«Чинність» та «дія» закону: розмежування понять
Зроблено
 спробу
 розмежувати
 понять
 «чинність» та «дія» закону
 та розглянуті
 ці
 правові
 категорії
 в їх взаємов’язку.
 Основну
 увагу
 приділено
 особливостям
 чинного,
 але...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32814 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять / А.О. Шуліма // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 64-74. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859993119009800192 |
|---|---|
| author | Шуліма, А.О. |
| author_facet | Шуліма, А.О. |
| citation_txt | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять / А.О. Шуліма // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 64-74. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Зроблено
спробу
розмежувати
понять
«чинність» та «дія» закону
та розглянуті
ці
правові
категорії
в їх взаємов’язку.
Основну
увагу
приділено
особливостям
чинного,
але
не діючого
закону,
а також
закону,
який діє поза
межами
його
чинності.
Сделана
попытка
разграничить
понятия
«сила» и «действие» закона,
рассмотрены
эти правовые
категории
в их взаимосвязи.
Основное
внимание
уделяется
особенностям
закона,
который
обладает
силой,
но не является
действующим,
а также
закона,
действующего
за границами
его силы.
The article is an attempt to delineate the concepts of «validity» and «effect (action)» of a
law, considers the correlation of these legal categories. The emphasis is made to existing
features of valid law that is not in effect and the law that operates outside of its validity
period.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:32:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. О. ШУЛІМА. «ЧИННІСТЬ» ТА «ДІЯ» ЗАКОНУ: РОЗМЕЖУВАННЯ
ПОНЯТЬ
Зроб ле но спро бу роз ме жу ва ти по нять «чинність» та «дія» за ко ну та роз г ля нуті ці
пра вові ка те горії в їх взаємов’яз ку. Ос нов ну ува гу приділе но особ ли во с тям чин но го, але
не діючо го за ко ну, а та кож за ко ну, який діє по за ме жа ми йо го чин ності.
Ключовіслова: за кон, чинність, дія за ко ну, вве ден ня за ко ну в дію, юри дич на си ла.
Сде ла на по пыт ка раз гра ни чить по ня тия «си ла» и «дей ст вие» за ко на, рас смо т ре
ны эти пра во вые ка те го рии в их вза и мо свя зи. Ос нов ное вни ма ние уде ля ет ся осо бен но
с тям за ко на, ко то рый об ла да ет си лой, но не яв ля ет ся дей ст ву ю щим, а так же за ко на,
дей ст ву ю ще го за гра ни ца ми его си лы.
Ключевыеслова: за кон, си ла за ко на, дей ст вие за ко на, вве де ние за ко на в дей ст вие,
юри ди че с кая си ла.
The article is an attempt to delineate the concepts of «validity» and «effect (action)» of a
law, considers the correlation of these legal categories. The emphasis is made to existing
features of valid law that is not in effect and the law that operates outside of its validity
period.
Keywords: law, validity (force) of law, effect (action) of the law, enactment, legal force of
law.
ДинамікарозвиткунормотворчоїдіяльностівУкраїнісвідчитьпронеобхід
ність розмежування понять «чинність» та «дія» нормативноправового акта.
Аджевпрактицітакоїдіяльностінерідкозустрічаютьсявипадки,колиактєчин
ним,аленедіє,абонавпаки.Відправильноговирішенняпитання,щоєчинністю,
ащоєдієюзаконузалежитьколи,киміякбудезастосовуватисятакийакт.Визна
ченістьцихправовихкатегорійтакожсприятимеїхефективномувикористаннюу
правотворчості.
Парадоксрозмежування:відсиноніміїпонятьдорозрізненняправовихкате
горій.
Попереджаючиможливізапереченнящодоактуальностіпоставленогопитан
ня,зазначимо,щонеобхідністьрозмежуванняпонять«чинність»та«дія»норма
тивноправового акта базується, насамперед, на положенняхОсновного Закону
України.
КонституціяУкраїнивикористовуєобидвазазначенихпоняття:прочинність
ідетьсяучастиніпершійст.9,частинітретійст.57,частиніп’ятійст.94,частині
другій ст. 152, про дію – у частині третій ст. 8, частині першій ст. 58, частині
другійст.137)*.ЗначенняцихдвохпонятьКонституцієюУкраїниневизначено,а
унизціположеньрозділуХV«Перехідніположення»(пункти4,9)навітьвикори
стовується поняття «набуття (набрання) чинності» та «введення в дію» як
синонімічні**1.
ОднаксамапроцедуранабуттячинностіОсновнимЗакономУкраїнитавве
дення в дію його положень вказує на певні відмінності правових категорій
«чинність»та«дія».Так,КонституціяУкраїнипередбачиланабуттянеючинності
повністюздняїїприйняття(ст.160).Прицьомучастинапершаст.99Конституції
України (за якою грошовою одиницею України є гривня) згідно з пунктом 11
розділуХVмалавводитисявдіюпіслявведеннянаціональноїгрошовоїодиниці–
64 Держава і право • Випуск 51
©ШУЛІМА Аль о на Олек сандрівна–головнийконсультантвідділуконституційного,
адміністративногозаконодавстватазаконодавствапродержавнуслужбуГоловногодер
жавноправовогоуправлінняАдміністраціїПрезидентаУкраїни
гривні. Отже, у період від набуття чинності Конституцією України 28 червня
1996р.довведеннявдіюгривні–2вересня1996р.2частинапершаст.99Кон
ституціїУкраїнибулачинною,аленедіяла.
Зі змістуКонституціїУкраїнитакожвипливає,щонормативноправові акти
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, дію яких зупинено (тимчасове
припинено)ПрезидентомУкраїнинапідставічастинидругоїст.137Конституції
України, залишаються чинними. За інших обставин такі акти, враховуючи
позиціюКонституційногоСудуУкраїнищодорозглядунимлишечиннихактів3,
немоглиббутипредметомтакогорозгляду.
