Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави
Визначено
 змістовні особливості
 та правову
 природу
 свободи
 ЗМІ в контексті
 сучасної
 теорії
 громадянського
 суспільства. Здійснено
 наголос
 на конструктивних
 складових
 права
 на...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33053 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави / І.О. Прилуцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 127-132. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860007637977923584 |
|---|---|
| author | Прилуцький, І.О. |
| author_facet | Прилуцький, І.О. |
| citation_txt | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави / І.О. Прилуцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 127-132. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Визначено
змістовні особливості
та правову
природу
свободи
ЗМІ в контексті
сучасної
теорії
громадянського
суспільства. Здійснено
наголос
на конструктивних
складових
права
на інформацію
як інструмента
становлення
в Україні
інформаційного
суспільства.
Определены
содержательные
особенности
и правовая
природа
свободы
СМИ в контексте
современной
теории
гражданского
общества.
Сделан
акцент
на конструктивных
составляющих
права
на информацию
как инструмента
становления
в Украине
информационного
общества.
Article is devoted to revealing of substantial features and the legal nature of freedom of
mass media in a context of the modern theory of a civil society. The accent on constructive
components of the right on the information, as tool which promotes becoming in Ukraine an
informational society and «a transparency of authority» is made.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:39:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. О. ПРИЛУЦЬКИЙ. СВОБОДА ЗМІ ЯК ОСНОВА ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСПІЛЬСТВА І ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
Виз на че но змістовні особ ли вості та пра во ву при ро ду сво бо ди ЗМІ в кон тексті
су час ної те орії гро ма дянсь ко го суспільства. Здійсне но на го лос на кон ст рук тив них
скла до вих пра ва на інфор мацію як інстру мен та ста нов лен ня в Ук раїні інфор маційно го
суспільства.
Ключові слова: за со би ма со вої інфор мації, гро ма дянсь ке суспільство, сво бо да
за собів ма со вої інфор мації, пра во ва дер жа ва.
Оп ре де ле ны со дер жа тель ные осо бен но с ти и пра во вая при ро да сво бо ды СМИ в кон
тек с те со вре мен ной те о рии граж дан ско го об ще ст ва. Сде лан ак цент на кон ст рук тив
ных со став ля ю щих пра ва на ин фор ма цию как ин ст ру мен та ста нов ле ния в Ук ра и не
ин фор ма ци он но го об ще ст ва.
Ключевыеслова: сред ст ва мас со вой ин фор ма ции, граж дан ское об ще ст во, сво бо да
средств мас со вой ин фор ма ции, пра во вое го су дар ст во.
Article is devoted to revealing of substantial features and the legal nature of freedom of
mass media in a context of the modern theory of a civil society. The accent on constructive
components of the right on the information, as tool which promotes becoming in Ukraine an
informational society and « a transparency of authority » is made.
Keywords: mass media, a civil society, a legal state.
ПроцесформуванняфундаментуправовоїдержавивУкраїніувиглядіякісно
го та кількісного зростання показників громадянського суспільства є такою
соціальною еволюцією, яка неможлива без цивілізованого розвитку інфор
маційногопросторувзагалі тадемократичногофункціонування засобівмасової
інформаціїзокрема1.
Значенняірользасобівмасовоїінформації(далі–ЗМІ)вжиттісуспільстваі
функціонуваннідержавиважкопереоцінити.НаЗМІпокладенаосновназадача–
інформуваннялюдейзрізнихпитаньжиттєдіяльностідержави ісуспільства.Це
диктується необхідністю забезпечення стійкості влади, і ЗМІ тут виступають в
якостізасобувпливунасвідомістьлюдейзметоюформуванняунихпевнихуста
новок,оцінокісудженьзтим,щобстворитипозитивнийстереотипзаконослухня
ноїповедінкигромадян,прагненнядотримуватисьнормправаіповажатизакон.
