Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства

Невизначеність перспективи євроінтеграції України зумовлена низкою причин, аналіз яких зроблено в статті на основі об’єктивних характеристик соціально-економічного та політичного становища країни. Наведено великий масив даних, що дає можливість порівняти соціальне самопочуття громадян України та ін...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Головаха, Є.I.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3295
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства / Є.I. Головаха // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 33-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859748027518943232
author	Головаха, Є.I.
author_facet	Головаха, Є.I.
citation_txt	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства / Є.I. Головаха // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 33-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Невизначеність перспективи євроінтеграції України зумовлена низкою причин, аналіз яких зроблено в статті на основі об’єктивних характеристик соціально-економічного та політичного становища країни. Наведено великий масив даних, що дає можливість порівняти соціальне самопочуття громадян України та інших європейських держав. Вказано на основні перешкоди, які гальмують поступ України шляхом євроінтеграції. A lack of clear prospects of Ukrainian Eurointegration is determined by a number of causes which analysis is presented in the article based on objective characteristics of social and economic state of the country. A big bulk of data is presented which makes it possible to compare social feeling of Ukrainian citizens and the citizens of other European states. The main obstacles that hinder development of Ukraine towards Eurointegration are highlighted.
first_indexed	2025-12-01T22:36:38Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 33 Б. Буркинський, О. Котлубай УКРАЇНА У СВІТОВІЙ МОРСЬКІЙ ТОРГІВЛІ Що гальмує розвиток вітчизняного судноплавства? Р е з ю м е У статті проаналізовано кризові процеси, що при- звели до втрати Україною стратегічних позицій на просторі Світового океану, її витіснення зі сфери міжнародних морських перевезень і торгівлі. З ура- хуванням національних особливостей, європейсько- го досвіду і світових тенденцій узагальнено сучасні погляди і підходи до формування ефективної націо- нальної морської політики. B. Burkynsky, O. Kotlubai UKRAINE IN WORLD SEABORNE TRADE (What hinders development of the national navigation?) S u m m a r y Crises processes resulted in loss of strategic environ- ment by Ukraine on the World ocean space its exclu- sion from the sphere of international seaborne ship- ping operations and trade are analyzed in the article. Taking into account national characteristic features, European experience and world trends modern views and approaches to effective national sea policy forma- tion are presented. Є. ГОЛОВАХА ТЕРНИ НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА * «Європейське» майбутнє України залишається фата-морганою, попри давно проголошений керівництвом держави курс на євроінтеграцію. Невизначеність цієї перспективи зумовлена тим, що Європейський Союз досить критично оці- нює можливості України стати повноправним членом ЄС. Очевидні симпатії його представників до політичних сил, що ініціювали помаранчеву революцію, не змінили цієї позиції щодо європейської перспективи сучасної України. Чим це можна пояснити? Що тут переважає: упередженість чи розуміння реального стану справ у нашій країні? Щоб отримати відповідь на ці запитання, автор розглянув деякі об’єктивні характеристики соціально-економічного та полі- тичного становища України. © ГОЛОВАХА Євген Іванович. Доктор філософських наук. Заступник директора Інституту соціо- логії НАН України (Київ). 2008. Навіть мінімальні європейські стандар- ти, якими керується ЄС, приймаючи рішення про перспективи членства того чи того потенційного кандидата, залишаються недосяжними для України, де зберігаєть- ся пострадянська політична та правова не- стабільність, половина економіки перебу- ває «в тіні», не забезпечено законодавчих гарантій «недоторканності» для приват- ної власності, не сформовано повноцінних ринків землі, цінних паперів тощо. На За- ході досить низько оцінюють демократичні та ринкові досягнення України, відводячи їй місце аутсайдера в провідних економіч- них та соціально-політичних рейтингах. Висновки західних експертів, як би до них ми не ставилися, відображають оцінку * У статті використано результати «Європейського со- ціального дослідження». 