Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)

У статті досліджується участь та особливості застосування на полі бою слобідських козацьких полків у початковий період Північної війни, яку вела Російська держава (імперія) зі Швецією на поч. ХVIII ст В статье исследуются участие и особенности применения на поле боя слобожанских казацких полков в н...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Наука. Релігія. Суспільство
Date:2009
Main Author: Лишко, С.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32881
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С.В. Лишко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 56-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32881
record_format dspace
spelling Лишко, С.В.
2012-05-26T08:25:11Z
2012-05-26T08:25:11Z
2009
Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С.В. Лишко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 56-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1728-3671
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32881
94(477)”1700/1702”
У статті досліджується участь та особливості застосування на полі бою слобідських козацьких полків у початковий період Північної війни, яку вела Російська держава (імперія) зі Швецією на поч. ХVIII ст
В статье исследуются участие и особенности применения на поле боя слобожанских казацких полков в начальный период Северной войны, которую вело Российское государство (империя) со Швецией в нач. ХVIII ст.
The article researches the participation and the peculiarities of using slobidska Cossack regiments in the battle field in the early period of the North war, which was held by the Russian Empire with Sweden in the beginning of the 18 th century.
uk
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Наука. Релігія. Суспільство
Історія
Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
Применение полков Слобожанской Украины на начальном этапе Северной войны (1700 – 1702 гг.)
The Regiments’ Participation of the Slobidska Ukraine in the Initial Stage of the North War (1700 – 1702)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
spellingShingle Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
Лишко, С.В.
Історія
title_short Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_full Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_fullStr Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_full_unstemmed Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.)
title_sort застосування полків слобідської україни на початковому етапі північної війни (1700 - 1702 рр.)
author Лишко, С.В.
author_facet Лишко, С.В.
topic Історія
topic_facet Історія
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Наука. Релігія. Суспільство
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
format Article
title_alt Применение полков Слобожанской Украины на начальном этапе Северной войны (1700 – 1702 гг.)
The Regiments’ Participation of the Slobidska Ukraine in the Initial Stage of the North War (1700 – 1702)
description У статті досліджується участь та особливості застосування на полі бою слобідських козацьких полків у початковий період Північної війни, яку вела Російська держава (імперія) зі Швецією на поч. ХVIII ст В статье исследуются участие и особенности применения на поле боя слобожанских казацких полков в начальный период Северной войны, которую вело Российское государство (империя) со Швецией в нач. ХVIII ст. The article researches the participation and the peculiarities of using slobidska Cossack regiments in the battle field in the early period of the North war, which was held by the Russian Empire with Sweden in the beginning of the 18 th century.
issn 1728-3671
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32881
citation_txt Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 - 1702 рр.) / С.В. Лишко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 56-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT liškosv zastosuvannâpolkívslobídsʹkoíukraíninapočatkovomuetapípívníčnoívíini17001702rr
AT liškosv primeneniepolkovslobožanskoiukrainynanačalʹnométapesevernoivoiny17001702gg
AT liškosv theregimentsparticipationoftheslobidskaukraineintheinitialstageofthenorthwar17001702
first_indexed 2025-11-25T03:22:22Z
last_indexed 2025-11-25T03:22:22Z
_version_ 1850505090835677184
fulltext «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 56 УДК 94(477)”1700/1702” С.В. Лишко Черкаський державний технологічний університет, Україна ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛКІВ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ (1700 – 1702 рр.) У статті досліджується участь та особливості застосування на полі бою слобідських козацьких полків у початковий період Північної війни, яку вела Російська держава (імперія) зі Швецією на поч. ХVIII ст. Слобідська Україна – це особливий регіон, де в др. пол. XVII – XVIIІ ст. функціо- нували своєрідні козацькі полки, котрі зіграли надзвичайно важливу роль у заселенні краю та захисті від кочовиків. Від середини XVII ст. почали формуватися нові військові фрмування, відомі як слобідські козацькі полки, що організаційно входили до складу російської армії. Специфікою теми, що досліджується, є її порівняно незначна репрезентативність в історіографії. Однак існує ряд праць, що безпосередньо присвя- чені означеним вище аспектам. До них можна віднести праці Є.