Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України
Досліджено міжнародну складову правотворчості як фактора формування системи національного законодавства держави. Автором проаналізовано конфлікт і компроміс у такій складовій міжнародної правотворчості, як рішення міжнародних судових інституцій. Исследована международная составная правотворчества ка...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32798 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України / С.В. Бобровник // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 18-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32798 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бобровник, С.В. 2012-05-25T14:26:01Z 2012-05-25T14:26:01Z 2011 Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України / С.В. Бобровник // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 18-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32798 Досліджено міжнародну складову правотворчості як фактора формування системи національного законодавства держави. Автором проаналізовано конфлікт і компроміс у такій складовій міжнародної правотворчості, як рішення міжнародних судових інституцій. Исследована международная составная правотворчества как фактора формирования системы национального законодательства государства. Автором дается анализ конфликта и компромисса как составляющих международного правотворчества – решения международных судебных институций. The subject-matter of the study is the international lawmaking constituent as a factor of forming the national legislative system. The author analyses conflict and compromise in such international lawmaking constituents as international agreements and contracts, international legislature decisions, international customs acknowledged by the state as obligatory regulators of social relations. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України |
| spellingShingle |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України Бобровник, С.В. Теорія держави і права |
| title_short |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України |
| title_full |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України |
| title_fullStr |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України |
| title_full_unstemmed |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України |
| title_sort |
конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості україни |
| author |
Бобровник, С.В. |
| author_facet |
Бобровник, С.В. |
| topic |
Теорія держави і права |
| topic_facet |
Теорія держави і права |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Досліджено міжнародну складову правотворчості як фактора формування системи національного законодавства держави. Автором проаналізовано конфлікт і компроміс у такій складовій міжнародної правотворчості, як рішення міжнародних судових інституцій.
Исследована международная составная правотворчества как фактора формирования системы национального законодательства государства. Автором дается анализ конфликта и компромисса как составляющих международного правотворчества – решения международных судебных институций.
The subject-matter of the study is the international lawmaking constituent as a factor of forming the national legislative system. The author analyses conflict and compromise in such international lawmaking constituents as international agreements and contracts, international legislature decisions, international customs acknowledged by the state as obligatory
regulators of social relations.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32798 |
| citation_txt |
Конфлікт і компроміс у рішеннях міжнародніх судових інституцій як міжнародній складовій правотворчості України / С.В. Бобровник // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 18-27. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT bobrovniksv konflíktíkompromísuríšennâhmížnarodníhsudovihínstitucíiâkmížnarodníiskladovíipravotvorčostíukraíni |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:22Z |
| _version_ |
1850564777735094272 |
| fulltext |
С. В. БОБРОВНИК. КОНФЛІКТ І КОМПРОМІС У РІШЕННЯХ
МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ІНСТИТУЦІЙ ЯК МІЖНАРОДНІЙ СКЛАДОВІЙ
ПРАВОТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ
Досліджен о міжна род ну скла до ву пра во твор чості як фак то ра фор му ван ня си с те
ми національ но го за ко но дав ст ва дер жа ви. Ав то ром про аналізо ва но конфлікт і ком
проміс у такій скла довій міжна род ної пра во твор чості, як рішен ня міжна род них су до
вих інсти туцій.
Ключовіслова: пра во вий конфлікт в міжна родній пра во твор чості, пра во вий ком
проміс вре гу лю ван ня пра во вих конфліктів, міжна род на скла до ва пра во твор чості.
Ис сле до ва на меж ду на род ная со став ная пра во твор че ст ва как фак то ра фор ми ро
ва ния си с те мы на ци о наль но го за ко но да тель ст ва го су дар ст ва. Ав то ром да ет ся ана лиз
кон флик та и ком про мис са как со став ля ю щих меж ду на род но го пра во твор че ст ва –
ре ше ния меж ду на род ных су деб ных ин сти ту ций.
Ключевыеслова: пра во вой кон фликт в меж ду на род ном пра во твор че ст ве, пра во вой
ком про мисс, уре гу ли ро ва ние пра во вых кон флик тов; меж ду на род ная со став ля ю щая
пра во твор че ст ва.
The subjectmatter of the study is the international lawmaking constituent as a factor of
forming the national legislative system. The author analyses conflict and compromise in such
international lawmaking constituents as international agreements and contracts, interna
tional legislature decisions, international customs acknowledged by the state as obligatory
regulators of social relations.
Keywords: legal conflicts at the international lawmaking process, means of legal com
promise, legal conflicts settlement, the international constituent of the legislative system.
Проблеми міжнародної правотворчості держави не належать до малодослі
джених.Окремі її аспекти були предметомнаукових пошуків таких вчених, як
А.С.Васильєва, Ж.О.Дзейко, В.Н.Денисов, А.П.Заєць, Н.М.Кресовська,
М.І.Козюбра, JI.A.Луць, М.М.Марченко, А.С.Піголкін, В.Ф.Погорілко,
Н.М.Оніщенко, А.Ф.Черданцев та ін. Однак, аналіз конфлікту і компромісу у
міжнароднійскладовійправотворчостідержавищенебувдослідженийнанауко
вомурівні.Метоюцієїпублікаціїєвизначенняаспектівпроявуконфліктуіком
промісу уміжнародній складовій правотворчостіУкраїнишляхом дослідження
рішеньміжнароднихсудовихінстанцій.