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 сучасного стану українського суспільства з погляду країн «першого світу». Так, згідно з даними «Transparency International», Ук- раїна за рівнем корумпованості в 2007 році займала 118-е місце серед 179 країн світу, оцінюваних експертами за 11-бальною шка- лою, отримавши жалюгідні 2,6 бала (най- менш корумпованими виявилися Данія, Фін ляндія та Нова Зеландія із 9,4 бала). Навіть одне з основних надбань україн- ської демократії після помаранчевої рево- люції — свобода слова — забезпечує Украї- ні тільки 92-е місце серед 169 країн світу, оцінюваних міжнародною організацією «Ре- портери без кордонів». За роки незалежності за більшістю при- йнятих у світовій економічній практи- ці показників Україна посіла місце се- ред держав третього світу, хоча вона зна- чно віддалена від них за найсуттєвішими соціальними критеріями, оскільки в пері- од радянської урбанізації стала переваж- но індустріальною країною з високим рів- нем інтелекту населення завдяки розвину- тій системі освіти, науково-промисловому потенціалу та міській інфраструктурі. Тут варто зауважити, що об’єктивні показни- ки стану країни можуть суттєво змінюва- тися відповідно до внутрішніх інтенцій її громадян. Тому важливе значення для ро- зуміння подальшої геополітичної перспек- тиви України мають соціально-політичні та економічні орієнтації населення, врахо- вуючи ту обставину, що декларативно дер- жава визначила європейський вектор роз- витку, а найвпливовіші політичні й еконо- мічні еліти саме цей шлях обрали за взі- рець [1]. Слід зазначити, що переконливе уявлен- ня про масові орієнтації та установки на- селення можна отримати лише в тому разі, коли спосіб життя, політичну, економіч- ну та правову свідомість громадян Украї- ни буде досліджено порівняно з тими, що властиві громадянам інших країн, насам- перед країнам ЄС, до якого Україна має намір долучитися. Саме таке досліджен- ня, результати якого викладені в цій статті, провів Інститут соціології НАН України у 2005–2007 роках. З 2002 року Європейський соціальний фонд здійснює міжнародний порівняль- ний проект «Європейське соціальне дослі- дження», у якому бере участь більшість країн ЄС. Опитування населення європей- ських країн за найсуттєвішими соціологіч- ними показниками проводять один раз на два роки за єдиною для всіх країн програ- мою і вибіркою, що репрезентує доросле населення країн Європи. Координаційний комітет під керівництвом професора Лон- донського університету Роджера Джоуела і спеціалізовані наукові комітети з проблем організації та проведення опитування су- воро контролюють дотримання учасника- ми проекту всіх сучасних концептуальних і методичних вимог до порівняльного соціо- логічного дослідження. Унікальність проекту зумовлена пере- дусім украй суворими методико-ор га ні за- цій ними вимогами, дотримання яких дає підстави з достатньою впевненістю ствер- джувати, що отримані дані опитувань 2005–2007 років відкривають реальну можливість порівняння численних показ- ників особливостей способу життя та ма- сової свідомості людей, об’єднаних спіль- ним для всіх європейських держав праг- ненням бачити свій континент єдиним до- мом, побудованим на міцному фундаменті сучасних демократичних цінностей. У 2004 році до загальноєвропейського проекту приєдналася Україна. Інститут со- ціології НАН України за мету своєї участі в цьому проекті розглядав отримання профе- сійної соціологічної інформації, призначе- ної для порівняльного аналізу трансформа- ції українського суспільства в загальноєв- ропейському контексті, що може слугувати поліпшенню поінформованості управлін- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 35 ських структур як в Україні, так і в країнах ЄС. Це має стати певним кроком на шля- ху України в напрямі інтеграції з Європей- ським союзом. Опитування в Україні здій- снював Інститут соціології НАН України, використовуючи опитувальну мережу фір- ми «Соціс» за випадковою (районованою) вибіркою протягом січня-березня 2005 року та грудня 2006 — січня 2007 рр. Генераль- ну сукупність становило населення Украї- ни віком від 15 років. У кожному з опиту- вань брали участь близько 2000 респонден- тів. Зібрані національними дослідницьки- ми групами дані у вигляді комп’ютерних файлів і супровідних документів депонова- но в архіві «Європейського соціального до- слідження». Дані досліджень усіх європей- ських країн, що взяли участь у двох хвилях проекту, уніфіковано й об’єднано в один файл даних, зручний для порівняльного аналізу. Завдяки цьому ми маємо можли- вість порівнювати особливості масової сві- домості та якості життя громадян України з відповідними показниками інших євро- пейських країн. Попередній досвід соціологічного моні- торингу трансформації українського сус- пільства, здійснюваного Інститутом соціо- логії НАН України в 1992–2006 рр. (керів- ник — Н.В.Паніна), свідчить про супереч- ливі тенденції просування України на шляху соціально-політичних та економіч- них реформ [2]. Показники становища українського суспільства, зафіксовані в перших моніторингових опитуваннях, за- свідчили серйозні труднощі адаптації біль- шості населення до нових політичних і соціально-економічних реалій. Украй ни- зькі оцінки економічного становища краї- ни й довіри до провідних політичних ін- ститутів можна розглядати як природну реакцію масової свідомості на шокові на- слідки економічної реформи й політичної нестабільності перших років становлення нової держави. Подальші спостереження виявили не- впинне погіршення ситуації: від 1994 до 1998 року постійно знижувалися су б’єк- тивні оцінки рівня життя й економічного становища людей. На цьому тлі відбувало- ся також відчутне зниження рівня підтрим- ки населенням ринкового реформування економіки, посилення недовіри демокра- тичним політичним інститутам, органам законодавчої й виконавчої влади та про- тестних настроїв. Упродовж цих років да- валися взнаки погіршення соціального са- мопочуття і психологічного стану людей, зростання