Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам

Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам

У даній статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького у царині допомоги доброчинним товариствам та установам, чиєю метою було покращення становища нужденних мешканців як підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тих, що прожив...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Наука. Релігія. Суспільство
Datum:2009
1. Verfasser: Баранова, Н.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2009
Schlagworte:
Історія
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32820
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам / Баранова Н.В. // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 11-17. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32820
record_format dspace
spelling Баранова, Н.В.
2012-05-25T16:42:37Z
2012-05-25T16:42:37Z
2009
Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам / Баранова Н.В. // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 11-17. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
1728-3671
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32820
[271.2(477):2–78–463]«18»
У даній статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького у царині допомоги доброчинним товариствам та установам, чиєю метою було покращення становища нужденних мешканців як підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тих, що проживали за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів, і моральна підтримка мали позитивні наслідки, закріпили за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників свого часу і стали позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення.
В данной статье впервые осуществлен комплексный анализ благотворительной деятельности Киевского митрополита Платона Городецкого на поприще оказания помощи обществам и организациям, цель которых заключалась в улучшении положения нуждающихся жителей как подведомственной Ему Киевской епархии, так и тех, кто проживал за ее пределами. Эта деятельность митрополита, направленная главным образом на оказание щедрой материальной помощи из личных средств, и моральная поддержка имели положительные результаты, закрепили за Высокопреосвященным Платоном звание одного из самых щедрых благотворителей своего времени и стали позитивным примером для духовных лидеров сегодняшнего дня.
Тhis article is devoted to charitable activity of the Kyiv metropolitan of the nineteenth century Platon Gorodetskyi. This activity was directed to the many-sided help for different societies and organization which acted at the Kyiv province and around, for example, Society of help to the poor people, Society of help to blind men, Society of help to soldiers and The shelters for orphans and old men. The charitable activity of the Kyiv metropolitan Platon Gorodetskyi has promoted to better these organizations’ activity and has become an example for the spiritual leaders of the present time.
uk
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Наука. Релігія. Суспільство
Історія
Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
Блоготворительная деятельность Киевского митрополита Платона Городецкого в сфере помощи благотворительным товариществам и учреждениям
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
spellingShingle Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
Баранова, Н.В.
Історія
title_short Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
title_full Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
title_fullStr Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
title_full_unstemmed Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
title_sort благодійна діяльність київського митрополита платона городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам
author Баранова, Н.В.
author_facet Баранова, Н.В.
topic Історія
topic_facet Історія
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Наука. Релігія. Суспільство
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
format Article
title_alt Блоготворительная деятельность Киевского митрополита Платона Городецкого в сфере помощи благотворительным товариществам и учреждениям
description У даній статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького у царині допомоги доброчинним товариствам та установам, чиєю метою було покращення становища нужденних мешканців як підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тих, що проживали за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів, і моральна підтримка мали позитивні наслідки, закріпили за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників свого часу і стали позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення. В данной статье впервые осуществлен комплексный анализ благотворительной деятельности Киевского митрополита Платона Городецкого на поприще оказания помощи обществам и организациям, цель которых заключалась в улучшении положения нуждающихся жителей как подведомственной Ему Киевской епархии, так и тех, кто проживал за ее пределами. Эта деятельность митрополита, направленная главным образом на оказание щедрой материальной помощи из личных средств, и моральная поддержка имели положительные результаты, закрепили за Высокопреосвященным Платоном звание одного из самых щедрых благотворителей своего времени и стали позитивным примером для духовных лидеров сегодняшнего дня. Тhis article is devoted to charitable activity of the Kyiv metropolitan of the nineteenth century Platon Gorodetskyi. This activity was directed to the many-sided help for different societies and organization which acted at the Kyiv province and around, for example, Society of help to the poor people, Society of help to blind men, Society of help to soldiers and The shelters for orphans and old men. The charitable activity of the Kyiv metropolitan Platon Gorodetskyi has promoted to better these organizations’ activity and has become an example for the spiritual leaders of the present time.