Заперіоддержавноїнезалежностіз1991до2010рокуУкраїнаратифікувала
значну кількість міжнародних конвенцій з різних сфер суспільних відносин.
ОсобливоїувагизаслуговуєКонвенціяпрозахистправлюдиниіосновоположних
свобод 1950 р. (далі – Конвенція 1950 p.), ратифікована Законом України від
17липня1997р.№475/971.
Приєднавшисьдо вказаного документу,Україна визналаюрисдикціюЄвро
пейськогоСудузправлюдини(далі–ЄСПЛ).Такимчином,народУкраїниздобув
можливість захищати власні права та свободинаміжнародномурівні, а саме–
шляхом звернення до ЄСПЛ.Наша держава приєдналася до однієї з найбільш
ефективнихусвіті системиміжнароднихнормдля захиступравлюдини.Саме
ЄСПЛвважаєтьсянасьогоднічиненайпрогресивнішоюусвітіінстанціюзахис
18 Держава і право • Випуск 51
©БО Б РОВ НИК Світла на Ва силівна–кандидатюридичнихнаук,професоркафед
ритеоріїтаісторіїдержавиіправаКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТараса
Шевченка
туправісвободособи.
З моменту ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав
людинидоЄвропейськогосудузвернулосябільше20тис.українськихгромадяні
юридичних осіб. За цей час було ухвалено понад 400 рішень щодо України.
У2008р.Європейськийсудвиніс110ухвал,згіднозякимизУкраїнинакористь
позивачівстягнули20,5млн.грн.:5млн.грн.витраченінавідшкодуваннямораль
ногозбиткуі15млн.грн.–навиконаннярішеньнаціональнихсудів.Заперше
півріччя2009р.Європейськийсудвиніс58ухвалщодоУкраїни.Станомнапоча
ток2010р.упровадженніЄвропейськогосудуперебувалоблизько10000справ
протиУкраїни,внаслідокчоговонапідняласязп’ятогонатретємісцевзагально
мурейтингукількостісправцьогоСуду.
Зсоціальноправовоїточкизору,зверненнягромадянинаУкраїнидоЄСПЛє
результатомнеможливостізахистунимсвогоправавсімадоступниминаціональ
нимизасобами(аждорішенняВерховногоСудуУкраїни).Вичерпаннянаціональ
нихзасобівзахиступравособипризводитьдовиникненнязовнішньогоправового
конфлікту(назовнішньомурівнівзаємодіїсуб’єктів)міжнеюідержавоювособі
судовихорганів.ВинесенняЄСПЛрішеннянакористьособиофіційнопідтверд
жуєце.Всвоючергувонотакожєелементомправокомпромісногоупорядкуван
няконфліктівміжгромадяниномідержавою.
Так,урішенніЄСПЛпосправі«ПівеньпротиУкраїни»від29.06.2004р.суд
встановив,щодержаваУкраїназобов’язанасплатитизаявникугрошовузаборго
ваністьзанесвоєчаснувиплатунадбавкизавислугуроківігрошовоїдопомогина
оздоровленнягромадянкиПівеньІриніВалеріївні,атакожгрошовусумувякості
компенсації за моральну шкоду заподіяну під час використання національних
судових інституцій2. Яскраво конфліктний характер взаємовідносин держави і
громадянина,узазначенійситуації,проявлявсявтому,щорішеннянаціональних
судових інстанційпростоне виконувалися і громадянка І.В.Півень заперіод з
лютого1999р.поквітень2001р.ззацьогобулазмушенанеобгрунтованозначну
кількістьразівзвертатисядосудузцьогоприводу.РішенняЄСПЛякнайвищої
інстанціїмаєпрямудію,авідповідно–усуваєконфліктогеннийпотенціалвзаємо
відносингромадяниназвласноюдержавою.
Проте,практикарозглядузверненьгромадянУкраїнидоЄСПЛреальнодове
ла,щовиконаннярішеннявказаногосудунатериторіїУкраїнипотребуєспеціаль
ногоправовогомеханізму.УпротивномувипадкуратифікаціяКонвенції1950р.є
лише юридичною фікцією, що не відповідає правовому характеру державного
устроюУкраїни.ВтакійситуаціїКонвенція1950p.,якюридичнийзасібзахисту
правісвободгромадянУкраїнинебудереалізовуватисвоюсутністьі,якзазначає
Т.І.Пащук, сфера правового регулювання захисту прав і свобод громадян буде
втрачатисоціальнуефективністьправовогорегулювання3.
ТривалийчасвУкраїнінеіснувалоспеціальногозаконодавчогоакта,якийби
регулював виконання рішеньЄСПЛ, однак 23.02. 2006 р. було прийнято Закон
України№3477IV«ПровиконаннярішеньтазастосуванняпрактикиЄвропейсь
кого суду з прав людини»4 (далі – ЗаконпрорішенняЄСПЛ).Так, статті 2 і 3
ЗаконупрорішенняЄСПЛвстановили,щовиконаннярішенняЄСПЛєобов’яз
ковимнатериторіїУкраїни і здійснюєтьсяДержавноювиконавчоюслужбоюза
рахунок державного бюджету. Остаточне рішення ЄСПЛ на користь стягувача
приводить до задоволення індивідуального інтересу заявника. Окрім виплати
справедливої сатисфакції (грошового відшкодування на користь заявника) та
19Юридичні і політичні науки
вжиття додаткових заходів індивідуального і загального характеру, рішення
ЄСПЛзобов’язуєдержавувжититакзванихзаходівзагальногохарактеру(стаття
13ЗаконупрорішенняЄСПЛ),якіспрямованінауникненняаналогічнихпору
шеньправісвободлюдинивмайбутньому.
