Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи
У статті висвітлено основні аспекти функціонування банківських установ з іноземним капіталом у країнах Центральної і Східної Європи та в Україні зокрема. Розкрито основні передумови й чинники створення банків за участю іноземного капіталу, їх ролі у становленні й розвитку національних банківських си...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33090 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи / Т. Стубайло // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 66-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859525712559472640 |
|---|---|
| author | Стубайло, Т. |
| author_facet | Стубайло, Т. |
| citation_txt | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи / Т. Стубайло // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 66-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті висвітлено основні аспекти функціонування банківських установ з іноземним капіталом у країнах Центральної і Східної Європи та в Україні зокрема. Розкрито основні передумови й чинники створення банків за участю іноземного капіталу, їх ролі у становленні й розвитку національних банківських систем, головним чином, у країнах із перехідною економікою, особливо з урахуванням наслідків фінансової кризи.
In the article the basic aspects of functioning of bank institutions are reflected with a foreign capital in the countries of Central and East Europe and in Ukraine. Basic pre-conditions and factors of creation of banks are exposed with participation of foreign capital, their roles in becoming and development of the national bankings systems, mainly in countries with a transitional
economy, especially taking into account the consequences of financial crisis.
|
| first_indexed | 2025-11-25T22:17:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
66
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 336.71
²ÍÒÅÃÐÀÖ²ß ²ÍÎÇÅÌÍÎÃÎ ÁÀÍʲÂÑÜÊÎÃÎ ÊÀϲÒÀËÓ
 ÊÐÀ¯ÍÈ ÖÅÍÒÐÀËÜÍί ÒÀ ÑÕ²ÄÍί ªÂÐÎÏÈ
ТЕТЯНА СТУБАЙЛО,
кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи
Тернопільського національного економічного університету
У статті висвітлено основні аспекти функціонування банківських установ з іноземним
капіталом у країнах Центральної і Східної Європи та в Україні зокрема. Розкрито основні
передумови й чинники створення банків за участю іноземного капіталу, їх ролі у станов-
ленні й розвитку національних банківських систем, головним чином, у країнах із перехідною
економікою, особливо з урахуванням наслідків фінансової кризи.
Ключові слова: фінансовий ринок, іноземний банківський капітал, рух капіталу, банки Цент-
ральної та Східної Європи, фінансова криза.
Постановка проблеми. В умовах глобалізації
фінансових ринків і лібералізації руху капіталів помітно
активізувалася міжнародна діяльність банків. Проник-
нення іноземного капіталу в національні банківські
системи як промислово розвинених, так і країн із пере-
хідною економікою набуло широких масштабів і стало
переважаючою тенденцією в розвитку світової еконо-
міки. Сучасна епоха позначена переходом від переваж-
ної орієнтації на банківський протекціонізм і поетапної
лібералізації доступу нерезидентів на національні рин-
ки фінансових послуг. Банки за участю іноземного капі-
талу служать одним з основних провідників прямих і
портфельних інвестицій з-за кордону, яких особливо
гостро потребують країни з перехідною економікою. Іно-
земні банки певною мірою сприяють рекапіталізації й
реструктуризації національних кредитно-фінансових
систем. Участь нерезидентів у капіталі банків підвищує
якість банківського менеджменту, збільшує прозорість
обліку та звітності, підсилює завдяки міжбанківській
конкуренції диверсифікацію банківських послуг. У той
же час лібералізація доступу іноземного капіталу в
банківські системи поставила цілу низку серйозних за-
питань перед національними органами банківського
нагляду й регулювання, вимагала зусиль з координації
їх дій, часткового перегляду національного банків-
ського законодавства. Дослідження теоретичних і
практичних проблем участі іноземного капіталу в роз-
витку національних кредитно-фінансових систем є важ-
ливим й актуальним завданням учених і фахівців в об-
ласті банківської справи. Саме із цієї причини як об'єкт
дослідження вибрані особливості й проблеми діяльності
іноземного капіталу в банківській системі країн Цент-
ральної та Східної Європи, а також України в контексті
загальносвітового досвіду.