issn 1728-3671
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32820
citation_txt Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині допомоги доброчинним товариствам та установам / Баранова Н.В. // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 11-17. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT baranovanv blagodíinadíâlʹnístʹkiívsʹkogomitropolitaplatonagorodecʹkogovcarinídopomogidobročinnimtovaristvamtaustanovam
AT baranovanv blogotvoritelʹnaâdeâtelʹnostʹkievskogomitropolitaplatonagorodeckogovsferepomoŝiblagotvoritelʹnymtovariŝestvamiučreždeniâm
first_indexed 2025-11-26T00:09:31Z
last_indexed 2025-11-26T00:09:31Z
_version_ 1850593833186754560
fulltext «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 11 УДК [271.2(477):2–78–463]«18» Н.В. Баранова Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КИЇВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА ПЛАТОНА ГОРОДЕЦЬКОГО В ЦАРИНІ ДОПОМОГИ ДОБРОЧИННИМ ТОВАРИСТВАМ ТА УСТАНОВАМ У даній статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького у царині допомоги доброчинним товариствам та установам, чиєю метою було покращення становища нужденних мешканців як підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тих, що проживали за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів, і моральна підтримка мали позитивні наслідки, закріпили за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників свого часу і стали позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення. У наш час втрати справжніх духовних орієнтирів не зайвим було б звернутися до вивчення життєвих шляхів непересічних особистостей минулого, однією з яких, беззапе- речно, був Київський митрополит Платон Городецький, який під час свого урядування на Київській митрополичій кафедрі блискуче зарекомендував себе у багатьох сферах діяльності, однією з головних серед яких «за своєю важливістю для пастви», за його влас- ним переконанням, безумовно слід вважати благодійницьку. І хоча слід зазначити, що й попередники Високопреосвященного Платона на Київській митрополичій кафедрі, і його наступники зробили багато корисного у царині благодійництва, саме його різнобічна діяльність на цьому терені, яка охоплювала практично усі сфери життя не тільки підпо- рядкованої йому Київської єпархії та її мешканців різних верств населення, але й поширю- валася далеко за її межі, мала великі позитивні наслідки і стала прикладом для насліду- вання представниками як світського, так і духовного звання, що у свою чергу сприяло посиленню авторитету православної церкви. Однак зазначимо, що благодійна діяльність митрополита Платона, особливо той її важливий аспект, що стосувався висвітлення його різнобічної допомоги різноманітним товариствам та установам переважно доброчинного спрямування, не знайшов гідного відо- браження як у працях дослідників його часу, так і у доробках сучасних авторів. Слід зазначити, що на відміну від благодійної діяльності Високопреосвященного Платона на попередніх кафедрах у раніше підпорядкованих йому єпархіях, яка була до- кладно проаналізована та представлена в історіографії працями таких дослідників, як М. Снесарьов [1], А. Князев [2], київський період життя та діяльності Високопреосвя- щенного Платона (Городецького), вагоме місце у якому належало благодійництву, ще й до сьогодні недостатньо висвітлений. Єдиними дослідженнями у цьому напрямку мож- на вважати праці М. Флоринського [3], М. Карасьова [4], у яких знайшли фрагментарне відбиття лише деякі аспекти діяльності митрополита на Київській кафедрі, що доводить актуальність даної проблеми та доцільність її подальшої розробки. Вагоме місце у різнобічній благодійницькій діяльності митрополита Платона займа- ла співпраця з добродійними товариствами та установами, що діяли як у підпорядкова- ній йому Київської єпархії, так і за її межами. Зазначимо, що однією з таких організацій було Російське товариство Червоного Хреста, співпрацю з яким, розпочату ще за керування ним іншими єпархіями, Високопреосвященний Платон продовжив, ставши митрополи- том Київським. Н.