Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття
У даній статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі
 становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Даний захід мав велике значення для прогнозування
 подальших дій і їх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному...
Saved in:
| Published in: | Наука. Релігія. Суспільство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32884 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття / О.С. Ліщинська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 59-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860260734475173888 |
|---|---|
| author | Ліщинська, О.С. |
| author_facet | Ліщинська, О.С. |
| citation_txt | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття / О.С. Ліщинська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 59-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука. Релігія. Суспільство |
| description | У даній статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі
становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Даний захід мав велике значення для прогнозування
подальших дій і їх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному
рівнях. Проведення конференції сприяло консолідації сил міжнародного жіночого руху під егідою ООН у
боротьбі за свої права перед початком нового тисячоріччя. Усі зусилля, як міжнародного співтовариства, так і
національних урядів, повинні були бути спрямовані на остаточне вирішення питання про правовий статус
жінок. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити
досягнення повної гендерної рівності.
В данной статье рассматривается вопрос о результатах проведения Четвёртой всемирной конференции
по положению женщин в сентябре 1995 г. в Пекине. Данное мероприятие имело большое значение для
прогнозирования дальнейших действий и их результатов в сфере достижения гендерного равенства на
международном и национальном уровнях. Проведение конференции способствовало консолидации сил
международного женского движения под эгидой ООН в борьбе за свои права перед началом нового
тысячелетия. Все усилия, как международного сообщества, так и национальных правительств, должны были
быть направлены на окончательное решение вопроса о правовом статусе женщин. Именно Пекинская
конференция и принятые в ходе её работы рекомендации должны были обеспечить достижение полного
гендерного равенства.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:54:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 59
УДК 341.123:347.156«1985-1995»
О.С. Ліщинська
Донецький національний університет, Україна
ЧЕТВЕРТА ВСЕСВІТНЯ КОНФЕРЕНЦІЯ ЗІ СТАНОВИЩА
ЖІНОК: НА ШЛЯХУ В XXI СТОЛІТТЯ
У даній статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі
становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Даний захід мав велике значення для прогнозування
подальших дій і їх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному
рівнях. Проведення конференції сприяло консолідації сил міжнародного жіночого руху під егідою ООН у
боротьбі за свої права перед початком нового тисячоріччя. Усі зусилля, як міжнародного співтовариства, так і
національних урядів, повинні були бути спрямовані на остаточне вирішення питання про правовий статус
жінок. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити
досягнення повної гендерної рівності.
Питання про правовий статус жінок не втратило своєї актуальності до початку
XXI століття. Дискримінаційні положення національних законодавств, а також стереотипні
уявлення про місце і роль жінок у суспільстві продовжували існувати. Проведення під
егідою ООН всесвітніх конференцій зі становища жінок допомогло поставити на порядок
денний питання про правовий статус жінок, а також сприяло консолідації зусиль усього
світового співтовариства для вирішення даного питання. За допомогою ООН міжнарод-
ний жіночий рух зумів активізувати свою діяльність і на повний голос заговорити про ті
проблеми, які його продовжували турбувати.
Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб визначити найбільш пріоритетні
сфери для поліпшення положення жінок на порозі XXI століття, які були визначені на
Четвертій всесвітній конференції зі становища жінок у Пекіні, провівши їхній всебічний
аналіз.
Досліджень із даної теми недостатньо. Тільки останнім часом з’являються роботи,
які так чи інакше торкаються питання про Пекінську конференцію. Так, С.В. Поленіна [1]
у своїй роботі вказує на той факт, що проведення конференції сприяло консолідації між-
народного жіночого руху під егідою ООН з метою реалізації на національному рівні
всіх міжнародно-правових актів з прав жінок. Т.М. Мірошник [2] у своєму дослідженні
наголошує на тому, що проведення конференції в Найробі допомогло визначити ті пріо-
ритети у поліпшенні становища жінок, які потім були розглянуті на конференції в Пекіні,
що дозволило зробити прогноз на майбутнє. С.Ф. Хрисанова [3] у своєму дослідженні
надала всебічний аналіз Четвертої конференції і наголосила на тому факті, що багато дер-
жав, у першу чергу арабських, зробили ряд застережень стосовно виконання запропоно-
ваних на третє десятиріччя заходів. Головними джерелами для глибокого аналізу нам
послужили самі перспективні стратегії на третє тисячоріччя: Пекінська декларація [4] і
Платформа дій [5], що містили конкретні рекомендації і положення стосовно остаточної
ліквідації в XXI столітті всіх проявів дискримінації відносно жінок.