песимістичних настроїв, поси- лення соціальної відчуженості. Перші ознаки зміни соціальної ситуації зафіксовано 1999 року, коли припинилося погіршення показників соціального само- почуття населення. У наступні роки розпо- чався повільний процес поліпшення оцінок соціальної ситуації й особистісних адап- тивних ресурсів кожного індивіда. Це озна- чає, що багаторічна тенденція невпинного погіршення оцінок соціальної ситуації змі- нилася й у суспільстві почали створювати- ся передумови для подолання атмосфери масового невдоволення життям і соціаль- ного песимізму. Разом із тим збереження песимістичних настроїв і досі зумовлює неабияка пошире- ність соціальних страхів і побоювань за май- бутнє своєї сім’ї. Більшість населення ще й досі побоюється безробіття та підвищен- ня цін, невиплати зарплат і пенсій, зростан- ня рівня злочинності. Куди рідше громадя- ни України бояться зовнішніх ворогів і вну- трішніх політичних, міжнаціональних і між- релігійних конфліктів та масових вуличних заворушень, диктатури, розпаду країни. Такі побоювання притаманні менш ніж чверті населення всіх регіонів України. Отже, гро- мадяни України такою самою мірою покла- даються на здатність держави забезпечити суспільно-політичний порядок, цілісність і гарантувати безпеку країни, якою не вірять 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 у її здатність гарантувати економічну ста- більність і захист від злочинності. На особливу увагу заслуговує тенден- ція зміни базисного типу особистості, яка свідчить, що на теперішньому етапі свого розвитку українське суспільство за «люд- ськими ресурсами» більшою мірою готове до демократичних і ринкових перетво- рень, ніж це було впродовж перших років незалежності України. Так, останніми ро- ками в Україні суттєво побільшало так званих «інтерналів» — людей, котрі від- пові дальність за те, як складається їхнє життя, покладатимуть передусім на самих себе, а не на зовнішні обставини. І хоча «екстерналів» і досі більше за «інтерна- лів», однак в останні роки вони вже не становили більшості населення. Якщо зважити, що інтернальність є психологіч- ною домінантою людей, які живуть в еко- номічно розвинених демократичних дер- жавах, можна констатувати, що в Україні останніми роками спостерігаємо тенден- цію наближення особистісних характе- ристик населення до базисного типу осо- бистості в країнах Заходу. Серед важливих змін, що зумовлюють сприятливу перспективу економічних ре- форм, слід відзначити й тенденцію зрос- тання зацікавленості людей в одержанні можливостей працювати більш напруже- но та ефективно для забезпечення гідно- го рівня життя для себе та своєї родини. Зміна орієнтацій із переважно пасивно- споживацької на активно-діяльнісну до- сить суттєва й може свідчити про те, що пасивне очікування кращих часів посту- пово змінюється в суспільстві на актив- не їх наближення. Зрозуміло, для цього мало індивідуальної трудової ініціативи, потрібні й рішучі кроки на макроеконо- мічному рівні, які б дозволили повноцінно реалізувати зростання трудового потенці- алу країни. Аналіз результатів соціологічного моні- торингу Інституту соціології НАН України дозволив сформувати в цілому позитивний погляд на перспективу демократичного Таблиця 1. Ставлення громадян країн Європи до подальшого процесу євроінтеграції (середній бал, де 0 — об’єднання вже зайшло занадто далеко, 10 — об’єднання потрібно продовжувати) Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 1733 1778 4.98 4,77 2.78 2,60 Велика Британія 1783 2220 4.58 4,18 2.31 2,47 Данія 1410 1436 5.79 5,77 2.73 2,67 Естонія 1680 1346 5.26 5,37 2.77 2,78 Іспанія 1495 1696 5.97 5,72 2.49 2,51 Німеччина 2757 2786 5.19 4,76 2.75 2,77 Норвегія 1703 1691 4.83 4,73 2.27 2,19 Польща 1558 1544 6.66 6,72 2.47 2,40 Португалія 1643 1692 5.14 5,35 2.32 2,37 Словаччина 1291 1593 6.26 5,93 2.45 2,38 Словенія 1235 1276 5.83 5,61 2.16 2,39 Україна 1520 1431 6.46 5.78 2.76 2.93 Фінляндія 1977 1865 4.40 4,34 2.30 2,21 Франція 1756 1949 5.07 4,74 2.57 2,70 Швейцарія 2052 1741 5.37 5,34 2.53 2,38 Швеція 1833 1796 4.54 4,81 2.49 2,30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 37 розвитку українського суспільства, яку окреслює наявність соціально-політичних та психологічних передумов подолання кризових явищ соціально-економічного жит тя, загрози авторитаризму, патерналіз- му та аномічної деморалізованості першого десятиліття соціальних трансформацій в Україні. Проте за останні роки сталися досить су- перечливі зміни в економічних оцінках, орієнтаціях і установках населення Укра- їни. Оцінюючи зміни економічних уста- новок населення щодо розвитку ринкової економіки, можна відзначити як позитив- ні, так і негативні тенденції цих змін. На тлі підвищення оцінки економічної ситуа- ції в Україні відбулося посилення антирин- кових настроїв і негативного ставлення до процесів приватизації. Останніми роками збільшилася й частка людей, що висловлю- ють негативне ставлення до приватизації землі й великих підприємств, суттєво по- меншало тих, хто бажає заснувати власну справу (підприємство, фермерське госпо- дарство тощо), і тих, хто згоден працювати в підприємця. Геополітичною домінантою розвитку Ук- раїни в масовій свідомості населення й досі залишається східний вектор. Ще й досі більшість населення України позитивно ставиться до «ідеї приєднання України до союзу Росії і Білорусі» (негативно — менш як третина). Поряд зі «східною» орієнта- цією масова свідомість водночас у цілому схвалює й ідею вступу України до ЄС: май- же половина населення 2006 року вислови- лася на підтримку цієї ідеї. Насамперед слід зазначити, що, за дани- ми опитувань у межах «Європейського со- ціального дослідження», українці виявили- ся одними з найбільш палких прихильни- ків подальшого розвитку процесів євроін- теграції (Табл. 1). На початку 2005 року більш налашто- ваними, ніж українці, на цей процес були тільки громадяни Польщі, тоді як серед мешканців найрозвиненіших країн Євро- пи панувало скептичне ставлення до по- Таблиця 2. Рівень довіри громадян європейських держав до Європейського Парламенту (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім не довіряю, 10 — цілком довіряю) Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 1684 1737 4.98 5,15 2.14 2,17 Велика Британія 1662 2092 3.55 3,49 2.28 2,30 Данія 1323 1352 4.83 4,96 2.26 2,23 Естонія 1330 1192 4.87 5,33 2.53 2,47 Іспанія 1431 1624 5.05 5,03 2.23 2,25 Німеччина 2598 2641 4.18 4,07 2.39 2,29 Норвегія 1524 1488 4.55 4,74 2.08 2,01 Польща 1358 1498 4.26 4,80 2.39 2,36 Португалія 1815 1847 4.04 4,55 2.29 2,30 Словаччина 1224 1635 4.74 5,14 2.57 2,32 Словенія 1247 1330 4.53 4,98 2.41 2,46 Україна 1307 1365 4.83 3.55 2.87 2.91 Фінляндія 1920 1836 5.00 4,99 2.14 2,23 Франція 1727 1902 4.31 4,37 2.28 2,25 Швейцарія 1822 1566 4.61 4,76 2.16 2,10 Швеція 1721 1622 3.95 4,49 2.30 2,21 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 дальшого розширення ЄС із залученням насамперед країн СНД. Два роки потому поляки навіть трохи покращили своє став- лення до подальшої євроінтеграції, нато- мість громадяни України скептичніше оці- нювали таку перспективу для своєї краї- ни. Таку ж тенденцію можна спостерігати також і з боку найвпливовіших країн За- хідної Європи (Великої Британії, Іспанії, Німеччини, Франції). Можна припустити, що погіршення ставлення до подальшої євроінтеграції з боку урядів і населення країн ЄС не могло не вплинути на громад- ську думку в Україні. Досить несподівано на початку 2005 року українці виявилися одними з лідерів за довірою до Європар- ламенту (Табл. 2). Громадяни Німеччини, Франції, Великої Британії довіряли Європарламенту значно менше, ніж українці. Але лояльне ставлен- ня українців до європейських структур не позбавило громадян найпотужніших країн ЄС скепсису щодо можливості приєднан- ня до ЄС України. Відповідно — на початку 2007 довіра українців до Європарламенту суттєво зменшилася, і за цим показником Україна опинилася на одному з останніх місць серед країн Європи, що брали участь в опитуванні. Обачливу політику ЄС стосовно об'єд- нання з Україною можна пояснити й тим, що самі українці досі скептично оціню- ють рівень демократичного розвитку сво- єї країни. Відповідаючи на запитання сто- совно того, наскільки вони задоволені тим, як працює демократія в країні, гро- мадяни України на початку 2005 року дали оцінку, значно нижчу за середню (Табл. 3). Ще гіршою ситуація виявилася на по- чатку 2007 року, коли Україна опинилася на останньому місці за оцінкою задоволе- ності станом демократії. Якщо в першому опитуванні громадяни сусідніх Польщі та Словаччини гірше, ніж українці, оцінювали стан демократії у своїй країні, то вже на по- чатку 2007 року сталися принципові зміни: суттєве покращення оцінок у сусідніх кра- Таблиця 3. Рівень задоволеності громадян європейських країн тим, як працює (діє) демократія в їхній країні (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім незадоволений, 10 — цілком задоволений) Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 17/36 1776 5.56 5,49 2.16 2,08 Велика Британія 1810 2279 5.14 4,93 2.32 2,32 Данія 1438 1476 7.31 7,45 1.86 1,93 Естонія 1770 1350 4.56 4,87 2.27 2,28 Іспанія 1605 1800 6.07 5,93 2.00 1,97 Німеччина 2807 2851 5.28 5,24 2.46 2,42 Норвегія 1741 1729 6.23 6,63 2.04 1,95 Польща 1614 1613 3.70 4,36 2.29 2,28 Португалія 1956 2074 3.35 4,24 2.11 2,12 Словаччина 1435 1702 3.84 4,78 2.39 2,26 Словенія 1357 1378 4.54 4,61 2.17 2,32 Україна 1725 1724 4.31 3.10 2.72 2.42 Фінляндія 1949 1851 6.70 6,76 1.82 1,87 Франція 1789 1973 4.87 4,66 2.31 2,30 Швейцарія 2068 1764 6.39 6,90 2.02 1,91 Швеція 1879 1863 5.91 6,35 2.22 2,13 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 39 їнах супроводжувалося ще значнішим по- гіршенням оцінок в Україні. Та соціально-політична активність, яку громадяни України продемонстрували в пе- ріод «помаранчевої революції», навряд чи виявиться істотним чинником демократич- ного розвитку, якщо подальше політичне життя країни відбуватиметься без масової участі пересічних громадян. «Майданний порив» може мати сенс за умови, якщо гро- мадяни виявлятимуть схильність не лише до разових акцій політичного протесту, але й до систематичної суспільно-політичної діяльності. У зв’язку з цим заслуговує на увагу низка запитань, які в анкеті «Євро- пейського соціального дослідження» сфор- мульовано так: «Існують різні шляхи по- ліпшити стан справ у країні або сприяти запобіганню серйозних проблем. Чи дово- дилося Вам за останні 12 місяців робити для цього будь-що із переліченого далі?...». Далі в анкеті перелічено різноманітні фор- ми суспільно-політичної