Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин
Розглядається соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин. Рассматривается социальный порядок как необходимое условие стабильности общественных отношений. The article discusses the social order as a necessary condition for the stability of social relations....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33057 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин / А.Л. Ступак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 115-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859659476600094720 |
|---|---|
| author | Ступак, А.Л. |
| author_facet | Ступак, А.Л. |
| citation_txt | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин / А.Л. Ступак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 115-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглядається
соціальний
порядок
як необхідна
умова
стабільності суспільних
відносин.
Рассматривается
социальный
порядок
как необходимое
условие
стабильности
общественных
отношений.
The article discusses the social order as a necessary condition for the stability of social
relations.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:10:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. Л. СТУПАК. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЯК НЕОБХІДНА УМОВА
СТАБІЛЬНОСТІ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН
Роз гля дається соціаль ний по ря док як не обхідна умо ва стабільності суспільних
відно син.
Ключовіслова: соціаль на си с те ма, по ря док, соціаль ний по ря док, соціальні нор ми,
пра во.
Рас сма т ри ва ет ся со ци аль ный по ря док как не об хо ди мое ус ло вие ста биль но с ти
об ще ст вен ных от но ше ний.
Ключевые слова: со ци аль ная си с те ма, по ря док, со ци аль ный по ря док, со ци аль ные
нор мы, пра во.
The article discusses the social order as a necessary condition for the stability of social
relations.
Keywords: social system, order, social order, social norms, law.
НинівУкраїні,яківбільшостікраїнсвіту,відбуваєтьсяпереоцінкацінностей,
здійснюєтьсяпереорієнтаціяполітичногокурсудержавнавстановленняєдиних
загальнолюдськихпринципівістандартів,якієзначимимидлявсьогосвітового
співтовариства.Сучасні перетворення в державноправовій сфері, як і в інших
сферах суспільного життя, потребують наукового забезпечення, розробки
відповіднихнауковихорієнтирівтаконцепцій.
Важливимзавданнямнаукиє,насамперед,розглядсутностітавстановлення
зміступредмета,щодосліджується.Цезавданняєважливимідлядослідження
соціального порядку, тому що без його вирішення неможливо правильно зро
зумітиприроду,призначеннятарольпорядкувжиттєдіяльностісуспільства.
Системну природу мають різноманітні соціальні утворення – людина,
суспільство,йогоскладові–політика,економіка,духовнежиття.Соціальнасис
темаскладаєтьсязвеликоїкількостіпідсистем.
На думку О. Зайчука та О. Копиленка, соціальні системи – це переважно
складні,динамічні,саморегульовані(тобтосамокеровані,здатнідосаморегуляції,
саморозвитку). Однак соціальним системам обов’язково притаманний процес
управління.Уданомусенсіуправління–цепроцесупорядкуваннясистеми,впо
рядковуючого впливу на неї, який здійснюється відповідно до притаманних їй
внутрішньої логіки розвитку, об’єктивних закономірностей функціонування та
розвитку,щопротистоятьдезорганізації1.
Цілкомочевидно,щокожнасоціальнасистемаєпевноюміроюунікальною.
Системи здатні створювати похідні системи у сфері свідомості (мова, релігія,
наука),матеріальногосередовища(речі,будинки)тасоціальногопорядку(право,
суспільніінституції,організаційніструктури).Такіпохіднісистемиоб’єктивізу
ютьсяусуспільстві таотримуютьуньомувідноснуавтономію івідносні зако
номірності.
При цьому зауважимо, що соціальний порядок є провідним принципом
цивілізації, а головна її вимога до власних підсистем і елементів – це вимога
підкорятися існуючим нормам і законам, відповідати заданим зразкам.
Цивілізаційній системі необхідне регулярне, ритмічнопедантичне відтворення
115Юридичні і політичні науки
©СТУ ПАК Андрій Ле онідо вич–аспірантвідділутеоріїдержавиіправаІнституту
державиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
наявного порядку для того, щоб успішно виконувати свою репродуктивну
функцію.Зцієюметоюстворюєтьсярядсоціальнихінститутів,якінедопускають
безладдя,підтримуютьсоціальнийпорядок–системадержавноївлади,правові
інститути,політичніорганізації2.