О. Альбовського [1], Д.І. Багалія [2], П. Головінського [3], Д.Г. Гумилевського [4], С.С. Дідика [5], С.В. Пот- рашкова [6]. Метою даної статті є дослідження участі слобідських козацьких полків у Пів- нічній війні, яку вела Російська держава (імперія) зі Швецією на поч. ХVIII ст., та визна- чення особливості їх застосування на полі бою. У 1700 р. вибухнула Північна війна. Слобідські козацькі полки в повному складі (3500 чол.) були спрямовані Петром I на північ до Нарви, де повинні були розгорнутися основні бої. Безпосередньо під Нарвою вони участі не брали, тому що на той час ще знаходилися на марші, виступивши з місць дислокації в жовтні-місяці. Тільки в середині грудня 1700 р. козаки ввійшли до складу легкої кавалерії армії графа Б.П. Шереметєва, що саме формувалася в районі Пскова. Зимові квартири слобожанам організували на кор- доні з Ліфляндією. До березня наступного року слобідські козаки разом з іншими іррегулярними фор- муваннями вели проти шведської армії справжню «рейдову війну», до якої виявилися добре підготовленими. Постійна боротьба з кримськими і ногайськими татарами дозво- лила запозичити досвід набігів на ворожу територію. У наступі на землі, зайняті Швецією, слобожани діяли так же швидко, як і кочовики на Слобідській Україні: нападали на не- великі шведські загони, спалювали населені пункти, захоплювали полонених і худобу. Їх рейди взимку 1700 – 1701 рр. територіально охоплювали десятки верст. Результа- тами таких заходів стали не тільки знищені обози, спалені мизи, але і шість тисяч поло- нених, що захопили слобідські козаки разом з іншими легкими військами [7, с. 46]. З новою силою бої розгорнулися восени 1701 р. 14 вересня син командуючого М.Б. Шереметєв із 4-тисячним загоном, до складу якого входили і слобідські полки, раптово напав на Ряпину мизу і знищив підрозділ майора Розена, що складався з 800 чо- ловік, захопивши в полон самого командира і 80 драгунів. Польський письменник Я. Орновський у своїй книзі, присвяченій історії роду Донців-Захаржевських, пише, що в цьому бою козаки «шведов душили как кур», багатьох потопили в річці Вибовці, розділивши після бою майно загиблих ворогів як військову здобич. У цьому бою війська М.Б. Шереметєва захопили великий шведський склад з озброєнням, боєприпасами і про- довольством. Потім біля мизи Рігве російський корпус знищив шведський загін під командуванням капітана Нолькена, що складався з 200 чоловік [8, с. 334]. Росіяни, Застосування полків Слобідської України на початковому етапі Північної війни (1700 – 1702 рр.) «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 57 бажаючи розвинути успіх, стали просуватися всередину території Ліфляндії, але під ми- зою Раугою були оточені Шліппенбахом і розбиті. Наслідком цієї поразки стала від- мова Шереметєва від відкритих сутичок із супротивником. З новою силою спалахнула «рейдова війна» проти шведів, у якій активну участь прийняли слобідські козаки. Наприкінці грудня 1701 р. Шереметєв зі своїми військами: 4 тис. драгунів і 6 тис. легкої іррегулярної кавалерії, що включала слобідських козаків, калмиків і татар, а також із загоном піхоти – 8 тис. чол. при 16 гарматах, рушив за «свєйський рубіж» і вирішив атакувати корпус Шліппенбаха біля Эрестфера. Слобідські козаки з великим умінням зав’язали бій, атакували і знищили шведський авангард підполковника Ливена у складі 300 чол. А 1 січня 1702 р. загін Шереметєва зійшовся з основними силами шведів під Эрестфером, що приготувались до оборони. Шереметєв наказав кавалерії всіма силами атакувати позицію шведів із трьох сторін. Драгуни і козаки дали залп із рушниць, а потім разом із калмиками та татарами вдарили палашами і піками. Незважаючи на стрімкість нападу, атака російської кава- лерії була відбита з великими для неї втратами. У цей час на полі бою з’явилася росій- ська піхота, а кавалерія, перебудувавшись, знову атакувала супротивника, цього разу успішно. Шведи, витративши свої заряди, стали відступати зі своїх позицій, а потім і зовсім побігли з місця бою. Козаки, калмики і татари переслідували відступаючих про- тягом трьох верст [1, с. 135]. Шведи загубили до трьох тисяч убитими, у полон було взято 14 штаб- і обер-офіцерів, 356 нижніх чинів. Переможцям дістався весь шведський обоз і 4 гармати, 8 прапорів шведських частин [7, с. 48]. Перемога біля Ерестфера стала першим великим успіхом об’єднаних збройних сил Росії в Північній війні. У Москві на честь перемоги навіть дали гарматний салют. Влітку 1702 р. фельдмаршал Шереметєв виступив із Пскова на чолі більш ніж 17-ти- сячного корпусу: 9 драгунських полків, 3 полки помісної кінноти (московських гусар, копейщиків і рейтар) і три тисячі легкої кавалерії, що складалася зі слобідських козаків, калмиків і «кінних татар», кавалерію «підсилили» 24 гарматами і відносно невеликою кількістю піхоти. Легка кавалерія, першою підійшовши до р. Амовж, знищила шведських вартових і переправилася на її правий берег. У ніч на 18 липня силами авангарду збуду- вали знищений шведами міст, і вже зранку 18 липня цей загін напав на ворожий табір