активності. Якщо за участю громадян у політичних партіях і рухах Україна не відрізняється від біль- шості держав ЄС (4% населення), то за участю в інших громадських організаціях і об’єднаннях показники активності в Укра- їні (2%) значно нижчі, ніж у більшості ін- ших країн ЄС. Політичні передумови суспільних зру- шень не так уже й багато варті, якщо стан соціально-економічної та правової свідо- мості громадян залишається вкрай дале- ким від європейських стандартів. У цьо- му контексті втішатися можна лише тим, що, оцінюючи свою політичну позицію за класичною шкалою «ліві–праві», грома- дяни України у 2005 році виявилися «найправішими», у 2007 — третіми за цим показником (після громадян Польщі та Фінляндії). Про це свідчать дані, наведе- ні в Табл. 4. Важливо тут навіть не те, що українці ви- значили своє місце в правій частині полі- тичного спектра, а те, що вони виявилися одними з «найправіших» у Європі, тоді як громадяни так званих «локомотивів ЄС» — Таблиця 4. Розподіл відповідей громадян країн Європи на запитання «Скажіть, де б Ви розташували себе на шкалі, якщо 0 означає «ліві», а 10 означає «праві»?» Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 1608 1730 4.87 4,94 1.95 2,01 Велика Британія 1699 2105 4.99 5,10 1.71 1,73 Данія 1390 1442 5.47 5,40 1.96 2,14 Естонія 1506 1134 5.15 5,41 1.90 1,94 Іспанія 1415 1618 4.41 4,51 2.19 1,90 Німеччина 2572 2568 4.55 4,50 1.77 1,81 Норвегія 1722 1702 5.05 5,25 2.07 2,04 Польща 1371 1410 5.42 5,78 2.28 2,20 Португалія 1351 1598 5.03 4,91 2.08 2,06 Словаччина 1235 1545 4.87 5,02 2.39 2,34 Словенія 1034 1087 5.01 4,78 2.30 2,52 Україна 1372 1185 5.83 5.57 2.51 2.32 Фінляндія 1929 1814 5.76 5,72 2.01 2,02 Франція 1690 1877 4.67 4,79 2.30 2,30 Швейцарія 1965 1698 5.08 5.00 1.95 1,89 Швеція 1853 1818 5.22 5,22 2.22 2,28 40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 Німеччини та Франції — «найлівішими». Іронія історії тут полягає в тому, що по- дальший шлях євроінтеграції для України може виявитися пов’язаним із парадок- сальним для пострадянської держави ру- хом «справа наліво». На цьому дивному шляху до ЄС необхідно насамперед подо- лати велику відстань у соціально-еко но- мічному та правовому аспектах суспільно- го життя. Одним із найважливіших показників ста- новища людини в суспільстві є рівень її за- доволення життям. Саме цим показником багато в чому вимірюють здатність держави забезпечити своїм громадянам гідне життя. Порівнюючи індекс життєвої задоволенос- ті в Україні та країнах ЄС, мусимо конста- тувати, що за шкалою від 0 до 10 оцінка за- доволеності життям в Україні найнижча в Європі (Табл. 5). Лише в Україні ця оцінка перебуває в не- гативній частині шкали (нижче за 5 балів), а це означає, що в Україні переважають не- гативні оцінки. Найближче до українців за рівнем задоволеності життям перебувають словаки, але й у них оцінки суттєво пере- вищують позначку умовного нуля, звідки починаються позитивні оцінки задоволе- ності життям. Аналогічний розподіл оцінок спостерігаємо також у відпові дях на запи- тання: «Якщо говорити в цілому, то на- скільки Ви щасливі?». Найменш щасли- вими в Європі знову ж таки виявилися українці та їхні сусіди словаки, а найщас- ливіші — данці. Розглядаючи ці несприят- ливі для України порівняльні оцінки, зали- шається втішатися лише тим, що щасливих людей в Україні все одно трохи більше, ніж нещасливих (про це свідчить середня оцін- ка — 5,62 бала). Слід зазначити, що житлово-побутові умови життєдіяльності сім’ї в Україні за багатьма аспектами дуже далекі від євро- пейських стандартів. Хоча за останні два десятиліття житлові умови українців істот- но поліпшилися (в опитуваннях 80-х років минулого століття на одну родину припада- ло в середньому близько двох кімнат, тоді Таблиця 5. Розподіл відповідей населення європейських країн на запитання «Наскільки Ви в цілому задоволені своїм сьогоднішнім життям?», % Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 1777 1795 7.43 7.41 1.80 1.87 Велика Британія 1890 2390 7.12 7.23 1.95 1.95 Данія 1484 1497 8.46 8.48 1.47 1.50 Естонія 1985 1496 5.89 6.38 2.24 2.21 Іспанія 1653 1863 7.13 7.44 1.93 1.79 Німеччина 2856 2912 6.79 6.83 2.26 2.18 Норвегія 1757 1746 7.66 7.76 1.80 1.67 Польща 1710 1713 6.24 6.69 2.51 2.41 Португалія 2041 2189 5.68 5.52 2.03 2.12 Словаччина 1496 1748 5.58 6.08 2.57 2.29 Словенія 1439 1470 6.90 6.97 2.12 2.18 Україна 1997 2002 4.44 4.28 2.38 2.60 Фінляндія 2019 1893 8.00 7.99 1.54 1.51 Франція 1806 1986 6.44 6.42 2.38 2.42 Швейцарія 2139 1803 8.06 8.10 1.69 1.62 Швеція 1945 1924 7.84 7.82 1.70 1.76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 41 як зараз близько трьох). Україна за цим по- казником посідає одне з останніх місць се- ред тих країн Європи, що брали участь у «Європейському соціальному досліджен- ні». Гірше становище тільки в Угорщині — менше як три кімнати на родину. Лідера- ми в ЄС за цим показником є країни Захід- ної Європи, де середньостатистична роди- на мешкає в приміщенні з 4–5 кімнатами. За облаштованістю житла для домашньої роботи мешканці України катастрофічно відстають від громадян держав ЄС. Оцінка побутових умов за цим показником в Укра- їні становить 4,3 бала (за шкалою від 0 до 10 балів), тоді як у Польщі — 6,4, у Порту- галії — 7, у Словаччині — 7,1. У країнах За- хідної