Соціальнийпорядок,зазначаєТ.Парсонс,єфункцієюсоціальноїсистеми,що
відокремленаусоціальнійпідсистемііперебуваєвдинамічнихвідносинахзвла
снимоточенням.Проте,стабільністьсоціальногопорядкузначноюміроювизна
чається стабільністю відносин соціальної системи зі своїм оточенням та її
здатністюнівелюватизбуренняцьогооточення.Длябудьякоїсоціальноїсистеми
оточеннямєсистемитрьохіншихпідсистемдії–культурнісистеми,системиосо
бистості(політичні)тасистемиповедінковогоорганізму(економічні)3.
Висвітлення різноманітних аспектів соціального порядку знайшло місце у
творчому доробку вітчизняних вчених, зокрема: І. Гавриленка, О. Зайчука,
М. Козюбри, О. Копиленка, А. Крижанівського, Ю. Крисюка, П. Мельника,
П.Недбайла,М.Недюхи,Н.Оніщенко,Н.Панаріної,М.ПановаВ.Сіренкатаін.
У сучасній теорії права склалася ситуація, коли акцентується увага на
необхідностівдосконаленнявченняпросоціальнийпорядокякнеобхідноїумови
соціальноїстабільностісуспільства.
Вважаємо,щопорядоквиникаєтам,деміжрізнимиречамиабосуб’єктами
утворюютьсястійкі,надійні тапродуктивні зв’язки,щоскріплюють їху єдину
цілісність, яка успішно функціонує. Сукупність цих зв’язків утворює стійку
структуру, конфігурація якої позначена відбитком функціональної доцільності.
Зазначимо,щовосновуприродногопорядкупокладеніоб’єктивнізакониприро
ди,щофункціонуютьнезалежновідволіібажаньлюдей.Проте,соціальнийпоря
док,йоговстановленняіпідтримуваннявимагаютьактивнихлюдськихзусиль.
Отже,соціальнийсвітразомізчастиноюприродногосередовища,яказалуче
налюдьмиуїхжиттєдіяльність,складаєсферусоціальногопорядку.Цеозначає,
щоосновнимупорядковуючимагентомєлюди.Водночас,будьякеприпинення
людської діяльностіщодопідтримки або змінипорядкупризводитьдорозладу
соціальногожиття.
Убудьякійсоціальнійсистемі,стверджуєТ.Парсонс,людидіютьупорядко
вано,визнаючипевністандарти,цінностітадіютьзгіднозними4.
П.БергеріТ.Лукманнаголошують,щосоціальнийпорядокєлюдськимпро
дуктом5.
НадумкуІ.Гавриленка,П.Мельник,М.Недюхи,людина–цесвідомаістота.
Утомузначенні,щовонаусвідомлюєумовивласногоіснування,поставленумету
ізасобиїїздійснення,регулятивнінормиповедінки,формисоціальногоконтро
лю,наявнийстатусіприписанийсценарійрольовоїдіяльності,власнідомагання
таміруїхреалізації.Однієюзособливостейлюдиниєздатністьнадаватиречамі
явищам дійсності ціннісних рис, здійснювати їх певну оцінку і діяти у
відповідностізними.Утакомуразіцінностітаоцінкистаютьчинникамилюдсь
кихдій,визначаютьїхзмістіспрямованість6.
ЯкслушнозазначавВ.Селіванов,людинаусвоємурозвиткупройшлашлях
відпристосуваннядонавколишньогоприродногосередовищадорозвиткусвоєї
здатності пристосовувати реальну дійсність, серед неї – соціальну, до своїх
потреб,цілей,поведінки.Поступовоставленнялюдинидосвітустаєскладним,
багатостороннім,багатозначним.Людинастаєздатноюусвідомлюватинетільки
своївнутрішніпотреби,щоісторичносформувалися,айпредметнийзмістсвіту,
116 Держава і право • Випуск 51
що оточує людину і є результатом минулого процесу формування соціальної
дійсності7.
Крім того, людиупевних ситуаціях, повинні передбачитиповедінку інших
людей.Здосвідомлюдинавиробляєвласнуповедінкувзв’язкузповедінкою,яку
вона очікує від інших. Зрозуміло,що люди у суспільстві взаємодіють.Якщо б
кожний був здатний змінювати різні типи поведінки, які присутні в арсеналі
людської поведінки взагалі, тоді підсумком був би справжній хаос. Будьяка
організаціякомплекснихвидівдіяльностітасоціальнежиттябулибнеможливи
ми.Водночас,нескінченнийкрахіндивідуальнихочікуваньпризвівбивсіхлюдей
до неврозів та психозів. Світ перетворився б на божевільний дім. Отже,
суспільствоможливелишенапідставіорганізаціїтапорядку8.