Хронологія нашого дослідження охоплює період з початку 90-х рр. аж до 1995 р.,
коли була проведена вирішальна Четверта всесвітня конференція зі становища жінок,
що була покликана укласти програму для вирішення жіночого питання в XXI столітті.
Незважаючи на докладені зусилля протягом перших двох Десятиліть жінок під егі-
дою ООН (1975 – 1985 рр., 1985 – 1995 рр.), спрямовані на поліпшення становища жінок
і розширення їхнього доступу до сфери послуг, вони не торкнулися повною мірою самої
структури основних положень дискримінації стосовно жінок. До 1995 р. найважливиші
рішення з основних питань в арабських країнах продовжували ухвалювати чоловіки, а
О.С. Ліщинська
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 60
відсоток участі жінок у даному процесі був занадто малий. Виникла необхідність пошуку
рішень у галузі розширення прав і можливостей жінок для того, щоб вони повноцінно
змогли брати участь у процесі розвитку і національного планування на всіх рівнях влади.
Першим кроком у напрямку обговорення місця жінки в суспільстві стало обгово-
рення цього питання в рамках міжнародних зустрічей і конференцій, проведених ООН і
її спеціалізованими установами на початку 90-х рр. з різних проблем розвитку. На зустрі-
чах і міжнародних конференціях підкреслювалася необхідність участі жінок у процесі
розвитку й ухваленні рішень на державному і міжнародному рівнях. Проблеми жінок
були включені в національні механізми з захисту прав людини і низку розроблених у
зв’язку з цим документів. Новий етап у боротьбі за гендерну рівність почався з прове-
дення Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок, яка пройшла в Пекіні з
4 по 15 вересня 1995 р. Це були найбільші збори представників урядів і неурядових орга-
нізацій, на яких були присутні 17 тис. делегатів, включаючи представників з 189 країн. Пе-
кінська конференція була скликана з метою проаналізувати й оцінити пророблену з 1985 р.
роботу з досягнення цілей Найробійських стратегій у галузі поліпшення становища жі-
нок, а також ухвалити «Платформу дій» і зосередити увагу на деяких ключових проб-
лемах [6, с. 1].
Виступаючи на відкритті конференції, Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос-
Галі відзначив глобальність конференції та її унікальний характер, що виражався у вста-
новленні тісних і міцних зв’язків між урядовими і неурядовими організаціями в рішенні
найбільш важливих питань. Генеральний секретар заявив, що тільки «визнання достоїнства
і цінності жінок, а також найважливішого внеску жінок, нарівні з чоловіками у розви-
ток життя у всіх його проявах буде сприяти гідному переходу світового співтовариства
в нове тисячоріччя» [7, с. 197]. Пекінську конференцію він назвав завершальною ланкою
в ланцюзі всесвітніх конференцій і конкретним закликом до дій спільними зусиллями
на всіх рівнях, починаючи з родини і закінчуючи міжнародними структурами, викорис-
товуючи комплексний підхід до вирішення широкого кола питань [7, с. 201].
Пекінська конференція закликала світове співтовариство до ухвалення нових зобо-
в’язань масштабного розширення прав і можливостей жінок і звернула на себе безпре-
цедентну увагу світової громадськості. Конференція одноголосно прийняла Пекінську
декларацію і Платформу дій, що являли собою комплекс заходів і рекомендацій із роз-
ширення прав і можливостей жінок на шляху в XXI століття. У даних документах від-
значалося, що нерозв’язаність багатьох проблем у сфері становища жінок багато в чому
пояснюється відсутністю національних і міжнародних механізмів контролю. Був роз-
роблений у зв’язку з цим ряд пропозицій, покликаних вирішити дане питання як міжна-
родним співтовариством, так і кожною державою. Найважливішою метою конференції
був не тільки аналіз і обмін досвідом, але і насамперед утвердження єдиної колективної
волі, з якою усі повинні рахуватися. Саме об’єднання сил усіх жіночих організацій на
національному і міжнародному рівнях з опорою на міжнародно-правові документи і між-
народні організації може сприяти досягненню рівних прав і можливостей між чоловіками
і жінками [1, с. 24].