Розведення правових категорій «чинність» та «дія» має місце й у практиці
українськоїнормотворчості.Зокрема,деякізаконинабираютьчинностіздня їх
офіційногоопублікування,авводятьсявдіюпізніше:наприклад,ЗаконУкраїни
«Про виконавче провадження» (набрав чинності 28 травня 1999 р., введений у
дію з 1 липня1999р.), ЗаконУкраїни«Про здійсненнядержавних закупівель»
(набравчинності30червня2010р.,введенийудію30липня2010р.)4.
Отже,випадки,колизакон,іншийнормативноправовийактєчинним,алене
діє,існуютьоб’єктивноуразівведеннятакогоактавдіюпізнішенабранняним
чинності або у разі зупинення (тимчасового припинення) його дії. Бувають й
випадки,колинормативноправовийактдіє,аточнішезастосовується,щодопра
вовідносин, які існують поза часовими межами його чинності (ретроактивна,
ультраактивнадія).Проте,якийсамезміствкладаєтьсяупоняття«чинність»та
«дія»нормативноправовогоакта,всучаснійюридичнійнауцітапрактицідоте
перчітконевизначено.
Значенняпорушеноїпроблемиактуалізувалосяпісляприйняттяпарламентом
законів,пов’язанихізратифікацієюКонвенціїООНпротикорупціїтаКриміналь
ноїконвенціїРадиЄвропипротикорупції,оскількизаконамипередбачалисярізні
моменти набрання ними чинності та введення у дію5.Доцього дискусіящодо
можливостірозмежуваннямоментівнабраннязакономчинностітавведенняйого
вдіювжезнаходилавідображенняупропозиціяхПрезидентаУкраїнидоЗакону
України «Про нормативноправові акти»6. З прийняттям же антикорупційних
законів Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з
конституційним поданням, якому порушив, зокрема, питання щодо неконсти
туційностітакогопідходу.
Розглядаючисправупрокорупційніправопорушеннятавведеннявдіюанти
корупційнихзаконів,КонституційнийСудУкраїнидійшоввисновку,щорозмежу
ваннявоспорюванихзаконахмоментіввведенняїхудіюінабраннянимичин
ностінесуперечитьположеннямКонституціїУкраїни(Рішеннявід6жовтня2010
р.№21рп/20107).Утімпроблемурозмежуваннямоментівнабраннячинностіта
введеннявдіюЗаконуУкраїнивід11червня2009р.№1508IV8,якимвносяться
65Юридичні і політичні науки
*ОсновнийЗаконУкраїнитакожзакріплюєінститутизупинення(тимчасовогопри
пинення дії) рішень органів місцевого самоврядування (частина друга статті 144) та
скасуванняактівКабінетуМіністрівУкраїнитаактівРадиміністрівАвтономноїРес
публікиКрим,рішеньголівмісцевихдержавнихадміністрацій(пункт16частинипер
шоїстатті106,частинавосьмастатті118).
**Проте,щоприформулюваннірозділуХV«Перехідніположення»Конституції
Україниконституцієдавецьнедотримавсячистотивикористанняпонять,свідчить,зок
рема,пункт10цьогорозділу,вякомувцьомужконтекстівикористовуєтьсясловоспо
лучення«доприйняттязаконів».
змінищодо відповідальності за корупційні правопорушення до низки кодексів,
зокремаКримінальногокодексуУкраїни,зазначенеРішеннянерозв’язує.
Аполягаєцяпроблемавтому,щогалузевікодексивикористовуютьпоняття
«чинність» та «дія» закону як синонімічні. Навіть у Кримінальному кодексі
України(якийрегулюєвідносиниугалузі,що історичнозаймаєтьсявивченням
темпоральноїдії законунайбільшглибоко)питаннядії кримінального законув
часівирішуєтьсяустаттіпідназвою«Чинністькримінальногозаконувчасі»(ст.
4)9. На певне змішування понять «чинність» та «дія» закону про кримінальну
відповідальність (зокрема, у ст. 4, 6, 7, 8Кримінального кодексуУкраїни) вже
зверталасяувагайунауці10.
На практиці ж виникла така ситуація. Частина друга ст. 2 Кримінального
кодексу України встановлює, що положення законів України про кримінальну
відповідальність,прийнятихпіслянабраннячинностіцимКодексом,включають
ся до нього після набрання цими законами чинності. За розділом ІІ Закону
№1508IV, яким вносилися зміни зокрема до Кримінального кодексу України,
цейЗаконнабираєчинностіздняйогоопублікування,авводитьсявдіюпізніше
–одночаснозуведеннямудіюдвохіншихзаконів.Відповіднозміни,щовносять
ся до Кримінального кодексу України Законом № 1508IV, стали частиною
Кримінального кодексу України з дня набрання цим Законом чинності. Тим
самимуКримінальномукодексіУкраїнивиниклиновічинністатті,атакожінші
чинніредакціївжеіснуючихстатей,які,виходячизприписурозділуІІзазначено
го Закону, мають вводитися в дію пізніше. Факт існування в Кримінальному
кодексіУкраїнипаралельнихчиннихнорм,якісамеформулюваннящодовведен
ня вдіюЗакону№1508IV (ане введення вдіювідповіднихнормКодексу), з
точкизоруюридичноїтехнікинеєдосконалим.
Актуальністьдослідженнярозмежуванняпонять«чинність»та«дія»наведе
нимприкладомнеобмежується, але віннаочновказуєнанеобхідністьпошуку
відповіді на питання, які досі вдавалося оминати різноманітними юридично
технічнимиконструкціями.