Аналіз досліджень і публікацій. Вивченням ос-
новних аспектів міжнародної діяльності банків плідно
займалися західні, російські та українські автори. Се-
ред зарубіжних економістів і фахівців перш за все
необхідно виділити П. Роуза, автора відомої праці
"Банківський менеджмент", Дж. Даніела, П. Дорнбуша,
Е. Крокетта, П. Кругмана, К. Ліндгрена, Ф. Ліса, Л. Мау-
єра, Ф. Мішкина, М. Обстфельда, Л. Радебу, Дж. Сак-
са, Дж. Сінкі мол., С. Фішера, Е. Шенга, М. Енга. По-
мітний вплив на поглиблення підходів до аналізу діяль-
ності іноземних банків в умовах глобалізації фінансо-
вих ринків справили роботи М. Гольдстайна, М. Мон-
теса, П. Тернера, В. Уайта, П. Хонена. Серед російсь-
ких економістів, що активно займалися розробкою за-
гальних і спеціальних питань міжнародної діяльності
банків, виділяються публікації В. Л. Красавіної, В. Н. Но-
вікова, В. В. Попова, Д. В. Смислова, Н. В. Смородін-
ської, В. Н. Шенаєва й ряду інших учених. Серед су-
часних українських науковців, що займаються вивчен-
ням окресленої проблематики, можна відзначити
В. Гейця, Н. Шелудько, О. Барановського, З. Василь-
ченко, В. Коваленко та ін. У той же час слід зазначити,
що як у зарубіжній, так і в українській економічній літе-
ратурі до сьогодні по суті відсутні роботи, спеціально
присвячені дослідженню діяльності банків за участю іно-
земного капіталу в країнах із перехідною економікою.
Мета статті полягає в розкритті основних переду-
мов і чинників створення банків за участю іноземного
капіталу, їх ролі в становленні й розвитку національних
банківських систем, головним чином у країнах із пере-
хідною економікою, проблем та особливостей право-
вого регулювання їх діяльності, особливо з урахуван-
ням наслідків фінансової кризи.
Виклад основного матеріалу. Світова фінансо-
ва криза вплинула на багато процесів і в першу чергу
на ті, що пов'язані з рухом капіталу. Країни Східної
Європи та пострадянського простору ще залишають-
ся досить привабливими для іноземних інвесторів.
Надходження іноземних інвестицій не пов'язане пря-
мо з розміром і ресурсами країни. Невеликі держави
можуть компенсувати свій низький ринковий і ресурс-
ний потенціал політичною та економічною стабільністю
й відповідним законодавством.
Процеси експансії іноземного капіталу до банківсь-
ких систем різних країн розпочалися ще в XIX ст., коли
англійські банки стали відкривати свої представницт-
ва за кордоном із метою налагодження торгівлі зі свої-
ми колоніями, що згодом почали робити бельгійські,
французькі, німецькі, а також японські банки.
Це явище в літературі отримало назву першої
хвилі інтернаціоналізації банківської системи. Друга
хвиля розпочалась у 60-х рр. XX ст., коли амери-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 67
канські банки з метою уникнення обмежень усередині
країни розпочали активний вихід за кордон. Вирізня-
ють також і так звану третю хвилю інтернаціоналі-
зації банківської системи, що розпочалася в 90-х рр.
XX ст. і триває до сьогодні.
Активними учасниками цього етапу є європейські
банки, що поширюють свою діяльність у країнах Ла-
тинської Америки, Південної Азії та Східної Європи.
Характерними ознаками третього етапу є скасуван-
ня обмежень присутності іноземного капіталу в націо-
нальних банківських системах, що значною мірою було
спричинено укладанням угод у межах Світової органі-
зації торгівлі щодо лібералізації фінансових послуг. На
сьогодні банківським системам зарубіжних країн при-
таманна значна присутність іноземного капіталу. У
деяких країнах іноземні банки займають домінуючу
позицію і вирішально впливають на функціонування
не лише банківських систем, а й усієї економіки.
Банківські системи країн Центральної та Східної
Європи характеризуються найбільшою присутністю
іноземного банківського капіталу. Активному проник-
ненню іноземного капіталу до банківської структури
вищезазначених країн сприяли такі чинники:
- макроекономічна стабілізація - реформи, пов'я-
зані зі стабілізацією рівня цін, валютного курсу, дер-
жавного бюджету тощо;
- мікроекономічні реформи - створення життєздат-
ного ринкового середовища шляхом приватизації дер-
жавних підприємств, лібералізації цін, підвищення
відкритості економіки, а також реформування інсти-
туціональної структури економіки.
