Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією

Основними цілями здійснення даного дослідження є проведення аналізу міжнародної торгівлі продукцією агропромислового комплексу України у контексті євроінтеграційного спрямування зовнішньої політики держави....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Культура народов Причерноморья
Дата:	2008
Автор:	Волченко, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33121
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією / Н.В. Волченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 51-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859754113711996928
author	Волченко, Н.В.
author_facet	Волченко, Н.В.
citation_txt	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією / Н.В. Волченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 51-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Культура народов Причерноморья
description	Основними цілями здійснення даного дослідження є проведення аналізу міжнародної торгівлі продукцією агропромислового комплексу України у контексті євроінтеграційного спрямування зовнішньої політики держави.
first_indexed	2025-12-02T00:02:07Z
format	Article
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 51 тизації економіки, тобто оновлення організаційної будови народного господарства шляхом формування мо- гутнього ядра із загальнонаціональних і міждержавних корпоративних об'єднань, що охоплюють повний цикл відтворення тих або інших продуктів. Корпоративні форми організації промислових і науково-виробничих комплексів, що створюються в ре- зультаті інтеграційних процесів є тією панацеєю, що здатна без порушень міжнародних норм, стандартів, правил та вимог зміцнити національну економіку, вивести її на новий рівень [3]. Процес інтеграції підприємств в крупні структури почався з середини 70-х років XIX століття, переду- мовами якого виявилися концентрація і централізація капіталу. Концентрація виробництва є пануючим на- прямом розвитку промисловості впродовж всієї світової історії. ІV. Висновки. Таким чином, в умовах ринку характер державного впливу на економіку в цілому і ЗЕД, зокрема, змінюється – приймає форму регулювання: створення визначених умов, що забезпечують ефекти- вне функціонування економіки в цілому і її складових частин з використанням, головним чином, нееконо- мічних методів. А зовнішньоекономічна політика являє собою діяльність держави, спрямованої на регулю- вання економічних відносин з іншими країнами, на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора у національній економіці. В свою чергу, задля більш ефективного функціонування економіки Укра- їни в рамках членства у СОТ і розробки виваженої зовнішньоекономічної політики на рівні держави необ- хідне створення міжгалузевих угруповань підприємств за стратегічними приоритетними галузями націона- льної економіки з максимальною їх підтримкою. Подальші дослідження будуть спрямовані на оцінку нор- мативно-законодавчої бази формування і функціонування інтеграційних міжгалузевих утворень підпри- ємств. Джерела та література 1. Мадиярова Д.М. Стратегия формирования внешнеэкономической деятельности. – Алматы: Экономика, 1999. – 184 с. 2. Воротін В. Ринкова модифікація державного регулювання економіки в умовах глобалізації. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. - №1. – 2003. – С.128-131. 3. Науменко С.М. Економічні передумови поширення інтеграційних процесів в національній економіці // Актуальні проблеми регулювання та розвитку зовнішньоекономічної діяльності: Зб. наук. праць Дон- ДУУ. – Серія “Державне управління”. – Т. ІХ. – Вип. 104. – Донецьк, 2008. – С. 75-88. Волченко Н.В. ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ НА ЇЇ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними за- вданнями. Світові глобалізаційні процеси спричиняють посилену увагу до проблеми інтеграції на націона- льному рівні. Обрання курсу інтеграційного спрямування вимагає від кожної держави визначення позитив- них та негативних аспектів кожного з можливих напрямків. А за умови визначеності щодо пріоритетів інте- грації – розгляду та адаптації інтеграційних процесів на різних рівнях. Проблеми міжнародної економічної інтеграції розглядаються, як правило, разом з проблемами міжнародної торгівлі, адже вони є неподільними складовими світової глобалізації. Інтеграційні спрямування кожної держави можуть впливати на міжнарод- ну торгівлю, її географічну структуру і товарну структуру по окремих регіонах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблеми розвитку та обґрунтування міжнарод- ної торгівлі почали здійснювали такі видатні економісти як Д.