Зоглядунате,щопитаннячинностітадіїнормативноправовогоактаєбага
тоаспектним,умежахцієї статті зосередимосяна з’ясуванні,щоєчинністю, а
що–дієютакогонормативноправовогоакта,якзакон.Чомусамезакон?Попер
ше, тому що закон, врегульовуючи найважливіші суспільні відносини, займає
післяКонституціїУкраїнинайвищемісцевієрархіїнормативноправовихактів.
Подруге,тому,щоуніфікаціяпідходівдопитаньчинностітадіїзаконувирішу
ватимейбагатоіншихпитань,щовиникаютьстосовночинностітадіїпідзакон
нихактів.Потретє,тому,щорозмежуванняпонять«чинність»та«дія»дозволить
повноцінно використовувати інститут введення закону в дію, який, як зазначає
М.Теплюк,істотновпливаєнаефективністьдіїзакону11.
Відсутність роз ме жу ван ня по нять «чинність» та «дія» за ко ну на нор ма тив
но му рівні.
Вищевжезверталасяуваганавідсутністьуніфікованогопідходудовикорис
танняпонять«чинність»та«дія»законунанормативномурівні.Слідтакожкон
статувати,щозакону,якийбикомплексноврегульовувавпитаннячинностітадії
законів,іншихнормативноправовихактів,наданийчасвУкраїнінемає.Частко
воврегульованиминормативно,алепідзаконнимиактами,можнавважатилише
питання набрання нормативноправовими актами чинності та їх державної
реєстрації12.
66 Держава і право • Випуск 51
Аналіззаконодавчихініціативізцьогопитаннясвідчитьпронеобхідністьїх
ґрунтовногодоопрацювання.Починаючиз1997рокупарламентомнеодноразово
розглядалися,приймалися,апіслязастосуванняПрезидентомУкраїниправавето
відхилялисяЗакониУкраїни«Пронормативноправовіакти»,«Прозакониізако
нодавчу діяльність». Питання чинності та дії вирішувалися в них порізному,
відповідніпоняттязастосовувалисянеоднаково,авизначенняпоняття«чинність»
небулозапропоновановжодномуззаконів.
Тимчасомунауціспостерігаєтьсявсебільшийінтересдопитаньчинностіі
діїзаконутаспіввідношенняцихпонять,щоспонукаєдопоглибленнядосліджень
зцьогопитаннявласнимиміркуваннями.
На укові тен денції.
Перш ніж перейти до аналізу думок науковців, зазначимо,що складнощі у
розмежуванніпонять«чинність»та«дія»законумаютьдвіскладові:лінгвістичну
таюридичну.
У своїй монографії Ю.Пономаренко зазначає, що «стан термінологічної
невизначеності(використанняпонять«чинність»та«дія»–прим. А.Ш.),очевид
но,викликанийтим,щовітчизнянанаукапротягомтривалогочасурозвиваласяв
«російськомовному варіанті», а це викликало труднощі щодо розмежування
понять«чинність»і«дія»кримінальногозакону,оскільки,яквідомо,російською
і«чинність»,і«дія»перекладаютьсяоднаково–«действие»13.
Уточнюючи наведену тезу, зазначимо, що в українській правовій теорії та
практиці лексичній конструкції «набрання (втрата) чинності» відповідає
російський еквівалент «вступление в силу (утрата силы)», а слово «чинний»
застосовуєтьсяякеквівалентросійському«действующий».
Це можна простежити, якщо порівняти застосування зазначених понять у
російськомутаукраїнськомузаконодавстві.Відповіднекореспондуванняможна
спостерігатиівактахКонституційногоСудуУкраїни1997р.,вякихідетьсяпро
наявністьчивтратуактомюри дич ної си лиувипадках,депотімСудомзастосо
вуєтьсявиключнопоняття«чинність»14.
Водночасабсолютизуватилінгвістичнускладовупривирішеніцьогопитання
неслід.Сутьправовоїкатегоріїчинностізаконунеєчимосьвиключнотаким,що
знівелювалося в результаті перекладу, оскільки змістовне поєднання розуміння
чинності(сили)законутайогодіїісторичномаломісцеврадянськомуправі.
«Закон має силу остільки і до тих пір, оскільки і поки він зберігає свою
обов’язковість.Діярадянськогозаконупочинаєтьсязмоментунабуттянимчин
ності.Томурадянськезаконодавствонепроводилоінепроводитьвідмінностіміж
набуттямзакономсилиінабуттям(введенням)йоговдію»,–писавЮ.Соколов15.
«Будьякий закон живе лише тоді, коли він виконується всіма і повсюдно», –
стверджувавВ.Копейчиков16,повноюміроювідобразившивцихсловахдоміну
ючупозиціюрадянськихчасів.
На початку 90х у науковій російській літературі вже з’являються статті, в
якихпорушуєтьсяпитаннярозмежуваннясили(чинності)тадіїзакону17.Проте
змістовнепоєднаннятасинонімічневикористаннязазначенихправовихкатегорій
зберігаєтьсявнауковихроботахякросійських,такіукраїнськихвченихпрактич
нодопочаткуХХІстоліття.
Відсутністьрозмежуванняпонять,проякійдеться,спостерігаємойуРішенні
КонституційногоСудуУкраїнивід9лютого1999року№1рп/99(справапрозво
ротнудіювчасізаконівтаіншихнормативноправовихактів)18.Згіднозвикла
67Юридичні і політичні науки
деною в цьому Рішенні позицією, дія нормативноправового акта в часі почи
наєтьсязмоментунабранняцимактомчинностііприпиняєтьсяізвтратоюним
чинності,тобтодоподії,фактузастосовуєтьсятойзаконабоіншийнормативно
правовийакт,підчасдіїякоговонинасталиабомалимісце.