На ранніх етапах входження іноземних банків до
банківських систем різних країн їх діяльністю було об-
слуговування клієнтів із країни-походження материнсь-
кого банку. Пізніше основною причиною розширення
своєї присутності стала можливість одержання ринко-
вих переваг. Адже в країнах Східної Європи та Ла-
тинської Америки обсяг банківських послуг був наба-
гато нижчим, ніж в економічно розвинених країнах За-
хідної Європи та США.
Однією з типових ознак відкриття ринків є "зняття
вершків": потужні іноземні банки, продаючи складніші
послуги, легко залучають кращих клієнтів, що несуть
найнижчі ризики, чим ускладнюють конкуренцію для
решти банків. Жорстка конкуренція та вимоги до капі-
талізації, сприяючи процесам злиття та поглинання,
призводять до укрупнення місцевих комерційних банків
і поступового зменшення їх кількості.
Розглянемо приклади присутності іноземного капі-
талу в банківських системах деяких країн.
Так, у Словаччині на сьогодні переважну біль-
шість у національній банківській системі становлять
банки з іноземним капіталом, частка активів, що нале-
жать іноземним власникам, становить 96,72 %, при
цьому основна частина іноземного капіталу походить
з Люксембургу (30 %) та Австрії (29 %) [9].
У банківській сфері Румунії відбувається постійне
зростання присутності іноземного капіталу: якщо в
2004 році іноземним банкам належало 38 % на ринку
банківських послуг, то нині їхня частка в активах бан-
ківської системи досягла 50 % .
У Чехії частка іноземного капіталу в загальному
капіталі банківської системи становить 90 %, причому
33 % усього зареєстрованого капіталу належить
Австрії, 17 % - Франції та 8 % - Німеччині [10].
Заслуговує на увагу також самобутній і при цьому
досить успішний досвід реформування в країнах Балтії.
Кожна із цих країн обрала свою стратегію трансфор-
мації. Унаслідок цього спостерігаються й суттєві від-
мінності в процесах, що відбуваються як у реальному
секторі економіки, так і в грошово-кредитній сфері.
Так, у Прибалтиці внаслідок процесів злиття й по-
глинання утворилися дві провідні банківські групи.
Перша - група SEB (Швеція) - уже володіє контрольни-
ми пакетами Eesti Uhisphank (Естонія), Unihan (Лат-
вія). За розмірами активів частка шведів на ринку бан-
ківських послуг Прибалтики становить 30-35 %. Друга
група - Swedhank (Швеція) - стала власником Hans ah
аnk (Естонія). Останній, у свою чергу, має дочірні бан-
ки в Латвії та Литві. Частка цієї групи на ринку стано-
вить 20-25 %. Тільки протягом 2000-2004 pp. було ук-
ладено 144 угоди щодо злиття й поглинання у світово-
му банківському секторі, з яких 99 - угоди між місце-
вими банками та 45 - угоди за участю іноземних банків,
загальна сума за всіма угодами злиття й поглинання
становить 270 млрд дол. США.
Латвія та Естонія обрали стратегію швидких рин-
кових перетворень, що базувалися на грошовій моделі
приватизації за підтримки держави, залучення інозем-
ного капіталу, зокрема за рахунок зниження податко-
вих ставок.
У сукупних активах банківської системи Естонії про-
тягом 2005 року частка, що належить іноземним бан-
кам, становила 98 %, тобто майже весь банківський
сектор перебуває під контролем іноземного капіталу.
На сьогодні понад 80 % банківських активів контро-
люється шведськими холдингами. Естонії вдалося за-
побігти виникненню надмірної кількості ненадійних
дрібних банківських структур, а тому - не допустити
банківської кризи, як це сталося, наприклад, у Литві.
На відміну від Естонії, у Литві реформаційні про-
цеси почалися пізніше й відбувались повільніше. Це
зумовлено переважно недостатністю інвестицій та
зосередженістю ділової активності в дрібному торго-
вельному бізнесі, що стримувало перетворення у ви-
робничій сфері. Спрямувавши приватизаційні проце-
си на реструктуризацію підприємств та викуп їх зде-
більшого трудовими колективами, у Литві зробили ак-
цент на розвиток власного виробництва, особливо
аграрного. Як і сфера виробництва, більшість кредит-
них установ тут існувала за рахунок внутрішніх інвес-
тицій. Одним із важливих факторів збільшення інвес-
тицій була приватизація великих державних об'єктів,
зокрема Литовського ощадного банку, що був викуп-
лений шведським банком "Сведбанк".