Рікардо, А. Сміт, Р.Торренс. Пізніше великої уваги міжнародній торгівлі приділяли Б.Баласса, А.П. Кирєєв, В.П. Козик, П.Кругман, П.Ліндерт, М. По- ртер, П. Самуельсон, С.Хілл. На рівні підприємств розглядалися проблеми зовнішньоекономічної діяльнос- ті І.В. Бурковським, В.І. Власовим, В.Ш. Губенком, А.М. Кандибою, П.Т. Саблуком, О.О. Школьним та ін- шими. Проблеми міжнародної економічної інтеграції розглядаються, як правило, тими ж дослідниками. Формулювання цілей статті. Основними цілями здійснення даного дослідження є проведення аналізу міжнародної торгівлі продукцією агропромислового комплексу України у контексті євроінтеграційного спрямування зовнішньої політики держави. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Х. Мілер у 90-х рр. минулого століття відповідаючи на питання, чому виникає потреба у співробітництві рі- зних держав і інтеграції, в тому числі, висунув ряд гіпотез, що підтверджують імовірність створення інтег- раційних одиниць. Він виділяє такі основні гіпотези: „взаємності акторів”, „інтеракції”, „міжнародних ре- жимів”, „епістемічних суспільств”, „асиметрії сил”. [6] Очевидно, що чим більше припущень стосується однієї групи країн одночасно, тим більше імовірність того, що ці країни вступатимуть на шлях інтеграції. Гіпотеза „взаємності акторів” передбачає зростання вірогідності співробітництва із зменшенням кілько- сті країн, що домовляються. Зрозуміло, що розглядаючи інтеграційні прагнення України до Європейського Союзу не можна не звернути увагу на те, що будучи найвищою і найдосконалішою на сьогодні формою ін- теграційних угрупувань, все ж ЄС – союз незалежних держав, кожна з яких має право висувати певні вимо- ги до нових членів та здійснювати захист власних інтересів на теренах міжнародної торгівлі. Гіпотеза „інтеракції” визначає взаємозв’язок між історичною довготривалістю відносин між країнами, що інтегруються, і можливістю успішного співробітництва. Зважаючи на довгий період ізольованості Укра- їни від світу за часів існування Радянського Союзу, то дана гіпотеза дозволяє говорити про більшу імовір- ність інтеграції з країнами СНД, ніж з Європою. Взаємодія в рамках європейської інтеграції не може бути Волченко Н.В. ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ НА ЇЇ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ 52 пояснена довготривалістю історичних стосунків. Система норм і принципів, що визначає можливість позитивного вирішення питання про взаємодію пе- вного кола держав знаходить своє відображення у гіпотезі „міжнародних режимів”. До цього ж пункту від- носять і процедуру прийняття рішення про інтеграцію. Зважаючи на невідповідність існуючої системи ста- ндартів якості української сільськогосподарської продукції європейським, виникає питання про можливість європейської інтеграції для України. Наступним припущенням є гіпотеза щодо впливу професійних експертів на розвиток міжнародної еко- номічної інтеграції – гіпотеза „епістемічних суспільств”. Експерти формують загальне розуміння проблеми та створюють основні шляхи до її розв’язання. На нашу думку, це твердження є дещо неоднозначним. Оче- видно, що кожен процес взаємодії не може бути однаково вигідним для всіх учасників. Через це, інтегра- ційні прагнення можуть визвати як позитивні, так і негативні очікування. Відповідно, суб’єктивність думок експертів не завжди може бути підтримана об’єктивними розрахунковими даними. Можна лише прогнозу- вати відповідні сценарії розвитку подій. А акцентування уваги на негативах, залежатиме лише від експерта та його особистого вподобання. І відповідно висновки будуть зроблені згідно з його ставленням до пробле- ми і можливістю знайти шляхи вирішення. Останньою гіпотезою є „асиметрія сил”. Це припущення означає, що співробітництво отримує більший поштовх до розвитку, якщо одна сторона є сильною і зацікавленою державою. У випадку співробітництва України є ЄС зацікавленість європейської сторони є не досить значною, порівняно із прагненням України набути членство у Союзі. Стосовно співробітництва у рамках СНД, то тут здебільшого інтерес стосується України. Отже, спираючись на цю теорію ми можемо сказати, що більшою є вірогідність інтеграційних процесів на теренах СНД. Фактично за даними митних органів на 2007 рік у структурі міжнародної торгівлі сільсь- когосподарською продукцією частка експортно-імпортних операцій із країнами СНД становила 32,45%. Та- ка доля виправдовується тісною співпрацею, спільним минулим, географічною близькістю та приблизно однаковим рівнем стандартів щодо продукції. В рамках співпраці країн СНД Україна бере участь у