Європи оцінки перевищують 8 балів. Як бачимо, лише в Україні оцінка побуто- вих умов перебуває в колі негативних зна- чень, вимірюваних за 11-бальною шкалою. Не дивно, що українська сім’я витрачає в середньому на день значно більше часу на домашню роботу (6—8 годин), ніж серед- ньостатистичні сім’ї в державах ЄС. Най- менше часу на домашню роботу витрача- ють жителі Данії (2—6 годин). Крім підвищеного побутового наванта- ження, пов’язаного з домашньою роботою, українцям доводиться більшою мірою, ніж іншим європейцям, брати участь у до- гляді за членами сім’ї, котрі потребують опіки, — доглядати дітей, хворих, недіє- здатних і людей похилого віку. В Україні 48% громадян виконують такі обов’язки. Найближче до України за цим показником перебуває Угорщина (36%). Найменшою мі рою завантажені такою роботою данці (15%), іспанці (21%) та шведи (22%). Крім цього, українці більше за всіх надають фі- нансову допомогу й підтримку в повсяк- денній домашній роботі своїм дорослим дітям та онукам, які живуть окремо від них. Утім більшою мірою вони отримують відповідну підтримку від дітей та онуків. Усе це — очевидний наслідок збереження традиційних відносин в українській сім’ї, а також недостатньо розвиненої державної системи підтримки сім’ї й неефективної соціальної політики. В Україні сім’я й досі залишається головним, а в багатьох випад- ках і єдиним ресурсом виживання людей, які потребують соціальної підтримки. Саме тому українці частіше за громадян держав ЄС погоджуються із судженням, що сім’я має бути головним пріоритетом у житті як чоловіків, так і жінок. Надмірне зосередження активності лю- дей на сім’ї та домашній роботі унемож- ливлює позбавлення і від традиційних сте- реотипів, пов’язаних зі становищем жінки в сім’ї та суспільстві. Громадяни України найчастіше за всіх погоджуються із су- дженнями на зразок: «Жінка має бути гото- ва зменшити свою зайнятість на роботі за- ради своєї сім’ї» та «Якщо робочих місць бракує, чоловіки повинні мати більше прав на роботу, ніж жінки». Украй негативно, порівняно з іншими єв- ропейцями, українці оцінюють матеріаль- ний стан своєї родини (Табл. 6). Дані, наведені в таблиці, беззаперечно свідчать про прірву між більшістю кра- їн ЄС та Україною в забезпеченні життєво важливих потреб громадян. Навіть не беру- чи до уваги лише один відсоток українців, які можуть визнати стан сімейного доходу як такий, що забезпечує комфортне жит- тя, слід зазначити, що лише кожен п’ятий в Україні вважає сімейний дохід достатнім, щоб узагалі на нього можна було жити. Ці приголомшливі дані якнайкраще ха- рактеризують дуже далеку від загально- європейської економічну ситуацію в краї- ні. Відповідно до цього показника населен- ня України низько оцінює рівень розвитку економіки у своїй країні. За оцінкою стану власної економіки Україна посідає останнє місце, до того ж за два роки спостережень оцінки погіршилися (на відміну від оцінок у Польщі, Словаччині, Естонії (Табл. 7)). 42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 Отже, українська економіка, за оцінками населення, залишається неефективною — такою, що не здатна задовольнити потреби переважної більшості громадян України. Про це свідчить і такий факт: найменше за- йняті оплачуваною роботою громадяни Греції та України — по 40% населення, а та- кож громадяни Польщі, Словенії та Порту- галії — від 43 до 44%, натомість найбільше громадян, котрі мають оплачувану роботу, виявилося в країнах Західної Європи, які очолюють перелік держав, ранжованих за рівнем життя населення. Звісно, ці дані слід оцінювати з урахуванням найвищого вікового цензу для виходу на пенсію, проте навіть ця поправка не змінює основної тен- денції — що більше людей у країні зайнято оплачуваною працею, то вищий рівень жит- тя в країні. Не можна сказати, що безробіт- тя безпосередньо пов’язане з рівнем життя. Хоча найчастіше досвід більш як тримісяч- ного безробіття впродовж життя мають громадяни найбідніших держав — України та Польщі (по 36% у кожній), серед най- більш забезпечених жителів Данії — 29%, французів — 31%, фінів — 33%. Отже, без- робіття може цілковито співіснувати з ви- соким рівнем життя населення країни зага- лом. Більш як річний стаж безробіття най- частіше також трапляється в Польщі (23% громадян) та в Україні (19%), а найрідше — у Швейцарії (5%). Оцінюючи різні аспекти своєї роботи, українці в багатьох випадках солідаризу- ються з громадянами тих держав ЄС, меш- канці яких найкритичніше налаштова- ні стосовно змісту й умов праці. Так, най- менше багатоманіття й необхідності опано- вувати щось нове у своїй роботі вбачають португальці, іспанці й українці; найбільшо- го ризику й загроз для здоров’я і безпеки у своїй роботі найчастіше зазнають українці, услід за ними йдуть громадяни Польщі та Словаччини. В інших випадках громадяни Таблиця 6. Оцінка громадянами країн Європи стану свого сімейного доходу, % Країна Європи Живу комфортно на цей дохід Можна жити на цей дохід При такому доході відчуваю певні складнощі При такому доході відчуваю серйозні ма теріальні труднощі Відмова, немає відповіді Не знаю 20 05 20 07 20 05 20 07 20 05 20 07 20 05 20 07 20 05 20 07 20 05 20 07 Бельгія 35.7 37,5 40.6 41,3 18.0 15,9 4.4 4.5 0.3 0.2 1.1 0.6 Велика Британія 37.9 42.3 43.8 42.0 13.5 12.7 3.4 2.3 0.0 – 1.4 0.7 Данія 63.1 65.4 30.1 