна Ткачівська (м. Івано-Франківськ) ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ» У статті обґрунтовано доцільність вивчення дисципліни «Туристичне краєзнавство» студентами спеціальності «Фізичне виховання». Ключові слова: туристичне краєзнавство, фахівець фізичного виховання. Постановка проблеми. Забезпечити Україні входження в європейську і світову освітню спільноту як рівноправного члена можливо за умов оптимізації навчально-виховного проце- су та підвищення рівня професійної підготовки майбутніх вчителів. Значний потенціал для реа- лізації завдань основних нормативних докумен- тів, що регламентують розвиток освіти в нашій країні на сьогоднішній день, має краєзнавство та краєзнавча робота. Як відомо, саме краєзнавство є тим стриж- нем, який забезпечує зв’язок виховання і на- вчання української молоді з суспільним життям. Краєзнавчі студії є тим засобом, який пробуджує в школярів любов до рідного краю, до своєї Вітчизни, історії, культури, традицій і звичаїв.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32692
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2222-5250
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:39:25Z
publishDate 2011
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Войтова, Л.
2012-05-18T19:52:32Z
2012-05-18T19:52:32Z
2011
Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття) / Л. Войтова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 7-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32692
37(09):908(477)
У статті розкрито архівну базу дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України у 20–30-х роках ХХ століття, проаналізовано маловідомі та невідомі документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
В статье раскрыта архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразовательных учебных заведениях Украины в 20–30-е года ХХ столетия; проанализированы малоизвестные и неизвестны документы Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины.
Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments in 20-30-s XX century was described; little known and unknown documents of Central state archive of supreme authorities and Ukraine management were analyzed.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Освітянське краєзнавство: історія, теорія та методологія
Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
Архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразовательных учебных заведениях Украины (20–30-е года ХХ столетия)
Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments (20-30-s XX century)
Article
published earlier
spellingShingle Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
Войтова, Л.
Освітянське краєзнавство: історія, теорія та методологія
title Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
title_alt Архивная база исследования развития школьного краеведения в общеобразовательных учебных заведениях Украины (20–30-е года ХХ столетия)
Archival base of the research of school regional studies development in Ukrainian comprehensive educational establishments (20-30-s XX century)
title_full Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
title_fullStr Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
title_full_unstemmed Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
title_short Архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах України (20—30-ті роки XX століття)
title_sort архівна база дослідження розвитку шкільного краєзнавства у загальноосвітніх навчальних закладах україни (20—30-ті роки xx століття)
topic Освітянське краєзнавство: історія, теорія та методологія
topic_facet Освітянське краєзнавство: історія, теорія та методологія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32692
work_keys_str_mv AT voitoval arhívnabazadoslídžennârozvitkuškílʹnogokraêznavstvauzagalʹnoosvítníhnavčalʹnihzakladahukraíni2030tírokixxstolíttâ
AT voitoval arhivnaâbazaissledovaniârazvitiâškolʹnogokraevedeniâvobŝeobrazovatelʹnyhučebnyhzavedeniâhukrainy2030egodahhstoletiâ
AT voitoval archivalbaseoftheresearchofschoolregionalstudiesdevelopmentinukrainiancomprehensiveeducationalestablishments2030sxxcentury