Зазначене Рішення привертає до себе увагу науковою дискусією з питання
поширеннязворотноїдіїзаконунаюридичнихосіб,щовідобразиласявокремих
думкахсуддівКонституційногоСудуУкраїни.Однакваспектіпитання,щороз
глядається в цій статті, важливим є те, що стан регулювання правовідносин в
Україні на той час не вельми потребував аналізу питаннящодо розмежування
понять «чинність» і «дія», практичні питаннящене посталинастільки гостро,
щобвідмовитисявідтрадиційногорозуміннядіїзаконувчасовихмежахнабран
нятавтратинимчинності.
Утім, як зазначаєМ.Козюбра, «право – явище, якенерозривнопов’язане з
конкретним буттям, воно функціонує в глибинах життя, рухається у часі й
змінюється разом з ним»19. Убачається, що пошук відповіді на питання, що є
чинністю,ащодієюзакону,такожмаєвідбуватисяв«часовій»площині,зточки
зоруісторичногорозвиткуситуації,аджепоприпевнусталістьправовікатегорії
існуютьусвоємучасовомупросторі,певнихмежахактуальності.
У сучасній українській науці має місце спроба переосмислення понять
«чинність» та «дія». Так, якщо у 2002 р. О. Плечій формулює чинність «як
здатність (можливість) нормативноправового акта здійснювати вплив на
поведінкусуб’єктівзвизначеногомоменту»20(тобточинністьфактичноототож
нюється з дією), а виданий у 2004 р.шостий томЮридичної енциклопедії не
розкриваєпоняття«чинністьнормативноправовогоакта»,замістьцьоговідсила
ючикористувачадопоняття«діянормативноправовогоактавчасі»21,толітера
тураостанніхроківсвідчитьпрозмінунауковогопоглядунаціправовікатегорії.
Унауціпоступовознаходитьвідображеннярозуміннячинностіякпередумо
видіїзакону.ТакадумкависловлюєтьсяукраїнськиминауковцямиЮ.Понома
ренком,Т.Тарахоничем,М.Теплюком,О.Ющиком.
Однак зазначенетвердженнянауковців супроводжуєтьсярізнимрозумінням
категорії дії закону. Так, Ю. Пономаренко, Т. Тарахонич фактично зводять
розуміннякатегоріїдіязаконудодіїпевноїнормизаконувконкретнійситуації22,
утойчасякустаттіМ.Теплюка23йдетьсяпродіюзаконуякпройогопотенційну
здатністьфактичновпливатинасуспільнівідносинизметоюїхупорядкування.
Нарізномурозумінні авторамиправовоїкатегоріїдії законуми зупинилися
невипадково.Черезбагатозначністьцьогопоняттязмінюєтьсязначеннявихідно
гоположення«чинністьякпередумовадіїзакону».Аджеоднасправастверджу
вати,щочинністьзаконуєпередумовоюйогофактичногозастосуваннядокон
кретноїситуації(реалізаціясуб’єктивногоправа),аінша–говоритипрочинність,
а точніше,пронабрання закономчинностіякпередумовувведенняйоговдію,
тобто надання закону потенційної здатності фактично впливати на суспільні
відносинизметоюїхупорядкування(встановленняоб’єктивногоправа).Істинни
ми,безумовно,єобидватвердження.Протесамедругеєтаким,щозмінюєуста
ленуправовупарадигму.
Названіавторипропонуютьвласнівизначенняпоняття«чинність».
Так,Ю.Пономаренкозазначає,що«чинністькримінальногозакону–цейого
темпоральна (часова) характеристика, яка полягає в об’єктивному існуванні
кримінального законуяктакогопротягомпевногочасу,коливінмаєюридичну
68 Держава і право • Випуск 51
силу,тобтознаходитьсянапевномумісцівієрархіїправовихактів–відмоменту
набуття ним чинності і до моменту її втрати»24. Т. Тарахонич розуміє під
чинністюджерелправанаявністьунихюридичноїсили,нормативностітазагаль
нообов’язковогозначеннядовиконання25.
«Чинністьзакону–юридичнапередумовадіїзакону,якавизначаєнаявністьу
законуюридичноїсили.Чинністьзаконунадаєйомунормативноїобов’язковості
всистемізаконодавства,юридичноївластивостіпідпорядковуватидіювідповідних
нормативноправовихактівнижчогорівнятаіндивідуальнихактів»,–такевизна
ченняпропонуютьнауковцізвеликимпрактичнимдосвідомО.Ющик,М.Теп
люк,якієавторамивідповідноїстаттіВеликогоенциклопедичногоюридичного
словника(2007р.видання),щонавідмінувідшеститомноговиданняЮридичної
енциклопедіївжеміститьвідповідневизначення26.
Отже,усіавторитієючиіншоюміроюрозкриваютьпоняття«чинність»зако
ну через поняття його юридичної сили, що вбачається проблемним через
полісеміюсамогопоняттяюридичноїсилитапевний«зсув»йоговикористання
дляпозначенняспіввідношенняправовихактівміжсобою.
Так,Ю.Пономаренкообстоюєпозицію,заякоююридичнасилазакону«виз
начається його місцем в ієрархії правових актів», і використовує саме таке
розумінняприформулюваннівизначенняпоняття«чинність»27.
Прив’язка до розумінняюридичної сили як співвідношення правових актів
міжсобоюпростежуєтьсяйусловниковомувизначенні,якенаводятьМ.Теплюк
таО.Ющик.Хочйогоавторийобігруютьцейзв’язокбільшобережно,розкрива
ючипоняттяюридичноїсилинелишечерезможливістьпідпорядковуватиакти
нижчоїсили,айякнормативнуобов’язковістьвсистемізаконодавства.Юридич
насила,нормативністьтазагальнообов’язковістьлежитьвосновірозуміннячин
ностійТ.Тарахоничем.