26.2 4.2 4.2 1.2 1.3 0.5 2.3 0.7 0.5 Естонія 5.5 8.8 49.7 59.3 31.4 22.2 13.0 7.6 0.1 – 0.4 2.1 Іспанія 36.7 32.3 44.2 50.0 15.1 14.0 3.0 2.7 0.9 0.3 0.1 0.7 Німеччина 28.7 24.5 52.5 56.3 13.6 13.6 3.8 4.4 0.6 0.5 0.8 0.7 Норвегія 53.2 54.9 36.9 36.2 7.4 7.1 2.4 1.7 0.0 – 0.1 0.1 Польща 5.0 6.1 53.8 57.2 35.4 32.9 5.2 3.1 0.2 0.1 0.4 0.6 Португалія 8.4 7.9 54.7 51.8 25.3 25.2 10.2 13.1 0.4 0.4 1.1 1.6 Словаччина 6.0 10.8 39.6 45.8 34.3 29.6 17.7 11.8 0.3 0.3 2.2 1.6 Словенія 39.3 44.4 45.4 42.1 11.4 9.6 2.9 2.5 0.3 0.1 0.8 1.4 Україна 0.9 1.5 18.5 21.9 46.2 44.8 32.4 30.2 0.0 0.0 2.0 1.6 Фінляндія 22.1 22.6 63.3 64.6 10.4 10.0 3.4 2.2 0.0 0.1 0.8 0.5 Швейцарія 47.1 50.4 38.7 37.4 10.5 8.4 2.2 2.9 0.0 0.2 1.5 0.6 Швеція 53.3 58.1 36.2 32.3 7.9 7.2 1.7 1.7 0.3 0.3 0.7 0.5 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 43 України мають середні для Європи показ- ники, коли йдеться про надійність роботи, можливість мати підтримку з боку колег, а також самостійно вирішувати, коли розпо- чинати і коли завершувати роботу. Можна стверджувати, що робота в Україні, порів- няно з ЄС, більш небезпечна, менш зміс- товна і різноманітна, але повною мірою від- повідає європейським підходам у тому, що стосується надійності, взаємодопомоги й можливості самостійно приймати рішення. Українці перевершують громадян усіх держав ЄС за кількістю згодних із суджен- ням «На роботі мені доводиться багато і сумлінно працювати». Парадокс, щоправ- да, полягає в тому, що найвища самовідда- ча і сумлінність пов’язані з найнижчим рів- нем задоволеності життям і найнижчою оцінкою матеріального становища. Отже, зі сказаного випливає: або працювати укра- їнцям потрібно не надто самовіддано, або критичніше ставитися до своєї самовідда- чі, або, що найбільш правдоподібно, слід шукати шляхів удосконалення організації праці й контролю за розподілом виробле- ного продукту. Характерною рисою системи установок українського населення в наш час є «підо- зрілість» стосовно бізнесу. Дві третини населення України вважають, що «в наш час бізнес зацікавлений лише в прибут- ках і не зацікавлений у поліпшенні якості обслуговування покупців». За рівнем «підозрілості» до бізнесу Україна разом із Португалією очолюють європейську спіль- ноту. Найменшою мірою такі установки властиві населенню Данії. Не випадково, ук раїнці впевнено посідають останнє міс- це за довірою до фінансових компаній, украй підозріло ставлячись до їхньої «по- рядності». Зрозуміло, що досвід перших років ста- новлення ринкової економіки свідчив про непорядність фінансових компаній, які на- копичували гроші переважно завдяки ті- ньовим та кримінальним операціям. Але останніми роками в Україні сформував- ся досить респектабельний приватний фі- Таблиця 7. Наскільки Ви в цілому задоволені нинішнім станом економіки в країні? (середні оцінки за шкалою: 0 — зовсім незадоволений, 10 — цілком задоволений) Країна Європи N Середній бал Стандартне відхилення 2005 2007 2005 2007 2005 2007 Бельгія 1747 1768 5.09 5,45 2.06 1,97 Велика Британія 1832 2318 5.34 5,22 2.06 2,14 Данія 1425 1471 7.06 7,60 1.87 1,97 Естонія 1913 1421 4.61 5,57 2.12 2,12 Іспанія 1614 1819 5.28 5,32 1.91 1,95 Німеччина 2832 2870 3.49 4,38 2.11 2,24 Норвегія 1743 1739 6.37 7,08 2.27 2,08 Польща 1666 1646 3.19 4,09 2.05 2,15 Португалія 2013 2131 2.70 3,21 1.76 1,96 Словаччина 1443 1702 3.12 4,73 2.20 2,23 Словенія 1403 1422 4.50 4,95 2.11 2,22 Україна 1928 1893 3.13 2.33 2.07 1.93 Фінляндія 1986 1876 6.54 6,78 1.76 1,67 Франція 1777 1969 3.75 3,77 2.04 2,04 Швейцарія 2102 1774 5.32 6,56 1.93 1,91 Швеція 1885 1819 5.01 6,00 2.06 2,03 44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 нансовий сектор економіки, який міг би стати одним із «локомотивів» ефективно- го економічного реформування країни. Од- нак масова недовіра до банків і страхових компаній суттєво зменшує їхній креатив- ний потенціал. До того ж українці найчас- тіше в Європі не довіряють працівникам органів державного управління, вважаючи їх нечесними. Для цього, здавалося б, у них є достатньо підстав, якщо врахувати, що на запитання «Як часто за останні п’ять років чиновники просили Вас про послугу або хабар за ви- конання своєї роботи?» тільки 43% гро- мадян України відповіли «ніколи». Це не тільки найгірший показник серед інших країн Європи, але й принципово «неєвро- пейський» результат опитування, бо навіть у найближчій до України за цим показни- ком Естонії 64% громадян відповіли «ніко- ли». Годі вже й казати про країни Західної Європи, де лічені відсотки громадян мають досвід спілкування з чиновниками, що ви- магали певних послуг або хабарів. «Європейське соціальне дослідження» дозволяє визначити глибинні ціннісні за- сади масової свідомості завдяки викорис- танню спеціалізованої методики вивчення типології цінностей, розробленої Ш. Швар- цом. Згідно з отриманими даними, україн- цям більше, ніж громадянам інших євро- пейських країн, властиві цінності «безпе- ки», «конформності», «влади», «тра диції», «збагачення», «досягнення успіху» і мен- ше — цінності «відкритості для змін», «са- мостійності», «доброзичливості», «гедо ніз- му». Для людей із таким цінніс ним сим п- томокомплексом властиві обачливість, потреба державного захисту, соціального визнання та збагачення, консерватизм, безініціативність у поєднанні з