під Гуммельсгофом (Гумоловою мизою), що знаходився в 15 верстах від Амовжи. Шліппенбах, намагаючись розгромити супротивника відразу і вщент, атакував російський авангард усіма своїми збройними силами. Слобідські козаки, калмики та татари, не витримавши напору шведів, почали відступати, зминаючи драгунські полки і залишаючи на полі бою прапори і пушки. Проте на той час до поля бою наблизились драгунські полки Баура та Вердіна і потіснили шведів, зупинивши відступ авангарду, зав’язався запеклий бій, у результаті якого шведи почали втікати. Командувач швед- ськими військами Шліппенбах, кинувши піхоту й артилерію напризволяще, з кіннотою кинувся до Пернова, де ледь не потрапив у полон до російських драгунів і українських козаків, які були саме направлені для переслідування. Втрати шведів у бою склали: 5 490 вбити- ми і пораненими, 308 полоненими, 21 прапори, 16 гармат і весь обоз. Російські війська недорахували 400 убитими і декілька сотень пораненими [9, т. 8, с. 84]. Після перемоги під Гуммельсгофом фельдмаршал Шереметєв перетворився на повного «господаря» Лівонії. Після повернення з Ліфляндії слобідські козацькі полки розформували, а вояків відпустили додому. На Слобідську Україну вони повернулися наприкінці 1702 р. Черговий раз зі шведами слобідським полкам довелося воювати наприкінці січня 1709 р. в бою під Опішнею. До того вони продовжували нести прикордонну службу, а також брали участь у придушенні повстання Кіндратія Булавіна, що охопило і південну частину Слобожанщини. С.В. Лишко «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 58 Отже, участь слобідських полків у Ліфляндській кампанії продемонструвала знач- но розширений спектр їхнього бойового застосування – від ведення тактичної розвідки і «рейдової війни» до прямої сутички з регулярною шведською піхотою та кавалерією, а також переслідування супротивника, який відступав. Одним із найважливіших чинни- ків перемог царських військ над шведськими в Ліфляндії в 1701 – 1702 рр. стали спільні заходи тільки-но сформованої регулярної кінноти з легкими іррегулярними кавалерій- ськими формуваннями, що складалися з чудово підготовлених вершників. Вони діяли «врозсип», а оточивши шведські бойові порядки, атакували їх із флангу і з тилу. Поряд з цим, участь слобідських козаків на першому етапі Північної війни засвід- чила недоцільність використання таких підрозділів і взагалі іррегулярних формувань проти регулярної піхоти та кінноти у відкритому зіткненні, але в той же час довела: на козаків можна покладати задачі розвідки, «рейдової війни», переслідування супротив- ника, тобто завдань, що входили у поняття стратегічні дії на театрі воєнних дій. Саме стратегічні задачі вирішували вони в рейдах по тилах супротивника, спрямованих на руйнацію його інфраструктури. З метою визначення напрямів подальшого історичного дослідження національних військових формувань України, використання отриманого досвіду у воєнній теорії та практиці (зокрема, в процесі підготовки особового складу Збройних сил України), подаль- шої розробки потребують питання, пов’язані з висвітленням кардинальних зрушень в організації слобідських українських полків, системі бойової підготовки та навчанні особового складу, особливостей їх практичного застосування, а також аналізі традицій таких формувань. ЛІТЕРАТУРА 1. Альбовский Е.А. История Харьковского слободского казачьего полка. 1651 – 1765 гг. / Альбовский Е.А. – Харьков, 1895. – 218 с. 2. Багалей Д.И. Заметки и материалы по истории Слободской Украины / Багалей Д.И. – Харьков : Тип. губерн. правления, 1893. – 176 с. 3. Головинский П. Слободские казачьи полки / Головинский П. – СПб., 1864. – 246 с. 4. Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии / Филарет (Д.Г. Гу- милевский) : в 5-и кн. – М., 1857. – 1859. – Кн. 2. – 336 с; Кн. 3. – 604 с; Кн. 4. – 336 с; Кн. 5. – 462 с. 5. Дідик С.С. Новослобідський козацький полк – суб’єкт колонізації Степової України (1753 – 1764) / С.С. Дідик // Козацька спадщина. – Дніпропетровськ : Пороги, 2008. – С. 167-171. 6. Потрашков С.В. Харьковские полки: 3 века истории / Потрашков С.В. – Харьков, 1998. – 140 с. 7. Гербель Н. Изюмский слободской казачий полк / Гербель Н. – СПб., 1852. – 164 с. 8. Тараторин В.В. Конница на войне / Тараторин В.В. – Минск : Харвест, 1999. – 432 с. 9. Военная энциклопедия. – СПб., 1910 – 1914. – Т. 3. – 515 с.; Т. 5. – 479 с.; Т. 8. – 487 с.; Т. 12. – 511 с. 10. Потрашков С.В. История Харьковских полков / С.В. Потрашков // Позиция. – 1991. – № 1. – С. 5. С.В. Лышко Применение полков Слобожанской Украины на начальном этапе Северной войны (1700 – 1702 гг.) В статье исследуются участие и особенности применения на поле боя слобожанских казацких полков в начальный период Северной войны, которую вело Российское государство (империя) со Швецией в нач. ХVIII ст. S.V. Lyshko The Regiments’ Participation of the Slobidska Ukraine in the Initial Stage of the North War (1700 – 1702) The article researches the participation and the peculiarities of using slobidska Cossack regiments in the battle field in the early period of the North war, which was held by the Russian Empire with Sweden in the beginning of the 18th century. Стаття надійшла до редакції 22.05.2009.