ЗМІ здатні переконливо, наглядно і оперативно надати актуальні матеріали
багатомільйоннійаудиторії,інтенсивніше,ніжіншізасоби,впливатинасвідомість
іпочуттялюдей.Вонинаділенівеличезнимиможливостямизалучатидоучастіу
вирішенні певних задач,що стоятьперед органамидержавної влади, найбільш
авторитетних фахівців з різних сфер життя (керівників різного рівня, вчених,
письменників,публіцистів,соціологів,політологів,експертівта ін.).Такіособи
своїмивиступами,коментарямиіоцінкамисприяютьвихованнюугромадянпра
восвідомості,духуповагидозакону,настроюютьсуспільствонавсемірнудопо
могуорганамдержавноївлади.
Виражаючи і формуючи громадську думку, ЗМІ акумулюють досвід і волю
населення, а також впливають на свідомість, вчинки, колективні дії людей. Їх
127Юридичні і політичні науки
©ПРИ ЛУЦЬ КИЙ Іван Оле го вич –здобувачкафедритеоріїтаісторіїдержавиіпра
ваДонецькогоюридичногоінститутуЛуганськогодержавногоуніверситетувнутрішніх
справім.Е.О.Дідоренка
сутність, характер, функції значноюмірою визначаються політичним режимом
держави.Недемократичнийрежимнерахується із громадськоюдумкою,преса,
радіо, телебачення слугують органічною частиною командноадміністративної
системи,знаходятьсяпіджорсткимконтролемзбокувлади,врезультатічогоїх
діяльністьзводитьсянедоінформуваннянаселенняпроправовудійсність,адо
пропаганди готових, накинутих «зверху» ідей, догм, установок, сприяючи
організаціївиконаннянезавждирозумнихпланів,починаньтощо.
Вдемократичномужсуспільствіуправліннясоціальнимипроцесаминемож
ливебезвивченнянастроївгромадян,атакожвпливунаних,вчомуколосальну
рольвідіграютьЗМІ.Урахуванняівикористаннявінтересахприйняттядержав
нихрішеньгромадськоїдумки,нарядуззабороноюцензури,розвиткомсвободи
словаідруку,єнеобхідноюпередумовоюдіїпринципугласності–одногозфун
даментальнихпринципівдемократії2.
СучасніЗМІдозволяютьпідтримуватипрямий,зворотнійзв’язокзнаселен
ням,наприклад,шляхомнаданнядопомогислідствуповідомленнямпроважливі
факти по кримінальних справах, про порушення закону посадовими особами,
виникненнянадзвичайнихобставинвтійчиіншіймісцевості,проскоєнізлочи
ни,щосталівідомітаін.Однимізспособіворганізаціїзворотногозв’язкуможе
бути публікація номерів контактних телефонів чи «телефонів довіри» у пресі,
телепрограмічиврадіоефірі.Відкритадлясуспільствадержавнавладаімакси
мальнаоб’єктивністьЗМІсприяютьдемократизаціїсуспільстваівисокимтемпам
демократичнихперетворень.
Таким чином, основними функціями ЗМІ можемо вважати: задоволення
інформаційнихпотребсуспільства;забезпеченнягласності;вивченняіформуван
ня громадської думки; організація обговорення, дискусій з важливих питань
суспільства; підтримка або критика програм і діяльності держави, державних
органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, партій
тощо;вихованняправовоїкультуринаселення.
Удемократичній,правовійдержавіЗМІзадовольняютьінформаційніінтере
сисуспільства,здійснюютьконтрользадіяльністюорганіввлади,узв’язкузчим
частозустрічаємовизначенняЗМІяк«четвертоївлади».Протепривживанніобо
роту«четвертавлада»,маючинаувазіЗМІ,неслідзабувати,щоцяназваненесе
всобініякогоправовогонавантаження.ЗМІнеможутьнаказувати,зобов’язувати,
карати,притягуватидовідповідальності.Засоби,якимивониоперують,–слово,
звук, зображення,якінесутьпевну інформацію,тобтоповідомлення,судження,
оцінки,схваленняабоосудженняявищ,подій,вчинків,поведінкиокремихосіб,
груплюдей,партій,громадськихорганізацій,урядутощо.Завдякисвоємуплю
ралістичномухарактерусвободаінформаціїєфакторомформуваннядемократіїі
контролю за її здійсненням3. Ми розуміємо, що скільки людей – стільки і
поглядів, у зв’язку з чим погляди різних журналістів на ту чи іншу проблему
можутьбутикардинальнорізними,що,поперше,даєзмогувтіленнявжиттякон
ституційного принципу плюралізму, а подруге, дає можливість споживачам
масовоїінформаціїсамостійнодійтидопевноговисновкупризіставленніінфор
маціїпрофакти,події,явища,отриманоїзрізнихджерел.