Однакучомусамеполягаєцянормативнаобов’язковість***,нормативністьі
загальнообов’язковістьчинногозаконуйчимвонивідрізняютьсявідтакихознак
дії закону, як обов’язковість, формальна можливість його здійснення, зали
шаєтьсянезрозумілим.
Примітнимєйте,щопоняття«дія»такожроз’яснюєтьсявнауковійлітературі
через категорію «юридична сила»29. Особливої помилки в цьому немає. Адже
словникивизначаютьпоняття«юридичнасила»якосновнувластивістьправових
актівдіятитапороджуватиправовінаслідки(виникнення,зміна,припиненняпра
вовідносин),якамаєдвааспекти:співвідношенняправовихактівміжсобоюта
обов’язковістьдовиконання30.
Тожнаявністьюридичноїсилиувсій їїбагатовизначеностіможебути(адо
речііє)критеріємдляпояснення,якпоняттячинності,такідії.Аджейчинність,
йдіянаділяютьзаконпевноюсилою.Якою?Можнавідповістилишепроаналізу
вавши,якимиправовимиознакамиволодієчинний,аленедіючийзакон(чинав
паки).
Чинність, дія та юри дич на си ла за ко ну.
Якбачимо,пошукиспіввідношеннярізнихаспектівпоняття«юридичнасила»
тарозмежуванняпонять«чинність»та«дія»каналізуютьсяводнегносеологічне
дослідження. Томувційстаттіпропонуєтьсядещовідійтивідзагальноприйнято
горозумінняпоняття«юридичнасила»,розділившийогонаскладовізточкизору
правовоїпрактики.
Справавтому,щоюридичнуабоправовусилуповиненматибудьякийпра
69Юридичні і політичні науки
вовий, у тому числі нормативноправовий, акт, без чого його не можна таким
назвати. Тому цілком природно,що правовий акт набуваєюридичну (правову)
силусамезмоменту«народження»,тобтозмоментунабраннячинності.
Однак,чиповноюміроюволодієчиннийнормативноправовийакт(візьмемо
закон)юридичноюсилою?Чиможутьнаосновітакогоактавиникати,змінювати
сятаприпинятисяправовідносини?
ЯкслушнонаголошуєМ.Теплюк,«чинністьзаконубезпосередньонетягнеза
собоювиникнення,зміничиприпиненняправтаобов’язківсуб’єктівправовідно
син,передбаченихзаконом;безпосредньовонипов’язуютьсяздієюзакону,поча
ток якої може збігатися з моментом набрання законом чинності, а може бути
віддаленийучасі»31.
За таких обставин чинний (але не введений у дію) закон можна вважати
загальнообов’язковимізпевноюміроюумовності.Такийзаконнаправовідноси
ни,яківінврегульовує,фактичноневпливає.НадумкуМ.Теплюка,«чинністьяк
юридичнапередумовадіїзаконулишезобов’язуєвідповіднідержавніорганита
іншихсуб’єктівздійснитизаходи,необхіднідлязабезпеченнядіїзаконупочина
ючизвизначеноговньомумоменту»32.
КонституційнийСудУкраїни у Рішенні від 6жовтня 2010 р.№21рп/2010
зазначив, що «законодавець, вра хо ву ю чи різні об ста ви ни (кур сив А.Ш.), може
встановитиіншудатувведеннязаконувдію»33.
Однієюзнайважливішихтакихобставинєнеобхідністьздійсненняорганами
виконавчої влади певних заходів підготовчого характеру в обсязі, необхідному
длятого,щобзаконповноціннодіявпіслявведенняйоговдію.
На основі чинного закону органами виконавчої влади можуть прийматися
підзаконніактидвохтипів:акти,виконанняякихпов’язанозпідготовчимизахо
дами,необхідноздійснитидлявведеннязаконувдію;таакти,прийнятідлявре
гулюваннявідносин,якірегулюютьсятакимзаконом.Перші,відповідно,можуть
тамаютьдіятивжедовведеннявдіювідповідногозакону,другі–можутьдіяти
виключнопіслявведенняйоговдію,та,якправило,маютьвводитисявдіюодно
часнозуведеннямудіютакогозакону.
Алещосаме єправовоюпідставоюдляпідготовчихдійорганів виконавчої
влади?Читовиключновідповіднідоручення,сформульованівприкінцевихполо
женнях,читовесьчиннийзаконуповномуобсязі?
Убачається,щоправовоюпідставоюдлятакихактівбудезаконуцілому,адже
весь комплекс дій буде здійснюватися, базуючись на його приписах. За таких
обставинчинністьзаконуєнеобхідноююридичноюпідставоюдлятакихдій,що
випливаєізздійсненногоМ.Теплюкомдослідженняцієїпроблеми34.
Отже,наданнязаконуюридичноїсиливповномуобсязіобумовлюєтьсядвома
моментами: моментом набрання законом чинності, з якого закон починає своє
існуванняякправовийактта,відповідно,стаєпідставоюдлявиданняпідзакон
нихактів;моментомуведеннязаконувдію,зякогозаконстаєзагальнообов’язко
вимдовиконання,тобтофактичнопочинаєврегульовуватиправовідносини.
Із набранням законом чинності він набуває певної «початкової»юридичної
сили,якавповномуобсязіреалізуєтьсялишепіслявведенняйоговдію.Чинний
закон є загальнообов’язковим для визнання та здійснення органами державної
владипідготовчихдій,діючий–длявиконання.
70 Держава і право • Випуск 51
***М.Теплюктакожвикористовуєпоняття«юридичнаобов’язковість»28.
Наведене розмежування понять «чинність» та «дія» може викликати певні
заперечення, адже за загальноприйнятимиправиламиправо «від самого почат
ку»,тобтовідмоментусвоєїпояви,маєпередбачатиконкретизаціюізастосуван
нявкожномуконкретномувипадку35.
