Забута сторінка з історії роду Корняктів
У розвідці наводяться відомості про синів знаного у Львові багатія та громадського діяча Константина Корнякта. На основі розшуканого автором статті епітафійного напису, встановленого на одному з найстаріших храмів Риму — костелі Санта Марія Аракоелі (S. Maria in Aracoeli), з’ясовано деталі біографії...
Saved in:
| Published in: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32741 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Забута сторінка з історії роду Корняктів / І. Лильо // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 111-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860091153679908864 |
|---|---|
| author | Лильо, І. |
| author_facet | Лильо, І. |
| citation_txt | Забута сторінка з історії роду Корняктів / І. Лильо // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 111-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description | У розвідці наводяться відомості про синів знаного у Львові багатія та громадського діяча Константина Корнякта. На основі розшуканого автором статті епітафійного напису, встановленого на одному з найстаріших храмів Риму — костелі Санта Марія Аракоелі (S. Maria in Aracoeli), з’ясовано деталі біографії одного з синів К. Корнякта — Михайла.
В исследовании приводятся сведения о сыновьях известного во Львове богача и общественного деятеля Константина Корнякта. На основе найденной автором статьи эпитафии, установленной на одном из старейших храмов Рима — костеле Санта Мария Аракоели (S. Maria in Aracoeli), восстановлены детали биографии одного из сыновей К. Корнякта — Михаила.
The research contains the data on the sons of Lviv’s well-known rich man and public figure Konstantyn Korniakt. Based on the epitaph found by the author in the St.Maria in Aracoeli Roman Catholic Church in Rome, the publication sheds light on the biography of Mykhailo, one of K. Korniakt’s sons.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:23:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 929.5(93/94) Корнякти
Ігор Лильо
ЗАБУТА СТОРІНКА З ІСТОРІЇ РОДУ КОРНЯКТІВ
Історія грецького роду Корняктів нале-
жить до найцікавіших сторінок минулого
Львова. Історіографія з цього питання
доволі значна, а постать засновника сім’ї —
купця, мецената та громадського діяча,
значного представника православної гро-
мади Львова Константина Корнякта — є
фігурантом як низки ґрунтовних праць, так
і ще більший кількості популярних опові-
дей чи, навіть, міфів1. Але попри це, окремі
аспекти історії роду й надалі продовжують
залишатися невідомими широкому загалу
дослідників.
Константин Корнякт прибув до Львова
для отримання спадку після свого старшого
брата Михайла, котрий помер у 1563 р.2 Константин доволі швидко зміцнив
своє соціальне становище. Заробивши значні статки на спекуляціях землею
у Волощині3, у Львові він подвоїв свій капітал торгівлею вином. Збагаченню
сприяла і посада митника всіх руських земель, яку він обіймав, починаючи
з 1571 р.
Як повідомляє В. Лозінський, в 1575 р. він одружився з Анною Дзеду-
шицькою († 1616 р.), представницею одного з найславетніших родів Речі
Посполитої4. Цей нерівний, на перший погляд, шлюб насправді був
вигідний обом сторонам. Ще в 1571 р. король Сигізмунд ІІ Август надав
К. Корняктові шляхетську гідність та герб5, долучивши його таким чином до
польської шляхти6. Це відкривало греку доступ в середовище польського
істеблішменту, а одруження з панянкою з благородного, хоча фінансово й
підупалого роду значно посилювала його позиції. Проте під час скріплення
шлюбної угоди К. Корнякт був змушений піти на поступки, обіцявши
нареченій відмовитися від занять торгівлею7. Шлюб цей в певному сенсі
можна вважати з одного боку доволі характерним для польсько-українського
прикордоння, оскільки в ньому було збережено конфесійний паритет.
З іншого — в ньому існувала цікава інтрига, бо Константин до кінця життя
залишиться ревно відданим православ’ю, а його дружина — римо-като-
111
лицькій церкві. Зрештою про певну життєву «універсальність» Константина
Корнякта свідчить факт, що він фігурує серед фундаторів представництва
ордену Єзуїтів у Львові8.
Проте предметом нашої студії є нащадки цього відомого діяча. Вивча-
ючи історію родини, більшість дослідників часто подавали суперечливі
факти, які опираються переважно на доволі сумнівні джерела. Відомо, що
у шлюбі Константин Корнякт мав трьох дочок, а також трьох синів —
Михайла, Константина та Олександра. Батьки виявляли значну прагма-
тичність у вихованні дітей. Попри те, що портрет самого Константина
Корнякта та його сина Олександра висіли в Руській церкві як чільних
меценатів храму9, усі діти грека були виховані у римо-католицькій традиції.
