70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку.
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3288 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2009-07-06T13:51:53Z 2009-07-06T13:51:53Z 2008 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288 19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вітаємо 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка |
| spellingShingle |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка Вітаємо |
| title_short |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка |
| title_full |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка |
| title_fullStr |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка |
| title_full_unstemmed |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка |
| title_sort |
70-річчя члена-кореспондента нан україни е. у. гринiка |
| topic |
Вітаємо |
| topic_facet |
Вітаємо |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| description |
19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288 |
| citation_txt |
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-25T20:34:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:34:10Z |
| _version_ |
1850522511624634368 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 59
16 вересня виповнилося 70 років відо-
мому вченому в галузі радіаційної фі-
зики членові-кореспондентові НАН Украї-
ни Олександрові Степановичу Бакаю.
О.С. Бакай народився в 1938 р. Сього-
дні працює завідувачем відділу теоре-
тичної фізики Інституту теоретичної фі-
зики ім. О.І. Ахієзера ННЦ «Харківський
фізико-технічний інститут» Національної
академії наук України. Його теоретичні
роботи заклали фундамент фізики
структурно-фазових перетворень під опро-
міненням. Разом зі своїми учнями він роз-
рахував структурно-фазові діаграми
цирконій-ніобієвих сплавів, що відкриває
принципову можливість створення нового
цирконієвого сплаву для потреб ядерно-
па лив ного циклу України.
Значну увагу Олександр Степанович
приділяє дослідженням із матеріалознав-
чих проблем реакторів наступного поко-
ління. Отримані ним результати істотно
розширили знання про корозійні власти-
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
О.С. БАКАЯ
вості конструкційних матеріалів у розпла-
вах фторидних солей, а також у свинці й
вісмуті. Вони одержали високу оцінку
провідних американських і європейських
центрів атомної енергетики. О.С. Бакаєві
належить низка визначних результатів у
фізиці рідин і скла, у нелінійній динаміці
й теорії плазми.
Учений — автор понад 250 наукових пу-
блікацій, зокрема 4 монографій. Він підго-
тував 4-х докторів і 12-х кандидатів наук.
У 2006 році Олександра Степановича обра-
но членом-кореспондентом НАН України
за спеціальністю «радіаційна фізика». Він
член Бюро Відділення ядерної фізики та
енергетики НАН України. О.С. Бакай —
лауреат Державної премії України в галу-
зі науки і техніки, премії НАН України
ім. О.І. Лейпунського.
Наукова громадськість, колеги та друзі
щиро вітають Олександра Степановича з
ювілеєм, зичать йому довгих років життя,
нових сміливих задумів і проектів.
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
Е.У. ГРИНІКА
19 вересня виповнилося 70 років знано-
му вченому в галузі матеріалознав-
ства членові-кореспондентові НАН Украї-
ни Едуардові Уляновичу Гриніку.
З 1993 року Е.У. Гринік очолює відділ
радіаційного матеріалознавства Інституту
ядерних досліджень НАН України. Тут до-
сліджують безпечність роботи металу кор-
пусів українських АЕС. Задля цього в «га-
рячих» камерах ІЯД проводять випробу-
вання зразків-свідків металу корпусів реак-
торів типу ВВЕР-1000 енергоблоків АЕС.
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
Завдяки розташуванню на двох ярусах
зразки-свідки накопичують дози, відмінні
приблизно в 2 рази. Це дає можливість про-
вести аналіз поточного стану металу і про-
гнозувати швидкість радіаційного окрихчу-
вання його на майбутнє. Результати такого
аналізу гарантують безпечну роботу корпу-
су реактора на певний термін експлуатації.
Серед основних наукових досягнень Еду-
арда Уляновича слід особливо відзначити
експериментально виявлений і фізично об-
ґрунтований ефект оборотного радіаційно-
го зниження модуля пружності для зраз-
ків чистих металів, спостережуваний тіль-
ки в момент нейтронного опромінення, зу-
мовлений впливом перенасичення матриці
міжвузловинними атомами на дислокацій-
ну пружність.
Внутрішньореакторні експерименти з ви-
вчення повзучості металів виявили наяв-
ність часового інтервалу, у якому деформа-
ція не відбувається, а механізм повзучості з
міжвузловинного змінюється на вакансій-
ний. Проведені дослідження допомогли вста-
новити прискорення дифузійних процесів
на межах зерен під час опромінення. Вико-
нано значний обсяг робіт щодо впливу ге-
лію, який утворюється в процесі ядерних
(n, ą) реакцій, на поведінку меж зерен. Оці-
нено граничний флюенс нейтронів, за якого
пухирці не утворюються на межах зерен, то-
б то визначено інтервал їхньої стабільності.
Для корпусної сталі реакторів типу
ВВЕР-1000 уперше досліджено ефект гус-
тини потоку нейтронів: що нижча густина
потоку нейтронів у певному інтервалі його
густини, то вищий ступінь окрихчування
при рівних флюенсах нейтронів.