Найбільших успіхів у реформуванні кредитно-гро-
шової сфери досягла Латвія. Під час реформування
основна увага приділялася саме прискореному роз-
витку банківської системи й фінансового ринку. До цьо-
го спонукала глибока банківська криза початку 90-х
років ХХ ст. і, зокрема, банкрутство одного з найпо-
тужніших балтійських банків, що завдало великих
збитків латвійським вкладникам. На сьогодні розви-
ток кредитної системи Латвії базується як на місцево-
му, так і на іноземному капіталах, що припливає з ба-
гатьох країн Європи й США. Під контролем іноземно-
го капіталу в Латвії знаходиться понад 2/3 банківсь-
ких активів (як і в Угорщині та Польщі).
В Угорщині, котра має найбільш потужну банківсь-
ку систему серед країн Східної Європи, у власності іно-
земних банків перебуває 60 % усіх банківських активів.
Заслуговує на увагу приклад Польщі, банківська
система якої пройшла складний шлях розвитку й до-
сягла значних успіхів. Проте, незважаючи на очевидні
успіхи, сучасний стан польської банківської системи
викликає чимало суперечок серед польських еко-
номістів. Причиною є той факт, що в країні зовсім немає
обмежень присутності іноземного капіталу. Згідно з
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
68
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
даними на початок 2005 року, з 57 комерційних банків
45 перебувають під фактичним контролем іноземно-
го капіталу, якому належить майже 60 % основного
капіталу всього банківського сектора, або 62,7 % ос-
новного капіталу всіх комерційних банків разом, а їх
участь в активах банківського сектора становить 67 %.
Найбільша частка в сукупних банківських активах на-
лежить банкам із Німеччини (19 %), Італії (15 %) та США
(9 %) [11]. Сьогодні майже 95 % банківської системи
Польщі - це банки з іноземним капіталом.
В Угорщині та Польщі 2/3 банківських активів пе-
рейшли під контроль іноземних інвесторів. Привати-
зація банків стала складовою створення стабільного
розвиненого ринку капіталів загалом і, таким чином,
невід'ємним елементом формування інституційної ос-
нови для швидкого та ефективного розподілу еконо-
мічних ресурсів. Успіхами реформування Польща та
Угорщина завдячують також правильному визначен-
ню проблем, що зумовили структурну кризу в грошово-
кредитному секторі та відповідній цілеспрямованій
роботі з їх розв'язання. Важливе значення при цьому
мала ліквідація законодавчих та облікових обмежень,
удосконалення управління банківськими установами
та контролю за ними.
Зазначимо, що в країнах Південно-Східної Азії по-
рівняно з європейськими країнами присутність інозем-
ного капіталу є незначною. Так, питома вага іноземних
активів у загальних активах банківських систем Китаю,
Індії, Кореї не досягає навіть 10 %. Це пов'язано з тим,
що уряди країн обмежують доступ іноземних банків та
їх філій до вітчизняних банківських систем. До того ж
міжнародні фінансові центри - Гон-Конг та Сінгапур -
створюють якнайкращі умови для підвищення конкурен-
тоспроможності й ефективності місцевих банків.
Аргентина. Протягом останніх 10 років в Арген-
тині активно протікав процес концентрації й централі-
зації банківського капіталу. Спостерігалося злиття або
закриття дрібних і середніх кредитно-банківських ус-
танов. Уряд широко використовував механізм санації
для придбання їх активів і подальшого продажу круп-
ним банкам. У результаті, якщо в 1994 р. у країні на-
лічувалося 205 кредитно-банківських установ, то до
2001 р. їх залишилося лише 87. Кількість фінансових
установ на кінець 2001 р.: держбанки - 13 (із них на-
ціональних - 2; провінційних - 8; муніципальних - 3);
приватні банки - 74 (із них акціонерних - 33; коопера-
тивних - 2; іноземних - 39); разом - 87. Фінансові інсти-
тути країни мають у своєму розпорядженні 4200 від-
ділень, у яких працює 100 тис. службовців, а мережу
банківських автоматів складає 5400 одиниць. Форму-
вання відкритої ринкової економіки в Аргентині супро-
воджувалося лібералізацією її внутрішнього ринку ка-
піталів. У 1993 р. законодавчо були скасовані об-
меження на доступ іноземного капіталу в місцеву кре-
дитно-банківську систему і він був зрівняний у правах
із національним. Зарубіжним банкам дозволяється
вільно створювати відділення, представництва й філії,
у тому числі шляхом придбання діючих аргентинських
фінансових інститутів або участі в їх акціонерному ка-
піталі. Був покладений край колишній практиці, коли
банки з більш ніж 30 % зарубіжного капіталу, що діють
у країні, уважалися іноземними і їх діяльність регла-
ментувалася спеціальними інструкціями ЦБ. У резуль-
таті, якщо в 1994 р. на їх долю припадало 16 % депо-
зитів, то до 2001 р. цей показник піднявся до 48 %.