Це поміж іншим надало їм доступ до суспільних преференцій, зокрема
можливість навчання у кращих університетах Західної Європи. А. Бонєць-
кий зазначає, що 1593 р. імена братів Корняктів зустрічаються серед
студентів університету в Падуї. Цей навчальний заклад довгий час корис-
тувався особливою популярністю серед молодих львів’ян із заможних
родин. У старовинних міських документах доволі часто згадуються пріз-
вища тих, хто здобував там освіту. Популярними також були і познавальні
подорожі шляхетської молоді країнами Західної Європи. Ці мандрівки
складали важливу частину освітньої програми. З впевненістю можна ствер-
джувати, що їх відбули усі сини Константина Корнякта. Проте в літературі
певний час існувало доволі багато розбіжностей та неточностей щодо долі
одного з них — Михайла.
Вперше відомості про синів Константина впровадив до наукового обігу
польський генеалог А. Бонєцький10. У подальшому майже всі дослідники
Львова, торкаючись історії родини Корняктів, так чи інакше посилалися на
його висновки. З праці А. Бонєцького дізнаємось, що після завершення
навчання в Італії Константин-молодший та Олександр Корнякти щасливо
повернулись до дому. Про Михайла автор побіжно згадує як про такого, що
помер у молодому віці. Де? За яких обставин? І чому про цей факт майже
нічого не повідомляють родинні документи?
Наполегливі пошуки в бібліотеках та архівах кількох країн дозволили
нам встановити, що Михайло Корнякт народився у Львові в 1575 р.
Імовірно, він був названий на честь померлого раніше дядька. Після досяг-
нення повноліття синами, батьки вирішили відправити їх у навчальну подо-
рож до Італії. На жаль, саме ця мандрівка стала для Михайла фатальною та
призвела до смерті.
В одному з найстаріших храмів Риму — костелі Санта Марія Аракоелі
(S. Maria in Aracoeli) — знайдено епітафійний напис, який вказує, що в
1594 р. під час перебування у «вічному місті» Михайло Корнякт помер.
112
Спеціальні історичні дисципліни. Число 17
Текст на таблиці повідомляє, що її було встановлено вже після його смерті
братами Констянтином та Олександром. Тут же міститься характеристика
Михайла як талановитого та поштивого юнака. З напису не можна зробити
висновок про причини смерті Михайла, однак припускаємо, що це могла
бути якась хвороба чи нещасливий випадок. Ця інформація вносить
корективи в до сього часу відоме генеалогічне дерево Корняктів. Якщо
виходити із того, що Михайло народився в другій половині 1575 р., тобто
незабаром після весілля Константина Корнякта та Анни Дзєдушицької, то
Михайло є найстаршим сином відомого грека, а не наймолодшим, як
вважалось досі.
Вельми промовистим є й місце його поховання. Костел Санта Марія
Аракоелі належить до числа найвідоміших у Римі. Заснування храму від-
носять до ХІІІ ст. і він належить до так званих титулярних. Тут зберігаються
мощі св. Олени, надгробок папи Гонорія ІV, містяться усипальниці впли-
вових аристократичних родин Риму роботи видатних майстрів, в тому числі
таких як Донателло та Мікеланджело. Інтер’єр храму оздоблює цикл фресок
пензля Пінтуріччо. Очевидно, що таке місце поховання Михайла Корнякта
може свідчити про фінансовий та соціальний статус родини Корняктів не
лише у Львові, але й в межах Західної Європи.
ДОДАТОК
DOM Michaeli Corniact Nobili polono magnae spei adolescenti generis
amplitvdine animi eximio candore et morvm elegantia praecellenti qvi parentvm
monitv ad perdiscendas bonas artes lvstrandaqve florentissima regna peregre
profectvs Romae qve immatvra morte interceptvs in caelestem pro terrena rediit
patriam Constantinvs et Alexander Corniacti frathres germani nimivm maerentes
posvere vixit annos XIX obiit anno dni M D XCIV die XVIII martii.
Deo Optimo Maximo
Михайлові Корнякту шляхтичеві польському, що з великого сподівання
юності знатного роду душею виняткової краси і звичаями незіпсованими
вирізнявся, що за настановою батьків докладним вивченням добра мистецтв
і подорожуванням найквітучішими королівствами на чужині досягнув
успіху і в Римі був передчасною смертю захоплений і, як смертний, на
небесну повернувся Батьківщину, Константин і Олександр Корнякти рідні
брати безмірно опечалені встановили. Прожив 19 років, відійшов року
Божого 1594 дня 18 березня.
113
Ігор Лильо. Забута сторінка з історії роду Корняктів
1 Грецьку історіографію щодо поcтаті Корнякта див.: Bakalopoulou A.E. Istoria tou Neou
Ellinismon. — Fessaloniki, 1976. — T. B. — S. 478; Свешнікова І.О. Будинок Корнякта.