Таку організацію та порядок забезпечує соціальна система, яка отримала
назву«держава».Державареалізуєпотребулюдейутійабоіншійсистеміцінно
стей,потребувуніверсальних,умежахсуспільства ідеалах,удеякомукаркасі,
якийздатнийтриматиспільнесоціальнежиття,якеінакшерозпадеться.
Життяпоказує,щоцінніснимзмістомпронизанеуселюдськежиття.Цінності
– це серцевина світогляду людини, певний ідеал особистості, міра значущості
речей,явищ,подій.Поняття«цінність»завждитрактувалосянаукоюякусталене
уявлення про те, що є святим для людини, тієї чи іншої соціальної групи,
суспільствавцілому.Цінностідаютьзмогупов’язатиминуле,сучасне,майбутнє;
визначитисистемипріоритетів,способисоціальноговизнання,критеріїоцінок;
будуватибагаторівневісистемиорієнтаціїусвіті.
Отже,цінності–визначаютьцілідіяльності,норми–засобидосягненняцілей.
Цінність є фундаментом, підставою, джерелом норми. Проте, з перетворенням
цінностейунорми,соціальнежиттянабуваєрегулярності,однозначностітапро
гнозованої(колективніочікування)передбачуваності.Отже,цесприяєстворенню
соціального порядку: впорядкованості, усталеності, регулярності, передбачува
ності, одноманітності в соціально необхідному обсязі. На нормах ґрунтуються
механізмиідіясоціальногоконтролю.
Таким чином, завдання норм полягає в тому, щоб підтримувати соціальні
спільноти у цілісному, життєздатному, функціональному стані, забезпечувати
порядок у суспільстві, запобігати небезпечним проявам внутрішньовидової
агресії.
Слід наголосити, що соціальні норми закріплюють певний порядок у
суспільнихвідносинах,єнеобхіднимелементомсуспільногобуття.Вониємоде
лями належної поведінки, які містять суспільну інформацію про соціальні
цінності і про певний порядок взаємовідносин у суспільстві. Зрозуміло, що
соціальний порядок, з одного боку, це обов’язково стабільне, фундаментальне,
стале, норма. З іншого боку, у кожного народу, в кожну епоху свої «порядки».
Водночаспорядок–величинарухлива,мінлива,всилурухливості інтересівта
цілейлюдей,їхспільностей,соціальнихінститутівтощо.
Вважаємо,щонашезавданнявдосконалюватитойпорядокжиття,якийвста
новленийурезультатірозвиткуісторії.Миповинніспиратисянапевнікритерії
прогресивногорозвитку,яківиявляютьсяупослідовномупідходіщодорозвитку
суспільстватайогодуховногожиття.
«Порядок» у загальномовному вживанні пояснюється як стан, коли все
робиться відповіднодопевнихвимог; лад, злагодженість, узгодженість; додер
жаннянормповедінки;чинніденебудь,закони,правилатощо9.Т.Парсонсвиз
117Юридичні і політичні науки
начаєпорядокяктиповудію,яказасвоюєтьсяіндивідомупроцесісоціалізаціїі
допомагаєлюдині«правильно»адаптуватисяуконкретномусуспільстві10.«Поря
док–цете,щоєнаслідкомпорядностілюдей.Проте,цеформальність,усталений
стан речей, відносин, структури права, середовища права»11. Порядок є
необхідною формою спільного існування людей, завдяки якій вони можуть
реалізовуватисвоїособистіправаісвободи,невходячивстан«війнивсіхпроти
всіх»12.Отже,порядок–цепевнимчиномурегульованийсоціальниминормами
стансуспільнихвідносин.
Крімтого,порядокєуніверсальноюхарактеристикоюсоціальноїреальності.
Проте універсальним є і право. Правовий рівень універсальності осягається
людиноювадекватномуправовомубуттюстані.