В. Баранова «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 12 Підтвердженням цього служить той факт, що відразу ж по своєму прибутті до Киє- ва, митрополит Платон 17 квітня 1882 року прийняв у себе членів дамського комітету Товариства Червоного Хреста й підпорядкованої йому безкоштовної лікарні, які були йому представлені головою комітету К.М. Карцевою і отримали його благословення. Вра- ховуючи заслуги, надані на користь Товариства Червоного Хреста Високопреосвященним Платоном, загальні збори членів Київського місцевого управління Товариством Черво- ного Хреста, що відбулися 17 травня 1882 року, ухвалили просити головне управління про затвердження митрополита у званні почесного свого члена, що у свою чергу від- кривало перед митрополитом нові можливості співпраці. Будучи почесним членом Російського товариства Червоного Хреста, митрополит Платон суворо стежив за здійсненням кухлевого збору на його користь і вимагав від на- стоятелів монастирів і окружних благочинних звіту про кількість зібраних коштів. Проте, будучи ще і почесним членом Київського товариства Червоного Хреста, Високопреосвя- щенний Платон як митрополит Київський у першу чергу піклувався про надання мате- ріальної допомоги саме цій і підпорядкованим їй організаціям. Так, у своєму листі до Голови Київського товариства Червоного Хреста В.В. Борисова від 8 листопада 1888 року, митрополит Платон, дякуючи останньому за надісланий звіт про діяльність цієї організації за 1886 – 1887 роки, сповіщав про надання 50 рублів на користь товариства [5, арк. 1]. У відповідь же на повідомлення першої опікунки Маріїнської общини Червоного Хреста Марії Олександрівни Дрентельн митрополита Платона про обрання його почес- ним членом общини, останній відповів подякою з додаванням на потреби общини 100 руб- лів [6, арк. 2]. Наступниця ж Дрентельн на посаді опікунки Маріїнської общини Червоного Хреста Софія Драгомирова у своєму сповіщенні від 12 січня 1891 року дякувала митро- политу Платону за надіслані їм для потреб общини 500 рублів [7, арк. 2] Будучи одним з перших осіб, що стояли біля витоків утворення Маріїнського то- вариства заступництва сліпих і першим його щедрим жертводавцем, Високопреосвященний Платон, і ставши митрополитом Київським, продовжував як цікавитися його діяльністю і отримувати щорічні звіти товариства, так і здійснювати всебічну допомогу. Так своїми щорічними резолюціями він зобов’язував Київську духовну консисторію через «Київські єпархіальні відомості» оголошувати духівництву Київської єпархії (окружним благочин- ним, благочинним міста Києва, настоятелям і настоятелькам монастирів), щоб вони зі свого боку всебічно сприяли особам, що проводили збір у церквах і монастирях на користь слі- пих у тиждень сліпого (5-й тиждень за Великоднем). Бажаючи тримати під особистим контролем здійснення збору пожертв на користь Маріїнської общини, митрополит Платон вимагав від Київської духовної консисторії по- відомляти його про результати. Здійснюючи контроль над збором пожертв на користь Маріїнського товариства заступництва сліпих, митрополит Платон і сам був його щедрим жертводавцем. Так, дякуючи віце-голові Ради Маріїнського опікування Н. Гартману за надісланий їм екземпляр «Статистики сліпих у Росії по переліку 1886 року», митропо- лит Платон разом з тим надіслав на потреби опікування 25 рублів [8, арк. 1]. Піклуючись про появу у Києві притулку для сліпих різного віку, а також училища для сліпих дітей, митрополит Платон не менше сил витратив на побудову при цьому училищі церкви для здійснення божественних служб. Присутній особисто на освяченні храму при Київському училищі сліпих дітей, митрополит Платон у своїй промові, гово- рячи про те, «яке велике і добродійне значення будинку, де можуть знайти притулок і засоби до виховання і навчання сліпонароджені діти», не применшуючи і важливість но- возбудованого храму, відзначав: «Благоговійно і сердечно беручи участь у богослужінні, діти можуть отримати у цьому храмі вірний засіб для свого релігійно-етичного розвитку і зміцнення у вірі і благочесті». Також відзначивши, що саме храм у такій добродійній Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького.. «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 