Пекінська декларація була написана від імені всіх урядів, що взяли участь у кон-
ференції, і мала досить рішучий характер. Вона визнавала, що за друге десятиліття ста-
новище жінок у багатьох аспектах покращилося, але такий прогрес був нерівномірним і
нерівність збереглася, а разом із нею і ті перешкоди, які заважають її ліквідації [4, с. 2].
Однак уряди країн заявили про свою повну готовність до «розширення можливостей жінок,
включаючи право на свободу думки, совісті, релігії і переконань, сприяючи, таким чином,
задоволенню моральних, етичних, духовних і інтелектуальних потреб жінок...» [4, с. 3].
За допомогою цих дій уряди гарантували жінкам можливість повної реалізації свого по-
тенціалу й участі в процесі розвитку. Важливим стратегічним кроком стало те, що права
жінок визнали складовою частиною прав людини. Було визнано той факт, що необхідно
розробляти і здійснювати ефективні і взаємодоповнюючі стратегії і програми за повно-
Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 61
цінною участю жінок. Це стосується насамперед програм у галузі розвитку, що повинні те-
пер в обов’язковому порядку враховувати гендерні аспекти. Необхідно також здійснювати
повноцінний контроль за їхнім здійсненням на всіх рівнях [4, с. 3]. Необхідно відзначити,
що в Пекінській декларації поряд із традиційними положеннями з’явився ряд нових.
Декларація ознаменувала перехід до реалістичного мислення, відображаючи появу прак-
тичного впливу жіночого руху на процес ліквідації дискримінації.
Платформа дій являла собою порядок денний з розширення можливостей жінок. Ос-
новною метою її стало прискорення реалізації перспективних стратегій у галузі поліп-
шення становища жінок. Досягнення даної мети дозволило б жінкам усунути всі пере-
шкоди на шляху їхнього залучення в усі сфери суспільної діяльності завдяки всебічній і
рівній участі у вирішенні найбільш важливих питань національного розвитку [5, с. 8].
У Платформі також передбачається ряд заходів, спрямованих на вирішення стратегічно
важливих питань у галузі захисту прав жінок. Однак було ухвалено дуже важливе засте-
реження, відповідно до якого значення національної і регіональної специфіки, а також
різних культурних і релігійних особливостей повинне насамперед враховуватися в про-
цесі планування. Але при цьому підкреслювалося, що держава зобов’язана заохочувати
і захищати права людини й основні свободи, що були закріплені в основних міжнарод-
них правових документах [5, с. 10].
На думку української дослідниці Т.М. Мірошник, саме після аналізу результатів,
які були досягнуті після проведення Найробійської конференції, були отримані підстави
для визначення найбільш пріоритетних сфер щодо вживання необхідних заходів і форму-
лювання стратегічних цілей для повноцінного залучення жінок у процес розвитку [2, с. 16].
Платформа дій конкретизувала дії урядів, які їм треба було спрямувати на розв’язання
основних стратегічних пріоритетних напрямків для досягнення гендерної рівності.
Одним із найважливіших прав жінок і ефективним засобом досягнення рівності
була можливість одержати освіту і професійну підготовку. Жінки в цьому питанні про-
довжували підлягати дискримінації, що наочно відобразила ситуація в даній сфері в країнах
Близького Сходу і Магрібу. Платформа визначила низку заходів, які б дозволили уря-
дам ліквідувати дискримінацію жінок з даного питання. Рекомендувалося забезпечити
до 2005 р. вирішення проблеми співвідношення хлопчиків і дівчаток у початкових і се-
редніх школах, а також усунути гендерні розходження в доступі до вищої освіти за до-
помогою забезпечення жінок рівними умовами для службового росту і професійної
підготовки. Необхідно було сприяти формуванню такої системи освіти, яка буде врахо-
вувати гендерні аспекти з метою забезпечення рівних можливостей для одержання освіти і
професійної підготовки, повної і рівноправної участі жінок у процесі керівництва й ух-
валенні рішень у сфері освіти. Вказувалася необхідність розробки недискримінаційних
програм, які враховують гендерні аспекти в галузі професійної підготовки, і заохочення
участі жінок у програмах як гуманітарної, так і технічної підготовки для розширення
можливостей їхнього професійного росту [5, с. 31].