Однак невід’ємною частиною права є його гарантованість державою, що
забезпечується,зокрема,готовністюдержавидовведеннявдіютогочи іншого
закону.Механізмвідповідноїпідготовкиможебутирізним.
Можна, наприклад, вибудувати багатоступеневий алгоритм вирішення
організаційних, кадрових, матеріальнотехнічних, фінансових, інформаційних
заходівдлявведеннязаконувдіюйзапровадитибагатошаровезаконодавчевре
гулюванняусіхпідготовчихдій.Аможна,уразі,коливведеннявдіютакогозако
нупотребуєпроведеннянизкипідготовчихдій,розмежуватимоментинабрання
закономчинностітавведенняйоговдію,надавшиорганамдержавноївладиюри
дичнупідставутачасдляздійсненнятакихдій.Останнійшлях,зоглядунаособ
ливості нашого динамічного політичного, правового, соціальноекономічного
життявбачаєтьсябільшефективним.
РегламентомВерховноїРадиУкраїнивстановленоподанняголовнимкоміте
том разом із законопроектом, підготовленим до третього читання, одержаного
головним комітетом, у разі необхідності, плану організаційних, кадрових,
матеріальнотехнічних, фінансових, інформаційних заходів для введення в дію
законупісляприйняттязаконопроекту(пункт2частинидругоїст.127)36.Виходя
чизцьогоплануймаєвизначатисядатавведеннязаконувдію.
Проаналізуємоіншуситуацію:закон,іншийнормативноправовийактєчин
ним,алейогодіюзупинено(тимчасовоприпинено).Вінпродовжуєіснуватияк
правовийакт(донього,наприклад,можнавноситизміниабовизнатитаким,що
втратив чинність), але відповідні суспільні відносини він не регулює та не є
загальнообов’язковимдовиконання.Отже,зновтакимаємообмеженусилучин
ного,аленедіючого,закону.
Що відбувається, коли закон визнається парламентом таким, що втратив
чинність?Закон,визнанийтаким,щовтративчинність,фактичноприпиняєсвоє
існуванняякправовийакт,прощосвідчить,зокрема,те,щодоньогонеможна
внестизміни.Протетакийзаконзалишаєтьсяджереломправадляправовідносин,
щодоякихвінмаєультраактивну(переживаючу)дію.Власнесамтермін«пере
живаюча»означає,щозаконзастосовуєтьсяпісляприпиненнясвогоіснуванняяк
правовогоакта.Закон,якийвтративчинність,неможебутийпідставоюдляприй
няттяпідзаконнихправовихактів,завиняткомтих,прийняттяякихпов’язаноз
йогопереживаючоюдією.
Отже,зутратоючинностізаконфактичновтрачаєознаки(часткуюридичної
сили),яківіннабувізнабраннямчинності.Водночастакийзаконперестаєврегу
льовувати й нові правовідносини, а лише продовжує застосовуватися до пра
вовідносин,якіпочалисядовтратинимчинностійпродовжуютьіснуватипісля.
Тобтопіслявтратичинностізаконвтрачаєознакичинностійчастковоознакидії,
залишаючисьвсилівиключнодляправовідносин,наякіпоширюєтьсяйогопере
живаючадія.
Зоглядунанезворотністьчасу,вякомумиіснуємо,уразіретроактивноїдії
законнедієузворотньомунапрямі,алишезастосовуєтьсядоправовідносин,які
малимісцедонабраннянимчинності,аякщобутиточнішим–довведенняйого
вдію.Самезмоментувведеннявдіюзакону,анезмоментунабраннязаконом
71Юридичні і політичні науки
чинності(уразірозмежуванняїхучасі)починаєтьсяйогоретроактивнадія.Що,
до речі, знайшло відображення у визначенні зворотної дії в одному з проектів
ЗаконуУкраїни«Пронормативноправовіакти»37.
Наведенедаєпідставирозрізнятидіюзаконувперіодйогочинностітапоза
межамицьогоперіоду.
Ураховуючи вищевикладене, юридичну силу, якою володіє закон, можна
умовнорозподілитинадві«горизонтальні»складові.Перша–характеризуєісну
вання закону як правового акта і, відповідно, обмежується в часі моментами
набраннятавтратизакономчинності,друга–полягаєуздатностізаконувпливати
направовідносини,яківінрегулює, аотжехарактеризуєдіючинного закону, а
такожретроактивнудіючинногозаконутапереживаючудіюзакону,якийвтратив
чинність.
«Вертикальний» аспектюридичної силиполягає у визначеннімісця закону,
нормативноправовогоактавсистеміправовихактів.Закон,нормативноправо
вий акт займає певне місце в ієрархії правових актів з моменту набрання ним
чинності.
З огляду на проведений аналіз пропонуємо таке розмежування понять
«чинність»та«дія»:
1.Чинність та дія закону є правовими властивостями закону. Чинність є
обов’язковоювластивістюзаконуякправовогоактаіполягаєвйогооб’єктивному
існуванніяктакого.Діязаконуєвластивістю,якаобумовлюєйогоздатністьвпли
ватинаправовідносини,яківінрегулює.
Чиннийзаконєзагальнообов’язковимдлявизнанняіобов’язковимдовико
наннявизначенимколоморганівдержавноївладивчастиніздійсненнязаходів,
щопередуютьуведенню закону в дію, та дляприйняттяпідзаконних актів, які
маютьбутивведенівдіюодночаснозвідповіднимзаконом.
Діючий закон є загальнообов’язовим до виконання та застосування всіма
учасниками відповідних правовідносин, судами, іншими органами державної
влади.
2.Чинністьтадіяєвластивостямизакону,якііснуютьтаобмеженівчасі.
