70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка

19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3288
record_format dspace
spelling 2009-07-06T13:51:53Z
2009-07-06T13:51:53Z
2008
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288
19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вітаємо
70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
spellingShingle 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
Вітаємо
title_short 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
title_full 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
title_fullStr 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
title_full_unstemmed 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка
title_sort 70-річчя члена-кореспондента нан україни е. у. гринiка
topic Вітаємо
topic_facet Вітаємо
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description 19 вересня виповнилося 70 років знаному вченому в галузі матеріалознавства членові-кореспондентові НАН України Едуардові Уляновичу Гриніку.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3288
citation_txt 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е. У. Гринiка // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 59-61. — укр.
first_indexed 2025-11-25T20:34:10Z
last_indexed 2025-11-25T20:34:10Z
_version_ 1850522511624634368
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 59 16 вересня виповнилося 70 років відо- мому вченому в галузі радіаційної фі- зики членові-кореспондентові НАН Украї- ни Олександрові Степановичу Бакаю. О.С. Бакай народився в 1938 р. Сього- дні працює завідувачем відділу теоре- тичної фізики Інституту теоретичної фі- зики ім. О.І. Ахієзера ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» Національної академії наук України. Його теоретичні роботи заклали фундамент фізики структурно-фазових перетворень під опро- міненням. Разом зі своїми учнями він роз- рахував структурно-фазові діаграми цирконій-ніобієвих сплавів, що відкриває принципову можливість створення нового цирконієвого сплаву для потреб ядерно- па лив ного циклу України. Значну увагу Олександр Степанович приділяє дослідженням із матеріалознав- чих проблем реакторів наступного поко- ління. Отримані ним результати істотно розширили знання про корозійні власти- 70-річчя члена-кореспондента НАН України О.С. БАКАЯ вості конструкційних матеріалів у розпла- вах фторидних солей, а також у свинці й вісмуті. Вони одержали високу оцінку провідних американських і європейських центрів атомної енергетики. О.С. Бакаєві належить низка визначних результатів у фізиці рідин і скла, у нелінійній динаміці й теорії плазми. Учений — автор понад 250 наукових пу- блікацій, зокрема 4 монографій. Він підго- тував 4-х докторів і 12-х кандидатів наук. У 2006 році Олександра Степановича обра- но членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «радіаційна фізика». Він член Бюро Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. О.С. Бакай — лауреат Державної премії України в галу- зі науки і техніки, премії НАН України ім. О.І. Лейпунського. Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Олександра Степановича з ювілеєм, зичать йому довгих років життя, нових сміливих задумів і проектів. 70-річчя члена-кореспондента НАН України Е.У. ГРИНІКА 19 вересня виповнилося 70 років знано- му вченому в галузі матеріалознав- ства членові-кореспондентові НАН Украї- ни Едуардові Уляновичу Гриніку. З 1993 року Е.У. Гринік очолює відділ радіаційного матеріалознавства Інституту ядерних досліджень НАН України. Тут до- сліджують безпечність роботи металу кор- пусів українських АЕС. Задля цього в «га- рячих» камерах ІЯД проводять випробу- вання зразків-свідків металу корпусів реак- торів типу ВВЕР-1000 енергоблоків АЕС. 60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 Завдяки розташуванню на двох ярусах зразки-свідки накопичують дози, відмінні приблизно в 2 рази. Це дає можливість про- вести аналіз поточного стану металу і про- гнозувати швидкість радіаційного окрихчу- вання його на майбутнє. Результати такого аналізу гарантують безпечну роботу корпу- су реактора на певний термін експлуатації. Серед основних наукових досягнень Еду- арда Уляновича слід особливо відзначити експериментально виявлений і фізично об- ґрунтований ефект оборотного радіаційно- го зниження модуля пружності для зраз- ків чистих металів, спостережуваний тіль- ки в момент нейтронного опромінення, зу- мовлений впливом перенасичення матриці міжвузловинними атомами на дислокацій- ну пружність. Внутрішньореакторні експерименти з ви- вчення повзучості металів виявили наяв- ність часового інтервалу, у якому деформа- ція не відбувається, а механізм повзучості з міжвузловинного змінюється на вакансій- ний. Проведені дослідження допомогли вста- новити прискорення дифузійних процесів на межах зерен під час опромінення. Вико- нано значний обсяг робіт щодо впливу ге- лію, який утворюється в процесі ядерних (n, ą) реакцій, на поведінку меж зерен. Оці- нено граничний флюенс нейтронів, за якого пухирці не утворюються на межах зерен, то- б то визначено інтервал їхньої стабільності. Для корпусної сталі реакторів