Такимчином,виконаннярішеньЄСПЛпередбачає:виплатузаявникувідшко
дування,передбаченоговрішенніЄСПЛ,вжиттядодатковихзаходівіндивідуаль
ногохарактеруівжиттязаходівзагальногохарактеру.
ПрийняттязгаданоговищеЗаконупрорішенняЄСПЛ,вцілому,малопози
тивнінаслідки.Наприклад,цеофіційнозасвідчилопрагненняУкраїнидоміжна
родногоспівробітництва,забезпеченняпрактичноїдіїКонвенціїпрозахистправ
іосновоположнихсвободлюдининатериторіїУкраїни.
ЯкзазначаєН.Коломієць,виконаннярішеньЄвропейськогосудузправлюди
нимаєсуттєвезначеннянелишестосовнозахиступравлюдинивконкретному
випадку,алейзапроваджуємеханізмидляпокращанняіснуючихзасобівзахисту
правлюдинивцілому5.
Разом з тим, очевидно, що Україна є країною молодої демократії, а тому
ЄСПЛдужечастооб’єктивнонев змозі вирішитивсіпроблеми зпорушенням
прав людини у пострадянських країнах. При цьому, офіційне визнання цього
означалоб,щопорушенняправлюдинивцихкраїнахєсистемними,іпринцип
верховенстваправавнихнедіє.Зоглядунаце,Європейськийсудуникаєухва
лення радикальних рішень, оскільки це може призвести до їх невиконання, як
наслідок–йогодіяльністьвтратитьсенс.Судзмушенийбалансуватиміждодер
жаннямправлюдиниіможливістювиконанняйогорішеньдержавамипорушни
цями.Подібний баланс інтересів інкорпорований у практикуСуду,що, на наш
погляд,надаєконсерватизмуйогодіяльності.Цяобставинаобумовлюєситуацію,
коливиконаннярішенняЄСПЛвУкраїністворюєфактичнііюридичніпередумо
видлявнутрішніхконфліктівуправотворчості.
Такимчином,виконаннярішеньЄСПЛнатериторіїУкраїнимаєвласнуспе
цифіку,щопроявляєтьсяуформуваннівнутрішньогоконфліктуміжзмістомнорм
актівнаціональногоправа,якірегламентуютьпорядоквиконаннярішенняЄСПЛ
на користь громадянина України. Особливо це простежується при науковому
аналізідеякихаспектіввиконаннярішенняЄСПЛнатериторіїУкраїни.Уцьому
аспекті доцільно вести мову про особливості здійснення заходів загального і
індивідуальногохарактеру,щосприяютьвідновленнюправособи,накористьякої
винесено рішення ЄСПЛ, а також організаційноправові основи виконання
рішеньЄСПЛвУкраїні.
Розглядособливостейздійсненнязаходівзагальногоііндивідуальногохарак
теру,щосприяютьвідновленнюправособи,накористьякоїбулоприйняторішен
няЄСПЛ,почнемо з аналізу статті 13ЗаконупрорішенняЄСПЛ6.Положення
вказаної статті свідчать про зобов’язання України вжити заходів загального
характерузметоюзабезпеченнядодержанняУкраїноюположеньКонвенції1950
p.,зокрема,усунутипорушеннятанедолікисистемногохарактеру,яківиявленіу
рішенніЄСПЛ,атакожпідставидляповторногонадходженнядосудузаявпроти
України,спричиненихпроблемою,щовжебулапредметомрозглядувЄСПЛ.
З огляду на це, можна стверджувати, що винесене ЄСПЛ рішення по кон
кретнійсправієпрецедентнимзасвоїмхарактеромісуд,зметоюекономіїчасо
вих і організаційнотехнічних ресурсів, намагається уникнути розгляду ана
логічнихсправумайбутньому.Наявністьпрецедентноїскладовоїузаконодавстві
20 Держава і право • Випуск 51
Українитакожвідображаєміжнароднийхарактерправовогокомпромісуіправо
вогоконфліктуувітчизнянійправотворчості.
Прицьомуоднимзнайважливішихправокомпроміснихзасобівпризастосу
ванні прецедентів ЄСПЛ в Україні є внесення змін до чинного законодавства
України,положенняякогосприялипорушеннюдержавоюконкретногоправаосо
би.