розробці та виконанні таких програм: „Ринок цук- ру”, Міждержавної програми створення мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування това- рів та послуг на національні ринки країн-учасниць СНД, проекті Стратегії економічного розвитку СНД на період до 2020 року. На засіданнях Економічної Ради СНД розглядаються такі питання, як наприклад, прак- тика застосування державами учасницями СНД обмежень у взаємній торгівлі та пропозиції по їх поетапній відміні. І тим не менш, співробітництво із Європейським Союзом визнається керівництвом держави як пріори- тетний напрямок зовнішньоекономічної діяльності. Звісно, доля зовнішньоторговельного обороту із краї- нами ЄС є не набагато більшою у порівнянні із долею країн СНД - 32,69%. [3] Аналіз зовнішньоторговельного балансу агропромислового комплексу за останній рік (2007 р.) слід по- чати із того, що він має позитивне сальдо у розмірі 2 445 097 тис. дол. США в цілому, не дивлячись на його від’ємне значення із Сполученими Штатами Америки, Австралією та Океанією, а також іншими регіонами. Позитивне значення зовнішньоторговельного балансу із країнами ЄС та СНД у розмірі 507 357 та 1 816 473 тис. дол. США відповідно перекриває негативні показники. Регіональна географічна структура свідчить, що найбільшу долю у зовнішньоторговельному обороті агропромислового комплексу України мають країни ЄС та СНД, як зазначалося раніше (рис.1) Рис.1. Регіональна структура зовнішньоторговельного обороту агропромислового комплексу України за 2007 р. Питома вага операцій з цими регіонами становить 32,69% та 32,45% відповідно. При цьому доля країн СНД у загальному обсязі експортних операцій українських товаровиробників становить 39,97%, а імпорт- них – 20,69%. Тоді, як для ЄС показники є дещо іншими. Питома вага країн ЄС в імпорті АПК України бі- льша, ніж в експортних операціях. Доля країн ЄС в експорті української сільськогосподарської продукції становить 30,54%, а в імпорті – 36,04%. [2] Статистичні дані щодо міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією свідчать про зростаючі обсяги поставок української продукції за кордон. Нами було проаналізовано дані за останні 7 років. За пері- Австралія та Океанія 0,1% Африканські країни 6% США 2% Країни ЄС 33% Країни СНД 32% Інші країни 27% Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 53 од з 2000 по 2007 р. експорт продукції аграрного сектору збільшився у 4,3 рази, що у грошовому виразі ста- новить 5,21 млн. дол. США. Розглядаючи структуру експорту сільськогосподарської продукції України не можна не помітити знач- не переважання продукції рослинництва у загальному обсязі. Її питома вага зростала з 64,56% у 2000 р. до 85,24% у 2007 р., коливаючись по роках. (рис.2) Рис. 2. Структура експорту сільськогосподарської продукції України Зменшення питомої ваги продукції рослинництва у загальному обсязі експорту відбулося у 2003 році, його можна пояснити незадовільними умовами для збирання урожаю. До таких умов можна віднести: пізню сівбу (більшість площ було засіяно у жовтні) через затяжні дощі та впевненість у тому, що пізні посіви да- ють кращі врожаї і менше пошкоджуються хворобами навесні; м’яку зиму, під час якої рослини активно розвивалися; високі температури та дефіцит вологи у верхньому шарі ґрунту весною; недотримання земле- робами строків сівби озимих; недостатністю кількість мінеральних добрив, незахищеність посівів лісами та лісосмугами від вітру. [4] На нашу думку, очевидним є той факт, що перші 3 умови є результатом впливу природних чинників, а три останні - спричинені людським фактором. Доля експортованої продукції тваринництва постійно зменшується з 35,44% у 2000 р до 17,67% у 2007 р. Темпи зростання обсягів експорту продукції тваринництва та рослинництва різняться між собою: тоді, як експорт продукції рослинництва зріс у 5,48 рази з 2000 р. до 2007 р., обсяги експорту продукції тваринниц- тва за цей же період збільшилися трохи більше, ніж удвічі (у 2,14 рази).