Установлено, що в перші 5 років роботи
реактора вплив нікелю на радіаційне окрих-
чування досить значний, потім він (вплив)
зменшується. Доведено, що нікель, з погля-
ду радіаційного окрихчування, є шкідли-
вим легуючим елементом, а синергетичний
ефект нікелю, фосфору та міді підсилює їх-
ній негативний вплив на стійкість сталі до
крихкого руйнування. Враховуючи те, що в
Україні у восьми з 13 активних енергобло-
ків із реакторами типу ВВЕР-1000 вміст ні-
келю у зварних швах перевищує регламен-
тований, експериментальні дослідження
фізичного механізму окрихчування необ-
хідні для обґрунтування продовження ре-
сурсу безпечної роботи атомних енергобло-
ків.
У зв’язку з тим, що проектний термін
безпечної роботи першого блока на ПУАЕС
спливає в 2012 р., необхідно відзначити,
що коефіцієнти радіаційного окрихчуван-
ня в металі корпусу як для основного ме-
талу, так і для металу зварного шва перебу-
вають значно нижче від нормативних зна-
чень. Тому проблем щодо продовження ре-
сурсу корпусу реактора цього енергоблока
не повинно виникнути.
Під керівництвом Едуарда Улянови-
ча на базі «гарячих камер» створено єдину
в Україні експериментальну базу для до-
слідження фізико-механічних властивос-
тей зразків, опромінених великими дозами
нейтронів. Розроблено спеціальне облад-
нання, яке дає змогу дистанційно проводи-
ти дослідження з високоактивними зразка-
ми (кобальт, іридій, цирконій та інші мате-
ріали). Враховуючи те, що «гарячі камери»
— це єдина інструментальна база в Україні
для робіт із високоактивними джерелами
іонізуючого випромінювання, у них про-
водять низку прикладних досліджень, осо-
бливо для медичних центрів України.
Е.У. Гринік — автор і співавтор понад 140
наукових праць. Активну наукову робо-
ту він поєднує з науково-організаційною і
педагогічною. Упродовж багатьох років він
очолює науково-технічну раду з коорди-
нації робіт на атомному реакторі інститу-
ту, є членом редколегії журналу «Вопросы
атомной науки и техники. Серия: Физика
радиационных повреждений и радиацион-
ное материаловедение».
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 61
Едуард Улянович — член трьох спеціалі-
зованих рад із захисту дисертацій, міжна-
родної робочої групи МАГАТЕ «Радіацій-
не окрихчування, структурна деградація
та прогноз ресурсу корпусів реакторів під
тиском». Протягом багатьох років він ви-
кладав спецкурси в Київському політехніч-
ному інституті та Національному універси-
теті імені Тараса Шевченка.
За серію праць «Фізика міцності кон-
струкційних матеріалів, які працюють в
умовах радіаційного опромінення», у 2005 р.
Е.У. Гриніка в складі авторського колекти-
ву вчених відзначено премією імені акаде-
міка В.І.Трефілова. Його також нагоро-
джено нагрудним значком «За вагомий
внесок у розвиток атомної енергетики
України».
Наукова громадськість, колеги та друзі
щиро вітають Едуарда Уляновича з ювіле-
єм, бажають йому міцного здоров’я, успіхів
у невпинному науковому пошуку.
70-річчя
члена-кореспондента НАН України
І.В. СТАСЮКА
23 вересня виповнилося 70 років відо-
мому фізикові-теоретикові члену-
кореспонденту НАН України Ігореві Васи-
льовичу Стасюку.
І.В. Стасюк народився 1938 р. у старо-
винному містечку Бережани Тернопільської
області. У 1959 р. закінчив із відзнакою фі-
зичний факультет Львівського державно-
го університету ім. І. Франка. Ще студен-
том спільно з В.В. Владіміровим під керів-
ництвом проф. А.Ю. Глаубермана він вико-
нав дослідження, присвячене «новій формі
полярної моделі» з уведенням операторів
«вузлових елементарних збуджень» (попе-
редники відомих операторів Хаббарда), ви-
соко оцінене акад. М.М. Боголюбовим і ре-
комендоване до публікації в «Докладах
академии наук СССР» у вигляді статті. У
1963 р. Ігор Васильович успішно захистив
дисертацію на здобуття наукового ступе-
ня кандидата фізико-математичних наук на
тему «Метод вузлових елементарних збу-
джень у теорії неметалічних кристалів».
І.В. Стасюк поєднує викладацьку і дослід-
ницьку роботу на кафедрах теоретичної фі-
зики й теорії твердого тіла Львівського дер-
жавного (нині національного) університету
ім. І. Франка, працюючи над розвитком те-
орії обмінних взаємодій та феромагнетиз-
му в сильно скорельованих електронних
системах, зокрема, над формулюванням те-
ореми Віка й розробленням діаграмної тех-
ніки для операторів Хаббарда. Одночас-
но він створив мікроскопічні моделі сегне-
тоелектриків зі складною структурою вод-
невих зв’язків, які допомогли описати їхні
динамічні та термодинамічні властивості, а
також запропонував мікроскопічну теорію
оптичних ефектів, породжених зовнішніми
полями в діелектричних кристалах.
Особливо плідним на творчі здобутки
видався період роботи І.В. Стасюка в Наці-
ональній академії наук України. З 1978 до
1983 рр. він працює в Інституті прикладних
проблем механіки та математики АН Украї-
ни, а потім у Львівському відділенні Інсти-
туту теоретичної фізики АН України. У цей
час його наукові інтереси поширюються та-
|