Кожнесудоверішеннянаціональногосудубудьякоїінстанціїмаєсуб’єктив
нийелементусвоємузмісті.Отже,рішеннясуддіукраїнськогосуду,якіндивіду
альнийправозастосовчийакт,якийвизнаєтьсярішеннямЄСПЛтаким,щопору
шуєправаособи,неєіндикаторомнедосконалостіукраїнськогозаконодавства.В
тойжечас,формально,стаття14ЗаконупрорішенняЄСПЛ7 зобов’язуєОрган
представництваЄСПЛвУкраїніупродовжодногомісяцяздняодержанняповідо
мленняпронабуттярішеннямЄСПЛстатусуостаточного,надіслатидоКабінету
МіністрівУкраїниподаннязпропозиціямищодовнесеннязміндочинногозако
нодавства,положенняякогосприяютьпорушеннюправісвободлюдини.Одер
жавши подання, Прем’єрміністр України відповідно до статті 15 Закону про
рішенняЄСПЛ8,визначаєцентральніорганивиконавчоївлади,якієвідповідаль
ними за усунення таких правових прогалин та колізій, та невідкладно дає їм
відповіднідоручення.Післятого,центральнийорганвиконавчоївлади,визначе
нийудорученніПрем’єрміністраУкраїни,вноситьдоКабінетуМіністрівУкраї
нипропозиціїщодоприйняттянових,скасуваннячиннихнормативноправових
актівабовнесеннядонихзмін.УрезультатіУрядповиненупорядкузаконодавчої
ініціативи внести до Верховної Ради України законопроект щодо прийняття
нових,скасуваннячиннихзаконівабовнесеннядонихзмінзметоюузгодження
чинногозаконодавстваізрішеннямиЄСПЛ.
Виконаннязазначеноївищепроцедури,зодногобоку,прямозобов’язуєВер
ховнуРадуУкраїниіКабінетМіністрівУкраїниактивізуватиздійсненняправо
творчихповноважень,такякдіяпринципуверховенстваправавУкраїнівимагає
від державних органів чіткого і неухильного дотримання закону у своїй діяль
ності.Зіншогобоку,зміназаконодавствавзв’язкузчинністюрішенняЄСПЛта
відповіднідіїсуб’єктівправотворчостієнезавждиобґрунтованимівиправданим.
Така ситуація ще раз вказує на породження внутрішнього і зовнішнього
конфліктузарахунокміжнародноїскладовоївсферіправотворчості.Річутім,що
дійсно,удеякихвипадкахпричинапорушенняправаконкретногогромадянинає
більшменшочевидноютакорінитьсяунедосконалихположенняхпевногонор
мативноправовогоактусистеминаціональногозаконодавстваУкраїни,абовза
галіувідсутностітакогоакту.Разомзтим,згаданезаконодавчеформулюванняє
доситьзагальниміабстрактним.Практично,визначитиактнаціональноїсистеми
законодавства,положеннякотрогосприяливчиненнюпорушеннядержавоюкон
кретного права особи у більшості випадків неможливо. Як наголошує з цього
приводуД.Супрун,убагатьохвипадкахпричинипорушенняправзаявниканеє
однозначноочевиднимиіпов’язанізпроблемоюрізноготлумаченнячизастосу
вання національними інстанціями внутрішньодержавного права9. Порушення
права громадянина відбувається в процесі його взаємостосунків з державними
органами. Нездатність національних державних органів ефективно захистити
право(інтерес)громадяниназмушуєйогозвертатисядоміжнародноїінстанції–
ЄСПЛ.
Наведене вищепідтверджується існуючоюпрактикоюЄСПЛ.Вякостіпри
21Юридичні і політичні науки
клада можна навести рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» від
30.03.2004 р.10 В рішенні ЄСПЛ встановив,що стосовно панаМеріта Україна
порушилаположеннястатті6(«правонасправедливийівідкритийрозглядспра
ви впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом») і статті 13
(«право людини на ефективний засіб захисту у відповідному національному
органі, незалежно від того, що порушення було вчинено особами, які діяли в
офіційній якості») Конвенції 1950 р. Суд прийшов до висновку,що тривалість
судовогопровадженняунаціональнихсудовихінстанціяхУкраїнибуланадмірною
іюридичнихзасобівзахистувідтакогопорушенняправупозивачанезалиша
лось.Судзастосувавправоположення,згіднозякимзметоюзапобіганнявиник
нення таких ситуацій у майбутньому на рівні національної правової системи,
державаповиннавжитизаходівщодопришвидшенняпроцедурирозглядсправи
усуді іприсіктипорушенняправконкретноїлюдини.Т.І.Пащукназиваєтакий
захід «присікальним»11. Цього можна досягти лише шляхом внесення змін до
діючогопроцесуальногозаконодавствавчастинірегламентаціїсудовогорозгляду
справи.Разомзтим,суб’єктуправотворчостіважковизначитиякусаместаттю
певногонормативногоактаслідзмінюватизметоюпришвидшенняпорядкусудо
вогорозглядусправи.Такаситуаціяє,фактично,внутрішнімконфліктомуправо
творчості.
Впродовженнянаведеноговищелогічнимбудедодатите,щопорушенняпра
ва особи відбувається переважно в процесі правозастосування, а не внаслідок
недосконалості змісту норм права. Звідси, перед законодавцем України постає
проблема,яку,фактично,справедливовирішитинеможливо:зоглядунавиконан
няміжнароднихзобов’язаньУкраїнивідповіднодоЗаконупрорішенняЄСПЛ12
суб’єктиправотворчостіформальнозобов’язанізмінитизміст,певногонорматив
ноправого акта. Консерватизм і регуляторна недосконалість цього акту є
наслідком колізійності його положень, що вказує на наявність внутрішнього
конфліктууправотворчостіУкраїни.