Усвіті видаєтьсяпонад8 тис.щоденних газет, загальний тиражяких сягає
півмільярдаекземплярів,працюєпонаддвадцятьтисячрадіостанцій.Убільшості
країн світу працює телебачення. Згідно з опублікованими даними, приблизно
чвертьдобилюдизнаходятьсяпідпрямимвпливомЗМІ.Якщов1960і–70іроки
128 Держава і право • Випуск 51
понад75%населенняотримувалоінформаціюпросуспільнополітичнежиттяз
друкованихЗМІ, то вжена середину 1980х – 70%отримувалиподібну інфор
мацію через радіо та телебачення. На даний час ця цифра перевищила 90 %.
Згідно нормам, встановленим ЮНЕСКО, для цивілізованої країни мінімальна
кількість джерел інформації на одну тисячу осібмає нараховувати сто екземп
лярівгазет,сторадіоприймачів,стотелевізорів.
СвободасловатаправонаінформаціювУкраїнізакріпленінаконституційно
мурівні.Кожномугарантуєтьсяправонасвободудумкиіслова,навільневира
ження своїхпоглядів і переконань.Коженмаєправо вільно збирати, зберігати,
використовуватиіпоширюватиінформаціюусно,письмовоабовіншийспосіб–
насвійвибір.
ОсновнийЗаконзазначає,щоздійсненняцихправможебутиобмеженезако
номвінтересахнаціональноїбезпеки,територіальноїцілісностіабогромадського
порядкузметоюзапобіганнязаворушеннямчизлочинам,дляохорониздоров’я
населення,длязахистурепутаціїабоправіншихлюдей,длязапобіганнярозголо
шеннюінформації,одержаноїконфіденційно,абодляпідтриманняавторитету і
неупередженостіправосуддя(ст.34).
Свободасловаівільневираженняудрукованійформісвоїхпоглядівіпереко
наньозначаютьправокожногогромадянинавільноінезалежношукати,одержу
вати,фіксувати,зберігати,використовуватитапоширюватибудьякувідкритуза
режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ (п.1 ст. 2 Закону
України«Продрукованізасобимасовоїінформації(пресу)вУкраїні»).Якбачи
мо, свобода слова і вільне вираження своїх поглядів є нещо інше як поняття
тотожнедопоняття«правонаінформацію»,однакзастосовуютьйогоздебільшо
гопривизначеннісуспільнихвідносин,пов’язанихіздіяльністюЗМІ.
Доситьцікавимякзпрактичної,так ізтеоретичноїточкизоруєспіввідно
шенняпоняття«свободаслова»ізпоняттям«інформаціязобмеженимдоступом».
Якщорозглядатисвободусловаяк«правокожногогромадянинавільноінезалеж
но збирати, зберігати, використовувати та поширювати будьяку відкриту за
режимом доступу інформацію як особисто, так і за допомогою матеріальних
носіївтазасобівпоширенняінформації»,товипливає,щовоназагаломнепоши
рюється на випадки розголошення інформації з обмеженим доступом4. Проте
законодавствоУкраїнипередбачаєвипадкипріоритетностіправа свободислова
надправомвласника інформаціїзобмеженимдоступомна їїзахист.Так,Закон
України«Проінформацію»,передбачаєзвільненняособивідвідповідальностіза
розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця
інформаціяєсуспільнозначимою.Інформаціяєсуспільнозначимою,якщовона
єпредметомгромадськогоінтересуіякщоправогромадськостізнатицюінфор
маціюпереважаєправоїївласниканаїїзахист.Протепитанняпрактичногозасто
сування норми Закону України «Про інформацію», яка передбачає можливість
поширення інформації з обмеженимдоступом без згоди її власника у випадку,
якщоця інформація є суспільно значимою,вбачаєтьсядоволіпроблематичним.