Для фінансово-кредитної системи Аргентини 2002 р.
став одним із найважчих. На початок 2002 р. фінансо-
ва система країни включала 108 фінансових органі-
зацій, у т. ч. 86 банків і 22 небанківські структури. До
кінця 2002 р. залишилася 101 організація, у т. ч. 79
банків і 22 небанківських структури. Пішли з фінансо-
вого ринку Аргентини 3 банки, у т. ч. французький Credit
Agricole і канадський Scotiabanc. У 4 банків ЦБ віді-
брав ліцензію, у т. ч. в Suquia, Bisel і Bersa, і передав
управління ними в Banco de la Nacion. Акції вказаних
банків були виставлені на продаж на торгах у 2003 р.
Річні збитки одного з найбільших банків BBVA Banco
Frances склали 1,2 млрд песо, інших крупних банків:
Banco Galicia - 1,5 млрд песо, Banco Rio - 1,3 млрд
песо, Banco Hipotecario - 3 млрд песо.
На сьогодні в Аргентині діють 85 кредитно-фінан-
сових установ, із яких 67 є банками (2 державних бан-
ки, 10 банків провінцій, 55 приватних банків), 2 кре-
дитних установи, 12 банків із іноземним капіталом, а
також 16 фінансових компаній. Сучасна банківська си-
стема Аргентини сформувалася на початку 1990-х рр.,
у період, пов'язаний зі значним припливом у країну іно-
земних інвестицій. Позитивну роль при цьому відігра-
ла відміна обмежень на доступ іноземного капіталу в
національну банківську систему. Великомасштабна
економічна криза, що вибухнула в кінці 2001 р. в Ар-
гентині, сильно похитнула всю банківську систему краї-
ни. Перелік інститутів держрегулювання кредитно-
грошової політики був значно звужений у зв'язку з уве-
денням у січні 2002 р. "Закону про надзвичайний еко-
номічний стан" (діє до теперішнього часу).
Банківські системи країн Латинської Америки до
1990-х рр. складалися тільки з національних банків,
причому більшість із них було створено за участю за-
гальнонаціональних та місцевих органів влади. Про-
те згодом із метою підвищення ефективності функці-
онування банківських систем було скасовано обме-
ження присутності іноземних банків. Значну роль в
активізації діяльності іноземних банків відіграли про-
цеси приватизації місцевих банків із державною влас-
ністю. На цей час спостерігається постійне збільшен-
ня присутності іноземних банків у банківських систе-
мах Чилі, Колумбії, Мексики та Перу.
Глобалізація банківських систем значною мірою
впливає як на розвиток банківських систем окремих
країн, так і на розвиток міжнародних фінансів загалом.
По-перше, саме інтеграційні процеси сприяють ство-
ренню світового ринку універсальних банківських по-
слуг, прискорюючи темпи технологічних змін, які особ-
ливо впливають на умови здійснення банківської
діяльності. По-друге, загострення конкуренції між бан-
ками позитивно впливає на якість і вартість послуг, що
надаються ними. Проведене дослідження присутності
іноземного капіталу в банківських системах різних
країн показало, що діяльність іноземних банків у краї-
нах із перехідною економікою призводить до зменшен-
ня дохідності та маржі місцевих банків, збільшуючи
таким чином ефективність банківської системи прий-
маючої країни. Доведено, що не існує чіткої залежності
між негативними процесами в економіці країни та
зменшенням обсягів кредитування іноземними банка-
ми - тимчасові скорочення транскордонного кредиту-
вання в Естонії, Угорщині та Чехії заміщувалися зрос-
танням обсягів кредитування через філії; іноземні філії
розширювали свою діяльність під час економічних
криз як шляхом поглинання місцевих банків, так і збіль-
шуючи обсяги операцій.