Фотонарис. — Львів, 1972.
2 Подградская Е.М. Торговые связи Молдавии с западноукраинскими землями во второй
половине XVI вв. // Известия АН МССР. Серия общественных наук. — 1962. — № 11. —
С. 203.
3 Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego
Bernardyńskiego we Lwowie (AGZ). — Lwów, 1884. — T. X. — Nr. 1459. — S. 97.
4 Boniecki A. Herbarz Polski. — Warzawa, 1907. — T. XI. — Cz. 1. — S. 158.
5 К. Корнякт отримав герба «Krucyna», який є різновидом гербу «Krzyz». На думку
польського дослідника А. Папроцького, його іконографія виводилася з традиції гербів, що
мали середньовічне походження. Наприкінці XVI ст., зазнавши змін, цей герб мав подіб-
ності з гербами родів Ісіорів та Скоробогацьких. Найімовірнішим є герб, в якому на
червоному тлі у верхній частині зображено золотий рівносторонній хрест, а на долі срібну
шестикутну зірку. На портретах Олександра та Константина-молодшого Корняктів
(30-ті рр. XVII ст.) в гербі залишився лише хрест. Див. про це: Paprocki B. Herby rycerstwa
polskiego... — Kraków, 1858. — S. 605; Mieroszowski S. Kilka słów o heraldyce polskiej. —
Kraków, 1887. — Tab. 7. — Nr. 5; Niesiecki K. Herbarz Polski… — Lipsk, 1839. –T. 1. — S. 424.
6 AGZ. — Lwów, 1884. — T. X. — Nr. 1752. — S. 117.
7 Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1992–1993. — T. XI. — S. 83. Дослідник Львова
В. Лозінський у монографії про львівське міщанство опублікував фрагмент цієї шлюбної
угоди. Оригінал документа на той час перебував у його приватній власності та у міських
актах не зберігся. Див.: Łoziński W. Patrycyat i miesczaństwo lwowskie w XVI–XVII wieku. —
Lwów, 1902. — S. 317.
8 Енциклопедія Львова. — Львів, 2008. — Т. 2. — С. 274.
9 Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 53.
10 Boniecki A. Op. cit. — S. 158.
114
Спеціальні історичні дисципліни. Число 17
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32741 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0099 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:23:03Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Лильо, І. 2012-05-20T18:47:25Z 2012-05-20T18:47:25Z 2010 Забута сторінка з історії роду Корняктів / І. Лильо // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 111-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32741 929.5(93/94)Корнякти У розвідці наводяться відомості про синів знаного у Львові багатія та громадського діяча Константина Корнякта. На основі розшуканого автором статті епітафійного напису, встановленого на одному з найстаріших храмів Риму — костелі Санта Марія Аракоелі (S. Maria in Aracoeli), з’ясовано деталі біографії одного з синів К. Корнякта — Михайла. В исследовании приводятся сведения о сыновьях известного во Львове богача и общественного деятеля Константина Корнякта. На основе найденной автором статьи эпитафии, установленной на одном из старейших храмов Рима — костеле Санта Мария Аракоели (S. Maria in Aracoeli), восстановлены детали биографии одного из сыновей К. Корнякта — Михаила. The research contains the data on the sons of Lviv’s well-known rich man and public figure Konstantyn Korniakt. Based on the epitaph found by the author in the St.Maria in Aracoeli Roman Catholic Church in Rome, the publication sheds light on the biography of Mykhailo, one of K. Korniakt’s sons. uk Інститут історії України НАН України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Генеалогія Забута сторінка з історії роду Корняктів Забытая страница из истории рода Корняктов The forgotten page of the history of the Korniakts’ family Article published earlier |
| spellingShingle | Забута сторінка з історії роду Корняктів Лильо, І. Генеалогія |
| title | Забута сторінка з історії роду Корняктів |
| title_alt | Забытая страница из истории рода Корняктов The forgotten page of the history of the Korniakts’ family |
| title_full | Забута сторінка з історії роду Корняктів |
| title_fullStr | Забута сторінка з історії роду Корняктів |
| title_full_unstemmed | Забута сторінка з історії роду Корняктів |
| title_short | Забута сторінка з історії роду Корняктів |
| title_sort | забута сторінка з історії роду корняктів |
| topic | Генеалогія |
| topic_facet | Генеалогія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32741 |
| work_keys_str_mv | AT lilʹoí zabutastorínkazístoríírodukornâktív AT lilʹoí zabytaâstranicaizistoriirodakornâktov AT lilʹoí theforgottenpageofthehistoryofthekorniaktsfamily |