Якщопредметгромадськогоінтересутакоїінформаціїщеможнавизначитизпев
ною долею імовірності, то перевага права громадськості знати інформацію з
обмеженимдоступомнадправом її власникана захист такої інформації визна
чається не так легко.У будьякому випадку лише органи судової владиповно
важніприйматиостаточнерішеннястосовноспіввідношенняправагромадськості
знати інформацію з обмеженим доступом з правом її власника на захист такої
129Юридичні і політичні науки
інформації.
Міжнародним базовим документом, що закріплює свободу вираження
поглядів,єКонвенціяпрозахистправлюдинийосновополоджнихсвобод1950р.
Вонавстановлює,щокоженмаєправонасвободувираженняпоглядів.Цеправо
включаєсвободудотримуватисясвоїхпоглядів,одержуватиіпередаватиінфор
маціютаідеїбезвтручанняорганівдержавноївладиінезалежновідкордонів.Ця
статтянеперешкоджаєдержавамвимагатиліцензуваннядіяльностірадіомовних,
телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод,
оскількивонопов’язанезобов’язкамиівідповідальністю,можепідлягатитаким
формальностям,умовам,обмеженнямабосанкціям,щовстановленізакономіє
необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки,
територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушен
нямчизлочинам,дляохорониздоров’ячиморалі,длязахистурепутаціїчиправ
інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для
підтриманняавторитетуібезсторонностісуду5.
Ст.34КонституціїУкраїнизначноюміроюідентичнастатті10Європейської
Конвенції.НормаукраїнськоїКонституції,навідмінувідКонвенції, згадуєпро
свободудумки.Наданиймоментдумкиформальноіфактичнонеможутьпідда
ватися«зовнішньому»регулюванню,аленевиключено,щоузв’язкузрозвитком
засобівіспособівманіпулюваннясвідомістютаканормаможестатиактуальною.
НовелаКонституціїУкраїниставитьсвободусловаводинрядзісвободоювира
женняпоглядівтапереконань,тодіякКонвенціясвободупоширенняінформації
(що фактично ідентичне свободі слова уширокому сенсі) визначає складовою
частиноюправанасвободувираженняпоглядів(«цеправовключає…»).Очевид
но,що вКонвенції про захист прав людини і основних свободформулювання
«свободавираженняпоглядів»маєширокезначення.
У будьякому разі, якщо особа (фізична чи юридична) бажає поширювати
інформаціючиідею,створенуіншимсуб’єктом,тоданаособапевноюміроюпро
являєтакимчиномісвоїпогляди,оскількивонавважає,щосамецюінформацію
чипогляддоцільнойдоречнопоширитиувідповідниймоментіспосіб.Поши
рення«не своєї» інформації та ідей, хоча вонойохоплюється свободоюслова,
більшхарактернесамедля засобівмасової інформації та єособливоважливим
елементом свободи ЗМІ, оскільки тільки таким чином відбувається належне
інформуваннясуспільствапроподіївкраїніісвітітазабезпечуєтьсяякіснадис
кусіявсерединісуспільстващодоактуальнихпитань.
Крімцього, ЗМІбезпосередньо займаються збором, обробкою (використан
ням) та поширенням масової інформації. Як норма Конституції України, так і
нормаКонвенціїпередбачаєможливістьвільнозбирати(одержувати)тапоширю
вати(передавати)інформацію.Відповідніможливостісформульованіяксвобода,
тобтоможливістьвільнодіятибезвтручанняіншихосіб,зокремадержави,ібез
наявностівіншихосібпевногокореспондуючогообов’язку.
СвободаЗМІнаділяєсуспільствооднимізнайдосконалішихінструментів,що
дозволяютьдовідатисяіскластиуявленняпроідеїйпозиціїполітичнихлідерів.
Загаломівціломусвободаполітичноїдискусіїскладаєсерцевинуконцепціїдемо
кратичного суспільства, яка червоноюниткоюпроходить через усюКонвенцію
прозахистправлюдиниіосновнихсвобод.