[3] Правовою основою відносин між ЄС та Україною є Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, яка була підписана у Люксембур- зі 14 червня 1994 року. Угода набрала чинності 1 березня 1998 року. Хоча термін дії і вийшов у березні 2008 року, сторони дійшли згоди про продовження її дії ще на один рік. Існує також і План дій Україна- Європейський Союз, який схвалено 21 лютого 2005 року. Щодо галузі сільського господарства існують окремі домовленості, які закріплені у Меморандумі про взаєморозуміння для діалогу з аграрних питань між Міністерством аграрної політики України та генеральним Директоратом Європейської Комісії „Сільське господарство та розвиток сільської місцевості”. Існуючі угоди направлені на інтенсифікацію співробітництва і на досягнення максимальної інтегрова- ності. Найменше, на що ми можемо сподіватися – це створення зони вільної торгівлі. На середньострокову перспективу це завдання є головним у процесі розвитку торговельних відносин. В загальному розумінні під зоною вільної торгівлі розуміють тип міжнародної економічної інтеграції. Метою її створення є скасування кількісних обмежень у торгівлі. Країни, що створюють зону вільної торгівлі, як правило, не застосовують одна до одної митні податки та збори. До третіх країн торговельна політика визначається окремо кожною країною-учасницею. Розглядати економічну інтеграцію країн можна як взаємодію та взаємне пристосування національних господарств різних країн, що веде до їх поступового економічного злиття.[1] Виходячи із цього, зона віль- ної торгівлі буде початковим етапом на шляху до такого злиття. На шляху до євроінтеграції Україна успішно реалізує певні пріоритетні завдання, серед яких можна на- звати посилення співробітництва у питаннях зовнішньої політики та політики безпеки, вступ України до СОТ, імплементація зобов’язань у сфері торгівлі товарами, укладання угод між Україною та країнами- членами ЄС про спрощення оформлення віз, розроблення та започаткування реалізації національної транс- портної стратегії, розроблення та імплементація митного законодавства, що відповідає міжнародним стан- дартам та стандартам ЄС. А головною причиною невиконання певних заходів Плану дій Україна – ЄС є відкликання чи перенесення термінів розгляду проектів та законів або інших нормативних документів. Із 73 пунктів Плану дій за останній трирічний період (2005-2007рр.) повністю виконано лише 11, або 15%. [5] Очевидні негативні результати виконання Плану з боку української сторони можуть призвести до серйоз- них затримок в євроінтеграційних процесах. Рішення необхідності створення зони вільної торгівлі має позитивне підґрунтя. Але кожний позитивний Волченко Н.В. ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ НА ЇЇ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ 54 наслідок спричиняє виникнення негативного (рис.3) Рис. 3. Основні наслідки створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (власна розробка) Основною проблемою безперечно є проблема сертифікації та стандартизації сільськогосподарської продукції. Невідповідність європейським стандартам є одним із головних чинників, що спричиняє неконку- рентоспроможність української продукції. В даному випадку мова навіть не іде про те, щоб конкурувати на європейському ринку, а більше про те, щоб війти на нього. Лише 52% українських стандартів для сільсько- господарської продукції гармонізовано із міжнародними, щодо харчової промисловості ця цифра є ще мен- шою – 29%.[2] Законодавство Європейського Союзу вимагає від закордонних, так само, як і від національних вироб- ників сільськогосподарської продукції дотримання цілої низки показників якості продукції, особливо виді- ляючи фактори безпечності. Найбільш проблематичною з цього питання серед українського експорту є продукція тваринного походження. Процедура доведення відповідності міжнародним стандартам є достат- ньо складним процесом. Обов’язковими є: проведення державного моніторингу залишкових речовин у жи- вих тваринах і продуктах тваринного походження, проведення оцінки санітарного контролю у сфері вироб- ництва, відвідання експертами Офісу Європейської Комісії з питань харчових продуктів та ветеринарії з метою інспектування та атестації підприємств-потенційних експортерів. За умови позитивних результатів здійснення таких заходів Європейською Комісією приймається Регламент про включення України до спис- ку країн, яким дозволяється експорт визначеного виду продукції тваринного походження до країн ЄС. Сьогодні, наприклад, Україна не може експортувати до країн-членів ЄС свіже м’ясо домашніх тварин, м’ясні продукти, свіже м’ясо диких тварин, живих тварин та худобу, живих свиней і птицю. Поставляти на європейський ринок українські виробники можуть живих коней і віслюків, мед та морську рибу, сухе моло- ко для виготовлення кормів для тварин (за умови відсутності в даному продукті залишкових кількостей за- бруднювачів), рибну продукцію для людського споживання. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Розглядаючи ін- теграційні наміри України, можна зробити висновок, що однією із основних характеристик процесу інтег- рації України є його спрямованість у бік, протилежний теоретично обґрунтованим передумовам. Євроінтег- рація України, що проголошена офіційним курсом, вимагає від окремих галузей, в тому числі і сільського господарства, потужних та кардинальних змін, до яких вони нажаль є неготовими. Хоча, з іншого боку, ці зміни можна вважати „шоковою терапією”, яка дозволить швидше розвиватися і досягати більш високого рівня конкурентоспроможності української продукції та міжнародному ринку. Ці зміни призведуть до зрос- тання вигод від участі у міжнародній торгівлі, яка набуває все більшого розмаху в умовах тотальних глоба- лізаційних процесів. Джерела та література 1. Барановський Ф. Чинники та мотиви європейської інтеграції України // Політичний менеджмент. – 2007. – №6. – С. 115-124 2. Довідковий матеріал про зовнішньоекономічну діяльність та оцінку умов вступу України до СОТ в сфері аграрного сектору.– Київ: Департамент зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства аг- рарної політики України, 2008. 3. Звіт про стан зовнішньоекономічних відносин в системі агропромислового комплексу України за 2007 р (за даними митних органів). – Київ: Департамент зовнішньоекономічного співробітництва Міністерс- тва аграрної політики України, 2008. 4. Іващенко О.Уроки посухи 2003 // Пропозиція. – 2003. – від 8 вересня 5. Стан виконання плану дій Україна-ЄС: здобутки і проблеми // Національна безпека та оборона. – 2008. - №6. – С. 22-29 позитиви негативи Розширений доступ до потужного євро- пейського ринку Полегшений доступ європейських інвес- тицій та нових тех- нологій до України Полегшений доступ євро- пейських товарів до украї- нських ринків спричинить додаткову конкуренцію Дотримання європейських стандартів якості потребу- ватиме додаткових витрат від виробників Зо на в іл ьн ої т ор гі вл і Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 55 6. Цимбалістий В.Ф. Теорія міжнародних відносин: навчальний посібник. 3-тє вид. доповнене та виправ- лене. – Львів: «Новий світ-2000», 2007. – 360 с. Коваленко Ю.О. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПОСЛУГ Постановка проблеми. Визначальною рисою сучасного цивілізаційного розвитку виступає глобаліза- ція, яка охоплює багатогранні напрями взаємодії країн світового співтовариства. Вона представляє собою механізм утворення і формування економічного простору з правовими, економічними, політичними, соціа- льними концепціями, які є єдиними для руху всіх факторів виробництва, різних форм міжнародної торгівлі товарами та послугами. Зокрема, вона є передумовою виходу все більшої кількості країн на світовий ринок, поглиблення їх взаємозв’язків та активізації торгівельних відносин. Сьогодні міжнародний обмін товарами відіграє важливу роль у взаєминах між державами. Поряд з цим все більшого значення набуває торгівля по- слугами. Однією з закономірностей суспільного розвитку є випереджальне зростання цієї сфери у порів- нянні з матеріальним виробництвом і розширення її господарських позицій. Саме у послугах формуються такі вирішальні фактори економічного зростання як наукові розробки, нематеріальні форми нагромаджен- ня, глобалізація господарської діяльності, нові інформаційні технології тощо. Вона є однією з найбільш пе- рспективних сфер економіки, яка швидко розвивається й охоплює широке поле діяльності від транспорту і туризму до фінансування, страхування, посередництва та ін. Поглиблення міжнародного поділу праці, зрос- тання добробуту населення, збільшення вільного часу, науково-технічний прогрес у сфері матеріального виробництва, внаслідок якого ускладнюються товари, що потребують технологічного обслуговування, да- ють можливість багатьом країнам світу зайняти своє визначене місце на ринку послуг, галузі якого є дуже різноманітними. Крім того, з розвитком всіх видів ділових послуг відбувається трансформація економіки індустріальних держав, формується її новий вигляд. Аналіз останніх публікацій. Зазначена проблематика є предметом дослідження багатьох українських та вітчизняних науковців. Зокрема, проблеми ефективного функціонування та розвитку світового ринку по- слуг розглядаються в працях Заблоцької Р., Кірєєва А., Нікіфорової Н., Румянцева А., Фомичева В., Циган- кової Т., Савельєва Є. та ін. Особливості розвитку інноваційної сфери, специфіка становлення світового ри- нку інноваційних послуг як важливої складової світогосподарського комплексу, економічна природа інно- вацій є предметом дослідження Александрової В. П., Бажала Ю. М., Балабанова І.Т., Власової А.М., Дань- ка М. С., Денисенка М.П., Краснокутської Н.В., Круглової Н.Ю., Лапко О. О., Одотюка І.В., Покропивного С.Ф., Стеченка Д.М., Шовкуна І.