Слідзазначити,щозмістстатті17ЗаконупрорішенняЄСПЛ13,вякійзазна
чається,щонаціональні суди застосовують судовупрактикуЄСПЛяк джерело
права,вказуєнате,щонаціональнаправовасистемавизналасудовийпрецедент
вякостінормативногорегуляторасуспільнихвідносин.
Усвоючергу,специфікарішеньЄСПЛполягаєутому,щовониодночасноє
причиноювнутрішньогоправовогоконфліктууправотворчостііпідґрунтямдля
правокомпромісного урегулювання суперечностей між положеннями актів
національногоправа.КонституційнийСудУкраїни,уразітлумаченняположень
законодавства, які зарішеннямЄСПЛсприялипорушеннюправа громадянина,
обов’язковоприйместоронуЄСПЛузв’язкузтим,щоУкраїноюратифікована
міжнароднаКонвенція1950p.,якаєчастиноючинногозаконодавстваУкраїни14.
Ознаки внутрішнього правового конфлікту у правотворчостіможна просте
жититакожізвернувшисьдонауковогоаналізупроблемнихаспектіввиконання
рішеньЄСПЛвчастинівжиттядодатковихзаходівіндивідуальногохарактеру.
Згідно із частиноюпершоюстатті 10ЗаконупрорішенняЄСПЛ15 зметою
забезпеченнявідновленняпорушенихправпозивача,крімвиплативідшкодуван
ня вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Такими заходами,
зокрема, є: відновлення попередньогоюридичного стану, який позивач мав до
порушеннядержавнимиорганамиУкраїниКонвенції1950р.тазаходи,передба
ченіврішенніпродружнєврегулювання.
22 Держава і право • Випуск 51
Отже,відповіднодозаконодавства,відновленняпопередньогостануможливе
шляхом повторного розгляду справи судом або адміністративним органом.
Відповіднодопунктуа)частинипершоїстатті11згаданоговищезаконунавико
нання додаткових заходів індивідуального характеру Орган представництва
ЄСПЛ,протягомтрьохдніввіддняодержанняповідомленняпронабуттярішен
нямЄСПЛстатусуостаточного,надсилаєповідомленняпозивачузроз’ясненням
йогоправапорушитипровадженняпропереглядсправиабопройогоправона
відновленняпровадженнявідповіднодочинногозаконодавства.
Позивач,ознайомившисьзізмістомповідомленняібажаючивідновитипопе
реднійстан,можевикористатицеправоупередбаченийчиннимзаконодавством
України спосіб. Як приклад, стаття 354 Цивільного процесуального кодексу
Українивід18.03.2004р.16(далі–ЦПК)визначає,щовизнаннясудовогорішення
міжнародноюсудовоюустановою,юрисдикціяякоївизнанаУкраїною,таким,що
порушує міжнародні зобов’язання України, є підставою для перегляду цього
рішення.Юридично,цебудематиформузверненнядоВерховногоСудуУкраїни
зкасаційноюскаргоюузв’язкузвинятковимиобставинами.Однак,якпоказує
судовапрактикаВСУвтакихсправах,можливістьпереглядусправиупорядку
касаційногопровадженнянеозначаєостаточноговідновленняпопередньогоста
ну позивача. Причиною цього є недосконалість законодавства. Так, стаття 356
ЦПКпередбачає,щопитанняпродопускскаргидорозглядуВерховнимСудом
Українивзв’язкузвиключнимиобставинамивирішуєтьсяколегієюсуддівзсеми
осіббезвикликуосіб,щоприймаютьучастьусправі.Суддіповноправнівинести
ухвалупровідмовуудопускускаргидорозгляду.Такавідмоваоскарженнюне
підлягає.
Затакихумовформуєтьсяситуація,колинормиактівнаціональногозаконо
давстваоднаковоїюридичноїсилипередбачаютьздійсненнядодатковихзаходів
індивідуальногохарактеру,спрямованихнаостаточневиконаннярішенняЄСПЛ
і одночасно, допускають «законні» підстави неможливості здійснення цього.
Зазначене є яскравимприкладомвнутрішньогоправовогоконфлікту, якийфор
муєтьсязарахунокміжнародноїскладовоїуправотворчості.
Доситьконфліктогеннийхарактерпритаманнийтакожнормамактів,якірегу
люютьорганізаційніпитаннящодовиконаннярішеньЄСПЛвУкраїні,якепокла
дається на Державну виконавчу службу і здійснюється відповідно до Закону
України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 p.№ 606XIV [10] (ст.2
ЗаконупрорішенняЄСПЛ17).
Проблематика цих законодавчих положення зводиться до того, що функції
ДержавноївиконавчоїслужбиполягаютьупримусовомувиконаннірішеньЄСПЛ
і такий порядок вважається стимулятором для добровільного їх виконання. За
існуючогоправовогорежимустворюєтьсяситуація,колидержавнийслужбовець
маєвиконуватирішенняЄСПЛпротивласноїдержавиізазначатиувідкритому
виконавчому провадженні боржником державу Україна18. Виходить, що служ
бовціДержавноївиконавчоїслужби,фактично,зменшуютьфінансовийпотенціал
державногобюджету.Такаситуація,яквідзначаєО.І.Євтушенко,призводитьдо
того, що «державний виконавець опиняється поза межами адміністративної
структури,оскількивінмаєдіятипротивласноїдержавиінеповиненпідкоряти
ся навіть керівництву країни, оскільки він має діяти фактично проти нього і
зобов’язуватийоговиконуватирішенняЄвропейськогосуду19.