Гідні і професійні медичні послуги та можливість користуватися правом отриман-
ня зазначених послуг відігравали важливу роль у житті жінки і впливали на можливість
її участі у всіх сферах суспільної діяльності. Дискримінація жінок і дівчаток у галузі охоро-
ни здоров’я в арабських країнах продовжувала існувати. Найчастіше вона ґрунтувалася
на тих перевагах, що надавалися при народженні синам. Урядам настійно рекомендува-
лося надати жінкам доступ до систем соціального забезпечення на рівних із чоловіками
умовах упродовж усього їхнього життя. Необхідно було переглянути існуюче законодав-
ство, включаючи законодавство, присвячене питанням охорони здоров’я, а також, якщо це
необхідно, політику держави для того, щоб там була відбита прихильність до забезпечен-
ня охорони здоров’я жінок [5, с. 43]. Урядам і неурядовим організаціям рекомендувалося
забезпечити більш доступне, високоякісне, але недороге медико-санітарне обслуговуван-
ня, у тому числі охорону здоров’я, що буде містити в собі інформацію і послуги в галузі
планування родини й приділенні особливої уваги охороні здоров’я матері і наданню тер-
мінової акушерської допомоги [5, с. 43].
О.С. Ліщинська
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 62
Одним із найгостріших питань залишалася боротьба з насильством відносно жінок,
збереження якого є однією із перешкод на шляху досягнення мети рівності. Для поперед-
ження й ліквідації насильства стосовно жінок урядам необхідно було засудити насильство
у відношенні жінок і відмовитися від посилань на будь-які звичаї чи традиції або релі-
гійні мотиви з метою відхилення від виконання своїх зобов’язань відносно його викорі-
нювання відповідно до Декларації про викорінювання насильства у ставленні до жінок.
Державні органи повинні проводити розслідування актів насильства проти жінок і здійс-
нювати покарання за його здійснення відповідно до національного законодавства [5, с. 56].
Уряди були зобов’язані співпрацювати зі Спеціальним доповідачем із питань насильства
у ставленні до жінок Комісії з прав людини, надаючи йому допомогу в здійсненні його
повноважень і подаючи будь-яку запитувану інформацію. Держави повинні активно і
широкомасштабно проводити кампанії з поширення інформації про існуючі види допо-
моги жінкам, що постраждали від насильства [5, с. 59]. Для вирішення проблеми насил-
ля необхідно організувати вивчення причин і наслідків насилля відносно жінок, а також
аналіз ефективності ухвалених профілактичних заходів.
Значна увага була приділена питанню участі жінок у роботі директивних органів і
в процесі ухвалення рішень. Була дана рішуча установка на те, що потрібно терміново
узгодити необхідні заходи для значного збільшення числа жінок на всіх урядових і дер-
жавно-адміністративних посадах [5, с. 89]. Урядам рекомендувалося розробити конструк-
тивні заходи з формування з числа жінок адміністраторів і керівників на стратегічних
керівних посадах. Однак даний процес варто контролювати. На міжнародному рівні не-
обхідно проводити політику збалансованого представництва обох статей у складі деле-
гацій на різні міжнародні форуми [5, с. 91].
З боку ООН викликало стурбованість те, що засоби масової інформації продовжу-
вали показувати жінок у невигідному світлі. На Пекінській конференції був запропоно-
ваний ряд заходів, спрямованих на сприяння створенню збалансованого і нестереотипного
образу жінки в засобах масової інформації. Уряди закликали сприяти дослідженням і
здійсненню стратегій у галузі інформації, освіти і комунікації, спрямованої на заохо-
чення створення збалансованого образу жінки і дівчинки, висвітлення їхніх численних
ролей. Також необхідно було заохочувати розробку ЗМІ та рекламними агенціями конкрет-
них програм, спрямованих на підвищення інформованості про Платформу дій. Профе-
сійну підготовку фахівців необхідно було проводити з урахуванням гендерних аспектів,
з метою створення «нестереотипних, збалансованих і різноманітних образів жінок у за-
собах масової інформації» [5, с. 111].