типу ВВЕР-1000 уперше досліджено ефект гус- тини потоку нейтронів: що нижча густина потоку нейтронів у певному інтервалі його густини, то вищий ступінь окрихчування при рівних флюенсах нейтронів. Установлено, що в перші 5 років роботи реактора вплив нікелю на радіаційне окрих- чування досить значний, потім він (вплив) зменшується. Доведено, що нікель, з погля- ду радіаційного окрихчування, є шкідли- вим легуючим елементом, а синергетичний ефект нікелю, фосфору та міді підсилює їх- ній негативний вплив на стійкість сталі до крихкого руйнування. Враховуючи те, що в Україні у восьми з 13 активних енергобло- ків із реакторами типу ВВЕР-1000 вміст ні- келю у зварних швах перевищує регламен- тований, експериментальні дослідження фізичного механізму окрихчування необ- хідні для обґрунтування продовження ре- сурсу безпечної роботи атомних енергобло- ків. У зв’язку з тим, що проектний термін безпечної роботи першого блока на ПУАЕС спливає в 2012 р., необхідно відзначити, що коефіцієнти радіаційного окрихчуван- ня в металі корпусу як для основного ме- талу, так і для металу зварного шва перебу- вають значно нижче від нормативних зна- чень. Тому проблем щодо продовження ре- сурсу корпусу реактора цього енергоблока не повинно виникнути. Під керівництвом Едуарда Улянови- ча на базі «гарячих камер» створено єдину в Україні експериментальну базу для до- слідження фізико-механічних властивос- тей зразків, опромінених великими дозами нейтронів. Розроблено спеціальне облад- нання, яке дає змогу дистанційно проводи- ти дослідження з високоактивними зразка- ми (кобальт, іридій, цирконій та інші мате- ріали). Враховуючи те, що «гарячі камери» — це єдина інструментальна база в Україні для робіт із високоактивними джерелами іонізуючого випромінювання, у них про- водять низку прикладних досліджень, осо- бливо для медичних центрів України. Е.У. Гринік — автор і співавтор понад 140 наукових праць. Активну наукову робо- ту він поєднує з науково-організаційною і педагогічною. Упродовж багатьох років він очолює науково-технічну раду з коорди- нації робіт на атомному реакторі інститу- ту, є членом редколегії журналу «Вопросы атомной науки и техники. Серия: Физика радиационных повреждений и радиацион- ное материаловедение». ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 61 Едуард Улянович — член трьох спеціалі- зованих рад із захисту дисертацій, міжна- родної робочої групи МАГАТЕ «Радіацій- не окрихчування, структурна деградація та прогноз ресурсу корпусів реакторів під тиском». Протягом багатьох років він ви- кладав спецкурси в Київському політехніч- ному інституті та Національному універси- теті імені Тараса Шевченка. За серію праць «Фізика міцності кон- струкційних матеріалів, які працюють в умовах радіаційного опромінення», у 2005 р. Е.У. Гриніка в складі авторського колекти- ву вчених відзначено премією імені акаде- міка В.І.Трефілова. Його також нагоро- джено нагрудним значком «За вагомий внесок у розвиток атомної енергетики України». Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Едуарда Уляновича з ювіле- єм, бажають йому міцного здоров’я, успіхів у невпинному науковому пошуку. 70-річчя члена-кореспондента НАН України І.В. СТАСЮКА 23 вересня виповнилося 70 років відо- мому фізикові-теоретикові члену- кореспонденту НАН України Ігореві Васи- льовичу Стасюку. І.В. Стасюк народився 1938 р. у старо- винному містечку Бережани Тернопільської області. У 1959 р. закінчив із відзнакою фі- зичний факультет Львівського державно- го університету ім. І. Франка. Ще студен- том спільно з В.В. Владіміровим під керів- ництвом проф. А.Ю. Глаубермана він вико- нав дослідження, присвячене «новій формі полярної моделі» з уведенням операторів «вузлових елементарних збуджень» (попе- редники відомих операторів Хаббарда), ви- соко оцінене акад. М.М. Боголюбовим і ре- комендоване до публікації в «Докладах академии наук СССР» у вигляді статті. У 1963 р. Ігор Васильович успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступе- ня кандидата фізико-математичних наук на тему «Метод вузлових елементарних збу- джень у теорії неметалічних кристалів». І.В. Стасюк поєднує викладацьку і дослід- ницьку роботу на кафедрах теоретичної фі- зики й теорії твердого тіла Львівського дер- жавного (нині національного) університету ім. І. Франка, працюючи над розвитком те- орії обмінних взаємодій та феромагнетиз- му в сильно скорельованих електронних системах, зокрема, над формулюванням те- ореми Віка й розробленням діаграмної тех- ніки для операторів Хаббарда. Одночас- но він створив мікроскопічні моделі сегне- тоелектриків зі складною структурою вод- невих зв’язків, які допомогли описати їхні динамічні та термодинамічні властивості, а також запропонував мікроскопічну теорію оптичних ефектів, породжених зовнішніми полями в діелектричних кристалах. Особливо плідним на творчі здобутки видався період роботи І.В. Стасюка в Наці- ональній академії наук України. З 1978 до 1983 рр. він працює в Інституті прикладних проблем механіки та математики АН Украї- ни, а потім у Львівському відділенні Інсти- туту теоретичної фізики АН України. У цей час його наукові інтереси поширюються та-