Зіншоїсторони,оскількиУкраїнаратифікувалаКонвенцію1950р.іофіційно
визнала юрисдикцію ЄСПЛ, такі дії Державної виконавчої служби є формою
23Юридичні і політичні науки
виконанняУкраїноюсвоїхміжнародноправовихзобов’язаньпередміжнародною
спільнотою.Статті15 і16ЗаконуУкраїни«ПроміжнароднідоговориУкраїни»
від 29.06.2004p.№1906IVпрямо зобов’язуютьдержаву сумліннодотримува
тисьвзятихнасебеміжнароднихзобов’язань.
Отже,уданомувипадкумимаємопідставиконстатуватиправовуколізіюміж
нормами різних актів України, що регламентують питання виконання рішень
ЄСПЛвУкраїні,щовказуєнаконфліктогеннийхарактеррегуляторноїдіїміжна
родногоелементунаціональноїсистемиправа.
Такимчином,створюєтьсяподвійнаситуація.
Поперше,впровадженняпрецедентівЄСПЛвсистемуправаУкраїни,пород
жує внутрішній конфлікт у сфері правотворчості, який виявляється у вигляді
колізійнорміприписіврізнихзаконодавчихактівматеріальногоіпроцесуального
права.
Подруге,найбільшпрактичнимправокомпроміснимизасобамиупорядкуван
няконфліктівуправотворчості,щовиникаютьузв’язкузвиконаннямнатери
торіїУкраїнирішеньЄСПЛ,є:
– внесеннязміндочинногозаконодавствавчастинівдосконаленняправового
регулювання, визначення підстав внесення змін до чинних законодавчих актів
України, положення яких сприяли порушенню права особи, на користь якої
ЄСПЛвинесенорішення;
– ліквідаціябінарногохарактерузмістунормзаконодавчихактів,щонедоз
воляєвповніймірівідновитипопереднійстанпозивачачерезколізійнийхарактер
нормцивільнопроцесуального законодавстваУкраїни (ст.354ЦПК),щорегла
ментуєпорядокпорушенняпровадженняпропереглядсправиабопройогоправо
навідновленняпровадженнявідповідно;
– вдосконалення законодавчого порядку виконання рішень ЄСПЛ Держав
ноювиконавчоюслужбоюУкраїнивчастинікорекціїповноваженьорганівдер
жавноївиконавчоїслужбивиконуватирішенняЄСПЛ.
Поряд зЄСПЛ конфлікти уміжнародній складовій правотворчостіУкраїни
виникають також у зв’язку з функціонуванням в державі Міжнародного
комерційногоарбітражу(далі–МКАС).
МКАС–цереаліяправовогойекономічногожиттявкраїні.Успішнийрозви
токцьогоміжнародногоінститутувбудьякійкраїнієпоказникомрівнязагальної
правовоїкультуридержави,щонадаєсуб’єктамсвітовоїекономічноїдіяльності
можливістьприйнятногодлянихвирішеннясуперечок,яківиникаютьузв’язкуз
їхньоюдіяльністю20.Зкожнимрокомтакихсуперечокстаєвсебільше,щоєінди
каторомрозвиткуекономікиУкраїни.
24 лютого 1994 р. було прийнято Закон України «Про міжнародний
комерційнийарбітраж»№4002ХП21,восновуякогопокладеномодельнийЗакон
Комісії ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНІСІТРАЛ)22, з двома додатками:
«ПоложеннямпроМіжнароднийкомерційнийарбітражнийсуд»та«Положенням
проМорськуарбітражнукомісіюприТорговельнопромисловійпалатіУкраїни».
МКАСприТППУкраїни визнаний як міжнародний арбітражний суд серед
суб’єктівзовнішньоекономічноїдіяльностіівУкраїні,ізакордоном.Ниністоро
нами в спорах,що їх розглядаєМКАС при ТППУкраїни, єюридичні особи з
десятківкраїн.ПротедіяльністьМКАСприТППУкраїнищодовирішенняспору,
таксамо,якдіяльністьбудьякогоіншоготретейськогосуду,ускладнюєтьсячерез
існуванняпевнихконфліктнихположеньвміжнародномуелементінаціонального
законодавстваУкраїни.Середнихвиокремимонаступні:
24 Держава і право • Випуск 51
– МКАСбудеправомочнийвиконуватисвоїповноваженнялишезанаявності
відповідних арбітражних угод сторін, які регламентують порядок вирішення
зовнішньоекономічнихсуперечоксторінюрисдикціїпевногоарбітражногосуду.