Поняття«свободазасобівмасовоїінформації»охоплюєнелишезасобимасо
вої інформаціїяксуб’єктів–юридичніособи,колективилюдей.Цимпоняттям
130 Держава і право • Випуск 51
охоплюється також індивідуальна свобода – можливість журналіста, який
реалізуєсвійпрофесійнийобов’язок,ібудьякогоіншогогромадянинависловити
своюдумкувЗМІтаприйнятиучастьвобговореннісуспільноважливихпитань.
Вданомуразізасобимасовоїінформаціїефективнозабезпечуютьсвободувира
ження поглядів будьякої фізичної особи, тому обмеження свободи преси
неодмінно обмежує індивідуальну свободу громадян, яка випливає зі статті 10
Конвенції про захистправлюдинийосновних свобод та статті 34Конституції
України.
ВодночассвободаЗМІнакладаєнанихпевніобов’язки,навітьуст.10Кон
венціїпрозахистправлюдинизазначено,щосвободапередаватиінформаціюбез
втручання держави пов’язана з обов’язками й відповідальністю.Щодо ЗМІ ці
обов’язки й відповідальність є особливо вагомими, оскільки вони здійснюють
масовепоширення інформаціїйзначноюміроюформуютьгромадськудумку.З
цього випливає необхідність перевіряти інформацію перед її поширенням
наскільки це можливо. Подруге, поширювана інформація має бути якомога
більшповною.Третьоювимогою,якамайжезавждиставитьсядоЗМІ,єоб’єктив
на подача інформації і, хоча в деяких країнах газетам дозволяють проявляти
політичнісимпатії,будьякеперекрученнячиспотворенняінформаціїєнеприпу
стимим.
Засобаммасовоїінформаціїнеможнарозголошувативідомості,щоєдержав
ноюабоіншоюспеціальнозахищеноюзакономтаємницею,закликатидонасиль
ницькогоповаленняабозміненняіснуючогодержавногоісуспільноголаду,про
пагувативійну,насилляіжорстокість,расову,національну,релігійнувиключність
або нетерпимість, розповсюджувати порнографію, також забороняється і
переслідуєтьсяувідповідностідозаконувикористанняЗМІдлявтручаннявосо
бистежиття громадян, посяганьна їх честь та гідність.Хоча деякі дослідники
вважають,щообмеженнясвободипреси,навітьзметоюзахистурепутаціїіправ
іншихсуб’єктів,будепевнимопосередкованимобмеженнямправа громадянна
отриманняідейтаінформації.Це,всвоючергу,можеобмежитиможливостігро
мадянприймати зважені та правильні рішення з питаньжиття суспільства,що
завдаєшкодибудьякомудемократичномусуспільству.Деякідослідникивважа
ють,щоякщопресанеможепублікуватирізні,навітьобразливі,судження,люди
позбавленісамостійногополітичноговибору.Ацеозначає,щоопозиціянемає
жоднихшансівприйтидовладишляхомпереконаннявиборців6.
Врадянськічасиувітчизнянійправовійсистемісклаласьтрадиціярозглядати
діяльністьпресивиключноз«класовихпозицій»7.Свободамасовоїінформаціїв
УкраїнівстановлюєтьсяКонституцієюУкраїниінормамиінформаційногозаконо
давства.
Цензура як вимога, спрямована до ЗМІ, журналіста, головного редактора,
організації,щоздійснюєвипускЗМІ,йогозасновника(співзасновника),видавця,
розповсюджувача,попередньоузгоджувати інформацію,щопоширюється(крім
випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб’єкта
авторськогоправаі(або)суміжнихправнанеї),та/абоякнакладеннязаборони
(крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в
будьякій іншійформі тиражуваннюабопоширенню інформації з бокуорганів
державноївлади,органівмісцевогосамоврядування,їхпосадовихосібзабороне
на. Забороняються створення будьяких органів державної влади, установ, вве
денняпосад, на які покладаються повноваженнящодо здійснення контролю за
131Юридичні і політичні науки
змістомінформації,щопоширюєтьсяЗМІ.Виключенняіобмеженнявдіяльності
ЗМІможутьвводитисялишезаконодавствомУкраїнипроЗМІвінтересахзахисту
особистості,суспільства,держави.