13 установі як притулок для сліпих за прикладом старохристиянської церкви є центром бла- готворення, митрополит виказав надію, що «християнське відчуття любові до сліпців не ослабіє у серцях доброхотних дарувальників», і закликав жертвувати на храм [9]. Відзначимо, що митрополит Платон сприяв заснуванню у вищезгаданій будинковій церкві при Київському училищі сліпих дітей постійної посади псаломщика. Так, у відпо- відь на прохання Голови ради Київського відділення Маріїнського опікування А. Андрія- шева від 17 вересня 1886 року за № 1057 про дозвіл започаткування в будинковій церкві при Київському училищі сліпих дітей постійної штатної посади псаломщика, який би окрім виконання церковних обов’язків був би знайомий і зі справою навчання сліпих ді- тей церковним співам, знання яких необхідне при здійсненні богослужінь, митрополит Платон, цілком погоджуючись з доцільністю заснування посади псаломщика, надавав ке- рівництву училища право вибору кандидатури, але, разом з тим, пропонував оголосити по єпархії через «Єпархіальні відомості» про наявність псаломщицької вакансії для того, щоб мати нагоду підібрати на це місце гідну кандидатуру [10, арк. 4]. Про множинну добродійну діяльність митрополита Платона на користь Маріїнсько- го товариства заступництва сліпих свідчить текст поздоровлення його з 60-річчям поса- дової діяльності від голови Київського відділення Маріїнського опікування і директора Першої Київської гімназії, дійсного статського радника А.Ф. Андріяшева, у якому наго- лошувалося: «Ви, Високопреосвященнейший Архіпастир, перший назад 10 років озва- лися на заклик Государині про жертву на справу полегшення долі цих найнещасніших зі всіх нещасних і поклали в основу товариства свою щедру жертву; Вашому прикладу послідували і інші, і мала справа багато у чому завдяки Вам і діяльності Вашої збільши- лася до цілої установи, у якій тепер є: училище для сліпих дітей, притулок для дорослих сліпців, майстерні і інші» [4, с. 108]. Зазначимо, що ставлячись зі співчуттям як до воїнів, що втратили здоров’я під час військових дій, так і до членів їх сімей, митрополит Платон виступав у ролі їх щонайпер- шого опікуна і щедрого жертводавця і не залишав без своєї уваги добродійні товариства допомоги воїнам, особливо тим, що діяли у раніше керованих ним єпархіях. Так, у від- повідь на повідомлення правління Допоміжного товариства відставних військових чинів міста Риги, що повідомляло його як старшого почесного члена, про 10-річчя існування товариства і просило Високого Благословення на початок другого десятиріччя діяль- ності [11, арк. 1], митрополит Платон надіслав 50 рублів на його потреби і прикликав «благословення Боже на нього і його членів» [12, арк. 1]. Піклуючись про діяльність товариств допомоги військовим чинам у раніше підпо- рядкованих йому єпархіях, митрополит Платон турбувався про надання як моральної, так і матеріальної підтримки й іншим подібним товариствам, діючим у межах Росії. Бажаючи бути у курсі діяльності даних організацій, він з вдячністю приймав їх звіти. Так, у від- повідь на надіслані йому правлінням Товариства піклування про потребуючі сімейства воїнів, що знаходилося у Санкт-Петербурзі, статут і звіт за 1889 рік [13, арк. 1], митро- полит Платон у відповідь у своєму листі від 9 березня 1891 року висловив щиру подяку правлінню товариства. Враховуючи ж прохання цього товариства про здійснення кухле- вого збору на його користь на Печерському подвір’ї у Санкт-Петербурзі, що знаходилося у підпорядкуванні митрополита Платона [14, арк. 1], Високопреосвященний дозволив правлінню товариства поставити у церкві Київського подвір’я на Васильківському острові свій кухоль «для збору доброхотних пожертв на користь потребуючих воїнів, що втра- тили здоров’я на службі своїй і їх сімейств» [15, арк. 1]. Надаючи підтримку добродійним Товариствам допомоги воїнам, що втратили здо- ров’я на службі у межах всієї Росії, Високопреосвященний Платон, будучи митрополи- том Київським, перш за все піклувався про діяльність подібних товариств, діючих на території Київської єпархії, і надання їм посильної допомоги. Так, у відповідь на ухвалу Н.