Українськіпозивачічивідповідачічастопомилковопокладаютьсянасвоєзнання
Господарськопроцесуального кодексуУкраїни№1798ХІІ23.Тимчасом вінне
застосовується вміжнародному арбітражі, регулюючидіяльністьлишедержав
нихгосподарськихсудів.Наслідкомцьогоєінодійнерозуміннятого,щовміжна
родномуарбітражіпревалюючурольвідданопринципузмагальностііщоарбітр
небудезапозивачачивідповідачашукатидоказівїхньоїпозиції(принципвин
ностісторін).Порядзцим,національнезаконодавствоУкраїнинепередбачаєдля
приватних суб’єктів зовнішньоекономічних відносин обов’язку щодо необхід
ностіукладенняподібнихарбітражнихугод*,щовказуєнанаявністьпрогалинив
праві(внутрішньогоправовогоконфлікту);
– багатопроблемуМКАСУкраїнивиникаєівзв’язкузнедосконалістюпра
вового порядку вручення сторонам кореспонденції. Сьогодні стає актуальним
дедалі ширше використання електронних засобів зв’язку, однак це вимагає,
поперше, забезпечення механізму засвідчення документів, що саме потрібний
адресатотримаввідповіднеповідомлення,аподруге–забезпеченняконфідаційно
горозглядусуперечки,тобтомаксимальногоунеможливленнядоступудоінфор
маціїтретіхосіб.Даніпитаннянаразінеурегульованііпотребуютьунормування
впорядкуправотворчості.Впротивномувипадкуформуєтьсяпрогалинавправі,
щоєвнутрішнімконфліктомправотворчості.
Зоглядуназазначене,правокомпроміснимизасобамиурегулюваннязазначе
них внутрішніх правових конфліктів у даному секторів міжнародної складової
правотворчостіУкраїниє:
– з метою захисту інтересів українських суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльностідоцільноврегулюватиназаконодавчомурівніобов’язковістьукладан
нянимиарбітражнихугодсторін.Цестаневажливоюправовоюгарантієюзакон
ногозахистуїхправіінтересівнавипадоквиникненнясуперечок;
– вдосконалитипорядокобмінукореспонденцієюміжсуб’єктами,якізверта
ються до МКАС України шляхом нормативного врегулювання цього питання
(враховуючи організаційнотехнічний характер цього питання зробити це
доцільнобудешляхомрозробкипідзаконнихнормативноправовихактів).
Узгаданомуконтекстідоцільнобудевідмітитиситуацію,якасформуваласяна
міжнародному рівні у зв’язку з рішеннямМіжнародногоСудуООН (Гаазького
суду)щододелімітаціїчорноморськогошельфу.Судпідтвердивукраїнськупри
належністьсамогоостроватанаявністьукраїнськихтериторіальнихводнавколо
острова, однак разом з тим вирішив,що цей острів не є складовою частиною
береговоїлініїУкраїнивнаслідокмалихрозмірів.Резолютивнимвисновкомсуду
булокорегуваннялінійморськихкордонівміжУкраїноюіРумунією,якіпершо
початково були встановлені Договором про відносини добросусідства і
співробітництваміжУкраїноютаРумунієювід02.06.1997р.24
ДанеРішенняГаазькогоСудуєобов’язковимдляУкраїни,щозобов’язуєдер
жавупривестиувідповідністьдоньогонормативніакти,якірегулюютьправовий
режимлінійморськихкордонів і територіїУкраїни згідноновим географічним
25Юридичні і політичні науки
*Арбітражнаугода–цеугодасторінпропередачудоарбітражувсіхабопевних
спорів,яківиниклиабоможутьвиникнутиміжнимивзв’язкузбудьякимиконкретни
миправовідносинами,незалежновідтого,чимаютьвонидоговірнийхарактерчині.
координатам.В іншому випадку є підстави говорити про невідповідність актів
національногозаконодавстварішеннюміжнародноїсудовоїінституції,щовказує
наознакиправовогоконфліктувміжнароднійскладовійправотворчостіУкраїни.
Керуючисьвикладенимвище,можливозробитинаступнівисновки.
1.Основними правокомпромісними засобами упорядкування правових
конфліктіввміжнароднійскладовійправовоїсистемиУкраїниєактивізаціяпра
вотворчостівчастинівиробленнямеханізмурезультативноїадаптаціїміжнарод
ногоелементувправовусистемуУкраїниірішеннятависновкиКонституційного
СудуУкраїни.
2.Доправокомпроміснихзасобівчастковоможнавіднестиісудовіпрецеден
тиЄСПЛ,МКАС таГаазького суду, якімають двоїсту природу: з одного боку,
вониєостаточнимрішеннямзаконкретнимисправамиізастосовуютьсядоана
логічнихсправ(правокомпроміснийзасіб);зіншогобоку,такірішеннязобов’язу
ютьсуб’єктівправотворчостіУкраїнизмінюватизаконодавстводержави,аледля
цього необхідно мати політичну волю або затратити багато часу. Відсутність
відповідних змін породжує ще більші правові протиріччя (внутрішні правові
конфлікти)міжнормамиміжнародноїскладовоїзаконодавстваУкраїнитанорма
ми, що мають вітчизняне походження, а як наслідок призводять до зовнішніх
правові конфліктів, як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівні взаємодії
суб’єктів,наприклад,міжгромадяниномтадержавою.