жагою вла- ди. Такі риси визначають переважно тра- диціоналістську свідомість, що не прита- манна базовому типу сучасної ци ві лі зо- ваної європейської людини. Отже, причи- ни багатьох проблем суперечливого, дуже неквапливого та непослідовного процесу реформування політичної системи й еко- номіки України багато в чому зумовлені консерватизмом масової ціннісної свідо- мості. * * * Загалом прихильне ставлення населен- ня України до перспектив євроінтеграції ще не набуло ознак стійкого переконання, підкріпленого згодою жити за усталеними європейськими стандартами. Хоча Украї- на й має достатньо об’єктивних передумов для послідовного наближення до стандар- тів життя в країнах ЄС, однак головною її проблемою на шляху євроінтеграції зали- шаються вкрай низькі показники, порів- няно з цими країнами, щодо задоволення життєво важливих потреб населення, а та- кож атмосфера невпевненості в дієздат- ності та ефективності нових соціальних інституцій. До цього слід додати право- вий нігілізм, поширений в Україні значно більше, ніж у західних сусідів, а отже — схильність до корупції, що стала вкоріне- ною рисою не тільки політичної та еконо- мічної еліти, але й масової свідомості. Ціннісна свідомість, притаманна «малень- кому українцю», ще й досі ґрунтується пе- реважно на традиціоналізмі та консерва- тизмі, не зазнавши суттєвих змін за роки незалежності. Отже, поступ України шляхом євроін- теграції передусім має бути пов’язаний із подоланням суперечливого ставлення до ринкової економіки, демократичних засад суспільного життя, традиціоналістських цінностей і стереотипів. 1. Головаха Є., Горбачик А., Паніна Н. Україна та Євро- па: результати міжнародного порівняльного соціо- логічного дослідження. — К.: Інститут соціології НАН України, 2006. — 141 с. 2. Паніна Н. Українське суспільство 1992–2006: со- ціологічний моніторинг. — К.: Інститут соціології НАН України, 2005. — 93 с. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 45 Є.Головаха ТЕРНИ НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Р е з ю м е Невизначеність перспективи євроінтеграції Украї- ни зумовлена низкою причин, аналіз яких зробле- но в статті на основі об’єктивних характеристик соціально-економічного та політичного становища країни. Наведено великий масив даних, що дає мож- ливість порівняти соціальне самопочуття громадян України та інших європейських держав. Вказано на основні перешкоди, які гальмують поступ України шляхом євроінтеграції. Ye. Golovakha OBSTACLES ON THE WAY TO EUROINTEGRATION OF UKRAINIAN SOCIETY S u m m a r y A lack of clear prospects of Ukrainian Eurointegration is determined by a number of causes which analysis is pre- sented in the article based on objective characteristics of social and economic state of the country. A big bulk of data is presented which makes it possible to compare social feeling of Ukrainian citizens and the citizens of other European states. The main obstacles that hinder development of Ukraine towards Eurointegration are highlighted.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3295
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T22:36:38Z
publishDate	2008
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Головаха, Є.I. 2009-07-06T14:08:06Z 2009-07-06T14:08:06Z 2008 Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства / Є.I. Головаха // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 33-45. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3295 Невизначеність перспективи євроінтеграції України зумовлена низкою причин, аналіз яких зроблено в статті на основі об’єктивних характеристик соціально-економічного та політичного становища країни. Наведено великий масив даних, що дає можливість порівняти соціальне самопочуття громадян України та інших європейських держав. Вказано на основні перешкоди, які гальмують поступ України шляхом євроінтеграції. A lack of clear prospects of Ukrainian Eurointegration is determined by a number of causes which analysis is presented in the article based on objective characteristics of social and economic state of the country. A big bulk of data is presented which makes it possible to compare social feeling of Ukrainian citizens and the citizens of other European states. The main obstacles that hinder development of Ukraine towards Eurointegration are highlighted. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства Obstacles on the way to eurointegration of ukrainian society Article published earlier
spellingShingle	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства Головаха, Є.I. Статті та огляди
title	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
title_alt	Obstacles on the way to eurointegration of ukrainian society
title_full	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
title_fullStr	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
title_full_unstemmed	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
title_short	Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
title_sort	терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3295
work_keys_str_mv	AT golovahaêi terninašlâhuêvrointegraciíukraínsʹkogosuspilʹstva AT golovahaêi obstaclesonthewaytoeurointegrationofukrainiansociety

Терни на шляху євроiнтеграцiї українського суспiльства

Institution

Ähnliche Einträge