У процесі обговорення Платформи дій був узятий до уваги ряд застережень і заяв
делегацій держав щодо положень, ухвалених документів і їхнього тлумачення. Усі країни
одноголосно відзначили, що пошук шляхів ліквідації всіх форм дискримінації стосовно
жінок необхідно проводити відповідно до принципу поваги прав людини й основних
свобод, що є першорядним завданням жінок і чоловіків [3, с. 72]. Усі делегації вказали
на те, що реалізація положень Платформи дій повинна здійснюватися на основі повної по-
ваги національного суверенітету, різних національних традицій, переконань, моральних,
культурних і релігійних цінностей, Конституції і законоположення країн, керуючись нор-
мами шаріату, міжнародних договорів, загальновизнаних прав людини відповідно до
пріоритетних задач розвитку країни [3, с. 73].
Найбільш активними у своїх заявах стали представники арабських держав. У першу
чергу вони одноголосно засудили аборт як обмеження права зачатої дитини на життя,
також негативно висловлювалися з приводу методів регулювання народжуваності й інстру-
ментів демографічної політики. Делегації арабських країн вважали аборт кримінальною
справою і допускали його застосування тільки при наявності рішення суду, якщо вагіт-
ність загрожує життю матері [3, с. 72].
Представник Єгипту заявив, що його держава буде виконувати рекомендації, що міс-
тяться в Платформі дій, але тільки за умови повної поваги з боку міжнародного співто-
вариства національного суверенітету і різних моральних і релігійних цінностей, поваги
Конституції і різних законодавчих актів, а також «керуючись нормами нашого справж-
Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2009 63
нього релігійного права, що відрізняється терпимістю». Також делегація просила відзна-
чити той факт, що при тлумаченні пунктів Платформи, що стосуються прав успадкування,
Єгипет буде виходити з повної поваги законів про успадкування в ісламському шаріаті
і положень чинного в державі законодавства [8, с. 170].
Представник Лівії також акцентувала увагу на тому, що держава має право роз-
робляти свою внутрішню політику відповідно до своїх релігійних вірувань і місцевих
законів. Делегація негативно поставилася до питання про право жінок на аборт, оскільки
місцеві закони не дозволяли його робити, за винятком випадків загрози життю матері.
Право успадкування в країні будуть продовжувати за правилами ісламського шаріату, а
також ряд деяких положень, що не відповідають ісламським релігійним і культурним цін-
ностям, не будуть узяті до уваги [8, с. 179].
У такий спосіб Платформа дій запропонувала розробку регіональних і національ-
них платформ дій, що повинні враховувати всю специфіку ситуації в регіоні й державі,
як юридичну, так і традиційну, вказавши програму заходів, що дозволять реалізувати
глобальну Платформу дій. Але найбільш важливим досягненням конференції стало вве-
дення нової гендерної ідеології на міжнародно-політичну арену, що ґрунтувалася на кон-
сенсусному характері взаємодії жінок і чоловіків в інтересах досягнення рівноправності
і розвитку суспільства.
Ухвалена на Пекінській конференції Платформа дій стала першою глобальною
програмою з поліпшення становища жінок і розрахована не на десяток, а на кілька де-
сятків років. Тому дослідження даної теми з часом здобуває усе більшої актуальності і
перспективності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Поленіна С.В. Права жінок у системі прав людини: міжнародний і національний аспект / Поленіна С.В. –
М. : Інститут держави і права РАНЕІ, 2000. – 256 с.
2. Мірошник Т.М. Міжнародний досвід гендерних перетворень / Мірошник Т.М. – К. : Логос, 2004. – 320 с.