3.Адаптаціяміжнародногонормативногоелементудозмістудіючихнорма
тивноправовихактіввУкраїнихарактеризуєтьсяформуваннячисленнихправо
вихколізій (внутрішніхправовихконфліктів)черезнеготовністьнаціонального
законодавстваУкраїнидо сприйняттяміжнародноправових стандартів регулю
ваннясуспільнихвідносин.
1. За конУкраїни«ПроратифікаціюКонвенціїпрозахистправлюдиниіосновопо
ложнихсвобод1950року,Першогопротоколутапротоколів№2,4,7та11доКонвенції»
від17.07.1997р.№475/97//ВВРУкраїни.–1997.–№40.–Ст.263.2.Рішен няЄвро
пейськогоСуду зправлюдинипо справі «ПівеньпротиУкраїни» від 29.06.2004р. //
РішенняЄвропейськогоСудузправлюдинищодоУкраїни.Випуск1//Харківськапра
возахиснагрупа.–X.:Правалюдини,2006.–С.95109.3.Па щук Т.І.Ефективністьюри
дичних засобів захисту прав людини: загальнотеоретичні проблеми дослідження //
ВісникАкадеміїправовихнаукУкраїни.–2006.–№1(44).–С.194.4.За конУкраїни
«ПровиконаннярішеньтазастосуванняпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини»
від23.02.2006p.№3477IV//ВВРУкраїни.–2006.–№30.–Ст.260.5.Ко ломієць Н.
ДеякіпроблемніаспективиконаннярішеньЄвропейськогосудузправлюдини,винесе
них проти України [Електронний ресурс] // Юридичний журнал. – Режим доступу:
http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3252.6.За конУкраїни«Провиконаннярішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 p.
№3477IV.7.Тамсамо.8.Тамсамо.9.Су прун Д.ОсновніаспективходженняУкраїни
вюрисдикційниймеханізмЄвропейськоїконвенціїзправлюдини//Європейськакон
венціязправлюдини:основніположення,практиказастосування,українськийконтекст
/Заред.О.Л.Жуковської.–К.:ЗAT«ВІПОЛ»,2004.–С.851.10.Рішен няЄвропейсь
когоСудузправлюдинипосправі«МерітпротиУкраїни»від30.03.2004р.//Рішення
ЄвропейськогоСудузправлюдинищодоУкраїни.Випуск1/Харківськаправозахисна
група.–X.:Правалюдини,2006.–С.5880.11.Па щук Т.І.Юридичнізасобизахисту
правлюдини:поняттятавиди//Державаіправо:Зб.наук.праць.Юридичнііполітичні
науки.–2005.–№28.–С.54.12.За конУкраїни«Провиконаннярішеньтазастосуван
няпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини»від23.02.2006p.№3477IV.13.Там
26 Держава і право • Випуск 51
само.14.За конУкраїни«ПроратифікаціюКонвенціїпрозахистправлюдиниіосново
положнихсвобод1950року,Першогопротоколутапротоколів№2,4,7та11доКон
венції»від17.07.1997р.№475/97//ВВРУкраїни.–1997.–№40.–Ст.263.15.За кон
України«ПровиконаннярішеньтазастосуванняпрактикиЄвропейськогосудузправ
людини» від 23.02.2006 p. № 3477IV // ВВР України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
16.ЦивільнийпроцесуальнийкодексУкраїнивід18.03.2004p.№1618IV//Відомості
ВерховноїРадиУкраїни.–2004.–№42.–Ст.492.17.ЗаконУкраїни«Провиконавчепро
вадження»від21.04.1999р.№606XIV//ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1999.–
№24.–Ст. 207.18.За конУкраїни «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 p.№ 3477IV // ВВР України. –
2006.–№30.–Ст.260.19.Фур са С.Я., Фур са Є.І.Науковопрактичнийкоментардо
законуУкраїни«ПровиконаннярішеньтазастосуванняпрактикиЄвропейськогосудуз
правлюдини».–К.:ВидавецьФурсаС.Я.,2007.–С.2.20.Євту шен ко О.І.Особливості
визнаннятавиконаннярішень іноземнихсудів:Дис...канд.юрид.наук:–К.,2005.–
С.24.21.Сліпа чук Т.МіжнароднийкомерційнийарбітражідосвідУкраїни///Політич
надумка.–1997.–№4.–С.118122.22.ЗаконУкраїни«Проміжнароднийкомерційний
арбітраж»від24.02.1994p.№4002ХІІ//ВВРУкраїни.–1994.–№25.–Ст.198.23.Там
само.24.Гос по дарсь копро це су аль ний кодексУкраїнивід06.11.1991р.№1798ХІІ //
ВВРУкраїни.–1992.–№6.–Ст.56.25.За конУкраїни«ПроратифікаціюДоговорупро
відносини добросусідства і співробітництва міжУкраїною та Румунією і Додаткової
угоди до нього у формі обміну листами Міністра закордонних справ України та
Міністра закордонних справ Румунії» від 17.07.1997 р. № 474/97 // ВВР України. –
1997.–№40.–Ст.262.
27Юридичні і політичні науки
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
С. В. БОБРОВНИК. КОНФЛІКТ І КОМПРОМІС У РІШЕННЯХ МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ІНСТИТУЦІЙ ЯК МІЖНАРОДНІЙ СКЛАДОВІЙ ПРАВОТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ
|