Проте існують і протилежні точки зору, відповідно
до яких при визначенні галузевої, регіональної, вироб-
ничо-технологічної спрямованості прямих іноземних
інвестицій переважатимуть інтереси іноземних банків
та пов'язаних із ними компаній, а не національні інте-
реси. Це призводить до зростання дефіциту платіж-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 69
ного балансу, державного боргу й бюджетних витрат
на його обслуговування, а також до зниження рівня
зайнятості населення та збільшення бюджетних вит-
рат із безробіття. Такі тенденції спостерігалися в краї-
нах Центральної та Східної Європи після скасування
обмежень на доступ іноземного капіталу до національ-
них банківських систем, насамперед у Польщі та Угор-
щині. На противагу цьому в Кореї та КНР на діяльність
філій іноземних банків обмеження було встановлено,
і національний капітал зберіг за собою провідні галузі
економіки й ефективно конкурує з іноземним на націо-
нальному та світовому ринках. Тобто за умови належ-
ного контролю та регулювання присутності іноземно-
го банківського капіталу можна досягти поліпшення
структури банківської системи, створення стимулів для
комерційних банків щодо виходу на міжнародні фінан-
сові ринки, розширення клієнтської бази комерційних
банків та зниження відсоткової ставки за кредитами.
Порівняльний аналіз рівня й темпів експансії іно-
земного банківського капіталу в країнах Центральної
та Східної Європи показав, що в більшості держав
вони значно вищі, ніж в Україні. Активність міжнарод-
них банків у країнах Центральної та Східної Європи
пов'язана з тим, що відкриття банківського сектора
збіглося в часі з виведенням капіталів транснаціональ-
них банків із азіатського регіону та пошуками напряму
передислокації капіталів. Лібералізація фінансових
систем цих країн призвела до того, що іноземні філії та
підрозділи володіють 60-90 % банківських активів.
Банківська система України, на відміну від країн
Центральної та Східної Європи і Прибалтики, для яких
активний прихід іноземного капіталу в банківський сек-
тор розпочався ще в середині 90-х, на початковому
етапі свого становлення й розвитку була мало приваб-
ливою для іноземного капіталу через наднизьку ак-
тивність і надмірну концентрацію ризиків. Із розвитком
фінансового ринку, досягненням макроекономічної
стабілізації та розгортанням приватизаційних про-
цесів, починаючи з 2004 року, спостерігається інтен-
сифікація інтеграційних процесів у банківському сек-
торі України. Вона характеризується двома супереч-
ливими тенденціями:
1. Інтернаціоналізація українських банків, інтегра-
ція їх у світову банківську систему.
2. Прагнення зберегти незалежність, внутрішню
цілісність та економічний потенціал вітчизняних банків
для самостійного фінансування розвитку вітчизняної
економіки.
Основним показником стрімкого розвитку будь-яко-
го банку є динаміка в нарощуванні активів. За період з
2001 до 2010 року іноземні банки знайшли свою нішу
на ринку й упевнено її утримують. Так, наприклад, на
1 січня 2008 р. в Україні функціонувало 47 банків з
іноземним капіталом із 198 зареєстрованих. На 01.01.
2009 р. в Україні зі 198 зареєстрованих комерційних
банків 53 мали іноземний капітал, хоча кількість ко-
мерційних банків зі 100%-им іноземним капіталом за-
лишилась на рівні 17. За даними Національного
Банку України, на сьогодні ліцензію на здійснення бан-
ківських операцій мають 175 банків, у тому числі 53
банки з іноземним капіталом (27,2 % від загальної
кількості діючих банків України), із них 20 банків (10,3 %
від загальної кількості) - зі 100%-им іноземним капіта-
лом. За станом на 01.12.2010 частка іноземного капі-
талу в зареєстрованому статутному капіталі банків
України становила 39,1 % [5]. Порівняно з початком
2010 року частка іноземного капіталу зросла на 3,3 %,
тобто іноземний капітал усе швидшими темпами вли-
вається в банківську систему нашої держави.
На сьогодні іноземний капітал в Україні представ-
лений 23 країнами. Найбільшу частку в загальній сумі
становить капітал Кіпру (20,3 %), Австрії (20,3 %),
Франції (12,3 %), Росії (9,7 %), Нідерландів (8,2 %),
Польщі (7,9 %), Швеції (6,1 %) [5]. Що ж до наймасш-
табніших операцій іноземних і українських банків, то
можна зазначити: придбання шведським "Swedbank"
"ТАСКомерцбанку", німецьким "Комерцбанком" україн-
ського банку "Форум", консолідацію австрійського
банку "Райффайзен" та українського "Аваль" в єди-
ний орган банківської системи "Райффайзен банк
Аваль" [4]. Найбільша частка іноземних активів конт-
ролюється інвесторами з колишніх метрополій - Росії
та Австрії [4]. Отже, можна з упевненістю стверджу-
вати, що українська банківська система вже значною
мірою інтегрована у світовий фінансовий ринок.