Зокрема,правовебуття–єзагальноюреальністюправаійоговзаємовідносин
усвітісоціальногобуття.Воновключаєвсерізноманіттяпросторовихтачасових
характеристик правової дійсності, реальні залежності і особливості взаємодії
права зі всімасферамисуспільства,нетількисистемуправовихнорм, айпра
восвідомість,правовукультуру,правовіідеїйпоняття.
Безперечно,правоєнеобхідноюумовоюбудьякогосуспільства:воноєтим
спільним порядком, якому повинно підкорятися як суспільство в цілому, так і
коженйогочлен.Існуючиусуспільстві,людинаповиннасвідомопоступатисяна
користьіншихцілоюнизкоюегоїстичнихінтересівіцілей;поважатичужежиття,
свободуімайно;повинніповажатиправоякспільнийпорядок,якиймаєпанувати
надволеюкожногосуб’єктасуспільнихвідносин.
Зазначимо,щозмістправатайогозастосуваннявизначаютьсягромадськимта
політичним консенсусом суспільства та владної еліти. Право є частиною
соціокультурноїцінностісистемисуспільства,воновідображаєівтілюєдоміную
чицінності.
Правояксоціокультурнацінністьлюдства,зісвоїмивластивостями–такий
соціальнийфеномен, поява якого була викликанапотребоювнести в соціальне
життяпевнінормативнізасади,організованість іпорядок,заснованінаначалах
соціальноїсвободи,активності,відповідальності,ітомузасвоєюприродоюпро
тистоїтьсваволіібеззаконню.
Отже,зодногобоку,правонадає,відводітьособіпевнесередовищесвободи;
зіншогобоку–вонообмежуєцюсферунизкоюприписів,низкоюобов’язкових
правил.
Унашчас, стверджуєС.Алексєєв, стає зрозумілим,щоправояксоціальна
цінність–цетакесуспільне,об’єктивнореальнеявище,якесвоїмзмістомзапере
чуєсвавілляібеззаконня13.
НадумкуГ.Кельзена,правовідрізняєтьсявідіншихсоціальнихпорядківтим,
щоцепримусовийпорядок.Йогохарактернаознака–використанняпримусу;це
означає, що акт, передбачений порядком як наслідок соціально шкідливої дії,
повиненздійснюватисятакожіпротиволіадресата,аувипадкуопорузйогобоку
–йзізастосуваннямфізичноїсили14.
Як слушно зазначають автори підручника «Загальна теорія держави і пра
ва»15, право, по своїй суті, передбачає порядок, спрямований на встановлення
злагоди, ладу в суспільстві. Його метою є регулювання та охорона відносин у
суспільстві,тобтоїхупорядкування.
Отже,найважливішимфакторомсоціальногопорядкуєправо,яке:
–покликанезабезпечитизагальнусоціальнустабільністьтабезпекузапосе
118 Держава і право • Випуск 51
редництвомрегулюючоїсилизаконів;
–захиститигромадян,суспільствовідрізноманітнихвиявівагресії,насильст
ва,наслідківдеструктивнихконфліктів;
–гарантувативпорядкованість,передбачуваністьсоціальнихвідносин16.
Будьякийсоціальнийпорядокповиненвиглядатитапрацюватиякупорядко
вана система, «здоров’я» якої, її рухливість, життєздатність та прогресивність
залежать від засвоєння кожним моральних та правових норм. Зокрема, норми,
особливоправові,складаютьзовнішній,«видимий»порядок,ацінності,відяких
норми похідні – «невидимий», внутрішній. «Видимі» частини порядку, тобто
певніорганізаційніструктуритаустанови,можутьзмінюватисятакоригуватися
завжди.«Видимий»порядок–цеформа.Сутністьбудьякогосоціальногопоряд
куєзмістдуховноїкультурилюдей,якаскладаєгуманістичнийвимірпрогресу17.
Отже,порядокєнезмінноюумовоюсоціальногопрогресу,апрогресєметою
порядку. Саме порядок є певним чином урегульований соціальними нормами
стансуспільнихвідносин.Соціальнінормиємоделяминалежноїповедінки,що
містятьінформаціюпросоціальніцінностітапевнийпорядоквзаємовідносину
суспільстві.
Стабільність соціального порядку визначається стабільністю відносин
соціальноїсистеми.Основнимелементомсоціальноїсистемиєлюдина,якамає
найбільшийдіапазонвиборуповедінки.