В умовах громадянського суспільства держава повинна заохочувати інфор
маційнусвободудляменшості,сприятизастосуваннюузгоджувальнихпроцедур,
прагненнядоконсенсусу,поважатиякособисті,такіздійснюванічерезпартіїта
суспільні організації переконання,щовипливають з невід’ємних і непорушних
правлюдини.
Нині в Україні намічається тенденція до налагодження конструктивного
діалогуміждержавнимиорганамирізнихрівнівіокремимипредставникамиЗМІ.
Головною причиною цього діалогу стає взаємна користь від співробітництва.
Влада зацікавлена в оперативному висвітленні своєї діяльності через основні
каналиінформації,аЗМІ,всвоючергу,переслідуютьінтересиотриманняінфор
маціїбезперешкод.Усімагілкамидержавноївладиповинначіткоусвідомлюва
тисьнеобхідністьспівробітництваізЗМІякоднаізумовдосягненнясоціальної
стабільностіусуспільстві.
1.Пись ме ниць кий А.А. Засоби масової інформації у демократичному суспільстві:
правоверегулюваннядіяльностітаспіввідношеннязгілкамидержавноївладивУкраїні
//Правоібезпека.–2005.–№4(5).–С.40.2. За галь на теоріядержавиіправа/Заред.
М.В.Цвіка,В.Д.Ткаченка,О.В.Петришина. –Х.:Право, 2002. –С. 158.3. Би тем Д.,
Бойл К.Демократия:вопросыиответы.–М.,1995.–С.76.4. Ма ру щак А.І.Свобода
слова та інформація з обмеженим доступом: співвідношення понять // Бюлетень
Мін’юстуУкраїни.–2005.–№6(44).–С.46.5. Кон венція прозахистправіосновних
свободлюдини1950року(Рим,4.11.1950)//ГолосУкраїни.–2001.–№3.6. Шев чук С.
Судовийзахистправлюдини.ПрактикаЄвропейськогосудузправлюдиниуконтексті
західноїправовоїтрадиції.–К.:Реферат,2006.–С.351.7. Фе до тов М.А.Законодатель
ствоРоссийскойФедерацииосредствахмассовойинформации.Научнопрактический
комментарий//Журналистикаиправо.–1999.–Вып.19.–С.55.
132 Держава і право • Випуск 51
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
І. О. Прилуцький. Свобода ЗМІ Як основа громадЯнського суспІльства І правовоЇ держави
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33053 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:39:57Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прилуцький, І.О. 2012-05-26T19:00:52Z 2012-05-26T19:00:52Z 2011 Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави / І.О. Прилуцький // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 127-132. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33053 Визначено
 змістовні особливості
 та правову
 природу
 свободи
 ЗМІ в контексті
 сучасної
 теорії
 громадянського
 суспільства. Здійснено
 наголос
 на конструктивних
 складових
 права
 на інформацію
 як інструмента
 становлення
 в Україні
 інформаційного
 суспільства. Определены
 содержательные
 особенности
 и правовая
 природа
 свободы
 СМИ в контексте
 современной
 теории
 гражданского
 общества.
 Сделан
 акцент
 на конструктивных
 составляющих
 права
 на информацию
 как инструмента
 становления
 в Украине
 информационного
 общества. Article is devoted to revealing of substantial features and the legal nature of freedom of
 mass media in a context of the modern theory of a civil society. The accent on constructive
 components of the right on the information, as tool which promotes becoming in Ukraine an
 informational society and «a transparency of authority» is made. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави Article published earlier |
| spellingShingle | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави Прилуцький, І.О. Теорія держави і права |
| title | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави |
| title_full | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави |
| title_fullStr | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави |
| title_full_unstemmed | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави |
| title_short | Свобода ЗМІ як основа громадянського суспільства і правової держави |
| title_sort | свобода змі як основа громадянського суспільства і правової держави |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33053 |
| work_keys_str_mv | AT prilucʹkiiío svobodazmíâkosnovagromadânsʹkogosuspílʹstvaípravovoíderžavi |