Висновки
Підводячи підсумки проведеному аналізу, необхід-
но підкреслити позитивні наслідки приходу іноземних
банків у банківські системи країн Центральної та
Східної Європи і в Україну зокрема:
1. Швидке й ефективне впровадження новітніх ме-
тодів банківської діяльності. Система менеджменту
іноземного банку й наявність сучасних і надійних інфор-
маційних технологій, що поліпшує ефективність функ-
ціонування банківської системи.
2. Зростання обсягу кредитних ресурсів і посилен-
ня стабільності їх джерел. Іноземні банки з вищою ка-
піталізацією, на відміну від місцевих, будуть здатні
здійснювати кредитну діяльність навіть під час еконо-
мічного спаду.
3. Розширення спектра якісних послуг, комплексний
підхід до обслуговування клієнтів, що приведе в ре-
зультаті до здешевлення банківських послуг.
4. Упровадження системи страхування банківських
ризиків.
5. Активізація конкуренції й прискорення процесу
реформування банківської системи.
6. Упровадження міжнародного досвіду фінансо-
вого оздоровлення, реорганізації й реструктуризації
банків, що набуває виняткового значення в умовах
консолідації.
7. Посилення ролі банківської системи в процесі
розподілу інвестиційних ресурсів.
8. Підвищення кваліфікаційного рівня банківських
працівників.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Барановський О. Іноземний капітал на ринках банківських
послуг України, Росії та Білорусі / О. Барановський // Вісник НБУ.
- 2007. - № 9. - С. 12.
2. Геєць В. Іноземний капітал у банківській системі України /
В. Геєць // Дзеркало тижня. - 2007. - № 26 (605).
3. Набок Р. Влияние иностранного капитала на развитие бан-
ковской системы / Р. Набок // Финансовый директор. - 2006. -
№ 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gaap.ru/
biblio/gaap-ias/msfo/064.asp.
4. Корнилюк Р. Українські банки в тенетах іноземного капіта-
лу / Р. Корнилюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ttp://
www.ukrrudprom.com/digest /Ukransk_banki_v_tenetah_
nozemnogo_kaptalu.html.
5. Основні показники діяльності банків в Україні [Електрон-
ний ресурс] . - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/
bank_supervision/dynamics.htm.
6. Павлюк К. В. Діяльність іноземних комерційних банків в
Україні: тенденції та проблеми / К. В. Павлюк, В. А. Кажан // Фінан-
си України. - 2006. - № 6. - С. 143-150.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
70
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
7. Шелудько Н. М. Іноземний капітал у банківському секторі
України: проблеми і наслідки / Н. М. Шелудько // Фінанси Украї-
ни. - 2006. - № 7. - С. 79-86.
8. Шулик В. Стратегия поведения банков с иностранным ка-
питалом в условиях кризиса / В. Шулик [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : www.credit-rating.ua.
9. Офіційний сайт Центрального банку Словаччини [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbs.sk.
10. Офіційний сайт Центрального банку Чехії [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : www.cnb.cz.
11. Офіційний сайт Центрального банку Польщі [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : www.nbp.pl.
T. Stubaylo
FUNCTIONING OF BANKS IS WITH FOREIGN CAPITAL IN COUNTRIES OF EAST
AND CENTRAL EUROPE
In the article the basic aspects of functioning of bank institutions are reflected with a foreign capital in the countries of
Central and East Europe and in Ukraine. Basic pre-conditions and factors of creation of banks are exposed with participation of
foreign capital, their roles in becoming and development of the national bankings systems, mainly in countries with a transitional
economy, especially taking into account the consequences of financial crisis.
Key words: financial market, foreign bank capital, banks of Central and East Europe, financial crisis.