А. та ін. Виклад основного матеріалу. Розвиток світового господарства стає неможливим без цієї галузі, оскі- льки при ускладненні виробництва і насиченні ринку товарами зростає потреба в послугах. У багатьох кра- їнах торгівля послугами займає значне місце в обсязі міжнародної торгівлі. Це зумовлено, по-перше, бурх- ливим розвитком сфери послуг в економічно-розвинутих країнах світу. Тут частка сфери послуг у ВВП ся- гає 70% і більше. По-друге, прискорене зростання міжнародної торгівлі послугами спонукала інтенсифіка- ція інтеграційних та глобалізаційних процесів у світовому господарстві. По-третє, необхідно відмітити над- звичайно широку диверсифікацію послуг на міжнародному рівні, які все більше впливають на розвиток всіх галузей і сфер національного та інтернаціонального виробництва. Наслідком зазначених чинників стало стрімке зростання темпів торгівлі послугами на світовому ринку. Зараз на них припадає більше п’ятої час- тини світових експортно-імпортних операцій. Система послуг являє собою сукупність окремих їх видів (страхові, фінансові, транспортні, туристичні, посередницькі тощо), які тісно пов’язані між собою і формують загальні тенденції розвитку ринку послуг. В свою чергу, цей ринок є частиною іншої системи – системи світового ринку. Поняття світового ринку є найважливішим серед категорій міжнародної економіки. Для того, щоб зрозуміти економіко-теоретичний зміст поняття світовий ринок послуг як складової частини світового ринку необхідно обгрунтувати його взаємозв’язок з останнім. Світовий ринок як економічна категорія являє собою систему взаємовідносин між країнами світу в різ- них сферах суспільного життя, які грунтуються на матеріальному інтересі. Категорія взаємовідносин або, в даному контексті, міжнародних економічних відносин представляє собою сукупність зв’язків між держава- ми, які складаються в процесі розвитку світового господарства. Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є міжнародна торгівля, тобто система відносин з приводу обміну товарами, технологіями, послугами між країнами. На наш погляд, поняття послуги є більш багатогранним, ніж поняття товару. По- слуга представляє собою широку гамму різноманітних видів діяльності. Її доцільно розглядати як вид дія- льності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов’язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений. Питання про місце послуги у ви- робничих відносинах виявляється доволі непростим. Поняття послуги слід розглядати не лише з точки зору споживчої вартості, а й вартості як специфічної виробничої відносини в умовах форми власності на засоби виробництва. Таким чином необхідно розрізняти послугу як: • форму результату трудової діяльності, з приводу якої в суспільстві виникають виробничі відносини; • форму виробничих відносин. Слід відмітити, що хоча працею в послугах не створюються речі, але її результатом все ж таки є спо- живча вартість послуги. В процесі її реалізації виникає економічний зв’язок між виробником і споживачем та в цілому між виробництвом і споживанням. Таким чином, послуга стає суспільною споживчою вартістю
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-33121
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-0808
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T00:02:07Z
publishDate	2008
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format	dspace
spelling	Волченко, Н.В. 2012-05-26T21:32:02Z 2012-05-26T21:32:02Z 2008 Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією / Н.В. Волченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 51-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33121 Основними цілями здійснення даного дослідження є проведення аналізу міжнародної торгівлі продукцією агропромислового комплексу України у контексті євроінтеграційного спрямування зовнішньої політики держави. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією Article published earlier
spellingShingle	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією Волченко, Н.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
title_full	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
title_fullStr	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
title_full_unstemmed	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
title_short	Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
title_sort	вплив інтеграційних прагнень україни на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/33121
work_keys_str_mv	AT volčenkonv vplivíntegracíinihpragnenʹukraíninaííučastʹumížnarodníitorgívlísílʹsʹkogospodarsʹkoûprodukcíêû

Вплив інтеграційних прагнень України на її участь у міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією

Репозитарії

Схожі ресурси