3. Хрисанова С.Ф. Драма прекрасної дами: парадокси сучасної рівності чоловіків і жінок: гендерний під-
хід до відомої проблеми. Кн. 1 / Хрисанова С.Ф. – Х. : Видавництво «Панна», 2001. – 111 с.
4. Пекінська декларація : доповідь Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 4 – 15 ве-
ресня 1995 р.). – Н.-Й. : ООН, 1996. – С. 2-6.
5. Платформа дій : доповідь Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 4 – 15 вересня
1995 р.). – Н.-Й. : ООН, 1996. – С. 1-145.
6. Четверта всесвітня конференція зі становища жінок (Пекін, Китай 4 – 15 вересня 1995 р.) // Фактоло-
гічна довідка. – № 3. – березень 1994 р. – С. 1-4.
7. Виступ Бутроса Бутроса-Галі, Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй : доповідь Четвертої
всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 4 – 15 вересня 1995 р.). – Н.-Й. : ООН, 1996. – С. 196-201.
8. Доповідь Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 4 – 15 вересня 1995 р.). – Н.-Й. :
ООН, 1996. – 237 с.
О.С. Лищинская
Четвертая всемирная конференция по положению женщин: на пути в XXI век
В данной статье рассматривается вопрос о результатах проведения Четвёртой всемирной конференции
по положению женщин в сентябре 1995 г. в Пекине. Данное мероприятие имело большое значение для
прогнозирования дальнейших действий и их результатов в сфере достижения гендерного равенства на
международном и национальном уровнях. Проведение конференции способствовало консолидации сил
международного женского движения под эгидой ООН в борьбе за свои права перед началом нового
тысячелетия. Все усилия, как международного сообщества, так и национальных правительств, должны были
быть направлены на окончательное решение вопроса о правовом статусе женщин. Именно Пекинская
конференция и принятые в ходе её работы рекомендации должны были обеспечить достижение полного
гендерного равенства.
Стаття надійшла до редакції 03.06.2009.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-32884 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-3671 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:54:53Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ліщинська, О.С. 2012-05-26T08:29:39Z 2012-05-26T08:29:39Z 2009 Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття / О.С. Ліщинська // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 59-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1728-3671 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32884 341.123:347.156«1985-1995» У даній статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі
 становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Даний захід мав велике значення для прогнозування
 подальших дій і їх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному
 рівнях. Проведення конференції сприяло консолідації сил міжнародного жіночого руху під егідою ООН у
 боротьбі за свої права перед початком нового тисячоріччя. Усі зусилля, як міжнародного співтовариства, так і
 національних урядів, повинні були бути спрямовані на остаточне вирішення питання про правовий статус
 жінок. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити
 досягнення повної гендерної рівності. В данной статье рассматривается вопрос о результатах проведения Четвёртой всемирной конференции
 по положению женщин в сентябре 1995 г. в Пекине. Данное мероприятие имело большое значение для
 прогнозирования дальнейших действий и их результатов в сфере достижения гендерного равенства на
 международном и национальном уровнях. Проведение конференции способствовало консолидации сил
 международного женского движения под эгидой ООН в борьбе за свои права перед началом нового
 тысячелетия. Все усилия, как международного сообщества, так и национальных правительств, должны были
 быть направлены на окончательное решение вопроса о правовом статусе женщин. Именно Пекинская
 конференция и принятые в ходе её работы рекомендации должны были обеспечить достижение полного
 гендерного равенства. uk Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України Наука. Релігія. Суспільство Історія Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття Четвертая всемирная конференция по положению женщин: на пути в XXI век Article published earlier |
| spellingShingle | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття Ліщинська, О.С. Історія |
| title | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття |
| title_alt | Четвертая всемирная конференция по положению женщин: на пути в XXI век |
| title_full | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття |
| title_fullStr | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття |
| title_full_unstemmed | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття |
| title_short | Четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття |
| title_sort | четверта всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ххі століття |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32884 |
| work_keys_str_mv | AT líŝinsʹkaos četvertavsesvítnâkonferencíâzístanoviŝažínoknašlâhuvhhístolíttâ AT líŝinsʹkaos četvertaâvsemirnaâkonferenciâpopoloženiûženŝinnaputivxxivek |