© Т. Стубайло
Надійшла до редакції 21.01.2011
УДК 339. 92 : 334. 7
²ÍÎÇÅÌÍÈÉ ÄÎÑÂ²Ä ² ÑÏÅÖÈÔ²ÊÀ ÔÓÍÊÖ²ÎÍÓÂÀÍÍß
ÊÎÐÏÎÐÀÒÈÂÍÈÕ ÎÁ'ªÄÍÀÍÜ
АНДРІЙ ХІМЧЕНКО,
кандидат економічних наук, доцент Донецького національного університету
ОЛЕНА КУЛІШ,
кандидат економічних наук, доцент Донецького національного університету
У статті досліджено особливості становлення та специфіку функціонування корпоратив-
них об'єднань США, Японії, Південної Кореї й Німеччини. На підставі проведеного дослід-
ження систематизовані ознаки, які покладені в основу виділення моделі корпоративного
сектора.
Ключові слова: корпорація, корпоративне об'єднання, холдинг, промислова група, управління.
Постановка проблеми. В економічно розвинених
країнах світу накопичено великий досвід створення й
розвитку корпорацій. Структура й характер цих інтег-
рованих об'єднань в окремих країнах має як схожі
риси, так й істотні відмінності. Вони пов'язані з істо-
ричними особливостями й формуються індивідуаль-
но, залежно від стану виробництв, та обумовлені спе-
цифікою законодавчого регулювання корпоративної
власності та її управління.
Економіка розвинених країн демонструє різнома-
ніття форм організаційно-господарської взаємодії кор-
поративних об'днань і побудови на їх основі великих
транснаціональних і національних корпорацій. Серед
різноманіття корпоративних форм об'єднань є як тра-
диційні концерни на чолі з великою промисловою кор-
порацією, так й універсальні багатогалузеві фінансо-
во-промислові об'єднання, що сформувалися навко-
ло банків.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дос-
лідженню методологічних та організаційних аспектів
функціонування корпорацій, аналізу різних аспектів
процесу становлення корпорацій і корпоративного
сектора в трансформаційний період присвячена дос-
татня кількість робіт як закордонних, так і вітчизняних
учених-економістів, а саме: В. Адамова, І. Ансоффа,
О. Башиної, О. Боярського, Ю. Вінслава, В. Дементьє-
ва, Л. Дмитриченко, І. Єлисєєвої, М. Єфімової, Дж. Іван-
цевича, С. Ільєнкової, Р. Каплана, Ф. Котлера, Р. Кун-
ца, Ю. Лукашина, М. Назарової, Д. Нортона, А. Ради-
гіна, С. Реверчука, А. Хальда та ін.
Однак більшість робіт вітчизняних економістів у цій
сфері стосуються в основному проблем корпоратив-
ного управління, у процесі дослідження яких не при-
діляється необхідної уваги виявленню особливостей
становлення іноземного корпоративного сектора,
формуванню його структури й визначенню напрямків
розвитку.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33090 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T22:17:14Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стубайло, Т. 2012-05-26T20:29:06Z 2012-05-26T20:29:06Z 2011 Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи / Т. Стубайло // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 66-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33090 336.71 У статті висвітлено основні аспекти функціонування банківських установ з іноземним капіталом у країнах Центральної і Східної Європи та в Україні зокрема. Розкрито основні передумови й чинники створення банків за участю іноземного капіталу, їх ролі у становленні й розвитку національних банківських систем, головним чином, у країнах із перехідною економікою, особливо з урахуванням наслідків фінансової кризи. In the article the basic aspects of functioning of bank institutions are reflected with a foreign capital in the countries of Central and East Europe and in Ukraine. Basic pre-conditions and factors of creation of banks are exposed with participation of foreign capital, their roles in becoming and development of the national bankings systems, mainly in countries with a transitional economy, especially taking into account the consequences of financial crisis. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи Functioning of banks is with foreign capital in countries of East and Central Europe Article published earlier |
| spellingShingle | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи Стубайло, Т. Економіка |
| title | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи |
| title_alt | Functioning of banks is with foreign capital in countries of East and Central Europe |
| title_full | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи |
| title_fullStr | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи |
| title_full_unstemmed | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи |
| title_short | Інтеграція іноземного банківського капіталу в країни Центральної та Східної Європи |
| title_sort | інтеграція іноземного банківського капіталу в країни центральної та східної європи |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33090 |
| work_keys_str_mv | AT stubailot íntegracíâínozemnogobankívsʹkogokapítaluvkraínicentralʹnoítashídnoíêvropi AT stubailot functioningofbanksiswithforeigncapitalincountriesofeastandcentraleurope |