Важливимфакторомсоціальногопорядкуєправо,щопокликанезабезпечити
соціальнустабільністьтабезпекузадопомогоюзаконів.Проте,лишетойсоціаль
нийпорядокзабезпечуєсоціальнийпрогресякийпередбачаєпобудовусистеми
загальнолюдськихцінностей,зокрема:цінністьлюдськогожиття,повагадомину
лого,турботапроближніхтаіншіпідвалинимировоїкультури.
1. Ко пи лен ко О.Л., Зай чук О.В. Соціальні системи сучасності: взаємозв’язок,
взаємообумовленість і взаємовплив // Порівняльне правознавство (теоретикоправове
дослідження):Монографія/Заред.О.В.Зайчука,Н.М.Оніщенко.–К.:Фенікс,2007.–
С.156,158159.2. Ба чинін В.А., Па нов М.І.Філософіяправа:Підручник.–К.:Видавни
чийДім«ІнЮре»,2002.–С.59.3. Пар сонс Т.Осоциальныхсистемах/Пер.сангл.
В.Чеснокова.–М.:Академическийпроект,2002.–С.791792.4. Пар сонс Т.Тамже.–
С. 83. 5. Бер гер П., Лук ман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по
социологиизнания:Пер.сангл.–М.:Медиум,1995.–С.170.6. Га в ри лен ко І.М., Мель
ник П.В., Не дю ха М.П. Соціальний розвиток: Навч. посіб. – Ірпінь: Академія ДПС
України,2001.–С.128.7. Селіва нов В.Допитанняметодологіїрозробленнясучасної
правової доктрини України // Вісник Академії правових наук України. – 2005. –
№2(41).–С. 23.8. Hoebel Е.Adamson.Anthropologi:The Study ofMan. –NewYork,
1953.–Р.12.9. За галь натеоріядержавиіправа:Підручник/М.В.Цвік,О.В.Петришин,
Л.В.Авраменкотаін.;Заред.О.В.Петришина.–Х.:Право,2009.–С.521.10. Абельс
Хайнц.ПроблемасоциальногопорядкавсоциологииТалкоттаПарсонса[Электронный
ресурс]. – Режим доступа: www/soc/pu/ru|materials/golovin/reader/abels/r 11. Ма ла хов
В.П.Правовегоуниверсальности,особенностииконкретности.–М.,2005.–С.137.
12. Ша по вал Л.А.Право.Держава.Правопорядок//Практичнафілософіятаправовий
порядок:Зб.наук.статей.–Х.:ЦентрОсвітніхІніціатив,2000.–С.95.13. Алек се ев С.
Структураобщейтеориигосударстваиправа//Актуальныепроблемытеориисоциали
стическогогосударстваиправа.–М.,1974.–С.29.14. Чи с тое учениеоправеГ.Кель
зена//Сборникпереводов.–М.:ИНИОНАНСССР,1987.–Вып.1.–С.51.15. За галь
натеоріядержавиіправа:Підручник/Заред.М.В.Цвіка,В.Д.Ткаченка,О.В.Петри
шина.–С.521522.16. Кри сюк Ю.Соціальний іправовийпорядокякреалізація ідеї
права//ПравоУкраїни.–2004.–№8.–С.26.17. Фи ли на И.А.Социальныйпорядоккак
119Юридичні і політичні науки
условиесоциальногопрогресса//Практичнафілософіятаправовийпорядок:Зб.наук.
статей.–Х.:ЦентрОсвітніхІніціатив,2000.–С.89.
120 Держава і право • Випуск 51
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
А. Л. СТУПАК. СоцІальний порЯдок Як необхІдна умова стабІльностІ суспІльних вІдносин
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33057 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:10:01Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ступак, А.Л. 2012-05-26T19:11:27Z 2012-05-26T19:11:27Z 2011 Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин / А.Л. Ступак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 115-120. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33057 Розглядається соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин. Рассматривается социальный порядок как необходимое условие стабильности общественных отношений. The article discusses the social order as a necessary condition for the stability of social relations. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин Ступак, А.Л. Теорія держави і права |
| title | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| title_full | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| title_fullStr | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| title_full_unstemmed | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| title_short | Соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| title_sort | соціальний порядок як необхідна умова стабільності суспільних відносин |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33057 |
| work_keys_str_mv | AT stupakal socíalʹniiporâdokâkneobhídnaumovastabílʹnostísuspílʹnihvídnosin |