В. Баранова «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 14 засідання Комітету Київського товариства дітей полеглих і покалічених воїнів від 16 ве- ресня 1889 року про обрання його почесним членом, надіслану при поданні того ж товариства від 20 вересня 1889 року з проханням не відмовити у прийнятті даного зван- ня [16, арк. 1], митрополит Платон у відповідь, подякувавши за надану честь і прийняв- ши на себе звання почесного члена зазначеного товариства, спрямував на його потреби 100 рублів [17, арк. 1]. Київський Митрополит Платон Городецький вважав однією з головних сторін своєї добродійної діяльності надання допомоги бідним і голодуючим жителям як Росії, так і ін- ших держав, дотримуючись традиції, започаткованої ще за часів керування попередніми єпархіями. Зазначимо, що Високопреосвященний Платон як і раніше не залишав без своєї ува- ги добродійні товариства допомоги найбіднішим людям, що мешкали за межами підпо- рядкованої йому єпархії, цікавлячись їх діяльністю, підтверджуючи своє членство у них щедрими пожертвами. Він також підтримував традицію, що полягала в обов’язковому перегляді звітів про діяльність добродійних товариств, метою яких було надання допо- моги бідним. Так, наприклад, у відповідь на повідомлення від 25 лютого 1885 року Комітету Ризького добродійного товариства опікування російськими бідними про надіслання йому звіту за 1884 рік, митрополит Платон відповів подякою і пожертвою в 50 рублів [18, арк. 2]. Своїм відношенням від 16 квітня 1889 року голова того ж товариства висловила митро- политу Платону свою подяку за пожертву у розмірі 100 рублів на користь потребуючого російського населення [19, арк. 19]. Подяка митрополита з додаванням 50 рублів була висловлена і у відповідному його листі від 30 квітня 1882 року помічнику головного опікуна Їмператорського людинолюб- ного товариства Гедеонову за надісланий їм звіт про діяльність товариства за 1878 і 1879 роки [20, арк. 1]. Про інтерес митрополита Платона до діяльності добродійних товариств допомоги бідним і його щедрі пожертви свідчить його відповідний лист від 29 квітня 1887 року, адресований голові Центрального комітету Товариства для допомоги бідним міста Одеси Марії Рооп, з виявленням подяки за надіслані йому звіти про діяльність товариства за 1885 – 1886 роки [21, арк. 1]. Відзначимо, що, прагнучи надати посильну допомогу усім товариствам допомоги бідним, що зверталися до нього, митрополит Платон надавав особливу увагу подібним добродійним установам його рідної Тверської губернії. Так, будучи почесним членом дію- чого під заступництвом ЇЇ Імператорської Високості Принцеси Євгенії Максиміліанівни Ольденбурзької Тверського добродійного товариства «Доброхотної копійки», митрополит Платон у своєму відповідному листі до Тверського губернатора Сомова, дякуючи за на- дісланий йому звіт про діяльність товариства за 1883 рік, пожертвував 100 рублів, які просив спожити для відкриття у місті Твері їдальні для бідних [22, арк. 2]. Будучи митрополитом Київським, митрополит Платон перш за все піклувався про здійснення кращого улаштування і забезпечення добродійних товариств допомоги бідним, що знаходилися у Київській єпархії, зокрема основного з них – Київського товариства для допомоги бідним. Так, зразу ж по своєму прибуті у Київську єпархію митрополит Платон особисто зустрівся з головою товариства М.П. Дрентельн і пізніше отримав від неї повідомлення від 3 квітня 1882 року № 106 про склад закладів товариства, їх функ- ції і потреби, з проханням посприяти збільшенню кількості жертводавців в особі духів- ництва міста Києва, «зважаючи на кількість бідних, що значно збільшується, а також зважаючи на скрутне становище товариства» [23, арк. 3]. Відгукнувшись на прохання товариства, митрополит Платон своєю резолюцією від 9 квітня 1882 року наказав Консисторії запропонувати православному духівництву міста Києва і навколишніх монастирів здійснювати посильні добровільні пожертви на користь вищезазначеного добродійного товариства та сам особисто пожертвував на його потреби 300 рублів [23, арк. 16]. Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького.. «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 15 Будучи одним з основних опікунів і одним з найбільших жертводавців на добро- дійні товариства допомоги бідним жителям Росії, митрополит Платон разом з тим всі- ляко підтримував установи, метою яких було сприяти викорінюванню бідності шляхом надання роботи потребуючим. Бажаючи ознайомитися з вже набутим досвідом протидії бідності у Росії з метою застосування його на території Київської єпархії, митрополит Платон здійснював листування з Головами комітетів з улаштування будинків працьовито- сті і завжди з великою увагою прислухався до їх рекомендацій. Так, наприклад, у своєму відповідному листі до голови Комітету з улаштування у місті Воронежі будинків працьо- витості Карповича, митрополит Платон висловив останньому подяку за надіслану йому особисту працю «Рекомендації і практичні поради з боротьби з жебрацтвом» і висловив надію, що даний «корисний твір» буде гідно застосований у Київській єпархії [24, арк. 1]. Відзначимо, що, відрізняючись від своїх попередників на митрополичій кафедрі по- важним і милосердним ставленням до жінок, митрополит Платон зі свого боку у першу чергу сприяв зменшенню кількості потребуючих і бідних жінок шляхом здійснення різ- нобічної допомоги діяльності добродійних організацій, що мали на меті сприяти придбан- ню професії і подальшому пошуку роботи найбіднішим дівчатам. Будучи з 1883 року почесним членом діючого під Найвищим заступництвом Його Імператорської Високості Ольги Федорівни Тверського товариства заохочення жіночої праці, що займалося «при- грівом і навчанням» 36 бідних дівчат, митрополит Платон неодноразово виступав його щедрим жертводавцем, про що свідчать подячні листи голови товариства Наталії Єрохиної: так, у 1883 році митрополит Платон надіслав на потреби товариства 100 рублів [25, арк. 1], у 1888 – 25 рублів [9, арк. 25], у 1889 – 25 рублів та свій портрет, розміщений пізніше у залі професійно-навчальних занять [9, арк. 33]. Відзначимо, що надаючи допомогу будинкам працьовитості і добродійним товарист- вам, сприяючим викорінюванню бідності, діючим у Росії, Високопреосвященний Платон, будучи митрополитом Київським, піклувався головним чином про благоустрій і подаль- шу ефективну діяльність подібних корисних установ у підпорядкованій йому Київській єпархії. Значно посприявши появі у місті Києві Піклувального товариства зі влаштування будинків працьовитості, митрополит Платон особисто брав участь у розробці його ста- туту, який був затверджений 10 травня 1888 року, і визначенні його цілей, що полягали у «наданні потребуючим роботи з необхідним для цього у потрібних випадках матеріа- лами і інструментами і збут їх витворів». Входячи разом з Преосвященним Ієронімом до складу почесних членів цього товариства, митрополит Платон виступав разом з тим і його жертводавцем. Так, його внесок на користь товариства у 1888 році склав 100 рублів, що за словами голови товариства «сприяло найшвидшому досягненню цілей товарист- ва» [26, арк. 9]. Одну зі сторін добродійної діяльності митрополита Платона складала його посиль- на допомога добродійним установам, чиїми завданнями були турбота про дітей-сиріт, немічних і старих людей, що не мали ні засобів, ні можливостей поклопотатися про се- бе самостійно – про сирітські притулки, богадільні і будинки піклування. Зазначимо, що Високопреосвященний Платон часто під час своїх численних поїздок по Росії відвідував богадільні і сирітські притулки, що знаходилися за межами Київської єпархії, і надавав їм посильну, не тільки матеріальну, але й моральну, допомогу, чим завжди залишав по собі добру пам’ять. Так, наприклад, під час відвідин Пскова (3 – 6 листопада 1884 року) митрополит Платон відвідав притулок і богадільню Св. Ольги, що знаходилася під опікою Дамського добродійного товариства Св. Марії під головуванням М.Ф. Прутчен- ко. Після відрекомендування службовців притулку і богадільні дамського товариства і виконання з боку дітей співу духовних пісень, митрополит проекзаменував дітей на знання молитов, а пізніше прийняв від них рушники, вишиті російськими візерунками. Зустрів- Н.