Васпекті загальноприйнятогонауковогопідходудоструктурногоподілудії
закону на темпоральну, просторову та суб’єктну складові дія закону, про яку
йдетьсявційстатті,передбачає,зодногобоку,первинністьтемпоральноїїїскла
дової,азіншого–єпоєднаннямусіхтрьохцихскладових.
Чинністьзаконуяквластивість,щообумовлюєйогоіснування,наскладовіне
поділяється.
3.Чинність нормативноправового акта обмежена моментами набрання та
втратинимчинності.
Набраннязакономчинностієпередумовоювведеннязаконувдію.Діязакону,
втомучислійретроактивна(якщовінтакудіюмає),починаєтьсязмоментувве
деннязаконувдію.
Діячинногозаконуприпиняєтьсязмоментувтратинимчинності.
Закон, який втратив чинність, може продовжувати застосовуватися до пра
вовідносин,щопочалисядовтратицимзакономчинностітапродовжуютьісну
ватипісля.Утакомувипадкуговорятьпронаявністьультраактивної(переживаю
чої)діїзакону.
Наведене розмежування понять «чинність» та «дія» може стати сходинкою
для дальшого їх осмислення. Адже, як зазначив Р.Ціпеліус, «розвиток права
72 Держава і право • Випуск 51
відбуваєтьсячерез«експериментальнемислення», якеє спробоюпошукуспра
ведливих і водночас життєздатних, практично можливих розв’язків проблем і
конфліктів,щосупроводжуютьлюдськеіснування»38.
Наступним кроком в аспекті дослідження порушеного питання може бути
обговорення концепції набрання законом чинності лише «в цілому» як завер
шальної стадії процесу законотворення та застосування, в разі потреби,форми
введення в дію закону або окремих його норм пізніше. За цією концепцією
чинністьможерозглядатисяяквластивість закону (правовогоакта,документа),
щовстановлюєйогостатус,адія–якхарактеристиказакону,щоявляєсобою сис
теминорм,якірегулюютьпевнеколосуспільнихвідносин.
1.Кон сти туція України//ОфіційнийвісникУкраїни.–2010.–№72/1.–Ст.2598.
2. Указ ПрезидентаУкраїнивід25серпня1996року№762/96«Прогрошовуреформу
вУкраїні»//ГолосУкраїни.–1996.–№159. 3. Ух ва лаКонституційногоСудуУкраїни
від9липня1998року№6уп/98//ВісникКонституційногоСудуУкраїни.–1998.–№4.
4. За кон України«Провиконавчепровадження»//ОфіційнийвісникУкраїни.–1999.–
№19.–Ст.813;За кон України«Проздійсненнядержавнихзакупівель»від1червня
2010р.№2289VI//ГолосУкраїни.–2010.–№118. 5. За кон Українивід11червня2009
№1506VI«Прозасади запобіганнятапротидіїкорупції» //ОфіційнийвісникУкраї
ни.–2009.–№53.–Ст.1822;2009.–№101.–Ст.3505;2010.–№23.–Ст.925;За кон
Українивід11червня2009№1507IV«Провідповідальністьюридичнихосібзавчи
нення корупційних правопорушень» // Офіційний вісникУкраїни. – 2009. –№ 53. –
Ст.1823;№101.–Ст.3505;2010.–№23.–Ст.925;№39.–Cт.1293;За кон Українивід
11червня2009№1508IV«ПровнесеннязміндодеякихзаконодавчихактівУкраїни
щодовідповідальностізакорупційніправопорушення»//ОфіційнийвісникУкраїни.–
2009.–№53.–Ст.1824;№101.–Ст.3505.6. ОфіційнийсайтВерховноїРадиУкраїни.
Електронний ресурс. – Режим доступу: // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/
webproc4_1?id=&pf3511=31416. 7. Рішен ня КонституційногоСудуУкраїнивід6жовтня
2010 року№ 21рп/2010 (справа про корупційні правопорушення та введення в дію
антикорупційнихзаконів) //ОфіційнийвісникУкраїни.–2010.–№80.–Ст.2835. 8.
За конУкраїнивід11червня2009№1508IV«Провнесеннязміндодеякихзаконодав
чихактівУкраїнищодовідповідальностізакорупційніправопорушення»//Офіційний
вісникУкраїни.–2009.–№53.–Ст.1824;№101.–Ст.3505. 9. Криміна ль ний кодекс
України від 5 квітня 2001 року № 2341III (із наступними змінами) [Електронний
ресурс]. –Режимдоступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=234114.
10. По но ма рен ко Ю.А.Чинність і дія кримінального законувчасі:Монографія. –К.:
Атіка,2005.–С.58. 11.Теп люк М.О.УведеннязаконуУкраїнивдію:проблемаправово
горегулювання//Віче.–2009.–№4.–С.34. 12. УказПрезидентаУкраїни«Пропоря
докофіційногооприлюдненнянормативноправовихактівтанабраннянимичинності»
від10червня1997року№503(ізнаступнимизмінами)[Електроннийресурс].–Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=503%2F97&check=
ymzMftz6ZRWx0JXEZi7vfjxeHI4KEs80msh8Ie6;По ста но ва КабінетуМіністрівУкраїни
«Про затвердженняПоложення про державну реєстрацію нормативноправових актів
міністерств та інших органів виконавчої влади від 28 грудня 1992 року№ 731» (із
наступнимизмінами)[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.ua/
cgibin/laws/main.cgi?nreg=73192%EF.13. По но ма рен ко Ю.А.Цит.праця.–С.105.14.
Рішен няКонституційногоСудуУкраїнивід24грудня1997року№8зп(справащодо
призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) // Вісник Консти
туційногоСудуУкраїни. – 1998. –№1;Ух ва ла КонституційногоСудуУкраїни від 4
грудня1997року№62з[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.
ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=vz62u71097.15. Со ко лов Ю.А.Действиесоветскихзако
новвовремени//Cоветскоегосударствоиправо.–1950.–№4.–С.92.16. Ко пей чи ков
73Юридичні і політичні науки
В.В.РольКПРСузміцненнізаконностііправопорядку//Радянськеправо.–1983.–№
8.–С.9.17. Бел кин А.А.Юридическиеакты:обладаниесилойидействие//Правоведе
ние.–1993.–№5.–С.3–14;Ба х рах Д.Н.Действиенормывовремени//Советское
государство и право. – 1991. –№ 2. – С. 11–20. 18.Рішен ня Конституційного Суду
Українивід9лютого1999року№1рп/99//ОфіційнийвісникУкраїни.–1999.–№7.
–Ст.255.19. Ко зю б ра М.Праворозумніня:поняття,типитарівні //ПравоУкраїни.–
2010.–№4.–С.11.20. Плечій О.ЧасовімежідіїнормативноправовихактівУкраїни:
проблемніпитання//ВісникЛьвівськогоуніверситету.Серіяюридична.–2002.–Вип.
37.–С.71.21. Юри дич на енциклопедія:В.6т./Редкол.:Ю.С.Шемшученко(головаред
кол.)таін..–К.:Укр.енцикл.,1998.–Т.6:Т–Я.–2004.–С.408.22. По но ма рен ко Ю.А.
Цит.праця.–С.59;Дія права:інтегративнийаспект:Монографія/Кол.авторів:Відп.
ред.Н.М.Оніщенко.–К.:Видво«Юридичнадумка»,2010.–С.177.23. Теп люк М.О.
УведеннязаконуУкраїнивдію:проблемаправовогорегулювання//Віче.–К.,2009.–№
4.–С.34–36.24. По но ма рен ко Ю.А.Цит.праця.–С.59.25.Дія права:інтегративний
аспект: Монографія / Кол. авторів: Відп. ред. Н.М.Оніщенко. – С.177. 26. Ве ли кий
енциклопедичнийюридичнийсловник/Заред.акад.НАНУкраїниЮ.С.Шемшученка.
–К.:Видво«Юридичнадумка»«,2007.–С.968.27. По но ма рен ко Ю.А.Цит.праця.–С.
59.28. Теп люк М.О.УведеннязаконуУкраїнивдію:проблемаправовогорегулювання//
Віче.–2009.–№4.–С.35.29. Теп люк М.О.Діяправаізаконувсучасномуаспектіпра
ворозуміння.//ПравоУкраїни.–2010.–№4.–С.188.30. Юри дич на енциклопедія:
В.6т./Редкол.:Ю.С.Шемшученко(головаредкол.)таін..–К.:Укр.енцикл.,1998.–Т.6:
Т–Я.–2004.–С.446;Ве ли кий енциклопедичнийюридичнийсловник/Заредакцією
акад. НАНУкраїниЮ.С.Шемшученка. – С. 978. 31. Теп люк М. О. Уведення закону
Українивдію:проблемаправовогорегулювання//Віче.–2009.–№4.–С.34.32. Там
само. –С. 35.33.Рішен няКонституційногоСудуУкраїни від 6жовтня 2010 року№
21рп/2010(справапрокорупційніправопорушеннятавведеннявдіюантикорупційних
законів)//ОфіційнийвісникУкраїни.–2010.–№80.–Ст.2835.34. Теп люк М.О.Уве
деннязаконуУкраїнивдію:проблемаправовогорегулювання.–С.35.35. Цип пеліус Р.
Юридична методологія. Переклад, адаптація, приклади з права України і список
термінів–РоманКорнута.–К.:Видавництво«Реферат»,2004.–С.11.36. За конУкраїни
«ПроРегламентВерховноїРадиУкраїни»від10лютого2010року№1861VI [Елек
тронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.
cgi?page=1&nreg=186117.37. Офіційний сайтВерховноїРадиУкраїни [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/
webproc4_1?id=&pf3511=31416.38. Цип пеліус Р.Цит.праця.–С.9.
74 Держава і право • Випуск 51
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
А. О. ШулІма. «ЧиннІсть» та «дІЯ» закону: розмежуваннЯ понЯть
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32814 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:32:59Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шуліма, А.О. 2012-05-25T16:22:52Z 2012-05-25T16:22:52Z 2011 «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять / А.О. Шуліма // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 64-74. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32814 Зроблено
 спробу
 розмежувати
 понять
 «чинність» та «дія» закону
 та розглянуті
 ці
 правові
 категорії
 в їх взаємов’язку.
 Основну
 увагу
 приділено
 особливостям
 чинного,
 але
 не діючого
 закону,
 а також
 закону,
 який діє поза
 межами
 його
 чинності. Сделана
 попытка
 разграничить
 понятия
 «сила» и «действие» закона,
 рассмотрены
 эти правовые
 категории
 в их взаимосвязи.
 Основное
 внимание
 уделяется
 особенностям
 закона,
 который
 обладает
 силой,
 но не является
 действующим,
 а также
 закона,
 действующего
 за границами
 его силы. The article is an attempt to delineate the concepts of «validity» and «effect (action)» of a
 law, considers the correlation of these legal categories. The emphasis is made to existing
 features of valid law that is not in effect and the law that operates outside of its validity
 period. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять Article published earlier |
| spellingShingle | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять Шуліма, А.О. Теорія держави і права |
| title | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| title_full | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| title_fullStr | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| title_full_unstemmed | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| title_short | «Чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| title_sort | «чинність» та «дія» закону: розмежування понять |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32814 |
| work_keys_str_mv | AT šulímaao činnístʹtadíâzakonurozmežuvannâponâtʹ |