В. Баранова «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 16 шись також зі старими, що знаходилися на утриманні у богадільні, митрополит Платон пожертвував 100 рублів на користь товариства на потребу добродійних установ, що зна- ходилися під його піклуванням [27, с. 32]. Будучи проїздом у травні 1888 року у місті Вязьмі, митрополит Платон благосло- вив і підтримав ініціативу громадян міста влаштувати богадільню для піклування про бідних старих, не здатних до праці, побажав найшвидшого здійснення цієї «добродійної справи». А пізніше у своєму листі до міського голови В’яземської старостії Івана Семенова від 24 серпня 1888 року, митрополит Платон повідомив про свою пожертву на її потреби 100 рублів і свого фотографічного портрета «для розміщення його за бажанням Вашим у Вяземській суспільній богадільні на згадку про мене» [28, арк. 1], за що отримав подяку І. Семенова від імені всіх жителів Вязьми при листі від 6 вересня 1888 року [29, арк. 1]. Піклуючись про надання посильної допомоги богадільням, що знаходилися у інших єпархіях Росії, митрополит Платон опікувався подібними закладами, які діяли у межах Київської єпархії. Так, під час своїх відвідин богадільні, що знаходилася при Київо-Фло- рівському монастирі, митрополит Платон приділив увагу проживаючим у ній немічним і старим і пожертвував на потреби закладу 50 рублів [30, арк. 2]. Турбота митрополита Платона про потреби богаділень взагалі поширювалась і на окремих осіб. Так, клопочучись перед опікунами Санкт-Петербурзьких Градських бога- ділень про влаштування у богадільню, що знаходилася під заступництвом Його Імператор- ської Високості Государя спадкоємця Цесаревича Миколи Олександровича при Смольному монастирі, вдови колезького секретаря Марії Опекалової, митрополит Платон разом з начальником Київо-Лаврського у Санкт-Петербурзі подвір’я архімандритом Іаковом по- ручився перед конторою Санкт-Петербурзьких міських богаділень у тому, що влаштовую- чи у «богодільню Цесаревича» пансіонерку, згідно з поданим проханням у напівкімнату, вони зобов’язувалися вносити наступну за утримання Опекалової платню без зволікан- ня у часі кожного разу за місяць наперед, або ж узяти Опекалову назад на своє піклу- вання [31, арк. 2]. У відповідь же на лист сина священика Чернігівської губернії селища Перелаз Григорія Ковальковського, хворого на ревматизм, що «позбавив його можливості ходити», який перебував при богадільні у Київському Богоугодному закладі протягом 4 років, що містив скарги на «відсутність засобів для поліпшення побуту свого на місці теперішнього перебування і доставки до рідних, що жили від Києва на відстані 450 верст» і прохання про матеріальну допомогу, митрополит Платон пожертвував 25 рублів з додаванням слів моральної підтримки [32, арк. 1]. Отже зазначимо, що благодійницька діяльність Київського митрополита Платона Городецького у царині допомоги доброчинним товариствам та установам, чиєю метою було покращення становища нужденних мешканців як підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тих, що проживали за її межами, шляхом надання як матеріальної, так і мо- ральної допомоги, мала позитивні наслідки і стала прикладом для його наступників на Київській митрополичій кафедрі. Маємо надію, що наукові розвідки у цьому напрямку будуть продовжуватися й надалі, бо звернення до позитивного досвіду діяльності у сфері благодійництва непересічних особистостей минулого, представників вищого Православ- ного духівництва, допоможе й духовним лідерам сьогодення усвідомити важливість власного внеску у покращення життя своєї пастви. ЛІТЕРАТУРА 1. Снесарев Н. Донская епархия и 10-летнее управление ею епископом Платоном / Снесарев Н. – Ново- черкасск, 1887. – 203 с. 2. Князев А. Управление высокопреосвященным Платоном (ныне митрополитом Киевским) Херсонской епархией 1877 – 1882 гг. / Князев А. – К., 1884. – 176 с. Благодійна діяльність Київського митрополита Платона Городецького.. «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 17 3. Флоринский М.Н. Памяти Высокопреосвященнейшего Платона митрополита Киевского и Галицкого (октябрь 1 дня 1891 г.) / Флоринский М.Н. – М. : Университет. Тип., 1896. – 12 с. 4. Карасев М. Венок на могилу члена святейшего Синода Высокопреосвященнейшего Платона митро- полита Киевского и Галицкого / Карасев М. – С-П. : Типография А.В. Орлова. – 1903. – 423 с. 5. Інститут Рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (ІР НБУ імені В.І. Вер- надського). – Ф. 174 (Платон Городецкий). – Оп. 2. – Спр. 1355. –2 арк. 6. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 181. – 2 арк. 7. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1368. – 2 арк. 8. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1367. – 1 арк. 9. Экземплярский И. Беседа в день освящения храма в здании для убежища и училища слепых детей / И. Экземплярский // Киевские епархиальные ведомости. – 1883. – № 24. – С. 503-504. 10. Центральний державний історичний архів України, м.Київ. – Ф. 127. – Оп. 858. – Спр. 346 – 4 арк. 11. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1415. – 1 арк. 12. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1416. – 1 арк. 13. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 2042. – 1 арк. 14. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1406. – 1 арк. 15. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1407. – 1 арк. 16. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1359. – 1 арк. 17. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1361. – 1 арк. 18. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр.1410. – 2 арк. 19. ЦДІАК. – Ф.192. – Оп.1. – Спр.146 – 35 арк. 20. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1401. – 2 арк. 21. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1385. – 2 арк. 22. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1421. – 2 арк. – 1 ед. 23. ЦДІАК України.– Ф. 192. – Оп. 854. –Спр.103.–25 арк. 24. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1163. – 2 арк. 25. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1422. – 1 арк. 26. Державний архів Київської області (ДАКО). – Ф. 2. – Оп. 24. – Спр. 58. – 75 арк. 27. Посещение Пскова Высокопреосвященнейшим Платоном митрополитом Киевским и Галицким (3 – 6 ноября 1884 г.). – Псков : Тип. Губернского правления. – 1885. – С. 32-33, 56. 28. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 242 – 1 арк. 29. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 243. – 1 арк. 30. ЦДІАК. – Ф. 127. – Оп. 798. – Спр. 382. – 3 арк. – 2 арк. 31. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1509. – 1 арк. 32. ІР НБУ імені В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1548. – 3 арк. Н.В. Баранова Блоготворительная деятельность Киевского митрополита Платона Городецкого в сфере помощи благотворительным товариществам и учреждениям В данной статье впервые осуществлен комплексный анализ благотворительной деятельности Киевского митрополита Платона Городецкого на поприще оказания помощи обществам и организациям, цель которых заключалась в улучшении положения нуждающихся жителей как подведомственной Ему Киевской епархии, так и тех, кто проживал за ее пределами. Эта деятельность митрополита, направленная главным образом на оказание щедрой материальной помощи из личных средств, и моральная поддержка имели положительные результаты, закрепили за Высокопреосвященным Платоном звание одного из самых щедрых благотворителей своего времени и стали позитивным примером для духовных лидеров сегодняшнего дня. N.V. Baranova Тhis article is devoted to charitable activity of the Kyiv metropolitan of the nineteenth century Platon Gorodetskyi. This activity was directed to the many-sided help for different societies and organization which acted at the Kyiv province and around, for example, Society of help to the poor people, Society of help to blind men, Society of help to soldiers and The shelters for orphans and old men. The charitable activity of the Kyiv metropolitan Platon Gorodetskyi has promoted to better these organizations’ activity and has become an example for the spiritual leaders of the present time. Стаття надійшла до редакції 03.06.2009.

Ähnliche Einträge